Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джо́зеф Ло́узі (фр. Joseph Losey; *14 січня 1909, Ла Кросс, Вісконсин, США — †22 червня 1984, Лондон, Велика Британія) — американський і британський театральний та кінорежисер.
| Джозеф Лоузі | |
|---|---|
| Joseph Losey | |
 | |
| d | |
| Дата народження | 14 січня 1909 |
| Місце народження | Ла Кросс, США |
| Дата смерті | 22 червня 1984 (75 років) |
| Місце смерті | Лондон, Велика Британія |
| Громадянство |  США |
| Професія | кінорежисер |
| Alma mater | Дартмутський коледж, Гарвардський університет і d |
| Роки активності | 1933 — 1984 |
| IMDb | ID 0521334 |
| Нагороди та премії | |
| Золота пальмова гілка (1971) Сезар (1977) | |
 Джозеф Лоузі у Вікісховищі | |
Біографія
Джозеф Лоузі народився 14 січня 1909 року у місті Ла-Кросс, штат Вісконсин у США, в сім'ї з голландськими коренями та з суворими пуританськими традиціями. Спочатку Джозеф планував стати лікарем, тому почав вивчати медицину у Дартмутському коледжі, але захопився театром і змінив свої плани, поступивши до школи мистецтв при Гарвардському університеті. В цей же час як актор працював у трупі «Майстерня 47». У 1930 році Лоузі залишив роботу і влаштувався театральним критиком провідних видавництв Нью-Йорка після чого знову повертається у театр, але вже як асистент режисера та режисер.
У 1935 році Джозеф Лоузі відвідав Європу заради вивчення нових театральних теорій від часопису «Variety». Вивчав систему Брехта, відвідав Москву для знайомства з Всеволодом Меєргольдом, був на лекціях С. М. Ейзенштейна. Після повернення до США Джозеф Лоузі займався випуском «Живої газети», яка була публіцистичними театральними виставами.
На кінець 1930-х — початок 1940-х років відносяться і перші досліди Лоузі ув царині документального та науково-популярного кіно, у 1942 році працював режисером на радіо. У 1943 році Лоузі було призвано на військову службу, де він продовжував знімати навчальні фільми для військового відомства.
Після війни Джозеф Лоузі повертається у театр і в 1947 році ставить в Лос-Анджелесі найзнаменитіший свій спектакль «Галілео Галілей» за п'єсою Бертольта Брехта. Переклад був здійснений за допомогою самого Брехта, у головній ролі славився Чарльз Лотон. Згодом, у 1974 році Лоузі адаптував п'єсу для кінематографу, поставивши у Великій Британії фільм «Галілео» з [en] у головній ролі.
Перший повнометражний ігровий фільм «Хлопчик із зеленим волоссям» Джозеф Лоузі зняв у 1948 році. У цій притчі про право бути не таким, як усі, вже було закладено основний мотив подальшої творчості режисера: пильне вивчення поведінки людей у виняткових обставинах, що виявляють їх суть [3]. Знявши кілька голлівудських фільмів із серії «чорних фільмів», Лоузі, відомий своїми лівими переконаннями, став жертвою маккартистського «полювання на відьом»: був звинувачений у зв'язках з комуністами та був включений до «Чорного списку» Голлівуду. Після цього Лоузі був вимушений поїхати в добровільне вигнання до Великої Британії.
Кар'єра в Європі
Оселившись в Англії, Джозеф Лоузі перший час був вимушений працювати під псевдонімами Віктор Генбері (фільм «Сплячий тигр», 1954) та Джозеф Волтон («Близький незнайомець», 1956), оскільки актори побоювалися, що після роботи у фільмах Лоузі у них теж можуть виникнути проблеми у Голлівуді. Як і в Америці, у Великій Британії Лоузі ставив переважно трилери, забарвлені гіркотою, почуттям безнадійності, з рідкісними ліричними епізодами. Найвідоміший з них, «Прокляті» (1961) — фантастичний трилер, спрямований проти загрози атомної війни.
Найбільший успіх у 1960-ті року Джозефу Лоузі принесли фільми, зняті у співдружності зі сценаристом Гарольдом Пінтером «Слуга» (англ. The Servant, 1963), «Нещасний випадок» (англ. Accident, 1967, спеціальний приз журі МКФ в Канні) та «Посередник» (1971, «Золота пальмова гілка» Каннського кінофестивалю).
Загальна криза англійського кіно у 1970-ті роках змусила Джозефа Лоузі працювати в різних країнах Європи та світу. В Іспанії він знімає алегоричну драму переслідування «Ландшафт з фігурами» (1970), у Мексиці та Італії — «Вбивство Троцького» (1972), у Норвегії — «Ляльковий будиночок» (1973) за Ібсеном.
Після 1976 Джозеф Лоузі працював переважно у Франції, де зняв «Мосьє Кляйн» (1976) з Аленом Делоном у головній ролі (премії Сезар 1977 року за найкращий фільм та найкращу режисерську роботу) та один з найкращих фільмів-опер «Дон Жуан» на музику Моцарта (1979). Після цілковитої невдачі з екранізацією роману Роже Вайяна «Форель» (1982) Лоузі повернувся до Лондона.
Помер Джозеф Лоузі 22 червня 1984 року в Лондоні під час роботи над монтажем свого останнього фільму «Парилка».
Фільмографія
- 1948 — / The Boy with Green Hair
- 1951 — Без закону / Lawless
- 1951 — Мародер / The Prowler
- 1951 — Велика ніч / The Big Night
- 1952 — Незнайомець у пошуках здобичі / Imbarco a Mezzanotte
- 1954 — Сплячий тигр / The Sleeping Tiger
- 1956 — Близький незнайомець / The Intimate Stranger
- 1957 — Безжальний час / Time Without Pity
- 1958 — Циганка та джентльмен / The Gypsy and the Gentleman
- 1959 — Побачення наосліп / The Blind Date
- 1960 — Злочинець / The Criminal
- 1962 — / Eva
- 1963 — Слуга / The Servant
- 1963 — / The Damned
- 1964 — / King & Country
- 1966 — Модесті Блейз / Modesty Blaise
- 1967 — / Accident
- 1968 — / Secret Ceremony
- 1968 — Бум! / Boom!
- 1970 — / Figures in a Landscape
- 1971 — Посередник / The Go-Between
- 1972 — / The Assassination of Trotsky
- 1973 — / A Doll's House
- 1975 — / Galileo
- 1975 — / The Romantic Englishwoman
- 1976 — Мосьє Кляйн / Monsieur Klein
- 1978 — / Les Routes du Sud
- 1979 — / Don Giovanni
- 1982 — / La truite
- 1984 — / Steaming
Нагороди та номінації
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Венеційський кінофестиваль | ||||
| 1962 | Золотий лев | Номінація | ||
| 1963 | Слуга | Номінація | ||
| 1964 | Номінація | |||
| 1982 | Номінація | |||
| Нью-Йоркське коло кінокритиків | ||||
| 1900 | Найкращий фільм | Слуга | 3 місце | |
| Каннський кінофестиваль | ||||
| 1966 | Золота пальмова гілка | Модесті Блейз | Номінація | |
| 1967 | Золота пальмова гілка | Номінація | ||
| Ґран-прі журі | Перемога | |||
| 1971 | Золота пальмова гілка | Посередник | Перемога | |
| 1976 | Мосьє Кляйн | Номінація | ||
| Італійський синдикат кіножурналістів | ||||
| 1966 | Срібна стрічка найкращому іноземному режисерові | Слуга | Перемога | |
| За короля і батьківщину | Номінація | |||
| 1972 | Посередник | Номінація | ||
| Премія BAFTA | ||||
| 1968 | Найкращий британський фільм | Нещасний випадок | Номінація | |
| 1972 | Найкраща режисура | Посередник | Номінація | |
| Премія Sant Jordi | ||||
| 1972 | Найкращий іноземний фільм | Посередник | Перемога | |
| Премія Сезар | ||||
| 1977 | Найкращий фільм | Мосьє Кляйн | Перемога | |
| Найкраща режисерська робота | Перемога | |||
| 1980 | Найкращий фільм | Номінація | ||
| Найкраща режисерська робота | Номінація | |||
Примітки
- Apple, Jr., R.W. (23 червня 1984). . New York Times. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 10.09.2015.
- See Michel Ciment: Conversations with Losey. London New York: Methuen, 1985, p. 37.
- "Режисерська енциклопедія. Кіно США", 2002.
- Повний перелік нагород та номінацій Джозефа Лоузі на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- на BFI Film & TV Database
- Джозеф Лоузі на сайті Internet Broadway Database (англ.)
- Джозеф Лоузі на сайті AlloCiné (фр.)
- Джозеф Лоузі [ 20 березня 2018 у Wayback Machine.] на сайті oKino.ua
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzho zef Lo uzi fr Joseph Losey 14 sichnya 1909 La Kross Viskonsin SShA 22 chervnya 1984 London Velika Britaniya amerikanskij i britanskij teatralnij ta kinorezhiser Dzhozef LouziJoseph LoseydData narodzhennya 14 sichnya 1909 1909 01 14 Misce narodzhennya La Kross SShAData smerti 22 chervnya 1984 1984 06 22 75 rokiv Misce smerti London Velika BritaniyaGromadyanstvo SShAProfesiya kinorezhiserAlma mater Dartmutskij koledzh Garvardskij universitet i dRoki aktivnosti 1933 1984IMDb ID 0521334Nagorodi ta premiyiZolota palmova gilka 1971 premiya Sezar za najkrashij film 1977 dZolota palmova gilka 1971 Sezar 1977 Dzhozef Louzi u VikishovishiBiografiyaDzhozef Louzi narodivsya 14 sichnya 1909 roku u misti La Kross shtat Viskonsin u SShA v sim yi z gollandskimi korenyami ta z suvorimi puritanskimi tradiciyami Spochatku Dzhozef planuvav stati likarem tomu pochav vivchati medicinu u Dartmutskomu koledzhi ale zahopivsya teatrom i zminiv svoyi plani postupivshi do shkoli mistectv pri Garvardskomu universiteti V cej zhe chas yak aktor pracyuvav u trupi Majsternya 47 U 1930 roci Louzi zalishiv robotu i vlashtuvavsya teatralnim kritikom providnih vidavnictv Nyu Jorka pislya chogo znovu povertayetsya u teatr ale vzhe yak asistent rezhisera ta rezhiser U 1935 roci Dzhozef Louzi vidvidav Yevropu zaradi vivchennya novih teatralnih teorij vid chasopisu Variety Vivchav sistemu Brehta vidvidav Moskvu dlya znajomstva z Vsevolodom Meyergoldom buv na lekciyah S M Ejzenshtejna Pislya povernennya do SShA Dzhozef Louzi zajmavsya vipuskom Zhivoyi gazeti yaka bula publicistichnimi teatralnimi vistavami Na kinec 1930 h pochatok 1940 h rokiv vidnosyatsya i pershi doslidi Louzi uv carini dokumentalnogo ta naukovo populyarnogo kino u 1942 roci pracyuvav rezhiserom na radio U 1943 roci Louzi bulo prizvano na vijskovu sluzhbu de vin prodovzhuvav znimati navchalni filmi dlya vijskovogo vidomstva Pislya vijni Dzhozef Louzi povertayetsya u teatr i v 1947 roci stavit v Los Andzhelesi najznamenitishij svij spektakl Galileo Galilej za p yesoyu Bertolta Brehta Pereklad buv zdijsnenij za dopomogoyu samogo Brehta u golovnij roli slavivsya Charlz Loton Zgodom u 1974 roci Louzi adaptuvav p yesu dlya kinematografu postavivshi u Velikij Britaniyi film Galileo z en u golovnij roli Pershij povnometrazhnij igrovij film Hlopchik iz zelenim volossyam Dzhozef Louzi znyav u 1948 roci U cij pritchi pro pravo buti ne takim yak usi vzhe bulo zakladeno osnovnij motiv podalshoyi tvorchosti rezhisera pilne vivchennya povedinki lyudej u vinyatkovih obstavinah sho viyavlyayut yih sut 3 Znyavshi kilka gollivudskih filmiv iz seriyi chornih filmiv Louzi vidomij svoyimi livimi perekonannyami stav zhertvoyu makkartistskogo polyuvannya na vidom buv zvinuvachenij u zv yazkah z komunistami ta buv vklyuchenij do Chornogo spisku Gollivudu Pislya cogo Louzi buv vimushenij poyihati v dobrovilne vignannya do Velikoyi Britaniyi Kar yera v Yevropi Terens Stemp Monika Vitti ta D Louzi u Amsterdami 1965 Oselivshis v Angliyi Dzhozef Louzi pershij chas buv vimushenij pracyuvati pid psevdonimami Viktor Genberi film Splyachij tigr 1954 ta Dzhozef Volton Blizkij neznajomec 1956 oskilki aktori poboyuvalisya sho pislya roboti u filmah Louzi u nih tezh mozhut viniknuti problemi u Gollivudi Yak i v Americi u Velikij Britaniyi Louzi staviv perevazhno trileri zabarvleni girkotoyu pochuttyam beznadijnosti z ridkisnimi lirichnimi epizodami Najvidomishij z nih Proklyati 1961 fantastichnij triler spryamovanij proti zagrozi atomnoyi vijni Najbilshij uspih u 1960 ti roku Dzhozefu Louzi prinesli filmi znyati u spivdruzhnosti zi scenaristom Garoldom Pinterom Sluga angl The Servant 1963 Neshasnij vipadok angl Accident 1967 specialnij priz zhuri MKF v Kanni ta Poserednik 1971 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu Zagalna kriza anglijskogo kino u 1970 ti rokah zmusila Dzhozefa Louzi pracyuvati v riznih krayinah Yevropi ta svitu V Ispaniyi vin znimaye alegorichnu dramu peresliduvannya Landshaft z figurami 1970 u Meksici ta Italiyi Vbivstvo Trockogo 1972 u Norvegiyi Lyalkovij budinochok 1973 za Ibsenom Pislya 1976 Dzhozef Louzi pracyuvav perevazhno u Franciyi de znyav Mosye Klyajn 1976 z Alenom Delonom u golovnij roli premiyi Sezar 1977 roku za najkrashij film ta najkrashu rezhisersku robotu ta odin z najkrashih filmiv oper Don Zhuan na muziku Mocarta 1979 Pislya cilkovitoyi nevdachi z ekranizaciyeyu romanu Rozhe Vajyana Forel 1982 Louzi povernuvsya do Londona Pomer Dzhozef Louzi 22 chervnya 1984 roku v Londoni pid chas roboti nad montazhem svogo ostannogo filmu Parilka Filmografiya1948 The Boy with Green Hair 1951 Bez zakonu Lawless 1951 Maroder The Prowler 1951 Velika nich The Big Night 1952 Neznajomec u poshukah zdobichi Imbarco a Mezzanotte 1954 Splyachij tigr The Sleeping Tiger 1956 Blizkij neznajomec The Intimate Stranger 1957 Bezzhalnij chas Time Without Pity 1958 Ciganka ta dzhentlmen The Gypsy and the Gentleman 1959 Pobachennya naoslip The Blind Date 1960 Zlochinec The Criminal 1962 Eva 1963 Sluga The Servant 1963 The Damned 1964 King amp Country 1966 Modesti Blejz Modesty Blaise 1967 Accident 1968 Secret Ceremony 1968 Bum Boom 1970 Figures in a Landscape 1971 Poserednik The Go Between 1972 The Assassination of Trotsky 1973 A Doll s House 1975 Galileo 1975 The Romantic Englishwoman 1976 Mosye Klyajn Monsieur Klein 1978 Les Routes du Sud 1979 Don Giovanni 1982 La truite 1984 SteamingNagorodi ta nominaciyi Nagorodi ta nominaciyi Dzhozefa Louzi Rik Kategoriya Film Rezultat Venecijskij kinofestival 1962 Zolotij lev Nominaciya 1963 Sluga Nominaciya 1964 Nominaciya 1982 Nominaciya Nyu Jorkske kolo kinokritikiv 1900 Najkrashij film Sluga 3 misce Kannskij kinofestival 1966 Zolota palmova gilka Modesti Blejz Nominaciya 1967 Zolota palmova gilka Nominaciya Gran pri zhuri Peremoga 1971 Zolota palmova gilka Poserednik Peremoga 1976 Mosye Klyajn Nominaciya Italijskij sindikat kinozhurnalistiv 1966 Sribna strichka najkrashomu inozemnomu rezhiserovi Sluga Peremoga Za korolya i batkivshinu Nominaciya 1972 Poserednik Nominaciya Premiya BAFTA 1968 Najkrashij britanskij film Neshasnij vipadok Nominaciya 1972 Najkrasha rezhisura Poserednik Nominaciya Premiya Sant Jordi 1972 Najkrashij inozemnij film Poserednik Peremoga Premiya Sezar 1977 Najkrashij film Mosye Klyajn Peremoga Najkrasha rezhiserska robota Peremoga 1980 Najkrashij film Nominaciya Najkrasha rezhiserska robota NominaciyaPrimitkiApple Jr R W 23 chervnya 1984 New York Times Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2020 Procitovano 10 09 2015 See Michel Ciment Conversations with Losey London New York Methuen 1985 p 37 Rezhiserska enciklopediya Kino SShA 2002 Povnij perelik nagorod ta nominacij Dzhozefa Louzi na sajti IMDb angl Posilannyana BFI Film amp TV Database Dzhozef Louzi na sajti Internet Broadway Database angl Dzhozef Louzi na sajti AlloCine fr Dzhozef Louzi 20 bereznya 2018 u Wayback Machine na sajti oKino ua