Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гро́зів — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 843 осіб.
| село Грозів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Громада | Острозька міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1570 |
| Населення | 843 |
| Площа | 2,545 км² |
| Густота населення | 331,24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35841 |
| Телефонний код | +380 3654 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°21′28″ пн. ш. 26°25′06″ сх. д. / 50.35778° пн. ш. 26.41833° сх. д.Координати: 50°21′28″ пн. ш. 26°25′06″ сх. д. / 50.35778° пн. ш. 26.41833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 245 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35841, Рівненська обл., Острозький р-н, с.Грем’яче, вул.Центральна,78 |
| Карта | |
  Грозів | |
 Грозів | |
| Мапа | |
| | |
В 1577 році Грозів був селом, що належало до острозького замку, князів Острозьких, які платили з села від 5 дим. півдворищ, 4 город, а в 1583 році від 7 дим., 4 підсудків. В 1653 році від 6 дим.
В 19 століття в селі було 77 будинків, населення 656 чоловік, церква дерев'яна 1879 року, на місці старої. Велика власність належала Гольдману — 1910 десятин (в тому 710 лісу). За переписом 1911 року до великої власності належало там 220 десятин.
Історія
Перші найбільш достовірні відомості про Грозів є в описі актової книги Київського центрального архіву, де в записі 1570 року сказано, що «между (поміж) Грозовым, Верховом» проходить гранична смуга маєтностей різних власників Острозького відомства. Скарга за 1583 рік обвинувачує острозьких замкових охоронців, які «при пути на Грозов» затримали торговий «караван» і вилучили з нього велику частину найкращих товарів. В актах 1648–1654 років Грозів у рядках: «под Грозовом», «в грозовском лесу», «к селу Грозову» кількаразово фігурує з приводу сутичок збройних загонів козаків, повсталих селян із ватагами польсько-шляхетського війська. Від 1753 року «Грозов» у числі 67 осель переходить з володінь маршалка Сангушка до князя Станіслав Любомирський, який тут розширив культивовані займи, збільшив податкові данини за сінокоси, випас, лісозруби.
Польський географічний словник 1882 року коментує «Грозув» («Grozów») як примітну оселю, розміщену між горами та обширними горбами, що з півдня і заходу оточена густими борами, у надрах яких є поклади сировини для випалювання вапна.
У книзі М.Теодоровича за 1889 рік сказано, що «село Грозов при небольшом пруде волости Хоровской» мало 77 дворів, 656 мешканців. Тоді воно було власністю княгині Корженецької (з роду магнатів Іллінських).
У 1906 році село Хорівської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 10 верст, від волості 7. Дворів 88, мешканців 513.
У 1935 році в селі проживало 644 чоловіка. Довідник 1947 року трактує «Грозів» як село зі своєю сільрадою, котре в 60-х роках відходить під адміністрування сусіднього Грем'ячого, до якого приналежне й зараз.
З 2020 року у складі Острозької міської громади, до 2020 року було у складі Грем'яцької сільської ради.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 834 | 98.93% |
| вірменська | 5 | 0.59% |
| російська | 4 | 0.48% |
| Усього | 843 | 100% |
Походження назви
У назві Грозів є кінцеве (суфіксальне) «ів» («ов») для вираження приналежності, тобто ніби відповіді «кому належить іменований об'єкт». Віднявши його, матимемо «Гроз», що як укорочене від прізвища (прізвиська) Гроза, котре документується десь з XV столітті («Ивашко Гроза, крестьянин Черенчинского погоста», 1498 рік). Таке «Гроз» («Гроза») могло бути витворене з частини давньоруських імен з ряду Грозимир (Гроз-и-мир), де побажання народженому: «Хай стане міцним, грізним, нехай відстоює мир!» На цей здогад спонукає засвідчене з 1495 року ім'я «Грозим» («за Петра а [і] Грозима»), що звично сформувалось шляхом укорочення вищенаведеного Грозимир. Менш ймовірно вбачати в «Гроза» безпосередньо втілене однозвучне слово якогось переносного значення: «грізний», «небезпечний», «жорстокий», «дуже сильний» тощо.
І так: Грозів — безсумнівна відособова назва, приховавша значення «оселя, котру заснував, фондував, привласнив чоловік з іменем, прізвищем чи прізвиськом Гроза», що існує з різними похідними в наші дні, як Грозик, Грозимко, Грозюк, Грозишин або навіть Грозовський.
Церква
У селі є започаткована в 1879 році церква Різдва Пресвятої Богородиці з благодатною Іконою Богоматері, святкове возвеличення якої припадає на 8 вересня. Тут зберігалися копії метричних книг з 1809 року, опис церковної землі площею понад 20 десятин. Серед перших священиків у 1791–1824 роках був Павло Каплич.
Церква в ім'я Народження Пресвятої Богородиці побудована в 1742 р. на кошти прихожан, освячена 30 січня 1879 р.(до наших днів не збереглась). Дерев'яна на кам'яному фундаменті разом з такою ж дзвіницею. У храмі знаходилась благодатна ікона Богоматері. Велике скупчення людей було на великі свята. Опис церковного майна був проведений в 1884 р. Церква володіла 1 десятиною садиби, 10 десятинами орної землі, 3 десятини сінокосу та 2 десятини під хутором та пасікою. Школи не було. З 13 березня 1883 р. була церквою сіл: Грозів, Грем'яче, Попівці. Дворів 77, прихожан 656 осіб.
У 1945 році Церква в ім'я Народження Пресвятої Богородиці села Грозів начислювала 300 прихожан. Церква — дерев'яна, площею 90 кв. м. 26 березня 1947 р. відбулося зібрання прихожани (253 людини) села Грозів, на якому обрали церковну двадцятку(22 людини), голову церкви, старосту, помічника старости та касира. Голова церкви — Рихлицький Михайло, церковний староста — Тишко Матвій Степанович, помічник церковного старости — Федорук Олексій Романович, касир — Сколь Григорій Іванович. Рішення даного зібрання записано у протоколі від 26.03.1947 р.
31 березня 1947 р. було укладено «Типовий договір» між громадою с. Грозів та Ісполкомом Острозького Совета депутатів, у якому офіційно затверджено релігійну громаду села Грозів та її зобов'язання зберігати церковне майно та використовувати його за цільовим призначенням. З документу «Единовременный учет религиозного обьединения» відомо, що Церкву в ім'я Народження Пресвятої Богородиці села Грозів у період з 1959 по 1962 рр. не закривали, а службу відвідували 300 чоловік.
Станом на 26.05.1961 р. із «Списку діючих релігійних общин і храмів по Острозькому районі Рівненської області» можна дізнатись, що в церкві села Грозів службу проводив Славинський Кирило Степанович.
В архівних документах міститься інформація про дохід релігійних громад Острозькому районі в 1960–1962 рр. Із даного списку «Про церковні доходи» відомо, що дохід Грозівського храму з 1960 по 1961 р. зменшився, а з 1961—1962 р. — збільшився (1960 р. — 1870, 1961 р. — 1835, 1961 р. — 2967).
Облікових дані «На релігійне об'єднання православної церкви села Грозів» повідомляють нас про те, що з 1968 по 1976 р. настоятелем грозівської церкви був Трофимчук Іван Степанович, в 1976 р. церковним старостою Церкви в ім'я Народження Пресвятої Богородиці був Шевчук Антон Максимович, заступником (помічником) старости — Тишко Сергій Романович, касиром — Демчук Северин. Церковний хор складався з 10 хористів.
В 1981 р. відбулося зібрання релігійної громади села Грозів, згідно з яким старостою залишився Шевчук Антон Максимович, заступником старости був обраний Чехолка Арсен Олександрович, касир — Покотило Іван Матвійович.
11.08.1982 р. грозівська двадцятка церкви Різдва Богородиці просить у Острозької Районної Ради дозвіл на проведення ремонтних робіт храму.
13.06.1990 р. Острозької районна Рада народних депутатів Ровенської області дала згоду на будівництво нового храму в селі Грозів та надала для цього необхідні матеріали.
14.09.1991 р. — почато будівництво нової церкви. У 1992 р. — будівництво завершене. Побудовано нову церкву Свято-Різдва Богородиці села Грозів завдяки відданій праці церковних старост Герчука Степана та Тимчука Євгенія. З 1992 р. і по сьогодні настоятелем Грозівської церкви є Кухарчук Олександр Володимирович. Церква підпорядкована УПЦ МП. Сьогодні кількість вірян становить 800 чоловік.
12.02.2001 р. було освячено церкву Свято-Різдва Богородиці села Грозів благочинним протоіреєм Ростиславом Трепачуком. В 2002 році завершено реконструкцію церкви. Рішенням сесії Грем'яцької сільської ради № 29 від 26.04.1991 року було виділено земельну ділянку для обслуговування культової будівлі.
Іменовані об'єкти
У Грозові є іменовані об'єкти: Березняки — березові гайки; Біля ставка — криничне джерельце неподалік ставка; Видумка — давня назва сільської вулиці, де поняття «затіяна кимось оселя»; Гора — висотна дільниця села (тепер однойменна вулиця); Діброва — хутір з однойменному урочищі, де був ліс з перевагою листяних (дубових) дерев; Завидівський — хутір (з 1950 року — село Прогрес) неподалік колишнього села Завидова; Загуменки — старовинна околиця за «гумнами», тобто неподалік житлово-господарських забудов; Корчунок — сільська дільниця на місці викорчуваного лісу; Нова — вулиця «нових» забудов; Святня — хутір з однойменною назвою джерельної криниці, де проводили ритуали життєдайної води й де, за оповідями, була витворена вже згадана ікона Богоматері; Село — центр оселі; Сонячна — вуличка на «відсонні»; Сорокове — луг, випас на маєтності Сороки; Шкільна — вулиця в околиці школи.
Річка Заводна, що витікає з південних околиць села Верхова й формує після 6-кілометрового плину під Грозовом ставок, мабуть, втілює у назві поняття «та, що за водяним простором або урочищем Водне». Таку назву має ще річка й болото на Кіровоградщині.
Ветерани Другої світової війни
Зиновій Іларіонович Соболь
Зиновій Іларіонович Соболь — 1919 року народження, у сороковому році був призваний до Червоної армії. Служив у 498-у артилерійському полку у Сімферополі. З початку нацистської агресії охороняв Північну гавань Севастополя. З наближенням лінії фронту вихідців із західноукраїнських областей було переведено у військові формування, які готували оборонні укріплення. Під Феодосією потрапили у вороже оточення, опинилися у тимчасовому концтаборі, з якого невдовзі йому вдалося втекти.
Після знищення Грозова, де народився і ріс, Зіновій Соболь разом із дружиною жили в рідних на Монастирку, що біля Острога. А звідти після звільнення Острожчини від загарбників, Зіновій знову був призваний до лав діючої армії. Після збору у місті Баранівка (що на Житомирщині), мобілізованих відправили на перепідготовку аж у місто Саратов, на Волзі, а звідти — на фронт під Вітебськ. Воював в складі 1124 сп 334 сд 1 ПрибФ, як багато хто із жителів Острожчини. Брав участь у операції «Багратіон». У кровопролитних боях в ролі другого номера навідника танкового кулемета при прориві оборони противника 23.06.1944 недалеко від населеного пункту Шуміліно Вітебської області Білорусь солдат був поранений, внаслідок чого йому було ампутовано ліву руку нижче ліктя. Лікувався у місті Володимирі Російської Федерації, і під осінь 1944 року був демобілізований через інвалідність.
Зіновій Іларіонович Соболь нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», орденом Вітчизняної війни, а також медалями у зв'язку з ювілеями перемоги у німецько-радянській війні.
У повоєнні роки працював секретарем сільської ради, діловодом у школі, головою ревізійної комісії у місцевому колгоспі.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 травня 2020.
- Документи про нагородження [ 1 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Подвиг народу» (рос.)
Посилання
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Погода в селі Грозів [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Блог бібліотеки села Грозів [ 19 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Сторінка бібліотеки села Грозів у соціальній мережі
- Навчально — виховний комплекс «Грозівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад (ясла — садок)»
- *
Джерела
- Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область. — Київ, 1973.
- Пура Я. Край наш у назвах. — Рівне, 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gro ziv selo v Ukrayini v Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 843 osib selo GrozivKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Ostrozka miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1570Naselennya 843Plosha 2 545 km Gustota naselennya 331 24 osib km Poshtovij indeks 35841Telefonnij kod 380 3654Geografichni daniGeografichni koordinati 50 21 28 pn sh 26 25 06 sh d 50 35778 pn sh 26 41833 sh d 50 35778 26 41833 Koordinati 50 21 28 pn sh 26 25 06 sh d 50 35778 pn sh 26 41833 sh d 50 35778 26 41833Serednya visota nad rivnem morya 245 mMisceva vladaAdresa radi 35841 Rivnenska obl Ostrozkij r n s Grem yache vul Centralna 78KartaGrozivGrozivMapa Groziv u Vikishovishi V 1577 roci Groziv buv selom sho nalezhalo do ostrozkogo zamku knyaziv Ostrozkih yaki platili z sela vid 5 dim pivdvorish 4 gorod a v 1583 roci vid 7 dim 4 pidsudkiv V 1653 roci vid 6 dim V 19 stolittya v seli bulo 77 budinkiv naselennya 656 cholovik cerkva derev yana 1879 roku na misci staroyi Velika vlasnist nalezhala Goldmanu 1910 desyatin v tomu 710 lisu Za perepisom 1911 roku do velikoyi vlasnosti nalezhalo tam 220 desyatin IstoriyaPershi najbilsh dostovirni vidomosti pro Groziv ye v opisi aktovoyi knigi Kiyivskogo centralnogo arhivu de v zapisi 1570 roku skazano sho mezhdu pomizh Grozovym Verhovom prohodit granichna smuga mayetnostej riznih vlasnikiv Ostrozkogo vidomstva Skarga za 1583 rik obvinuvachuye ostrozkih zamkovih ohoronciv yaki pri puti na Grozov zatrimali torgovij karavan i viluchili z nogo veliku chastinu najkrashih tovariv V aktah 1648 1654 rokiv Groziv u ryadkah pod Grozovom v grozovskom lesu k selu Grozovu kilkarazovo figuruye z privodu sutichok zbrojnih zagoniv kozakiv povstalih selyan iz vatagami polsko shlyahetskogo vijska Vid 1753 roku Grozov u chisli 67 osel perehodit z volodin marshalka Sangushka do knyazya Stanislav Lyubomirskij yakij tut rozshiriv kultivovani zajmi zbilshiv podatkovi danini za sinokosi vipas lisozrubi Polskij geografichnij slovnik 1882 roku komentuye Grozuv Grozow yak primitnu oselyu rozmishenu mizh gorami ta obshirnimi gorbami sho z pivdnya i zahodu otochena gustimi borami u nadrah yakih ye pokladi sirovini dlya vipalyuvannya vapna U knizi M Teodorovicha za 1889 rik skazano sho selo Grozov pri nebolshom prude volosti Horovskoj malo 77 dvoriv 656 meshkanciv Todi vono bulo vlasnistyu knyagini Korzheneckoyi z rodu magnativ Illinskih U 1906 roci selo Horivskoyi volosti Ostrozkogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 10 verst vid volosti 7 Dvoriv 88 meshkanciv 513 U 1935 roci v seli prozhivalo 644 cholovika Dovidnik 1947 roku traktuye Groziv yak selo zi svoyeyu silradoyu kotre v 60 h rokah vidhodit pid administruvannya susidnogo Grem yachogo do yakogo prinalezhne j zaraz Z 2020 roku u skladi Ostrozkoyi miskoyi gromadi do 2020 roku bulo u skladi Grem yackoyi silskoyi radi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 834 98 93 virmenska 5 0 59 rosijska 4 0 48 Usogo 843 100 Pohodzhennya nazviU nazvi Groziv ye kinceve sufiksalne iv ov dlya virazhennya prinalezhnosti tobto nibi vidpovidi komu nalezhit imenovanij ob yekt Vidnyavshi jogo matimemo Groz sho yak ukorochene vid prizvisha prizviska Groza kotre dokumentuyetsya des z XV stolitti Ivashko Groza krestyanin Cherenchinskogo pogosta 1498 rik Take Groz Groza moglo buti vitvorene z chastini davnoruskih imen z ryadu Grozimir Groz i mir de pobazhannya narodzhenomu Haj stane micnim griznim nehaj vidstoyuye mir Na cej zdogad sponukaye zasvidchene z 1495 roku im ya Grozim za Petra a i Grozima sho zvichno sformuvalos shlyahom ukorochennya vishenavedenogo Grozimir Mensh jmovirno vbachati v Groza bezposeredno vtilene odnozvuchne slovo yakogos perenosnogo znachennya griznij nebezpechnij zhorstokij duzhe silnij tosho I tak Groziv bezsumnivna vidosobova nazva prihovavsha znachennya oselya kotru zasnuvav fonduvav privlasniv cholovik z imenem prizvishem chi prizviskom Groza sho isnuye z riznimi pohidnimi v nashi dni yak Grozik Grozimko Grozyuk Grozishin abo navit Grozovskij CerkvaCerkva v im ya Narodzhennya Presvyatoyi Bogorodici sela Groziv U seli ye zapochatkovana v 1879 roci cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici z blagodatnoyu Ikonoyu Bogomateri svyatkove vozvelichennya yakoyi pripadaye na 8 veresnya Tut zberigalisya kopiyi metrichnih knig z 1809 roku opis cerkovnoyi zemli plosheyu ponad 20 desyatin Sered pershih svyashenikiv u 1791 1824 rokah buv Pavlo Kaplich Cerkva v im ya Narodzhennya Presvyatoyi Bogorodici pobudovana v 1742 r na koshti prihozhan osvyachena 30 sichnya 1879 r do nashih dniv ne zbereglas Derev yana na kam yanomu fundamenti razom z takoyu zh dzviniceyu U hrami znahodilas blagodatna ikona Bogomateri Velike skupchennya lyudej bulo na veliki svyata Opis cerkovnogo majna buv provedenij v 1884 r Cerkva volodila 1 desyatinoyu sadibi 10 desyatinami ornoyi zemli 3 desyatini sinokosu ta 2 desyatini pid hutorom ta pasikoyu Shkoli ne bulo Z 13 bereznya 1883 r bula cerkvoyu sil Groziv Grem yache Popivci Dvoriv 77 prihozhan 656 osib U 1945 roci Cerkva v im ya Narodzhennya Presvyatoyi Bogorodici sela Groziv nachislyuvala 300 prihozhan Cerkva derev yana plosheyu 90 kv m 26 bereznya 1947 r vidbulosya zibrannya prihozhani 253 lyudini sela Groziv na yakomu obrali cerkovnu dvadcyatku 22 lyudini golovu cerkvi starostu pomichnika starosti ta kasira Golova cerkvi Rihlickij Mihajlo cerkovnij starosta Tishko Matvij Stepanovich pomichnik cerkovnogo starosti Fedoruk Oleksij Romanovich kasir Skol Grigorij Ivanovich Rishennya danogo zibrannya zapisano u protokoli vid 26 03 1947 r 31 bereznya 1947 r bulo ukladeno Tipovij dogovir mizh gromadoyu s Groziv ta Ispolkomom Ostrozkogo Soveta deputativ u yakomu oficijno zatverdzheno religijnu gromadu sela Groziv ta yiyi zobov yazannya zberigati cerkovne majno ta vikoristovuvati jogo za cilovim priznachennyam Z dokumentu Edinovremennyj uchet religioznogo obedineniya vidomo sho Cerkvu v im ya Narodzhennya Presvyatoyi Bogorodici sela Groziv u period z 1959 po 1962 rr ne zakrivali a sluzhbu vidviduvali 300 cholovik Stanom na 26 05 1961 r iz Spisku diyuchih religijnih obshin i hramiv po Ostrozkomu rajoni Rivnenskoyi oblasti mozhna diznatis sho v cerkvi sela Groziv sluzhbu provodiv Slavinskij Kirilo Stepanovich V arhivnih dokumentah mistitsya informaciya pro dohid religijnih gromad Ostrozkomu rajoni v 1960 1962 rr Iz danogo spisku Pro cerkovni dohodi vidomo sho dohid Grozivskogo hramu z 1960 po 1961 r zmenshivsya a z 1961 1962 r zbilshivsya 1960 r 1870 1961 r 1835 1961 r 2967 Oblikovih dani Na religijne ob yednannya pravoslavnoyi cerkvi sela Groziv povidomlyayut nas pro te sho z 1968 po 1976 r nastoyatelem grozivskoyi cerkvi buv Trofimchuk Ivan Stepanovich v 1976 r cerkovnim starostoyu Cerkvi v im ya Narodzhennya Presvyatoyi Bogorodici buv Shevchuk Anton Maksimovich zastupnikom pomichnikom starosti Tishko Sergij Romanovich kasirom Demchuk Severin Cerkovnij hor skladavsya z 10 horistiv V 1981 r vidbulosya zibrannya religijnoyi gromadi sela Groziv zgidno z yakim starostoyu zalishivsya Shevchuk Anton Maksimovich zastupnikom starosti buv obranij Cheholka Arsen Oleksandrovich kasir Pokotilo Ivan Matvijovich 11 08 1982 r grozivska dvadcyatka cerkvi Rizdva Bogorodici prosit u Ostrozkoyi Rajonnoyi Radi dozvil na provedennya remontnih robit hramu 13 06 1990 r Ostrozkoyi rajonna Rada narodnih deputativ Rovenskoyi oblasti dala zgodu na budivnictvo novogo hramu v seli Groziv ta nadala dlya cogo neobhidni materiali 14 09 1991 r pochato budivnictvo novoyi cerkvi U 1992 r budivnictvo zavershene Pobudovano novu cerkvu Svyato Rizdva Bogorodici sela Groziv zavdyaki viddanij praci cerkovnih starost Gerchuka Stepana ta Timchuka Yevgeniya Z 1992 r i po sogodni nastoyatelem Grozivskoyi cerkvi ye Kuharchuk Oleksandr Volodimirovich Cerkva pidporyadkovana UPC MP Sogodni kilkist viryan stanovit 800 cholovik 12 02 2001 r bulo osvyacheno cerkvu Svyato Rizdva Bogorodici sela Groziv blagochinnim protoireyem Rostislavom Trepachukom V 2002 roci zaversheno rekonstrukciyu cerkvi Rishennyam sesiyi Grem yackoyi silskoyi radi 29 vid 26 04 1991 roku bulo vidileno zemelnu dilyanku dlya obslugovuvannya kultovoyi budivli Imenovani ob yektiU Grozovi ye imenovani ob yekti Bereznyaki berezovi gajki Bilya stavka krinichne dzherelce nepodalik stavka Vidumka davnya nazva silskoyi vulici de ponyattya zatiyana kimos oselya Gora visotna dilnicya sela teper odnojmenna vulicya Dibrova hutir z odnojmennomu urochishi de buv lis z perevagoyu listyanih dubovih derev Zavidivskij hutir z 1950 roku selo Progres nepodalik kolishnogo sela Zavidova Zagumenki starovinna okolicya za gumnami tobto nepodalik zhitlovo gospodarskih zabudov Korchunok silska dilnicya na misci vikorchuvanogo lisu Nova vulicya novih zabudov Svyatnya hutir z odnojmennoyu nazvoyu dzherelnoyi krinici de provodili rituali zhittyedajnoyi vodi j de za opovidyami bula vitvorena vzhe zgadana ikona Bogomateri Selo centr oseli Sonyachna vulichka na vidsonni Sorokove lug vipas na mayetnosti Soroki Shkilna vulicya v okolici shkoli Richka Zavodna sho vitikaye z pivdennih okolic sela Verhova j formuye pislya 6 kilometrovogo plinu pid Grozovom stavok mabut vtilyuye u nazvi ponyattya ta sho za vodyanim prostorom abo urochishem Vodne Taku nazvu maye she richka j boloto na Kirovogradshini Veterani Drugoyi svitovoyi vijniZinovij Ilarionovich Sobol Zinovij Ilarionovich Sobol Zinovij Ilarionovich Sobol 1919 roku narodzhennya u sorokovomu roci buv prizvanij do Chervonoyi armiyi Sluzhiv u 498 u artilerijskomu polku u Simferopoli Z pochatku nacistskoyi agresiyi ohoronyav Pivnichnu gavan Sevastopolya Z nablizhennyam liniyi frontu vihidciv iz zahidnoukrayinskih oblastej bulo perevedeno u vijskovi formuvannya yaki gotuvali oboronni ukriplennya Pid Feodosiyeyu potrapili u vorozhe otochennya opinilisya u timchasovomu konctabori z yakogo nevdovzi jomu vdalosya vtekti Pislya znishennya Grozova de narodivsya i ris Zinovij Sobol razom iz druzhinoyu zhili v ridnih na Monastirku sho bilya Ostroga A zvidti pislya zvilnennya Ostrozhchini vid zagarbnikiv Zinovij znovu buv prizvanij do lav diyuchoyi armiyi Pislya zboru u misti Baranivka sho na Zhitomirshini mobilizovanih vidpravili na perepidgotovku azh u misto Saratov na Volzi a zvidti na front pid Vitebsk Voyuvav v skladi 1124 sp 334 sd 1 PribF yak bagato hto iz zhiteliv Ostrozhchini Brav uchast u operaciyi Bagration U krovoprolitnih boyah v roli drugogo nomera navidnika tankovogo kulemeta pri prorivi oboroni protivnika 23 06 1944 nedaleko vid naselenogo punktu Shumilino Vitebskoyi oblasti Bilorus soldat buv poranenij vnaslidok chogo jomu bulo amputovano livu ruku nizhche liktya Likuvavsya u misti Volodimiri Rosijskoyi Federaciyi i pid osin 1944 roku buv demobilizovanij cherez invalidnist Zinovij Ilarionovich Sobol nagorodzhenij medalyami Za bojovi zaslugi Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr ordenom Vitchiznyanoyi vijni a takozh medalyami u zv yazku z yuvileyami peremogi u nimecko radyanskij vijni U povoyenni roki pracyuvav sekretarem silskoyi radi dilovodom u shkoli golovoyu revizijnoyi komisiyi u miscevomu kolgospi Div takozhLipa v seli GrozaPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 23 travnya 2020 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Dokumenti pro nagorodzhennya 1 sichnya 2021 u Wayback Machine na sajti Podvig narodu ros PosilannyaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 Pogoda v seli Groziv 16 grudnya 2011 u Wayback Machine Blog biblioteki sela Groziv 19 travnya 2019 u Wayback Machine Storinka biblioteki sela Groziv u socialnij merezhi Navchalno vihovnij kompleks Grozivska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad yasla sadok DzherelaIstoriya mist i sil URSR Rovenska oblast Kiyiv 1973 Pura Ya Kraj nash u nazvah Rivne 2002