Фе́дір Тере́нтійович Дачко (* 23 лютого 1923, Марківка, Штепівський район (сучасний Білопільський) — † 9 квітня 1996, Красноріченське) — Герой Радянського Союзу, гвардії старший сержант, капітан запасу Радянської армії. 1985 року нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ступеня, також медалями.
Дачко Федір Терентійович | |
---|---|
Народження | 23 лютого 1923 Марківка, Штепівський район |
Смерть | 9 квітня 1996 (73 роки) Красноріченське |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | артилерія |
Роки служби | 1941-1946 |
Звання | капітан |
Війни / битви | Битва за Дніпро |
Нагороди |
Життєпис
З 1933 року родина проживала в Красноріченському Кремінського району Ворошиловградської області. Закінчив сім класів, працював стругальником на чавуноливарному заводі.
В серпні 1941 року мобілізований до лав Радянської армії, пройшов скорочені курси підготовки, з грудня 1941 — на фронті.
В 1943 році був навідником гармати 99-го гвардійського окремого винищувально-протитанкового дивізіону 89-ї гвардійської стрілецької дивізії 37-ї армії Степового фронту.
Відзначився в битві за Дніпро. В кінці вересня 1943 року Федір Дачко в складі стрілецьких штурмових груп піхоти одним з перших з гарматним розрахунком переправився через Дніпро біля села Келеберда та захопив плацдарм, в бою підбив танк та гармату. 20 грудня 1943 року указом Президії Верховної Ради СРСР старшому сержанту Федору Дачку присвоєно звання Героя Радянського Союзу — «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби та проявлений при цьому подвиг при форсуванні Дніпра» з врученням ордена Леніна та Золотої Зірки за числом 1452.
По закінченні нацистсько-радянської війни брав участь у радянсько-японській війні.
1945 року закінчує Подільське артилерійське училище, 1946 в званні капітана звільнений в запас.
В 1955 році закінчив навчання у індустріальному технікумі, проживав в селищі Красноріченське, працював інженером станкобудівного заводу ім. Фрунзе.
В Білопіллі його ім'я викарбуване на пам'ятному знаку землякам-героям.
Джерела
- Герої країни [Архівовано 29 травня 2012 у WebCite] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe dir Tere ntijovich Dachko 23 lyutogo 1923 Markivka Shtepivskij rajon suchasnij Bilopilskij 9 kvitnya 1996 Krasnorichenske Geroj Radyanskogo Soyuzu gvardiyi starshij serzhant kapitan zapasu Radyanskoyi armiyi 1985 roku nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya takozh medalyami Dachko Fedir TerentijovichNarodzhennya23 lyutogo 1923 1923 02 23 Markivka Shtepivskij rajonSmert9 kvitnya 1996 1996 04 09 73 roki KrasnorichenskeKrayinaSRSRVid zbrojnih silartileriyaRoki sluzhbi1941 1946ZvannyakapitanVijni bitviBitva za DniproNagorodiZhittyepisZ 1933 roku rodina prozhivala v Krasnorichenskomu Kreminskogo rajonu Voroshilovgradskoyi oblasti Zakinchiv sim klasiv pracyuvav strugalnikom na chavunolivarnomu zavodi V serpni 1941 roku mobilizovanij do lav Radyanskoyi armiyi projshov skorocheni kursi pidgotovki z grudnya 1941 na fronti V 1943 roci buv navidnikom garmati 99 go gvardijskogo okremogo vinishuvalno protitankovogo divizionu 89 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 37 yi armiyi Stepovogo frontu Vidznachivsya v bitvi za Dnipro V kinci veresnya 1943 roku Fedir Dachko v skladi strileckih shturmovih grup pihoti odnim z pershih z garmatnim rozrahunkom perepravivsya cherez Dnipro bilya sela Keleberda ta zahopiv placdarm v boyu pidbiv tank ta garmatu 20 grudnya 1943 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR starshomu serzhantu Fedoru Dachku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi ta proyavlenij pri comu podvig pri forsuvanni Dnipra z vruchennyam ordena Lenina ta Zolotoyi Zirki za chislom 1452 Po zakinchenni nacistsko radyanskoyi vijni brav uchast u radyansko yaponskij vijni 1945 roku zakinchuye Podilske artilerijske uchilishe 1946 v zvanni kapitana zvilnenij v zapas V 1955 roci zakinchiv navchannya u industrialnomu tehnikumi prozhivav v selishi Krasnorichenske pracyuvav inzhenerom stankobudivnogo zavodu im Frunze V Bilopilli jogo im ya vikarbuvane na pam yatnomu znaku zemlyakam geroyam DzherelaGeroyi krayini Arhivovano 29 travnya 2012 u WebCite ros