Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гуцули — український рок-гурт з міста Косова, що на Прикарпатті, першопрохідці стилів хард-рок та важкий метал не тільки в Україні, а й світі. Дипломанти фестивалю «Червона Рута» 1989 року. Автори хітів «Афини», «Ой, яка ти, чічко, файна», «Орися була дівка вчена», 《ОСТАННІЙ БЛЮЗ》, «Знову дощ». Гурт виконує хард-н-хеві з гуцульським колоритом, тексти «говіркою» (гуцульським діалектом), яка згодом зробилася характерною для гуртів від «Братів Гадюкіних» до «Гуцул Каліпсо».
| Гуцули | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Жанр | гард-рок, фольк-рок, рок-н-ролл, геві-метал |
| Роки | 1969 — до тепер |
| Країна | Україна |
| Місто | Косів, Івано-Франківська область |
| Мова | українська гуцульський говір |
| Склад | Ярослав Корищук, Леонід Процюк, Ярослав Онуфрійчук, Олексій Федько |
| Колишні учасники | Любомир Гавриш, Віктор Кобозєв, Ярослав Удудяк «Ґєба», Анатолій Юрійчук, Ігор Дорош, Сергій Бондар, Володимир Прокопик, Валерій Ткаченко,Степан Пініщук, Петро Хрущ,Володимир Петрів( ДУДУ), Володимир Стецик(на жаль покійний) Мирослав Волощук, Василь Лазорик «Годик», Мирослав Вінтоняк «Пес», Валерій Анікін |
| Офіційна іменка | |
Історія
Гурт «Гуцули» був створений у новорічну ніч 1969 року, на рік пізніше від Deep Purple, який, як визнають самі засновники, мав значний вплив на їх творчість. Ідея створення у місті вокально-інструментального ансамблю (ВІА) належала студентові училища прикладного та декоративного мистецтва Мирославу Волощукові. Перший виступ гурту відбувся в актовому залі Косівського технікуму народних промислів, у новорічну ніч 1969 року. Назву гурту «Гуцули» придумав Любомир Гавриш. Планувалося, що кожен учасник ВІА зможе запропонувати свій варіант наймення. Але Любомир не став очікувати колективного обговорення і непередбачуваного рішення більшості. Він викрав барабани і разом зі своїм другом за одну ніч намалював на них придумане ім'я і відповідний орнамент.
Спочатку, як і решта світових винахідників «важкого року», грали у «легшому» стилі, який був прийнятним до включення в репертуар «офіційного» ВІА Кобза .
У 1974 гурт активно концертував з жорсткими гітарними рифами, забороненими у СРСР, утім добре впізнаваними серед слухачів радіо «Свобода» та решти шанувальників тогочасної рок-музики.
Кілька років, на початку сімдесятих, «Гуцули» працювали при районному Будинку культури — грали і співали на танцях, маючи з цього певний приробіток. Та «Гуцули», як справжні рокери, «не гнулися». Їх випхали з будинку культури, та вони продовжували грати. Спершу грали на туристичній базі «Карпатські зорі», а згодом перейшли у ресторан «Водограй». Ресторан «Водограй», де вони знайшли собі прихисток іноді перетворювався на фан-клуб «Гуцулів», куди приходили їх шанувальники, які часто просили гітариста Ярослава Удудяка зіграти блюз. І він грав. Очевидці стверджують, що це було неперевершено, що гітара в його руках «і плакала і сміялася».
Першою власною піснею гурту була «Ой яка ти чічко файна», але переважали обробки як народних, так і металевих пісень, зокрема класична хеві-метал композиція «Paranoid», набула в «Гуцулів» місцевого колориту, та набула соло на клавішних, характерного для радянської музики 70-х, додатково присипано кілька цитат з інших хітів Black Sabbath та інших. На перших записах для «Червоної Рути» 1988-89 чутно також «цитати» з джазових стандартів, блюзу та глем-року, надбані за 20 років розвитку.
Безперечним лідером групи вважався гітарист «Ґєба» – Ярослав Удудяк (помер у 1996 році). Зовні звичайний дядечко з бородою і кругленьким черевцем, він міг на довгі дні зачинятися в кімнаті з гітарою й магнітофоном та невтомно копіював партії визнаних гітаристів. Після наслідування західних рок-стандартів, гурт з часом виробив свій стиль — синтез важкого хард-року і хеві-металу із пародійно-гротескними текстами, які співалися гуцульським діалектом.
Серед пісень гурту варто згадати «Про паспорт (Раз ішов я до Косова)», «Про пиво», «Про джинси», «Шєпка з нутрії», «Зуби мої, зуби», «Віддай кашкіт, віддай мешт», «Лімузина “Жигулі”» та інші.
1988 року у місті Коломия на концерті гурту був здійснений перший аудіозапис їхнього виступу, який зберігся. 1989 року «Гуцули» взяли участь у фестивалі Червона рута. За рік до фестивалю музиканти знову зібралися разом. Провели ряд репетицій, пригадали старий репертуар, написали кілька нових пісень. У них знову з'явився шанс, зажевріла надія відродити гурт після тривалої перерви, показати усім, на що вони здатні. «Гуцулів» пам'ятали, їх виступи приймали з великим захватом. Група стала дипломантом фестивалю, а пісня «Афини» отримала приз за найкращу пісню про рідний край і стала лауреатом. Також незабаром відбувся їх сольний концерт в Коломиї. Збереглося відео з їх виступу чи-то 1987 чи 89 року, де помітно елементи фолк-року, гуцульського етно.
Проте, гурт не отримав розголосу, натомість зажив слави «націоналістів», яка на час отримання Україною незалежності перетворилася на прокляття «неформат». Внаслідок цього, комерційних альбомів гурту не існує, утім на сайті у вільному доступі кілька бутлеґів, включно з «офіційним» лайв-концертом 1989 року. Концерт був записаний з пульта звукорежисером Михайлом Шереметою. У них вже не було молодих років і юнацького куражу, коли будь-яка проблема здається дріб'язковою і зовсім не страшно за один день міняти обрану дорогу життя на 180 градусів. Проте колектив не розпався і через деякий час зібрався знов.
Колектив існує й досі та є найстарішим українським гуртом, в кінці 2014 року гурту «Гуцули» виповнилося 45 років та вони виступили на сцені Євромайдану.
В кінці 2009 року планувався грандіозний концерт до 40-річчя колективу, але не знайшлось ні підтримки, ні розуміння у влади, не знайшлося спонсорів. Репетиції «Гуцули» проводять у тій самій комірчині, в тому самому будинку культури, де починали.
Вшанування
Рок-гурт «Гуцули» випередили свій час, і випереджають його ще й досі завдяки своєму колоритному звучанню. Автентичне виконання пісень гуцульською, карпатський гумор, а часом і сарказм, глибока філософія окремих текстів, накладені на основу світової рок-культури, створюють неповторний колорит звучання, характерний тільки для «Гуцулів».
«Гуцули» стали помітним явищем в культурному житті Прикарпатського краю. Досить послухати цей український архаїчний, аутентичний рок початку 70-х років ХХ ст., щоб зрозуміти наскільний унікальний був цей гурт та водночас невизнаний тодішніми провладними структурами. Шквал критики і нерозуміння з боку офіціозу — настільки почуте не вписувалося в тодішні музичні рамки і канони, гоніння з боку партійних і репресивних органів — і повні зали і захват публіки — з іншого.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Гурт «Гуцули» — Орися була дівка вчена |
| | Гурт «Гуцули» — Шєпку з нутрії |
| | Гурт «Гуцули» — Раз пішов я до Косова |
| | Гурт «Гуцули» — Афини |
| | Гурт «Гуцули» — Думи мої |
| | Гурт «Гуцули» — Гуцули |
| | Гурт «Гуцули» — Знову дощ |
| | Гурт «Гуцули» — Терла баба мак |
| | Гурт «Гуцули» — Зуби мої, зуби. 1989 рік |
| | Гурт «Гуцули» — Віп'ю собі гальбу пива! |
| | Гурт «Гуцули» — Концерт в м. Коломия (1989) |
| | Гурт «Гуцули» — Джінси (1989) |
| | Гурт «Гуцули» — На вулиці Франка живе компанія така (1989) |
| | Гурт «Гуцули» — Гуляй дівчинонько |
Склад гурту
Одні музиканти йшли з гурту, їм на зміну приходили інші, але важка гуцульська рок музика залишалася. У різні часи учасниками гурту були: Мирослав Волощук, Ярослав Удудяк (Ґєба'), Ярослав Курищук, Любомир Гавриш, Остап Фокшей, Вольдемар Клюсік, Віталій Парамбуль, Валерій Анікін, Ярослав Онуфрійчук, Ігор Дорош, Анатолій Бондар, Леонід Процюк, Валерій Ткаченко (різнобічно обдарований музикант, який був гітаристом у «Світязі»), Анатолій Юрійчук (прийшов до «Гуцулів» з ВІА «Беркут» Івано-Франківської філармонії), Петро Хрущ (надзвичайно талановитий композитор, поет і виконавець), Сергій Сіталов. Усі вони в різний час були гуцулами і залишили в гурті свій більш або менш яскравий слід. Зі складу 1975 року в команді дотепер грає лише ударник Ярослав «Шула» Онуфрійчук, а Любомир Гавриш виконує роль менеджера..
Теперішній склад гурту
- Ярослав «Корига» Корищук — бас-гітара, лідер-вокаліст.
- Леонід Процюк — клавішні, вокал.
- Ярослав «Шула» Онуфрійчук — бубни.
- Олексій «Федул» Федько — гітара.
- Василь Лазорик «Годик» — гітара.
- Мирослав Вінтоняк «Пес» — гітара.
- Редактор-менеджер: Любомир Гавриш.
Концертні записи
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 12 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 січня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2015. Процитовано 6 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 12 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 12 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- Гуцули з Косова - Коломия'89 (live)
- Гуцули - Наживо (фестиваль Карпатський байкер, с. Смодна) (2008)
Посилання
- Офіційна сторінка гурту [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Світлини гурту на uaestrada.org [ 6 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Guculi Guculi ukrayinskij rok gurt z mista Kosova sho na Prikarpatti pershoprohidci stiliv hard rok ta vazhkij metal ne tilki v Ukrayini a j sviti Diplomanti festivalyu Chervona Ruta 1989 roku Avtori hitiv Afini Oj yaka ti chichko fajna Orisya bula divka vchena OSTANNIJ BLYuZ Znovu dosh Gurt vikonuye hard n hevi z guculskim koloritom teksti govirkoyu guculskim dialektom yaka zgodom zrobilasya harakternoyu dlya gurtiv vid Brativ Gadyukinih do Gucul Kalipso GuculiOsnovna informaciyaZhanrgard rok folk rok rok n roll gevi metalRoki1969 do teperKrayinaUkrayinaMistoKosiv Ivano Frankivska oblastMovaukrayinska guculskij govirSkladYaroslav Korishuk Leonid Procyuk Yaroslav Onufrijchuk Oleksij FedkoKolishni uchasnikiLyubomir Gavrish Viktor Kobozyev Yaroslav Ududyak Gyeba Anatolij Yurijchuk Igor Dorosh Sergij Bondar Volodimir Prokopik Valerij Tkachenko Stepan Pinishuk Petro Hrush Volodimir Petriv DUDU Volodimir Stecik na zhal pokijnij Miroslav Voloshuk Vasil Lazorik Godik Miroslav Vintonyak Pes Valerij AnikinOficijna imenkaIstoriyaGurt Guculi buv stvorenij u novorichnu nich 1969 roku na rik piznishe vid Deep Purple yakij yak viznayut sami zasnovniki mav znachnij vpliv na yih tvorchist Ideya stvorennya u misti vokalno instrumentalnogo ansamblyu VIA nalezhala studentovi uchilisha prikladnogo ta dekorativnogo mistectva Miroslavu Voloshukovi Pershij vistup gurtu vidbuvsya v aktovomu zali Kosivskogo tehnikumu narodnih promisliv u novorichnu nich 1969 roku Nazvu gurtu Guculi pridumav Lyubomir Gavrish Planuvalosya sho kozhen uchasnik VIA zmozhe zaproponuvati svij variant najmennya Ale Lyubomir ne stav ochikuvati kolektivnogo obgovorennya i neperedbachuvanogo rishennya bilshosti Vin vikrav barabani i razom zi svoyim drugom za odnu nich namalyuvav na nih pridumane im ya i vidpovidnij ornament Spochatku yak i reshta svitovih vinahidnikiv vazhkogo roku grali u legshomu stili yakij buv prijnyatnim do vklyuchennya v repertuar oficijnogo VIA Kobza U 1974 gurt aktivno koncertuvav z zhorstkimi gitarnimi rifami zaboronenimi u SRSR utim dobre vpiznavanimi sered sluhachiv radio Svoboda ta reshti shanuvalnikiv togochasnoyi rok muziki Kilka rokiv na pochatku simdesyatih Guculi pracyuvali pri rajonnomu Budinku kulturi grali i spivali na tancyah mayuchi z cogo pevnij prirobitok Ta Guculi yak spravzhni rokeri ne gnulisya Yih viphali z budinku kulturi ta voni prodovzhuvali grati Spershu grali na turistichnij bazi Karpatski zori a zgodom perejshli u restoran Vodograj Restoran Vodograj de voni znajshli sobi prihistok inodi peretvoryuvavsya na fan klub Guculiv kudi prihodili yih shanuvalniki yaki chasto prosili gitarista Yaroslava Ududyaka zigrati blyuz I vin grav Ochevidci stverdzhuyut sho ce bulo nepereversheno sho gitara v jogo rukah i plakala i smiyalasya Pershoyu vlasnoyu pisneyu gurtu bula Oj yaka ti chichko fajna ale perevazhali obrobki yak narodnih tak i metalevih pisen zokrema klasichna hevi metal kompoziciya Paranoid nabula v Guculiv miscevogo koloritu ta nabula solo na klavishnih harakternogo dlya radyanskoyi muziki 70 h dodatkovo prisipano kilka citat z inshih hitiv Black Sabbath ta inshih Na pershih zapisah dlya Chervonoyi Ruti 1988 89 chutno takozh citati z dzhazovih standartiv blyuzu ta glem roku nadbani za 20 rokiv rozvitku Bezperechnim liderom grupi vvazhavsya gitarist Gyeba Yaroslav Ududyak pomer u 1996 roci Zovni zvichajnij dyadechko z borodoyu i kruglenkim cherevcem vin mig na dovgi dni zachinyatisya v kimnati z gitaroyu j magnitofonom ta nevtomno kopiyuvav partiyi viznanih gitaristiv Pislya nasliduvannya zahidnih rok standartiv gurt z chasom virobiv svij stil sintez vazhkogo hard roku i hevi metalu iz parodijno grotesknimi tekstami yaki spivalisya guculskim dialektom Sered pisen gurtu varto zgadati Pro pasport Raz ishov ya do Kosova Pro pivo Pro dzhinsi Shyepka z nutriyi Zubi moyi zubi Viddaj kashkit viddaj mesht Limuzina Zhiguli ta inshi 1988 roku u misti Kolomiya na koncerti gurtu buv zdijsnenij pershij audiozapis yihnogo vistupu yakij zberigsya 1989 roku Guculi vzyali uchast u festivali Chervona ruta Za rik do festivalyu muzikanti znovu zibralisya razom Proveli ryad repeticij prigadali starij repertuar napisali kilka novih pisen U nih znovu z yavivsya shans zazhevrila nadiya vidroditi gurt pislya trivaloyi perervi pokazati usim na sho voni zdatni Guculiv pam yatali yih vistupi prijmali z velikim zahvatom Grupa stala diplomantom festivalyu a pisnya Afini otrimala priz za najkrashu pisnyu pro ridnij kraj i stala laureatom Takozh nezabarom vidbuvsya yih solnij koncert v Kolomiyi Zbereglosya video z yih vistupu chi to 1987 chi 89 roku de pomitno elementi folk roku guculskogo etno Prote gurt ne otrimav rozgolosu natomist zazhiv slavi nacionalistiv yaka na chas otrimannya Ukrayinoyu nezalezhnosti peretvorilasya na proklyattya neformat Vnaslidok cogo komercijnih albomiv gurtu ne isnuye utim na sajti u vilnomu dostupi kilka butlegiv vklyuchno z oficijnim lajv koncertom 1989 roku Koncert buv zapisanij z pulta zvukorezhiserom Mihajlom Sheremetoyu U nih vzhe ne bulo molodih rokiv i yunackogo kurazhu koli bud yaka problema zdayetsya drib yazkovoyu i zovsim ne strashno za odin den minyati obranu dorogu zhittya na 180 gradusiv Prote kolektiv ne rozpavsya i cherez deyakij chas zibravsya znov Kolektiv isnuye j dosi ta ye najstarishim ukrayinskim gurtom v kinci 2014 roku gurtu Guculi vipovnilosya 45 rokiv ta voni vistupili na sceni Yevromajdanu V kinci 2009 roku planuvavsya grandioznij koncert do 40 richchya kolektivu ale ne znajshlos ni pidtrimki ni rozuminnya u vladi ne znajshlosya sponsoriv Repeticiyi Guculi provodyat u tij samij komirchini v tomu samomu budinku kulturi de pochinali VshanuvannyaRok gurt Guculi viperedili svij chas i viperedzhayut jogo she j dosi zavdyaki svoyemu koloritnomu zvuchannyu Avtentichne vikonannya pisen guculskoyu karpatskij gumor a chasom i sarkazm gliboka filosofiya okremih tekstiv nakladeni na osnovu svitovoyi rok kulturi stvoryuyut nepovtornij kolorit zvuchannya harakternij tilki dlya Guculiv Guculi stali pomitnim yavishem v kulturnomu zhitti Prikarpatskogo krayu Dosit posluhati cej ukrayinskij arhayichnij autentichnij rok pochatku 70 h rokiv HH st shob zrozumiti naskilnij unikalnij buv cej gurt ta vodnochas neviznanij todishnimi provladnimi strukturami Shkval kritiki i nerozuminnya z boku oficiozu nastilki pochute ne vpisuvalosya v todishni muzichni ramki i kanoni goninnya z boku partijnih i represivnih organiv i povni zali i zahvat publiki z inshogo Zovnishni videofajliGurt Guculi Orisya bula divka vchenaGurt Guculi Shyepku z nutriyiGurt Guculi Raz pishov ya do KosovaGurt Guculi AfiniGurt Guculi Dumi moyiGurt Guculi GuculiGurt Guculi Znovu doshGurt Guculi Terla baba makGurt Guculi Zubi moyi zubi 1989 rikGurt Guculi Vip yu sobi galbu piva Gurt Guculi Koncert v m Kolomiya 1989 Gurt Guculi Dzhinsi 1989 Gurt Guculi Na vulici Franka zhive kompaniya taka 1989 Gurt Guculi Gulyaj divchinonkoSklad gurtuOdni muzikanti jshli z gurtu yim na zminu prihodili inshi ale vazhka guculska rok muzika zalishalasya U rizni chasi uchasnikami gurtu buli Miroslav Voloshuk Yaroslav Ududyak Gyeba Yaroslav Kurishuk Lyubomir Gavrish Ostap Fokshej Voldemar Klyusik Vitalij Parambul Valerij Anikin Yaroslav Onufrijchuk Igor Dorosh Anatolij Bondar Leonid Procyuk Valerij Tkachenko riznobichno obdarovanij muzikant yakij buv gitaristom u Svityazi Anatolij Yurijchuk prijshov do Guculiv z VIA Berkut Ivano Frankivskoyi filarmoniyi Petro Hrush nadzvichajno talanovitij kompozitor poet i vikonavec Sergij Sitalov Usi voni v riznij chas buliguculamii zalishili v gurti svij bilsh abo mensh yaskravij slid Zi skladu 1975 roku v komandi doteper graye lishe udarnik Yaroslav Shula Onufrijchuk a Lyubomir Gavrish vikonuye rol menedzhera Teperishnij sklad gurtu Yaroslav Koriga Korishuk bas gitara lider vokalist Leonid Procyuk klavishni vokal Yaroslav Shula Onufrijchuk bubni Oleksij Fedul Fedko gitara Vasil Lazorik Godik gitara Miroslav Vintonyak Pes gitara Redaktor menedzher Lyubomir Gavrish Koncertni zapisi1989 Kolomiya 89 2008 Nazhivo Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 Arhiv originalu za 6 grudnya 2014 Procitovano 12 sichnya 2015 Arhiv originalu za 13 chervnya 2015 Procitovano 12 sichnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 sichnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 11 chervnya 2015 Procitovano 6 travnya 2013 Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2015 Arhiv originalu za 6 grudnya 2014 Procitovano 12 sichnya 2015 Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 Arhiv originalu za 13 chervnya 2015 Procitovano 12 sichnya 2015 Guculi z Kosova Kolomiya 89 live Guculi Nazhivo festival Karpatskij bajker s Smodna 2008 PosilannyaPortal Muzika Oficijna storinka gurtu 18 grudnya 2014 u Wayback Machine Svitlini gurtu na uaestrada org 6 grudnya 2014 u Wayback Machine