Давид Черні (чеськ. David Černý; *15 грудня 1967, Прага, Чехословаччина) — один з найвідоміших сучасних чеських скульпторів, автор скандальних робіт, що поєднують у собі гумор, провокацію, соціальну й політичну сатиру.
Давид Черні David Černý | |
---|---|
чеськ. David Černý | |
Давид Черні, фото 2007 року | |
Народився | 15 грудня 1967 (56 років) Прага, ЧССР |
Країна | Чехія |
Місце проживання | Прага |
Діяльність | скульптор і художник |
Галузь | скульптура |
Відомий завдяки | творець неординарних контраверзійних скульптур та інсталяцій |
Alma mater | Празька Академія мистецтв |
Вчителі | d[1] |
Знання мов | чеська |
Членство | d |
Magnum opus | d і Golem[d] |
Нагороди | d |
IMDb | ID 3307239 |
Сайт | davidcerny.cz |
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Давид Черні |
Твори Давида Черні нерідко викликали різку критику з боку громадськості, і тим не менше, низка його робіт, встановлених у Празі, здобули широке визнання й стали однією з яскравих атракцій чеської столиці.
З біографії та творчості
Давид Черні народився 15 грудня 1967 року в Празі у єврейській сім'ї.
У 1996 році юнак закінчив Празьку академію мистецтв.
«Рожевий танк»
Першою роботою Черні, що викликала широкий громадський резонанс, стало пофарбування у рожевий колір радянського танку ИС-2, встановленого на площі Кінських у празькому Сміхові у пам'ять про звільнення Праги Червоною Армією у 1945 році.
Ця акція відбулася у ніч проти 28 квітня 1991 року. На даху танкової башти було встановлено палець у вигляді фалічного жесту. За словами автора «твору», його метою було висміяти символіку радянських військових пам'ятників, трактовану як загроза мирному населенню силою. Радянський танк у чеській свідомості закарбувався як символ придушення Празької весни 1968 року й наступним періодом радянської окупації, відтоді припинивши бути атрибутом звільнення від нацизму. Однак, дехто, як у Чехо-Словаччині, так і особливо за її межами, зокрема, в Росії, сприйняв акцію Давида Черного як образу пам'яті воїнів ІІ Світової, посипалися закиди у нарузі над пам'ятником епохи, і «митця» навіть заарештували за хуліганство.
Після офіційного протесту російського уряду танкові на площі Кінських повернули первинний вигляд. Водночас 15 депутатів парламенту на знак незгоди із затриманням художника самотужки знову пофарбували танк у рожеве. Зрештою Черні звільнили, а танк зняли з п'єдесталу й перевезли до Музею воєнної історії в Лешанах у Тинці-над-Сазавою.
Пізніше художник виступив із пропозицією встановлення в Празі рожевого танку як стаціонарного пам'ятника, однак під тиском прем'єр-міністра Мілоша Земана і російського посла Василя Яковлєва, празька мерія відмовилась від втілення цього проєкту.
Відтак, «рожевий танк» Давида Черні деякий час експонувався у невеликому курортному містечку , де до початку 1990-х років були розташовані казарми радянських військ, розміщених у Чехословаччині.
Подальші акції Черні
Завдяки «рожевому танку» Давид Черні здобув широку відомість у Чехії. І в подальшому його творчість неодмінно викликала підвищене зацікавлення, а подеколи, як з танком, і обурення в частини громадськості.
Да найвідоміших робіт Давида Черні належить скульптура «Кінь» (1999), що зображає Святого Вацлава сидьма на че́реві свого здохлого коня, підвішеного за ноги, що власне кпить з шани та пієтету, з якими пражани ставляться до знаменитого, знакового для національного мистецтва й історії пам'ятника на Вацлавській площі авторства Йосефа Мисльбека. Спочатку скульптуру «Кінь» помістили у нижній частині площі, наче своєрідний контрапункт до свого протитипу, але згодом, в тому числі на вимоги протестуючих, перенесли усередину пасажу центру «Люцерна» на площі з боку Водичкової вулиці.
Іншим яскравим творінням Давида Черні є скульптури гігантських немовлят, що видираються Празькою телебаштою у Жижкові, завдяки чому остання перетворилась на популярний туристичний об'єкт чеської столиці.
Численних закидів удостоїлася робота Черні 2005 року під назвою «Акула», що являла собою фігуру зв'язаного напівоголеного Саддама Хусейна, що плавав у скляному акваріумі, наповненому жовто-зеленим розчином формальдегіду. Ця композиція здобула спеціальний приз на Празькому бієнале 2005 року, і була власне пародією на знамениту роботу Демієна Герста «Фізична неможливість смерті у свідомості сущого». На демонстрацію «Акули» Черного двічі накладали заборону: у Мідделкерку (Бельгія) та в Бельсько-Бяла (Польща).
З-поміж інших робіт Давида Черні:
- інсталяція «Кістки» (1990) — гігантський череп і кістки під пам'ятником Сталіну в Празі;
- скульптура «Quo vadis» (1990) — «народна» автівка «Трабант» на людських ногах на Старомєстській площі;
- інсталяція «In God We Trust» (1991) — розп'яття на хресті з купюр номіналом 1 долар США;
- серія інсталяцій «День убивств» у Лондоні (1992);
- «Підвішений» (чеськ. Viselec, 1997) — скульптура Зигмунда Фройда (є також думки, що це насправді Ленін або хто ще), що висить у повітрі, однією рукою тримаючись за сталеву щоглу;
- нереалізований проєкт «Народ собі назавжди» (2002) — статуя величезного золотого онаніста, що час від часу вивергає фонтани пари, яку планувалося встановити на даху Національного театру в Празі, і яка мала стати пародією на слова «Народ собі», написані над сценою Національного театру, збудованого коштом зібраних по всій Чехії за підпискою грошей у XIX столітті;
- логотип «Fuck the KSČM» (2002) — традиційний жест із зігнутим середнім пальцем, стилізований під кактус з гострими шипами, що став виразом протесту проти участі у політичному процесі сучасної Чехії однієї з наступниць Компартії ЧССР Комуністичної партії Чехії та Моравії (KSČM);
- «Piss-Цегляний завод Гергета», Прага (2004) — дві бронзові фігури, що дзюрять (справляють малу нужду) у воду, причому роблять це «артистично» — виводячи на водній гладі цівками свого дзюркотиння різні слова, в тому числі й за запитом глядачів. Встановлені в Музеї Франца Кафки в Празі;
- «Автобусна зупинка» (2005) — справжня зупинка міського автобуса в місті Ліберці, стилізована під велетенський бронзовий стіл, накритий до обіду, під яким власне розташовані місця для очікуючих на автобус;
- інсталяція «Метаморфози» (2007) в Шарлоті (Північна Кароліна, США) — людська голова з нержавіючої сталі з фонтаном, що б'є з її вуст, яка повсякчас змінює форму, будучи керованою адміністратором проєкту по Інтернету;
- «Ентропа» (2009) — авангардистська скульптурна композиція (загальна площа 16 м²) у формі контурів територій країн членів ЄС, кожна з частин яких висміює стереотипи, пов'язані з конкретними націями, приурочене до початку головування Чехії в ЄС, що відразу ж після встановлення викликала великі суперечки.
Галерея робіт
- інсталяція «Piss», Музей Франца Кафки, Прага
-
- «Немовлята» («Малюки») Черного на Празькій телевежі
- телевежове «маля» Черного зблизька
- Gesture, David Černý, 21.10.2013, Praha
Виноски
- https://art.hn.cz/c1-52632420-kurt-gebauer
- Боровський Олег Болгарія не хоче бути унітазом. Чеське почуття гумору в Євросоюзі не сприймають [ 30 березня 2010 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 007 за 16 січня 2009 року
Посилання
- Офіційна вебсторінка митця [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
David Cherni chesk David Cerny 15 grudnya 1967 19671215 Praga Chehoslovachchina odin z najvidomishih suchasnih cheskih skulptoriv avtor skandalnih robit sho poyednuyut u sobi gumor provokaciyu socialnu j politichnu satiru David Cherni David Cernychesk David CernyDavid Cherni foto 2007 rokuNarodivsya15 grudnya 1967 1967 12 15 56 rokiv Praga ChSSRKrayina ChehiyaMisce prozhivannyaPragaDiyalnistskulptor i hudozhnikGaluzskulpturaVidomij zavdyakitvorec neordinarnih kontraverzijnih skulptur ta instalyacijAlma materPrazka Akademiya mistectvVchitelid 1 Znannya movcheskaChlenstvodMagnum opusd i Golem d NagorodidIMDbID 3307239Sajtdavidcerny cz Mediafajli u VikishovishiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu David Cherni Tvori Davida Cherni neridko viklikali rizku kritiku z boku gromadskosti i tim ne menshe nizka jogo robit vstanovlenih u Prazi zdobuli shiroke viznannya j stali odniyeyu z yaskravih atrakcij cheskoyi stolici Z biografiyi ta tvorchostiDavid Cherni narodivsya 15 grudnya 1967 roku v Prazi u yevrejskij sim yi U 1996 roci yunak zakinchiv Prazku akademiyu mistectv Rozhevij tank Pershoyu robotoyu Cherni sho viklikala shirokij gromadskij rezonans stalo pofarbuvannya u rozhevij kolir radyanskogo tanku IS 2 vstanovlenogo na ploshi Kinskih u prazkomu Smihovi u pam yat pro zvilnennya Pragi Chervonoyu Armiyeyu u 1945 roci Smihovskij radyanskij tank pofarbovanij Cherni teper u Leshanskomu voyennomu muzeyi Cya akciya vidbulasya u nich proti 28 kvitnya 1991 roku Na dahu tankovoyi bashti bulo vstanovleno palec u viglyadi falichnogo zhestu Za slovami avtora tvoru jogo metoyu bulo vismiyati simvoliku radyanskih vijskovih pam yatnikiv traktovanu yak zagroza mirnomu naselennyu siloyu Radyanskij tank u cheskij svidomosti zakarbuvavsya yak simvol pridushennya Prazkoyi vesni 1968 roku j nastupnim periodom radyanskoyi okupaciyi vidtodi pripinivshi buti atributom zvilnennya vid nacizmu Odnak dehto yak u Cheho Slovachchini tak i osoblivo za yiyi mezhami zokrema v Rosiyi sprijnyav akciyu Davida Chernogo yak obrazu pam yati voyiniv II Svitovoyi posipalisya zakidi u naruzi nad pam yatnikom epohi i mitcya navit zaareshtuvali za huliganstvo Pislya oficijnogo protestu rosijskogo uryadu tankovi na ploshi Kinskih povernuli pervinnij viglyad Vodnochas 15 deputativ parlamentu na znak nezgodi iz zatrimannyam hudozhnika samotuzhki znovu pofarbuvali tank u rozheve Zreshtoyu Cherni zvilnili a tank znyali z p yedestalu j perevezli do Muzeyu voyennoyi istoriyi v Leshanah u Tinci nad Sazavoyu Piznishe hudozhnik vistupiv iz propoziciyeyu vstanovlennya v Prazi rozhevogo tanku yak stacionarnogo pam yatnika odnak pid tiskom prem yer ministra Milosha Zemana i rosijskogo posla Vasilya Yakovlyeva prazka meriya vidmovilas vid vtilennya cogo proyektu Vidtak rozhevij tank Davida Cherni deyakij chas eksponuvavsya u nevelikomu kurortnomu mistechku de do pochatku 1990 h rokiv buli roztashovani kazarmi radyanskih vijsk rozmishenih u Chehoslovachchini Podalshi akciyi Cherni Zavdyaki rozhevomu tanku David Cherni zdobuv shiroku vidomist u Chehiyi I v podalshomu jogo tvorchist neodminno viklikala pidvishene zacikavlennya a podekoli yak z tankom i oburennya v chastini gromadskosti Skulptura Cherni Kin 1999 Skulptura Cherni Pidvishenij 1997 Da najvidomishih robit Davida Cherni nalezhit skulptura Kin 1999 sho zobrazhaye Svyatogo Vaclava sidma na che revi svogo zdohlogo konya pidvishenogo za nogi sho vlasne kpit z shani ta piyetetu z yakimi prazhani stavlyatsya do znamenitogo znakovogo dlya nacionalnogo mistectva j istoriyi pam yatnika na Vaclavskij ploshi avtorstva Josefa Mislbeka Spochatku skulpturu Kin pomistili u nizhnij chastini ploshi nache svoyeridnij kontrapunkt do svogo protitipu ale zgodom v tomu chisli na vimogi protestuyuchih perenesli useredinu pasazhu centru Lyucerna na ploshi z boku Vodichkovoyi vulici Inshim yaskravim tvorinnyam Davida Cherni ye skulpturi gigantskih nemovlyat sho vidirayutsya Prazkoyu telebashtoyu u Zhizhkovi zavdyaki chomu ostannya peretvorilas na populyarnij turistichnij ob yekt cheskoyi stolici Chislennih zakidiv udostoyilasya robota Cherni 2005 roku pid nazvoyu Akula sho yavlyala soboyu figuru zv yazanogo napivogolenogo Saddama Husejna sho plavav u sklyanomu akvariumi napovnenomu zhovto zelenim rozchinom formaldegidu Cya kompoziciya zdobula specialnij priz na Prazkomu biyenale 2005 roku i bula vlasne parodiyeyu na znamenitu robotu Demiyena Gersta Fizichna nemozhlivist smerti u svidomosti sushogo Na demonstraciyu Akuli Chernogo dvichi nakladali zaboronu u Middelkerku Belgiya ta v Belsko Byala Polsha Z pomizh inshih robit Davida Cherni instalyaciya Kistki 1990 gigantskij cherep i kistki pid pam yatnikom Stalinu v Prazi skulptura Quo vadis 1990 narodna avtivka Trabant na lyudskih nogah na Staromyestskij ploshi instalyaciya In God We Trust 1991 rozp yattya na hresti z kupyur nominalom 1 dolar SShA seriya instalyacij Den ubivstv u Londoni 1992 Pidvishenij chesk Viselec 1997 skulptura Zigmunda Frojda ye takozh dumki sho ce naspravdi Lenin abo hto she sho visit u povitri odniyeyu rukoyu trimayuchis za stalevu shoglu nerealizovanij proyekt Narod sobi nazavzhdi 2002 statuya velicheznogo zolotogo onanista sho chas vid chasu vivergaye fontani pari yaku planuvalosya vstanoviti na dahu Nacionalnogo teatru v Prazi i yaka mala stati parodiyeyu na slova Narod sobi napisani nad scenoyu Nacionalnogo teatru zbudovanogo koshtom zibranih po vsij Chehiyi za pidpiskoyu groshej u XIX stolitti logotip Fuck the KSCM 2002 tradicijnij zhest iz zignutim serednim palcem stilizovanij pid kaktus z gostrimi shipami sho stav virazom protestu proti uchasti u politichnomu procesi suchasnoyi Chehiyi odniyeyi z nastupnic Kompartiyi ChSSR Komunistichnoyi partiyi Chehiyi ta Moraviyi KSCM Piss Ceglyanij zavod Gergeta Praga 2004 dvi bronzovi figuri sho dzyuryat spravlyayut malu nuzhdu u vodu prichomu roblyat ce artistichno vivodyachi na vodnij gladi civkami svogo dzyurkotinnya rizni slova v tomu chisli j za zapitom glyadachiv Vstanovleni v Muzeyi Franca Kafki v Prazi Avtobusna zupinka 2005 spravzhnya zupinka miskogo avtobusa v misti Liberci stilizovana pid veletenskij bronzovij stil nakritij do obidu pid yakim vlasne roztashovani miscya dlya ochikuyuchih na avtobus instalyaciya Metamorfozi 2007 v Sharloti Pivnichna Karolina SShA lyudska golova z nerzhaviyuchoyi stali z fontanom sho b ye z yiyi vust yaka povsyakchas zminyuye formu buduchi kerovanoyu administratorom proyektu po Internetu Entropa 2009 avangardistska skulpturna kompoziciya zagalna plosha 16 m u formi konturiv teritorij krayin chleniv YeS kozhna z chastin yakih vismiyuye stereotipi pov yazani z konkretnimi naciyami priurochene do pochatku golovuvannya Chehiyi v YeS sho vidrazu zh pislya vstanovlennya viklikala veliki superechki Galereya robitinstalyaciya Piss Muzej Franca Kafki Praga robota Avtobusna zupinka Liberec 2005 Nemovlyata Malyuki Chernogo na Prazkij televezhi televezhove malya Chernogo zblizka Gesture David Cerny 21 10 2013 PrahaVinoskihttps art hn cz c1 52632420 kurt gebauer Borovskij Oleg Bolgariya ne hoche buti unitazom Cheske pochuttya gumoru v Yevrosoyuzi ne sprijmayut 30 bereznya 2010 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 007 za 16 sichnya 2009 rokuPosilannyaOficijna vebstorinka mitcya 5 bereznya 2022 u Wayback Machine