Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джон Вікліф англ John Wycliffe близько 1330 1384 англійський теолог професор Оксфордського університету перекладач Біблі

Джон Вікліф

Джон Вікліф

Джон Вікліф (англ. John Wycliffe; близько 1330 — 1384) — англійський теолог, професор Оксфордського університету, перекладач Біблії англійською мовою, провісник Європейської Реформації.

Джон Вікліф
англ. John Wycliffe
image
Джон Вікліф
Народився 1320-ті
d, d, Північний Йоркшир[d], Північний Йоркшир, Англія
Помер 31 грудня 1384[1]
d, d, Лестершир[d], Лестершир, Англія
Підданство Королівство Англія
Діяльність богослов, перекладач, філософ, перекладач Біблії, письменник
Галузь філософія, богослів'я, переклад і d
Відомий завдяки перекладач Біблії англійською мовою, предтеча Європейської Реформації
Alma mater Оксфордський університет
Відомі учні d
Знання мов латина, англійська і середньоанглійська[2]
Заклад Університет Оксфорда
Конфесія протестантизм

Народився близько 1330 року, ймовірно, поблизу (графство Йоркшир).

У житті Вікліфа виділяють три періоди:
1) до 1373 року — академічний;
2) 1374–1378 роки — політичний;
3) 1379–1384 роки — Реформаційний.

Академічний період

У 1372 або 1373 році Вікліф отримав в Оксфордському університеті ступінь магістра теології, провівши майже чверть століття на студентській лаві. Написав безліч робіт з логіки та філософії і отримав в університеті репутацію видатного полеміста-схоласта; але по церковній ієрархічній драбині просувався повільно і високих посад йому не пропонували. В 1360 році став Майстром (головою) Бейлліол-коледжу Оксфордського університету. Після призначення його на посаду священника в (в 1368 році він перебрався до , графство Бакінгемшир) змушений був покинути викладацьку діяльність. Потім, до 1381 року, за вирахуванням короткого періоду, коли він очолював Кентербері-коледж в Оксфордському університеті, жив у Кембриджі, знімаючи кімнату у Квінз-коледжі.

image
Форд Медокс Браун. «Джон Вікліф читає свій переклад Біблії Джону Гентському»

Політичний період

На королівську службу Вікліф вступив незадовго до 7 квітня 1374 року, коли Едуард III призначив його парохом у . Йому було доручено захищати антиклерикальний курс сина короля, Едуарда, принца Уельського. Влітку 1374 року Вікліф жив у Брюгге, допомагаючи відстоювати перед нунцієм папи Григорія XI позицію уряду, який протестував проти обкладення англійського кліру папським податком і проти папських призначень своїх кандидатів на церковні посади в Англії. З 1374 до 1376 року він працював в Оксфорді над двома трактатами «Про Божественну владу» (De Dominio Divino) і «Про світську владу» (De Civili Dominio), які закінчив у 1378 році. У них стверджувалося право монарха позбавляти кліриків, які вчинили гріхи, джерел їхніх прибутків.

Принц помер у 1376 році, але його брат, Джон Гонт, закликав Вікліфа до Лондона, щоб той у своїх проповідях виступив проти єпископальної системи правління. Проповідник впорався з дорученням настільки успішно, що збірки його теологічних думок було відправлено до Рима для вивчення, а самого Вікліфа викликали на допит вищі англійські ієрархи в собор Святого Павла. Джон Гонт був присутній на цьому допиті (19 лютого 1377 року) і настільки запекло сперечався з єпископом Лондонським Вільямом Кортні, що судді розгублено припинили розгляд. Жодних подальших кроків проти Вікліфа не було зроблено доти, доки 18 грудня в Англії не були оприлюднені папські булли. Було наказано заарештувати Вікліфа і провести розслідування з приводу тих його помилок, які зачіпали церковне керівництво. Але й після цього він перебував під захистом університетської влади і друзів при дворі. Наступна спроба віддати його під суд у Ламбет (у березні 1378 року) була порушена овдовілою принцесою Уельською. Свої політичні здібності Вікліф в останній раз продемонстрував у Глостерському парламенті в жовтні 1378 року, де він захищав право на порушення недоторканності храму королівськими чиновниками у Вестмінстерському абатстві.

Реформаційний період

image
Джон Вікліф і лоларди

У відповідь на церковні звинувачення Вікліф почав критикувати католицьку практику і вчення. У цей період він спонукав своїх послідовників взятися за переклад Біблії англійською мовою. Смерть Григорія XI та наступний за нею папський розкол (так звана Велика схизма, 1378–1417 роки) врятували його від подальших переслідувань з боку Риму. Його колишні політичні союзники, хоча і не симпатизували його ідеям, все ж таки захистили його від ворогів в Англії.

У 1381 році, діючи, ймовірно, за порадою Джона Гентського, Вікліф віддалився з Оксфорда в порівняно відлюдне місце () після того, як комісія в його університеті невеликою більшістю голосів засудила його погляди на євхаристію як єретичні. Це рішення було підтверджено з ще суворішим формулюванням на соборі в (Лондон) архієпископом Кентерберійським у травні 1382 року, коли групку учнів, що залишилися у нього, змусили відректися від його поглядів. До того часу, однак, вчення Вікліфа поширилося за межі університету і зберігалося в вульгаризованій формі зусиллями невеликого числа ревних, але неосвічених проповідників. Лоларди, так називалися члени цієї гілки протестантизму, періодично порушували спокій світської та церковної влади аж до Реформації. Вікліф помер від інсульту 31 грудня 1384 року, під час служіння в .

Вчення Вікліфа і за його життя, і після смерті до самої Реформації було популярне в нижчих верствах населення як в Англії, так і в материковій Європі, особливо серед гуситів, послідовників чеського реформатора Яна Гуса (близько 1369–1415 роках).

У 1415 році Констанцький собор оголосив Вікліфа єретиком і в 1428 році Папа римський Мартин V наказав ексгумувати й спалити його рештки.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118632299 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Література

  • Драгоманов М. Евангельска віра в старій Англіі / Женева: Українська друкарня, 1893. (PDF-файл [ 17 липня 2019 у Wayback Machine.])
  • Історія християнської церкви: в 4 ч. / С. І. Чобич. — Львів: ДОБРА СПРАВА, 2001. — 599 с. — Бібліогр.: с. 581—591. — (див. с. 344)
  • Нариси з нової історії Європи / Шульгин О. Прага: Український Громадський Видавничий Фонд, 1925. — 219 с. (див. с. 65)
  • Христианство. Энциклопедический словарь, тт. 1-3. М., 1993—1995
  • Арсеньев И., Джон Виклиф, его учение и реформаторская деятельность, в его кн.: От Карла Великого до Реформации, М., 1910, т. 2;
  • Илларионова Е. В., Жизнь и лит. деятельность Джона Виклифа., в кн.: Из истории Западноевропейского Средневековья, М., 1972;
  • Михайловский В., Джон Виклиф и его учение, в кн.: Историч. хрестоматия по новой и новейшей истории, сост. Я. Г. Гуревич, СПб., 18954, т. 1;
  • Пальмов М., Параллель между Гусом и Виклифом и их воззрениями, в кн.: Историч. хрестоматия по новой и новейшей истории, сост. Я. Г. Гуревич, СПб., 18954, т. 1;
  • Kanak M., John Viklef, Praha, 1973 (там же приведена исчерпывающая библиогр.); ODCC, p.1502-03.
  • Lahey, Stephen Edmund. John Wyclif. Oxford, Oxford University Press, 2009, 304 pp. Series: Great Medieval Thinkers

Посилання

  • Вікліф [ 6 травня 2019 у Wayback Machine.] / УСЕ
  • Уиклиф, Джон [ 2 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  • Фокс Д. Книга мучеников [ 7 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  • Уиклиф, Джон. Из «Библиологического словаря» священника Александра Меня
  • Джон Уиклиф (1320—1384). Тихоокеанское Объединение Славянских Церквей Евангельских Христиан-Баптистов. [ 21 березня 2009 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhon Viklif angl John Wycliffe blizko 1330 1384 anglijskij teolog profesor Oksfordskogo universitetu perekladach Bibliyi anglijskoyu movoyu provisnik Yevropejskoyi Reformaciyi Dzhon Viklifangl John WycliffeDzhon ViklifNarodivsya 1320 ti d d Pivnichnij Jorkshir d Pivnichnij Jorkshir AngliyaPomer 31 grudnya 1384 1 d d Lestershir d Lestershir AngliyaPiddanstvo Korolivstvo AngliyaDiyalnist bogoslov perekladach filosof perekladach Bibliyi pismennikGaluz filosofiya bogosliv ya pereklad i dVidomij zavdyaki perekladach Bibliyi anglijskoyu movoyu predtecha Yevropejskoyi ReformaciyiAlma mater Oksfordskij universitetVidomi uchni dZnannya mov latina anglijska i serednoanglijska 2 Zaklad Universitet OksfordaKonfesiya protestantizm Mediafajli u Vikishovishi Narodivsya blizko 1330 roku jmovirno poblizu grafstvo Jorkshir U zhitti Viklifa vidilyayut tri periodi 1 do 1373 roku akademichnij 2 1374 1378 roki politichnij 3 1379 1384 roki Reformacijnij Akademichnij periodU 1372 abo 1373 roci Viklif otrimav v Oksfordskomu universiteti stupin magistra teologiyi provivshi majzhe chvert stolittya na studentskij lavi Napisav bezlich robit z logiki ta filosofiyi i otrimav v universiteti reputaciyu vidatnogo polemista sholasta ale po cerkovnij iyerarhichnij drabini prosuvavsya povilno i visokih posad jomu ne proponuvali V 1360 roci stav Majstrom golovoyu Bejlliol koledzhu Oksfordskogo universitetu Pislya priznachennya jogo na posadu svyashennika v v 1368 roci vin perebravsya do grafstvo Bakingemshir zmushenij buv pokinuti vikladacku diyalnist Potim do 1381 roku za virahuvannyam korotkogo periodu koli vin ocholyuvav Kenterberi koledzh v Oksfordskomu universiteti zhiv u Kembridzhi znimayuchi kimnatu u Kvinz koledzhi Ford Medoks Braun Dzhon Viklif chitaye svij pereklad Bibliyi Dzhonu Gentskomu Politichnij periodNa korolivsku sluzhbu Viklif vstupiv nezadovgo do 7 kvitnya 1374 roku koli Eduard III priznachiv jogo parohom u Jomu bulo dorucheno zahishati antiklerikalnij kurs sina korolya Eduarda princa Uelskogo Vlitku 1374 roku Viklif zhiv u Bryugge dopomagayuchi vidstoyuvati pered nunciyem papi Grigoriya XI poziciyu uryadu yakij protestuvav proti obkladennya anglijskogo kliru papskim podatkom i proti papskih priznachen svoyih kandidativ na cerkovni posadi v Angliyi Z 1374 do 1376 roku vin pracyuvav v Oksfordi nad dvoma traktatami Pro Bozhestvennu vladu De Dominio Divino i Pro svitsku vladu De Civili Dominio yaki zakinchiv u 1378 roci U nih stverdzhuvalosya pravo monarha pozbavlyati klirikiv yaki vchinili grihi dzherel yihnih pributkiv Princ pomer u 1376 roci ale jogo brat Dzhon Gont zaklikav Viklifa do Londona shob toj u svoyih propovidyah vistupiv proti yepiskopalnoyi sistemi pravlinnya Propovidnik vporavsya z doruchennyam nastilki uspishno sho zbirki jogo teologichnih dumok bulo vidpravleno do Rima dlya vivchennya a samogo Viklifa viklikali na dopit vishi anglijski iyerarhi v sobor Svyatogo Pavla Dzhon Gont buv prisutnij na comu dopiti 19 lyutogo 1377 roku i nastilki zapeklo sperechavsya z yepiskopom Londonskim Vilyamom Kortni sho suddi rozgubleno pripinili rozglyad Zhodnih podalshih krokiv proti Viklifa ne bulo zrobleno doti doki 18 grudnya v Angliyi ne buli oprilyudneni papski bulli Bulo nakazano zaareshtuvati Viklifa i provesti rozsliduvannya z privodu tih jogo pomilok yaki zachipali cerkovne kerivnictvo Ale j pislya cogo vin perebuvav pid zahistom universitetskoyi vladi i druziv pri dvori Nastupna sproba viddati jogo pid sud u Lambet u berezni 1378 roku bula porushena ovdoviloyu princesoyu Uelskoyu Svoyi politichni zdibnosti Viklif v ostannij raz prodemonstruvav u Glosterskomu parlamenti v zhovtni 1378 roku de vin zahishav pravo na porushennya nedotorkannosti hramu korolivskimi chinovnikami u Vestminsterskomu abatstvi Reformacijnij periodDzhon Viklif i lolardi U vidpovid na cerkovni zvinuvachennya Viklif pochav kritikuvati katolicku praktiku i vchennya U cej period vin sponukav svoyih poslidovnikiv vzyatisya za pereklad Bibliyi anglijskoyu movoyu Smert Grigoriya XI ta nastupnij za neyu papskij rozkol tak zvana Velika shizma 1378 1417 roki vryatuvali jogo vid podalshih peresliduvan z boku Rimu Jogo kolishni politichni soyuzniki hocha i ne simpatizuvali jogo ideyam vse zh taki zahistili jogo vid vorogiv v Angliyi U 1381 roci diyuchi jmovirno za poradoyu Dzhona Gentskogo Viklif viddalivsya z Oksforda v porivnyano vidlyudne misce pislya togo yak komisiya v jogo universiteti nevelikoyu bilshistyu golosiv zasudila jogo poglyadi na yevharistiyu yak yeretichni Ce rishennya bulo pidtverdzheno z she suvorishim formulyuvannyam na sobori v London arhiyepiskopom Kenterberijskim u travni 1382 roku koli grupku uchniv sho zalishilisya u nogo zmusili vidrektisya vid jogo poglyadiv Do togo chasu odnak vchennya Viklifa poshirilosya za mezhi universitetu i zberigalosya v vulgarizovanij formi zusillyami nevelikogo chisla revnih ale neosvichenih propovidnikiv Lolardi tak nazivalisya chleni ciyeyi gilki protestantizmu periodichno porushuvali spokij svitskoyi ta cerkovnoyi vladi azh do Reformaciyi Viklif pomer vid insultu 31 grudnya 1384 roku pid chas sluzhinnya v Vchennya Viklifa i za jogo zhittya i pislya smerti do samoyi Reformaciyi bulo populyarne v nizhchih verstvah naselennya yak v Angliyi tak i v materikovij Yevropi osoblivo sered gusitiv poslidovnikiv cheskogo reformatora Yana Gusa blizko 1369 1415 rokah U 1415 roci Konstanckij sobor ogolosiv Viklifa yeretikom i v 1428 roci Papa rimskij Martin V nakazav eksgumuvati j spaliti jogo reshtki PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118632299 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563LiteraturaDragomanov M Evangelska vira v starij Anglii Zheneva Ukrayinska drukarnya 1893 PDF fajl 17 lipnya 2019 u Wayback Machine Istoriya hristiyanskoyi cerkvi v 4 ch S I Chobich Lviv DOBRA SPRAVA 2001 599 s Bibliogr s 581 591 ISBN 966 7964 00 0 div s 344 Narisi z novoyi istoriyi Yevropi Shulgin O Praga Ukrayinskij Gromadskij Vidavnichij Fond 1925 219 s div s 65 Hristianstvo Enciklopedicheskij slovar tt 1 3 M 1993 1995 Arsenev I Dzhon Viklif ego uchenie i reformatorskaya deyatelnost v ego kn Ot Karla Velikogo do Reformacii M 1910 t 2 Illarionova E V Zhizn i lit deyatelnost Dzhona Viklifa v kn Iz istorii Zapadnoevropejskogo Srednevekovya M 1972 Mihajlovskij V Dzhon Viklif i ego uchenie v kn Istorich hrestomatiya po novoj i novejshej istorii sost Ya G Gurevich SPb 18954 t 1 Palmov M Parallel mezhdu Gusom i Viklifom i ih vozzreniyami v kn Istorich hrestomatiya po novoj i novejshej istorii sost Ya G Gurevich SPb 18954 t 1 Kanak M John Viklef Praha 1973 tam zhe privedena ischerpyvayushaya bibliogr ODCC p 1502 03 Lahey Stephen Edmund John Wyclif Oxford Oxford University Press 2009 304 pp ISBN 978 0 19 518331 3 Series Great Medieval ThinkersPosilannyaPortal Biografiyi Viklif 6 travnya 2019 u Wayback Machine USE Uiklif Dzhon 2 kvitnya 2010 u Wayback Machine Foks D Kniga muchenikov 7 kvitnya 2010 u Wayback Machine Uiklif Dzhon Iz Bibliologicheskogo slovarya svyashennikaAleksandra Menya Dzhon Uiklif 1320 1384 Tihookeanskoe Obedinenie Slavyanskih Cerkvej Evangelskih Hristian Baptistov 21 bereznya 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ