Еялет Гянджа | ||
| ||
Герб | ||
| ||
Еялет Гянджа або Карабаський еялет — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1588—1606 та 1724—1734 роках. Утворився в результаті османських завоювань на Кавказі.
Історія
Перший еялет
Під час завершення війни османської імперії проти Персії 1578—1590 років вдалося встановити владу над усім Азербайджаном. У 1588 році було утворено самостійне бейлербейство Гянджа, яку відокремлено від Ширвану. У 1590 році Стамбульським договором було закріплено ці завоювання. Адміністративним центром стало місто Гянджа. У 1591 році отримав статус еялету.
З огляду на стратегічне розташування Гянджійський вілайєт виконував завдання захисту Ширвана та вірменських володінь від можливого нападу Персії. Тому тут було споруджено низку фортець. Водночас впроваджено адміністративний поділ. Разом з тим султанський уряд відмовився від впровадження тімарної системи, оскільки не почувався досить упевнено на захоплених землях.
У 1603 році почалася нова війна з Персією. Після втрати Єревана, Ширвана та Горі протягом 1603—1604 років еялет Гянджа перетворився на основну базу османів на Кавказі. Лише у 1605 році більшість провінції було захоплено, а 1606 року втрачено Гянджу. У 1618 році за Серавським договором Османська імперія поступалася цими володіннями на користь Персії.
Другий еялет
З занепадом династії Сефевідів у Персії у 1720-х роках Османська імперія розпочала новий наступ на Кавказ. В результаті війни 1724—1727 років вдалося повністю відновити тут владу султанів. За Гамаданським договором 1727 року ці землі закріплювалися за Османами.
Ще 1724 року було відновлено Гянджійський еялет. Він знову став важливою базою у війні з Персією, яка почалася у 1732 році. Втім, низка поразок змусила 1734 року османські війська залишити Гянджу. За Стамбульським договором 1726 року ці землі поверталися під владу перського шаха.
Структура
У 1588—1606 роках еялет складався з 7 санджаків: Гянджа, Барда, Хачен, Агстафа, Дізак, Акарі, Варандін, які поділялися на 36 нахій.
У 1727—1734 роках складався з 8 санджаків (ліва): Гянджа, Барда, Хилхина, Чуландар, Баргушад, Аразбар, Варандін, Агстафа. В цей час нараховувалося 1344 села.
Паші
- Чергез Гайдар Паша (1588—1590)
- Дауд Паша (1590—1594)
- Махмуд Паша (1594—1596)
- Мустафа Паша (1596)
- Осман Паша (1596—1600)
- Мухаммед Паша (1600—1606)
- перське панування
- Мухаммед Паша (1724—1725)
Джерела
- Gence-Karabağ eyaletinin Mufassal Defteri. İstanbul, Başbakanlık Osmanlı Arşivi, Tahrir Defterleri, 903.
- Beylerbeylikten Hanlığa: Gence — Karabağ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet GyandzhaGerb Eyalet Gyandzha abo Karabaskij eyalet administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1588 1606 ta 1724 1734 rokah Utvorivsya v rezultati osmanskih zavoyuvan na Kavkazi IstoriyaPershij eyalet Pid chas zavershennya vijni osmanskoyi imperiyi proti Persiyi 1578 1590 rokiv vdalosya vstanoviti vladu nad usim Azerbajdzhanom U 1588 roci bulo utvoreno samostijne bejlerbejstvo Gyandzha yaku vidokremleno vid Shirvanu U 1590 roci Stambulskim dogovorom bulo zakripleno ci zavoyuvannya Administrativnim centrom stalo misto Gyandzha U 1591 roci otrimav status eyaletu Z oglyadu na strategichne roztashuvannya Gyandzhijskij vilajyet vikonuvav zavdannya zahistu Shirvana ta virmenskih volodin vid mozhlivogo napadu Persiyi Tomu tut bulo sporudzheno nizku fortec Vodnochas vprovadzheno administrativnij podil Razom z tim sultanskij uryad vidmovivsya vid vprovadzhennya timarnoyi sistemi oskilki ne pochuvavsya dosit upevneno na zahoplenih zemlyah U 1603 roci pochalasya nova vijna z Persiyeyu Pislya vtrati Yerevana Shirvana ta Gori protyagom 1603 1604 rokiv eyalet Gyandzha peretvorivsya na osnovnu bazu osmaniv na Kavkazi Lishe u 1605 roci bilshist provinciyi bulo zahopleno a 1606 roku vtracheno Gyandzhu U 1618 roci za Seravskim dogovorom Osmanska imperiya postupalasya cimi volodinnyami na korist Persiyi Drugij eyalet Z zanepadom dinastiyi Sefevidiv u Persiyi u 1720 h rokah Osmanska imperiya rozpochala novij nastup na Kavkaz V rezultati vijni 1724 1727 rokiv vdalosya povnistyu vidnoviti tut vladu sultaniv Za Gamadanskim dogovorom 1727 roku ci zemli zakriplyuvalisya za Osmanami She 1724 roku bulo vidnovleno Gyandzhijskij eyalet Vin znovu stav vazhlivoyu bazoyu u vijni z Persiyeyu yaka pochalasya u 1732 roci Vtim nizka porazok zmusila 1734 roku osmanski vijska zalishiti Gyandzhu Za Stambulskim dogovorom 1726 roku ci zemli povertalisya pid vladu perskogo shaha StrukturaU 1588 1606 rokah eyalet skladavsya z 7 sandzhakiv Gyandzha Barda Hachen Agstafa Dizak Akari Varandin yaki podilyalisya na 36 nahij U 1727 1734 rokah skladavsya z 8 sandzhakiv liva Gyandzha Barda Hilhina Chulandar Bargushad Arazbar Varandin Agstafa V cej chas narahovuvalosya 1344 sela Pashi Chergez Gajdar Pasha 1588 1590 Daud Pasha 1590 1594 Mahmud Pasha 1594 1596 Mustafa Pasha 1596 Osman Pasha 1596 1600 Muhammed Pasha 1600 1606 perske panuvannya Muhammed Pasha 1724 1725 DzherelaGence Karabag eyaletinin Mufassal Defteri Istanbul Basbakanlik Osmanli Arsivi Tahrir Defterleri 903 Beylerbeylikten Hanliga Gence Karabag