Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґетит ґьотит рос гетит англ goethite acicular iron ore нім Goethit m мінерал класу оксидів та гідроксидів Гідроксид залі

Гьотит

Гьотит

Ґетит, ґьотит (рос. гетит; англ. goethite, acicular iron ore; нім. Goethit m) — мінерал класу оксидів та гідроксидів. Гідроксид заліза ланцюжкової будови.

Ґетит
image
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1]
IMA-номерIMA1980 s.p.
АбревіатураGth
Хімічна формулаFeO(OH)[3]
Nickel-Strunz 104.FD.10[4]
Dana 86.1.1.2
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честьЙоганн Вольфганг фон Гете[5]
Типова місцевістьd[4]
image Ґетит у Вікісховищі

Етимологія та історія

Названо на честь німецького поета і природодослідника Йоганна Вольфганга фон Гете (1749-1832).

Німецький мінералог (1748—1832) вперше використав термін ґетит у 1806 році для позначення мінералу, названого на честь німецького поета (і гірничого чиновника) Йоганна Вольфганга фон Гете. Це відбулося за посередництвом німецького гірничого чиновника і колекціонера мінералів Людвіга Вільгельма Крамера і за пропозицією пастора Генріха Адольфа Ахенбаха (1765—1819) та шахтаря Йоганна Даніеля Енгельса (1761—1828), обидва з Зігена, які запропонували назву мінералу гетеніт. Німецький філолог, письменник, бібліотекар у Веймарі Фрідріх Вільгельм Рімер (1774—1845), змусив Йоганна Георга Ленца змінити назву мінералу на ґетит.

Загальний опис

Хімічна формула: FeOOH.

Теоретичний склад: 89,86 % Fe2О3, або 62,86 % Fe і 10,14 % Н2О. Практично вміст заліза нижчий, а води вищий. Різновиди, збагачені водою з вмістом Fe2О3 менше 85 %, називають гідроґетит.

Домішки: в бокситах Al, Si, Ti, Mn, Са і інш.; в зонах окиснення рудних родовищ — Cu, Pb, Zn, Cd, Ag, Au; в корах вивітрювання на основних і ультраосновних породах Ni, Co, V, Сг. Різновид ґетиту з підвищеним вмістом P2O5 (до 2 % і більше) — .

Сингонія ромбічна. Густина 4-4,4. Твердість 5-5,5. Чорно-бурого, червоно-бурого, жовтого кольору. Блиск алмазний до напівметалічного. Риса бура з червонуватим відтінком.

Залізна руда. Входить до складу бурих залізняків.

Звичайний продукт вивітрювання, отриманий з численних залізовмісних мінералів у середовищі, насиченому киснем; важливий компонент руди вивітрюваних родовищ заліза. Також утворюється як первинний осад у гідротермальних, морських і болотних середовищах при окисненні залізовмісних компонентів води.

Асоціації: лепідокрокіт, гематит, пірит, сидерит, піролюзит, манганіт, багато інших залізо- і марганецьвмісних видів.

Зустрічається у натічних ниркоподібних або сталактитових формах радіальноволокнистої будови, також утворює щільні, пористі, ніздрюваті та порошкуваті агрегати. Дуже рідко спостерігається як гідротермальний мінерал у вигляді голчастих і стовпчастих мінералів.

Поширення: Земля Північний Рейн-Вестфалія, Гессен — Німеччина; Пршибрам, Чехія; Корнуолл, Англія; муніципалітет Шаяк (департамент Ендр), а також департамент Ендр і Луара, Франція. У США знайдений в штатах Колорадо, в районі Верхнього озера, яке омиває на півночі канадську провінцію Онтаріо та американський штат Міннесота, на півдні — штати Вісконсин і Мічиган.

В Україні є в Керченському залізорудному басейні та в Криворізькому залізорудному родовищі. Цінна осадова руда заліза (руда болотна) в Лотарингії (Франція) і (Канада).

Різновиди

Розрізняють:

  • гетит волокнистий (волокниста відміна ґетиту);
  • α-гетит (ґетит);
  • γ-гетит (лепідокрокіт).

Див. також

Примітки

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2015) — 2015.
    d:Track:Q21014431d:Track:Q26224004
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  3. rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
    d:Track:Q268771d:Track:Q15222042d:Track:Q503419
  4. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
    d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
  5. Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
    d:Track:Q1936599d:Track:Q15222041

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ґетит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Ґетит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
  • Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 680–687.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Getit gotit ros getit angl goethite acicular iron ore nim Goethit m mineral klasu oksidiv ta gidroksidiv Gidroksid zaliza lancyuzhkovoyi budovi GetitZagalni vidomostiStatus IMAzatverdzhenij A d 1 IMA nomerIMA1980 s p AbreviaturaGthHimichna formulaFeO OH 3 Nickel Strunz 104 FD 10 4 Dana 86 1 1 2IdentifikaciyaSingoniyarombichna singoniyaInshi harakteristikiNazvano na chestJogann Volfgang fon Gete 5 Tipova miscevistd 4 Getit u VikishovishiEtimologiya ta istoriyaNazvano na chest nimeckogo poeta i prirododoslidnika Joganna Volfganga fon Gete 1749 1832 Nimeckij mineralog 1748 1832 vpershe vikoristav termin getit u 1806 roci dlya poznachennya mineralu nazvanogo na chest nimeckogo poeta i girnichogo chinovnika Joganna Volfganga fon Gete Ce vidbulosya za poserednictvom nimeckogo girnichogo chinovnika i kolekcionera mineraliv Lyudviga Vilgelma Kramera i za propoziciyeyu pastora Genriha Adolfa Ahenbaha 1765 1819 ta shahtarya Joganna Danielya Engelsa 1761 1828 obidva z Zigena yaki zaproponuvali nazvu mineralu getenit Nimeckij filolog pismennik bibliotekar u Vejmari Fridrih Vilgelm Rimer 1774 1845 zmusiv Joganna Georga Lenca zminiti nazvu mineralu na getit Zagalnij opisHimichna formula FeOOH Teoretichnij sklad 89 86 Fe2O3 abo 62 86 Fe i 10 14 N2O Praktichno vmist zaliza nizhchij a vodi vishij Riznovidi zbagacheni vodoyu z vmistom Fe2O3 menshe 85 nazivayut gidrogetit Domishki v boksitah Al Si Ti Mn Sa i insh v zonah okisnennya rudnih rodovish Cu Pb Zn Cd Ag Au v korah vivitryuvannya na osnovnih i ultraosnovnih porodah Ni Co V Sg Riznovid getitu z pidvishenim vmistom P2O5 do 2 i bilshe Singoniya rombichna Gustina 4 4 4 Tverdist 5 5 5 Chorno burogo chervono burogo zhovtogo koloru Blisk almaznij do napivmetalichnogo Risa bura z chervonuvatim vidtinkom Zalizna ruda Vhodit do skladu burih zaliznyakiv Zvichajnij produkt vivitryuvannya otrimanij z chislennih zalizovmisnih mineraliv u seredovishi nasichenomu kisnem vazhlivij komponent rudi vivitryuvanih rodovish zaliza Takozh utvoryuyetsya yak pervinnij osad u gidrotermalnih morskih i bolotnih seredovishah pri okisnenni zalizovmisnih komponentiv vodi Asociaciyi lepidokrokit gematit pirit siderit pirolyuzit manganit bagato inshih zalizo i marganecvmisnih vidiv Zustrichayetsya u natichnih nirkopodibnih abo stalaktitovih formah radialnovoloknistoyi budovi takozh utvoryuye shilni poristi nizdryuvati ta poroshkuvati agregati Duzhe ridko sposterigayetsya yak gidrotermalnij mineral u viglyadi golchastih i stovpchastih mineraliv Poshirennya Zemlya Pivnichnij Rejn Vestfaliya Gessen Nimechchina Prshibram Chehiya Kornuoll Angliya municipalitet Shayak departament Endr a takozh departament Endr i Luara Franciya U SShA znajdenij v shtatah Kolorado v rajoni Verhnogo ozera yake omivaye na pivnochi kanadsku provinciyu Ontario ta amerikanskij shtat Minnesota na pivdni shtati Viskonsin i Michigan V Ukrayini ye v Kerchenskomu zalizorudnomu basejni ta v Krivorizkomu zalizorudnomu rodovishi Cinna osadova ruda zaliza ruda bolotna v Lotaringiyi Franciya i Kanada RiznovidiRozriznyayut getit voloknistij voloknista vidmina getitu a getit getit g getit lepidokrokit Div takozhSpisok mineraliv Sklyana golovaPrimitkiInternational Mineralogical Association Commission on new minerals nomenclature and classification The IMA List of Minerals September 2015 2015 d Track Q21014431d Track Q26224004 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 rruff Mizhnarodna mineralogichna asociaciya Universitet Arizoni d Track Q268771d Track Q15222042d Track Q503419 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 Handbook of Mineralogy Mineralogical Society of America d Track Q1936599d Track Q15222041LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Lazarenko Ye K Vinar O M Getit Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Getit Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Palache C H Berman and C Frondel 1944 Dana s system of mineralogy 7th edition v I 680 687 Posilannyahttp webmineral com data Goethite shtml 15 serpnya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ