Фортеця Гоніо (груз. გონიოს ციხე, раніше називалася Апсаре або Апсарунт) була римським форпостом в Аджарії, на березі Чорного моря, 15 км на південь від Батумі, в гирлі річки Чорохі. Розташована за 4 км на північ від турецького кордону.
Гоніо-Апсароська фортеця | |
---|---|
Остов римських лазень у фортеці | |
Країна | Грузія |
Регіон | Аджарія |
Населений пункт | Батумі |
Тип | Руїни фортеці |
Історія | |
Датування | I століття н. е. |
Дослідження | |
Державна приналежність | Давній Рим Трапезундська імперія Османська імперія |
Артефакти | могила Апостола Матвія |
Місце збереження матеріалів | Батумський археологічний музей |
Гоніо-Апсароська фортеця | |
Гоніо-Апсароська фортеця у Вікісховищі |
Історія
Перша згадка фортеці належить Плінію Молодшому (I століття н. е.). У II столітті нашої ери це було добре укріплене римське місто в Колхіді. Пізніше підпало під вплив Візантії. Назва «Гоніо» вперше згадується в повідомленні трапезундського історика в XIV столітті. Деякий час там було місце генуезької торгівлі. У 1547 році Гоніо став частиною Османської імперії, це тривало до 1878 року, коли після Сан-Стефанського мирного договору Аджарія стала частиною Російської імперії.
Місто також було відоме своїм театром та іподромом. Крім того, могила Апостола Маттія, обраного до дванадцяти апостолів після зради Юди Іскаріота, ймовірно може бути у фортеці Гоніо. Проте, грузинський уряд в даний час забороняє проводити розкопки біля могили. Інші археологічні розкопки проводяться у фортеці, приділяючи особливу увагу римським часам.
За повідомленнями Арріана на початку II століття нашої ери був відомий переказ про те, що колись у давнину місцевість Апсар називалася «Апсірт», тому що нібито тут від руки Медеї загинув царевич Апсірт — один з героїв легенди про похід аргонавтів до Колхіди за золотим руном.
Сучасність
Гоніо в даний час зазнає туристичний бум. Безліч туристів з Тбілісі в літні місяці користуються пляжами, які зазвичай розглядаються як більш екологічно чисті, ніж пляжі поблизу Батумі (розташований за 15 км на північ від фортеці).
Галерея
Література
- ვ. იაშვილი, გონიოს ციხის ისტორიისათვის, ქართული მატერიალური კულტურის ძეგლები აჭარაში, ბათუმი, 1958. (georgisch) (dt: W. Iaschwili, Für die Geschichte der Festung Gonio, Georgische Kulturdenkmäler in Adscharien, Batumi, 1958.)
- ი. სიხარულიძე, აჭარის მატერიალური კულრუტის ძეგლები, ბათუმი, 1962. (georgisch) (dt: I. Sicharulidse, Materialle Denkmäler in Adscharien, Batumi, 1962)
- I. Sicharulidse, P. Sakaraia, Georgische Sowjetenzyklopädie, Band 3., S. 218, Tiflis, 1978. (georgisch)
- Гонио-Апсар /, , Е. А. Кахидзе. — Тбилиси : [б. и.], 2007. — 72 с. : ил., карты. — (груз.), (англ.), (рос.)
Примітки
- [. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014. Золото древней Колхиды / Журнал «Вокруг Света», № 4 (2595), Апрель 1975 (рос.)]
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гоніо-Апсароська фортеця
- . Third International Congress on Black Sea Antiquities, 2005. (англ.)
- Pictures of Gonio castle [ 8 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Kakhidze, E. Apsaros: A Roman Fort in Southwestern Georgia / / In: Meetings of Cultures in the Black Sea Region: Between Conflict and Coexistence. Eds. P. G. Bilde and J. H. Petersen. Aarhus, 2008 (Black Sea Studies, 8), 303–332; http://www.pontos.dk/publications/books/bss-8-files/bss-8-16-kakhidze [ 16 березня 2011 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fortecya Gonio gruz გონიოს ციხე ranishe nazivalasya Apsare abo Apsarunt bula rimskim forpostom v Adzhariyi na berezi Chornogo morya 15 km na pivden vid Batumi v girli richki Chorohi Roztashovana za 4 km na pivnich vid tureckogo kordonu Gonio Apsaroska fortecyaOstov rimskih lazen u forteciKrayina GruziyaRegion AdzhariyaNaselenij punkt BatumiTip Ruyini forteciIstoriyaDatuvannya I stolittya n e DoslidzhennyaDerzhavna prinalezhnist Davnij Rim Trapezundska imperiya Osmanska imperiyaArtefakti mogila Apostola MatviyaMisce zberezhennya materialiv Batumskij arheologichnij muzejGonio Apsaroska fortecya Gonio Apsaroska fortecya u VikishovishiIstoriyaVhid do Gonio Apsaroskoyi forteci Rozkopki v Gonio Persha zgadka forteci nalezhit Pliniyu Molodshomu I stolittya n e U II stolitti nashoyi eri ce bulo dobre ukriplene rimske misto v Kolhidi Piznishe pidpalo pid vpliv Vizantiyi Nazva Gonio vpershe zgaduyetsya v povidomlenni trapezundskogo istorika v XIV stolitti Deyakij chas tam bulo misce genuezkoyi torgivli U 1547 roci Gonio stav chastinoyu Osmanskoyi imperiyi ce trivalo do 1878 roku koli pislya San Stefanskogo mirnogo dogovoru Adzhariya stala chastinoyu Rosijskoyi imperiyi Misto takozh bulo vidome svoyim teatrom ta ipodromom Krim togo mogila Apostola Mattiya obranogo do dvanadcyati apostoliv pislya zradi Yudi Iskariota jmovirno mozhe buti u forteci Gonio Prote gruzinskij uryad v danij chas zaboronyaye provoditi rozkopki bilya mogili Inshi arheologichni rozkopki provodyatsya u forteci pridilyayuchi osoblivu uvagu rimskim chasam Za povidomlennyami Arriana na pochatku II stolittya nashoyi eri buv vidomij perekaz pro te sho kolis u davninu miscevist Apsar nazivalasya Apsirt tomu sho nibito tut vid ruki Medeyi zaginuv carevich Apsirt odin z geroyiv legendi pro pohid argonavtiv do Kolhidi za zolotim runom SuchasnistGonio v danij chas zaznaye turistichnij bum Bezlich turistiv z Tbilisi v litni misyaci koristuyutsya plyazhami yaki zazvichaj rozglyadayutsya yak bilsh ekologichno chisti nizh plyazhi poblizu Batumi roztashovanij za 15 km na pivnich vid forteci GalereyaLiteraturaვ იაშვილი გონიოს ციხის ისტორიისათვის ქართული მატერიალური კულტურის ძეგლები აჭარაში ბათუმი 1958 georgisch dt W Iaschwili Fur die Geschichte der Festung Gonio Georgische Kulturdenkmaler in Adscharien Batumi 1958 ი სიხარულიძე აჭარის მატერიალური კულრუტის ძეგლები ბათუმი 1962 georgisch dt I Sicharulidse Materialle Denkmaler in Adscharien Batumi 1962 I Sicharulidse P Sakaraia Georgische Sowjetenzyklopadie Band 3 S 218 Tiflis 1978 georgisch Gonio Apsar E A Kahidze Tbilisi b i 2007 72 s il karty ISBN 978 9941 9001 5 0 gruz angl ros Primitki Arhiv originalu za 26 bereznya 2014 Procitovano 25 bereznya 2014 Zoloto drevnej Kolhidy Zhurnal Vokrug Sveta 4 2595 Aprel 1975 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gonio Apsaroska fortecya Third International Congress on Black Sea Antiquities 2005 angl Pictures of Gonio castle 8 lipnya 2011 u Wayback Machine angl Kakhidze E Apsaros A Roman Fort in Southwestern Georgia In Meetings of Cultures in the Black Sea Region Between Conflict and Coexistence Eds P G Bilde and J H Petersen Aarhus 2008 Black Sea Studies 8 303 332 http www pontos dk publications books bss 8 files bss 8 16 kakhidze 16 bereznya 2011 u Wayback Machine