Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Даугавгрі́ва (латис. Daugavgrīva) — місцевість у Латвії. Мікрорайон латвійської столиці Риги (з 1924; ); колишнє село і містечко. Розташований на півночі міста, у гирлі, на правому березі Західної Двіни (Даугави), на березі Ризької затоки Балтійського моря. Межує з мікрорайонами Рітабуллі, Болдерая і . Місце розташування колишнього Дюнамюндського монастиря (1205—1305), замку (1305—1680) і фортеці (1641—1940). Вперше згадується 1205 року в зв'язку з монастирем. Площа — 10,147 км². Населення — 9767 осіб (2010). Інші назви — Дюнамю́нде (1205—1893), У́сть-Дві́нськ (1893—1918).
| Даугавгріва | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 57°02′30″ пн. ш. 24°01′35″ сх. д. / 57.04166666669443941° пн. ш. 24.02638888891666724° сх. д.Координати: 57°02′30″ пн. ш. 24°01′35″ сх. д. / 57.04166666669443941° пн. ш. 24.02638888891666724° сх. д. | ||||
| Країна |  Латвія | |||
| Район | Рига | |||
| Адмінодиниця | d | |||
| Водойма | Ризька затока, Даугава, | |||
| Площа | 10,147 квадратний кілометр | |||
| Населення | 9 108 (2018) | |||
| Поштовий індекс | LV-1016 | |||
| Головні вулиці | вулиця Парадес | |||
| Парки | ||||
| Транспорт | ||||
| Автобус | 3, 30, 36, 56; маршрутне таксі 246, 246а | |||
 | ||||
| Карта | ||||
 Даугавгріва у Вікісховищі | ||||
Назва
- Даугавгрі́ва, або Давгавгрі́ва (латис. Daugavgrīva, Даугав-гріва, «гирло Даугави») — сучасна латиська назва з 1919 року; переклад німецької назви.
- Дюнамю́нде (нім. Dünamünde; лат. Dunemunda, «гирло Дюни») — німецька назва у 1205—1893 рр.
- Динему́нт (пол. Dynemunt), або Дінемунт (рос. Динемунт) — польська, староукраїнська і староросійська назва.
- У́сть-Дві́нськ (рос. Усть-Двинск) — російська назва у 1893—1918 роках.
Історія
Землі Дюнамюндського монастиря (з ХІІІ ст.)
У ХІІ столітті на території Даугавгріви проживали ліви.
Даугавгріва (нім. Dünamünde) вперше згадується в історичних джерелах у 1205 році, коли Альберт фон Буксгевден заснував цистерціанський монастир на правому березі старого гирла Даугави (на березі сучасної річки ) на дюні — горі Святого Миколая (лат. Mons S. Nicolai). Першим абатом монастиря був Теодоріх, який пізніше став естонським єпископом; другим абатом у 1210 році став [en].
У 1228 році курші та земгали захопили монастир і зруйнували його, проте він був швидко відновлений. У 1263 році дерев'яна церква монастиря сильно постраждала від пожежі. З 1305 року, коли Лівонський орден купив відбудований монастир, тут постав центр комтурства — Даугавгрівський замок. Ченці монастиря переїхали до Падізе, де заснували новий монастир.
Укріплення біля морських воріт Риги мали велике стратегічне значення — вони загалом і були споруджені для здійснення політичного і економічного контролю над Ригою, що була ганзейським містом, — тому й стали об'єктом суперечок ризького єпископа та ордену.
В 1329 році рижани захопили замок, але у 1435 були змушені віддати його. Щоб перервати торгівлю Риги, у 1481 році лицарі припинили хід суден по Даугаві, простягнувши залізного ланцюга від Даугавгріви до іншого берега річки. У відповідь на це рижани знову вторглися у замок та зруйнували його. Через 8 років лицарі повернулися і відбудували його.
Наприкінці XV століття до Даугавгріви приєднали володіння ландмаршала Лівонського ордену. Поселення сильно постраждало під час війни ордену з Ригою у 1480 році, в результаті якої було фактично зруйнованим. В 1491 році, коли Вальтер фон Плеттенберг переміг рижан, то наказав їм відбудувати поселення.
Раніше і монастир, і замок знаходилися на лівому березі Даугави, але у 1567 році Даугава прорвала берегові дюни і утворила новий витік у море, що знаходився приблизно у 5 км далі на захід; тоді ж поляки збудували невелике укріплення на тому місці, де зараз знаходиться Даугавгріва.
До 1681 року для проїзду по воді Рига використовувала старе русло Даугави, хоча воно поступово засмічувалося і в наш час ним вже не можна вийти в море. Сучасний Даугавгрівський мікрорайон знаходиться на березі нового русла. у той час як фортеця і монастир розташовані на території мікрорайону .
Під час Лівонської війни безпосередні бойові дії не дісталися Даугавгріви. У 1561 році Даугавгріва належала Великому князівству Литовському. З 1562 року вона належала Речі Посполитій, а у 1600–1605 та з 1621 рр. вона перебувала під владою Швеції.
Фортеця і аванпост Риги (з XVII ст.)
На своєму сучасному місці Даугавгріва почала утворюватися на початку XVII століття. Під час польсько-шведської війни шведська армія 1 серпня 1608 року на чолі з графом Йоахімом Фрідріхом фон Мансфельдом захопила польське укріплення і зруйнувала його разом із замком. В тому ж році шведи збудували нові фортифікаційні споруди у новому гирлі Даугави (Ноймюндський бастіон; латис. Neimindes skanste, нім. Neumünde), де розмістився гарнізон із 250 солдат. За часів Шведської Лівонії у 1641 році генералом Ротенбургом було побудовано велику фортецю в голландському стилі із п'ятьма бастіонами та двома воротами. Для спорудження замку у фортеці було використано каміння з попередніх споруджень.
У 1670 році інженер [lv] розширив п'ять попередніх бастіонів і добудував шостий бастіон, нові каземати, порохові погреби, а також насипав вали та поглибив рови. У 1680—1683 рр. у Даугавгрівській фортеці пастором гарнізону служив [lv].
У 1695 році комендантом фортеці був капітан Генріх Рюдінгер, прадід майбутнього патріарха Олексія ІІ, висвячений в лицарі шведським королем Карлом ХІ. Пізніше комендантом фортеці став [en], який помер 5 березня 1703 року.
Після Великої Північної війни (1700—1721) росіяни, захопивши у 1710 поселення разом з Даугавгрівською фортецею, перебудували її. У 1742 році тут були ув'язнена російська регентка Анна Леопольдівна разом зі своїм чоловіком Антоном Ульріхом та сином Іваном VI.
Біля фортеці згодом розвинулося житлове поселення. У XVII столітті в Даугавгріві почала працювати латиська школа. У 1773—1776 рр. у фортеці за проектом Олександра Віста лютеранську церкву гарнізону було перебудовано в православну церкву, яка отримала назву Свято-Преображенської. Наприкінці XVIII століття Даугавгріва стала зимовим портом Риги (щороку у ньому зимувало приблизно 1000 кораблів).
ХІХ століття
У 1812 році під час Французько-російської війни Даугавгріву оточили наполеонівські війська на чолі з герцогом Жаком Макдональдом, але ця облога не принесла успіху. Загалом у ХІХ столітті Даугавгрівська фортеця вважалась однією із найсильніших морських фортець Європи.
Після спорудження у1872 році, яку офіційно відкрили через рік, Даугавгріва перетворилась на аванпорт міста. В районі Даугавгріви також були збудовані [et] та [et].
У 1852 році з Риги до лоцманської станції в Даугавгріві було проведено телеграфну лінію. У 1863 році було збудовано [lv], висота якого складала 31,4 м; під час Першої світової війни він був зруйнований, але у 1921 році його відновили і на цей раз його висота дорівнювала 35,5 м. У 1865 році [ru] спорудив у зимовому порту Даугавгріви похилий док. Біля 1866 року було збудовано машинобудівну фабрику, при якій у 1898 році спорудили плавучий док.
В 1893 році російський уряд перейменував фортецю, в якій проживали лише солдати, на Усть-Двінськ. До Першої світової війни російські укріплення були повністю перебудовані.
ХХ століття
У 1905 році в Даугавгрівській фортеці діяла військова організація Ризького комітету соціально-демократичної партії. 23 червня 1905 року тут відбулася велика демонстрація, а 22 жовтня — масовий мітинг. 20 листопада солдати Даугавгрівського гарнізону взяли участь у масовому мітингу в Болдераї. У 1909 році в Даугавгрівіналічувалося 110 будівель, а кількість мешканцівякі переважно були працівниками порту та рибалками, складала приблизно 2 тисячі осіб. У 1915 році в Даугавгрівській фортеці формували і навчали батальйони латиських стрільців. Восени 1919 року тут відбулися заворушення серед бійців Даугавгрівського гарнізону латвійської армії.
Під час Першої світової війни фортеця зазнала бомбардувань з дирижаблів німецької армії. Після захоплення фортеці Німеччиною у 1917 сюди з інспекцією прибув імператор Вільгельм II. Втім, кількома роками пізніше латвійський уряд наказав зруйнувати велику частину укріплень.
У 1924 році Даугавгріва була приєднана до Риги.
Під час Другої світової війни в рамках [de] у лютому 1942 року нацистськими окупантами Латвії було вбито кілька тисяч євреїв і в'язнів концтаборів. Нацисти повідомили юденрату Ризького гетто, що людей мають привезти у місто Дюнамюнде для робіт на консервній фабриці. Замість цього їх вивезли до [de], де вони були розстріляні та поховані у безіменних братських могилах.
За часів радянської окупації тодішній Усть-Двінськ був військовою базою СРСР.
З 1959 року Даугавгрівський мікрорайон став частиною Риги.
Даугавгрівський маяк
Даугавгрівський маяк знаходиться на лівому березі Даугави біля її витоку в море. Перша карта, на якій зображено маяк біля Риги, датована 1536 роком. У переліку маяків Російської імперії згадується і маяк в Даугавгріві — кам'яна кладка, на якій горіло вогнище. З 1788 року вогонь розпалювали з найвищої платформи дерев'яної вежі. У 1812 році між Даугавгрівським маяком та Домським собором було проведено лінію семафорного телеграфу, але у 1819 році було збудовано нову дерев'яну вежу (на цегляному цоколі), у якій запалювали масляні лампи з рефлекторами. Під час Кримської війни у 1854 році дерев'яну частину Даугавгрівського маяка було розібрано, а на його фундаменті встановили гармати. У 1857 році вежа була відбудована.
У 1863 році було встановлено збірну чавунну вежу, але у 1915 році її підірвали. Тому у 1921 році було збудовано циліндричну залізобетонну вежу. Під час Другої світової війни вежа знову була підірвана. У 1945 році було споруджено тимчасову дерев'яну вежу, проте з 1957 року сучасний маяк працював у комплексі з туманним сигналом та радіомаяком. Зараз це залізобетонна вежа циліндричної форми з білим спалаховим вогнем, висота якої становить 35 м над рівнем моря.
Освіта
У Даугавгрівському мікрорайоні діє та Даугавгрівська середня школа.
Оскільки разом із двома середніми школами Болдераї (19-та і 33-тя середні школи) в обох мікрорайонах у 2017 році навчалося лише 183 учні, а також через те, що двох із цих шкіл індекс обов'язкового централізованого екзамену (OCE) був меншим за 35 %, було піднято питання про реорганізацію цих трьох середніх шкіл у початкові школи або створити одну загальну середню школу.
Галерея
-
![image]()
Нова церква в Даугавгріві, 1797 рік, Й. Бротце -
![image]()
Шведська фортеця біля 1700 року -
![image]()
Православна церква Даугавгрівської фортеці ([lv], 1800). -
![image]()
Одні з воріт, що ведуть у фортецю -
![image]()
Руїни фортеці -
![image]()
Руїни фортеці -
![image]()
Православна церква Даугавгріви -
![image]()
Даугавгрівське військове містечко -
![image]()
Житловий квартал
Див. також
Статті, пов'язані із назвою
Примітки
- . apkaimes.lv. Архів оригіналу за 22.12.2015. Процитовано 15.12.2015.
- . citariga.lv. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 15.12.2015.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|langue=() - Veedla, Aarne (04.02.2003). (Estonian) . ekspress.ee. Архів оригіналу за 08.12.2008. Процитовано 5 грудня 2008.
- (2002). . Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 19 жовтня 2018.
Joakim Cronman (d. 1703), colonel with the garrison regiment of Narva 1679, colonel with the Savolaks and Nyslott provincial regiment 1683, commandant at Neumünde fortlet ...
- Hans Feldmann, Heinz von zur Mühlen (Hrsg.): Baltisches historisches Ortslexikon, Teil 2: Lettland (Südlivland und Kurland). Böhlau, Köln 1990, S. 132.
- T. Altbergs, K. Augustāne, I. Pētersone. Dzelzceļi Latvijā. R: Jumava, 2009, 59-61. lk.
- Rīgā skolēnu pietiek 42 vidusskolu nokomplektēšanai, secina pētījumā [ 16 жовтня 2018 у Wayback Machine.] 2017. gada 25. oktobrī
Джерела
- Hans Feldmann, Heinz von zur Mühlen (Hrsg.): Baltisches historisches Ortslexikon, Teil 2: Lettland (Südlivland und Kurland). Böhlau, Köln 1990, , S. 132—133.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Рига: Энциклопедия = Enciklopēdija «Rīga» / Гл. ред. П. П. Еран. — Рига: Главная редакция энциклопедий, 1989. — С. 281—282. .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даугавгріва
- вДомашня сторінка Департаменту міського розвитку Ризької думи [ 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Інформаційний портал Ризької думи [ 11 жовтня 2003 у Wayback Machine.]
- Даугавгріва на сайті apkaimes.lv [ 18 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Dinamindes cietoksnis — Vēstures terminu skaidrojošā vārdnīca [ 17 жовтня 2018 у Wayback Machine.](латис.)
- Даугавгріва [ 18 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Історія Даугавгрівської фортеці [ 11 квітня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- (латис.)
- Даугавгрівська фортеця [ 11 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- (російською мовою з німецькими картами)
- www.fortification.ru [ 20 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (російською мовою з ілюстраціями та німецькими картами)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Daugavgriva znachennya ta Dyunamyunde znachennya Daugavgri va latis Daugavgriva miscevist u Latviyi Mikrorajon latvijskoyi stolici Rigi z 1924 kolishnye selo i mistechko Roztashovanij na pivnochi mista u girli na pravomu berezi Zahidnoyi Dvini Daugavi na berezi Rizkoyi zatoki Baltijskogo morya Mezhuye z mikrorajonami Ritabulli Bolderaya i Misce roztashuvannya kolishnogo Dyunamyundskogo monastirya 1205 1305 zamku 1305 1680 i forteci 1641 1940 Vpershe zgaduyetsya 1205 roku v zv yazku z monastirem Plosha 10 147 km Naselennya 9767 osib 2010 Inshi nazvi Dyunamyu nde 1205 1893 U st Dvi nsk 1893 1918 DaugavgrivaDaugavgriva Zagalna informaciya 57 02 30 pn sh 24 01 35 sh d 57 04166666669443941 pn sh 24 02638888891666724 sh d 57 04166666669443941 24 02638888891666724 Koordinati 57 02 30 pn sh 24 01 35 sh d 57 04166666669443941 pn sh 24 02638888891666724 sh d 57 04166666669443941 24 02638888891666724Krayina LatviyaRajon RigaAdminodinicya dVodojma Rizka zatoka Daugava Plosha 10 147 kvadratnij kilometrNaselennya 9 108 2018 Poshtovij indeks LV 1016Golovni vulici vulicya ParadesParki Transport Avtobus 3 30 36 56 marshrutne taksi 246 246a Karta Daugavgriva u VikishovishiNazvaDaugavgri va abo Davgavgri va latis Daugavgriva Daugav griva girlo Daugavi suchasna latiska nazva z 1919 roku pereklad nimeckoyi nazvi Dyunamyu nde nim Dunamunde lat Dunemunda girlo Dyuni nimecka nazva u 1205 1893 rr Dinemu nt pol Dynemunt abo Dinemunt ros Dinemunt polska staroukrayinska i starorosijska nazva U st Dvi nsk ros Ust Dvinsk rosijska nazva u 1893 1918 rokah IstoriyaZemli Dyunamyundskogo monastirya z HIII st U HII stolitti na teritoriyi Daugavgrivi prozhivali livi Daugavgriva nim Dunamunde vpershe zgaduyetsya v istorichnih dzherelah u 1205 roci koli Albert fon Buksgevden zasnuvav cistercianskij monastir na pravomu berezi starogo girla Daugavi na berezi suchasnoyi richki na dyuni gori Svyatogo Mikolaya lat Mons S Nicolai Pershim abatom monastirya buv Teodorih yakij piznishe stav estonskim yepiskopom drugim abatom u 1210 roci stav en U 1228 roci kurshi ta zemgali zahopili monastir i zrujnuvali jogo prote vin buv shvidko vidnovlenij U 1263 roci derev yana cerkva monastirya silno postrazhdala vid pozhezhi Z 1305 roku koli Livonskij orden kupiv vidbudovanij monastir tut postav centr komturstva Daugavgrivskij zamok Chenci monastirya pereyihali do Padize de zasnuvali novij monastir Ukriplennya bilya morskih vorit Rigi mali velike strategichne znachennya voni zagalom i buli sporudzheni dlya zdijsnennya politichnogo i ekonomichnogo kontrolyu nad Rigoyu sho bula ganzejskim mistom tomu j stali ob yektom superechok rizkogo yepiskopa ta ordenu V 1329 roci rizhani zahopili zamok ale u 1435 buli zmusheni viddati jogo Shob perervati torgivlyu Rigi u 1481 roci licari pripinili hid suden po Daugavi prostyagnuvshi zaliznogo lancyuga vid Daugavgrivi do inshogo berega richki U vidpovid na ce rizhani znovu vtorglisya u zamok ta zrujnuvali jogo Cherez 8 rokiv licari povernulisya i vidbuduvali jogo Naprikinci XV stolittya do Daugavgrivi priyednali volodinnya landmarshala Livonskogo ordenu Poselennya silno postrazhdalo pid chas vijni ordenu z Rigoyu u 1480 roci v rezultati yakoyi bulo faktichno zrujnovanim V 1491 roci koli Valter fon Plettenberg peremig rizhan to nakazav yim vidbuduvati poselennya Ranishe i monastir i zamok znahodilisya na livomu berezi Daugavi ale u 1567 roci Daugava prorvala beregovi dyuni i utvorila novij vitik u more sho znahodivsya priblizno u 5 km dali na zahid todi zh polyaki zbuduvali nevelike ukriplennya na tomu misci de zaraz znahoditsya Daugavgriva Do 1681 roku dlya proyizdu po vodi Riga vikoristovuvala stare ruslo Daugavi hocha vono postupovo zasmichuvalosya i v nash chas nim vzhe ne mozhna vijti v more Suchasnij Daugavgrivskij mikrorajon znahoditsya na berezi novogo rusla u toj chas yak fortecya i monastir roztashovani na teritoriyi mikrorajonu Daugavgrivskij zamok u 1601 roci Pid chas Livonskoyi vijni bezposeredni bojovi diyi ne distalisya Daugavgrivi U 1561 roci Daugavgriva nalezhala Velikomu knyazivstvu Litovskomu Z 1562 roku vona nalezhala Rechi Pospolitij a u 1600 1605 ta z 1621 rr vona perebuvala pid vladoyu Shveciyi Fortecya i avanpost Rigi z XVII st Na svoyemu suchasnomu misci Daugavgriva pochala utvoryuvatisya na pochatku XVII stolittya Pid chas polsko shvedskoyi vijni shvedska armiya 1 serpnya 1608 roku na choli z grafom Joahimom Fridrihom fon Mansfeldom zahopila polske ukriplennya i zrujnuvala jogo razom iz zamkom V tomu zh roci shvedi zbuduvali novi fortifikacijni sporudi u novomu girli Daugavi Nojmyundskij bastion latis Neimindes skanste nim Neumunde de rozmistivsya garnizon iz 250 soldat Za chasiv Shvedskoyi Livoniyi u 1641 roci generalom Rotenburgom bulo pobudovano veliku fortecyu v gollandskomu stili iz p yatma bastionami ta dvoma vorotami Dlya sporudzhennya zamku u forteci bulo vikoristano kaminnya z poperednih sporudzhen U 1670 roci inzhener lv rozshiriv p yat poperednih bastioniv i dobuduvav shostij bastion novi kazemati porohovi pogrebi a takozh nasipav vali ta poglibiv rovi U 1680 1683 rr u Daugavgrivskij forteci pastorom garnizonu sluzhiv lv Shvedska armiya bombarduye Daugavgrivsku fortecyu v grudni 1701 roku U 1695 roci komendantom forteci buv kapitan Genrih Ryudinger pradid majbutnogo patriarha Oleksiya II visvyachenij v licari shvedskim korolem Karlom HI Piznishe komendantom forteci stav en yakij pomer 5 bereznya 1703 roku Pislya Velikoyi Pivnichnoyi vijni 1700 1721 rosiyani zahopivshi u 1710 poselennya razom z Daugavgrivskoyu forteceyu perebuduvali yiyi U 1742 roci tut buli uv yaznena rosijska regentka Anna Leopoldivna razom zi svoyim cholovikom Antonom Ulrihom ta sinom Ivanom VI Bilya forteci zgodom rozvinulosya zhitlove poselennya U XVII stolitti v Daugavgrivi pochala pracyuvati latiska shkola U 1773 1776 rr u forteci za proektom Oleksandra Vista lyuteransku cerkvu garnizonu bulo perebudovano v pravoslavnu cerkvu yaka otrimala nazvu Svyato Preobrazhenskoyi Naprikinci XVIII stolittya Daugavgriva stala zimovim portom Rigi shoroku u nomu zimuvalo priblizno 1000 korabliv HIH stolittya U 1812 roci pid chas Francuzko rosijskoyi vijni Daugavgrivu otochili napoleonivski vijska na choli z gercogom Zhakom Makdonaldom ale cya obloga ne prinesla uspihu Zagalom u HIH stolitti Daugavgrivska fortecya vvazhalas odniyeyu iz najsilnishih morskih fortec Yevropi Pislya sporudzhennya u1872 roci yaku oficijno vidkrili cherez rik Daugavgriva peretvorilas na avanport mista V rajoni Daugavgrivi takozh buli zbudovani et ta et U 1852 roci z Rigi do locmanskoyi stanciyi v Daugavgrivi bulo provedeno telegrafnu liniyu U 1863 roci bulo zbudovano lv visota yakogo skladala 31 4 m pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin buv zrujnovanij ale u 1921 roci jogo vidnovili i na cej raz jogo visota dorivnyuvala 35 5 m U 1865 roci ru sporudiv u zimovomu portu Daugavgrivi pohilij dok Bilya 1866 roku bulo zbudovano mashinobudivnu fabriku pri yakij u 1898 roci sporudili plavuchij dok V 1893 roci rosijskij uryad perejmenuvav fortecyu v yakij prozhivali lishe soldati na Ust Dvinsk Do Pershoyi svitovoyi vijni rosijski ukriplennya buli povnistyu perebudovani HH stolittya Vorota forteci v Daugavgrivi U 1905 roci v Daugavgrivskij forteci diyala vijskova organizaciya Rizkogo komitetu socialno demokratichnoyi partiyi 23 chervnya 1905 roku tut vidbulasya velika demonstraciya a 22 zhovtnya masovij miting 20 listopada soldati Daugavgrivskogo garnizonu vzyali uchast u masovomu mitingu v Bolderayi U 1909 roci v Daugavgrivinalichuvalosya 110 budivel a kilkist meshkancivyaki perevazhno buli pracivnikami portu ta ribalkami skladala priblizno 2 tisyachi osib U 1915 roci v Daugavgrivskij forteci formuvali i navchali bataljoni latiskih strilciv Voseni 1919 roku tut vidbulisya zavorushennya sered bijciv Daugavgrivskogo garnizonu latvijskoyi armiyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni fortecya zaznala bombarduvan z dirizhabliv nimeckoyi armiyi Pislya zahoplennya forteci Nimechchinoyu u 1917 syudi z inspekciyeyu pribuv imperator Vilgelm II Vtim kilkoma rokami piznishe latvijskij uryad nakazav zrujnuvati veliku chastinu ukriplen U 1924 roci Daugavgriva bula priyednana do Rigi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v ramkah de u lyutomu 1942 roku nacistskimi okupantami Latviyi bulo vbito kilka tisyach yevreyiv i v yazniv konctaboriv Nacisti povidomili yudenratu Rizkogo getto sho lyudej mayut privezti u misto Dyunamyunde dlya robit na konservnij fabrici Zamist cogo yih vivezli do de de voni buli rozstrilyani ta pohovani u bezimennih bratskih mogilah Za chasiv radyanskoyi okupaciyi todishnij Ust Dvinsk buv vijskovoyu bazoyu SRSR Z 1959 roku Daugavgrivskij mikrorajon stav chastinoyu Rigi Daugavgrivskij mayakMayak u Daugavgrivi Dokladnishe Daugavgrivskij mayak znahoditsya na livomu berezi Daugavi bilya yiyi vitoku v more Persha karta na yakij zobrazheno mayak bilya Rigi datovana 1536 rokom U pereliku mayakiv Rosijskoyi imperiyi zgaduyetsya i mayak v Daugavgrivi kam yana kladka na yakij gorilo vognishe Z 1788 roku vogon rozpalyuvali z najvishoyi platformi derev yanoyi vezhi U 1812 roci mizh Daugavgrivskim mayakom ta Domskim soborom bulo provedeno liniyu semafornogo telegrafu ale u 1819 roci bulo zbudovano novu derev yanu vezhu na ceglyanomu cokoli u yakij zapalyuvali maslyani lampi z reflektorami Pid chas Krimskoyi vijni u 1854 roci derev yanu chastinu Daugavgrivskogo mayaka bulo rozibrano a na jogo fundamenti vstanovili garmati U 1857 roci vezha bula vidbudovana U 1863 roci bulo vstanovleno zbirnu chavunnu vezhu ale u 1915 roci yiyi pidirvali Tomu u 1921 roci bulo zbudovano cilindrichnu zalizobetonnu vezhu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vezha znovu bula pidirvana U 1945 roci bulo sporudzheno timchasovu derev yanu vezhu prote z 1957 roku suchasnij mayak pracyuvav u kompleksi z tumannim signalom ta radiomayakom Zaraz ce zalizobetonna vezha cilindrichnoyi formi z bilim spalahovim vognem visota yakoyi stanovit 35 m nad rivnem morya OsvitaU Daugavgrivskomu mikrorajoni diye ta Daugavgrivska serednya shkola Oskilki razom iz dvoma serednimi shkolami Bolderayi 19 ta i 33 tya seredni shkoli v oboh mikrorajonah u 2017 roci navchalosya lishe 183 uchni a takozh cherez te sho dvoh iz cih shkil indeks obov yazkovogo centralizovanogo ekzamenu OCE buv menshim za 35 bulo pidnyato pitannya pro reorganizaciyu cih troh serednih shkil u pochatkovi shkoli abo stvoriti odnu zagalnu serednyu shkolu GalereyaNova cerkva v Daugavgrivi 1797 rik J Brotce Shvedska fortecya bilya 1700 roku Pravoslavna cerkva Daugavgrivskoyi forteci lv 1800 Odni z vorit sho vedut u fortecyu Ruyini forteci Ruyini forteci Pravoslavna cerkva Daugavgrivi Daugavgrivske vijskove mistechko Zhitlovij kvartalDiv takozhRiga Gromadskij transport u Rizi lv Bolderaya Ritabulli de Daugavgrivska fortecya Statti pov yazani iz nazvoyu Daugavgrivska fortecyaPrimitki apkaimes lv Arhiv originalu za 22 12 2015 Procitovano 15 12 2015 citariga lv Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2020 Procitovano 15 12 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr langue dovidka Veedla Aarne 04 02 2003 Estonian ekspress ee Arhiv originalu za 08 12 2008 Procitovano 5 grudnya 2008 2002 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 19 zhovtnya 2018 Joakim Cronman d 1703 colonel with the garrison regiment of Narva 1679 colonel with the Savolaks and Nyslott provincial regiment 1683 commandant at Neumunde fortlet Hans Feldmann Heinz von zur Muhlen Hrsg Baltisches historisches Ortslexikon Teil 2 Lettland Sudlivland und Kurland Bohlau Koln 1990 S 132 T Altbergs K Augustane I Petersone Dzelzceli Latvija R Jumava 2009 59 61 lk ISBN 978 9984 38 698 0 Riga skolenu pietiek 42 vidusskolu nokomplektesanai secina petijuma 16 zhovtnya 2018 u Wayback Machine 2017 gada 25 oktobriDzherelaHans Feldmann Heinz von zur Muhlen Hrsg Baltisches historisches Ortslexikon Teil 2 Lettland Sudlivland und Kurland Bohlau Koln 1990 ISBN 3 412 06889 6 S 132 133 Arbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Riga Enciklopediya Enciklopedija Riga Gl red P P Eran Riga Glavnaya redakciya enciklopedij 1989 S 281 282 ISBN 5 89960 002 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Daugavgriva vDomashnya storinka Departamentu miskogo rozvitku Rizkoyi dumi 19 kvitnya 2019 u Wayback Machine Informacijnij portal Rizkoyi dumi 11 zhovtnya 2003 u Wayback Machine Daugavgriva na sajti apkaimes lv 18 serpnya 2017 u Wayback Machine Dinamindes cietoksnis Vestures terminu skaidrojosa vardnica 17 zhovtnya 2018 u Wayback Machine latis Daugavgriva 18 serpnya 2017 u Wayback Machine Istoriya Daugavgrivskoyi forteci 11 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros latis Daugavgrivska fortecya 11 kvitnya 2009 u Wayback Machine rosijskoyu movoyu z nimeckimi kartami www fortification ru 20 zhovtnya 2018 u Wayback Machine rosijskoyu movoyu z ilyustraciyami ta nimeckimi kartami