Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Готта́рдський базисний тунель (нім. Gotthard-Basistunnel) — залізничний тунель у Швейцарії. Відкрито 1 червня 2016. 15 жовтня 2010 року було завершено буріння тунелю і він став найдовшим у світі (57 км, а включно зі службовими та пішохідними ходами — 153,4 км). Введення до експлуатації, здійснене у 2017 році, дозволило Швейцарії підключитися до європейської системи високошвидкісних залізниць.
| Готтардський базисний тунель | |
 | |
| Названо на честь | Готтард |
|---|---|
| Країна |  Швейцарія |
| Адміністративна одиниця | Урі |
| Місце розташування | Урі Граубюнден Тічино |
| Геодані | Data:GotthardBaseTunnel.map |
| Власник | SBB CFF FFS |
| Обмеження швидкості | 69 метр на секунду |
| Оператор | SBB CFF FFS |
| Дата офіційного відкриття | 1 червня 2016 |
| Проходить над/під | Ґоттардський масив |
| Несе на собі | Готтардбан |
| Ширина колії | європейська колія |
| Початкова чи кінцева точка | Ерстфельд, d і d |
| Довжина або відстань | 57,09 км |
 | |
| Маршрутна карта | d |
| Тип електрифікації | d |
| Робоча температура | 28 °C |
| Офіційний сайт(англ.) Офіційний сайт(фр.) Офіційний сайт(італ.) Офіційний сайт(нім.) Офіційний сайт(фр.) Офіційний сайт(італ.) Офіційний сайт(англ.) | |
 Готтардський базисний тунель у Вікісховищі | |
Координати: 46°36′00″ пн. ш. 8°45′54″ сх. д. / 46.600000000027776536626334° пн. ш. 8.76500000002777746° сх. д.
| Готтардський базисний тунель | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Початкова ідея побудови Готтардського базисного тунелю була висунута ще в 1947 році. Перший варіант проєкту укладено міністерством внутрішніх справ Швейцарії 1962 року. План включав у себе двоколійний тунель у вигляді прямої лінії від Амштега до Джорніко. Він повинен був простягнутися на 45 км і мати «обгін» перехід між коліями в середині. Потяги мали досягати швидкості 200 км/год, що не сильно відрізняється від остаточного плану.
Багато параметрів початкового плану були радикально змінені згодом. Основним каменем спотикання стала конструкція тунелю. Вибір стояв між двоколійним тунелем з тунелем обслуговування і двома одноколійними тунелями (з або без тунелю обслуговування). Остаточно перемогло технічне рішення з двома одноколійними тунелями без тунелю обслуговування, але зі з'єднуючими переходами (галереями) приблизно кожні 180 метрів (у такому разі один тунель може служити виходом з іншого). Воно також включало дві багатофункціональні станції та переходи колій.
Через збільшення інтенсивності руху між країнами, Швейцарія в 1994 році проголосувала за зміни в транспортному регулюванні. Метою змін стало перевозити вантажні автомобілі і контейнери між південною Німеччиною і північною Італією на поїздах, аби зменшити перевантаження на дорогах (і, заодно, поліпшити екологічне навантаження).
Прийняття в 1998 році податку на важкий транспорт укупі з модернізаційними планами залізниць остаточно відкрили дорогу для будівництва.
Будівництво
На будівництві одночасно працювало понад 1500 робітників. Роботи велися цілодобово, сім днів на тиждень. Для прорубування скельних порід тут застосували як вибухові роботи, так і декілька тунелепрохідних комплексів (ТПК). Тунель є спареним (паралельні тунелі з'єднані між собою галереями приблизно через кожні 325 м, потяги курсують ними у протилежних напрямках). Всередині тунелю знаходиться дві аварійні залізничні станції, пов'язані з поверхнею аварійними шахтами.
Для забезпечення на лінії швидкісного режиму 250 км/год, нова магістраль Цюрих — Мілан практично не має вигинів та ухилів і прямує на висоті 500 м над рівнем моря. Це дозволяє скоротити на 1 годину час поїздки, що вимагало до відкриття 3,5 години.
Хід будівництва
| Рік | Місяць | Побудовано до зазначеного моменту, км | Побудовано, % від проектної довжини (153,4 км) |
|---|---|---|---|
| 2004 | липень | 52,3 | 34,1 |
| 2005 | липень | 74,6 | 48,6 |
| 2006 | липень | 96,1 | 62,5 |
| 2007 | липень | 103,7 | 67,6 |
| 2008 | липень | 113,2 | 73,8 |
| 2009 | липень | 134,8 | 88,8 |
| 2010 | липень | 146,6 | 96,6 |
| 2010 | жовтень | 153,4 | 100 |
Тунель у фактах і цифрах
- Довжина: західний тунель — 56 978 м, східний тунель — 57 091 м;
- Діаметр кожного з двох тунелів — 8,8—9,5 м;
- Повна довжина, включно зі службовими і пішохідними ходами — 153,4 км;
- Загальна протяжність шляху, прохідного за допомогою ТПК — 45 км;
- Обсяг видобутих скельних порід: 24 млн. т (13,3 млн м³, що еквівалентно п'яти пірамідам в Гізі);
- Кількість тунелепрохідницьких комплексів (ТПК) виробництва Herrenknecht AG — 4 шт.:
- Шляху проходки: два рухаються на південь від до Седруну; два — на північ від Бодіо до Файдо та Седруну; їх застосування планується також на частині дороги від Ерстфельда до ;
- Повна довжина ТПК, включаючи все необхідне обладнання — 440 м;
- Повна вага — 3 000 т;
- Потужність — 5 МВт;
- Максимальна швидкість проходки (в ідеальних умовах) — 25-30 м / добу.
- Початок будівництва тунелю: 1993 — буріння перших свердловин, 1996 — підготовчі роботи, 2003 — вилучення ґрунту;
- Пускові випробування: 2015;
- Закінчення будівництва: 2016–2017;
- Повна вартість: планова — 6428 млн $, станом на вересень 2015 — 10,3 млрд. $;
- Вивезли 2 млн вантажівок ґрунту;
- Частота руху потягів: 200–250 поїздів на день;
- Випробування з безпеки планують на жовтень 2015;
- Під час будівництва загинули 8 людей.
Сусідні тунелі
У 1882 році було побудовано залізничний тунель Готтард шириною 8 м, висотою від верху рейок до ключа склепіння 6 м.
Сусідній автомобільний тунель Готтард було відкрито 1980 року.
Примітки
- Hume, Tim (1 червня 2016). World's longest tunnel opens deep beneath Swiss Alps. CNN. оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 13 березня 2023. (англ.)
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2010. Процитовано 16 жовтня 2010.
- Завершено буріння найдовшого у світі тунелю[недоступне посилання]
- The Gotthard Base Tunnel: 50 years of planning [ 20 жовтня 2010 у Wayback Machine.], вебсайт AlpTransit
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2010. Процитовано 16 жовтня 2010.
- Газета по-українськи… — С. 11.
Джерела
- Газета по-українськи. — К., 2015. — № 70 (1822, 1 вер.). — С. 11.
Посилання
- Офіційний сайт [ 24 вересня 2009 у Wayback Machine.](нім.)(англ.)(фр.)(італ.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Gotthard-Basistunnel |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotta rdskij bazisnij tunel nim Gotthard Basistunnel zaliznichnij tunel u Shvejcariyi Vidkrito 1 chervnya 2016 15 zhovtnya 2010 roku bulo zaversheno burinnya tunelyu i vin stav najdovshim u sviti 57 km a vklyuchno zi sluzhbovimi ta pishohidnimi hodami 153 4 km Vvedennya do ekspluataciyi zdijsnene u 2017 roci dozvolilo Shvejcariyi pidklyuchitisya do yevropejskoyi sistemi visokoshvidkisnih zaliznic Gottardskij bazisnij tunel Nazvano na chestGottard Krayina Shvejcariya Administrativna odinicyaUri Misce roztashuvannyaUri Graubyunden Tichino GeodaniData GotthardBaseTunnel map VlasnikSBB CFF FFS Obmezhennya shvidkosti69 metr na sekundu OperatorSBB CFF FFS Data oficijnogo vidkrittya1 chervnya 2016 Prohodit nad pidGottardskij masiv Nese na sobiGottardban Shirina koliyiyevropejska koliya Pochatkova chi kinceva tochkaErstfeld d i d Dovzhina abo vidstan57 09 km Marshrutna kartad Tip elektrifikaciyid Robocha temperatura28 C Oficijnij sajt angl Oficijnij sajt fr Oficijnij sajt ital Oficijnij sajt nim Oficijnij sajt fr Oficijnij sajt ital Oficijnij sajt angl Gottardskij bazisnij tunel u Vikishovishi Koordinati 46 36 00 pn sh 8 45 54 sh d 46 600000000027776536626334 pn sh 8 76500000002777746 sh d 46 600000000027776536626334 8 76500000002777746Bazisni tuneli Gottard i Cimmerberg utvoryuyut pivnichnu chastinu gottardskoyi osi transportnogo proektu AlpTransit Budivnictvo tunelyu bagatofunkcionalna stanciya Fejdo prGottardskij bazisnij tunel Legenda 0 Altdorf 4 4 Pivnichnij portal Erstfeld Stara liniya 12 2 Sekciya Erstfeld 23 5 Sekciya Amshteg Sedrun MGB 32 Sedrun bagatofunkcionalna stanciya 45 5 Fajdo bagatofunkcionalna stanciya Stara liniya Bodio 61 4 Pivdennij portal r Brenno Biaska 69 2 IstoriyaPochatkova ideya pobudovi Gottardskogo bazisnogo tunelyu bula visunuta she v 1947 roci Pershij variant proyektu ukladeno ministerstvom vnutrishnih sprav Shvejcariyi 1962 roku Plan vklyuchav u sebe dvokolijnij tunel u viglyadi pryamoyi liniyi vid Amshtega do Dzhorniko Vin povinen buv prostyagnutisya na 45 km i mati obgin perehid mizh koliyami v seredini Potyagi mali dosyagati shvidkosti 200 km god sho ne silno vidriznyayetsya vid ostatochnogo planu Bagato parametriv pochatkovogo planu buli radikalno zmineni zgodom Osnovnim kamenem spotikannya stala konstrukciya tunelyu Vibir stoyav mizh dvokolijnim tunelem z tunelem obslugovuvannya i dvoma odnokolijnimi tunelyami z abo bez tunelyu obslugovuvannya Ostatochno peremoglo tehnichne rishennya z dvoma odnokolijnimi tunelyami bez tunelyu obslugovuvannya ale zi z yednuyuchimi perehodami galereyami priblizno kozhni 180 metriv u takomu razi odin tunel mozhe sluzhiti vihodom z inshogo Vono takozh vklyuchalo dvi bagatofunkcionalni stanciyi ta perehodi kolij Cherez zbilshennya intensivnosti ruhu mizh krayinami Shvejcariya v 1994 roci progolosuvala za zmini v transportnomu regulyuvanni Metoyu zmin stalo perevoziti vantazhni avtomobili i kontejneri mizh pivdennoyu Nimechchinoyu i pivnichnoyu Italiyeyu na poyizdah abi zmenshiti perevantazhennya na dorogah i zaodno polipshiti ekologichne navantazhennya Prijnyattya v 1998 roci podatku na vazhkij transport ukupi z modernizacijnimi planami zaliznic ostatochno vidkrili dorogu dlya budivnictva BudivnictvoNa budivnictvi odnochasno pracyuvalo ponad 1500 robitnikiv Roboti velisya cilodobovo sim dniv na tizhden Dlya prorubuvannya skelnih porid tut zastosuvali yak vibuhovi roboti tak i dekilka tuneleprohidnih kompleksiv TPK Tunel ye sparenim paralelni tuneli z yednani mizh soboyu galereyami priblizno cherez kozhni 325 m potyagi kursuyut nimi u protilezhnih napryamkah Vseredini tunelyu znahoditsya dvi avarijni zaliznichni stanciyi pov yazani z poverhneyu avarijnimi shahtami Dlya zabezpechennya na liniyi shvidkisnogo rezhimu 250 km god nova magistral Cyurih Milan praktichno ne maye viginiv ta uhiliv i pryamuye na visoti 500 m nad rivnem morya Ce dozvolyaye skorotiti na 1 godinu chas poyizdki sho vimagalo do vidkrittya 3 5 godini Hid budivnictva Rik Misyac Pobudovano do zaznachenogo momentu km Pobudovano vid proektnoyi dovzhini 153 4 km 2004 lipen 52 3 34 1 2005 lipen 74 6 48 6 2006 lipen 96 1 62 5 2007 lipen 103 7 67 6 2008 lipen 113 2 73 8 2009 lipen 134 8 88 8 2010 lipen 146 6 96 6 2010 zhovten 153 4 100Tunel u faktah i cifrahDovzhina zahidnij tunel 56 978 m shidnij tunel 57 091 m Diametr kozhnogo z dvoh tuneliv 8 8 9 5 m Povna dovzhina vklyuchno zi sluzhbovimi i pishohidnimi hodami 153 4 km Zagalna protyazhnist shlyahu prohidnogo za dopomogoyu TPK 45 km Obsyag vidobutih skelnih porid 24 mln t 13 3 mln m sho ekvivalentno p yati piramidam v Gizi Kilkist tuneleprohidnickih kompleksiv TPK virobnictva Herrenknecht AG 4 sht Shlyahu prohodki dva ruhayutsya na pivden vid do Sedrunu dva na pivnich vid Bodio do Fajdo ta Sedrunu yih zastosuvannya planuyetsya takozh na chastini dorogi vid Erstfelda do Povna dovzhina TPK vklyuchayuchi vse neobhidne obladnannya 440 m Povna vaga 3 000 t Potuzhnist 5 MVt Maksimalna shvidkist prohodki v idealnih umovah 25 30 m dobu Pochatok budivnictva tunelyu 1993 burinnya pershih sverdlovin 1996 pidgotovchi roboti 2003 viluchennya gruntu Puskovi viprobuvannya 2015 Zakinchennya budivnictva 2016 2017 Povna vartist planova 6428 mln stanom na veresen 2015 10 3 mlrd Vivezli 2 mln vantazhivok gruntu Chastota ruhu potyagiv 200 250 poyizdiv na den Viprobuvannya z bezpeki planuyut na zhovten 2015 Pid chas budivnictva zaginuli 8 lyudej Susidni tuneliU 1882 roci bulo pobudovano zaliznichnij tunel Gottard shirinoyu 8 m visotoyu vid verhu rejok do klyucha sklepinnya 6 m Susidnij avtomobilnij tunel Gottard bulo vidkrito 1980 roku PrimitkiHume Tim 1 chervnya 2016 World s longest tunnel opens deep beneath Swiss Alps CNN originalu za 28 grudnya 2022 Procitovano 13 bereznya 2023 angl Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2010 Procitovano 16 zhovtnya 2010 Zaversheno burinnya najdovshogo u sviti tunelyu nedostupne posilannya The Gotthard Base Tunnel 50 years of planning 20 zhovtnya 2010 u Wayback Machine vebsajt AlpTransit Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2010 Procitovano 16 zhovtnya 2010 Gazeta po ukrayinski S 11 DzherelaGazeta po ukrayinski K 2015 70 1822 1 ver S 11 PosilannyaOficijnij sajt 24 veresnya 2009 u Wayback Machine nim angl fr ital Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gotthard Basistunnel