Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Опера Гарньє фр Opéra Garnier або палац Гарньє Palais Garnier оперний театр у Парижі який також відомий під назвами Пари

Гранд Опера

Гранд Опера

Опера́ Гарньє́ (фр. Opéra Garnier) або палац Гарньє (Palais Garnier) — оперний театр у Парижі, який також відомий під назвами Паризька опера (фр. Opéra de Paris) та Гранд-опера (фр. Grand Opéra).

Опера Гарньє
image
48°52′19″ пн. ш. 2°19′54″ сх. д. / 48.8719444444717723° пн. ш. 2.3316666666944776° сх. д. / 48.8719444444717723; 2.3316666666944776Координати: 48°52′19″ пн. ш. 2°19′54″ сх. д. / 48.8719444444717723° пн. ш. 2.3316666666944776° сх. д. / 48.8719444444717723; 2.3316666666944776
КраїнаФранція
Розташуванняd[1]
Типоперний театр[2]
Матеріалd, мармур і чавун
Стильd, Боз-ар і еклектика (архітектура)
АрхітекторШарль Гарньє
Дата заснування27 серпня 1861
Адресаd[4]
image
image
Опера Гарньє
Опера Гарньє (Франція)
image Медіафайли у Вікісховищі

Розташування

Розташована на правому березі р. Сени між Лувром і вокзалом Сен-Лазар неподалік від Вандомської площі та церкви Мадлен.

Монументальна будівля стоїть посеред ромбоподібної у плані площі, яку утворюють чотири вулиці, названі на честь діячів французького музичного театру: Ф. Галеві (1799–1862), К. Глюка, Д. Обера і Е. Скріба. Позаду бульвар Ж. Османа. Перед головним фасадом є невелика площа Опери, через яку проходить бульвар Капуцинів. Від площі по осі головного фасаду будівлі йде проспект Опери, що з’єднує театр з Лувром. Прилеглі квартали щільно забудовані багатоповерховими житловими будинками, серед яких будівля театру увиразнюється як архітектурна домінанта (завдяки пишним і урочистим архітектурним формам).

Історія

Будівлю театру споруджено за проектом французького архітерктора Шарля Гарньє. Будівництво Опери тривало 15 років (1860-1875 рр.). Причинами затримки були: війна 1870 р., крах імперії, Паризька комуна.

1874 року було оголошено, що Опера може приймати відвідувачів, хоча ще рік тривали декоративні роботи.

Завершену будівлю відкрили 05 січня 1875 року. В художньому оформленні взяли участь 14 художників і 73 скульптори. 1887 будівлю електрифікувала компанія Т. Едісона.

1936 сталася пожежа (наслідки якої усунули того ж року). 1964 художник М. Шагал на замовлення міністра культури А. Мальро наново розмалював плафон у залі, що дисонує з загальним стилістичним вирішенням інтер’єру. Реконструкцію окремих частин будівлі виконували 1957, 1970, 1971, 1975, 1980, 2016.

Від 1923 це історична пам’ятка Франції. Її реставрацію виконано поетапно протягом 1990–2010. Із 1989, коли відкрився новий оперний театр на площі Бастилії, Гранд-опера використовують переважно для балетних спектаклів.

На 2021 обидва сценічні майданчики входять до складу громадського комерційного підприємства «Паризька національна опера».

Сьогодні будівля вцілому виглядає закінченою, але все ж існують незакінчені зони (веранда курців та імператорська ротонда в музеї-бібліотеці).

На фасаді будівлі напис Académie Nationale de Musique (Національна музична академія).

Палац Гарньє відкритий для екскурсій. У будівлі Опера Ґарньє розміщено також Бібліотеку-музей, що належить Національній бібліотеці Франції.

Внутрішнє оздоблення Опери

Одним з найвідоміших місць Опери є вестибюль центральних сходів. Біля підніжжя гостей зустрічають дві бронзові жіночі фігури-торшери, що тримають в руках букети.

Сходи, довжиною 30 м, викладені з різноколірного мармуру.

Розгалужуючись, сходи ведуть до театральних рівнів та фоє, що нагадують парадну галерею палаців, що має 13 м ширини, 54 м довжини і 18 м висоти.

Фоє прикрашене позолотою, мозаїкою, дзеркалами та розписами, основною темою яких є музичні елементи. Найбільш поширеним декором є ліра. Її зображення є майже усюди: від дверних ручок та деталей кованих решіток до розписів на стінах та стелі (автор Поль Бодрі).

Дзеркальний салон розписував Клерен. Сюжет — хоровод фавнів та вакханок.

Через велике вікно можна побачити Лувр.

Оздоблення театрального залу

Зал вміщає 1900 осіб.

Ширина: 31 м; довжина: 32 м; висота: 20 м.

Розміри сцени: 49 м ширини та 27 м глибини.

Театральний зал вигнутий у формі підкови в стилі італійського одеона. Інтер'єр вирізняється великою кількістю позолоти, а місця глядачів оббиті червоним оксамитом, що в сукупності посилює імпресію розкоші та імперського шику. Доповнює оздоблення завіса, що закриває підмостки - червона з золотими пензлями та орнаментом в тон дорогоцінного металу.

Цікавим є і купол, розписаний Марком Шагалом в 1964 р. Спочатку його некласичний стиль живопису та іноземне походження викликало невдоволення у художнього комітету, але голова міністерства культури Мальро зумів усіх переконати у правильності свого вибору.

Художник рік працював над проектом, поділивши величезний плафон на тематичні та колірні зони. Їх населяють танцюристи з музикантами, можна побачити закоханих, ангелів та навіть тварин. Театрали легко розгадають у кожному секторі сюжети балету чи опери: епізоди з «Лебединого озера» у жовтій області, у синій – «Бориса Годунова», а в зеленій сцені з «Ромео та Джульєтти» та «Трістана та Ізольди».

У центрі сфери довкола важкої люстри теж відбуваються події, учасниками яких є персонажі класичних опер. Крім них Шагал зобразив головні столичні пам'ятки: Ейфелеву вежу, Тріумфальну арку, Бурбонський палац та саму Оперу Гарньє.

Інтерес також становить танцювальне фоє, розташоване одразу за підмостками та закрите від них двома завісами – один із оксамиту, другий залізний. Тут розігріваються артисти перед сценою та призначають важливі зустрічі.

У XVIII-XIX століттях це також було територією, куди могли потрапити привілейовані члени суспільства, зазвичай власники сезонних абонементів початкових трьох рядів. Особливо популярними залаштунки стали у 1831 — 1835 рр., чим і користувався тодішній директор Луї Верон, дозволяючи проникати у свята святих лише потрібним йому людям.

Фоє перетворилося на клуб для багатіїв, куди приходили пофліртувати з танцівницями, а то й спокусити різними обіцянками. Також сюди товстосуми обговорювали тут політику, бізнес, заводили вигідні знайомства.

Коли крісло директора зайняв Жак Руше, він закрив сюди доступ стороннім, чим багаті джентльмени були вкрай незадоволені.

Це приміщення теж створювалося з перебільшеною розкішшю. Його дальня ніша вкрита величезним дзеркалом, що допомагає у репетиціях, але крім нього стіни повністю припудрені позолотою, яку розбавляє живопис Буланже та 20 портретів найкращих танцівниць Опери XVII – XIX ст. А колони критики, що утримують склепіння, порівнювали з жирафовими ногами, що утримують слонове тіло.

Бібліотека-музей

Поступово театр Гранд-Опера зібрав колекції цікавих речей і одного разу з'явилася ідея об'єднати їх за тематиками та показати публіці. Так у 1866 р. виник Bibliotheque-musée de l'Opera, який нині налічує 5 виставкових залів, що вміщають понад 8 500 предметів, пов'язаних із музикою та танцем.

Розташувався музей у колишній імператорській ротонді у західному крилі, дизайн якого так і не було завершено до кінця. Оскільки з 1935 р. павільйон знаходиться під керівництвом Національної французької бібліотеки, його паперові архіви постійно зростають, і в 1942 р. для них організували спеціальний Музичний відділ зі старими фоліантами книг, альбомів, партитур та іншою документацією. Сьогодні колекція налічує щонайменше 600 тис. свідчень діяльності театру.

У залах можна побачити мармурові фігури танцюристів, застиглі в ефектних позах, велике зібрання сценічних костюмів, безліч афіш зі спектаклів, фотографії, макети декорацій. Все це свідчення тріумфу найуспішніших постановок та талановитих акторів, чия харизма сприяла успіху.

Більшість експонатів, це постійно діюча виставка у незмінному вигляді, хоча часом влаштовуються тематичні експозиції з особливо цінними артефактами скарбниці Гарньє. Якщо необхідно вивчити певні документи з архіву, слід заздалегідь подати індивідуальний запит.

Опера Гарньє та Україна

Саме тут понад 30 років працював киянин Серж Лифар, очоливши в 1929 р. балетну трупу «Гранд-Опера», а згодом і весь театр. За цей час він поставив у «Гранд-Опера» понад 200 балетних вистав, виховав 11 зірок балету. У 1947 році заснував Інститут хореографії при «Гранд-Опера».

Галерея

  • image
    Парадні сходи
  • image
    Стельовий звід і освітлення над парадними сходами
  • image
    Вестибюль парадних сходів
  • image
    Мідний дах однієї із двох бічних ротонд
  • image
    Вид з Оперної авеню
  • image
    Вид з бульвару Османа
  • image
    Скульптурна група із Аполона, муз поезії і музики скульптора Еме.

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
    d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
  3. Mead C. C. Charles Garnier's Paris Opéra: Architectural Empathy and the Renaissance of French Classicism — 1991. — P. 146–147. —
    d:Track:Q124703947d:Track:Q124703899
  4. Wild N. Dictionnaire des théâtres parisiens (1807–1914) — 2 — Ліон: 2012. — С. 175. —
    d:Track:Q63079799d:Track:Q55598780d:Track:Q456
  5. Будівля театру Гранд-опера в Парижі. ВУЕ (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
  6. Опера Гарнье - описание, фото, отзывы | Planet of Hotels. planetofhotels.com (рос.). Процитовано 23 лютого 2023.
  7. Paris-Life.info (12 квітня 2018). Опера Гарнье в Париже: об истории, красоте и экскурсиях | Paris-Life.info. Все про Париж! (ru-RU) . Процитовано 23 лютого 2023.
  8. Фонтэн, Жерар (2012). Оперный театр Шарля Гарнье (PDF) (російською) . Париж. с. 63. ISBN .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Palais Garnier
  • Офіційна вебсторіка Опери Гарньє (фр.)
  • Architecture of the Garnier Palace, National Opera of Paris, France (англ.)


image Ця стаття є . Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Opera Garnye fr Opera Garnier abo palac Garnye Palais Garnier opernij teatr u Parizhi yakij takozh vidomij pid nazvami Parizka opera fr Opera de Paris ta Grand opera fr Grand Opera Opera Garnye48 52 19 pn sh 2 19 54 sh d 48 8719444444717723 pn sh 2 3316666666944776 sh d 48 8719444444717723 2 3316666666944776 Koordinati 48 52 19 pn sh 2 19 54 sh d 48 8719444444717723 pn sh 2 3316666666944776 sh d 48 8719444444717723 2 3316666666944776KrayinaFranciyaRoztashuvannyad 1 Tipopernij teatr 2 Materiald marmur i chavunStild Boz ar i eklektika arhitektura ArhitektorSharl GarnyeData zasnuvannya27 serpnya 1861Adresad 4 Opera GarnyeOpera Garnye Franciya Mediafajli u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovana na pravomu berezi r Seni mizh Luvrom i vokzalom Sen Lazar nepodalik vid Vandomskoyi ploshi ta cerkvi Madlen Monumentalna budivlya stoyit posered rombopodibnoyi u plani ploshi yaku utvoryuyut chotiri vulici nazvani na chest diyachiv francuzkogo muzichnogo teatru F Galevi 1799 1862 K Glyuka D Obera i E Skriba Pozadu bulvar Zh Osmana Pered golovnim fasadom ye nevelika plosha Operi cherez yaku prohodit bulvar Kapuciniv Vid ploshi po osi golovnogo fasadu budivli jde prospekt Operi sho z yednuye teatr z Luvrom Prilegli kvartali shilno zabudovani bagatopoverhovimi zhitlovimi budinkami sered yakih budivlya teatru uviraznyuyetsya yak arhitekturna dominanta zavdyaki pishnim i urochistim arhitekturnim formam IstoriyaBudivlyu teatru sporudzheno za proektom francuzkogo arhiterktora Sharlya Garnye Budivnictvo Operi trivalo 15 rokiv 1860 1875 rr Prichinami zatrimki buli vijna 1870 r krah imperiyi Parizka komuna 1874 roku bulo ogolosheno sho Opera mozhe prijmati vidviduvachiv hocha she rik trivali dekorativni roboti Zavershenu budivlyu vidkrili 05 sichnya 1875 roku V hudozhnomu oformlenni vzyali uchast 14 hudozhnikiv i 73 skulptori 1887 budivlyu elektrifikuvala kompaniya T Edisona 1936 stalasya pozhezha naslidki yakoyi usunuli togo zh roku 1964 hudozhnik M Shagal na zamovlennya ministra kulturi A Malro nanovo rozmalyuvav plafon u zali sho disonuye z zagalnim stilistichnim virishennyam inter yeru Rekonstrukciyu okremih chastin budivli vikonuvali 1957 1970 1971 1975 1980 2016 Vid 1923 ce istorichna pam yatka Franciyi Yiyi restavraciyu vikonano poetapno protyagom 1990 2010 Iz 1989 koli vidkrivsya novij opernij teatr na ploshi Bastiliyi Grand opera vikoristovuyut perevazhno dlya baletnih spektakliv Na 2021 obidva scenichni majdanchiki vhodyat do skladu gromadskogo komercijnogo pidpriyemstva Parizka nacionalna opera Sogodni budivlya vcilomu viglyadaye zakinchenoyu ale vse zh isnuyut nezakincheni zoni veranda kurciv ta imperatorska rotonda v muzeyi biblioteci Na fasadi budivli napis Academie Nationale de Musique Nacionalna muzichna akademiya Palac Garnye vidkritij dlya ekskursij U budivli Opera Garnye rozmisheno takozh Biblioteku muzej sho nalezhit Nacionalnij biblioteci Franciyi Vnutrishnye ozdoblennya OperiOdnim z najvidomishih misc Operi ye vestibyul centralnih shodiv Bilya pidnizhzhya gostej zustrichayut dvi bronzovi zhinochi figuri torsheri sho trimayut v rukah buketi Shodi dovzhinoyu 30 m vikladeni z riznokolirnogo marmuru Rozgaluzhuyuchis shodi vedut do teatralnih rivniv ta foye sho nagaduyut paradnu galereyu palaciv sho maye 13 m shirini 54 m dovzhini i 18 m visoti Foye prikrashene pozolotoyu mozayikoyu dzerkalami ta rozpisami osnovnoyu temoyu yakih ye muzichni elementi Najbilsh poshirenim dekorom ye lira Yiyi zobrazhennya ye majzhe usyudi vid dvernih ruchok ta detalej kovanih reshitok do rozpisiv na stinah ta steli avtor Pol Bodri Dzerkalnij salon rozpisuvav Kleren Syuzhet horovod favniv ta vakhanok Cherez velike vikno mozhna pobachiti Luvr Ozdoblennya teatralnogo zaluZal vmishaye 1900 osib Shirina 31 m dovzhina 32 m visota 20 m Rozmiri sceni 49 m shirini ta 27 m glibini Teatralnij zal vignutij u formi pidkovi v stili italijskogo odeona Inter yer viriznyayetsya velikoyu kilkistyu pozoloti a miscya glyadachiv obbiti chervonim oksamitom sho v sukupnosti posilyuye impresiyu rozkoshi ta imperskogo shiku Dopovnyuye ozdoblennya zavisa sho zakrivaye pidmostki chervona z zolotimi penzlyami ta ornamentom v ton dorogocinnogo metalu Cikavim ye i kupol rozpisanij Markom Shagalom v 1964 r Spochatku jogo neklasichnij stil zhivopisu ta inozemne pohodzhennya viklikalo nevdovolennya u hudozhnogo komitetu ale golova ministerstva kulturi Malro zumiv usih perekonati u pravilnosti svogo viboru Hudozhnik rik pracyuvav nad proektom podilivshi velicheznij plafon na tematichni ta kolirni zoni Yih naselyayut tancyuristi z muzikantami mozhna pobachiti zakohanih angeliv ta navit tvarin Teatrali legko rozgadayut u kozhnomu sektori syuzheti baletu chi operi epizodi z Lebedinogo ozera u zhovtij oblasti u sinij Borisa Godunova a v zelenij sceni z Romeo ta Dzhulyetti ta Tristana ta Izoldi U centri sferi dovkola vazhkoyi lyustri tezh vidbuvayutsya podiyi uchasnikami yakih ye personazhi klasichnih oper Krim nih Shagal zobraziv golovni stolichni pam yatki Ejfelevu vezhu Triumfalnu arku Burbonskij palac ta samu Operu Garnye Interes takozh stanovit tancyuvalne foye roztashovane odrazu za pidmostkami ta zakrite vid nih dvoma zavisami odin iz oksamitu drugij zaliznij Tut rozigrivayutsya artisti pered scenoyu ta priznachayut vazhlivi zustrichi U XVIII XIX stolittyah ce takozh bulo teritoriyeyu kudi mogli potrapiti privilejovani chleni suspilstva zazvichaj vlasniki sezonnih abonementiv pochatkovih troh ryadiv Osoblivo populyarnimi zalashtunki stali u 1831 1835 rr chim i koristuvavsya todishnij direktor Luyi Veron dozvolyayuchi pronikati u svyata svyatih lishe potribnim jomu lyudyam Foye peretvorilosya na klub dlya bagatiyiv kudi prihodili poflirtuvati z tancivnicyami a to j spokusiti riznimi obicyankami Takozh syudi tovstosumi obgovoryuvali tut politiku biznes zavodili vigidni znajomstva Koli krislo direktora zajnyav Zhak Rushe vin zakriv syudi dostup storonnim chim bagati dzhentlmeni buli vkraj nezadovoleni Ce primishennya tezh stvoryuvalosya z perebilshenoyu rozkishshyu Jogo dalnya nisha vkrita velicheznim dzerkalom sho dopomagaye u repeticiyah ale krim nogo stini povnistyu pripudreni pozolotoyu yaku rozbavlyaye zhivopis Bulanzhe ta 20 portretiv najkrashih tancivnic Operi XVII XIX st A koloni kritiki sho utrimuyut sklepinnya porivnyuvali z zhirafovimi nogami sho utrimuyut slonove tilo Biblioteka muzejPostupovo teatr Grand Opera zibrav kolekciyi cikavih rechej i odnogo razu z yavilasya ideya ob yednati yih za tematikami ta pokazati publici Tak u 1866 r vinik Bibliotheque musee de l Opera yakij nini nalichuye 5 vistavkovih zaliv sho vmishayut ponad 8 500 predmetiv pov yazanih iz muzikoyu ta tancem Roztashuvavsya muzej u kolishnij imperatorskij rotondi u zahidnomu krili dizajn yakogo tak i ne bulo zaversheno do kincya Oskilki z 1935 r paviljon znahoditsya pid kerivnictvom Nacionalnoyi francuzkoyi biblioteki jogo paperovi arhivi postijno zrostayut i v 1942 r dlya nih organizuvali specialnij Muzichnij viddil zi starimi foliantami knig albomiv partitur ta inshoyu dokumentaciyeyu Sogodni kolekciya nalichuye shonajmenshe 600 tis svidchen diyalnosti teatru U zalah mozhna pobachiti marmurovi figuri tancyuristiv zastigli v efektnih pozah velike zibrannya scenichnih kostyumiv bezlich afish zi spektakliv fotografiyi maketi dekoracij Vse ce svidchennya triumfu najuspishnishih postanovok ta talanovitih aktoriv chiya harizma spriyala uspihu Bilshist eksponativ ce postijno diyucha vistavka u nezminnomu viglyadi hocha chasom vlashtovuyutsya tematichni ekspoziciyi z osoblivo cinnimi artefaktami skarbnici Garnye Yaksho neobhidno vivchiti pevni dokumenti z arhivu slid zazdalegid podati individualnij zapit Opera Garnye ta UkrayinaSame tut ponad 30 rokiv pracyuvav kiyanin Serzh Lifar ocholivshi v 1929 r baletnu trupu Grand Opera a zgodom i ves teatr Za cej chas vin postaviv u Grand Opera ponad 200 baletnih vistav vihovav 11 zirok baletu U 1947 roci zasnuvav Institut horeografiyi pri Grand Opera GalereyaParadni shodi Stelovij zvid i osvitlennya nad paradnimi shodami Vestibyul paradnih shodiv Midnij dah odniyeyi iz dvoh bichnih rotond Vid z Opernoyi avenyu Vid z bulvaru Osmana Skulpturna grupa iz Apolona muz poeziyi i muziki skulptora Eme PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 Mead C C Charles Garnier s Paris Opera Architectural Empathy and the Renaissance of French Classicism 1991 P 146 147 ISBN 978 0 262 13275 6 d Track Q124703947d Track Q124703899 Wild N Dictionnaire des theatres parisiens 1807 1914 2 Lion 2012 S 175 ISBN 978 2 914373 48 7 d Track Q63079799d Track Q55598780d Track Q456 Budivlya teatru Grand opera v Parizhi VUE ukr Procitovano 23 lyutogo 2023 Opera Garne opisanie foto otzyvy Planet of Hotels planetofhotels com ros Procitovano 23 lyutogo 2023 Paris Life info 12 kvitnya 2018 Opera Garne v Parizhe ob istorii krasote i ekskursiyah Paris Life info Vse pro Parizh ru RU Procitovano 23 lyutogo 2023 Fonten Zherar 2012 Opernyj teatr Sharlya Garne PDF rosijskoyu Parizh s 63 ISBN 978 2 7577 0253 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palais Garnier Oficijna vebstorika Operi Garnye fr Architecture of the Garnier Palace National Opera of Paris France angl Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim

Дата публікації:
Топ