Географія ґрунтів

Географія ґрунтів — наука, що вивчає закономірності формування і просторове розміщення ґрунтів; є розділом ґрунтознавства і перебуває у тісному зв'язку з фізичною географією, в тому числі геоморфологією, кліматологією, геоботанікою, ландшафтознавством, палеогеографією.

Основні напрямки

Географію ґрунтів поділяють на:

• загальну, що включає вчення про чинники ґрунтотворення і уявлення про основні закономірності географічного положення ґрунтів;
• регіональну, метою якої є опис, картографування і вивчення просторового розташування ґрунтів різних частин земної поверхні (від материків до невеликих територій (окремих населених пунктів, господарств тощо).

Найзагальніші закономірності географії ґрунтів:

• горизонтальна зональність (зміна ґрунтів на рівнинах, головним чином в залежності від кількості і співвідношення тепла і атмосферної вологи);
• висотна поясність (зміна ґрунтів з висотою в горах);
• фаціальність і провінціальність ґрунтів — їх зміни, що спричинені переважно ступенем континентальності клімату;
• ґрунтово-геохімічна провінціальність — зміни ґрунтів, пов'язані з тектоніко-літологічними умовами, зміна структур ґрунтового покрову.

Основні методи

• порівняно-географічний (зв'язане вивчення ґрунтів і умов ґрунтоутворення на різноманітних територіях);
• картографічний (складання різного масштабу).

З розвитком уявлень про елементарний ґрунтовий ареал і розробкою вчення про структуру ґрунтового покриву в географії ґрунтів почали використовувати методи статистики.

Сучасний стан

Географія ґрунтів створює наукову основу для якісної інвентаризації земельних угідь (з різною родючістю ґрунтів) і їх районування, що сприяє раціональному розміщенню сільськогосподарського виробництва.

Історичні аспекти

У Російській імперії географія ґрунтів виникла в кінці 19 століття в результаті праць В. В. Докучаєва, що створив вчення про фактори ґрунтоутворення, про горизонтальну і вертикальну зональність ґрунтів.

Джерела

• Географія ґрунтів — Енциклопедія сучасної України [ 25 січня 2018 у Wayback Machine.]

Література

• (рос.) Географический энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1988. — С. 59.

Посилання

• (англ.) Harmonized World Soil Database / FAO, IIASA, ISRIC, ISSCAS, JRC [ 19 грудня 2012 у Wayback Machine.] — растрова база даних роздільною здатністю 30 кутових секунд (≈1 км на екваторі), яка узагальнює дані по більш ніж 16 тис. індивідуальних одиниць ґрунтового картографування.
• (англ.)  — геоінформаційна база даних, до якої увійшла інформація по характеристиках ґрунтового покриву важливих для агроекологічного районування, оцінювання земель, моделювання розвитку сільськогосподарських культур, аналізу глобальних змін довкілля.