Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гундобад або Гондебавд чи Гондовальд (д/н — 516) — король бургундів в 473—516 роках. Гундобаду приписується авторство , яка поєднала римське законодавство зі звичаями бургундів. Її першу редакцію завершено у 501—502 роках (доповнювалася до 515 року).
| Гундобад | |
|---|---|
| Gundobad Flavius Gundobadus | |
 | |
| Народився | до 455 Галлія |
| Помер | 516 |
| Країна | Королівство бургундів |
| Діяльність | монарх, Magister militum, Patrikios |
| Знання мов | і латина |
| Титул | король бургундів |
| Термін | 473—516 роки |
| Попередник | Гільперік I |
| Наступник | Сигізмунд |
| Конфесія | аріанство |
| Рід | d |
| Батько | Гундіох |
| Брати, сестри | Годомар I, Годегізел, Гільперік II і Клотільда Бургундська |
| У шлюбі з | d |
| Діти | 2 сини |
| |
Життєпис
На службі імперії
Син Гундіоха, короля бургундів, та сестри Ріцімера, патрикія Західної Римської імперії. Народився до 455 року. Приблизно у 470 році його було відправлено до Равенни, де Гундобад здобув гарну освіту. У 472 році після смерті Ріцімера отримав посаду патрикія (першої особи після імператора і фактичного правителя імперією) і стає magister militum praesentialis. 473 року після смерті імператора Олімбрія посадив на трон Гліцерія, але Гундобад зберігав повну владу. Того ж року після смерті батька номінально оголошений співкоролем свого стрийка Гільперіка I. 474 року вступив у конфлікт з новим імператором Юлієм Непотом, що бажав правити самостійно. Гундобада було позбавлено усіх посад. Тому він повертається до Бургундії. У 480 році після смерті короля Гільперіка I починає боротьбу за владу з братами.
Боротьба з братами
У 485 році почав війну з братами Гундобадом і Гільперіком. У 486 році Гундобад повалив одного зі своїх братів Годомара I, вбивши того у В'єнні. У 491 році, скориставшись боротьбою між Одоакром і остготами Теодоріха війська Гундобада спустошили провінцію Лігурія. Похід тривав до 492 року, коли Гундобад захопив багату здобич і 6 тис. полонених (за них згодом отримав чималий викуп). У 493 році Гундобад заколов мечем Гільперіка II і наказав кинути в воду з каменем на шиї його дружину, потім засудив на вигнання двох його доньок: Крону, що пішла до монастиря і Хродехільду (Клотильду). Втім за іншими відомостями Гільперіка II було вбито разом з братом Годомаром I або 491 року.
Приблизно в цей же час він запобіг подальшим спробам Авіта, єпископа В'єннського, з розповсюдження католицтва в Бургундії. При цьому сам єпископ не постраждав. Також король намагався зберігати мирні стосунки з католиками, незважаючи на прихильність до аріанства.
492 року укладає мирний договір з Остготським королівством, закріплений шлюбом Сигізмунда, сина Гундобада, і доньки короля Теодориха Великого. 496 році, скориставшись поразкою алеманів від коаліції салічних і ріпуарських франків, Гундобад розширив свої володіння за рахунок алеманів — повністю захопив колишню римську провінцію Максима Секванорум (до річки Ройс).
Головним суперником в Бургундії залишався останній брат — Годегізел. Той прийняв вигнаних Гундобадом небог. Обидва королі починають шукати допомоги один проти одного у короля франків Хлодвіга, який на той час розширив свої володіння до Луари та об'єднав усіх салічних франків. Хлодвіг підтримав Годегізела, який пообіцяв щорічну данину і територіальні поступки. У 500 році вороги Гундобада виступили проти нього. Вирішальна битва відбулася біля річки Уш (неподалік Діжона). Дізнавшись про підхід Хлодвіга, Гундобад запропонував брату об'єднатися проти зовнішнього ворога. Годегізель погодився, але в битві при Діжоні він перейшов на бік франків, і Гундобад зазнав поразки. Годегізель пішов на В'єнн, а Гундобад втік до Авіньйону, де опинився в облозі військами Хлодвига. Під тиском вестготского короля Аларіха II і за умови щорічної данини, Хлодвіг зняв облогу і відступив в свої володіння.
501 року, порушивши договір з Хлодвігом, Гундобад атакував брата, взявши того в облогу в В'єнні. Завдяки зраді загін Гундобада проник до обложеного місто водопровідним каналом і завдав удару в тил обложеним. Годегізель спробував сховатися в аріанській церкві але був там убитий разом з аріанським в'єннським єпископом. Внаслідок цього Гундобад об'єднав усю Бургундію. У 503 році в Оксеррі уклав союз зХлодвігом, спрямований проти Вестготського королівства. Гундобад при цьому розраховував захопити Прованс і Септиманію, щоб отримати вихід до Середземного моря.
Війни з готами
У 507 році під час війни франків з вестготами війська бургундів під командуванням Сигізмунда, сина Гундобада підійшли на допомогу до Хлодвіга. У вирішальній битві при Вує (неподалік Пуатьє) вестготи були розбиті, Аларіх II загинув, його син Амаларіх відступив до Іспанії. Після цього бургунди з частиною франків у внутрішні райони Аквітанії, а Хлодвіг пішов узбережжям через Бордо на Тулузу. Гундобад спробував оволодіти Арлем і отримати вихід до Середземного моря, але був зупинений полководцем остготів Іббой, який зайняв Прованс. У 508—509 роках Гундобад вимушений був вести війну з остготами, що захопили Авіньйон та сплюндрували бургундські володіння до Оранжу і Валансьєну.
Таким чином, більша частина вестготської Галлії, крім Провансу, зайнятого остготами і Септіманії, що залишилася під контролем вестготів, потрапила під владу франків. Гундобад не отримав жодного зиску від підтримки Хлодвіга. Навпаки фактично сприяв значному посиленню Франкського королівства. Разом з тим бургунди в цій війні зазнали суттєвих втрат, що послабило королівство.
У 511 році після смерті франкського короля Хлодвіга тимчасового зникла загроза з півночі. Водночас Гундобад встановив союзні стосунки зі Східною Римською імперією, отримавши посаду magister militum від імператора Анастасія I, як визнання свого статусу в Галлії. Також отримав право карбувати треміси з зображенням імператора та своєю монограмою. У 516 році Гундобад помер. Владу успадкував його син Сигізмунд.
Правництво
Важливим звершенням Гундобада і його римських юристів було створення на початку V ст. двох збірок законів. Бургундська правда (Lex Burgundiorium), яка складалася і доповнювалася в 501-515 роках, розглядала справи бургундів, але застосовувалася також в разі позовів між бургундами і гало-римлянами. Друга збірка Lex Romana Burgundionum, складена близько 506 року, була призначена для судових розглядів позовів між галло-римлянами, що проживали в Бургундському королівстві. Цей кодекс був компіляцією приписів пізньоримського права, переважно з кодексу Феодосія. Шлюби між бургундами і римськими громадянами забороняється. Втім мирне співіснування між ними цим не порушувалося.
Родина
Джерела
- Drew, The Burgundian code: book of constitutions or law of Gundobad (Philadelphia: University of Pennsylvania, 1972), pp. 5-8, 17
- Shanzer and Wood, Avitus of Vienne, letters and selected prose (Liverpool: University Press, 2002), p. 210.
- Justin Favrod, Les Burgondes. Un royaume oublié au cœur de l'Europe, Presses polytechniques et universitaires romandes, 2002
- Frank M. Ausbüttel: Germanische Herrscher. Von Arminius bis Theoderich. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2007, , S. 108—120.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гундобад |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gundobad abo Gondebavd chi Gondovald d n 516 korol burgundiv v 473 516 rokah Gundobadu pripisuyetsya avtorstvo yaka poyednala rimske zakonodavstvo zi zvichayami burgundiv Yiyi pershu redakciyu zaversheno u 501 502 rokah dopovnyuvalasya do 515 roku GundobadGundobad Flavius GundobadusNarodivsyado 455 GalliyaPomer516KrayinaKorolivstvo burgundivDiyalnistmonarh Magister militum PatrikiosZnannya movi latinaTitulkorol burgundivTermin473 516 rokiPoperednikGilperik INastupnikSigizmundKonfesiyaarianstvoRiddBatkoGundiohBrati sestriGodomar I Godegizel Gilperik II i Klotilda BurgundskaU shlyubi zdDiti2 sini Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNa sluzhbi imperiyi Sin Gundioha korolya burgundiv ta sestri Ricimera patrikiya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Narodivsya do 455 roku Priblizno u 470 roci jogo bulo vidpravleno do Ravenni de Gundobad zdobuv garnu osvitu U 472 roci pislya smerti Ricimera otrimav posadu patrikiya pershoyi osobi pislya imperatora i faktichnogo pravitelya imperiyeyu i staye magister militum praesentialis 473 roku pislya smerti imperatora Olimbriya posadiv na tron Gliceriya ale Gundobad zberigav povnu vladu Togo zh roku pislya smerti batka nominalno ogoloshenij spivkorolem svogo strijka Gilperika I 474 roku vstupiv u konflikt z novim imperatorom Yuliyem Nepotom sho bazhav praviti samostijno Gundobada bulo pozbavleno usih posad Tomu vin povertayetsya do Burgundiyi U 480 roci pislya smerti korolya Gilperika I pochinaye borotbu za vladu z bratami Borotba z bratami U 485 roci pochav vijnu z bratami Gundobadom i Gilperikom U 486 roci Gundobad povaliv odnogo zi svoyih brativ Godomara I vbivshi togo u V yenni U 491 roci skoristavshis borotboyu mizh Odoakrom i ostgotami Teodoriha vijska Gundobada spustoshili provinciyu Liguriya Pohid trivav do 492 roku koli Gundobad zahopiv bagatu zdobich i 6 tis polonenih za nih zgodom otrimav chimalij vikup U 493 roci Gundobad zakolov mechem Gilperika II i nakazav kinuti v vodu z kamenem na shiyi jogo druzhinu potim zasudiv na vignannya dvoh jogo donok Kronu sho pishla do monastirya i Hrodehildu Klotildu Vtim za inshimi vidomostyami Gilperika II bulo vbito razom z bratom Godomarom I abo 491 roku Priblizno v cej zhe chas vin zapobig podalshim sprobam Avita yepiskopa V yennskogo z rozpovsyudzhennya katolictva v Burgundiyi Pri comu sam yepiskop ne postrazhdav Takozh korol namagavsya zberigati mirni stosunki z katolikami nezvazhayuchi na prihilnist do arianstva 492 roku ukladaye mirnij dogovir z Ostgotskim korolivstvom zakriplenij shlyubom Sigizmunda sina Gundobada i donki korolya Teodoriha Velikogo 496 roci skoristavshis porazkoyu alemaniv vid koaliciyi salichnih i ripuarskih frankiv Gundobad rozshiriv svoyi volodinnya za rahunok alemaniv povnistyu zahopiv kolishnyu rimsku provinciyu Maksima Sekvanorum do richki Rojs Golovnim supernikom v Burgundiyi zalishavsya ostannij brat Godegizel Toj prijnyav vignanih Gundobadom nebog Obidva koroli pochinayut shukati dopomogi odin proti odnogo u korolya frankiv Hlodviga yakij na toj chas rozshiriv svoyi volodinnya do Luari ta ob yednav usih salichnih frankiv Hlodvig pidtrimav Godegizela yakij poobicyav shorichnu daninu i teritorialni postupki U 500 roci vorogi Gundobada vistupili proti nogo Virishalna bitva vidbulasya bilya richki Ush nepodalik Dizhona Diznavshis pro pidhid Hlodviga Gundobad zaproponuvav bratu ob yednatisya proti zovnishnogo voroga Godegizel pogodivsya ale v bitvi pri Dizhoni vin perejshov na bik frankiv i Gundobad zaznav porazki Godegizel pishov na V yenn a Gundobad vtik do Avinjonu de opinivsya v oblozi vijskami Hlodviga Pid tiskom vestgotskogo korolya Alariha II i za umovi shorichnoyi danini Hlodvig znyav oblogu i vidstupiv v svoyi volodinnya 501 roku porushivshi dogovir z Hlodvigom Gundobad atakuvav brata vzyavshi togo v oblogu v V yenni Zavdyaki zradi zagin Gundobada pronik do oblozhenogo misto vodoprovidnim kanalom i zavdav udaru v til oblozhenim Godegizel sprobuvav shovatisya v arianskij cerkvi ale buv tam ubitij razom z arianskim v yennskim yepiskopom Vnaslidok cogo Gundobad ob yednav usyu Burgundiyu U 503 roci v Okserri uklav soyuz zHlodvigom spryamovanij proti Vestgotskogo korolivstva Gundobad pri comu rozrahovuvav zahopiti Provans i Septimaniyu shob otrimati vihid do Seredzemnogo morya Vijni z gotami U 507 roci pid chas vijni frankiv z vestgotami vijska burgundiv pid komanduvannyam Sigizmunda sina Gundobada pidijshli na dopomogu do Hlodviga U virishalnij bitvi pri Vuye nepodalik Puatye vestgoti buli rozbiti Alarih II zaginuv jogo sin Amalarih vidstupiv do Ispaniyi Pislya cogo burgundi z chastinoyu frankiv u vnutrishni rajoni Akvitaniyi a Hlodvig pishov uzberezhzhyam cherez Bordo na Tuluzu Gundobad sprobuvav ovoloditi Arlem i otrimati vihid do Seredzemnogo morya ale buv zupinenij polkovodcem ostgotiv Ibboj yakij zajnyav Provans U 508 509 rokah Gundobad vimushenij buv vesti vijnu z ostgotami sho zahopili Avinjon ta splyundruvali burgundski volodinnya do Oranzhu i Valansyenu Takim chinom bilsha chastina vestgotskoyi Galliyi krim Provansu zajnyatogo ostgotami i Septimaniyi sho zalishilasya pid kontrolem vestgotiv potrapila pid vladu frankiv Gundobad ne otrimav zhodnogo zisku vid pidtrimki Hlodviga Navpaki faktichno spriyav znachnomu posilennyu Frankskogo korolivstva Razom z tim burgundi v cij vijni zaznali suttyevih vtrat sho poslabilo korolivstvo Tremis Anastasiya I z monogramoyu Gundobada U 511 roci pislya smerti frankskogo korolya Hlodviga timchasovogo znikla zagroza z pivnochi Vodnochas Gundobad vstanoviv soyuzni stosunki zi Shidnoyu Rimskoyu imperiyeyu otrimavshi posadu magister militum vid imperatora Anastasiya I yak viznannya svogo statusu v Galliyi Takozh otrimav pravo karbuvati tremisi z zobrazhennyam imperatora ta svoyeyu monogramoyu U 516 roci Gundobad pomer Vladu uspadkuvav jogo sin Sigizmund PravnictvoVazhlivim zvershennyam Gundobada i jogo rimskih yuristiv bulo stvorennya na pochatku V st dvoh zbirok zakoniv Burgundska pravda Lex Burgundiorium yaka skladalasya i dopovnyuvalasya v 501 515 rokah rozglyadala spravi burgundiv ale zastosovuvalasya takozh v razi pozoviv mizh burgundami i galo rimlyanami Druga zbirka Lex Romana Burgundionum skladena blizko 506 roku bula priznachena dlya sudovih rozglyadiv pozoviv mizh gallo rimlyanami sho prozhivali v Burgundskomu korolivstvi Cej kodeks buv kompilyaciyeyu pripisiv piznorimskogo prava perevazhno z kodeksu Feodosiya Shlyubi mizh burgundami i rimskimi gromadyanami zaboronyayetsya Vtim mirne spivisnuvannya mizh nimi cim ne porushuvalosya RodinaSigizmund korol u 516 524 rokah Godomar korol u 524 534 rokahDzherelaDrew The Burgundian code book of constitutions or law of Gundobad Philadelphia University of Pennsylvania 1972 pp 5 8 17 Shanzer and Wood Avitus of Vienne letters and selected prose Liverpool University Press 2002 p 210 Justin Favrod Les Burgondes Un royaume oublie au cœur de l Europe Presses polytechniques et universitaires romandes 2002 Frank M Ausbuttel Germanische Herrscher Von Arminius bis Theoderich Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 2007 ISBN 978 3 534 18250 3 S 108 120 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gundobad