Грунтознавство

Не плутати з Ґрунтознавство (інженерна геологія).

Ґрунтозна́вство — наука про ґрунт, його склад, властивості, походження, розвиток, географічне поширення, раціональне використання. Належить до природничих наук. Об'єктом вивчення ґрунтознавства є ґрунти як природно-історичні тіла та ґрунтовий покрив, який утворює педосферу. Вивчає ґрунт як природне тіло, засіб виробництва і предмет праці.

Ґрунтознавство займається вивченням генезису, , , , географії та ; особливостями властивостей ґрунтів у різних гео- та екосистемах, розробляє теорію ґрунтоутворення та формування ґрунтової родючості.

Ґрунтознавство почало розвиватися в XVIII ст. і сформувалося як наука в ХІХ ст.

Розділи

• Фундаментальне або загальне ґрунтознавство
  • Педогностика — збірна група розділів ґрунтознавства, які вивчають речовинний склад, будову і властивості ґрунтів.
    • Морфологія ґрунтів
    • Фізика ґрунтів
    • Хімія ґрунтів
  • Педографія — збірна група розділів ґрунтознавства, які вивчають просторове поширення і природне різноманіття ґрунтів на земній поверхні у зв'язку із загальною географією природного середовища.
    • Географія ґрунтів
    •  — це вчення про різноманітність усіх існуючих на Землі ґрунтів, завдання якого вирішують , і .
  • Історичне ґрунтознавство — група розділів ґрунтознавства, які вивчають генезис (походження, розвиток) і еволюцію ґрунтів в контексті загальної історії розвитку земної поверхні.
  • Динамічне ґрунтознавство — група розділів ґрунтознавства, предметом яких є дослідження процесів ґрунтоутворення і сучасних ґрунтових режимів.
    • Охорона ґрунтів
  • Регіональне ґрунтознавство — розділ, предметом якого є вивчення особливостей ґрунтів і ґрунтового покриву великих регіонів (природних або адміністративних) Землі.
  • Історія і методологія ґрунтознавства

• Прикладне ґрунтознавство диференціюється залежно від галузі використання ґрунтів в господарській діяльності людини.
  • Агроґрунтознавство

Напрямки досліджень

Основні напрямки досліджень:

• Теоретичні проблеми генезису, географії ґрунтів, їх класифікації, діагностики і номенклатури.
• Науково-методичні проблеми розвитку в природних, культурних і техногенних екосистемах.
• Теоретичні проблеми , вивчення структури ґрунтового покриву, та , .
• Теоретичні основи формування ґрунтового покриву, морфологічних ознак, хімічного складу, фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунтів. Енергетика й режими ґрунтоутворення. Регулювання трансформації та міграції органічних і мінеральних компонентів ґрунту в природних, і .
• Розроблення теоретичних і науково-методичних основ хімії, фізики, географії, , , , використання їх методів для розв'язання завдань генезису, діагностики, класифікації ґрунтів.
• Продуктивність різних блоків природних і антропогенних екосистем, роль первинної та вторинної біомаси у процесах й живлення рослин. Біологічний кругообіг речовин у системі «ґрунт-рослина». .
• Теоретичні основи у просторі й часі, сучасне ґрунтознавство, , .
• Порівняльно-географічні, фізичні, хімічні, біологічні та математичні методи вивчення ґрунтів і ґрунтового покриву.
• Загальнотеоретичні проблеми аридизації, опустелювання, вторинного засолення, і розроблення методів охорони ґрунтового покриву.

Провідним науково-методичним центром України, який очолює і координує науково-дослідні роботи з проблем ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів, є Національний науковий центр . Ведення державного моніторингу ґрунтів забезпечує .

Історія

• Наукове вивчення ґрунтів почалося в кінці 18 ст. На рубежі 18 і 19 століть у Німеччині з'явилася гумусова теорія живлення рослин, запропонована ^[de] , яка посприяла дослідженням перегною. У 40-х рр. 19 ст її змінила теорія мінерального живлення рослин Ю. Лібіха, що сприяла розширенню хімічних досліджень ґрунту і виникненню агрогеологічного напряму в ґрунтознавстві. Цей напрям (представлений німецькими вченими ^[de], ^[de] і іншими в кінці 19 ст.) розглядав ґрунт лише як геологічне утворення, продукт вивітрювання, незважаючи на біологічні процеси в ньому. Тому ця теорія не могла дати правильного уявлення про ґрунт, хоча в розробці окремих питань ґрунтознавства (вивчення мінералогічного, хімічного та гранулометричного складу) були досягнуті певні успіхи.
• Генетичне ґрунтознавство було створене в Росії в 2-ій половині 19 ст. Датою виникнення його вважається 1883 — рік публікації В. В. Докучаєвим монографії «Руський чорнозем», в якій сформульовано основне положення його теорії: ґрунт — самостійне природне мінерально-органічне тіло, що утворилося з поверхневих шарів гірської породи (від якої воно якісно відрізняється) в результаті дії на них живих організмів (в тому числі мікроорганізмів) у певних кліматичних умовах. Невід'ємна властивість ґрунту — родючість. Докучаєв висунув і обґрунтував уявлення про чинники ґрунтотворення — материнську гірську породу, клімат, рослинність, рельєф, вік країни (згодом до них була приєднана господарська діяльність людини та ін.) і показав необхідність вивчення ґрунту з точки зору його походження, у тісному зв'язку з навколишніми умовами — географічний напрям у ґрунтознавстві. Однак біля витоків вчення про ґрунти, які передували В. В. Докучаєву, стояли професори харківського університету Н. Д. Борисяк та І. Ф. Леваковський. У праці «Про чорнозем», яка була опублікована 1851 року, Н. Д. Борисяк вперше подає науково обґрунтовану профільно-морфологічну, мінералогічну, хімічну, географічну і агрономічну характеристику чорноземів. Роботи Н. Д. Борисяка і І. Ф. Леваковського слугували фундаментом для досліджень чорнозему В. В. Докучаєвим.
• П. А. Костичев — сучасник В. Докучаєва — розвивав агрономічний напрям у ґрунтознавстві(досліджував питання взаємовідношення ґрунту і рослинності та ґрунтову родючість), який надалі продовжив Р. Вільямс.
• У перші десятиліття ХХ ст. розвивалося шляхове ґрунтознавство , яке згодом трансформувалося у ґрунтознавство. Одночасно з ґрунтознавством сформувалася й інша нова дисципліна, що вивчає фізичні властивості гірських порід, – «механіка ґрунтів», яка виникла на стику фізико-математичних, будівельних і геологічних наук.

Див. також

• ґрунт
• Реліктові ґрунти
• Максимальна щільність сухого ґрунту
• Коефіцієнт ущільнення ґрунту
• Родючість ґрунту

Література

Книги

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .

• Назаренко І. І., Польчина С. М. Нікорич В. А. Ґрунтознавство. Методологія і методи дослідження ґрунту
• Ґрунтознавство з основами агрохімії та геоботаніки / В. В. Снітинський, В. Ф. Якобенчук: навч. посібн. — Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. — Львів: Аверс, 2006. — 312 с.
• Позняк С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів: підручник. У двох частинах. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 270 і 286 с.
• Генезис, географія і екологія грунтів / ред.: С. П. Позняк. — Л., 1998. — 403 с. — (Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр.; Вип. 23). — укр. — рус.
• Грунтознавство і географія грунтів: Тексти лекцій. Ч. 1 / П. В. Климович; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2000 . — 178 c. — Бібліогр.: 9 назв.
• Грунтознавство: навч. посібник / Р. М. Панас. — Л. : Новий Світ-2000, 2008. — 371 с. — (Вища освіта в Україні). — Бібліогр.: с. 368—371. —
• Грунтознавство та механіка грунтів: навч. посіб. для студентів ВНЗ / І. Ю. Думич, Н. І. Топилко ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2014. — 192 с. : іл. — Бібліогр.: с. 181 (15 назв). —
• Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
• Біопродуктивність ґрунтів: навч. посіб. / Г. С. Іванюк ; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2009. - 350 с.: іл. - Термінол. слов. - Предм. покажч. - Авт. покажч. - Додатки. -
• Грунтознавство: навчальний посібник / Панас Р. М. – Львів: Новий світ - 2000, 2018.– 372 с.
• Екологічна якість ґрунту: навч. посіб. / З. Г. Гамкало; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2009. - 412 с.: іл. -
• Назаренко І. І., Польчина С. М., Нікорич В. А. Ґрунтознавство : Підручник. — Чернівці: Книги — XXI, 2004. — 400 с.
• Soil-plant-microbe interactions: An innovative approach towards improving soil health and plant growth. (pdf, epub) / Kumar, Upendra; Shelake, Rahul Mahadev; Singh, Rajni, (2023). Frontiers Media SA. ISBN .

Журнали

• Soil Biology and Biochemistry
• Plant and Soil
• Soil Science Society of America Journal
• Soil and Tillage Research
• European Journal of Soil Science
• Applied Soil Ecology
• Biology and Fertility of Soils

Посилання

• (англ.) Harmonized World Soil Database / FAO, IIASA, ISRIC, ISSCAS, JRC [ 19 грудня 2012 у Wayback Machine.] — растрова база даних роздільною здатністю 30 кутових секунд (≈1 км на екваторі), яка узагальнює дані по більш ніж 16 тис. індивідуальних одиниць ґрунтового картографування.
• (англ.)  — геоінформаційна база даних, до якої увійшла інформація по характеристиках ґрунтового покриву важливих для агроекологічного районування, оцінювання земель, моделювання розвитку сільськогосподарських культур, аналізу глобальних змін довкілля.
• (англ.) United States Department of Agriculture :: Natural Resources Conservation Service. Soils [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — Програма ґрунти. Служба збереження природних ресурсів Сільськогосподарського департаменту Уряду США.
• (англ.) Soil Survey [ 1 квітня 2021 у Wayback Machine.] by Soil Science Division USDA-NRCS. - методологія дослідження ґрунтового прокриву від Служба збереження природних ресурсів Сільськогосподарського департаменту Уряду США.
• (англ.) Карти ґрунтового покриву штатів США. [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Полянський С. В. Ґрунтознавство з основами географії ґрунтів [Текст] : понятійно-термінологічний словник / уклад. Сергій Володимирович Полянський. – Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 156 с.
2. Шляхове грунтознавство. Місто: Харків; Київ. Рік: 1935. Сторінок: 230 с.