Горні-Мілановац

Горні Мілановац (серб. Горњи Милановац, Gornji Milanovac) — місто, розташоване в центрі Сербії. До 1859 року мала назву Деспотовац (назва річки, що протікає через місто). Сучасну назву місто отримало згідно з указом князя Милоша Обреновича.

Горні Мілановац Прапор Герб Координати 44°01′ пн. ш. 20°27′ сх. д. / 44.017° пн. ш. 20.450° сх. д. / 44.017; 20.450Координати: 44°01′ пн. ш. 20°27′ сх. д. / 44.017° пн. ш. 20.450° сх. д. / 44.017; 20.450 Країна  Сербія^[1] Сербія^[1] Адмінодиниця ^d^[1] Дата заснування 1853 Площа 836 км²^[1] Висота центру 310 м Міста-побратими Кавадарці, Словень Градець, Сежана, ^d, Едеса, Плевен (29 квітня 1998)^[2] Часовий пояс Телефонний код 032 Поштовий індекс 32 300, 32 301 Автомобільний код GM GeoNames 790367 Офіційний сайт gornjimilanovac.rs Горні Мілановац Горні Мілановац (Сербія)  Горні Мілановац у Вікісховищі

Історія

Розкопки у Горні-Мілановац показують, що ця область була заселена вже в доісторичні часи. Виявлено залишки поселень іллірійців, фракійців (головним чином даків), в меншій кількості кельтів, готів. На горі Рудник крім старих шахтарських штолень збереглися руїни римського храму, присвяченого богині Терре. З часів Римської імперії та середньовіччя ці землі мали істотне економічне, транспортне і військове значення. Знайдено свідчення перебування на території візантійської адміністрації, пізніше вона входила до складу Середньовічного Королівства Сербія, Сербо-грецького царства, Османської імперії.

Саме місто засноване у 1853 році, причому за планом австрійського інженера з Белграда. Назву місто отримало за назвою річки Деспотовац, але вже у 1859 змінила назву на сучасне через указ князя Милоша Обреновича.

У 1879 відкритий вищий навчальний заклад.

У 1890 відкрита перша друкарня.

У 1892 відкрита окружна лікарня.

Під час двох світових воєн місто було окуповане та зазнало значних руйнувань. Під час бомбардування Югославії силами НАТО у 1999 році у місті постраждала тільки телевежа.

Економіка

Економічне зростання міста припадає на 1920-ті роки у зв'язку з будівництвом залізниці. У 1922 відкрита кондитерська фабрика. У 1937 побудована ще одна фабрика для виготовлення лукуму та іншої солодкої продукції.

Після звільнення міста від нацистської окупації у 1945 починається індустріалізація регіону. Будується нова кондитерська фабрика (дві старі були знищенні під час бомбардувань), завод по виробництву побутового обладнання, завод по виробництву автозапчастин, хімічне виробництво тощо. На початку 1990-х через зміну політичного режиму та розпад Югославії більшість цих підприємств стали банкрутами. Виключенням став завод «Металац», як був модернізований та кондитерська фабрика, яку викупила мультинаціональна корпорація Swisslion.

Етнічні групи

Етнічні групи	Популяція	%
Серби	43,453	97.85%
Цигани	178	0.40%
Чорногорці	81	0.18%
Македонці	49	0.11%
Хорвати	34	0.08%
Югослави	31	0.07%
Інші	580	1.31%
Разом	44,406

Спорт

У місті функціонують спортивні команди з баскетболу, гандболу, волейболу та звичайно футболу. Місцевий футбольний клуб «Металац» заснований у 1961 році та виступає в найвищому дивізіоні Сербії.

Примітки

1. https://gornjimilanovac.rs/opsti-podaci/
2. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/gorni-milanovats-sarbiya
3. Кратка историја рудничко-таковског краја [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.](серб.)
4. (сербо-хорв.). В92. 06.02.2004. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2016.

Посилання

• Офіційний сайт [ 17 серпня 2020 у Wayback Machine.] (серб.)
• (серб.)
• Туризм Горні Мілановац [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] (серб.)
• Погода Горні Мілановац [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.] (серб.), (англ.)