Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Данія використовує крону як свою валюту і не використовує євро домовившись про право відмовитися від участі відповідно д

Данія та євро

Данія та євро

Данія використовує крону як свою валюту і не використовує євро, домовившись про право відмовитися від участі відповідно до Маастрихтської угоди 1992 року. У 2000 році уряд провів референдум щодо введення євро, який зазнав поразки: 46,8% проголосували «за» і 53,2% — «проти». Данська крона є частиною механізму ERM II, тому її обмінний курс прив’язаний до 2,25% євро.

Більшість великих політичних партій у Данії виступають за введення євро, і ідея повторного референдуму висловлювалася кілька разів з 2000 року. Однак деякі важливі партії, такі як Данська народна партія, Соціалістична народна партія та Червоно-зелений альянс, не підтримують приєднання до валюти. Опитування громадської думки показали коливання підтримки єдиної валюти з більшістю за кілька років після фізичного введення валюти. Однак після фінансової кризи 2008 року підтримка почала падати, а наприкінці 2011 року підтримка євро впала у світлі ескалації європейської кризи суверенного боргу.

Данія межує з одним членом єврозони, Німеччиною, і одним членом ЄС, який зобов'язаний прийняти євро в майбутньому, але наразі не планує цього робити, Швецією.

Поточний статус – ERM II

У процесі ратифікації Маастрихтського договору в 1992 році уряд Данії провів референдум відповідно до конституційних вимог. Конституція Королівства Данія вимагає схвалення 5/6 парламенту у разі передачі суверенітету, див. ст. 20 Грундловена. Якщо ця вимога не буде виконана, необхідно буде провести референдум. За результатами референдуму 50,7% населення проголосували проти ратифікації Маастрихтського договору, тоді як лише 49,3% проголосували за. Буржуазний коаліційний уряд Данії в 1992 році, що складався з консерваторів, аграрних лібералів і соціал-демократів, мав приблизно 80% місць у данському парламенті (Фолькетінг), і тому вважав, що референдум легко буде схвалений, але не так.

Ратифікація Маастрихтського договору мала бути одностайним рішенням усіх держав-членів ЄС, тому данське «ні» становило важливе питання для подальшого процесу інтеграції. Данія була не єдиною країною, яка провела референдум щодо ратифікації Маастрихтського договору. У Франції була невелика більшість за договір, і населення Ірландії також проголосувало за ратифікацію Договору. Данське «ні» та французьке «petit oui» відомі в наукових колах як розмивання вседозволеного консенсусу щодо громадської підтримки європейської інтеграції. У роки після Маастрихту європейська інтеграція зіткнулася з більшим політичним контролем, і проінтеграційні політики більше не могли покладатися на дифузну підтримку.

Рішення щодо відсутності громадської підтримки подальшої європейської інтеграції в Данії відоме як «Національний компроміс». 7 із 8 партій у парламенті Данії об’єдналися на підтримку цієї пропозиції. Основна частина національного компромісу складалася з прохання про 4 відмови: громадянство Союзу, спільна безпека та оборона, правосуддя та внутрішні справи та участь в останній фазі Європейського валютного союзу. На саміті Європейської ради 11-12 грудня 1992 року в Единбурзі європейські лідери погодилися з цими чотирма виключеннями.

Сьогодні Данія натомість бере участь у Механізмі обмінних курсів II (ERM II) із діапазоном коливань ±2,25%. ERM II – це режим фіксованого обмінного курсу, при якому країни-учасниці повинні будуть дотримуватися рівня обмінного курсу євро. ERM II — це режим фіксованого обмінного курсу, у якому валюта Данії та валюти інших країн-учасниць прив’язані до євро. На даний момент Данія є однією з трьох країн-учасниць ERM II.

Ця політика знаменує собою продовження ситуації, яка існувала з 1982 по 1999 роки щодо німецької марки, яка забезпечувала подібну опорну валюту для крони.

Крона була частиною механізму ERM II з 1 січня 1999 року, коли вона замінила оригінальний ERM. Це означає, що потрібно торгувати в межах 2,25% з обох боків від визначеного курсу 1 євро, що дорівнює 7,46038 крон (що робить нижній курс 7,29252 і верхній курс 7,62824). Цей діапазон, 2,25%, є вужчим, ніж діапазон у 15%, який використовується для більшості учасників ERM II. Проте курс втримався в межах 0,5% від визначеного курсу, навіть менше встановлених меж.

У ERM II національний центральний банк, Danmarks Nationalbank, і ЄЦБ зобов’язуються підтримувати стабільність данської валюти в межах заданого діапазону коливань. Коли данська валюта виходить за межі узгоджених лімітів, внутрішній Центральний банк повинен втрутитися, поки рівень не повернеться в діапазон коливань. ЄЦБ також зобов’язаний втрутитися, якщо національний центральний банк не в змозі.

Обмінний курс євро визначається попитом і пропозицією данської валюти відносно євро. Щоб уникнути виходу за межі коливань, вітчизняний Центральний банк має два інструменти для регулювання грошової маси та обмінного курсу. Першим інструментом є інтервенція шляхом купівлі та продажу валюти для регулювання доступного рівня грошей. Другий інструмент – коригування процентної ставки.

Європейський центральний банк проводить монетарну політику незалежно від національних урядів країн єврозони та має на меті стабільність цін. Це означає, що країни ERM II, а також країни EMU відмовляються від суверенітету в монетарній політиці, щоб натомість мати стабільність цін. Коли уряди втрачають автономію в монетарній політиці, вони втрачають здатність реагувати на внутрішні економічні потрясіння. Валюта Данії прив'язана до валюти єврозони, яка не є оптимальною валютною зоною, оскільки країни-учасниці мають асиметричні бізнес-цикли. Таким чином, грошово-кредитна політика, яка проводиться в єврозоні, не обов'язково сприяє економічній ситуації в Данії. Метою політики збереження політики фіксованого обмінного курсу є збереження стабільного економічного розвитку та стабільних цін. Стабільність цін може призвести до низької інфляції. Політика фіксованого обмінного курсу на основі євро створює основу для низької інфляції в довгостроковій перспективі. Роль ЄЦБ визначена в Договорах, і головною метою грошово-кредитної політики має бути стабільність цін. ЄЦБ визначив цінову стабільність як щорічне зростання споживчих цін нижче, але близько до 2% у середньо- та довгостроковій перспективі. Політика ЄЦБ значною мірою залежить від політики Бундесбанку Німеччини, тому головною метою ЄЦБ є стабільність цін і незалежність від національних урядів.

Втрата автономії у монетарній політиці в Данії незначна, оскільки Данія мала фіксований обмінний курс після закінчення Другої світової війни та брала участь у кількох системах валютного співробітництва. Таким чином, прийняття ERM II не є зміною в цьому сенсі або втратою автономії в монетарній політиці, оскільки вона була обмежена з моменту створення Бреттон-Вудської системи. Через ЄС і ERM II Данія навіть отримала більший вплив у процесі прийняття рішень, ніж у попередніх монетарних системах. Незважаючи на те, що голова центрального банку Данії не бере участі в керівній раді ЄЦБ, де формулюються та приймаються монетарна політика та керівні принципи, у Данії є інші канали впливу. Навіть якби Данія мала місце в керівній раді ЄЦБ, вона не обов’язково отримала б більше впливу. Невеликі країни-члени в керівній раді ЄЦБ загалом не можуть розраховувати, що вони отримають еквівалентне слово порівняно з більшими членами через неформальні правила та практику. Міністр фінансів Данії бере участь у раді ECOFIN у Раді Європейського Союзу, тому має певні взаємодії з іншими країнами єврозони та бере участь у процесі прийняття рішень у цій установі. Тенденція до того, що теми ECOFIN дедалі більше переносять і, отже, більше обговорюються на зустрічах Єврогрупи, отже, знову є обмеженням для впливу Данії на монетарні рішення. Данія не бере участь у зустрічах Єврогрупи, але бере участь у підготовчих зустрічах до та зустрічах після фактичної зустрічі Єврогрупи. Данія зацікавлена в отриманні інформації, оскільки рішення на цих зустрічах також вплинуть на економіку Данії. Інші канали впливу та взаємодії з іншими офіційними особами можна здійснювати через структуру ЄСЦБ, МВФ, ОЕСР та комітети ЄЦБ, у яких також бере участь Центральний банк Данії. Ця участь у комітетах ЄЦБ є важливою, як видно з того факту, що його вплив на монетарну політику покращився порівняно з попередніми системами.

ЄЦБ також може використовувати коригування процентних ставок для впливу на обмінний курс євро. Обмінний курс визначається на двосторонній основі відносно інших валют. Якщо є більший інтерес до однієї країни порівняно з іншою, це привабить іноземний капітал і, отже, вартість валюти зросте. Завдяки режиму фіксованого валютного курсу в Данії рівень обмінного курсу завжди буде близьким до рівня єврозони, і тоді темпи інфляції також будуть подібними. Фіксований обмінний курс є відповідним інструментом для зниження інфляції. Зростання економічної активності може призвести до інфляції. Інфляція в економіці не обов’язково є шкідливою, оскільки вона може сприяти економічному зростанню та створювати коригування цін і заробітної плати. Є кілька привабливих елементів низького рівня інфляції, тоді як надто високий рівень інфляції в довгостроковій перспективі призведе до зростання цін через підвищення рівня зайнятості. Вищий рівень зайнятості та підвищення цін також призведуть до підвищення заробітної плати, що вплине на конкурентоспроможність фірми на міжнародних ринках. Коли фірми стають менш конкурентоспроможними, вони втрачають частку ринку, а це призведе до зростання безробіття. Зрештою, економіка буде в гіршому становищі через високий рівень безробіття лише з вищими цінами та зарплатами.

Крім підтримки низького рівня інфляції, збереження фіксованого обміну також є корисним з інших причин. Це може зменшити трансакційні витрати та невизначеність валютного курсу в міжнародній торгівлі. Зменшення коливань валюти зменшує невизначеність для трейдерів і, таким чином, стимулює міжнародну торгівлю.

Історія

Докладніше: Данія в Європейському Союзі

Перші монетарні союзи в Данії (1873–1914)

5 травня 1873 року Данія та Швеція зафіксували свої валюти по відношенню до золота та утворили Скандинавський валютний союз. До цієї дати Данія використовувала данський rigsdaler, розділений на 96 rigsbank skilling. У 1875 році до цього союзу приєдналася Норвегія. Курс 2,48 крон за грам золота, або приблизно 0,403 грамів на крону було встановлено. Крона рівної вартості валютного союзу замінила три старі валюти за курсом 1 крона = ½ данського ріксдалера = ¼ норвезького спецідалера = 1 шведського риксдалера. Нова валюта стала законним платіжним засобом і була прийнята в усіх трьох країнах. Цей валютний союз проіснував до 1914 року, коли Перша світова війна поклала йому край. Але назва валют у кожній країні залишилася незмінною.

Європейська валютна система та валютне співробітництво до євро

Крах Бреттон-Вудської системи дестабілізував європейські ринки та затримав бажання монетарної інтеграції в державах-членах Європейського економічного співтовариства. Бреттон-Вудська система була системою, де обмінні курси залишалися стабільними, а інфляція була під контролем. Долар був прив'язаний до золотого стандарту, і 14 європейських країн-учасниць стали конвертованими з доларом. У ЄС подальше валютне співробітництво та стабільні обмінні курси вважалися необхідними для сприяння створенню внутрішнього ринку. Доповідь Вернера була проєктом пропозиції в рамках ЄС щодо монетарної співпраці для сприяння розвитку внутрішнього ринку. Цей проєкт ґрунтувався на системі, де валюти всіх країн-учасниць уже були повністю конвертованими, а коли Бреттон-Вудська система розвалилася, не було центральної валюти, до якої можна було б прив’язати валюти, тому ідея монетарної інтеграції була відкладена. Першим кроком до більш інтегрованої валютної системи в Європі стала Базельська угода, яка створила Європейську валютну змію. Смітсонівська угода була міжнародною угодою поза рамками ЄС, яка забезпечила новий стандарт долара, до якого були прив’язані обмінні курси валют ЄЕС і в межах якого європейська валютна змія могла коливатися. Валютам все ще дозволялося коливатися в межах 2,25% від нового стандарту долара. Європейська валютна змія набула чинності 24 квітня 1972 року і була інструментом забезпечення монетарної стабільності. Оскільки валютна змія набула чинності під час процедури приєднання Данії, Сполученого Королівства та Ірландії, ці три валюти увійшли до системи 1 травня 1972 року. Незабаром після цього данська корона зазнала спекулятивних атак і була змушена відмовитися від системи, але через кілька місяців знову приєдналася. Смітсонівська угода розвалилася в 1973 році також через спекулятивні атаки, і США дозволили долару вільно плавати. Такий розвиток подій зробив нежиттєздатним підтримувати систему європейської валютної змії. Змієподібна співпраця зазнала негативного впливу зовнішнього тиску, наприклад нафтової кризи, слабкості долара та відмінностей економічної політики. Учасники були змушені покинути систему, а деякі навіть знову приєдналися, наприклад Данія. В останній рік дії змії її ареал охоплював лише Німеччину, країни Бенілюксу та Данію.

Наступною спробою створити монетарну стабільність в ЄЕС (сьогодні ЄС) була Європейська валютна система, яка була створена в 1979 році. На початку Данія була першою з 8 країн-учасниць EMS. EMS створила систему європейської валютної одиниці та механізм валютного курсу. Система встановила центральну ставку, а потім між членами встановили двосторонні ставки. EMS була схожа на Бреттон-Вудську систему, але офіційно не мала окремої валюти в центрі, але Німеччина стала домінувати у грошовій системі через розмір Німеччини порівняно з іншими країнами-учасницями та успіх їх центрального банку в контролі над інфляцією.

EMS забезпечувала стабільну систему, хоча все ще можна було мати регульовані обмінні курси, і уряд Данії використовував будь-яку можливість для девальвації валюти. Економіка Данії зазнала економічних проблем у 1980-х роках, і уряд запровадив кілька економічних реформ. Економічні проблеми були спровоковані всесвітньою рецесією в 1973-72 роках, яка була спричинена поєднанням вичерпання фордистського методу виробництва масового виробництва та споживання та підвищення цін на нафту через арабо-ізраїльську війну. Ці екзогенні шоки сильно вдарили по економіці Данії, а рецесія спричинила інфляційний тиск. У Данії спостерігалося зростання інфляції та безробіття. Інфляція продовжувала зростати через спроби фірм отримати прибуток шляхом підвищення цін, тоді як формальна система індексації заробітної плати підвищувала рівень заробітної плати. Найзначнішою реформою було рішення вибрати політику фіксованого обмінного курсу в 1982 році, і уряд припинив девальвацію данської валюти. Тоді валюта була прив’язана до німецької D-марки.

Наступним кроком європейської монетарної інтеграції став вступ до третього етапу ЄВС із прийняттям євро. Данія не вступатиме в третю фазу ЄВС разом з іншими країнами ЄС через відмову від ЄВС і, отже, не прийме спільну валюту. У 1998 році Данія уклала угоду з ЄС про участь у Механізмі обмінного курсу II з вузьким діапазоном коливань +/- 2,25 відсотка замість +/- 15 відсотків, що є стандартним діапазоном коливань у механізмі. Цю угоду було обговорено та завершено на Раді ECOFIN 25–27 вересня 1998 р. Основна відмінність між ERM та ERM II полягає в тому, що валюти, які беруть участь у системі ERM II, більше не пов’язані з двосторонніми паритетами з іншими валютами-учасниками, як це було в оригінальній системі ERM, а натомість прив’язані до євро.

Документи до єврозони (1992–1999)

Маастрихтський договір 1992 року вимагав від країн-членів ЄС приєднатися до євро. Проте договір дав Данії право відмовитися від участі, що вони згодом і зробили після 2 червня 1992 року, на якому данці відхилили договір. Пізніше того ж року Данія домовилася про , згідно з якою Данії було надано додаткові права відмови, що призвело до прийняття Маастрихтської угоди 18 травня 1993 року. Як наслідок, Данії не потрібно приєднуватися до єврозони. Однак Данія брала участь у другому етапі ЄВС, який вважався підготовчим етапом до введення євро. У рамках цього процесу Національний банк Данії брав участь у різних аспектах планування євро, оскільки він все ще вважався дуже важливим для майбутньої економічної політики Данії. Відповідно до історії, опублікованої центральним банком, «по-перше, було важливо створити міцну основу для цінової стабільності в єврозоні, зробивши її відповідним якорем для данської політики фіксованого обмінного курсу. По-друге, Данія була зацікавлена в розробці доцільної структури обмінного курсового співробітництва між країнами-членами єврозони та країнами поза єврозоною. По-третє, Данія мала загальний інтерес у формулюванні основних правил для Етапу 3 ЄВС, щоб гарантувати, що Данія зможе прийняти єдину валюту на більш пізньому етапі на тих самих умовах, які застосовуються до початкових держав-членів єврозони".

Єврореферендум (2000)

Докладніше: Референдум про євро в Данії 2000 року

Референдум, який відбувся 28 вересня 2000 року, відхилив членство в єврозоні. У ньому взяли участь 87,6% виборців, з яких 46,8% проголосували «за», 53,2% — «проти». Більшість політичних партій, медіа-організацій та економічних діячів у Данії проводили кампанію на користь прийняття євро. Проте кілька великих партій виступили проти. Якби голосування було позитивним, Данія приєдналася б до єврозони 1 січня 2002 року та ввела б банкноти та монети в 2004 році. Безпосередньо напередодні референдуму відбулося значне ослаблення євро по відношенню до долара США. Деякі аналітики вважають, що це призвело до загального ослаблення довіри до нової валюти, що безпосередньо сприяло її відмові. У банку вважають, що дискусія була «забарвлена думкою, що завдяки своїй політиці фіксованого обмінного курсу Данія вже скористалася деякими перевагами приєднання до зони євро».

Можливий другий єврореферендум

Докладніше: Данське право на неучасть
image
Подвійні ціни крони та євро в магазині (2009)

22 листопада 2007 року щойно переобраний уряд Данії оголосив про свій намір провести новий референдум щодо скасування чотирьох винятків, включаючи звільнення від євро, до 2011 року. Було незрозуміло, чи будуть люди голосувати за кожне звільнення окремо, чи люди будуть голосувати за всі разом. Однак невизначеність, як щодо стабільності євро, так і щодо встановлення нових політичних структур на рівні ЄС, спершу в результаті вибуху фінансової кризи, а потім і пов’язаної з нею кризи європейського державного боргу, спонукала уряд до перенести референдум на дату після завершення повноважень законодавчого органу. Коли новий уряд прийшов до влади у вересні 2011 року, вони окреслили у своєму урядовому маніфесті, що єврореферендум не проводитиметься протягом чотирирічного терміну його повноважень через постійну поширеність цієї невизначеності.

Під час виборів до Європейського парламенту в 2014 році група проєвропейських данських партій (Venstre, Conservative, Social Democrats і Radikale Venstre) колективно стверджувала, що майбутній єврореферендум не відбудеться, доки «пил розвитку не зійде». відійшли від створення кількох європейських ініціатив з реагування на боргову кризу (включно зі створенням Банківського союзу та пакету пропозицій Комісії щодо створення зміцненого справжнього ЄВС, який ще знаходиться на стадії розробки). Коли новий уряд на чолі з Венстре прийшов до влади в червні 2015 року, їхній урядовий маніфест не включав жодних планів щодо проведення законодавчого терміну.

Були деякі припущення, що результат референдуму в Данії вплине на дебати щодо євро у Швеції.

Використання сьогодні

Євро можна використовувати в деяких місцях Данії, зазвичай у місцях, призначених для обслуговування туристів, таких як музеї, аеропорти та магазини з великою кількістю іноземних відвідувачів. Однак здача зазвичай видається в кронах. Подвійні ціни крони/євро використовуються на всіх поромах між Данією та Німеччиною.

10 січня 2020 року банкнота номіналом 500 євро була виведена з обігу в Данії в рамках боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, що означає «роздачу, передачу, обмін, використання для оплати або передачу» банкноти в Данія була визнана незаконною. На той час банкнота коштувала 3737 данських крон (DKK), що більш ніж у три рази перевищувало найвищий номінал національної валюти, банкноту в тисячу крон. Європейський центральний банк припинив випуск банкнот у 2019 році, але критикував закон. У висновку, опублікованому в лютому 2019 року, він стверджував, що це суперечить принципу «щирої співпраці», викладеному в статті IV Договору про Європейський Союз, і зазначив, що не планується заборона на інші грошові одиниці високої вартості, такі як найвища банкнота швейцарського франка вартістю понад 6500 данських крон на той час.

Наслідки прийняття євро

Якщо Данія прийме євро, грошово-кредитна політика буде передана від Danmarks Nationalbank до ЄСЦБ. Теоретично це обмежило б здатність Данії проводити незалежну монетарну політику. Проте дослідження історії монетарної політики Данії показує, що «хоч у Данії немає єдиної валюти, її центральний банк завжди відстежував зміни, внесені ЄСЦБ».

Однак, хоча Данія не є країною єврозони, вона не має представництва в ЄСЦБ. Це спонукало колишнього прем’єр-міністра Андерса Фог Расмуссена підтримати прийняття євро: «Де-факто Данія бере участь у єврозоні, але не має місця за столом, де приймаються рішення, і це політична проблема». Крім того, ЄСЦБ не захищає обмінний курс данської крони. Це робить Danmarks Nationalbank та уряд Данії. Під час кризи невеликій країні може бути важко захистити свій обмінний курс.

Очікувані практичні переваги прийняття євро – це зниження витрат на операції з єврозоною, краща прозорість зовнішніх ринків для данських споживачів і, що більш важливо, зниження процентних ставок, що позитивно впливає на зростання. Однак, приєднавшись до євро, Данія відмовиться від можливості прийняти монетарну політику, відмінну від ЄЦБ. Якщо колись економічна криза вразить країну, їй доведеться покладатися лише на фіскальну політику та реформи ринку праці. 

Після кризи європейського суверенного боргу 2010 року європейські лідери заснували Європейський фонд фінансової стабільності (EFSF), який є механізмом спеціального призначення, спрямованим на збереження фінансової стабільності в Європі шляхом надання фінансової допомоги державам єврозони, які перебувають у скрутному становищі. Він має дві частини. Перша частина розширюється на 60 євро мільярд стабілізаційного фонду (Європейський механізм фінансової стабілізації). Усі країни ЄС роблять внески до цього фонду на пропорційній основі, незалежно від того, є вони країнами єврозони чи ні. Друга частина вартістю 440 євро мільярд складається з державних позик для підвищення довіри ринку. Усі економіки єврозони братимуть участь у фінансуванні цього механізму, тоді як інші члени ЄС можуть вибирати, чи брати участь. На відміну від Швеції та Польщі, Данія відмовилася допомогти у фінансуванні цієї частини EFSF. Якби Данія приєдналася до єврозони, вона була б зобов’язана допомогти у фінансуванні другої частини.

Громадська думка

image
Думка євро в Данії з серпня 2006 року Børsen.
зелений – підтримка прийняття євро
червоний – проти прийняття євро
синій – не визначилися
image
Курс DKK-EUR з 1999 року

Було проведено численні опитування щодо того, чи слід Данії скасувати крону та приєднатися до євро. Фактичні формулювання запитань відрізнялися. У 2008 і 2009 роках вони загалом, але не завжди, виявляли підтримку серед датчан щодо прийняття євро. Починаючи з 2011 року опитування демонструють незмінну опозицію більшості щодо приєднання до єврозони.

Данські установчі країни

Фарерські острови наразі використовують фарерську крону, локалізовану версію данської крони, але юридично ту саму валюту. Такі купюри зазвичай не приймаються в магазинах у власне Данії чи пунктах обміну іноземної валюти, а обмінюються 1:1 у банках Данії. Зараз Гренландія використовує звичайні данські крони, але розглядає можливість запровадження власної валюти, гренландської крони, за системою, подібною до фарерської. Обидва продовжують використовувати данські монети.

Залишається незрозумілим, чи приймуть Ґренландія та Фарерські острови євро, якщо Данія вирішить це зробити. Обидва є частинами Королівства Данія, але залишаються поза ЄС. З цієї причини вони зазвичай не беруть участі в референдумах щодо ЄС.

Можливий дизайн монети євро

Перед данським референдумом 2000 року з цього питання Міністерство економіки звернулося до Національного банку Данії та Королівського монетного двору з проханням запропонувати можливі дизайни майбутніх данських монет євро. Запропонований дизайн ґрунтувався на дизайнах данських монет номіналом 10 і 20 крон із зображенням королеви Маргрете II на лицьовій стороні, а також на монетах номіналом 25 і 50 оре, із зображенням тильної сторони (корона) на передній частині. монети євро.

Див. також

Примітки

  1. Danskerne siger nej tak til euroen. Business.dk (дан.). 27 вересня 2011. Процитовано 29 вересня 2011.
  2. Danmarks Riges Grundlov. grundloven.dk. Процитовано 24 березня 2020.
  3. Siune, Karen (March 1993). The Danes said NO to the Maastricht Treaty. The Danish EC Referendum of June 1992. Scandinavian Political Studies. 16 (1): 93—103. doi:10.1111/j.1467-9477.1993.tb00031.x. ISSN 0080-6757.
  4. Barker, Alex (23 січня 2013). Opinion, Brussels blog - How do you revise the EU treaties?. Financial Times. Процитовано 24 березня 2020.
  5. Harmsen, Robert; Spiering, Menno (2004). Euroscepticism: Party politics, national identity and European integration. Amsterdam: Rodopi. ISBN . OCLC 70910464.
  6. Svensson, Palle (March 1994). The Danish Yes to Maastricht and Edinburgh. The EC Referendum of May 1993. Scandinavian Political Studies. 17 (1): 69—82. doi:10.1111/j.1467-9477.1994.tb00050.x. ISSN 0080-6757.
  7. ERM II – the EU's Exchange Rate Mechanism. European Commission – European Commission. Процитовано 24 березня 2020.
  8. Bank, European Central (28 червня 2004). Euro central rates and compulsory intervention rates in ERM II. European Central Bank. Процитовано 24 березня 2020.
  9. Hougaard, Jensen; Svend, Erik (2000). Fastkurspolitik, ØMU og valutaspekulation. Economic Policy Research Unit, Institute of Economics, University of Copenhagen. OCLC 784980209.
  10. Denmark's fixed exchange rate policy. nationalbanken.dk. Процитовано 24 березня 2020.
  11. PÉTURSSON, THÓRARINN G (2000). Exchange rate or inflation targeting in monetary policy? (PDF). Monetary Bulletin 2000/1.
  12. Pengepolitik i Danmark (вид. 3. udgave). København: Danmarks Nationalbank. 2009. ISBN . OCLC 837748184.
  13. Fontan, Clement (4 березня 2018). Frankfurt's double standard: the politics of the European Central Bank during the Eurozone crisis. Cambridge Review of International Affairs. 31 (2): 162—182. doi:10.1080/09557571.2018.1495692. ISSN 0955-7571.
  14. MARCUSSEN, MARTIN (March 2005). Denmark and european monetary integration: Out but far from over. Journal of European Integration. 27 (1): 43—63. doi:10.1080/07036330400029918. ISSN 0703-6337.
  15. Lioudis, Nick. How Do National Interest Rates Affect Currency Values and Exchange Rates?. Investopedia. Процитовано 24 березня 2020.
  16. Pettinger, Tejvan. Pros and Cons of Inflation. Economics Help. Процитовано 24 березня 2020.
  17. The European currency snake – Historical events in the European integration process (1945–2014) – CVCE Website. cvce.eu. Процитовано 24 березня 2020.
  18. Oxenford, Matthew (September 2016). The Evolution of US and European Monetary Policy after Bretton Woods: A historical Overview and Lession for the Future (PDF). Chatham House.
  19. Kaelberer, Matthias (2001). Money and power in Europe : the political economy of European monetary cooperation. Albany: State University of New York Press. ISBN . OCLC 44769076.
  20. Chen, James. Smithsonian Agreement. Investopedia. Процитовано 24 березня 2020.
  21. History of economic and monetary union | Fact Sheets on the European Union | European Parliament. European Parliament. Процитовано 24 березня 2020.
  22. Oxenford, Matthew (September 2016). The Evolution of US and European Monetary Policy after Bretton Woods: A historical Overview and Lession for the Future (PDF). Chatham House.
  23. Viborg Andersen, Kim (1994). Reorganizing the Danish welfare state: 1982–93 : a decade of conservative rule. Department of Economics, Politics and Public Administration, Aalborg University. ISBN . OCLC 467807514.
  24. Abildgren, Kim. (2010). Monetary history of Denmark, 1990–2005. Danmarks Nationalbank. ISBN . OCLC 701865891.
  25. Abildgren, Kim (2010). Monetary History of Denmark 1990–2005 (PDF). Copenhagen: Danmarks Nationalbank. с. 216.
  26. Folkeafstemning om euroen den 28. september 2000 (дан.). Folketinget. 8 серпня 2006. Процитовано 23 грудня 2008.
  27. Abildgren, 221.
  28. Stratton, Allegra (22 листопада 2007). Danes to hold referendum on relationship with EU. The Guardian. London. Процитовано 22 листопада 2007.
  29. Dagens Huvudledare (24 листопада 2007). . Dagens Nyheter (швед.). Архів оригіналу за 17 грудня 2008. Процитовано 23 грудня 2008.
  30. Brand, Constant (13 жовтня 2011). Denmark scraps border-control plans. European Voice. Процитовано 18 жовтня 2011.
  31. (PDF) (дан.). Venstre. 27 червня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 1 July 2015.
  32. Henrik Brors (22 листопада 2007). . Dagens Nyheter (швед.). Архів оригіналу за 17 грудня 2008. Процитовано 23 грудня 2008.
  33. Brink, Carsten. 500-eurosedlen udfases. finansdanmark.dk (дан.). . Процитовано 15 травня 2020.
  34. Bekendtgørelse af lov om forebyggende foranstaltninger mod hvidvask og finansiering af terrorisme (hvidvaskloven). retsinformation.dk (дан.). Процитовано 15 травня 2020.
  35. 500 EUR in DKK on 10 January 2020. wolframalpha.com. WolframAlpha. Процитовано 15 травня 2020.
  36. Schwartzkopff, Frances. Denmark Ignores ECB to Ban 500-Euro Note in Dirty Money Battle. bloombergquint.com. . Процитовано 15 травня 2020.
  37. Opinion on banning the use of euro 500 denomination banknotes and on certain amendments to anti-money laundering legislation (PDF). ecb.europa.eu. European Central Bank. 12 лютого 2019. Процитовано 15 травня 2020.
  38. 1000 CHF in DKK in February 2019. wolframalpha.com. WolframAlpha. Процитовано 15 травня 2020.
  39. (PDF). n.d. Архів оригіналу (PDF) за 9 October 2011. Процитовано 3 листопада 2018.
  40. Rasmussen Says He Isn't Candidate for EU Presidency (Update1). Bloomberg. 31 березня 2008.
  41. [1] "The Council and the member states decided on a comprehensive package of measures to preserve financial stability in Europe, including a European financial stabilisation mechanism, with a total volume of up to EUR 500 billion."
  42. [2] "European Financial Stability Facility, the special-purpose vehicle (SPV) set up to support ailing euro-zone countries, is even being run by a former hedgie. But this is one fund that will never short its investments."
  43. [3] "Media reports said that Spain would ask for support from two EU funds for eurozone governments in financial difficulty: a €60bn ‘European financial stabilisation mechanism', which is reliant on guarantees from the EU budget."
  44. Moya, Elena (10 травня 2010). Debt crisis Q&A: How the EU bailout will work. The Guardian. London. Процитовано 12 травня 2010.
  45. France attacks UK over attitude to bail-out fund. EUobserver. 11 травня 2010. Процитовано 12 травня 2010.
  46. . Politiken (дан.). 10 травня 2010. Архів оригіналу за 13 May 2010. Процитовано 12 травня 2010.
  47. Parliament of Denmark, 2006–2007 session, law no. 42
  48. . 21 грудня 2014. Архів оригіналу за 21 December 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Daniya vikoristovuye kronu yak svoyu valyutu i ne vikoristovuye yevro domovivshis pro pravo vidmovitisya vid uchasti vidpovidno do Maastrihtskoyi ugodi 1992 roku U 2000 roci uryad proviv referendum shodo vvedennya yevro yakij zaznav porazki 46 8 progolosuvali za i 53 2 proti Danska krona ye chastinoyu mehanizmu ERM II tomu yiyi obminnij kurs priv yazanij do 2 25 yevro Andorra Bolgariya Chehiya Daniya Ye V R O Z O N A Ugorshina Kosovo Monako Chorn Polsha Ukrayina Rumuniya San Marino Shveciya Vatikan Yevrozona ERM II ERM II z pravom vidmovi Inshi chleni YeS Spec monetarna ugoda Odnostoronnye prijnyattya Bilshist velikih politichnih partij u Daniyi vistupayut za vvedennya yevro i ideya povtornogo referendumu vislovlyuvalasya kilka raziv z 2000 roku Odnak deyaki vazhlivi partiyi taki yak Danska narodna partiya Socialistichna narodna partiya ta Chervono zelenij alyans ne pidtrimuyut priyednannya do valyuti Opituvannya gromadskoyi dumki pokazali kolivannya pidtrimki yedinoyi valyuti z bilshistyu za kilka rokiv pislya fizichnogo vvedennya valyuti Odnak pislya finansovoyi krizi 2008 roku pidtrimka pochala padati a naprikinci 2011 roku pidtrimka yevro vpala u svitli eskalaciyi yevropejskoyi krizi suverennogo borgu Daniya mezhuye z odnim chlenom yevrozoni Nimechchinoyu i odnim chlenom YeS yakij zobov yazanij prijnyati yevro v majbutnomu ale narazi ne planuye cogo robiti Shveciyeyu Potochnij status ERM IIU procesi ratifikaciyi Maastrihtskogo dogovoru v 1992 roci uryad Daniyi proviv referendum vidpovidno do konstitucijnih vimog Konstituciya Korolivstva Daniya vimagaye shvalennya 5 6 parlamentu u razi peredachi suverenitetu div st 20 Grundlovena Yaksho cya vimoga ne bude vikonana neobhidno bude provesti referendum Za rezultatami referendumu 50 7 naselennya progolosuvali proti ratifikaciyi Maastrihtskogo dogovoru todi yak lishe 49 3 progolosuvali za Burzhuaznij koalicijnij uryad Daniyi v 1992 roci sho skladavsya z konservatoriv agrarnih liberaliv i social demokrativ mav priblizno 80 misc u danskomu parlamenti Folketing i tomu vvazhav sho referendum legko bude shvalenij ale ne tak Ratifikaciya Maastrihtskogo dogovoru mala buti odnostajnim rishennyam usih derzhav chleniv YeS tomu danske ni stanovilo vazhlive pitannya dlya podalshogo procesu integraciyi Daniya bula ne yedinoyu krayinoyu yaka provela referendum shodo ratifikaciyi Maastrihtskogo dogovoru U Franciyi bula nevelika bilshist za dogovir i naselennya Irlandiyi takozh progolosuvalo za ratifikaciyu Dogovoru Danske ni ta francuzke petit oui vidomi v naukovih kolah yak rozmivannya vsedozvolenogo konsensusu shodo gromadskoyi pidtrimki yevropejskoyi integraciyi U roki pislya Maastrihtu yevropejska integraciya zitknulasya z bilshim politichnim kontrolem i prointegracijni politiki bilshe ne mogli pokladatisya na difuznu pidtrimku Rishennya shodo vidsutnosti gromadskoyi pidtrimki podalshoyi yevropejskoyi integraciyi v Daniyi vidome yak Nacionalnij kompromis 7 iz 8 partij u parlamenti Daniyi ob yednalisya na pidtrimku ciyeyi propoziciyi Osnovna chastina nacionalnogo kompromisu skladalasya z prohannya pro 4 vidmovi gromadyanstvo Soyuzu spilna bezpeka ta oborona pravosuddya ta vnutrishni spravi ta uchast v ostannij fazi Yevropejskogo valyutnogo soyuzu Na samiti Yevropejskoyi radi 11 12 grudnya 1992 roku v Edinburzi yevropejski lideri pogodilisya z cimi chotirma viklyuchennyami Sogodni Daniya natomist bere uchast u Mehanizmi obminnih kursiv II ERM II iz diapazonom kolivan 2 25 ERM II ce rezhim fiksovanogo obminnogo kursu pri yakomu krayini uchasnici povinni budut dotrimuvatisya rivnya obminnogo kursu yevro ERM II ce rezhim fiksovanogo obminnogo kursu u yakomu valyuta Daniyi ta valyuti inshih krayin uchasnic priv yazani do yevro Na danij moment Daniya ye odniyeyu z troh krayin uchasnic ERM II Cya politika znamenuye soboyu prodovzhennya situaciyi yaka isnuvala z 1982 po 1999 roki shodo nimeckoyi marki yaka zabezpechuvala podibnu opornu valyutu dlya kroni Krona bula chastinoyu mehanizmu ERM II z 1 sichnya 1999 roku koli vona zaminila originalnij ERM Ce oznachaye sho potribno torguvati v mezhah 2 25 z oboh bokiv vid viznachenogo kursu 1 yevro sho dorivnyuye 7 46038 kron sho robit nizhnij kurs 7 29252 i verhnij kurs 7 62824 Cej diapazon 2 25 ye vuzhchim nizh diapazon u 15 yakij vikoristovuyetsya dlya bilshosti uchasnikiv ERM II Prote kurs vtrimavsya v mezhah 0 5 vid viznachenogo kursu navit menshe vstanovlenih mezh U ERM II nacionalnij centralnij bank Danmarks Nationalbank i YeCB zobov yazuyutsya pidtrimuvati stabilnist danskoyi valyuti v mezhah zadanogo diapazonu kolivan Koli danska valyuta vihodit za mezhi uzgodzhenih limitiv vnutrishnij Centralnij bank povinen vtrutitisya poki riven ne povernetsya v diapazon kolivan YeCB takozh zobov yazanij vtrutitisya yaksho nacionalnij centralnij bank ne v zmozi Obminnij kurs yevro viznachayetsya popitom i propoziciyeyu danskoyi valyuti vidnosno yevro Shob uniknuti vihodu za mezhi kolivan vitchiznyanij Centralnij bank maye dva instrumenti dlya regulyuvannya groshovoyi masi ta obminnogo kursu Pershim instrumentom ye intervenciya shlyahom kupivli ta prodazhu valyuti dlya regulyuvannya dostupnogo rivnya groshej Drugij instrument koriguvannya procentnoyi stavki Yevropejskij centralnij bank provodit monetarnu politiku nezalezhno vid nacionalnih uryadiv krayin yevrozoni ta maye na meti stabilnist cin Ce oznachaye sho krayini ERM II a takozh krayini EMU vidmovlyayutsya vid suverenitetu v monetarnij politici shob natomist mati stabilnist cin Koli uryadi vtrachayut avtonomiyu v monetarnij politici voni vtrachayut zdatnist reaguvati na vnutrishni ekonomichni potryasinnya Valyuta Daniyi priv yazana do valyuti yevrozoni yaka ne ye optimalnoyu valyutnoyu zonoyu oskilki krayini uchasnici mayut asimetrichni biznes cikli Takim chinom groshovo kreditna politika yaka provoditsya v yevrozoni ne obov yazkovo spriyaye ekonomichnij situaciyi v Daniyi Metoyu politiki zberezhennya politiki fiksovanogo obminnogo kursu ye zberezhennya stabilnogo ekonomichnogo rozvitku ta stabilnih cin Stabilnist cin mozhe prizvesti do nizkoyi inflyaciyi Politika fiksovanogo obminnogo kursu na osnovi yevro stvoryuye osnovu dlya nizkoyi inflyaciyi v dovgostrokovij perspektivi Rol YeCB viznachena v Dogovorah i golovnoyu metoyu groshovo kreditnoyi politiki maye buti stabilnist cin YeCB viznachiv cinovu stabilnist yak shorichne zrostannya spozhivchih cin nizhche ale blizko do 2 u seredno ta dovgostrokovij perspektivi Politika YeCB znachnoyu miroyu zalezhit vid politiki Bundesbanku Nimechchini tomu golovnoyu metoyu YeCB ye stabilnist cin i nezalezhnist vid nacionalnih uryadiv Vtrata avtonomiyi u monetarnij politici v Daniyi neznachna oskilki Daniya mala fiksovanij obminnij kurs pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni ta brala uchast u kilkoh sistemah valyutnogo spivrobitnictva Takim chinom prijnyattya ERM II ne ye zminoyu v comu sensi abo vtratoyu avtonomiyi v monetarnij politici oskilki vona bula obmezhena z momentu stvorennya Bretton Vudskoyi sistemi Cherez YeS i ERM II Daniya navit otrimala bilshij vpliv u procesi prijnyattya rishen nizh u poperednih monetarnih sistemah Nezvazhayuchi na te sho golova centralnogo banku Daniyi ne bere uchasti v kerivnij radi YeCB de formulyuyutsya ta prijmayutsya monetarna politika ta kerivni principi u Daniyi ye inshi kanali vplivu Navit yakbi Daniya mala misce v kerivnij radi YeCB vona ne obov yazkovo otrimala b bilshe vplivu Neveliki krayini chleni v kerivnij radi YeCB zagalom ne mozhut rozrahovuvati sho voni otrimayut ekvivalentne slovo porivnyano z bilshimi chlenami cherez neformalni pravila ta praktiku Ministr finansiv Daniyi bere uchast u radi ECOFIN u Radi Yevropejskogo Soyuzu tomu maye pevni vzayemodiyi z inshimi krayinami yevrozoni ta bere uchast u procesi prijnyattya rishen u cij ustanovi Tendenciya do togo sho temi ECOFIN dedali bilshe perenosyat i otzhe bilshe obgovoryuyutsya na zustrichah Yevrogrupi otzhe znovu ye obmezhennyam dlya vplivu Daniyi na monetarni rishennya Daniya ne bere uchast u zustrichah Yevrogrupi ale bere uchast u pidgotovchih zustrichah do ta zustrichah pislya faktichnoyi zustrichi Yevrogrupi Daniya zacikavlena v otrimanni informaciyi oskilki rishennya na cih zustrichah takozh vplinut na ekonomiku Daniyi Inshi kanali vplivu ta vzayemodiyi z inshimi oficijnimi osobami mozhna zdijsnyuvati cherez strukturu YeSCB MVF OESR ta komiteti YeCB u yakih takozh bere uchast Centralnij bank Daniyi Cya uchast u komitetah YeCB ye vazhlivoyu yak vidno z togo faktu sho jogo vpliv na monetarnu politiku pokrashivsya porivnyano z poperednimi sistemami YeCB takozh mozhe vikoristovuvati koriguvannya procentnih stavok dlya vplivu na obminnij kurs yevro Obminnij kurs viznachayetsya na dvostoronnij osnovi vidnosno inshih valyut Yaksho ye bilshij interes do odniyeyi krayini porivnyano z inshoyu ce privabit inozemnij kapital i otzhe vartist valyuti zroste Zavdyaki rezhimu fiksovanogo valyutnogo kursu v Daniyi riven obminnogo kursu zavzhdi bude blizkim do rivnya yevrozoni i todi tempi inflyaciyi takozh budut podibnimi Fiksovanij obminnij kurs ye vidpovidnim instrumentom dlya znizhennya inflyaciyi Zrostannya ekonomichnoyi aktivnosti mozhe prizvesti do inflyaciyi Inflyaciya v ekonomici ne obov yazkovo ye shkidlivoyu oskilki vona mozhe spriyati ekonomichnomu zrostannyu ta stvoryuvati koriguvannya cin i zarobitnoyi plati Ye kilka privablivih elementiv nizkogo rivnya inflyaciyi todi yak nadto visokij riven inflyaciyi v dovgostrokovij perspektivi prizvede do zrostannya cin cherez pidvishennya rivnya zajnyatosti Vishij riven zajnyatosti ta pidvishennya cin takozh prizvedut do pidvishennya zarobitnoyi plati sho vpline na konkurentospromozhnist firmi na mizhnarodnih rinkah Koli firmi stayut mensh konkurentospromozhnimi voni vtrachayut chastku rinku a ce prizvede do zrostannya bezrobittya Zreshtoyu ekonomika bude v girshomu stanovishi cherez visokij riven bezrobittya lishe z vishimi cinami ta zarplatami Krim pidtrimki nizkogo rivnya inflyaciyi zberezhennya fiksovanogo obminu takozh ye korisnim z inshih prichin Ce mozhe zmenshiti transakcijni vitrati ta neviznachenist valyutnogo kursu v mizhnarodnij torgivli Zmenshennya kolivan valyuti zmenshuye neviznachenist dlya trejderiv i takim chinom stimulyuye mizhnarodnu torgivlyu IstoriyaDokladnishe Daniya v Yevropejskomu Soyuzi Pershi monetarni soyuzi v Daniyi 1873 1914 5 travnya 1873 roku Daniya ta Shveciya zafiksuvali svoyi valyuti po vidnoshennyu do zolota ta utvorili Skandinavskij valyutnij soyuz Do ciyeyi dati Daniya vikoristovuvala danskij rigsdaler rozdilenij na 96 rigsbank skilling U 1875 roci do cogo soyuzu priyednalasya Norvegiya Kurs 2 48 kron za gram zolota abo priblizno 0 403 gramiv na kronu bulo vstanovleno Krona rivnoyi vartosti valyutnogo soyuzu zaminila tri stari valyuti za kursom 1 krona danskogo riksdalera norvezkogo specidalera 1 shvedskogo riksdalera Nova valyuta stala zakonnim platizhnim zasobom i bula prijnyata v usih troh krayinah Cej valyutnij soyuz proisnuvav do 1914 roku koli Persha svitova vijna poklala jomu kraj Ale nazva valyut u kozhnij krayini zalishilasya nezminnoyu Yevropejska valyutna sistema ta valyutne spivrobitnictvo do yevro Krah Bretton Vudskoyi sistemi destabilizuvav yevropejski rinki ta zatrimav bazhannya monetarnoyi integraciyi v derzhavah chlenah Yevropejskogo ekonomichnogo spivtovaristva Bretton Vudska sistema bula sistemoyu de obminni kursi zalishalisya stabilnimi a inflyaciya bula pid kontrolem Dolar buv priv yazanij do zolotogo standartu i 14 yevropejskih krayin uchasnic stali konvertovanimi z dolarom U YeS podalshe valyutne spivrobitnictvo ta stabilni obminni kursi vvazhalisya neobhidnimi dlya spriyannya stvorennyu vnutrishnogo rinku Dopovid Vernera bula proyektom propoziciyi v ramkah YeS shodo monetarnoyi spivpraci dlya spriyannya rozvitku vnutrishnogo rinku Cej proyekt gruntuvavsya na sistemi de valyuti vsih krayin uchasnic uzhe buli povnistyu konvertovanimi a koli Bretton Vudska sistema rozvalilasya ne bulo centralnoyi valyuti do yakoyi mozhna bulo b priv yazati valyuti tomu ideya monetarnoyi integraciyi bula vidkladena Pershim krokom do bilsh integrovanoyi valyutnoyi sistemi v Yevropi stala Bazelska ugoda yaka stvorila Yevropejsku valyutnu zmiyu Smitsonivska ugoda bula mizhnarodnoyu ugodoyu poza ramkami YeS yaka zabezpechila novij standart dolara do yakogo buli priv yazani obminni kursi valyut YeES i v mezhah yakogo yevropejska valyutna zmiya mogla kolivatisya Valyutam vse she dozvolyalosya kolivatisya v mezhah 2 25 vid novogo standartu dolara Yevropejska valyutna zmiya nabula chinnosti 24 kvitnya 1972 roku i bula instrumentom zabezpechennya monetarnoyi stabilnosti Oskilki valyutna zmiya nabula chinnosti pid chas proceduri priyednannya Daniyi Spoluchenogo Korolivstva ta Irlandiyi ci tri valyuti uvijshli do sistemi 1 travnya 1972 roku Nezabarom pislya cogo danska korona zaznala spekulyativnih atak i bula zmushena vidmovitisya vid sistemi ale cherez kilka misyaciv znovu priyednalasya Smitsonivska ugoda rozvalilasya v 1973 roci takozh cherez spekulyativni ataki i SShA dozvolili dolaru vilno plavati Takij rozvitok podij zrobiv nezhittyezdatnim pidtrimuvati sistemu yevropejskoyi valyutnoyi zmiyi Zmiyepodibna spivpracya zaznala negativnogo vplivu zovnishnogo tisku napriklad naftovoyi krizi slabkosti dolara ta vidminnostej ekonomichnoyi politiki Uchasniki buli zmusheni pokinuti sistemu a deyaki navit znovu priyednalisya napriklad Daniya V ostannij rik diyi zmiyi yiyi areal ohoplyuvav lishe Nimechchinu krayini Benilyuksu ta Daniyu Nastupnoyu sproboyu stvoriti monetarnu stabilnist v YeES sogodni YeS bula Yevropejska valyutna sistema yaka bula stvorena v 1979 roci Na pochatku Daniya bula pershoyu z 8 krayin uchasnic EMS EMS stvorila sistemu yevropejskoyi valyutnoyi odinici ta mehanizm valyutnogo kursu Sistema vstanovila centralnu stavku a potim mizh chlenami vstanovili dvostoronni stavki EMS bula shozha na Bretton Vudsku sistemu ale oficijno ne mala okremoyi valyuti v centri ale Nimechchina stala dominuvati u groshovij sistemi cherez rozmir Nimechchini porivnyano z inshimi krayinami uchasnicyami ta uspih yih centralnogo banku v kontroli nad inflyaciyeyu EMS zabezpechuvala stabilnu sistemu hocha vse she mozhna bulo mati regulovani obminni kursi i uryad Daniyi vikoristovuvav bud yaku mozhlivist dlya devalvaciyi valyuti Ekonomika Daniyi zaznala ekonomichnih problem u 1980 h rokah i uryad zaprovadiv kilka ekonomichnih reform Ekonomichni problemi buli sprovokovani vsesvitnoyu recesiyeyu v 1973 72 rokah yaka bula sprichinena poyednannyam vicherpannya fordistskogo metodu virobnictva masovogo virobnictva ta spozhivannya ta pidvishennya cin na naftu cherez arabo izrayilsku vijnu Ci ekzogenni shoki silno vdarili po ekonomici Daniyi a recesiya sprichinila inflyacijnij tisk U Daniyi sposterigalosya zrostannya inflyaciyi ta bezrobittya Inflyaciya prodovzhuvala zrostati cherez sprobi firm otrimati pributok shlyahom pidvishennya cin todi yak formalna sistema indeksaciyi zarobitnoyi plati pidvishuvala riven zarobitnoyi plati Najznachnishoyu reformoyu bulo rishennya vibrati politiku fiksovanogo obminnogo kursu v 1982 roci i uryad pripiniv devalvaciyu danskoyi valyuti Todi valyuta bula priv yazana do nimeckoyi D marki Nastupnim krokom yevropejskoyi monetarnoyi integraciyi stav vstup do tretogo etapu YeVS iz prijnyattyam yevro Daniya ne vstupatime v tretyu fazu YeVS razom z inshimi krayinami YeS cherez vidmovu vid YeVS i otzhe ne prijme spilnu valyutu U 1998 roci Daniya uklala ugodu z YeS pro uchast u Mehanizmi obminnogo kursu II z vuzkim diapazonom kolivan 2 25 vidsotka zamist 15 vidsotkiv sho ye standartnim diapazonom kolivan u mehanizmi Cyu ugodu bulo obgovoreno ta zaversheno na Radi ECOFIN 25 27 veresnya 1998 r Osnovna vidminnist mizh ERM ta ERM II polyagaye v tomu sho valyuti yaki berut uchast u sistemi ERM II bilshe ne pov yazani z dvostoronnimi paritetami z inshimi valyutami uchasnikami yak ce bulo v originalnij sistemi ERM a natomist priv yazani do yevro Dokumenti do yevrozoni 1992 1999 Maastrihtskij dogovir 1992 roku vimagav vid krayin chleniv YeS priyednatisya do yevro Prote dogovir dav Daniyi pravo vidmovitisya vid uchasti sho voni zgodom i zrobili pislya 2 chervnya 1992 roku na yakomu danci vidhilili dogovir Piznishe togo zh roku Daniya domovilasya pro zgidno z yakoyu Daniyi bulo nadano dodatkovi prava vidmovi sho prizvelo do prijnyattya Maastrihtskoyi ugodi 18 travnya 1993 roku Yak naslidok Daniyi ne potribno priyednuvatisya do yevrozoni Odnak Daniya brala uchast u drugomu etapi YeVS yakij vvazhavsya pidgotovchim etapom do vvedennya yevro U ramkah cogo procesu Nacionalnij bank Daniyi brav uchast u riznih aspektah planuvannya yevro oskilki vin vse she vvazhavsya duzhe vazhlivim dlya majbutnoyi ekonomichnoyi politiki Daniyi Vidpovidno do istoriyi opublikovanoyi centralnim bankom po pershe bulo vazhlivo stvoriti micnu osnovu dlya cinovoyi stabilnosti v yevrozoni zrobivshi yiyi vidpovidnim yakorem dlya danskoyi politiki fiksovanogo obminnogo kursu Po druge Daniya bula zacikavlena v rozrobci docilnoyi strukturi obminnogo kursovogo spivrobitnictva mizh krayinami chlenami yevrozoni ta krayinami poza yevrozonoyu Po tretye Daniya mala zagalnij interes u formulyuvanni osnovnih pravil dlya Etapu 3 YeVS shob garantuvati sho Daniya zmozhe prijnyati yedinu valyutu na bilsh piznomu etapi na tih samih umovah yaki zastosovuyutsya do pochatkovih derzhav chleniv yevrozoni Yevroreferendum 2000 Dokladnishe Referendum pro yevro v Daniyi 2000 roku Referendum yakij vidbuvsya 28 veresnya 2000 roku vidhiliv chlenstvo v yevrozoni U nomu vzyali uchast 87 6 viborciv z yakih 46 8 progolosuvali za 53 2 proti Bilshist politichnih partij media organizacij ta ekonomichnih diyachiv u Daniyi provodili kampaniyu na korist prijnyattya yevro Prote kilka velikih partij vistupili proti Yakbi golosuvannya bulo pozitivnim Daniya priyednalasya b do yevrozoni 1 sichnya 2002 roku ta vvela b banknoti ta moneti v 2004 roci Bezposeredno naperedodni referendumu vidbulosya znachne oslablennya yevro po vidnoshennyu do dolara SShA Deyaki analitiki vvazhayut sho ce prizvelo do zagalnogo oslablennya doviri do novoyi valyuti sho bezposeredno spriyalo yiyi vidmovi U banku vvazhayut sho diskusiya bula zabarvlena dumkoyu sho zavdyaki svoyij politici fiksovanogo obminnogo kursu Daniya vzhe skoristalasya deyakimi perevagami priyednannya do zoni yevro Mozhlivij drugij yevroreferendum Dokladnishe Danske pravo na neuchast Podvijni cini kroni ta yevro v magazini 2009 22 listopada 2007 roku shojno pereobranij uryad Daniyi ogolosiv pro svij namir provesti novij referendum shodo skasuvannya chotiroh vinyatkiv vklyuchayuchi zvilnennya vid yevro do 2011 roku Bulo nezrozumilo chi budut lyudi golosuvati za kozhne zvilnennya okremo chi lyudi budut golosuvati za vsi razom Odnak neviznachenist yak shodo stabilnosti yevro tak i shodo vstanovlennya novih politichnih struktur na rivni YeS spershu v rezultati vibuhu finansovoyi krizi a potim i pov yazanoyi z neyu krizi yevropejskogo derzhavnogo borgu sponukala uryad do perenesti referendum na datu pislya zavershennya povnovazhen zakonodavchogo organu Koli novij uryad prijshov do vladi u veresni 2011 roku voni okreslili u svoyemu uryadovomu manifesti sho yevroreferendum ne provoditimetsya protyagom chotiririchnogo terminu jogo povnovazhen cherez postijnu poshirenist ciyeyi neviznachenosti Pid chas viboriv do Yevropejskogo parlamentu v 2014 roci grupa proyevropejskih danskih partij Venstre Conservative Social Democrats i Radikale Venstre kolektivno stverdzhuvala sho majbutnij yevroreferendum ne vidbudetsya doki pil rozvitku ne zijde vidijshli vid stvorennya kilkoh yevropejskih iniciativ z reaguvannya na borgovu krizu vklyuchno zi stvorennyam Bankivskogo soyuzu ta paketu propozicij Komisiyi shodo stvorennya zmicnenogo spravzhnogo YeVS yakij she znahoditsya na stadiyi rozrobki Koli novij uryad na choli z Venstre prijshov do vladi v chervni 2015 roku yihnij uryadovij manifest ne vklyuchav zhodnih planiv shodo provedennya zakonodavchogo terminu Buli deyaki pripushennya sho rezultat referendumu v Daniyi vpline na debati shodo yevro u Shveciyi Vikoristannya sogodni Yevro mozhna vikoristovuvati v deyakih miscyah Daniyi zazvichaj u miscyah priznachenih dlya obslugovuvannya turistiv takih yak muzeyi aeroporti ta magazini z velikoyu kilkistyu inozemnih vidviduvachiv Odnak zdacha zazvichaj vidayetsya v kronah Podvijni cini kroni yevro vikoristovuyutsya na vsih poromah mizh Daniyeyu ta Nimechchinoyu 10 sichnya 2020 roku banknota nominalom 500 yevro bula vivedena z obigu v Daniyi v ramkah borotbi z vidmivannyam groshej i finansuvannyam terorizmu sho oznachaye rozdachu peredachu obmin vikoristannya dlya oplati abo peredachu banknoti v Daniya bula viznana nezakonnoyu Na toj chas banknota koshtuvala 3737 danskih kron DKK sho bilsh nizh u tri razi perevishuvalo najvishij nominal nacionalnoyi valyuti banknotu v tisyachu kron Yevropejskij centralnij bank pripiniv vipusk banknot u 2019 roci ale kritikuvav zakon U visnovku opublikovanomu v lyutomu 2019 roku vin stverdzhuvav sho ce superechit principu shiroyi spivpraci vikladenomu v statti IV Dogovoru pro Yevropejskij Soyuz i zaznachiv sho ne planuyetsya zaborona na inshi groshovi odinici visokoyi vartosti taki yak najvisha banknota shvejcarskogo franka vartistyu ponad 6500 danskih kron na toj chas Naslidki prijnyattya yevroYaksho Daniya prijme yevro groshovo kreditna politika bude peredana vid Danmarks Nationalbank do YeSCB Teoretichno ce obmezhilo b zdatnist Daniyi provoditi nezalezhnu monetarnu politiku Prote doslidzhennya istoriyi monetarnoyi politiki Daniyi pokazuye sho hoch u Daniyi nemaye yedinoyi valyuti yiyi centralnij bank zavzhdi vidstezhuvav zmini vneseni YeSCB Odnak hocha Daniya ne ye krayinoyu yevrozoni vona ne maye predstavnictva v YeSCB Ce sponukalo kolishnogo prem yer ministra Andersa Fog Rasmussena pidtrimati prijnyattya yevro De fakto Daniya bere uchast u yevrozoni ale ne maye miscya za stolom de prijmayutsya rishennya i ce politichna problema Krim togo YeSCB ne zahishaye obminnij kurs danskoyi kroni Ce robit Danmarks Nationalbank ta uryad Daniyi Pid chas krizi nevelikij krayini mozhe buti vazhko zahistiti svij obminnij kurs Ochikuvani praktichni perevagi prijnyattya yevro ce znizhennya vitrat na operaciyi z yevrozonoyu krasha prozorist zovnishnih rinkiv dlya danskih spozhivachiv i sho bilsh vazhlivo znizhennya procentnih stavok sho pozitivno vplivaye na zrostannya Odnak priyednavshis do yevro Daniya vidmovitsya vid mozhlivosti prijnyati monetarnu politiku vidminnu vid YeCB Yaksho kolis ekonomichna kriza vrazit krayinu yij dovedetsya pokladatisya lishe na fiskalnu politiku ta reformi rinku praci Pislya krizi yevropejskogo suverennogo borgu 2010 roku yevropejski lideri zasnuvali Yevropejskij fond finansovoyi stabilnosti EFSF yakij ye mehanizmom specialnogo priznachennya spryamovanim na zberezhennya finansovoyi stabilnosti v Yevropi shlyahom nadannya finansovoyi dopomogi derzhavam yevrozoni yaki perebuvayut u skrutnomu stanovishi Vin maye dvi chastini Persha chastina rozshiryuyetsya na 60 yevro milyard stabilizacijnogo fondu Yevropejskij mehanizm finansovoyi stabilizaciyi Usi krayini YeS roblyat vneski do cogo fondu na proporcijnij osnovi nezalezhno vid togo ye voni krayinami yevrozoni chi ni Druga chastina vartistyu 440 yevro milyard skladayetsya z derzhavnih pozik dlya pidvishennya doviri rinku Usi ekonomiki yevrozoni bratimut uchast u finansuvanni cogo mehanizmu todi yak inshi chleni YeS mozhut vibirati chi brati uchast Na vidminu vid Shveciyi ta Polshi Daniya vidmovilasya dopomogti u finansuvanni ciyeyi chastini EFSF Yakbi Daniya priyednalasya do yevrozoni vona bula b zobov yazana dopomogti u finansuvanni drugoyi chastini Gromadska dumkaDumka yevro v Daniyi z serpnya 2006 roku Borsen zelenij pidtrimka prijnyattya yevro chervonij proti prijnyattya yevro sinij ne viznachilisya Kurs DKK EUR z 1999 roku Bulo provedeno chislenni opituvannya shodo togo chi slid Daniyi skasuvati kronu ta priyednatisya do yevro Faktichni formulyuvannya zapitan vidriznyalisya U 2008 i 2009 rokah voni zagalom ale ne zavzhdi viyavlyali pidtrimku sered datchan shodo prijnyattya yevro Pochinayuchi z 2011 roku opituvannya demonstruyut nezminnu opoziciyu bilshosti shodo priyednannya do yevrozoni Danski ustanovchi krayiniFarerski ostrovi narazi vikoristovuyut farersku kronu lokalizovanu versiyu danskoyi kroni ale yuridichno tu samu valyutu Taki kupyuri zazvichaj ne prijmayutsya v magazinah u vlasne Daniyi chi punktah obminu inozemnoyi valyuti a obminyuyutsya 1 1 u bankah Daniyi Zaraz Grenlandiya vikoristovuye zvichajni danski kroni ale rozglyadaye mozhlivist zaprovadzhennya vlasnoyi valyuti grenlandskoyi kroni za sistemoyu podibnoyu do farerskoyi Obidva prodovzhuyut vikoristovuvati danski moneti Zalishayetsya nezrozumilim chi prijmut Grenlandiya ta Farerski ostrovi yevro yaksho Daniya virishit ce zrobiti Obidva ye chastinami Korolivstva Daniya ale zalishayutsya poza YeS Z ciyeyi prichini voni zazvichaj ne berut uchasti v referendumah shodo YeS Mozhlivij dizajn moneti yevroPered danskim referendumom 2000 roku z cogo pitannya Ministerstvo ekonomiki zvernulosya do Nacionalnogo banku Daniyi ta Korolivskogo monetnogo dvoru z prohannyam zaproponuvati mozhlivi dizajni majbutnih danskih monet yevro Zaproponovanij dizajn gruntuvavsya na dizajnah danskih monet nominalom 10 i 20 kron iz zobrazhennyam korolevi Margrete II na licovij storoni a takozh na monetah nominalom 25 i 50 ore iz zobrazhennyam tilnoyi storoni korona na perednij chastini moneti yevro Div takozhRozshirennya yevrozoni Vstup Daniyi do Yevropejskih SpivtovaristvPrimitkiDanskerne siger nej tak til euroen Business dk dan 27 veresnya 2011 Procitovano 29 veresnya 2011 Danmarks Riges Grundlov grundloven dk Procitovano 24 bereznya 2020 Siune Karen March 1993 The Danes said NO to the Maastricht Treaty The Danish EC Referendum of June 1992 Scandinavian Political Studies 16 1 93 103 doi 10 1111 j 1467 9477 1993 tb00031 x ISSN 0080 6757 Barker Alex 23 sichnya 2013 Opinion Brussels blog How do you revise the EU treaties Financial Times Procitovano 24 bereznya 2020 Harmsen Robert Spiering Menno 2004 Euroscepticism Party politics national identity and European integration Amsterdam Rodopi ISBN 1 4237 9199 1 OCLC 70910464 Svensson Palle March 1994 The Danish Yes to Maastricht and Edinburgh The EC Referendum of May 1993 Scandinavian Political Studies 17 1 69 82 doi 10 1111 j 1467 9477 1994 tb00050 x ISSN 0080 6757 ERM II the EU s Exchange Rate Mechanism European Commission European Commission Procitovano 24 bereznya 2020 Bank European Central 28 chervnya 2004 Euro central rates and compulsory intervention rates in ERM II European Central Bank Procitovano 24 bereznya 2020 Hougaard Jensen Svend Erik 2000 Fastkurspolitik OMU og valutaspekulation Economic Policy Research Unit Institute of Economics University of Copenhagen OCLC 784980209 Denmark s fixed exchange rate policy nationalbanken dk Procitovano 24 bereznya 2020 PETURSSON THoRARINN G 2000 Exchange rate or inflation targeting in monetary policy PDF Monetary Bulletin 2000 1 Pengepolitik i Danmark vid 3 udgave Kobenhavn Danmarks Nationalbank 2009 ISBN 978 87 87251 70 9 OCLC 837748184 Fontan Clement 4 bereznya 2018 Frankfurt s double standard the politics of the European Central Bank during the Eurozone crisis Cambridge Review of International Affairs 31 2 162 182 doi 10 1080 09557571 2018 1495692 ISSN 0955 7571 MARCUSSEN MARTIN March 2005 Denmark and european monetary integration Out but far from over Journal of European Integration 27 1 43 63 doi 10 1080 07036330400029918 ISSN 0703 6337 Lioudis Nick How Do National Interest Rates Affect Currency Values and Exchange Rates Investopedia Procitovano 24 bereznya 2020 Pettinger Tejvan Pros and Cons of Inflation Economics Help Procitovano 24 bereznya 2020 The European currency snake Historical events in the European integration process 1945 2014 CVCE Website cvce eu Procitovano 24 bereznya 2020 Oxenford Matthew September 2016 The Evolution of US and European Monetary Policy after Bretton Woods A historical Overview and Lession for the Future PDF Chatham House Kaelberer Matthias 2001 Money and power in Europe the political economy of European monetary cooperation Albany State University of New York Press ISBN 0 7914 4996 3 OCLC 44769076 Chen James Smithsonian Agreement Investopedia Procitovano 24 bereznya 2020 History of economic and monetary union Fact Sheets on the European Union European Parliament European Parliament Procitovano 24 bereznya 2020 Oxenford Matthew September 2016 The Evolution of US and European Monetary Policy after Bretton Woods A historical Overview and Lession for the Future PDF Chatham House Viborg Andersen Kim 1994 Reorganizing the Danish welfare state 1982 93 a decade of conservative rule Department of Economics Politics and Public Administration Aalborg University ISBN 87 89426 43 6 OCLC 467807514 Abildgren Kim 2010 Monetary history of Denmark 1990 2005 Danmarks Nationalbank ISBN 978 87 87251 84 6 OCLC 701865891 Abildgren Kim 2010 Monetary History of Denmark 1990 2005 PDF Copenhagen Danmarks Nationalbank s 216 Folkeafstemning om euroen den 28 september 2000 dan Folketinget 8 serpnya 2006 Procitovano 23 grudnya 2008 Abildgren 221 Stratton Allegra 22 listopada 2007 Danes to hold referendum on relationship with EU The Guardian London Procitovano 22 listopada 2007 Dagens Huvudledare 24 listopada 2007 Dagens Nyheter shved Arhiv originalu za 17 grudnya 2008 Procitovano 23 grudnya 2008 Brand Constant 13 zhovtnya 2011 Denmark scraps border control plans European Voice Procitovano 18 zhovtnya 2011 PDF dan Venstre 27 chervnya 2015 Arhiv originalu PDF za 1 July 2015 Henrik Brors 22 listopada 2007 Dagens Nyheter shved Arhiv originalu za 17 grudnya 2008 Procitovano 23 grudnya 2008 Brink Carsten 500 eurosedlen udfases finansdanmark dk dan Procitovano 15 travnya 2020 Bekendtgorelse af lov om forebyggende foranstaltninger mod hvidvask og finansiering af terrorisme hvidvaskloven retsinformation dk dan Procitovano 15 travnya 2020 500 EUR in DKK on 10 January 2020 wolframalpha com WolframAlpha Procitovano 15 travnya 2020 Schwartzkopff Frances Denmark Ignores ECB to Ban 500 Euro Note in Dirty Money Battle bloombergquint com Procitovano 15 travnya 2020 Opinion on banning the use of euro 500 denomination banknotes and on certain amendments to anti money laundering legislation PDF ecb europa eu European Central Bank 12 lyutogo 2019 Procitovano 15 travnya 2020 1000 CHF in DKK in February 2019 wolframalpha com WolframAlpha Procitovano 15 travnya 2020 PDF n d Arhiv originalu PDF za 9 October 2011 Procitovano 3 listopada 2018 Rasmussen Says He Isn t Candidate for EU Presidency Update1 Bloomberg 31 bereznya 2008 1 The Council and the member states decided on a comprehensive package of measures to preserve financial stability in Europe including a European financial stabilisation mechanism with a total volume of up to EUR 500 billion 2 European Financial Stability Facility the special purpose vehicle SPV set up to support ailing euro zone countries is even being run by a former hedgie But this is one fund that will never short its investments 3 Media reports said that Spain would ask for support from two EU funds for eurozone governments in financial difficulty a 60bn European financial stabilisation mechanism which is reliant on guarantees from the EU budget Moya Elena 10 travnya 2010 Debt crisis Q amp A How the EU bailout will work The Guardian London Procitovano 12 travnya 2010 France attacks UK over attitude to bail out fund EUobserver 11 travnya 2010 Procitovano 12 travnya 2010 Politiken dan 10 travnya 2010 Arhiv originalu za 13 May 2010 Procitovano 12 travnya 2010 Parliament of Denmark 2006 2007 session law no 42 21 grudnya 2014 Arhiv originalu za 21 December 2014

Дата публікації:
Топ