Денійська тайфа (ісп. Taifa de Denia; араб. طائفة دانية) — в 1014–1076, 1081—1092 роках ісламська монархічна держава на Піренейському півострові зі столицею в місті Денія. Арабською — емірат Даньях.
Денійська тайфа | ||||
| ||||
Денійська тайфа в XI ст. | ||||
Столиця | Денія | |||
Мови | арабська | |||
Релігії | сунізм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1014 | |||
- Ліквідовано | 1092 | |||
|
Історія
З занепадом Кордовського халіфату, що почалося з боротьби за трон у 1009 році, в денії владу перебрав сакаліба Муджахід аль-Амірі, який створив потужну військову та економічну державу. 1014 року Денійська тайфа офіційно стає незалежною.
Еміру вдалося до 1021 року встановити зверхність над Валенсійською тайфою. Водночас важливим напрямком стало досягнення панування у Західному Середземномор'ї. Спочатку було підкорено балеарські острови, на яких розміщено потужний флот. В подальшому до середини 1030-х років здійснювалися походи з метою захоплення Сардинії і Корсики, а також нападів на Апеннінський півострів. Незважаючи на короткочасні успіхи закріпитися там військам денійського еміра не вдалося.
Після смерті аль-Амірі 1044 року новий правитель Алі Ікбал ад-Даула не зміг продовжити його політику. Поступово відбувається послаблення держави. 1050 року на балеарських островах фактично отримує автономію рід Аглабідів. У 1076 році Денійську атйфу було захоплено війська сарагоського еміра Ахмад I. На Балеарських островах утворилася незалежна Майоркська тайфа.
1081 року після поділу Сарагоської тайфи Денія стала частиною держави аль-Мунзира. У 1092 році Денію було захоплено військами Альморавідів. Після занепаду влади останніх на Піренейському півострові владу тут перебрали Альмохади.
У 1224 році Заї Абу Заїд, валі Валенсії, зайняв Денію, сподівючись закріпитися тут. Втім вже 1227 року поступився Ібн Худу, що підкорив більшість Аль-Андалусу.
Населення
Основу становили араби і мосараби, що мешкали в містах, а також бербери, які були переважно сільськими мешканцями. Військово-політичний прошарок становили сакаліба.
Державний устрій
На чолі перебував емір, якому належавла уся військова, політична та судова влада.
Еміри
Аміріди-сакаліба
- Муджахід аль-Амірі (1014—1044)
- Алі Ікбал ад-Даула (1044—1076)
Худиди
- у складі Сарагоської тайфи
- аль-Мунзир (1081—1090)
- Мубашир Насир ад-Даула (1090—1092)
- Альморавіди
- Альмохади
Економіка
Основу становили землеробство, торгівля та скотарство. Вигідне географічне становище, наявність флоту сприяло торгівлі з християнськимиі мусульманськими державами Західного Середземномор'я.
В значній кількості вирощувалася худоба, тайфа уславилася своїми кіньми, яких вирощували переважно для військової справи. Важливим центром конярства був о.Майрка, де перший емір тайфи наказав скласти реєстр племінних кобил, лошата яких відбиралися на користь держави з компенсацією у 5 динарів, як тільки на них можна було їздити верхи.
Культура
Місто Денія було одним з центрів арабської культури на Піренейському півострові. Тут працювали лексикограф Ібн Сіда, філолог Ад-Дана, прозаїк Абу-Амір ібн Гарсія, поет Ібн аль-Лаббана.
В релігійному плані дотримувалася терпимість, насамперед до християн. Так було дозволено підпорядкувати усі мосарабські церкви барселонській єпархії.
Джерела
- Félix Retamero, «La formalización del poder en las monedas de los Mulūk de Denia (siglo V h./XI d. C.)», Al-Qantara. Revista de estudios árabes, vol. 27, fasc. 2, julio-diciembre de 2006, págs. 417—445. ISSN 0211-3589
- Juan Martos Quesada, «Los reinos de Taifas en el siglo XI», en Ana I. Carrasco, Juan Martos y Juan A. Souto, Al-Andalus, Madrid, Istmo (Historia de España. Historia medieval, VI), 2009, págs. 201—205.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Denijska tajfa isp Taifa de Denia arab طائفة دانية v 1014 1076 1081 1092 rokah islamska monarhichna derzhava na Pirenejskomu pivostrovi zi stoliceyu v misti Deniya Arabskoyu emirat Danyah Denijska tajfa1014 1092Denijska tajfa istorichni kordoni na kartiDenijska tajfa v XI st Stolicya DeniyaMovi arabskaReligiyi sunizmForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovano 1014 Likvidovano 1092Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Denijska tajfaIstoriyaZ zanepadom Kordovskogo halifatu sho pochalosya z borotbi za tron u 1009 roci v deniyi vladu perebrav sakaliba Mudzhahid al Amiri yakij stvoriv potuzhnu vijskovu ta ekonomichnu derzhavu 1014 roku Denijska tajfa oficijno staye nezalezhnoyu Emiru vdalosya do 1021 roku vstanoviti zverhnist nad Valensijskoyu tajfoyu Vodnochas vazhlivim napryamkom stalo dosyagnennya panuvannya u Zahidnomu Seredzemnomor yi Spochatku bulo pidkoreno balearski ostrovi na yakih rozmisheno potuzhnij flot V podalshomu do seredini 1030 h rokiv zdijsnyuvalisya pohodi z metoyu zahoplennya Sardiniyi i Korsiki a takozh napadiv na Apenninskij pivostriv Nezvazhayuchi na korotkochasni uspihi zakripitisya tam vijskam denijskogo emira ne vdalosya Pislya smerti al Amiri 1044 roku novij pravitel Ali Ikbal ad Daula ne zmig prodovzhiti jogo politiku Postupovo vidbuvayetsya poslablennya derzhavi 1050 roku na balearskih ostrovah faktichno otrimuye avtonomiyu rid Aglabidiv U 1076 roci Denijsku atjfu bulo zahopleno vijska saragoskogo emira Ahmad I Na Balearskih ostrovah utvorilasya nezalezhna Majorkska tajfa 1081 roku pislya podilu Saragoskoyi tajfi Deniya stala chastinoyu derzhavi al Munzira U 1092 roci Deniyu bulo zahopleno vijskami Almoravidiv Pislya zanepadu vladi ostannih na Pirenejskomu pivostrovi vladu tut perebrali Almohadi U 1224 roci Zayi Abu Zayid vali Valensiyi zajnyav Deniyu spodivyuchis zakripitisya tut Vtim vzhe 1227 roku postupivsya Ibn Hudu sho pidkoriv bilshist Al Andalusu NaselennyaOsnovu stanovili arabi i mosarabi sho meshkali v mistah a takozh berberi yaki buli perevazhno silskimi meshkancyami Vijskovo politichnij prosharok stanovili sakaliba Derzhavnij ustrijNa choli perebuvav emir yakomu nalezhavla usya vijskova politichna ta sudova vlada Emiri Amiridi sakaliba Mudzhahid al Amiri 1014 1044 Ali Ikbal ad Daula 1044 1076 Hudidi u skladi Saragoskoyi tajfi al Munzir 1081 1090 Mubashir Nasir ad Daula 1090 1092 Almoravidi AlmohadiEkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo torgivlya ta skotarstvo Vigidne geografichne stanovishe nayavnist flotu spriyalo torgivli z hristiyanskimii musulmanskimi derzhavami Zahidnogo Seredzemnomor ya V znachnij kilkosti viroshuvalasya hudoba tajfa uslavilasya svoyimi kinmi yakih viroshuvali perevazhno dlya vijskovoyi spravi Vazhlivim centrom konyarstva buv o Majrka de pershij emir tajfi nakazav sklasti reyestr pleminnih kobil loshata yakih vidbiralisya na korist derzhavi z kompensaciyeyu u 5 dinariv yak tilki na nih mozhna bulo yizditi verhi KulturaMisto Deniya bulo odnim z centriv arabskoyi kulturi na Pirenejskomu pivostrovi Tut pracyuvali leksikograf Ibn Sida filolog Ad Dana prozayik Abu Amir ibn Garsiya poet Ibn al Labbana V religijnomu plani dotrimuvalasya terpimist nasampered do hristiyan Tak bulo dozvoleno pidporyadkuvati usi mosarabski cerkvi barselonskij yeparhiyi DzherelaFelix Retamero La formalizacion del poder en las monedas de los Muluk de Denia siglo V h XI d C Al Qantara Revista de estudios arabes vol 27 fasc 2 julio diciembre de 2006 pags 417 445 ISSN 0211 3589 Juan Martos Quesada Los reinos de Taifas en el siglo XI en Ana I Carrasco Juan Martos y Juan A Souto Al Andalus Madrid Istmo Historia de Espana Historia medieval VI 2009 pags 201 205 ISBN 978 84 7090 431 8