Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Максиміліан Титус Губер пол Maksymilian Tytus Huber 4 січня 1872 с Коростенко над Дунайцем Новотарський повіт 9 грудня 1

Губер Максиміліан Титус

Губер Максиміліан Титус

Максиміліан Титус Губер (пол. Maksymilian Tytus Huber; 4 січня 1872, с. Коростенко-над-Дунайцем, Новотарський повіт — 9 грудня 1950, Краків, Польща) — визначний польський вчений у галузі теоретичної та прикладної механіки, фундатор польської школи механіки.

Максиміліан Титус Губер
image
Народився4 січня 1872(1872-01-04)
с.Коростенко-над-Дунайцем, Новотарський повіт, Польща
Помер9 грудня 1950(1950-12-09) (78 років)
Краків, Польща
ПохованняРаковицький цвинтар
Місце проживанняПольща,
Країнаimage Республіка Польща
Національністьполяк
Діяльністьінженер, інженер-механік, науковець, викладач університету
Alma materЛьвівська політехнічна школа,
Галузьмеханіка
ЗакладЛьвівська політехнічна школа, Варшавська політехніка, Гданська політехніка, Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця в Кракові
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Аспіранти, докторантиd[1]
ЧленствоПольське наукове товариство у Львові
Нагородидоктор honoris causa Гірничо-металургійної академії в Кракові, Варшавської політехніки та Гданської політехніки
image Максиміліан Титус Губер у Вікісховищі

Походження та освіта

Максиміліан Титус Губер народився 4 січня 1872 в містечку Новотарського повіту у родині податкового службовця, поляка німецького походження.

Початкову освіту отримав у школі у повітовому місті Краківського воєводства Ліманова. 1881 року розпочав навчання у гімназії в Кракові, продовжував навчання в гімназіях Нового Сончу та Коломиї, а завершував його з 1987 р до 1889 р у львівській 4-й класичній гімназії.

1889 року поступає на навчання до Львівської політехнічної школи на відділення інженерії, де з першого курсу поєднує навчання з науковою роботою. 1890 року публікує в журналі «Czasopismo Techniczne» свою першу наукову роботу «Проста конструкція гіперболи», на другому курсі готує до видання літографічний курс лекцій проф. К. Олеарського «Основи термодинаміки».

Життєвий шлях та науково-викладацька діяльність

1894 р. після завершення навчання М. Т. Губер розпочинає свою викладацьку діяльність на посаді асистента кафедри будівництва шляхів та залізниць Львівської політехнічної школи, яка була перервана річною військовою службою. 1896 року отримує стипендію на двосеместрове стажування в Берлінському університеті, де поглиблює свої знання з математики. Після завершення стажування проходить ще річну інженерну практику на посаді інженера-асистента в Крайовому бюро меліорації і в 1898 році повертається на посаду асистента кафедри математики Львівської політехнічної школи. Та вже через рік переїжджає до Кракова, де у Вищій промисловій школі викладає теоретичну і будівельну механіку.

1904 року за роботу «Внесок до теорії стискання пружних тіл», опубліковану в Annalen der Physik, отримує у Львівській політехнічній школі ступінь доктора технічних наук. У цьому ж році публікує одну з своїх найвагоміших праць, у якій формулює гіпотезу, за якою критерієм переходу матеріалу в граничний стан можна вважати питому потенціальну енергію зміни форми деформованого тіла. На основі цієї гіпотези пізніше працями Річарда фон Мізеза (1913) і (1924) був сформульований критерій питомої потенціальної енергії формозміни (четверта теорія міцності): граничний стан — текучість матеріалу — наступає незалежно від виду напруженого стану, коли потенціальна енергія формозміни деформованого тіла сягає своєї граничної величини.

1906 року М. Т. Губер знову повертається до Львівської політехнічної школи, де очолює кафедру технічної механіки. У 1910—1912 рр. поєднує наукову й викладацьку діяльність з виконанням функцій декана інженерного відділення. У червні 1914 р. його обирають ректором Львівської політехнічної школи, проте початок Першої світової війни перешкодив йому приступити до виконання обов'язків ректора.

Як офіцер артилерії М. Т. Губер бере участь у бойових операціях спочатку під Рогатином, а потім обороняє Перемишль. У березні 1915 р. разом з оборонцями фортеці потрапляє до російського полону. І навіть в умовах полону він продовжував наукову роботу — спочатку в Кінешмі, а пізніше в Казані. Вивчивши російську мову він знайомиться з роботами, підручниками з теорії пружності, опору матеріалів українського вченого-механіка Степана Тимошенка. Підкріплений згадкою в одній з них про його працю М. Губер звертається до С. Тимошенка з пропозицією перекласти польською мовою його підручник «Курс опору матеріалів». Отримавши згоду автора, здійснює перший переклад цього унікального підручника, який пізніше був перекладений багатьма іншими мовами і неодноразово перевидавався протягом півстоліття. За клопотанням С. Тимошенка отримав дозволи на користування бібліотекою Казанського університету та на викладання фізики в польській гімназії. У цей період листується з Тимошенком, який пересилає йому найновіші наукові праці з механіки. У Казані він розвиває теорію ортотропних пластин, започатковану ще у Львові, та готує монографію на цю тему. Ці результати були пізніше використані й С. Тимошенком при опрацюванні теорії анізотропних пластин.

1918 року повертається з полону до Львова на свою кафедру, де продовжує наукову роботу. 1921 року його знову обирають ректором на 1921—1922 навчальний рік. Після завершення каденції ректора М. Губер очолює механічну лабораторію, завданням якої було дослідження матеріалів із застосуванням хімічного аналізу, , механічних випробувань.

1925 р. М. Т. Губер був обраний головою Львівського відділення Польського математичного товариства, членами якого були відомі вчені Стефан Банах, Гуґо Штейнгауз, Юлій Павло Шаудер (1899—1943). Протягом 1926—1928 рр. він — віце-голова цього товариства. У вересні 1926 р. на Другому міжнародному конгресі з технічної механіки у Цюриху професор М. Т. Губер вже особисто знайомиться з С. П. Тимошенком.

1928 р. очолює кафедру механіки Варшавської політехніки.

1927 року обраний членом-кореспондентом, а з 1934 року — дійсним членом Польської академії знань (умінь). Належав до нечисельної групи з 12 професорів — фундаторів Академії технічних наук у Варшаві, 1928—1930 рр був її головою, а з 1934 року до початку Другої світової війни був керівником технічного відділу Академії в галузі фізики. 1934—1939 рр керував Варшавським політехнічним товариством. На замовлення Департаменту аеронавтики Міністерства військових справ з 1932 року до 1939 року керував дослідженнями з проблем міцності літальних апаратів. 1937 р. його обрано закордонним членом Академії праці ім. Т. Масарика у Празі.

У роки німецької окупації читав лекції на таємних технічних курсах. З початком варшавського повстання у серпні 1944 р. разом з дружиною потрапив до пересильного табору в , а пізніше в Закопаному.

Після закінчення Другої світової війни в 1945 році переїхав до Гданська, де став співорганізатором заснування Гданської політехніки, у якій очолював дві кафедри — опору матеріалів і вищих проблем механіки, а також Інститут міцності. 1949 року переїхав до Кракова, де в Гірничо-металургійній академії створив кафедру вищих проблем механіки.

Науковий доробок

Наукові здобутки професора М. Т. Губера загальновизнані у світовій механіці. Він отримав фундаментальні результати у галузі теорії пружності, теорії пластичності, впровадив в механіку передові концепції міцності металів, сформулював енергетичний критерій переходу матеріалу в граничний стан, започаткував і розвинув теорію ортотропних плит. У своїх роботах він торкнувся практично всіх галузей механіки деформівного твердого тіла, багатьох інженерних аспектів механіки у сфері будівництва залізниць (досліджував небезпеку деформації залізничної колії внаслідок зміни температури), мостів, конструювання машин, літаків, військової техніки (опрацював теоретичний метод визначення деформацій жерла гармати під час пострілу). У його доробку більше 220 наукових публікацій у журналах, 11 монографій, підручників, перекладів фахових книжок, окремі розділи в колективних монографіях та підручниках. Серед його підручників великою популярністю користувалися такі: Mechanika ogólna (1946-48, 1958), Stereomechanika techniczna. (Wytrzymałość materiałów) (1947-48, 1958), Teoria sprężystości (2 tomy, 1948-50).

Професор М. Т. Губер від 1895 року був членом Політехнічного товариства у Львові. Брав участь у багатьох міжнародних наукових конгресах: з технічної та прикладної механіки в Делфті (1924), Цюриху (1926), Стокгольмі (1930), Лондоні (1948); з мостобудування й промислового будівництва у Відні (1928), Парижі (1932), Берліні (1936), з дослідження матеріалів у Цюриху (1931).

Був номінований доктором honoris causa Гірничо-металургійної академії в Кракові (1945), Варшавської політехніки (1948), Гданської політехніки (1950).

Ушанування пам'яті

Максиміліан Губер помер 9 грудня 1950 року в Кракові. Похований на Раковецькому цвинтарі. 1954, 1956—1957 рр в Польщі видано 4-томний збірник «Праці М. Т. Губера», а 5-й том присвячений біографії професора та бібліографії його праць. На честь визначного вченого з 1955 р. Польська академія наук щорічно присуджує премію його імені за здобутки у галузі теорії пружності та пластичності.

Його іменем названі два танкери, збудовані в Польщі: «Професор Губер» (1960) та «М. Т. Губер» (1962), хресною яких була його донька професор історії мистецтва Марія Жепінська.

Вибрані публікації

  • Huber M. T. Zur Theorie der Berührung fester elastischer Körper // Annalen der Physik. — 1904. — 4, № 1. — S. 153—163.
  • Huber M. T. Właściwa praca odkształcenia iako miara wytężenia materialu // Czasopismo Techniczne. — Lwów, 1904. — 22, № 3. — S. 33—40; № 4. — S. 49—50; № 5. — S. 61—62; № 6. — S. 80—81.
  • Huber M. Т. О podstawach teorii wytrzymałości // Prace matematyczno-fizyczne. — Warszawa, 1904. — T. 15. — S. 47—59.
  • Huber M. Т. О natężeniach wywołanych nierównym ogrzaniem wewnętrznej i zewnętrznej ściany rury // Czasopismo Techniczne. — Lwów, 1906. — 24, № 2. — S. 30—35.
  • Huber M. T. Ogólna teoria płyt żelazo-betonowych i jej praktyczne zastosowanie do płyty prostokątnei podpartej wzdłuż całego obwodu // Ibid. — 1914. — 32, 11. — S. 129—132; № 12. — S. 141—144; № 13. — S. 153—155.
  • Huber M. Т., Fuchs S. Spannungsverteilung bei der Berührung zweier elasticher Zylinder // Ibid. — 1914. — 15, № 6. — S. 298—303.
  • Huber M. T. Prosty sposób obliczania płyt prostokątnych swobodnie podpartych wzdłuż całego obwodu // Ibid. — 1919. — 37, № 7. — S. 53—55.
  • Huber M. T. Teoria płyt prostokątnie-róznokierunkowych wraz z technicznymi zastosowaniami do płyt betonowych, krat belkowych itp. — Lwów: Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego, 1921. — 249s.
  • Huber M. T. Nowoczesne wzory wytrzymałości złożonej // Sprawozdanie Kwartalne Nr 4 Instytutu Badań Technicznych Lotnictwa. — Warszawa, 1930.
  • Huber M. T. Kryteria wytrzymałościowe w stereomechanice technicznej. — Warszawa: Instytut Wydawniczy SIMP, 1948. — 18 s.
  • Huber M. T. Pisma. — Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe. — T. 1, 1964. — 176 s.; T. 2, 1956. — 563 s.; T. 3, 1957. — 504 s.; T. 4, 1954. — 375 s.; T. 5, 1954. — 357 s.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максиміліан Титус Губер
  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  2. Huber M. T. Zur Theorie der Berührung fester elastischer Körper // Annalen der Physik. — 1904. — 4, № 1. — S. 153—163.
  3. Huber M. T. Właściwa praca odkształcenia iako miara wytężenia materiału // Czasopismo Techniczne. — Lwów, 1904. — 22, № 3. — S. 33—40; № 4. — S. 49—50; № 5. — S. 61—62; № 6. — S. 80—81.
  4. Timoszenko S. P. Kurs wytrzymałości materiałów. — Lwów; Warszawa, 1921. — 362 s.
  5. Huber M. T. Ogólna teoria płyt żelazo-betonowych i jej praktyczne zastosowanie do płyty prostokątnei podpartej wzdłuż całego obwodu // Ibid. — 1914. — 32, 11. — S. 129—132; № 12. — S. 141—144; № 13. — S. 153—155
  6. Huber M. T. Teoria płyt prostokątnie-róznokierunkowych wraz z technicznymi zastosowaniami do płyt betonowych, krat belkowych itp. — Lwów: Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego, 1921. — 249 s.
  7. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91.

Література

  • Сулим Г. Т. Максиміліан Титус Губер (до 120-річчя від дня народження). http://lp.edu.ua/index.php?id=2595
  • Zbigniew W. Engel, Zbigniew S. Olesiak. Maksymilian Tytus Huber. Biografia i reprinty dzieł naukowych.  —Radom: Wydawnictwo Naukowe Instytutu Technologii Eksploatacji, 2007.  — 250 s.
  • Inzynierowie polscy w XIX i XX wieku. Tom VII. 100 najwybitniejszych polskich twórców techniki. Pod red. J. Piłatowicza. Warszawa Wydawnictwo Retro-Art, 2001. — 284 s. http://pt.scribd.com/doc/86144193/26/HUBER-MAKSYMILIAN-TYTUS#outer_page_281
  • Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław; Warszawa; Kraków: PAN, 1962. — T. X/l, № 44. — S. 74—76.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Maksimilian Titus Guber pol Maksymilian Tytus Huber 4 sichnya 1872 s Korostenko nad Dunajcem Novotarskij povit 9 grudnya 1950 Krakiv Polsha viznachnij polskij vchenij u galuzi teoretichnoyi ta prikladnoyi mehaniki fundator polskoyi shkoli mehaniki Maksimilian Titus GuberNarodivsya4 sichnya 1872 1872 01 04 s Korostenko nad Dunajcem Novotarskij povit PolshaPomer9 grudnya 1950 1950 12 09 78 rokiv Krakiv PolshaPohovannyaRakovickij cvintarMisce prozhivannyaPolsha Krayina Respublika PolshaNacionalnistpolyakDiyalnistinzhener inzhener mehanik naukovec vikladach universitetuAlma materLvivska politehnichna shkola GaluzmehanikaZakladLvivska politehnichna shkola Varshavska politehnika Gdanska politehnika Girnicho metalurgijna akademiya imeni Stanislava Stashicya v KrakoviVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor tehnichnih naukAspiranti doktorantid 1 ChlenstvoPolske naukove tovaristvo u LvoviNagorodidoktor honoris causa Girnicho metalurgijnoyi akademiyi v Krakovi Varshavskoyi politehniki ta Gdanskoyi politehniki Maksimilian Titus Guber u VikishovishiPohodzhennya ta osvitaMaksimilian Titus Guber narodivsya 4 sichnya 1872 v mistechku Novotarskogo povitu u rodini podatkovogo sluzhbovcya polyaka nimeckogo pohodzhennya Pochatkovu osvitu otrimav u shkoli u povitovomu misti Krakivskogo voyevodstva Limanova 1881 roku rozpochav navchannya u gimnaziyi v Krakovi prodovzhuvav navchannya v gimnaziyah Novogo Sonchu ta Kolomiyi a zavershuvav jogo z 1987 r do 1889 r u lvivskij 4 j klasichnij gimnaziyi 1889 roku postupaye na navchannya do Lvivskoyi politehnichnoyi shkoli na viddilennya inzheneriyi de z pershogo kursu poyednuye navchannya z naukovoyu robotoyu 1890 roku publikuye v zhurnali Czasopismo Techniczne svoyu pershu naukovu robotu Prosta konstrukciya giperboli na drugomu kursi gotuye do vidannya litografichnij kurs lekcij prof K Olearskogo Osnovi termodinamiki Zhittyevij shlyah ta naukovo vikladacka diyalnist1894 r pislya zavershennya navchannya M T Guber rozpochinaye svoyu vikladacku diyalnist na posadi asistenta kafedri budivnictva shlyahiv ta zaliznic Lvivskoyi politehnichnoyi shkoli yaka bula perervana richnoyu vijskovoyu sluzhboyu 1896 roku otrimuye stipendiyu na dvosemestrove stazhuvannya v Berlinskomu universiteti de pogliblyuye svoyi znannya z matematiki Pislya zavershennya stazhuvannya prohodit she richnu inzhenernu praktiku na posadi inzhenera asistenta v Krajovomu byuro melioraciyi i v 1898 roci povertayetsya na posadu asistenta kafedri matematiki Lvivskoyi politehnichnoyi shkoli Ta vzhe cherez rik pereyizhdzhaye do Krakova de u Vishij promislovij shkoli vikladaye teoretichnu i budivelnu mehaniku 1904 roku za robotu Vnesok do teoriyi stiskannya pruzhnih til opublikovanu v Annalen der Physik otrimuye u Lvivskij politehnichnij shkoli stupin doktora tehnichnih nauk U comu zh roci publikuye odnu z svoyih najvagomishih prac u yakij formulyuye gipotezu za yakoyu kriteriyem perehodu materialu v granichnij stan mozhna vvazhati pitomu potencialnu energiyu zmini formi deformovanogo tila Na osnovi ciyeyi gipotezi piznishe pracyami Richarda fon Mizeza 1913 i 1924 buv sformulovanij kriterij pitomoyi potencialnoyi energiyi formozmini chetverta teoriya micnosti granichnij stan tekuchist materialu nastupaye nezalezhno vid vidu napruzhenogo stanu koli potencialna energiya formozmini deformovanogo tila syagaye svoyeyi granichnoyi velichini 1906 roku M T Guber znovu povertayetsya do Lvivskoyi politehnichnoyi shkoli de ocholyuye kafedru tehnichnoyi mehaniki U 1910 1912 rr poyednuye naukovu j vikladacku diyalnist z vikonannyam funkcij dekana inzhenernogo viddilennya U chervni 1914 r jogo obirayut rektorom Lvivskoyi politehnichnoyi shkoli prote pochatok Pershoyi svitovoyi vijni pereshkodiv jomu pristupiti do vikonannya obov yazkiv rektora Yak oficer artileriyi M T Guber bere uchast u bojovih operaciyah spochatku pid Rogatinom a potim oboronyaye Peremishl U berezni 1915 r razom z oboroncyami forteci potraplyaye do rosijskogo polonu I navit v umovah polonu vin prodovzhuvav naukovu robotu spochatku v Kineshmi a piznishe v Kazani Vivchivshi rosijsku movu vin znajomitsya z robotami pidruchnikami z teoriyi pruzhnosti oporu materialiv ukrayinskogo vchenogo mehanika Stepana Timoshenka Pidkriplenij zgadkoyu v odnij z nih pro jogo pracyu M Guber zvertayetsya do S Timoshenka z propoziciyeyu pereklasti polskoyu movoyu jogo pidruchnik Kurs oporu materialiv Otrimavshi zgodu avtora zdijsnyuye pershij pereklad cogo unikalnogo pidruchnika yakij piznishe buv perekladenij bagatma inshimi movami i neodnorazovo perevidavavsya protyagom pivstolittya Za klopotannyam S Timoshenka otrimav dozvoli na koristuvannya bibliotekoyu Kazanskogo universitetu ta na vikladannya fiziki v polskij gimnaziyi U cej period listuyetsya z Timoshenkom yakij peresilaye jomu najnovishi naukovi praci z mehaniki U Kazani vin rozvivaye teoriyu ortotropnih plastin zapochatkovanu she u Lvovi ta gotuye monografiyu na cyu temu Ci rezultati buli piznishe vikoristani j S Timoshenkom pri opracyuvanni teoriyi anizotropnih plastin 1918 roku povertayetsya z polonu do Lvova na svoyu kafedru de prodovzhuye naukovu robotu 1921 roku jogo znovu obirayut rektorom na 1921 1922 navchalnij rik Pislya zavershennya kadenciyi rektora M Guber ocholyuye mehanichnu laboratoriyu zavdannyam yakoyi bulo doslidzhennya materialiv iz zastosuvannyam himichnogo analizu mehanichnih viprobuvan 1925 r M T Guber buv obranij golovoyu Lvivskogo viddilennya Polskogo matematichnogo tovaristva chlenami yakogo buli vidomi vcheni Stefan Banah Gugo Shtejngauz Yulij Pavlo Shauder 1899 1943 Protyagom 1926 1928 rr vin vice golova cogo tovaristva U veresni 1926 r na Drugomu mizhnarodnomu kongresi z tehnichnoyi mehaniki u Cyurihu profesor M T Guber vzhe osobisto znajomitsya z S P Timoshenkom 1928 r ocholyuye kafedru mehaniki Varshavskoyi politehniki 1927 roku obranij chlenom korespondentom a z 1934 roku dijsnim chlenom Polskoyi akademiyi znan umin Nalezhav do nechiselnoyi grupi z 12 profesoriv fundatoriv Akademiyi tehnichnih nauk u Varshavi 1928 1930 rr buv yiyi golovoyu a z 1934 roku do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni buv kerivnikom tehnichnogo viddilu Akademiyi v galuzi fiziki 1934 1939 rr keruvav Varshavskim politehnichnim tovaristvom Na zamovlennya Departamentu aeronavtiki Ministerstva vijskovih sprav z 1932 roku do 1939 roku keruvav doslidzhennyami z problem micnosti litalnih aparativ 1937 r jogo obrano zakordonnim chlenom Akademiyi praci im T Masarika u Prazi U roki nimeckoyi okupaciyi chitav lekciyi na tayemnih tehnichnih kursah Z pochatkom varshavskogo povstannya u serpni 1944 r razom z druzhinoyu potrapiv do peresilnogo taboru v a piznishe v Zakopanomu Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni v 1945 roci pereyihav do Gdanska de stav spivorganizatorom zasnuvannya Gdanskoyi politehniki u yakij ocholyuvav dvi kafedri oporu materialiv i vishih problem mehaniki a takozh Institut micnosti 1949 roku pereyihav do Krakova de v Girnicho metalurgijnij akademiyi stvoriv kafedru vishih problem mehaniki Naukovij dorobokNaukovi zdobutki profesora M T Gubera zagalnoviznani u svitovij mehanici Vin otrimav fundamentalni rezultati u galuzi teoriyi pruzhnosti teoriyi plastichnosti vprovadiv v mehaniku peredovi koncepciyi micnosti metaliv sformulyuvav energetichnij kriterij perehodu materialu v granichnij stan zapochatkuvav i rozvinuv teoriyu ortotropnih plit U svoyih robotah vin torknuvsya praktichno vsih galuzej mehaniki deformivnogo tverdogo tila bagatoh inzhenernih aspektiv mehaniki u sferi budivnictva zaliznic doslidzhuvav nebezpeku deformaciyi zaliznichnoyi koliyi vnaslidok zmini temperaturi mostiv konstruyuvannya mashin litakiv vijskovoyi tehniki opracyuvav teoretichnij metod viznachennya deformacij zherla garmati pid chas postrilu U jogo dorobku bilshe 220 naukovih publikacij u zhurnalah 11 monografij pidruchnikiv perekladiv fahovih knizhok okremi rozdili v kolektivnih monografiyah ta pidruchnikah Sered jogo pidruchnikiv velikoyu populyarnistyu koristuvalisya taki Mechanika ogolna 1946 48 1958 Stereomechanika techniczna Wytrzymalosc materialow 1947 48 1958 Teoria sprezystosci 2 tomy 1948 50 Profesor M T Guber vid 1895 roku buv chlenom Politehnichnogo tovaristva u Lvovi Brav uchast u bagatoh mizhnarodnih naukovih kongresah z tehnichnoyi ta prikladnoyi mehaniki v Delfti 1924 Cyurihu 1926 Stokgolmi 1930 Londoni 1948 z mostobuduvannya j promislovogo budivnictva u Vidni 1928 Parizhi 1932 Berlini 1936 z doslidzhennya materialiv u Cyurihu 1931 Buv nominovanij doktorom honoris causa Girnicho metalurgijnoyi akademiyi v Krakovi 1945 Varshavskoyi politehniki 1948 Gdanskoyi politehniki 1950 Ushanuvannya pam yatiMaksimilian Guber pomer 9 grudnya 1950 roku v Krakovi Pohovanij na Rakoveckomu cvintari 1954 1956 1957 rr v Polshi vidano 4 tomnij zbirnik Praci M T Gubera a 5 j tom prisvyachenij biografiyi profesora ta bibliografiyi jogo prac Na chest viznachnogo vchenogo z 1955 r Polska akademiya nauk shorichno prisudzhuye premiyu jogo imeni za zdobutki u galuzi teoriyi pruzhnosti ta plastichnosti Jogo imenem nazvani dva tankeri zbudovani v Polshi Profesor Guber 1960 ta M T Guber 1962 hresnoyu yakih bula jogo donka profesor istoriyi mistectva Mariya Zhepinska Vibrani publikaciyiHuber M T Zur Theorie der Beruhrung fester elastischer Korper Annalen der Physik 1904 4 1 S 153 163 Huber M T Wlasciwa praca odksztalcenia iako miara wytezenia materialu Czasopismo Techniczne Lwow 1904 22 3 S 33 40 4 S 49 50 5 S 61 62 6 S 80 81 Huber M T O podstawach teorii wytrzymalosci Prace matematyczno fizyczne Warszawa 1904 T 15 S 47 59 Huber M T O natezeniach wywolanych nierownym ogrzaniem wewnetrznej i zewnetrznej sciany rury Czasopismo Techniczne Lwow 1906 24 2 S 30 35 Huber M T Ogolna teoria plyt zelazo betonowych i jej praktyczne zastosowanie do plyty prostokatnei podpartej wzdluz calego obwodu Ibid 1914 32 11 S 129 132 12 S 141 144 13 S 153 155 Huber M T Fuchs S Spannungsverteilung bei der Beruhrung zweier elasticher Zylinder Ibid 1914 15 6 S 298 303 Huber M T Prosty sposob obliczania plyt prostokatnych swobodnie podpartych wzdluz calego obwodu Ibid 1919 37 7 S 53 55 Huber M T Teoria plyt prostokatnie roznokierunkowych wraz z technicznymi zastosowaniami do plyt betonowych krat belkowych itp Lwow Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego 1921 249s Huber M T Nowoczesne wzory wytrzymalosci zlozonej Sprawozdanie Kwartalne Nr 4 Instytutu Badan Technicznych Lotnictwa Warszawa 1930 Huber M T Kryteria wytrzymalosciowe w stereomechanice technicznej Warszawa Instytut Wydawniczy SIMP 1948 18 s Huber M T Pisma Warszawa Panstwowe wydawnictwo naukowe T 1 1964 176 s T 2 1956 563 s T 3 1957 504 s T 4 1954 375 s T 5 1954 357 s PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maksimilian Titus GuberMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Huber M T Zur Theorie der Beruhrung fester elastischer Korper Annalen der Physik 1904 4 1 S 153 163 Huber M T Wlasciwa praca odksztalcenia iako miara wytezenia materialu Czasopismo Techniczne Lwow 1904 22 3 S 33 40 4 S 49 50 5 S 61 62 6 S 80 81 Timoszenko S P Kurs wytrzymalosci materialow Lwow Warszawa 1921 362 s Huber M T Ogolna teoria plyt zelazo betonowych i jej praktyczne zastosowanie do plyty prostokatnei podpartej wzdluz calego obwodu Ibid 1914 32 11 S 129 132 12 S 141 144 13 S 153 155 Huber M T Teoria plyt prostokatnie roznokierunkowych wraz z technicznymi zastosowaniami do plyt betonowych krat belkowych itp Lwow Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego 1921 249 s Ksiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1927 S 91 LiteraturaSulim G T Maksimilian Titus Guber do 120 richchya vid dnya narodzhennya http lp edu ua index php id 2595 Zbigniew W Engel Zbigniew S Olesiak Maksymilian Tytus Huber Biografia i reprinty dziel naukowych Radom Wydawnictwo Naukowe Instytutu Technologii Eksploatacji 2007 250 s Inzynierowie polscy w XIX i XX wieku Tom VII 100 najwybitniejszych polskich tworcow techniki Pod red J Pilatowicza Warszawa Wydawnictwo Retro Art 2001 284 s http pt scribd com doc 86144193 26 HUBER MAKSYMILIAN TYTUS outer page 281 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow PAN 1962 T X l 44 S 74 76

Дата публікації:
Топ