Дженні Карезі - (справжнє ім'я - Євгенія Карпузі) - грецька актриса театру і кіно.
Дженні Карезі | ||||
---|---|---|---|---|
грец. Τζένη Καρέζη | ||||
Ім'я при народженні | грец. Ευγενία Καρπούζη | |||
Народилася | 12 січня 1934 (1932/1936 в ін. джерелах) Афіни, Греція | |||
Померла | 27 липня 1992 (60 років) Афіни, Греція | |||
Поховання | Перше афінське кладовище | |||
Громадянство | Греція | |||
Діяльність | акторка театру, кіноакторка, телеакторка, перекладачка | |||
Alma mater | Театральна школа Національного театру Греції | |||
Роки діяльності | 1955-1992 | |||
Партія | Єдина демократична ліва партія і Комуністична партія Греції | |||
У шлюбі з | d і d | |||
Діти | d | |||
IMDb | nm0439206 | |||
| ||||
Дженні Карезі у Вікісховищі | ||||
Біографія
Дитячі роки
Євгенія Карпузі народилася в Афінах, Греція, в сім'ї математика і вчительки середньої школи. Вона вчилася під керівництвом Сестер святого Йосипа в приватній французькій школі в Салоніках, а потім в Афінах, під тим самим керівництвом. Вона вільно розмовляла французькою. Коли вона була підлітком, її батько залишив сім'ю, і вона продовжувала жити з матір'ю. Її батько загинув у ДТП в 1971 році.
У 1951 році вона була прийнята до (Eθνικό Θέατρο), де вона вчилася в драматичній школі. Драматург і режисер були серед її вчителів. Після закінчення школи, в 1954 році, вона відразу ж розпочала гру в головних ролях в театрі, разом з акторами, такими як і Катіна Паксіну.
Кар'єра
Її дебют був у театрі Маріки Котопулі у французькій комедії, La Belle Helene, з Меліною Меркурі і . У 1955 році Карезі дебютувала в кінокомедії Алекоса Сакелларіоса, Latherna, ftoheia kai filotimo в 1955 році,який мав масовий успіх так само, як і його продовження, Laterna, ftoheia kai garyfallo в 1957 році. Для саундтреку до фільму 1959 року To nisi ton genneon вона записала пісню майбутньої премії академії Манос Хадджідакіс, «Min ton rotas ton ourano» ( «Не питайте небо»).
Її кар'єра процвітала в 1960-х роках, коли вона очолювала свою власну театральну трупу в 1961 році і грала головну роль в деяких з найбільш класичних фільмів грецького кіно, як Lola (1964), Mia trelli ... trelli oikogeneia (1965), Tzeni-Tzeni (1966), і Kontserto gia polyvola (1967). Її найбільший успіх - фільм Ta kokkina fanaria (Червоний ліхтарик, 1963), який був номінований на премію Американської кіноакадемії за найкращий фільм іноземною мовою.
Її останнім фільмом був Lysistrata (1972). Протягом наступного десятиліття, вона продовжувала виступати як продюсер і актриса в таких класичних творах як Who's Afraid of Virginia Woolf?, Medea і Electra. Востаннє вона з'явилася в театрі в 1990 році у п'єсі Лоули Анагностакі Diamonds and the blues; страждаючи від невиліковного раку молочної залози, Дженні Карезі терпіла нестерпний біль і повинна була покинути шоу.
Особисте життя
У 1962 або 1963 Карезі вийшла заміж за журналіста, Захоса Хадзіфотіу, але цей шлюб закінчився розлученням через два роки. У 1967 році під час зйомок Kontserto gia polyvola, вона зустріла Костаса Казакос,від якого у неї народився син Константінос Казакос. Вони створили популярний дует і репертуар Карезі був перенесений на більш складні та інтелектуальні вистави. Їх привели до в'язниці, де вони провели кілька ночей через виставу To megalo mas tsirko (Наш Великий цирк) в 1973 році, який образив грецьку диктатуру (1967-74 років).
Смерть
Дженні Карезі померла 27 липня 1992 від раку в своєму будинку і похована на казенний рахунок. Вважають,що їй було 58 років, хоча деякі джерела свідчать, що її вік 56 або 60 років. Тисячі людей були присутні на її похоронах. Після її смерті сім'я Дженні заснувала Фонд Дженні Карезі, який забезпечував паліативну допомогу сім'ям, члени родини яких страждали від невиліковних захворювань для полегшення симптомів хворих, щоб ті могли зустріти свою смерть із гідністю.
Фільмографія
РІк | Фільм | Роль | Коментар |
---|---|---|---|
1955 | Laterna, ftoheia kai filotimo | Kaiti | |
1957 | Dellistavrou kai ios | Billy Mavrogianni | |
I theia ap'to Chicago | Katina Barda | ||
Laterna, ftoheia kai garyfallo | Kaiti | ||
1958 | To trellokoritso | Jenny | |
Mia laterna, mia zoi | Nina | ||
I limni ton pothon | Miranda | ||
1959 | To nisi ton genneon | Dona | |
Taxidi me ton erota | Gianna | ||
Navagia tis zois | Foula | ||
1960 | To koroidaki tis despoinidos | Julia | |
Randevou stin Kerkyra | Diana Laniti/Mirka | ||
Hristina | Hristina | ||
I hionati kai ta 7 gerontopalikara | Alexia/Marina | ||
1961 | Poia einai i Margarita | Margarita Kondostavrou | |
1962 | Prodomeni agapi | Anna | |
I nyfi to skase | |||
1963 | Ta kokkina fanaria | Eleni | Номінація на премію "Оскар" - Найкращий фільм іноземною мовою Кінофестиваль у Каннах - Grand Prix du Festival International du Film |
1964 | Despoinis diefthyntis | Lila Vasileiou | |
Lola | Lola | ||
Enas megalos erotas | Lena | ||
1965 | Mia trelli...trelli oikogeneia | Mika | |
1966 | Tzeni Tzeni | Tzeni Skoutari | |
Une balle au coeur | Carla | ||
1967 | Ekeinos ki ekeini | She | |
Kontserto gia polyvola | Niki | ||
1968 | Enas ippotis gia ti Vasoula | Vasoula Liontou | |
Agapi kai aima | Fani Geraka | ||
1970 | Mia gynaika stin Antistasi | Anna Kolleti | |
1971 | Manto Mavrogenous | Manto Mavrogenous | |
1972 | Erotiki symfonia | Eirini/Betty Stergiou | продюсер і письменниця |
Lysistrati | Lysistrati | Міжнародний кінофестиваль в Салоніках - Найкраще виробництво |
Джерела
- Biodata [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.], sansimera.gr; accessed 5 August 2016.(Greek)
- Other sources cite 1932 and 1936 as potential years of birth
- Biodata [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.], imdb.com; accessed 18 February 2014.
- World Day 2007 - Greece[недоступне посилання з квітня 2019], worldday.dk; accessed 6 February 2008.
Додаткові посилання
- Tzeni Karezi at the Internet Movie Databas
- Tzeni Karezi [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] at Find a Grave
- Video [Архівовано 3 квітня 2017 у Wayback Machine.] on YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Dzhenni Karezi spravzhnye im ya Yevgeniya Karpuzi grecka aktrisa teatru i kino Dzhenni Karezigrec Tzenh KarezhIm ya pri narodzhennigrec Eygenia KarpoyzhNarodilasya12 sichnya 1934 1932 1936 v in dzherelah Afini GreciyaPomerla27 lipnya 1992 60 rokiv Afini Greciya zloyakisna puhlinaPohovannyaPershe afinske kladovisheGromadyanstvoGreciyaDiyalnistaktorka teatru kinoaktorka teleaktorka perekladachkaAlma materTeatralna shkola Nacionalnogo teatru GreciyiRoki diyalnosti1955 1992PartiyaYedina demokratichna liva partiya i Komunistichna partiya GreciyiU shlyubi zKostas Kazakosd i Zahos HadjifotioudDitiKonstantinos KazakosdIMDbnm0439206 Dzhenni Karezi u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Dityachi roki 1 2 Kar yera 1 3 Osobiste zhittya 2 Smert 3 Filmografiya 4 Dzherela 5 Dodatkovi posilannyaBiografiyared Dityachi rokired Yevgeniya Karpuzi narodilasya v Afinah Greciya v sim yi matematika i vchitelki serednoyi shkoli Vona vchilasya pid kerivnictvom Sester svyatogo Josipa v privatnij francuzkij shkoli v Salonikah a potim v Afinah pid tim samim kerivnictvom Vona vilno rozmovlyala francuzkoyu Koli vona bula pidlitkom yiyi batko zalishiv sim yu i vona prodovzhuvala zhiti z matir yu Yiyi batko zaginuv u DTP v 1971 roci U 1951 roci vona bula prijnyata do greckogo Nacionalnogo teatru E8niko 8eatro de vona vchilasya v dramatichnij shkoli Dramaturg Angelos Terzakis i rezhiser Dimitris Ronsheris buli sered yiyi vchiteliv Pislya zakinchennya shkoli v 1954 roci vona vidrazu zh rozpochala gru v golovnih rolyah v teatri razom z aktorami takimi yak Aleksis Minotis i Katina Paksinu Kar yerared Yiyi debyut buv u teatri Mariki Kotopuli u francuzkij komediyi La Belle Helene z Melinoyu Merkuri i Vasilisom Diamantopulos U 1955 roci Karezi debyutuvala v kinokomediyi Alekosa Sakellariosa Latherna ftoheia kai filotimo v 1955 roci yakij mav masovij uspih tak samo yak i jogo prodovzhennya Laterna ftoheia kai garyfallo v 1957 roci Dlya saundtreku do filmu 1959 roku To nisi ton genneon vona zapisala pisnyu majbutnoyi premiyi akademiyi Manos Haddzhidakis Min ton rotas ton ourano Ne pitajte nebo Yiyi kar yera procvitala v 1960 h rokah koli vona ocholyuvala svoyu vlasnu teatralnu trupu v 1961 roci i grala golovnu rol v deyakih z najbilsh klasichnih filmiv greckogo kino yak Lola 1964 Mia trelli trelli oikogeneia 1965 Tzeni Tzeni 1966 i Kontserto gia polyvola 1967 Yiyi najbilshij uspih film Ta kokkina fanaria Chervonij lihtarik 1963 yakij buv nominovanij na premiyu Amerikanskoyi kinoakademiyi za najkrashij film inozemnoyu movoyu Yiyi ostannim filmom buv Lysistrata 1972 Protyagom nastupnogo desyatilittya vona prodovzhuvala vistupati yak prodyuser i aktrisa v takih klasichnih tvorah yak Who s Afraid of Virginia Woolf Medea i Electra Vostannye vona z yavilasya v teatri v 1990 roci u p yesi Louli Anagnostaki Diamonds and the blues strazhdayuchi vid nevilikovnogo raku molochnoyi zalozi Dzhenni Karezi terpila nesterpnij bil i povinna bula pokinuti shou Osobiste zhittyared U 1962 abo 1963 Karezi vijshla zamizh za zhurnalista Zahosa Hadzifotiu ale cej shlyub zakinchivsya rozluchennyam cherez dva roki U 1967 roci pid chas zjomok Kontserto gia polyvola vona zustrila Kostasa Kazakos vid yakogo u neyi narodivsya sin Konstantinos Kazakos Voni stvorili populyarnij duet i repertuar Karezi buv perenesenij na bilsh skladni ta intelektualni vistavi Yih priveli do v yaznici de voni proveli kilka nochej cherez vistavu To megalo mas tsirko Nash Velikij cirk v 1973 roci yakij obraziv grecku diktaturu 1967 74 rokiv Smertred Dzhenni Karezi pomerla 27 lipnya 1992 vid raku v svoyemu budinku i pohovana na kazennij rahunok Vvazhayut sho yij bulo 58 rokiv hocha deyaki dzherela svidchat sho yiyi vik 56 abo 60 rokiv Tisyachi lyudej buli prisutni na yiyi pohoronah Pislya yiyi smerti sim ya Dzhenni zasnuvala Fond Dzhenni Karezi yakij zabezpechuvav paliativnu dopomogu sim yam chleni rodini yakih strazhdali vid nevilikovnih zahvoryuvan dlya polegshennya simptomiv hvorih shob ti mogli zustriti svoyu smert iz gidnistyu Filmografiyared RIk Film Rol Komentar 1955 Laterna ftoheia kai filotimo Kaiti 1957 Dellistavrou kai ios Billy Mavrogianni I theia ap to Chicago Katina Barda Laterna ftoheia kai garyfallo Kaiti 1958 To trellokoritso Jenny Mia laterna mia zoi Nina I limni ton pothon Miranda 1959 To nisi ton genneon Dona Taxidi me ton erota Gianna Navagia tis zois Foula 1960 To koroidaki tis despoinidos Julia Randevou stin Kerkyra Diana Laniti Mirka Hristina Hristina I hionati kai ta 7 gerontopalikara Alexia Marina 1961 Poia einai i Margarita Margarita Kondostavrou 1962 Prodomeni agapi Anna I nyfi to skase 1963 Ta kokkina fanaria Eleni Nominaciya na premiyu Oskar Najkrashij film inozemnoyu movoyu Kinofestival u Kannah Grand Prix du Festival International du Film 1964 Despoinis diefthyntis Lila Vasileiou Lola Lola Enas megalos erotas Lena 1965 Mia trelli trelli oikogeneia Mika 1966 Tzeni Tzeni Tzeni Skoutari Une balle au coeur Carla 1967 Ekeinos ki ekeini She Kontserto gia polyvola Niki 1968 Enas ippotis gia ti Vasoula Vasoula Liontou Agapi kai aima Fani Geraka 1970 Mia gynaika stin Antistasi Anna Kolleti 1971 Manto Mavrogenous Manto Mavrogenous 1972 Erotiki symfonia Eirini Betty Stergiou prodyuser i pismennicya Lysistrati Lysistrati Mizhnarodnij kinofestival v Salonikah Najkrashe virobnictvoDzherelared Biodata Arhivovano 10 serpnya 2017 u Wayback Machine sansimera gr accessed 5 August 2016 Greek Other sources cite 1932 and 1936 as potential years of birth Biodata Arhivovano 26 bereznya 2016 u Wayback Machine imdb com accessed 18 February 2014 World Day 2007 Greece nedostupne posilannya z kvitnya 2019 worldday dk accessed 6 February 2008 Dodatkovi posilannyared Tzeni Karezi at the Internet Movie Databas Tzeni Karezi Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine at Find a Grave Video Arhivovano 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine on YouTube Otrimano z https uk wikipedia org wiki Dzhenni Karezi