Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Готліб-Зігфрід Баєр (в німецькій літературі Теофіл Зигфрид) (нар. 5 січня 1694 — пом. 21 лютого 1738) — німецький історик, філолог. Академік Петербурзької академії наук з 1725.
| Готліб-Зігфрід Баєр | |
|---|---|
| нім. Gottlieb Siegfried Bayer | |
| Ім'я при народженні | нім. Gottlieb Siegfried Bayer |
| Народився | 5 січня 1694[1] Кенігсберг, Бранденбург-Пруссія |
| Помер | 21 лютого 1738[1] (44 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | мовознавець, бібліотекар, історик, письменник, викладач університету |
| Alma mater | Кенігсберзький університет |
| Заклад | Кенігсберзький університет |
| Членство | Петербурзька академія наук Прусська академія наук |
Життєпис
Народився в Кенінгсберзі у сім’ї емігрантів з Угорщини. Батько Баєра підробляв живописом. До 1709 р. навчався у колегії Фрідріха в класі відомого гуманіста Еґерса, а 1710–1713 рр. — у Кенігсберзькому університеті. 1714–1717 рр. багато мандрував Німеччиною, вивчав давні та східні мови. 1715 р. захистив дисертацію, присвячену трактуванню напису на хресті Ісуса Христа. 1717 р. отримав звання магістра у Лейпцигу. 1717–1725 рр. викладав в університеті Кенігсберга, працював проректором міської катедральної школи. За рекомендацією математика, академіка Петербурзької академії наук Християна Гольдбаха був запрошений до Санкт-Петербурга, де з лютого 1726 р. обійняв посаду керівника катедри старожитностей та східних мов новоутвореної Петербурзької академії наук. Основну увагу приділяв вивченню східних та давніх мов. Завідував Академічною гімназією, 1732–1737 після від’їзду історика та археографа, академіка Герарда-Фрідріха Міллера до Сибіру редагував кілька випусків наукової частини «Sammlung russischer Geschichte». Навчав майбутнього російського імператора Петра II античній історії. Після смерті Петра II наближений до двору Анни Іванівни, був щирим прибічником Ернста Йогана Бірона.
Баєр заклав основи історичної науки в Росії. Окрім робіт з історії та філології Давнього світу, написав низку робіт з історії скіфів та сарматів. Буквально сприйняв повідомлення давньоруських літописів про запрошення варягів, висунув припущення про запозичення слов’янами культури та державності в норманів та германських народів, тим самим заклав початки «норманської теорії» походження Русі. Не знаючи російської мови, вивчав «Повість временних літ» у німецькому перекладі. Заслугою його є те, що він був одним з перших, хто в дослідженнях історії Русі звернувся до вивчення повідомлень давніх авторів, зокрема Геродота, Константина VII Багрянородного, джерел скандинавського походження. Пізніше, ці роботи будуть опубліковані у перекладі українського науковця Киріяка Кодратовича.
У дослідженні історії східних слов’ян Баєр активно співпрацював з Феофаном Прокоповичем. Частина їхнього листування збереглася. Через конфлікт із секретарем Петербузької академії наук І.-Д. Шумахером 1737 р. змушений був полишити посаду і планував повернутися до Пруссії.
Раптово помер від застуди в Санкт-Петербурзі.
Твори
- Ad Petrum II Augustum Imperatorem, cum insignia imperii sanctissimis caeremoniis Moscouae capesseret. Academia Petropolitana, 1728;
- Auszug der ältern Staatsgeschichte zum Gebrauch Petri II. Peterburg, 1728;
- О начатке и древних пребывалищах скифов. В кн.: Краткое описание Комментариев Академии наук. СПб., 1728;
- О местоположении Скифии, каково было в лета Геродотовы. Там само; Краткое описание всех случаев, касающихся Азова от создания сего города до возвращения онаго под российскую державу. СПб., 1738;
- География российская из Константина Порфирогенита, т. е. багрянородного или порфирородного. СПб., 1767;
- География российская и соседственных с Россиею областей около 947 году из книг северных писателей выбрана. СПб., 1767;
- Сочинение о варягах. СПб., 1767.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119099292 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Електронна енциклопедія історії України на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Пекарский П. История императорской Академии наук в Петербурге, т. 1. СПб., 1870; (рос.)
- Алпатов М. А.Русская историческая мысль и Западная Европа (XVIII — первая половина XIX в.). М., 1985. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotlib Zigfrid Bayer v nimeckij literaturi Teofil Zigfrid nar 5 sichnya 1694 pom 21 lyutogo 1738 nimeckij istorik filolog Akademik Peterburzkoyi akademiyi nauk z 1725 Gotlib Zigfrid Bayernim Gottlieb Siegfried BayerIm ya pri narodzhenni nim Gottlieb Siegfried BayerNarodivsya 5 sichnya 1694 1694 01 05 1 Kenigsberg Brandenburg PrussiyaPomer 21 lyutogo 1738 1738 02 21 1 44 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina NimechchinaDiyalnist movoznavec bibliotekar istorik pismennik vikladach universitetuAlma mater Kenigsberzkij universitetZaklad Kenigsberzkij universitetChlenstvo Peterburzka akademiya nauk Prusska akademiya naukZhittyepisNarodivsya v Keningsberzi u sim yi emigrantiv z Ugorshini Batko Bayera pidroblyav zhivopisom Do 1709 r navchavsya u kolegiyi Fridriha v klasi vidomogo gumanista Egersa a 1710 1713 rr u Kenigsberzkomu universiteti 1714 1717 rr bagato mandruvav Nimechchinoyu vivchav davni ta shidni movi 1715 r zahistiv disertaciyu prisvyachenu traktuvannyu napisu na hresti Isusa Hrista 1717 r otrimav zvannya magistra u Lejpcigu 1717 1725 rr vikladav v universiteti Kenigsberga pracyuvav prorektorom miskoyi katedralnoyi shkoli Za rekomendaciyeyu matematika akademika Peterburzkoyi akademiyi nauk Hristiyana Goldbaha buv zaproshenij do Sankt Peterburga de z lyutogo 1726 r obijnyav posadu kerivnika katedri starozhitnostej ta shidnih mov novoutvorenoyi Peterburzkoyi akademiyi nauk Osnovnu uvagu pridilyav vivchennyu shidnih ta davnih mov Zaviduvav Akademichnoyu gimnaziyeyu 1732 1737 pislya vid yizdu istorika ta arheografa akademika Gerarda Fridriha Millera do Sibiru redaguvav kilka vipuskiv naukovoyi chastini Sammlung russischer Geschichte Navchav majbutnogo rosijskogo imperatora Petra II antichnij istoriyi Pislya smerti Petra II nablizhenij do dvoru Anni Ivanivni buv shirim pribichnikom Ernsta Jogana Birona Bayer zaklav osnovi istorichnoyi nauki v Rosiyi Okrim robit z istoriyi ta filologiyi Davnogo svitu napisav nizku robit z istoriyi skifiv ta sarmativ Bukvalno sprijnyav povidomlennya davnoruskih litopisiv pro zaproshennya varyagiv visunuv pripushennya pro zapozichennya slov yanami kulturi ta derzhavnosti v normaniv ta germanskih narodiv tim samim zaklav pochatki normanskoyi teoriyi pohodzhennya Rusi Ne znayuchi rosijskoyi movi vivchav Povist vremennih lit u nimeckomu perekladi Zaslugoyu jogo ye te sho vin buv odnim z pershih hto v doslidzhennyah istoriyi Rusi zvernuvsya do vivchennya povidomlen davnih avtoriv zokrema Gerodota Konstantina VII Bagryanorodnogo dzherel skandinavskogo pohodzhennya Piznishe ci roboti budut opublikovani u perekladi ukrayinskogo naukovcya Kiriyaka Kodratovicha U doslidzhenni istoriyi shidnih slov yan Bayer aktivno spivpracyuvav z Feofanom Prokopovichem Chastina yihnogo listuvannya zbereglasya Cherez konflikt iz sekretarem Peterbuzkoyi akademiyi nauk I D Shumaherom 1737 r zmushenij buv polishiti posadu i planuvav povernutisya do Prussiyi Raptovo pomer vid zastudi v Sankt Peterburzi TvoriAd Petrum II Augustum Imperatorem cum insignia imperii sanctissimis caeremoniis Moscouae capesseret Academia Petropolitana 1728 Auszug der altern Staatsgeschichte zum Gebrauch Petri II Peterburg 1728 O nachatke i drevnih prebyvalishah skifov V kn Kratkoe opisanie Kommentariev Akademii nauk SPb 1728 O mestopolozhenii Skifii kakovo bylo v leta Gerodotovy Tam samo Kratkoe opisanie vseh sluchaev kasayushihsya Azova ot sozdaniya sego goroda do vozvrasheniya onago pod rossijskuyu derzhavu SPb 1738 Geografiya rossijskaya iz Konstantina Porfirogenita t e bagryanorodnogo ili porfirorodnogo SPb 1767 Geografiya rossijskaya i sosedstvennyh s Rossieyu oblastej okolo 947 godu iz knig severnyh pisatelej vybrana SPb 1767 Sochinenie o varyagah SPb 1767 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119099292 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaElektronna enciklopediya istoriyi Ukrayini na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 6 bereznya 2016 u Wayback Machine LiteraturaPekarskij P Istoriya imperatorskoj Akademii nauk v Peterburge t 1 SPb 1870 ros Alpatov M A Russkaya istoricheskaya mysl i Zapadnaya Evropa XVIII pervaya polovina XIX v M 1985 ros