Десанка Максимович | ||||
---|---|---|---|---|
Десанка Максимовић / Desanka Maksimović | ||||
Народилася | 16 травня 1898 | |||
Померла | 11 лютого 1993 (94 роки) Белград | |||
Громадянство | Сербія КСХС СФРЮ | |||
Національність | сербка | |||
Діяльність | поезія | |||
Сфера роботи | d[1], поезія[1] і перекладацтво[d][1] | |||
Alma mater | d, d і Белградський університет | |||
Мова творів | сербська | |||
Роки активності | з 1920 | |||
Членство | Сербська академія наук і мистецтв, Словенська академія наук та мистецтв і Спілка письменників Сербії | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Десанка Максимович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Де́санка Ма́ксимович (серб. Десанка Максимовић / Desanka Maksimović; *16 травня 1898, — 11 лютого 1993, Белград) — сербська поетка, професор літератури та академік Сербської академії наук та мистецтв.
Біографія
Народилася 16 травня 1898 року в Рабровиці, неподалік Валева. Була першою дитиною в сім'ї Михайла та Драґіни, батько був учителем. Невдовзі сім'я переїхала до , де Десанка провела своє дитинство. Навчалася у гімназії міста Валева та Белградському університеті (філософський факультет).
У серпні 1933 вийшла заміж за Сергія Сластикова, втім вони не мали дітей.
Десанка була професором сербської мови з 1923 по 1953 рр. у різних навчальних закладах. Спершу вона вчителювала в гімназії, пізніше — у Третій жіночій гімназії в Белграді. Згодом її перевели до вчительської школи в Дубровнику, де вона провела один рік. Після цього вона працювала у Першій жіночій гімназії в Белграді. Однією з її студенток була , яка також стала поеткою, а також близькою подругою Десанки Максимович.
Вона мандрувала Югославією, подружилася з такими поетами як Мілош Црнянський, Іво Андрич, , та Бранко Чопич.
Визнання
17 грудня 1959 року Десанку було обрано асоційованим членом Сербської академії наук та мистецтв, а 16 грудня 1965 — дійсним членом.
Десанка здобула кілька літературних нагород, як-от Премію Вука, Премію Неґоша (1984) та Премію AVNOJ. Їй присвоєно звання почесної громадянки Валева.
1985 року початкову школу в Бранковині, де Десанка почала здобувати освіту і де вчителював її батько, реконструйовано, а згодом надано ім'я письменниці.
Десанці встановили прижиттєвий пам'ятник у Валєві, хоча вона була проти того.
Смерть
Померла 11 лютого 1993 року в Белграді на 95 році життя. Її поховано у .
Після смерті письменниці засновано Фундацію Десанки Максимович, яка вручає літературну премію імені письменниці.
Творчість
У своїй поезії торкається тем любові та патріотизму. Одними з найкращих її творів є «Предосећање», «Стрепња», «Пролећна песма», «Опомена», «На бури», «Тражим помиловање», «Покошена ливада» та ін.
Коли Десанка дізналася про розстріл дітей у краґуєвацькій школі, вчинений німецькими солдатами, то написала поему «Крвава Бајка» (Кривава казка), в якій ідеться про насилля з боку німецьких вояків у часи Другої світової війни. Поему вперше опублікувала лише після закінчення війни.
Переклади українською мовою
- Максимович Д. Лірика. / Перекл. з серб.-хорв.; Упоряд., передм. Р. Лубківського; За редакцією Д. Павличка.— К.: Дніпро, 1985.— 237 с. (Перлини світової лірики). [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- «Якщо вірити моїй бабусі» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Цар іграшок» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Таємниця старого гнома» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Світ на дні озера» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Перстень на морскому дні» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Мале Страховисько» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Казка про лебедя» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Ведмежа Жучко у цирку» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Пригода у зоопарку» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Десанка Максимович |
- І. Розова. Максимович, Десанка // Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 95-97
- Максимович Десанка // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 30-31.
- Десанка Максимович. «Цар іграшок» [ 28 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maksimovich Ukrcenter Primitki Desanka MaksimovichDesanka Maksimoviћ Desanka MaksimovicNarodilasya16 travnya 1898 1898 05 16 Pomerla11 lyutogo 1993 1993 02 11 94 roki BelgradGromadyanstvoSerbiya KSHS SFRYuNacionalnistserbkaDiyalnistpoeziyaSfera robotid 1 poeziya 1 i perekladactvo d 1 Alma materd d i Belgradskij universitetMova tvorivserbskaRoki aktivnostiz 1920ChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv Slovenska akademiya nauk ta mistectv i Spilka pismennikiv SerbiyiNagorodid 1968 d 1973 Zolotij vinec 1988 Q121359105 1984 Desanka Maksimovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah De sanka Ma ksimovich serb Desanka Maksimoviћ Desanka Maksimovic 16 travnya 1898 11 lyutogo 1993 Belgrad serbska poetka profesor literaturi ta akademik Serbskoyi akademiyi nauk ta mistectv BiografiyaNarodilasya 16 travnya 1898 roku v Rabrovici nepodalik Valeva Bula pershoyu ditinoyu v sim yi Mihajla ta Dragini batko buv uchitelem Nevdovzi sim ya pereyihala do de Desanka provela svoye ditinstvo Navchalasya u gimnaziyi mista Valeva ta Belgradskomu universiteti filosofskij fakultet U serpni 1933 vijshla zamizh za Sergiya Slastikova vtim voni ne mali ditej Desanka bula profesorom serbskoyi movi z 1923 po 1953 rr u riznih navchalnih zakladah Spershu vona vchitelyuvala v gimnaziyi piznishe u Tretij zhinochij gimnaziyi v Belgradi Zgodom yiyi pereveli do vchitelskoyi shkoli v Dubrovniku de vona provela odin rik Pislya cogo vona pracyuvala u Pershij zhinochij gimnaziyi v Belgradi Odniyeyu z yiyi studentok bula yaka takozh stala poetkoyu a takozh blizkoyu podrugoyu Desanki Maksimovich Vona mandruvala Yugoslaviyeyu podruzhilasya z takimi poetami yak Milosh Crnyanskij Ivo Andrich ta Branko Chopich Viznannya Pam yatnik Desanci Maksimovich u Valevi 17 grudnya 1959 roku Desanku bulo obrano asocijovanim chlenom Serbskoyi akademiyi nauk ta mistectv a 16 grudnya 1965 dijsnim chlenom Desanka zdobula kilka literaturnih nagorod yak ot Premiyu Vuka Premiyu Negosha 1984 ta Premiyu AVNOJ Yij prisvoyeno zvannya pochesnoyi gromadyanki Valeva 1985 roku pochatkovu shkolu v Brankovini de Desanka pochala zdobuvati osvitu i de vchitelyuvav yiyi batko rekonstrujovano a zgodom nadano im ya pismennici Desanci vstanovili prizhittyevij pam yatnik u Valyevi hocha vona bula proti togo Smert Pomerla 11 lyutogo 1993 roku v Belgradi na 95 roci zhittya Yiyi pohovano u Pislya smerti pismennici zasnovano Fundaciyu Desanki Maksimovich yaka vruchaye literaturnu premiyu imeni pismennici TvorchistU svoyij poeziyi torkayetsya tem lyubovi ta patriotizmu Odnimi z najkrashih yiyi tvoriv ye Predoseћaњe Strepњa Proleћna pesma Opomena Na buri Trazhim pomilovaњe Pokoshena livada ta in Koli Desanka diznalasya pro rozstril ditej u kraguyevackij shkoli vchinenij nimeckimi soldatami to napisala poemu Krvava Baјka Krivava kazka v yakij idetsya pro nasillya z boku nimeckih voyakiv u chasi Drugoyi svitovoyi vijni Poemu vpershe opublikuvala lishe pislya zakinchennya vijni Perekladi ukrayinskoyu movoyuMaksimovich D Lirika Perekl z serb horv Uporyad peredm R Lubkivskogo Za redakciyeyu D Pavlichka K Dnipro 1985 237 s Perlini svitovoyi liriki 25 veresnya 2015 u Wayback Machine Yaksho viriti moyij babusi 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Pereklad z serbohorvatskoyi Lyudmili Petik Car igrashok 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Pereklad z serbohorvatskoyi Lyudmili Petik Tayemnicya starogo gnoma 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Pereklad z serbohorvatskoyi Lyudmili Petik Svit na dni ozera 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Pereklad z serbohorvatskoyi Lyudmili Petik Persten na morskomu dni 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Pereklad z serbohorvatskoyi Lyudmili Petik Male Strahovisko 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Pereklad z serbohorvatskoyi Lyudmili Petik Kazka pro lebedya 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Pereklad z serbohorvatskoyi Lyudmili Petik Vedmezha Zhuchko u cirku 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Pereklad z serbohorvatskoyi Lyudmili Petik Prigoda u zooparku 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Pereklad z serbohorvatskoyi Lyudmili Petik PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Desanka MaksimovichI Rozova Maksimovich Desanka Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik U 2 t T 2 L Ya red N Mihalska Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 S 95 97 Maksimovich Desanka Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 30 31 Desanka Maksimovich Car igrashok 28 serpnya 2011 u Wayback Machine