Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дженні Лівінгстон нар 24 лютого 1962 американська режисерка Відомі документальні фільми Париж горить 1990 Дженні Лівінгс

Дженні Лівінгстон

Дженні Лівінгстон

Дженні Лівінгстон (нар. 24 лютого 1962) — американська режисерка. Відомі документальні фільми «Париж горить» (1990), .

Дженні Лівінгстонангл. Jennie LivingstonimageДата народження24 лютого 1962(1962-02-24)[1](62 роки)Місце народженняДалласГромадянствоimage СШАAlma materЄльський університетПрофесіякінорежисерка, кінопродюсерка, кіносценаристкаЗакладБруклінський коледжНагородиIMDbID 0515255
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лівінгстон.

Життєпис

Народилася в Далласі, штат Техас, виросла у Лос-Анджелесі, куди переїхала її сім'я, коли їй було два роки. Має єврейське походження. Мати, Міра Кон Лівінгстон, була поетесою, авторкою книг для дітей та антологинею. Батько, Річард Лівінгстон, був бухгалтером та автором дитячої книги «Ханкендкенс». Брат Джонас був музичним виконавчим керівником в Geffen Records та в MCA Records, керував відеокліпом на хіт Edie Brickell & New Bohemians 1988 року What I Am. Інший брат Джошуа. Дядько, режисер Алан Дж. Пакула, заохотив її зняти перший фільм.

Відвідувала середню школу Беверлі-Гіллз та закінчила Єльський університет у 1983 році, де вивчала фотографію, малювання та живопис з англійською літературою. Одним з її викладачів у Єлі був фотограф Тод Папажордж. Лівінгстон взяла літній клас кінознімання в Нью-Йоркському університеті в 1984 році. Переїхала до Нью-Йорка в 1985 році, була активісткою групи боротьби зі (СНІДом) ACT UP. Працювала в художньому відділі над фільмом Пакули «Сироти» 1987 року.

Батько Лівінгстон помер від серцевої хвороби в 1990 році, мати та бабуся померли від раку протягом одного місяця в 1996 році. Через два роки в автокатастрофі помер дядько Алан Пакула, а брат Йонас раптово помер на початку 2000 року. Втрата родини та пережиті скорботи змусили Дженні Лівінгстон почати роботу над фільмом «Земля табір Перший».

Дженні Лівінгстон лесбійка. Живе в Брукліні.

«Париж горить»

Див. також: Париж горить (фільм)

Документальний фільм розповідає про нью-йоркську культуру дреґ-балів, що складається з групи геїв, трансгендерів, чорношкірих і латиноамериканців. Цей фільм отримав премію Великого журі Санденса 1991 року та був ключовим фільмом як у новому американському русі незалежних фільмів, так і у новонародженому напрямку New Queer Cinema. «Париж горить» був одним з перших успішних робіт кінокомпанії Miramax Films і допоміг прокласти шлях для наступних комерційно успішних документальних фільмів. Це був один з найкращих фільмів 1991 року за версією журналів «Лос-Анджелес Таймс», «Тайм», «Вашингтон пост» та «NPR», «New York Magazine». 2016 року він був включений до Кіноархіву в бібліотеці Конгресу разом із ще 24 фільмами, серед яких «Птахи», «Король лев» та «На схід від раю». Після прем'єри фільм отримав позитивні відгуки від чорних квір-критиків, включно з [en], який написав рев'ю до газети «Ґардіан», та [en], яка написала рев'ю до [en]». Сприятливі відгуки з'явились у журналі «Нью-Йоркер», «Тайм», «Вілледж войс», «Ньюсвік» та інших. Критичні рецензії, особливо з есеїстки белл гукс та кінокритика [en].

Фільм став джерелом натхнення для режисерів, телевізійних шоу, LGBTQ-спільнот та квір-авктивістів. Його розглядають в університетах кіно, танцю, культурології та в багатьох інших академічних дисциплінах. До сорокаліття Стоунволлських бунтів група активістів з Нью-Йорку FIERCE! переглядали фільм на нью-йоркських причалах, де й була знята велика частина фільму «Париж горить». 2018 року студентська група «Black Lives Matter» з інституту Пратта провели перегляд та обговорення фільму. Фільм надихнув створення шоу «Поза» на каналі FX, в якому присутні цитати, люди та дух з фільму.

Основними спікерами фільму «Париж горить»— Октавія Сен Лоран, Кармен Xtravganza, Брук Xtravaganza, Віллі Ніндзя, Доріан Корі, Junior Labeija, Венера Xtravaganza, Freddie Pendavis, Sol Pendavis, Kim Pendavis і Pepper Labeija. Колектив, який створив «Париж горить» і допоміг йому вийти включає: виконавчі продюсери Медісон Девіс Лейсі та Найджел Фінч, редактор Джонатан Оппенгайм, директор фотографії Пол Гібсон, співпродюсер Баррі Свімар, асоційований продюсер Клер Гудман, керівник виробництва Наталі Гілл та ін.

Фільм, що вийшов 1991 року, показують у всьому світі на фестивалях, в університетах, музеях та громадських колективах, приваблюючи приваблює аудиторію багатьох поколінь. 2017 року критик Нью-Йорк таймс Веслі Морріс включив стрічку в дитячу секцію «Таймс»: «12 фільмів, які слід побачити, перш ніж виповниться 13». Морріс сказва: «Дженні Лівінгстон проводила роки, спостерігаючи за конкурентними анклавами драг-королев. Побачити її документальний фільм якнайшвидше означає, що ви можете провести залишок свого життя, насолоджуючись почуттям людяності, яке розважає, дивує та спустошує вас знову і знову».

Подальші роботи

Два із короткометражних фільмів Лівінгстон, «Хотяги» та «Хто вгорі?», вивчають теми квір. «Hotheads», документальний фільм 1993 року, створений через організацію Red Hot Organisation (СНІД), досліджує дві реакції коміків на насильство над жінками. «Hotheads» показали на MTV та KQED та випустили на Polygram Video як частину компіляції Red Hot's No Alternative.

 — перший драматичний короткометражний фільм Лівінгстон, прем'єра на Берлінському міжнародному кінофестивалі у 2005 році, з , Шеллі Марс і Стівом Бушемі. У цій лесбійській секс-комедії з музичними номерами є 24 танцюристи Бродвею, керовані бродвейським хореографом Джоном Каррафом. Фільм демонструвався на більш ніж 150 кінофестивалях майже на кожному континенті, включаючи театралізовані вистави в Музеї образотворчих мистецтв Бостона та .

 — цифровий короткометражний фільм, розпоряджений у 2005 році для громадського телебачення WNET-Нью-Йорк, про випадкове утоплення Мігеля Флореса в [en], Бруклін, та про людей, які вигулювали собак поблизу та намагалися його врятувати; фільм експонувався на кінофестивалі Санденс 2006 року.

У 2011 році Лівінгстон організувала кампанію на Kickstarter для підтримки свого кінопроєкту . Нехудожній повнометражний фільм, спогад-нарис про горе, втрати та літній табір гіпі в 1970-х, а також ширше дослідження того, як американці бачать втрату та незмінність, включаючи колективні політичні втрати. Лівінгстон вперше почала працювати над проєктом у 2000 році, бажаючи дослідити теми втрат і горя після втрати батька, матері, діда, дядька та брата між 1990 і 2000 роками. Стрічка у статусі «постпродукція» на IMDb з грудня 2014 року.

Лівінгстон також розробляє Prenzlauer Berg, епізодичний проєкт ансамблю, створений у мистецьких світах Нью-Йорка та Східного Берліна наприкінці 1980-х.

У 2011 році Лівінгстон була режисером відео на шоу Елтона Джона «Піаніон» у палаці Цезара в Лас-Вегасі. Це серія чорно-білих портретів рухомих зображень різних жителів Нью-Йорку, що супроводжують пісню «Mona Lisas and Mad Hatters». Шоу тривало 7 років.

Лівінгстон викладала і читала лекції в усьому світі, включаючи курси викладання в Єльському університеті, Бруклінському та Коннектикутському коледжах. Стипендії включали Фонд Ґуґґенгайма, Центр Гетті, Німецьку академічну біржу (DAAD), колонію Макдауелла та Національний фонд мистецтв (NEA).

З 2018 року Лівінгстон є консалтинговою продюсеркою у драматичному серіалі «Поза» від каналу FX, на створення якого «сильно надихнув» її документальний фільм «Париж горить».

Див. також

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Green, Jesse (18 квітеня, 1993). (Англійська) . The New York Times. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 04.02.2022.
  3. Frischer, Rita Berman (31 грудня, 1999). . Jewish Women's Archive (Англійська) . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 04.02.2022.
  4. Maclay, Willow Catelyn (26 лютого 2020). . Hyperallergic (Англійська) . Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 05.02.2022.
  5. . Poetry Foundation (Англійська) . 11 листопада, 2019. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 04.02.2022.
  6. . Reed magazine (Англійська) . Жовтень 2002. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 05.02.2022.
  7. . The New York Times (Англійска) . 11 листопада 1990. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 05.02.2022.
  8. . IMDb. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 05.02.2022.
  9. . The New York Times. 27 серпня 1996. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
  10. Johnson, Allen (2 липня, 2019). . Datebook (Англійська) . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 04.02.2022.
  11. Ansen, David (8 серпня, 1991). . Newsweek (Англійська) . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 04.02.2022.
  12. Hernandez, Eugene (6 серпня, 2005). . IndieWire (Англійська) . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 04.02.2022.
  13. Macaulay, Scott (30 жовнтня 2011). . Filmmaker Magazine (Англійська) . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 05.02.2022.
  14. . jennielivingston (Англійська) . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 05.02.2022.
  15. Bendix, Trish (1 серпня 2018). . HuffPost (Англійска) . Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 05.02.2022.
  16. (Англійська) . Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 05.02.2022.
  17. Renninger, Bryce J (6 січня 2011). . IndieWire (Англійська) . Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 05.02.2022.
  18. (Англійська) . Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 05.02.2022.
  19. . jennielivingston (Англійська) . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 05.02.2022.
  20. Framke, Caroline (23 липня 2018). . Variety (Англійська) . Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 05.02.2022.
  21. Rayner, Alex (25 серпня 2018.). . The Guardian (Англійська) . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 05.02.2022.
  22. Dry, Jude (24 червня 2019). . IndieWire (Англійська) . Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 05.02.2022.

Посилання

image Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhenni Livingston nar 24 lyutogo 1962 amerikanska rezhiserka Vidomi dokumentalni filmi Parizh gorit 1990 Dzhenni Livingstonangl Jennie LivingstonData narodzhennya24 lyutogo 1962 1962 02 24 1 62 roki Misce narodzhennyaDallasGromadyanstvo SShAAlma materYelskij universitetProfesiyakinorezhiserka kinoprodyuserka kinoscenaristkaZakladBruklinskij koledzhNagorodiGrant Guggengajma 2000 IMDbID 0515255U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Livingston ZhittyepisNarodilasya v Dallasi shtat Tehas virosla u Los Andzhelesi kudi pereyihala yiyi sim ya koli yij bulo dva roki Maye yevrejske pohodzhennya Mati Mira Kon Livingston bula poetesoyu avtorkoyu knig dlya ditej ta antologineyu Batko Richard Livingston buv buhgalterom ta avtorom dityachoyi knigi Hankendkens Brat Dzhonas buv muzichnim vikonavchim kerivnikom v Geffen Records ta v MCA Records keruvav videoklipom na hit Edie Brickell amp New Bohemians 1988 roku What I Am Inshij brat Dzhoshua Dyadko rezhiser Alan Dzh Pakula zaohotiv yiyi znyati pershij film Vidviduvala serednyu shkolu Beverli Gillz ta zakinchila Yelskij universitet u 1983 roci de vivchala fotografiyu malyuvannya ta zhivopis z anglijskoyu literaturoyu Odnim z yiyi vikladachiv u Yeli buv fotograf Tod Papazhordzh Livingston vzyala litnij klas kinoznimannya v Nyu Jorkskomu universiteti v 1984 roci Pereyihala do Nyu Jorka v 1985 roci bula aktivistkoyu grupi borotbi zi SNIDom ACT UP Pracyuvala v hudozhnomu viddili nad filmom Pakuli Siroti 1987 roku Batko Livingston pomer vid sercevoyi hvorobi v 1990 roci mati ta babusya pomerli vid raku protyagom odnogo misyacya v 1996 roci Cherez dva roki v avtokatastrofi pomer dyadko Alan Pakula a brat Jonas raptovo pomer na pochatku 2000 roku Vtrata rodini ta perezhiti skorboti zmusili Dzhenni Livingston pochati robotu nad filmom Zemlya tabir Pershij Dzhenni Livingston lesbijka Zhive v Bruklini Parizh gorit Div takozh Parizh gorit film Dokumentalnij film rozpovidaye pro nyu jorksku kulturu dreg baliv sho skladayetsya z grupi geyiv transgenderiv chornoshkirih i latinoamerikanciv Cej film otrimav premiyu Velikogo zhuri Sandensa 1991 roku ta buv klyuchovim filmom yak u novomu amerikanskomu rusi nezalezhnih filmiv tak i u novonarodzhenomu napryamku New Queer Cinema Parizh gorit buv odnim z pershih uspishnih robit kinokompaniyi Miramax Films i dopomig proklasti shlyah dlya nastupnih komercijno uspishnih dokumentalnih filmiv Ce buv odin z najkrashih filmiv 1991 roku za versiyeyu zhurnaliv Los Andzheles Tajms Tajm Vashington post ta NPR New York Magazine 2016 roku vin buv vklyuchenij do Kinoarhivu v biblioteci Kongresu razom iz she 24 filmami sered yakih Ptahi Korol lev ta Na shid vid rayu Pislya prem yeri film otrimav pozitivni vidguki vid chornih kvir kritikiv vklyuchno z en yakij napisav rev yu do gazeti Gardian ta en yaka napisala rev yu do en Spriyatlivi vidguki z yavilis u zhurnali Nyu Jorker Tajm Villedzh vojs Nyusvik ta inshih Kritichni recenziyi osoblivo z eseyistki bell guks ta kinokritika en Film stav dzherelom nathnennya dlya rezhiseriv televizijnih shou LGBTQ spilnot ta kvir avktivistiv Jogo rozglyadayut v universitetah kino tancyu kulturologiyi ta v bagatoh inshih akademichnih disciplinah Do sorokalittya Stounvollskih buntiv grupa aktivistiv z Nyu Jorku FIERCE pereglyadali film na nyu jorkskih prichalah de j bula znyata velika chastina filmu Parizh gorit 2018 roku studentska grupa Black Lives Matter z institutu Pratta proveli pereglyad ta obgovorennya filmu Film nadihnuv stvorennya shou Poza na kanali FX v yakomu prisutni citati lyudi ta duh z filmu Osnovnimi spikerami filmu Parizh gorit Oktaviya Sen Loran Karmen Xtravganza Bruk Xtravaganza Villi Nindzya Dorian Kori Junior Labeija Venera Xtravaganza Freddie Pendavis Sol Pendavis Kim Pendavis i Pepper Labeija Kolektiv yakij stvoriv Parizh gorit i dopomig jomu vijti vklyuchaye vikonavchi prodyuseri Medison Devis Lejsi ta Najdzhel Finch redaktor Dzhonatan Oppengajm direktor fotografiyi Pol Gibson spivprodyuser Barri Svimar asocijovanij prodyuser Kler Gudman kerivnik virobnictva Natali Gill ta in Film sho vijshov 1991 roku pokazuyut u vsomu sviti na festivalyah v universitetah muzeyah ta gromadskih kolektivah privablyuyuchi privablyuye auditoriyu bagatoh pokolin 2017 roku kritik Nyu Jork tajms Vesli Morris vklyuchiv strichku v dityachu sekciyu Tajms 12 filmiv yaki slid pobachiti persh nizh vipovnitsya 13 Morris skazva Dzhenni Livingston provodila roki sposterigayuchi za konkurentnimi anklavami drag korolev Pobachiti yiyi dokumentalnij film yaknajshvidshe oznachaye sho vi mozhete provesti zalishok svogo zhittya nasolodzhuyuchis pochuttyam lyudyanosti yake rozvazhaye divuye ta spustoshuye vas znovu i znovu Podalshi robotiDva iz korotkometrazhnih filmiv Livingston Hotyagi ta Hto vgori vivchayut temi kvir Hotheads dokumentalnij film 1993 roku stvorenij cherez organizaciyu Red Hot Organisation SNID doslidzhuye dvi reakciyi komikiv na nasilstvo nad zhinkami Hotheads pokazali na MTV ta KQED ta vipustili na Polygram Video yak chastinu kompilyaciyi Red Hot s No Alternative pershij dramatichnij korotkometrazhnij film Livingston prem yera na Berlinskomu mizhnarodnomu kinofestivali u 2005 roci z Shelli Mars i Stivom Bushemi U cij lesbijskij seks komediyi z muzichnimi nomerami ye 24 tancyuristi Brodveyu kerovani brodvejskim horeografom Dzhonom Karrafom Film demonstruvavsya na bilsh nizh 150 kinofestivalyah majzhe na kozhnomu kontinenti vklyuchayuchi teatralizovani vistavi v Muzeyi obrazotvorchih mistectv Bostona ta cifrovij korotkometrazhnij film rozporyadzhenij u 2005 roci dlya gromadskogo telebachennya WNET Nyu Jork pro vipadkove utoplennya Migelya Floresa v en Bruklin ta pro lyudej yaki vigulyuvali sobak poblizu ta namagalisya jogo vryatuvati film eksponuvavsya na kinofestivali Sandens 2006 roku U 2011 roci Livingston organizuvala kampaniyu na Kickstarter dlya pidtrimki svogo kinoproyektu Nehudozhnij povnometrazhnij film spogad naris pro gore vtrati ta litnij tabir gipi v 1970 h a takozh shirshe doslidzhennya togo yak amerikanci bachat vtratu ta nezminnist vklyuchayuchi kolektivni politichni vtrati Livingston vpershe pochala pracyuvati nad proyektom u 2000 roci bazhayuchi dosliditi temi vtrat i gorya pislya vtrati batka materi dida dyadka ta brata mizh 1990 i 2000 rokami Strichka u statusi postprodukciya na IMDb z grudnya 2014 roku Livingston takozh rozroblyaye Prenzlauer Berg epizodichnij proyekt ansamblyu stvorenij u misteckih svitah Nyu Jorka ta Shidnogo Berlina naprikinci 1980 h U 2011 roci Livingston bula rezhiserom video na shou Eltona Dzhona Pianion u palaci Cezara v Las Vegasi Ce seriya chorno bilih portretiv ruhomih zobrazhen riznih zhiteliv Nyu Jorku sho suprovodzhuyut pisnyu Mona Lisas and Mad Hatters Shou trivalo 7 rokiv Livingston vikladala i chitala lekciyi v usomu sviti vklyuchayuchi kursi vikladannya v Yelskomu universiteti Bruklinskomu ta Konnektikutskomu koledzhah Stipendiyi vklyuchali Fond Guggengajma Centr Getti Nimecku akademichnu birzhu DAAD koloniyu Makdauella ta Nacionalnij fond mistectv NEA Z 2018 roku Livingston ye konsaltingovoyu prodyuserkoyu u dramatichnomu seriali Poza vid kanalu FX na stvorennya yakogo silno nadihnuv yiyi dokumentalnij film Parizh gorit Div takozhLGBT Black Lives MatterPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Green Jesse 18 kvitenya 1993 Anglijska The New York Times Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 04 02 2022 Frischer Rita Berman 31 grudnya 1999 Jewish Women s Archive Anglijska Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 04 02 2022 Maclay Willow Catelyn 26 lyutogo 2020 Hyperallergic Anglijska Arhiv originalu za 28 lyutogo 2020 Procitovano 05 02 2022 Poetry Foundation Anglijska 11 listopada 2019 Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 04 02 2022 Reed magazine Anglijska Zhovten 2002 Arhiv originalu za 10 sichnya 2020 Procitovano 05 02 2022 The New York Times Anglijska 11 listopada 1990 Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 05 02 2022 IMDb Arhiv originalu za 4 lyutogo 2022 Procitovano 05 02 2022 The New York Times 27 serpnya 1996 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2022 Procitovano 4 lyutogo 2022 Johnson Allen 2 lipnya 2019 Datebook Anglijska Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 04 02 2022 Ansen David 8 serpnya 1991 Newsweek Anglijska Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 04 02 2022 Hernandez Eugene 6 serpnya 2005 IndieWire Anglijska Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 04 02 2022 Macaulay Scott 30 zhovntnya 2011 Filmmaker Magazine Anglijska Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 05 02 2022 jennielivingston Anglijska Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 05 02 2022 Bendix Trish 1 serpnya 2018 HuffPost Anglijska Arhiv originalu za 23 kvitnya 2020 Procitovano 05 02 2022 Anglijska Arhiv originalu za 8 veresnya 2019 Procitovano 05 02 2022 Renninger Bryce J 6 sichnya 2011 IndieWire Anglijska Arhiv originalu za 5 grudnya 2019 Procitovano 05 02 2022 Anglijska Arhiv originalu za 5 lyutogo 2022 Procitovano 05 02 2022 jennielivingston Anglijska Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 05 02 2022 Framke Caroline 23 lipnya 2018 Variety Anglijska Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 05 02 2022 Rayner Alex 25 serpnya 2018 The Guardian Anglijska Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 05 02 2022 Dry Jude 24 chervnya 2019 IndieWire Anglijska Arhiv originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 05 02 2022 PosilannyaCe nezavershena stattya pro kinematografista chi kinematografistku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ