Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Десант на Лункулансаарі та Мантінсаарі відбувалися з 24 по 27 липня 1941, здійснювалися силами радянської Ладозької військової флотилії в Карелії.
| Десант на Лункулансаарі та Мантінсаарі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Фінські вояки, 1941. Мантінсаарі, після бою | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 СРСР |  Фінляндія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| СРСР Климент Ворошилов | Фінляндія Ерік Хейнрікс | ||||||
| Військові сили | |||||||
| СРСР загалом 1512 чоловік | Фінляндія невідомо | ||||||
| Втрати | |||||||
| СРСР 725 убитих та пропалих десантників, 90 поранених, загинуло 4 члени екіпажів та 11 поранено; по фінських оцінках — 950 вбитих та полонених потоплено 2 кораблі | Фінляндія невідомо | ||||||
Передуючі події
В середині липня 1941 року війська (командував генерал піхоти Ерік Хейнрікс) прорвала фронт радянської 7-ї армії на відтинку північно-східніше Ладозького озера та рухалися східним узбережжям напрямом на південь. В тому часі вони перетинають шляхи сполучення 7-ї армії з 23-ю армією, котра обороняла Карельський перешийок. До 15 липня після важких боїв фінам вдалося розчленувати частини 71-ї стрілецької дивізії, займають станцію , притисненими до Ладозького озера опинилася та частини 71-ї. Підрозділи 7-ї армії змогли стримати наступ фінів на Суоярві та , однак дорога Піткяранта — Олонець лишилася відкритою.
16 липня займає Піткяранту — 1-ша єгерська бригада полковника , на цьому відтинку їм спротив чинили розрізнені радянські частини, наперед підготованої оборони не було. 19 липня Ладозька флотилія, котрою командував контр-адмірал , отримує наказ командуючого північно-західним напрямом Климента Ворошилова задля створення загрози флангу та тилу наступаючих фінів висадити десант поза фінськими силами. З півдня на Піткяранту від Олонця мала наступати терміново створювана Південна оперативна група 7-ї армії, що мала завдання з'єднатися із десантом, проте надзвичайно мала кількість військових у складі групи на той час ставила під великий сумнів можливість успіху цієї операції.
Власне, радянське командування практично не мало уяви про чисельність фінських військ в планованому місці десанту; фінські частини там були досить чисельними — загалом 6 полків зі складу та 5-ї піхотних дивізій, 1-ша єгерська бригада, 2 дивізіони важкої артилерії та окремий батальйон бронеавтомобілів — 26 липня прибув до Вяртсіля. Ці частини не були зосередженими в одному місці, однак їхня висока мобільність та наявність в районі висадки мережі доріг надавали можливість фінському керівництву здійснювати швидке перекидання сил на загрожувані ділянки.
Радянські десантні частини мали заданням вибити фінські підрозділи з островів та , створити опорні бази та, спираючись на них, створювати загрозу тилу та флангу противника на узбережжі. В другій частині операції передбачалося десантування радянських військ з островів на зайняте фінами узбережжя Ладозького озера.
У десантній операції брали участь 3 канонерські човни, 2 артилерійські катери, 2 катери «малий мисливець», 1 сторожовий корабель, 1 . Перевезення десанту до визначеного місця відбувалося на 8 невеликих транспортах. Повітряну підтримку створював загін авіації Балтійського флоту — 17 літаків, з них 6 СБ, 6 , 5 МБР-2.
Загальне керівництво операцією здійснював командувач флотилії Павло Трайнін, вихідною точкою загону десантів був Шліссельбург, у ході проведення операції створена додаткова база на острові Валаам. Для висадження була підготована щойно сформована (командиром бригади призначено генерала берегової служби , полковим комісаром був І. П. Вайдло) — 4 стрілецькі батальйони, артилерійський дивізіон з 14 гармат та мінометна батарея з 9 мінометів. Штатна чисельність бригади складала 3954 чоловіки, насправді було менше, оскільки на час початку операції формування ще не було закінчено, підрозділи не мали досвіду співпраці, бійці не знали командирів та навпаки, командирський склад сформований з офіцерів запасу, гостро стояла проблема нестачі озброєння та набоїв, вже в часі самих боїв частина зброї, поспіхом видана зі складів, вийшла з ладу — близько 100 гвинтівок та 5 кулеметів.
У перших хвилях десанту на кожний острів мали йти по загону спеціального призначення, що були посиленими батальйонами бригади, на підготовку до операції виділялося 3 доби.
Бій за Лункулансаарі
На світанку 24 липня загін висадження підходить до острова Лункулансаарі, де й був помічений фінською авіацією; через довгочасний перехід кораблі розтяглися. Висадження почалося замість 3-ї ранку о 10-й, тобто фактор несподіванки було втрачено, на острові висадився 1-й посилений батальйон чисельністю 720 чоловік, котрим керував капітан П. М. Юдін, комісар — старший політрук Гусєв. Артилерія та міномети в складу десанту були відсутніми, командир десанту при висадці був поранений, його місце заступив начальник штабу флотилії каперанг .
Бій відразу приймає запеклий характер — отримавши донесення про підхід радянських кораблів, фіни зуміли визначити його напрям та з наказу майора Сандстрьома (начальник штабу 1-ї єгерської бригади) перекинули на Лункулансаарі частини з 2-го єгерського батальйону, командир 6-го армійського корпусу генерал Пааво Талвела — корпусні частини важкої артилерії з-під Піткяранти та до , а на сам острів — 8-й піхотний полк полковника Піетарі Аутті з 5-ї піхотної дивізії полковника Л. Карху. на узбережжі навпроти острова виставили кілька артилерійських батарей. На острів в самому розпалі бою через вузьку протоку перекидається 8-й піхотний полк 5-ї фінської дивізії, переправу вогнем прикривала з берега фінська група трофейних радянських танкеток Т-37 й Т-38, згодом частина танкеток була перекинута на острів для боротьби з десантом. У десантників не було протитанкових засобів — в тому числі протитанкових гранат, після появи плавучих танкеток перебіг бою став для червоноармійців вкрай несприятливим.
В часі бою з'ясувалася слабкість радянської артилерійської підтримки — на кораблях було лише 6 гармат 100-мм калібру, снаряди ж 45-мм калібру в умовах пересіченої лісистої місцевості противнику робили мало шкоди. В тому ж часі фінська артилерія потопила 1 «малий мисливець» та пошкодила канонерський човен «Олекма», радянські кораблі відходять від острова — за межі досяжності 45-мм гармат, однак на кораблі вдалося забрати у часі бою 200 поранених.
Кінцівка бою була наперед вирішена у випадку ізольованого десанту на острові без дієвої авіаційної та артилерійської підтримки з переважаючими силами противника. До 18-ї години 24 липня фіни придушили радянський опір на південній частині острова, ще через годину — останній організований спротив на північному сході Лункулансаарі, вцілілі дрібні групи усю ніч продовжували збройні зіткнення.
Станом на 25 липня стало зрозуміло, що операція цілком провалилася, приймається рішення евакуювати десант. Вранці під прикриттям димової завіси з берега острова загону катерів вдається забрати з берега та підібрати у воді кілька груп десантників загальним числом 109 чоловік, з них 50 було поранених; до 14-ї години бої на Лункулансаарі припинилися, втрати десанту склали понад 500 чоловік; того ж дня фінська артилерія потопила радянський артилерійський катер.
Бої десанту на Мантінсаарі
Не врахувавши розгромного досвіду попереднього десанту, радянське керівництво — курував контр-адмірал — продовжило діяти по наперед складеному плану та вранці 26 липня розпочинається вже явно безглузда висадка десанту на острів Мантінсаарі — вирушили від острова Коневець. Десантний загін складався із 3-х рот 2-го батальйону бригади, командир — підполковник Єлисей Миколайович Петров, воєнком — батальйонний комісар Гуральник Олексій Йолсипович, та 3-х кулеметних взводів; загальна чисельність десанту склала 792 бійців при 6-ти 45-мм гарматах. Висадження розпочалося близько 7-ї ранку, загін висадки нараховував 7 транспортів та 1 корабель. 1-ша та 2-га роти зайняли село та продовжують наступ на . На острові того часу знаходилися невеликі фінські частини, однак протягом дня керівництво змогло організувати довезення 2-х піхотних рот під керунком капітана Вяяннянена; на той час радянські сили змогли зайняти близько половини острова, проте прибуття фінського підкріплення змінило хід бою.
Хоча чисельність фінських підрозділів була меншою, через непідготованість морських піхотинців до бою в лісистій місцевості противник зумів зупинити просування десанту. Бій на острові тривав 2 доби, до ранку 27 липня фіни змогли витіснити десантників з більшої частини острова, між червоноармійцями виникає певне замішання. Керівництво батальйону віддає наказ покинути острів терміново на саморобних плотах.
Не маючи змоги посилити десантні сили, керівництво флотилії було змушене продовжити евакуацію, яка почалася стихійно — був відсутній зв'язок із десантом — відновився лише по 7-й ранку 27 липня; під обстрілом вдалося забрати з берега та води 588 бійців, з них 40 поранених. При цьому фіни захопили багато полонених та усі 6 гармат; частина десантників намагалася покинути острів самостійно на саморобних плотах, однак це мало кому вдалося — змінився вітер й плоти понесло назад на острів. Кілька невеликих груп десантників не змогли покинути острова та діяли партизанськими методами, в перших числах вересня фіни ліквідували останню таку групу. Загалом на Мантінсаарі загинуло та було полонено близько 450 радянських бійців.
Післямова
Втрати радянських військ в десантах на два острови склали 725 загиблими та пропалими безвісти, 90 пораненими, було втрачено 52 кулемети, 6 гармат, 1166 одиниць стрілецької зброї, потонули 2 катери. Фінські джерела оцінюють радянські втрати в 950 бійців.
На канонерському човні «Олекма» Ладозької флотилії під час обстрілу загинуло 4 та поранено 11 моряків. Невідомі втрати фінських сил, однак вони з'явно менші за радянські.
По результатах операції справи на багатьох залучених в ній командирів передаються до військового трибуналу, по його присуду «за паніку та втрату керівництвом військами» командир батальйону десанту на острів Мантінсаарі Петров та комісар Гуральник були розстріляні.
У радянських джерелах стверджується, що десанти сповільнили фінський наступ, і Олонець був зайнятий лише 2 вересня, оскільки для ліквідації десантів були перекинуті значні сили противника. Фінська сторона не підтверджує помітного впливу десантів на загальний перебіг бойових дій з огляду на їх швидкоплинність та загальну нестачу фінських сил на цьому напрямі — головні радянсько-фінські бої у липні 1941 року відбувалися в напрямах Виборга та Петрозаводська.
25 липня 1992 року задля вшанування загиблих бійців 4-ї бригади на братських могилах в Салмі установлено пам'ятний камінь, доставлений з місць боїв на Лункулансаарі.
Див. також
Джерела
- Десант на Лункулансаарі та Мантінсаарі [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Острови та пункти східного берега Ладоги [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Тактичні десанти Ладозької флотилії в липні 1941 року [ 3 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- 4-та морська бригада [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
 | Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Desant na Lunkulansaari ta Mantinsaari vidbuvalisya z 24 po 27 lipnya 1941 zdijsnyuvalisya silami radyanskoyi Ladozkoyi vijskovoyi flotiliyi v Kareliyi Desant na Lunkulansaari ta Mantinsaari Finski voyaki 1941 Mantinsaari pislya boyu Finski voyaki 1941 Mantinsaari pislya boyu Data 24 27 lipnya 1941 Misce Ladozke ozero Karelska ARSR Rezultat zagibel radyanskih desantiv Storoni SRSR Finlyandiya Komanduvachi SRSR Kliment Voroshilov Finlyandiya Erik Hejnriks Vijskovi sili SRSR zagalom 1512 cholovik Finlyandiya nevidomo Vtrati SRSR 725 ubitih ta propalih desantnikiv 90 poranenih zaginulo 4 chleni ekipazhiv ta 11 poraneno po finskih ocinkah 950 vbitih ta polonenih potopleno 2 korabli Finlyandiya nevidomoPereduyuchi podiyiV seredini lipnya 1941 roku vijska komanduvav general pihoti Erik Hejnriks prorvala front radyanskoyi 7 yi armiyi na vidtinku pivnichno shidnishe Ladozkogo ozera ta ruhalisya shidnim uzberezhzhyam napryamom na pivden V tomu chasi voni peretinayut shlyahi spoluchennya 7 yi armiyi z 23 yu armiyeyu kotra oboronyala Karelskij pereshijok Do 15 lipnya pislya vazhkih boyiv finam vdalosya rozchlenuvati chastini 71 yi strileckoyi diviziyi zajmayut stanciyu pritisnenimi do Ladozkogo ozera opinilasya ta chastini 71 yi Pidrozdili 7 yi armiyi zmogli strimati nastup finiv na Suoyarvi ta odnak doroga Pitkyaranta Olonec lishilasya vidkritoyu 16 lipnya zajmaye Pitkyarantu 1 sha yegerska brigada polkovnika na comu vidtinku yim sprotiv chinili rozrizneni radyanski chastini napered pidgotovanoyi oboroni ne bulo 19 lipnya Ladozka flotiliya kotroyu komanduvav kontr admiral otrimuye nakaz komanduyuchogo pivnichno zahidnim napryamom Klimenta Voroshilova zadlya stvorennya zagrozi flangu ta tilu nastupayuchih finiv visaditi desant poza finskimi silami Z pivdnya na Pitkyarantu vid Oloncya mala nastupati terminovo stvoryuvana Pivdenna operativna grupa 7 yi armiyi sho mala zavdannya z yednatisya iz desantom prote nadzvichajno mala kilkist vijskovih u skladi grupi na toj chas stavila pid velikij sumniv mozhlivist uspihu ciyeyi operaciyi Vlasne radyanske komanduvannya praktichno ne malo uyavi pro chiselnist finskih vijsk v planovanomu misci desantu finski chastini tam buli dosit chiselnimi zagalom 6 polkiv zi skladu ta 5 yi pihotnih divizij 1 sha yegerska brigada 2 divizioni vazhkoyi artileriyi ta okremij bataljon broneavtomobiliv 26 lipnya pribuv do Vyartsilya Ci chastini ne buli zoseredzhenimi v odnomu misci odnak yihnya visoka mobilnist ta nayavnist v rajoni visadki merezhi dorig nadavali mozhlivist finskomu kerivnictvu zdijsnyuvati shvidke perekidannya sil na zagrozhuvani dilyanki Radyanski desantni chastini mali zadannyam vibiti finski pidrozdili z ostroviv ta stvoriti oporni bazi ta spirayuchis na nih stvoryuvati zagrozu tilu ta flangu protivnika na uzberezhzhi V drugij chastini operaciyi peredbachalosya desantuvannya radyanskih vijsk z ostroviv na zajnyate finami uzberezhzhya Ladozkogo ozera U desantnij operaciyi brali uchast 3 kanonerski chovni 2 artilerijski kateri 2 kateri malij mislivec 1 storozhovij korabel 1 Perevezennya desantu do viznachenogo miscya vidbuvalosya na 8 nevelikih transportah Povitryanu pidtrimku stvoryuvav zagin aviaciyi Baltijskogo flotu 17 litakiv z nih 6 SB 6 5 MBR 2 Zagalne kerivnictvo operaciyeyu zdijsnyuvav komanduvach flotiliyi Pavlo Trajnin vihidnoyu tochkoyu zagonu desantiv buv Shlisselburg u hodi provedennya operaciyi stvorena dodatkova baza na ostrovi Valaam Dlya visadzhennya bula pidgotovana shojno sformovana komandirom brigadi priznacheno generala beregovoyi sluzhbi polkovim komisarom buv I P Vajdlo 4 strilecki bataljoni artilerijskij divizion z 14 garmat ta minometna batareya z 9 minometiv Shtatna chiselnist brigadi skladala 3954 choloviki naspravdi bulo menshe oskilki na chas pochatku operaciyi formuvannya she ne bulo zakincheno pidrozdili ne mali dosvidu spivpraci bijci ne znali komandiriv ta navpaki komandirskij sklad sformovanij z oficeriv zapasu gostro stoyala problema nestachi ozbroyennya ta naboyiv vzhe v chasi samih boyiv chastina zbroyi pospihom vidana zi skladiv vijshla z ladu blizko 100 gvintivok ta 5 kulemetiv U pershih hvilyah desantu na kozhnij ostriv mali jti po zagonu specialnogo priznachennya sho buli posilenimi bataljonami brigadi na pidgotovku do operaciyi vidilyalosya 3 dobi Bij za LunkulansaariNa svitanku 24 lipnya zagin visadzhennya pidhodit do ostrova Lunkulansaari de j buv pomichenij finskoyu aviaciyeyu cherez dovgochasnij perehid korabli roztyaglisya Visadzhennya pochalosya zamist 3 yi ranku o 10 j tobto faktor nespodivanki bulo vtracheno na ostrovi visadivsya 1 j posilenij bataljon chiselnistyu 720 cholovik kotrim keruvav kapitan P M Yudin komisar starshij politruk Gusyev Artileriya ta minometi v skladu desantu buli vidsutnimi komandir desantu pri visadci buv poranenij jogo misce zastupiv nachalnik shtabu flotiliyi kaperang Bij vidrazu prijmaye zapeklij harakter otrimavshi donesennya pro pidhid radyanskih korabliv fini zumili viznachiti jogo napryam ta z nakazu majora Sandstroma nachalnik shtabu 1 yi yegerskoyi brigadi perekinuli na Lunkulansaari chastini z 2 go yegerskogo bataljonu komandir 6 go armijskogo korpusu general Paavo Talvela korpusni chastini vazhkoyi artileriyi z pid Pitkyaranti ta do a na sam ostriv 8 j pihotnij polk polkovnika Pietari Autti z 5 yi pihotnoyi diviziyi polkovnika L Karhu na uzberezhzhi navproti ostrova vistavili kilka artilerijskih batarej Na ostriv v samomu rozpali boyu cherez vuzku protoku perekidayetsya 8 j pihotnij polk 5 yi finskoyi diviziyi perepravu vognem prikrivala z berega finska grupa trofejnih radyanskih tanketok T 37 j T 38 zgodom chastina tanketok bula perekinuta na ostriv dlya borotbi z desantom U desantnikiv ne bulo protitankovih zasobiv v tomu chisli protitankovih granat pislya poyavi plavuchih tanketok perebig boyu stav dlya chervonoarmijciv vkraj nespriyatlivim V chasi boyu z yasuvalasya slabkist radyanskoyi artilerijskoyi pidtrimki na korablyah bulo lishe 6 garmat 100 mm kalibru snaryadi zh 45 mm kalibru v umovah peresichenoyi lisistoyi miscevosti protivniku robili malo shkodi V tomu zh chasi finska artileriya potopila 1 malij mislivec ta poshkodila kanonerskij choven Olekma radyanski korabli vidhodyat vid ostrova za mezhi dosyazhnosti 45 mm garmat odnak na korabli vdalosya zabrati u chasi boyu 200 poranenih Kincivka boyu bula napered virishena u vipadku izolovanogo desantu na ostrovi bez diyevoyi aviacijnoyi ta artilerijskoyi pidtrimki z perevazhayuchimi silami protivnika Do 18 yi godini 24 lipnya fini pridushili radyanskij opir na pivdennij chastini ostrova she cherez godinu ostannij organizovanij sprotiv na pivnichnomu shodi Lunkulansaari vcilili dribni grupi usyu nich prodovzhuvali zbrojni zitknennya Stanom na 25 lipnya stalo zrozumilo sho operaciya cilkom provalilasya prijmayetsya rishennya evakuyuvati desant Vranci pid prikrittyam dimovoyi zavisi z berega ostrova zagonu kateriv vdayetsya zabrati z berega ta pidibrati u vodi kilka grup desantnikiv zagalnim chislom 109 cholovik z nih 50 bulo poranenih do 14 yi godini boyi na Lunkulansaari pripinilisya vtrati desantu sklali ponad 500 cholovik togo zh dnya finska artileriya potopila radyanskij artilerijskij kater Boyi desantu na MantinsaariNe vrahuvavshi rozgromnogo dosvidu poperednogo desantu radyanske kerivnictvo kuruvav kontr admiral prodovzhilo diyati po napered skladenomu planu ta vranci 26 lipnya rozpochinayetsya vzhe yavno bezgluzda visadka desantu na ostriv Mantinsaari virushili vid ostrova Konevec Desantnij zagin skladavsya iz 3 h rot 2 go bataljonu brigadi komandir pidpolkovnik Yelisej Mikolajovich Petrov voyenkom bataljonnij komisar Guralnik Oleksij Jolsipovich ta 3 h kulemetnih vzvodiv zagalna chiselnist desantu sklala 792 bijciv pri 6 ti 45 mm garmatah Visadzhennya rozpochalosya blizko 7 yi ranku zagin visadki narahovuvav 7 transportiv ta 1 korabel 1 sha ta 2 ga roti zajnyali selo ta prodovzhuyut nastup na Na ostrovi togo chasu znahodilisya neveliki finski chastini odnak protyagom dnya kerivnictvo zmoglo organizuvati dovezennya 2 h pihotnih rot pid kerunkom kapitana Vyayannyanena na toj chas radyanski sili zmogli zajnyati blizko polovini ostrova prote pributtya finskogo pidkriplennya zminilo hid boyu Hocha chiselnist finskih pidrozdiliv bula menshoyu cherez nepidgotovanist morskih pihotinciv do boyu v lisistij miscevosti protivnik zumiv zupiniti prosuvannya desantu Bij na ostrovi trivav 2 dobi do ranku 27 lipnya fini zmogli vitisniti desantnikiv z bilshoyi chastini ostrova mizh chervonoarmijcyami vinikaye pevne zamishannya Kerivnictvo bataljonu viddaye nakaz pokinuti ostriv terminovo na samorobnih plotah Ne mayuchi zmogi posiliti desantni sili kerivnictvo flotiliyi bulo zmushene prodovzhiti evakuaciyu yaka pochalasya stihijno buv vidsutnij zv yazok iz desantom vidnovivsya lishe po 7 j ranku 27 lipnya pid obstrilom vdalosya zabrati z berega ta vodi 588 bijciv z nih 40 poranenih Pri comu fini zahopili bagato polonenih ta usi 6 garmat chastina desantnikiv namagalasya pokinuti ostriv samostijno na samorobnih plotah odnak ce malo komu vdalosya zminivsya viter j ploti poneslo nazad na ostriv Kilka nevelikih grup desantnikiv ne zmogli pokinuti ostrova ta diyali partizanskimi metodami v pershih chislah veresnya fini likviduvali ostannyu taku grupu Zagalom na Mantinsaari zaginulo ta bulo poloneno blizko 450 radyanskih bijciv PislyamovaVtrati radyanskih vijsk v desantah na dva ostrovi sklali 725 zagiblimi ta propalimi bezvisti 90 poranenimi bulo vtracheno 52 kulemeti 6 garmat 1166 odinic strileckoyi zbroyi potonuli 2 kateri Finski dzherela ocinyuyut radyanski vtrati v 950 bijciv Na kanonerskomu chovni Olekma Ladozkoyi flotiliyi pid chas obstrilu zaginulo 4 ta poraneno 11 moryakiv Nevidomi vtrati finskih sil odnak voni z yavno menshi za radyanski Po rezultatah operaciyi spravi na bagatoh zaluchenih v nij komandiriv peredayutsya do vijskovogo tribunalu po jogo prisudu za paniku ta vtratu kerivnictvom vijskami komandir bataljonu desantu na ostriv Mantinsaari Petrov ta komisar Guralnik buli rozstrilyani U radyanskih dzherelah stverdzhuyetsya sho desanti spovilnili finskij nastup i Olonec buv zajnyatij lishe 2 veresnya oskilki dlya likvidaciyi desantiv buli perekinuti znachni sili protivnika Finska storona ne pidtverdzhuye pomitnogo vplivu desantiv na zagalnij perebig bojovih dij z oglyadu na yih shvidkoplinnist ta zagalnu nestachu finskih sil na comu napryami golovni radyansko finski boyi u lipni 1941 roku vidbuvalisya v napryamah Viborga ta Petrozavodska 25 lipnya 1992 roku zadlya vshanuvannya zagiblih bijciv 4 yi brigadi na bratskih mogilah v Salmi ustanovleno pam yatnij kamin dostavlenij z misc boyiv na Lunkulansaari Div takozhFinska okupaciya Kareliyi 1941 1944 DzherelaDesant na Lunkulansaari ta Mantinsaari 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Ostrovi ta punkti shidnogo berega Ladogi 22 grudnya 2015 u Wayback Machine ros Taktichni desanti Ladozkoyi flotiliyi v lipni 1941 roku 3 lipnya 2014 u Wayback Machine ros 4 ta morska brigada 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi