Спочатку графи де Вермандуа (фр. Vermandois) призначалися на посаду королями франків (а пізніше Західно-Франкського королівства) і управляли на правах бенефіція.
Аж до важко точно простежити всіх носіїв титулу графа де Вермандуа і встановити хронологію їх призначення.
Починаючи з Герберта I, титул графа де Вермандуа став спадковим. Його отримував старший син, спочатку дому , прямих нащадків Карла Великого, а після зникнення роду перейшов по жіночій лінії у дім Капетингів.
Гуго I Великий заснував 2-й дім де Вермандуа. Він був сином короля Франції Генріха I та доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого Анни Ярославни.
Після припинення чоловічої лінії 2-го дому, графство Вермандуа увійшло до складу королівського домену.
У 1669 році король Людовик XIV відродив графство для свого позашлюбного сина, (1667-1683). Після смерті Людовика, титул більше не поновлювався.
Графи-бенефіціарії де Вермандуа
- (бл. 484).
- (бл. 511), син попереднього.
- (бл. 550).
- (бл. 600), син попереднього.
- (пом. 618 або 619), дочка попереднього і дружина Хлотаря II, приєднала Вермандуа до королівського домену.
- (бл. 660).
- (бл. 680).
- (після 680).
- , син Карла Мартела, абат Сен-Кентенде Монт (зараз Мон-Сент-Кентен, біля Перонн).
- Ієронім (Жером), брат попереднього, граф де Вермандуа і абат Сен-Кентенде Монт (714-771).
- , син попереднього, абат Сен-Кентенде Монт(після 771).
- , граф де Вермандуа (771-833) і потім абат Сен-Кентенде Монт (до 833).
- , син Карла Великого, абат Сен-Кентенде Монт (833-844).
- , син Гіслен, онуки Карла Великого, граф де Вермандуа (833-864) і потім абат Сен-Кентенде Монт (844-864).
- Балдуїн I Залізна Рука, абат Сен-Кентенде Монт(864-879), граф Фландрії.
- Тьєррі I (граф Вермандуа) — або , граф де Вермандуа (864-886) і потім абат Сен-Кентен де Монт (879-886), або Теодорік (помер бл. 877), граф де Вермандуа, нащадок Хільдебранда, брата Карла Мартела.
Графи де Вермандуа
Перший дім де Вермандуа (Каролінги)
- 896 - бл. 902: (бл. 850-902), граф де Вермандуа і , син і, можливо, онуки Теодоріка.
- Бл. 902-943: (бл. 880-943), граф де Вермандуа і де Мо, син попереднього
- Дружина Адель, дочка Роберта I, короля Франції.
- 943-987: (932-987), граф де Вермандуа, син попереднього
- Дружина Герберга, дочка , герцога Лотарингії, і .
- 987 - бл. 1000: (954 - бл. 1000), граф де Вермандуа, син попереднього
- Дружина Ерменгарда
- Бл. 1000-1010: (985-1016), граф де Вермандуа, в 1010 у став ченцем, син попереднього
- 1010-1045: (бл. 1000-1045), граф де Вермандуа, брат попереднього
- Дружина Павія де Хам
- 1045-1080: (1032-1080), граф де Вермандуа і , син попереднього
- Дружина
2-й дім де Вермандуа (Капетинги)
- 1080-1102: Гуго I Великий (бл. 1057-1102 ), граф де Вермандуа і , син короля Генріха I Французького і Анни Київської
- 1102-1152: , також відомий під прізвиськом Одноокий (1085 - 1152), граф де Вермандуа і де Валуа, син попередніх
- 1152-1160: (1127-1212), граф де Вермандуа і де Валуа , в 1160 у став ченцем, син Рауля I та Елеонори де Блуа.
- 1160-1167: Рауль II (1145-1167), граф де Вермандуа і де Валуа , син Рауля I і Петроніли Аквітанської
- Дружина , графиня Фландрії
- 1167-1185: Філіпп Ельзаський (1143-1191), граф Фландрії (1168-1191) , граф де Вермандуа і де Валуа через дружину
- 1185-1214: (1152 - до 1222), графиня де Вермандуа і де Валуа, дочка Рауля I і Лоретти Лотаринзької
Через деякий час після смерті своєї сестри Єлизавети, Елеонора успадкувала графства Вермандуа і Валуа, але в 1185 році була змушена поступитися своїми володіннями , королю Франції. У 1214 Елеонора остаточно відмовилася від своїх прав на графства і вступила до монастиря.
Граф де Вермандуа (апанаж)
- 1669-1683: (1667-1683), позашлюбний син короля Людовика XIV і герцогині Луїзи-Франсуази де Лавальєр.
Література
- Anselme,Histoire Genealogique de la Maison royale de France, 1726.
- M. Fouquier-Cholet,Histoire des Comtes héréditaires du Vermandois, Saint-Quentin, 1832.
- Ioh. Mabillon,Annales ord. Sancti Benedicti. Ticinense, Lucae, 1739.
- Louis Moreri,Le Gran Dictionnaire Historique, Paris, 1743-1749.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spochatku grafi de Vermandua fr Vermandois priznachalisya na posadu korolyami frankiv a piznishe Zahidno Frankskogo korolivstva i upravlyali na pravah beneficiya Azh do vazhko tochno prostezhiti vsih nosiyiv titulu grafa de Vermandua i vstanoviti hronologiyu yih priznachennya Pochinayuchi z Gerberta I titul grafa de Vermandua stav spadkovim Jogo otrimuvav starshij sin spochatku domu pryamih nashadkiv Karla Velikogo a pislya zniknennya rodu perejshov po zhinochij liniyi u dim Kapetingiv Gugo I Velikij zasnuvav 2 j dim de Vermandua Vin buv sinom korolya Franciyi Genriha I ta donki Velikogo knyazya Kiyivskogo Yaroslava Mudrogo Anni Yaroslavni Pislya pripinennya cholovichoyi liniyi 2 go domu grafstvo Vermandua uvijshlo do skladu korolivskogo domenu U 1669 roci korol Lyudovik XIV vidrodiv grafstvo dlya svogo pozashlyubnogo sina 1667 1683 Pislya smerti Lyudovika titul bilshe ne ponovlyuvavsya Grafi beneficiariyi de Vermandua bl 484 bl 511 sin poperednogo bl 550 bl 600 sin poperednogo pom 618 abo 619 dochka poperednogo i druzhina Hlotarya II priyednala Vermandua do korolivskogo domenu bl 660 bl 680 pislya 680 sin Karla Martela abat Sen Kentende Mont zaraz Mon Sent Kenten bilya Peronn Iyeronim Zherom brat poperednogo graf de Vermandua i abat Sen Kentende Mont 714 771 sin poperednogo abat Sen Kentende Mont pislya 771 graf de Vermandua 771 833 i potim abat Sen Kentende Mont do 833 sin Karla Velikogo abat Sen Kentende Mont 833 844 sin Gislen onuki Karla Velikogo graf de Vermandua 833 864 i potim abat Sen Kentende Mont 844 864 Balduyin I Zalizna Ruka abat Sen Kentende Mont 864 879 graf Flandriyi Tyerri I graf Vermandua abo graf de Vermandua 864 886 i potim abat Sen Kenten de Mont 879 886 abo Teodorik pomer bl 877 graf de Vermandua nashadok Hildebranda brata Karla Martela Grafi de VermanduaPershij dim de Vermandua Karolingi Gerb grafiv de Vermandua echiquete d or et d azur 896 bl 902 bl 850 902 graf de Vermandua i sin i mozhlivo onuki Teodorika Bl 902 943 bl 880 943 graf de Vermandua i de Mo sin poperednogo Druzhina Adel dochka Roberta I korolya Franciyi 943 987 932 987 graf de Vermandua sin poperednogo Druzhina Gerberga dochka gercoga Lotaringiyi i 987 bl 1000 954 bl 1000 graf de Vermandua sin poperednogo Druzhina Ermengarda Bl 1000 1010 985 1016 graf de Vermandua v 1010 u stav chencem sin poperednogo 1010 1045 bl 1000 1045 graf de Vermandua brat poperednogo Druzhina Paviya de Ham 1045 1080 1032 1080 graf de Vermandua i sin poperednogo Druzhina 2 j dim de Vermandua Kapetingi 1080 1102 Gugo I Velikij bl 1057 1102 graf de Vermandua i sin korolya Genriha I Francuzkogo i Anni Kiyivskoyi Druzhina bl 1062 1122 dochka Gerberta IV i Aliks de Valua 1102 1152 takozh vidomij pid prizviskom Odnookij 1085 1152 graf de Vermandua i de Valua sin poperednih 1 a druzhina z bl 1120 anulovanij v 1142 2 a druzhina z 1142 anulovanij v 1151 bl 1125 1153 3 ya druzhina z 1152 bl 1120 1175 1152 1160 1127 1212 graf de Vermandua i de Valua v 1160 u stav chencem sin Raulya I ta Eleonori de Blua 1160 1167 Raul II 1145 1167 graf de Vermandua i de Valua sin Raulya I i Petronili Akvitanskoyi Druzhina grafinya Flandriyi 1167 1185 Filipp Elzaskij 1143 1191 graf Flandriyi 1168 1191 graf de Vermandua i de Valua cherez druzhinu Druzhina 1143 1183 dochka Raulya I i Petronili Akvitanskoyi Pislya smerti svoyeyi druzhini Filip pozbuvsya prav na grafstvo Vermandua i Valua 1185 1214 1152 do 1222 grafinya de Vermandua i de Valua dochka Raulya I i Loretti Lotarinzkoyi 1 j cholovik Zhoffrua de Eno pom 1163 graf Ostervanta 2 j cholovik pom 1168 3 j cholovik z bl 1170 bl 1137 1173 graf Bulonskij 4 j cholovik z bl 1175 pom 1208 5 j cholovik z bl 1210 pom 1252 senjor de Shatijon syur Luan Cherez deyakij chas pislya smerti svoyeyi sestri Yelizaveti Eleonora uspadkuvala grafstva Vermandua i Valua ale v 1185 roci bula zmushena postupitisya svoyimi volodinnyami korolyu Franciyi U 1214 Eleonora ostatochno vidmovilasya vid svoyih prav na grafstva i vstupila do monastirya Graf de Vermandua apanazh 1669 1683 1667 1683 pozashlyubnij sin korolya Lyudovika XIV i gercogini Luyizi Fransuazi de Lavalyer LiteraturaAnselme Histoire Genealogique de la Maison royale de France 1726 M Fouquier Cholet Histoire des Comtes hereditaires du Vermandois Saint Quentin 1832 Ioh Mabillon Annales ord Sancti Benedicti Ticinense Lucae 1739 Louis Moreri Le Gran Dictionnaire Historique Paris 1743 1749