Деньги́ — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Золотоніської міської громади. Населення на 01.01.2018 — 1160 осіб.
село Деньги | |||
---|---|---|---|
| |||
В'їзд до села | |||
Країна | Україна | ||
Область | Черкаська область | ||
Район | Золотоніський район | ||
Громада | Золотоніська міська громада | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Перша згадка | 17 століття | ||
Населення | 1 326 | ||
Поштовий індекс | 19770 | ||
Телефонний код | +380 4737 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°36′27″ пн. ш. 32°10′03″ сх. д. / 49.60750° пн. ш. 32.16750° сх. д.Координати: 49°36′27″ пн. ш. 32°10′03″ сх. д. / 49.60750° пн. ш. 32.16750° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 91 м | ||
Водойми | річка Кропивна | ||
Відстань до обласного центру | 19,9 (фізична) км | ||
Відстань до районного центру | 12 км | ||
Найближча залізнична станція | Золотоноша | ||
Відстань до залізничної станції | 10 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | м. Золотоноша | ||
Карта | |||
Деньги | |||
Деньги | |||
Мапа | |||
Деньги у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване на річці Кропивні за 12 км від районного центру — міста Золотоноша та за 10 км від залізничної станції Золотоноша І поруч з автошляхом Н16.
Загальна площа села — 645,9 га. Кількість господарств - 1065. Вулиць 15. Провулків -6. Загальна протяжність доріг — 23 км
Кутки села: Броварки, Бацманівка, Велика і Мала Педоровки, Бухта, Кінець (Гончарівка), Діброва, Загребля, Село, Піски, Ямки, Косовка, Ромашевщина, Юшковиця, Лужок, Прідмовщина, Селенківщина
В окрузі долини, урочища: Долина Черкаська, Чорнобаївська долина, Шулушин сад, Мисник, Скринник, Лучки, Петренківщина, Гатки, Чорна долина, Попівщина, Мирське, Лиса гора, Долина Жидовиця, Бомбандерка, Закропивна, За лугом, Трибинівщина, Козлівець, Кургани, могили: Зборівська, Сторожівня, Гостра, Розрита могила, Дві могили, Татарка, Остапова, Бурякова могила, Валок (городище).
Шляхи: Стовпове (Злодійський шлях), Сукновальська, По під горою, Старо-Чапаєвська.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1265 | 95.40% |
російська | 49 | 3.70% |
вірменська | 4 | 0.30% |
румунська | 3 | 0.23% |
білоруська | 1 | 0.07% |
єврейська | 1 | 0.07% |
інші/не вказали | 3 | 0.23% |
Усього | 1326 | 100% |
Історія
Цей розділ не містить . |
Уродженцем с. Хвильово — Сорочин професором Ф. І. Іващенко на с.49 нарису «З минулого козачих сіл» записано відомий переказ про походження назви Деньгів: «По дорозі, що йде від Переяслава до Деньгів, татари везли чергову данину. Коло теперішніх Деньгів вони загубили сумку з грошима. А в цей час йшов хлопець із цього села. Підняв сумку, розв'язав її і став лічити гроші. Згодом татари вернулися, відібрали гроші, а хлопцеві дали декілька монет. Ото з тих часів, мовляв, село і називають Деньгами: від татарського слова „теньга“ — монета, гроші„. Існує подібний переказ, що нібито татарську кожану торбину біля дороги на Гатках (урочище) підібрали хлопчаки — пастухи. Принесли в село і у важкій торбині виявилась велику кількість монет. Правда тут в тому, що знайдені татарські дрібні монети Деньга були в обігу в Україні за часів монголо-татарських ханів.
За давнім переказом, котрий записаний краєзнавцем Михайлом Пономаренком, назва села походить від прізвища (чи прізвиська) одного з перших поселенців на сучасній території села козака Деньга (з наголосом на останньому складі). Не виключено, що Деньга був українцем татарського походження. Можливо, ця людина була грошовитою, за що й прозвали Деньгою. Це прізвисько потім закріпилось в паперах. В історичних документах 18 -19 ст. зустрічається назва Денеги. За місцевим переказом, перші поселенці Деньга, Зміхновський та Прідня осіли на мальовничому, зручному березі річки Бацман — допливу річки Кропивни.
Перша письмова згадка про село належить до другої чверті XVII століття. Це згадка про військову службу денезьких козаків в дарчому написі на старому церковному Служебнику (Львіського друку). Це безцінний напис документально підтверджує належність козаків Деньгів восени 1648 р. до Кропивнянської сотні Іркліївського полку. Від того часу збереглися прізвища 88 денезьких козаків вписаних в «Реєстр усього війська Запорозького після Збаразького договору з королем польським Яном Каземіром, складеному 1649 року, жовтня 16 дня». Так з початком української визвольної боротьби в середині XVII століття село стало центром Денізької (Демківської) сотні Кропивнянського полку. Сотня в складі Кропивнянського полку брала участь у вирішальних битвах Визвольної війни 1648—1657 років (Корсунській, Пилявецькій, Зборівській, Берестецькій, облозі Львова, Збаража та Жванця). Не один десяток козаків наклав головою у священній борні за незалежність України.
Як козацьке поселення, під перекрученою назвою Донкі село позначено і на відомій карті Гійома Боплана (40-ті роки XVII століття).
Відомісті про Деньги, як вільне козацьке поселення зустрічається в матеріалах перепису «Генерального слідства про маєтності» Переяславського полку в 1729—1731 роках. В даних по Кропивнянській сотні зазначено, що «Село Деньги и Панское, как старожили запомнят, с прежде суть войсковие и к диспозиции гетманской належат, и под видением сотницким обретаются, токмо во всех датках на компанийци месячного и прочих до города Кропивной употребляються, но в описи города на тие села указу нет никакова, и оние никогда во владении ни в кого не бували». Диспозиція гетьманська означала, що Деньги в той час належали не самому гетьману, а гетьманській булаві — під час виконання ним службових обов'язків і при зміні гетьманів переходило до нового гетьмана, як оплата за їх посаду. З тих часів дійшла назва «Казенне». Колись в Деньгах були землі і урочища під назвою «Гетьманщина». «..датки на компанийци» — податок на утримання найманих козаків в Кропивні. Також згідно з цим слідством, в 1731 р. в селі Деньги крім козацьких було 9 дворів, якими володів Києво- Печерський монастир — «населяли тих людей по войсковой земле». Але «законники» монастиря мали в селі невелику силу, тому, що поселяли селян «без жодного указу».
В 1734 р. помер гетьман Данило Апостол і по його смерті був проведений опис маєтностей, які належали полку «на булаву и на кухню». В описі сказано, що «село Деньги — явилось сверх реестру. В том селе церковь Святого Архистратига Михаила: при той церкви колоколов три; в ней поп Степан…, дьячок Семен Балут, пономарь Вахно».
1787 «Описи Київського намісництва». 242 двори, з них 130 належав виборним (заможним) козакам. 726 мешканців. Власники землі в Деньгах: Таємний радник, сенатор Микола Іванович Неплюєв
Колезький радник Степан Томара
Колезький асесор Антон Федорович Дараган
Полковий осавула Федір Назарович Тимківський (по матері дід Михайла Максимовича).
Село Деньги є на мапі 1812 року.
15 лютого 1920 року о 2-й годині ночі до Деньгів під час Зимового походу прибув Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР. О 5-й годині ранку полк рушив далі на здобуття Золотоноші, а в Деньгах залишив свій табір. Після бою ввечері полк повернувся до Деньгів, а 16 лютого у 3-й годині ночі рушив далі у похід.
Ревком створено в 1919 році. Перший голова ревкому- Антон Омел'янович Савченко. Перший голова сільської Ради- Максим Опанасович Чирка.
Перша успішна спроба по розколу селянства — комнезам створено в 1922 році. Перший голова — Джура Пантелей Іванович.
ТСОЗ створено в 1926 році. Перший голова — Давид Савович Мойса.
Колгосп під назвою « Червоний Дніпровець» організовано в 1929 році. Перший голова Єлисей Якович Тарара.
Розкуркулені: К.Шкеліберда, В. В. Ярміш, М. М. Савченко, В.Копил, П. М. Лега, Ф. М. Вирвикишка, М. О. Наконечний, Я. М. Басай, К.Савченко, Ф. М. Ниць, Г.Носенко, Ф.Демченко, Ю. С. Шелухін, П. Ю. Петренко, Ф.Хівренко.
Жертви репресій 30 — 50 -х років: П. С. Глоба, О. І. Черінько, М. В. Наконечний, К. С. Соколан, Є. Я. Тарара, Р.К.Матіс, А.А.Шіль, К.У. Фрідріх, Л.І.Епінгер, Р.С. Барц, К. Я. Кикоть, І.М.Савченко, М. І. Хвиль М.І.
640 деньгівців воювали на фронтах радянсько-німецької війни, з них 240 загинули на фронтах. Фронтовики-деньгівчани отримали нагороди: вісім - орден Червоного Прапора (М.П.Носенко - 2), 10 - Слави 3-го ст., 8 - Вітчизняної війни 1-го ст., 14 - 2 ст., 38 - Червоної Зірки, одне нагородження орденом Олександра Невського., медаль "За відвагу" - 70, "За бойові заслуги" - 71. Серед них кавалери ордена Червоного Прапора: О. Ю. Зміхновський, М. О. Зміхновська, М. Ф. Валовий, Вітчизняної війни 1-ст. — І. Д. Шкеліберда, Слави 3-го ст.- Я. П. Жовнір, Г. І. Калініченко, С. Л. Кикоть, М. І. Кутир, К. М. Пугач, І. М. Саранча, Червоної Зірки — Г. Я. Бузунар, Г. П. Валовий. З Деньгів протягом 1942-1943 рр. вивезено на підневільні роботи в Німеччину і Австрію 217 осіб. В 1964 році на честь 240 загиблих на фронті і 112 жертв нацистського окупаційного режиму в парку села встановлено обеліск Слави. Знищено ворогом всі громадські приміщення колгоспу, школу, лікарню, 460 господарств громадян зі всіма будівлями, знищено громадське тваринництво і тваринництво громадян. Все знищене виражено в сумі 46800000 крб.
На початок 1970-х років в селі працював колгосп ім. Кірова, який обробляв 3 тисячі га землі, у тому числі 2,3 тисячі га орної. Основний напрямок був зерновий з розвинутим тваринництвом. У селі діяла восьмирічна школа, де навчалось 213 учнів, будинок культури на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 9 тисяч примірників, лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок, аптека, дитячі ясла, 3 крамниці, перукарня, комбінат побутового обслуговування.
Символіка
Герб
Герб Деньгів містить усі елементи, передбачені теоретичною й практичною геральдикою, та відображає унікальність цього лівобережного села. У зеленому полі щита зображено золотий, полум’яніючий, з червленою серединою леза, меч (вістрям униз), який символізує як бойову славу села ще з часів Деньгівської сотні за Хмельниччини, так і (опосередковано) скальпель, що нагадує про факт роботи в селі земським лікарем знаменитого медика-хірурга й духівника В.Войно-Ясенецького (св. Луки). Обабіч рукояті меча зображено срібні розпростерті й опущені крила як символічне уособлення покровителя Деньгів — св. Архистратига Михаїла (у селі є Свято-Михайлівська церква із понад 350-річною історією). Ансамбль щита завершується розташованими по його кутах чотирма золотими монетами (підкреслюють промовисто-грошову назву села).
Щит увінчано золотою сільською короною (стилізований сніп пшениці) й обрамовано з боків: зверху — гілками сосни з зеленою хвоєю та золотими шишками, знизу — гілками вільхи (екологічні символи села). Нижня частина герба оповита золотою стрічкою з написом на ній зеленими буквами «ДЕНЬГИ».
Прапор
На прапорі Деньгів зеленого кольору розташована композиція малого герба села. Зворотна сторона полотнища дзеркально відтворює лицеву.
Економіка
ТОВ «Гранекс-Черкаси» (бельгійські інвестиції) орендує 2100 га землі. Вирощуються по європейським технологіям зернові, олійні культури, овочі та картопля. Полив 400 га. Сучасний технопарк. Лінія калібрування та сухої очистки. Овочесховище на 2,5 т картоплі.
ТОВ «ШАПЛ» — завод по виробництву обладнання і деталей для верстатів
Деньгівське лісництво: Тамарівщина -га, Кропивнянські горби — га, Белестина — га, Діброва- га, Книпів- га, Сосна- га, Степи — га.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Будинок культури
Персоналії
- Демко Ігнатенко — сотник Деньгівської сотні Кропивнянського полку Війська Запорозького
- Канівецький Павло Петрович (1764 — ?) — доктор філософії, учитель.
- Тимківський Василь Федорович (1771—1832, Петербург) — письменник, губернатор Бессарабії, дядько по матері Михайла Максимовича
- Тимківський Іван Федорович (1778—1808 Петербург) — поет і перекладач, дядько по матері Михайла Максимовича
- Вовк Андрій Миколайович (1882—1969) — генерал-полковник Армії УНР, військовий міністр українського уряду в екзилі.
- Демченко Василь Григорович (1831—1914) — вчений-юрист, професор Київського університету. Син — Григорій Васильович (1869—1958 Югославія) — правознавець, професор кримінального права.
- Демченко Дмитро Григорович (1847—1927) — педагог, земський гласний, публіцист.
- Демченко Яків Григорович (1842—1912 Аскольдова могила) — український громадський діяч, публіцист, етнограф. Син Всеволод Якович (1875—1933) — громадський діяч, впливовий промисловець.
- Шелухін Сергій Павлович (1864—1938; Прага) — генеральний суддя УНР, за Директорії міністр юстиції, історик, письменник.
- Шелухін Юрій Сергійович (1893 — ?) — пасічник — промисловець, винахідник власного методу ведення бджільництва.
- Шелухін Андрій Павлович (1887—1831 Київ) — педагог, архівіст, музеєзнавець.
- Войно-Ясенецький Валентин Феліксович (1877—1961) — у 1908 році земський лікар, знаменитий учений — хірург, архієпископ.
- Шевченко Андрій Степанович (1911—1996 Москва) — академік, видатний вчений в галузі рослинництва.
- Дмитренко Василь Максимович (1947—1995) — голова місцевого колгоспу, «Заслужений працівник сільського господарства».
- (1909—1969. Харків) — професор, праці по зоотехнії
- Соколан Степан Степанович (1918—1982) — віце-адмірал, начальник Чорноморського військово-морського училища.
- Куйовда Сергій Романович (1906—1985) — капітан ІІ ранга, кавалер численних бойових нагород німецько-радянської війни.
- Демченко Дмитро Михайлович (1928—2015) — майстер спорту, штангіст.
- Моргун Микола Дмитрович (*1944) — майстер спорту, гирьовий спорт.
- Лупина Михайло Степанович (1934—2006 Київ) — заступник міністра лісового господарства України.
- Король Михайло Якович (1928—2009) — комбайнер, новатор високопродуктивного використання техніки.
- (1932—2014) — Відмінник народної освіти, Заслужений працівник профспілки працівників освіти і науки України
- Пугач Лукерія Трофимівна (1891-) — почесне звання «Мати — Героїня», народила і виховала десять дітей.
- Черінько Іван Іванович (1908—1948 Ашгабат) — Заслужений діяч мистецтв, український і туркменський живописець.
- Черняков Григорій Михайлович (1878—1961) — сільський фельдшер, за 50-ти річну працю високі урядові нагороди.
- Гончар Андрій Петрович (*1936) — народний артист, лауреат Шевченківської премії.
- Голиш Григорій Михайлович (*1949) — кандидат історичних наук, доцент, директор наукової бібліотеки ім. М.Максимовича Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького.
- Дорош Раїса Михайлівна (*1957) — Відмінник народної освіти
- Душок Валентина Валентинівна (*1964) — українська журналістка, Заслужений журналіст України, автор і ведуча телепрограм
- Филь Олександр Максимович (*1966) — дослідник історії України періоду Другої світової війни, кандидат історичних наук
Старожили села: Петрова Мотрона Андріянівна — 101, Олексієнко Федора Антонівна — 101
Галерея
- Автобусна зупинка
- Деньгівське лісництво
- Будинок культури
Див. також
Примітки
- Ось його зміст: “ Сия книга, глаголемая служебник, добытая у войне под Ульвовом за гетмана Хмельницкого и пана поковника Ирклеевского Михайла Телюченко и за сотника Кропивнянского Клима Дайденка; добув ся Демко Игнатенко с товариством и подали ее селу Деньгам до храма Архистратига Христова Михаила за отпущение грехов своих».
- . Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 17 липня 2012.
- maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Архів оригіналу за 18 січня 2017.
- «Реєстр всего войска Запорожского после Збаражского договора с королем польским Яном Каземиром, составленом 1649 года, октября 16 дня»
- . Архів оригіналу за 16 січня 2008. Процитовано 21 вересня 2007.
- (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
- . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
Джерела
Посилання
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dengi selo v Ukrayini u Zolotoniskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Vhodit do skladu Zolotoniskoyi miskoyi gromadi Naselennya na 01 01 2018 1160 osib selo Dengi Gerb V yizd do selaV yizd do sela Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zolotoniskij rajon Gromada Zolotoniska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Persha zgadka 17 stolittya Naselennya 1 326 Poshtovij indeks 19770 Telefonnij kod 380 4737 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 36 27 pn sh 32 10 03 sh d 49 60750 pn sh 32 16750 sh d 49 60750 32 16750 Koordinati 49 36 27 pn sh 32 10 03 sh d 49 60750 pn sh 32 16750 sh d 49 60750 32 16750 Serednya visota nad rivnem morya 91 m Vodojmi richka Kropivna Vidstan do oblasnogo centru 19 9 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 12 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zolotonosha Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 km Misceva vlada Adresa radi m Zolotonosha Karta Dengi Dengi Mapa Dengi u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na richci Kropivni za 12 km vid rajonnogo centru mista Zolotonosha ta za 10 km vid zaliznichnoyi stanciyi Zolotonosha I poruch z avtoshlyahom N16 Zagalna plosha sela 645 9 ga Kilkist gospodarstv 1065 Vulic 15 Provulkiv 6 Zagalna protyazhnist dorig 23 km Kutki sela Brovarki Bacmanivka Velika i Mala Pedorovki Buhta Kinec Goncharivka Dibrova Zagreblya Selo Piski Yamki Kosovka Romashevshina Yushkovicya Luzhok Pridmovshina Selenkivshina V okruzi dolini urochisha Dolina Cherkaska Chornobayivska dolina Shulushin sad Misnik Skrinnik Luchki Petrenkivshina Gatki Chorna dolina Popivshina Mirske Lisa gora Dolina Zhidovicya Bombanderka Zakropivna Za lugom Tribinivshina Kozlivec Kurgani mogili Zborivska Storozhivnya Gostra Rozrita mogila Dvi mogili Tatarka Ostapova Buryakova mogila Valok gorodishe Shlyahi Stovpove Zlodijskij shlyah Suknovalska Po pid goroyu Staro Chapayevska NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1265 95 40 rosijska 49 3 70 virmenska 4 0 30 rumunska 3 0 23 biloruska 1 0 07 yevrejska 1 0 07 inshi ne vkazali 3 0 23 Usogo 1326 100 IstoriyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Urodzhencem s Hvilovo Sorochin profesorom F I Ivashenko na s 49 narisu Z minulogo kozachih sil zapisano vidomij perekaz pro pohodzhennya nazvi Dengiv Po dorozi sho jde vid Pereyaslava do Dengiv tatari vezli chergovu daninu Kolo teperishnih Dengiv voni zagubili sumku z groshima A v cej chas jshov hlopec iz cogo sela Pidnyav sumku rozv yazav yiyi i stav lichiti groshi Zgodom tatari vernulisya vidibrali groshi a hlopcevi dali dekilka monet Oto z tih chasiv movlyav selo i nazivayut Dengami vid tatarskogo slova tenga moneta groshi Isnuye podibnij perekaz sho nibito tatarsku kozhanu torbinu bilya dorogi na Gatkah urochishe pidibrali hlopchaki pastuhi Prinesli v selo i u vazhkij torbini viyavilas veliku kilkist monet Pravda tut v tomu sho znajdeni tatarski dribni moneti Denga buli v obigu v Ukrayini za chasiv mongolo tatarskih haniv Za davnim perekazom kotrij zapisanij krayeznavcem Mihajlom Ponomarenkom nazva sela pohodit vid prizvisha chi prizviska odnogo z pershih poselenciv na suchasnij teritoriyi sela kozaka Denga z nagolosom na ostannomu skladi Ne viklyucheno sho Denga buv ukrayincem tatarskogo pohodzhennya Mozhlivo cya lyudina bula groshovitoyu za sho j prozvali Dengoyu Ce prizvisko potim zakripilos v paperah V istorichnih dokumentah 18 19 st zustrichayetsya nazva Denegi Za miscevim perekazom pershi poselenci Denga Zmihnovskij ta Pridnya osili na malovnichomu zruchnomu berezi richki Bacman doplivu richki Kropivni Persha pismova zgadka pro selo nalezhit do drugoyi chverti XVII stolittya Ce zgadka pro vijskovu sluzhbu denezkih kozakiv v darchomu napisi na staromu cerkovnomu Sluzhebniku Lviskogo druku Ce bezcinnij napis dokumentalno pidtverdzhuye nalezhnist kozakiv Dengiv voseni 1648 r do Kropivnyanskoyi sotni Irkliyivskogo polku Vid togo chasu zbereglisya prizvisha 88 denezkih kozakiv vpisanih v Reyestr usogo vijska Zaporozkogo pislya Zbarazkogo dogovoru z korolem polskim Yanom Kazemirom skladenomu 1649 roku zhovtnya 16 dnya Tak z pochatkom ukrayinskoyi vizvolnoyi borotbi v seredini XVII stolittya selo stalo centrom Denizkoyi Demkivskoyi sotni Kropivnyanskogo polku Sotnya v skladi Kropivnyanskogo polku brala uchast u virishalnih bitvah Vizvolnoyi vijni 1648 1657 rokiv Korsunskij Pilyaveckij Zborivskij Beresteckij oblozi Lvova Zbarazha ta Zhvancya Ne odin desyatok kozakiv naklav golovoyu u svyashennij borni za nezalezhnist Ukrayini Yak kozacke poselennya pid perekruchenoyu nazvoyu Donki selo poznacheno i na vidomij karti Gijoma Boplana 40 ti roki XVII stolittya Vidomisti pro Dengi yak vilne kozacke poselennya zustrichayetsya v materialah perepisu Generalnogo slidstva pro mayetnosti Pereyaslavskogo polku v 1729 1731 rokah V danih po Kropivnyanskij sotni zaznacheno sho Selo Dengi i Panskoe kak starozhili zapomnyat s prezhde sut vojskovie i k dispozicii getmanskoj nalezhat i pod videniem sotnickim obretayutsya tokmo vo vseh datkah na kompanijci mesyachnogo i prochih do goroda Kropivnoj upotreblyayutsya no v opisi goroda na tie sela ukazu net nikakova i onie nikogda vo vladenii ni v kogo ne buvali Dispoziciya getmanska oznachala sho Dengi v toj chas nalezhali ne samomu getmanu a getmanskij bulavi pid chas vikonannya nim sluzhbovih obov yazkiv i pri zmini getmaniv perehodilo do novogo getmana yak oplata za yih posadu Z tih chasiv dijshla nazva Kazenne Kolis v Dengah buli zemli i urochisha pid nazvoyu Getmanshina datki na kompanijci podatok na utrimannya najmanih kozakiv v Kropivni Takozh zgidno z cim slidstvom v 1731 r v seli Dengi krim kozackih bulo 9 dvoriv yakimi volodiv Kiyevo Pecherskij monastir naselyali tih lyudej po vojskovoj zemle Ale zakonniki monastirya mali v seli neveliku silu tomu sho poselyali selyan bez zhodnogo ukazu V 1734 r pomer getman Danilo Apostol i po jogo smerti buv provedenij opis mayetnostej yaki nalezhali polku na bulavu i na kuhnyu V opisi skazano sho selo Dengi yavilos sverh reestru V tom sele cerkov Svyatogo Arhistratiga Mihaila pri toj cerkvi kolokolov tri v nej pop Stepan dyachok Semen Balut ponomar Vahno 1787 Opisi Kiyivskogo namisnictva 242 dvori z nih 130 nalezhav vibornim zamozhnim kozakam 726 meshkanciv Vlasniki zemli v Dengah Tayemnij radnik senator Mikola Ivanovich Neplyuyev Kolezkij radnik Stepan Tomara Kolezkij asesor Anton Fedorovich Daragan Polkovij osavula Fedir Nazarovich Timkivskij po materi did Mihajla Maksimovicha Selo Dengi ye na mapi 1812 roku 15 lyutogo 1920 roku o 2 j godini nochi do Dengiv pid chas Zimovogo pohodu pribuv Kinnij polk Chornih Zaporozhciv Armiyi UNR O 5 j godini ranku polk rushiv dali na zdobuttya Zolotonoshi a v Dengah zalishiv svij tabir Pislya boyu vvecheri polk povernuvsya do Dengiv a 16 lyutogo u 3 j godini nochi rushiv dali u pohid Revkom stvoreno v 1919 roci Pershij golova revkomu Anton Omel yanovich Savchenko Pershij golova silskoyi Radi Maksim Opanasovich Chirka Persha uspishna sproba po rozkolu selyanstva komnezam stvoreno v 1922 roci Pershij golova Dzhura Pantelej Ivanovich TSOZ stvoreno v 1926 roci Pershij golova David Savovich Mojsa Kolgosp pid nazvoyu Chervonij Dniprovec organizovano v 1929 roci Pershij golova Yelisej Yakovich Tarara Rozkurkuleni K Shkeliberda V V Yarmish M M Savchenko V Kopil P M Lega F M Virvikishka M O Nakonechnij Ya M Basaj K Savchenko F M Nic G Nosenko F Demchenko Yu S Sheluhin P Yu Petrenko F Hivrenko Zhertvi represij 30 50 h rokiv P S Globa O I Cherinko M V Nakonechnij K S Sokolan Ye Ya Tarara R K Matis A A Shil K U Fridrih L I Epinger R S Barc K Ya Kikot I M Savchenko M I Hvil M I 640 dengivciv voyuvali na frontah radyansko nimeckoyi vijni z nih 240 zaginuli na frontah Frontoviki dengivchani otrimali nagorodi visim orden Chervonogo Prapora M P Nosenko 2 10 Slavi 3 go st 8 Vitchiznyanoyi vijni 1 go st 14 2 st 38 Chervonoyi Zirki odne nagorodzhennya ordenom Oleksandra Nevskogo medal Za vidvagu 70 Za bojovi zaslugi 71 Sered nih kavaleri ordena Chervonogo Prapora O Yu Zmihnovskij M O Zmihnovska M F Valovij Vitchiznyanoyi vijni 1 st I D Shkeliberda Slavi 3 go st Ya P Zhovnir G I Kalinichenko S L Kikot M I Kutir K M Pugach I M Sarancha Chervonoyi Zirki G Ya Buzunar G P Valovij Z Dengiv protyagom 1942 1943 rr vivezeno na pidnevilni roboti v Nimechchinu i Avstriyu 217 osib V 1964 roci na chest 240 zagiblih na fronti i 112 zhertv nacistskogo okupacijnogo rezhimu v parku sela vstanovleno obelisk Slavi Znisheno vorogom vsi gromadski primishennya kolgospu shkolu likarnyu 460 gospodarstv gromadyan zi vsima budivlyami znisheno gromadske tvarinnictvo i tvarinnictvo gromadyan Vse znishene virazheno v sumi 46800000 krb Na pochatok 1970 h rokiv v seli pracyuvav kolgosp im Kirova yakij obroblyav 3 tisyachi ga zemli u tomu chisli 2 3 tisyachi ga ornoyi Osnovnij napryamok buv zernovij z rozvinutim tvarinnictvom U seli diyala vosmirichna shkola de navchalos 213 uchniv budinok kulturi na 400 misc biblioteka z knizhkovim fondom 9 tisyach primirnikiv likarnya na 25 lizhok pologovij budinok apteka dityachi yasla 3 kramnici perukarnya kombinat pobutovogo obslugovuvannya SimvolikaGerb Gerb Dengiv mistit usi elementi peredbacheni teoretichnoyu j praktichnoyu geraldikoyu ta vidobrazhaye unikalnist cogo livoberezhnogo sela U zelenomu poli shita zobrazheno zolotij polum yaniyuchij z chervlenoyu seredinoyu leza mech vistryam uniz yakij simvolizuye yak bojovu slavu sela she z chasiv Dengivskoyi sotni za Hmelnichchini tak i oposeredkovano skalpel sho nagaduye pro fakt roboti v seli zemskim likarem znamenitogo medika hirurga j duhivnika V Vojno Yaseneckogo sv Luki Obabich rukoyati mecha zobrazheno sribni rozprosterti j opusheni krila yak simvolichne uosoblennya pokrovitelya Dengiv sv Arhistratiga Mihayila u seli ye Svyato Mihajlivska cerkva iz ponad 350 richnoyu istoriyeyu Ansambl shita zavershuyetsya roztashovanimi po jogo kutah chotirma zolotimi monetami pidkreslyuyut promovisto groshovu nazvu sela Shit uvinchano zolotoyu silskoyu koronoyu stilizovanij snip pshenici j obramovano z bokiv zverhu gilkami sosni z zelenoyu hvoyeyu ta zolotimi shishkami znizu gilkami vilhi ekologichni simvoli sela Nizhnya chastina gerba opovita zolotoyu strichkoyu z napisom na nij zelenimi bukvami DENGI Prapor Na prapori Dengiv zelenogo koloru roztashovana kompoziciya malogo gerba sela Zvorotna storona polotnisha dzerkalno vidtvoryuye licevu EkonomikaTOV Graneks Cherkasi belgijski investiciyi orenduye 2100 ga zemli Viroshuyutsya po yevropejskim tehnologiyam zernovi olijni kulturi ovochi ta kartoplya Poliv 400 ga Suchasnij tehnopark Liniya kalibruvannya ta suhoyi ochistki Ovocheshovishe na 2 5 t kartopli TOV ShAPL zavod po virobnictvu obladnannya i detalej dlya verstativ Dengivske lisnictvo Tamarivshina ga Kropivnyanski gorbi ga Belestina ga Dibrova ga Knipiv ga Sosna ga Stepi ga Ob yekti socialnoyi sferiShkola Budinok kulturiPersonaliyiDemko Ignatenko sotnik Dengivskoyi sotni Kropivnyanskogo polku Vijska Zaporozkogo Kaniveckij Pavlo Petrovich 1764 doktor filosofiyi uchitel Timkivskij Vasil Fedorovich 1771 1832 Peterburg pismennik gubernator Bessarabiyi dyadko po materi Mihajla Maksimovicha Timkivskij Ivan Fedorovich 1778 1808 Peterburg poet i perekladach dyadko po materi Mihajla Maksimovicha Vovk Andrij Mikolajovich 1882 1969 general polkovnik Armiyi UNR vijskovij ministr ukrayinskogo uryadu v ekzili Demchenko Vasil Grigorovich 1831 1914 vchenij yurist profesor Kiyivskogo universitetu Sin Grigorij Vasilovich 1869 1958 Yugoslaviya pravoznavec profesor kriminalnogo prava Demchenko Dmitro Grigorovich 1847 1927 pedagog zemskij glasnij publicist Demchenko Yakiv Grigorovich 1842 1912 Askoldova mogila ukrayinskij gromadskij diyach publicist etnograf Sin Vsevolod Yakovich 1875 1933 gromadskij diyach vplivovij promislovec Sheluhin Sergij Pavlovich 1864 1938 Praga generalnij suddya UNR za Direktoriyi ministr yusticiyi istorik pismennik Sheluhin Yurij Sergijovich 1893 pasichnik promislovec vinahidnik vlasnogo metodu vedennya bdzhilnictva Sheluhin Andrij Pavlovich 1887 1831 Kiyiv pedagog arhivist muzeyeznavec Vojno Yaseneckij Valentin Feliksovich 1877 1961 u 1908 roci zemskij likar znamenitij uchenij hirurg arhiyepiskop Shevchenko Andrij Stepanovich 1911 1996 Moskva akademik vidatnij vchenij v galuzi roslinnictva Dmitrenko Vasil Maksimovich 1947 1995 golova miscevogo kolgospu Zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva 1909 1969 Harkiv profesor praci po zootehniyi Sokolan Stepan Stepanovich 1918 1982 vice admiral nachalnik Chornomorskogo vijskovo morskogo uchilisha Kujovda Sergij Romanovich 1906 1985 kapitan II ranga kavaler chislennih bojovih nagorod nimecko radyanskoyi vijni Demchenko Dmitro Mihajlovich 1928 2015 majster sportu shtangist Morgun Mikola Dmitrovich 1944 majster sportu girovij sport Lupina Mihajlo Stepanovich 1934 2006 Kiyiv zastupnik ministra lisovogo gospodarstva Ukrayini Korol Mihajlo Yakovich 1928 2009 kombajner novator visokoproduktivnogo vikoristannya tehniki 1932 2014 Vidminnik narodnoyi osviti Zasluzhenij pracivnik profspilki pracivnikiv osviti i nauki Ukrayini Pugach Lukeriya Trofimivna 1891 pochesne zvannya Mati Geroyinya narodila i vihovala desyat ditej Cherinko Ivan Ivanovich 1908 1948 Ashgabat Zasluzhenij diyach mistectv ukrayinskij i turkmenskij zhivopisec Chernyakov Grigorij Mihajlovich 1878 1961 silskij feldsher za 50 ti richnu pracyu visoki uryadovi nagorodi Gonchar Andrij Petrovich 1936 narodnij artist laureat Shevchenkivskoyi premiyi Golish Grigorij Mihajlovich 1949 kandidat istorichnih nauk docent direktor naukovoyi biblioteki im M Maksimovicha Cherkaskogo nacionalnogo universitetu im B Hmelnickogo Dorosh Rayisa Mihajlivna 1957 Vidminnik narodnoyi osviti Dushok Valentina Valentinivna 1964 ukrayinska zhurnalistka Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini avtor i veducha teleprogram Fil Oleksandr Maksimovich 1966 doslidnik istoriyi Ukrayini periodu Drugoyi svitovoyi vijni kandidat istorichnih nauk Starozhili sela Petrova Motrona Andriyanivna 101 Oleksiyenko Fedora Antonivna 101GalereyaAvtobusna zupinka Dengivske lisnictvo Budinok kulturiDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiOs jogo zmist Siya kniga glagolemaya sluzhebnik dobytaya u vojne pod Ulvovom za getmana Hmelnickogo i pana pokovnika Irkleevskogo Mihajla Telyuchenko i za sotnika Kropivnyanskogo Klima Dajdenka dobuv sya Demko Ignatenko s tovaristvom i podali ee selu Dengam do hrama Arhistratiga Hristova Mihaila za otpushenie grehov svoih Arhiv originalu za 17 lipnya 2012 Procitovano 17 lipnya 2012 maps vlasenko net 23 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 18 sichnya 2017 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Reyestr vsego vojska Zaporozhskogo posle Zbarazhskogo dogovora s korolem polskim Yanom Kazemirom sostavlenom 1649 goda oktyabrya 16 dnya Arhiv originalu za 16 sichnya 2008 Procitovano 21 veresnya 2007 ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2021 Procitovano 12 listopada 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2021 Procitovano 12 listopada 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Kovalenko Sergij Chorni Zaporozhci istoriya polku K Vidavnictvo Stiks 2012 Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 DzherelaDengi u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Dengi u Vikishovishi Posilannya Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim