Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григо́рій Дани́лович Е́пік (4 (17) січня 1901, Кам'янка, Катеринославська губернія — 3 листопада 1937, Сандармох, Карелія) — радянський український письменник, перекладач і публіцист, представник «Розстріляного відродження». Жертва сталінського терору.
| Епік Григорій Данилович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 (17) січня 1901 с. Кам'янка, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Помер | 3 листопада 1937 (36 років) Сандармох, d, d, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | письменник, журналіст |
| Знання мов | російська |
| Членство | ВАПЛІТЕ |
| Партія | Комуністична партія Української РСР |
| |
Біографія
Народився 4 (17) січня 1901 року в селі Кам'янка під Катеринославом у сім'ї робітника. Закінчив сільську школу. З 1916 року працював у залізничних майстернях конторником на складі. За участь в антигетьманському повстанні був вигнаний з роботи. 1919 року став добровольцем Першого Новомосковського повстанського полку, брав участь у революційних подіях.
На початку 1920 року вступив до більшовицької партії і став працювати в ревкомі Кам'янки. Згодом переїхав до Полтави, був інструктором політпросвіти, секретарем та головою повітового виконкому. З 1922 року — в культвідділі окружкому КП(б)У, а потім у губкомі комсомолу. У 1924–1926 роках Г. Епік — головний редактор видавництва «Червоний шлях» та ДВУ в Харкові. Навчався в Інституті марксизму-ленінізму. З серпня 1933 року — на творчій роботі.
Григорій Епік брав участь у діяльності культурно-просвітницьких товариств, входив до Спілки селянських письменників «Плуг», згодом пристав до групи Хвильового ВАПЛІТЕ. У червні 1934 року під час партійної чистки Епіка виключили з КП(б)У з таким формулюванням: «Протягом довгих років і до останнього часу опирався лінії партії в літературі, підтримував націоналістичні елементи в їхній боротьбі проти партії».
Основні творчі здобутки письменника — кілька повістей і романів, що засвідчують його духовну еволюцію. Найпомітніші з них — повість «Восени», де виведено тип комуніста-переродженця, який безкарно владарює у житловому кооперативі, та роман «Без ґрунту». В ньому письменник гостро таврував пристосуванців — «папероїдів», які виробили систему свого існування: цілковита покора дужчим і нещадне знущання зі слабших. В романі «Перша весна» (1931) Епік зумів правдиво показати відчайдушний опір селянства насильницькій колективізації. А 1932 року видав прокомсомольський роман «Петро Ромен», де оспівував зростання радянської технічної інтелігенції.
Загибель
Заарештований 5 грудня 1934 року нібито за приналежність до контрреволюційної націоналістичної організації, що планувала терористичні акти проти керівників Компартії та уряду. Виключення з партії, арешт одразу ж після вбивства Кірова духовно надломили письменника. На противагу заарештованим одночасно з ним у Харкові В. Підмогильному, М. Кулішеві, котрі тривалий час відкидали надумані звинувачення, Г. Епік без опору визнав свою приналежність до міфічної терористичної організації, до якої нібито входили Микола Куліш, Валер'ян Поліщук, Валер'ян Підмогильний, Євген Плужник, Василь Вражливий.
На початку 1935 року багатьох письменників вразив лист Епіка на ім'я наркома В. Балицького, в якому письменник розкаювався за злочинні наміри всієї групи і визнавав, що їх усіх варто постріляти, «як скажених псів». Цього листа на пленумі правління Спілки письменників України зачитав секретар ЦК КП(б)У Постишев.
Як засвідчують документи, засудженого до 10-річного ув'язнення спільним вироком на 17 осіб, Г. Епіка відправлено відбувати покарання на Соловки. Листи письменника з концтабору до дружини переповнено фальшивим пафосом, довжелезними списками класичної літератури, яку він буцімто читає в години дозвілля, а також розповідями про те, що він натхненно працює над книжкою новел «Соловецкие рассказы», котра, на його думку, «принесла б дуже багато користі й мала б надзвичайний успіх». Рукопис цієї книжки Епік згодом надіслав до Москви на ім'я наркома внутрішніх справ та ще й з проханням ознайомити з нею «ще й старших».
Проте ніякі запобігання не полегшили долі письменника. В цьому незабаром переконався й сам Епік. У книжці «Українська інтелігенція на Соловках» С. Підгайний згадує, як бадьорий письменник раптом «перестав бути ударником, спалив новели й роман, писані „во славу Чека“, відмовився від роботи, посилаючись на біль у нозі…»
У жовтні 1937 року справу Г. Епіка, як і інших українських письменників і митців, несподівано переглянула трійка УНКВС Ленінградської області й винесла новий вирок — розстріл. Вирок був виконаний 3 листопада того ж року в Сандармоху. Родині страченого письменника згодом видали довідку з неправдивою інформацією про те, що він помер… 28 січня 1942 року.
1956 року постановою Військової колегії Верховного суду СРСР Григорія Епіка посмертно реабілітовано «за відсутністю складу злочину».
Сім'я
Дружина Епіка — Віра Мусіївна Омельченко (1906–1978), працювала викладачем у театральному інституті. Дружина похована на . Діти:
- Ромен Епік (1933–1946), для якого батько написав твір «Роменова абетка» на Соловках.
- Рада.
Твори
- Оповідання
- 1924 — Вася
- 1926 — В-осени
- 1926 — На зломі.
- 1928 — В снігах. [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- 1929 — Облога
- 1931 — Під лісом. [ 12 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- 1930 — Радіоаматор. [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- 1930 — Том сатири. [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Романи
- 1928 — Без ґрунту. [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- 1929 — Зустріч.
- 1930 — НЕПія. [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- 1931 — Перша весна. [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- 1932 — Петро Ромен.
Пам'ять
В Дніпрі на будинку «Центру художньо-естетичної творчості учнівської молоді», в минулому — Середня загальноосвітня школа ім. Г. Д. Епіка №90, встановлено меморіальну дошку.[1] [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Згадки у сучасній культурі
Другий епізод подкасту «Будинок «Слово» присвячений життю та творчості Григорія Епіка. Послухати його можна на всіх зручних подкаст-платформах: Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, Google Podcasts.
Примітки
- Вєдєнєєв, Шевченко, 2001, с. 102..
- В. Парацій. Символ вічності та пам'яті: Береданський цвинтар // Бережани. Місто біля Раю / Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 68.
- фонд, Український культурний. «Будинок Слово»: подкаст за підтримки УКФ про письменників Розстріляного Відродження доступний для прослуховування. ucf.in.ua (ua) . Процитовано 27 вересня 2023.
Посилання
- Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 1/3 Григорій Епік (1901-1937). Лектор - історик Юрій Пахоменков
- Епік Григорій Данилович — дніпропетровський письменник ФОТО [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.]
- http://ukrcenter.com/Література/57472/Григорій-Епік [ 20 січня 2020 у Wayback Machine.]
- http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=75 [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Епік Григорій в Електронній бібліотеці "Культура Укріїни" [ 8 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Глитай : (тип глитая в худож. літ.) / впорядкував Т. Масенко ; за ред. Г. Епіка. — Харків : Пролетарий, 1930. — 229, 3 с. [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Епік, Григорій. Меценати / Григорій Епік // Літературний ярмарок. — 1929. — Кн. 9 (139) : Серпень. — С. 63–128. [ 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Лист Григорія Епіка до Ол. Копиленка // Літературний ярмарок. — 1929. — Кн.10 (140) : Вересень. — С. 251–254. [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Епік, Григорій. Надзвичайна кар’єра Остапа Сватюка / Григорій Епік // Літературний ярмарок. — 1930. — Кн. 12 (142). — С. 8–97. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела
- Шаповал Ю. І. «Контрреволюційної боротьбистської організації» справа 1935 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 106. — .
- Вєдєнєєв Д. В., Шевченко С. В. Доля в'язня // Українські Соловки. — К. : ЕксОб, 2001. — 208 с.: іл. — С. 97–102. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij Dani lovich E pik 4 17 sichnya 1901 19010117 Kam yanka Katerinoslavska guberniya 3 listopada 1937 Sandarmoh Kareliya radyanskij ukrayinskij pismennik perekladach i publicist predstavnik Rozstrilyanogo vidrodzhennya Zhertva stalinskogo teroru Epik Grigorij DanilovichNarodivsya 4 17 sichnya 1901 1901 01 17 s Kam yanka Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 3 listopada 1937 1937 11 03 36 rokiv Sandarmoh d d Karelska ARSR RRFSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnist pismennik zhurnalistZnannya mov rosijskaChlenstvo VAPLITEPartiya Komunistichna partiya Ukrayinskoyi RSRRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Epik Zliva napravo Petro Panch Majk Jogansen Vasil Vrazhlivij Grigorij Epik Harkiv 1926 Mogila Grigoriya Epika jogo sina i druzhini na Bajkovomu kladovishi v KiyeviBiografiyaNarodivsya 4 17 sichnya 1901 19010117 roku v seli Kam yanka pid Katerinoslavom u sim yi robitnika Zakinchiv silsku shkolu Z 1916 roku pracyuvav u zaliznichnih majsternyah kontornikom na skladi Za uchast v antigetmanskomu povstanni buv vignanij z roboti 1919 roku stav dobrovolcem Pershogo Novomoskovskogo povstanskogo polku brav uchast u revolyucijnih podiyah Na pochatku 1920 roku vstupiv do bilshovickoyi partiyi i stav pracyuvati v revkomi Kam yanki Zgodom pereyihav do Poltavi buv instruktorom politprosviti sekretarem ta golovoyu povitovogo vikonkomu Z 1922 roku v kultviddili okruzhkomu KP b U a potim u gubkomi komsomolu U 1924 1926 rokah G Epik golovnij redaktor vidavnictva Chervonij shlyah ta DVU v Harkovi Navchavsya v Instituti marksizmu leninizmu Z serpnya 1933 roku na tvorchij roboti Grigorij Epik brav uchast u diyalnosti kulturno prosvitnickih tovaristv vhodiv do Spilki selyanskih pismennikiv Plug zgodom pristav do grupi Hvilovogo VAPLITE U chervni 1934 roku pid chas partijnoyi chistki Epika viklyuchili z KP b U z takim formulyuvannyam Protyagom dovgih rokiv i do ostannogo chasu opiravsya liniyi partiyi v literaturi pidtrimuvav nacionalistichni elementi v yihnij borotbi proti partiyi Osnovni tvorchi zdobutki pismennika kilka povistej i romaniv sho zasvidchuyut jogo duhovnu evolyuciyu Najpomitnishi z nih povist Voseni de vivedeno tip komunista pererodzhencya yakij bezkarno vladaryuye u zhitlovomu kooperativi ta roman Bez gruntu V nomu pismennik gostro tavruvav pristosuvanciv paperoyidiv yaki virobili sistemu svogo isnuvannya cilkovita pokora duzhchim i neshadne znushannya zi slabshih V romani Persha vesna 1931 Epik zumiv pravdivo pokazati vidchajdushnij opir selyanstva nasilnickij kolektivizaciyi A 1932 roku vidav prokomsomolskij roman Petro Romen de ospivuvav zrostannya radyanskoyi tehnichnoyi inteligenciyi Zagibel Zaareshtovanij 5 grudnya 1934 roku nibito za prinalezhnist do kontrrevolyucijnoyi nacionalistichnoyi organizaciyi sho planuvala teroristichni akti proti kerivnikiv Kompartiyi ta uryadu Viklyuchennya z partiyi aresht odrazu zh pislya vbivstva Kirova duhovno nadlomili pismennika Na protivagu zaareshtovanim odnochasno z nim u Harkovi V Pidmogilnomu M Kulishevi kotri trivalij chas vidkidali nadumani zvinuvachennya G Epik bez oporu viznav svoyu prinalezhnist do mifichnoyi teroristichnoyi organizaciyi do yakoyi nibito vhodili Mikola Kulish Valer yan Polishuk Valer yan Pidmogilnij Yevgen Pluzhnik Vasil Vrazhlivij Na pochatku 1935 roku bagatoh pismennikiv vraziv list Epika na im ya narkoma V Balickogo v yakomu pismennik rozkayuvavsya za zlochinni namiri vsiyeyi grupi i viznavav sho yih usih varto postrilyati yak skazhenih psiv Cogo lista na plenumi pravlinnya Spilki pismennikiv Ukrayini zachitav sekretar CK KP b U Postishev Yak zasvidchuyut dokumenti zasudzhenogo do 10 richnogo uv yaznennya spilnim virokom na 17 osib G Epika vidpravleno vidbuvati pokarannya na Solovki Listi pismennika z konctaboru do druzhini perepovneno falshivim pafosom dovzheleznimi spiskami klasichnoyi literaturi yaku vin bucimto chitaye v godini dozvillya a takozh rozpovidyami pro te sho vin nathnenno pracyuye nad knizhkoyu novel Soloveckie rasskazy kotra na jogo dumku prinesla b duzhe bagato koristi j mala b nadzvichajnij uspih Rukopis ciyeyi knizhki Epik zgodom nadislav do Moskvi na im ya narkoma vnutrishnih sprav ta she j z prohannyam oznajomiti z neyu she j starshih Prote niyaki zapobigannya ne polegshili doli pismennika V comu nezabarom perekonavsya j sam Epik U knizhci Ukrayinska inteligenciya na Solovkah S Pidgajnij zgaduye yak badorij pismennik raptom perestav buti udarnikom spaliv noveli j roman pisani vo slavu Cheka vidmovivsya vid roboti posilayuchis na bil u nozi U zhovtni 1937 roku spravu G Epika yak i inshih ukrayinskih pismennikiv i mitciv nespodivano pereglyanula trijka UNKVS Leningradskoyi oblasti j vinesla novij virok rozstril Virok buv vikonanij 3 listopada togo zh roku v Sandarmohu Rodini strachenogo pismennika zgodom vidali dovidku z nepravdivoyu informaciyeyu pro te sho vin pomer 28 sichnya 1942 roku 1956 roku postanovoyu Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR Grigoriya Epika posmertno reabilitovano za vidsutnistyu skladu zlochinu Sim yaDruzhina Epika Vira Musiyivna Omelchenko 1906 1978 pracyuvala vikladachem u teatralnomu instituti Druzhina pohovana na Diti Romen Epik 1933 1946 dlya yakogo batko napisav tvir Romenova abetka na Solovkah Rada TvoriOpovidannya dd dd 1924 Vasya 1926 V oseni 1926 Na zlomi 1928 V snigah 1 grudnya 2017 u Wayback Machine 1929 Obloga 1931 Pid lisom 12 listopada 2018 u Wayback Machine 1930 Radioamator 1 grudnya 2017 u Wayback Machine 1930 Tom satiri 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Romani dd dd 1928 Bez gruntu 1 grudnya 2017 u Wayback Machine 1929 Zustrich 1930 NEPiya 1 grudnya 2017 u Wayback Machine 1931 Persha vesna 1 grudnya 2017 u Wayback Machine 1932 Petro Romen Pam yatV Dnipri na budinku Centru hudozhno estetichnoyi tvorchosti uchnivskoyi molodi v minulomu Serednya zagalnoosvitnya shkola im G D Epika 90 vstanovleno memorialnu doshku 1 25 listopada 2021 u Wayback Machine Zgadki u suchasnij kulturiDrugij epizod podkastu Budinok Slovo prisvyachenij zhittyu ta tvorchosti Grigoriya Epika Posluhati jogo mozhna na vsih zruchnih podkast platformah Apple Podcasts Spotify SoundCloud Google Podcasts PrimitkiVyedyenyeyev Shevchenko 2001 s 102 V Paracij Simvol vichnosti ta pam yati Beredanskij cvintar Berezhani Misto bilya Rayu Pam yatki Ukrayini K 2013 specvipusk 2 191 lip S 68 fond Ukrayinskij kulturnij Budinok Slovo podkast za pidtrimki UKF pro pismennikiv Rozstrilyanogo Vidrodzhennya dostupnij dlya prosluhovuvannya ucf in ua ua Procitovano 27 veresnya 2023 PosilannyaPovstanci Amur Nizhnodniprovska Ch 1 3 Grigorij Epik 1901 1937 Lektor istorik Yurij Pahomenkov Epik Grigorij Danilovich dnipropetrovskij pismennik FOTO 15 lipnya 2015 u Wayback Machine http ukrcenter com Literatura 57472 Grigorij Epik 20 sichnya 2020 u Wayback Machine http www ukrlib com ua bio printout php id 75 16 lipnya 2011 u Wayback Machine Epik Grigorij v Elektronnij biblioteci Kultura Ukriyini 8 listopada 2018 u Wayback Machine Glitaj tip glitaya v hudozh lit vporyadkuvav T Masenko za red G Epika Harkiv Proletarij 1930 229 3 s 19 sichnya 2021 u Wayback Machine Epik Grigorij Mecenati Grigorij Epik Literaturnij yarmarok 1929 Kn 9 139 Serpen S 63 128 25 zhovtnya 2020 u Wayback Machine List Grigoriya Epika do Ol Kopilenka Literaturnij yarmarok 1929 Kn 10 140 Veresen S 251 254 9 bereznya 2022 u Wayback Machine Epik Grigorij Nadzvichajna kar yera Ostapa Svatyuka Grigorij Epik Literaturnij yarmarok 1930 Kn 12 142 S 8 97 19 veresnya 2020 u Wayback Machine DzherelaShapoval Yu I Kontrrevolyucijnoyi borotbistskoyi organizaciyi sprava 1935 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 106 ISBN 978 966 00 0855 4 Vyedyenyeyev D V Shevchenko S V Dolya v yaznya Ukrayinski Solovki K EksOb 2001 208 s il S 97 102 ISBN 966 7769 06 2