«Голий ланч» (англ. Naked lunch) — роман американського письменника Вільяма Берроуза. Уперше опублікований англійською мовою 1959 року в паризькому видавництві [en]. Український переклад роману від видавництва Komubook побачив світ 2016 року.
Голий ланч | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Naked lunch | ||||
Обкладинка українського видання від Komubook | ||||
Жанр | роман | |||
Форма | роман | |||
Автор | Вільям Берроуз | |||
Мова | англійська | |||
Написано | 1957—1959 | |||
Опубліковано | 1959 | |||
Країна | Франція | |||
Видавництво | [en] | |||
Опубліковано українською | 2016 | |||
Переклад | Гєник Бєляков | |||
|
У низці європейських країн і на території США книга була під забороною через часте використання ненормативної лексики., відвертої гомосексуальної направленості та наявності сцен із описом педофілії та дітовбивств. Вільному поширенню роману в США передували два гучних судових процеси, в ході яких на захист «Голого ланчу» виступили відомі письменники та поети, зокрема Норман Мейлер і Аллен Гінзберг. Підсумком слухань стало зняття з роману всіх обвинувачень у непристойності. Завершений 1966 року судовий розгляд став останнім в історії США процесом, на якому розглядалась можливість цензурної заборони на публікацію книги.
«Голий ланч» традиційно вважається етапним твором американської літератури XX століття та однією з ключових книг біт-покоління поруч із романом «У дорозі» Керуака та «Криком» Аллена Гінзберга. Книга входить до списків «100 найкращих англомовних романів з 1923 по 2005 рік» за версією «Тайм» і «100 найкращих романів» за версією [en]». 1991 року режисер Девід Кроненберг зняв за мотивами роману Берроуза однойменний фільм.
Сюжет
Традиційно «Голий ланч» розглядають як один із перших великих творів, написаних Берроузом за [ru]. Відповідно до факту, що до кінцевого рукопису роману (інша назва — антироман) шляхом компонування потрапили численні різнорідні тексти — «СЛОВО» з [ru]», витримки з листів Гінзбергу та численні раніше не опубліковані прозаїчні твори письменника, роман «Голий ланч» постає практично позбавленими нитки розповіді. [en], редактор і [en] Берроуза, так пояснював таку ситуацію:
Багато творів з 1950-х є фрагментарними за своєю природою; деякі сторінки, що починались як листи Гінзбергу, так і не були відправлені. Берроуз їх передрукував і об'єднав із іншими матеріалами. Відіслані листи також містили великі шматки тексту, що перебували на стадії опрацювання. Через це й не між «листами», «щоденниками» та «творами» не бачимо меж, принаймні в рукописах, що належать до згаданого періоду. |
«Роман складається з двадцяти трьох частин, зібраних докупи у випадковому порядку редактором, змішаних із цілою галереєю персонажів, що стали наркозалежними та якось пов'язані зі злими агентами, що контролюють їх тіла та думки» — описав зміст книги критик із Севільського університету. BBC назвало роман «жахіттям, сповненим секретними агентами, божевільними лікарями, ґанґстерами, зомбі, фалічними почварами, вампірами й інопланетянами, залученими до садомазохістських оргій, трансформацій, диявольських планів і міжпланетних воєн». Книгу часто приналежнюють до жанру антиутопії (зрідка до фентезі), серед основних тем виділяючи наркотичні галюцинації, документальні записи про побут Танжера, гомосексуальні сцени, порнографічні описи різних збочень і фармакологічні описи впливу різноманітних препаратів на людину.
Книга починається з опису пригод Агента Лі, що подорожує Сполученими Штами в пошуках чергової дози наркотику; головного героя протягом усієї оповіді переслідує поліція. Тут у сюжетну лінію потрапляють і численні епізодичні персонажі, що описують різноманітні знайомства Лі протягом його подорожі. Протагоніст одержує завдання найняти такого собі Доктора Бенвея, для чого він вирушає на територію Мексики; там Бенвей розповідає Лі про своє перебування в місці, що наживається Аннексія (місто, що його використовував Берроуз для ілюстрації штату, на манер американських, що є підконтрольним поліції та системі контролю, що поставлена вище за права та свободи людини). Оповідь далі переміщується до Свободії (ця тема найповніше розвивається в есе «Межі контролю» з «Лічильної машини»; відповідно до Берроуза, для того щоб бути якомога ефективнішим, контроль повинен бути частковим — він повинен створювати ілюзію свободи), щось на кшталт лімбу, де в оповідь потрапляє впливова організація «Іслам Інк.» (роботодавець Лі); також з'являються нові герої — Хоселіто, Карл і Клем. Описується торговий майданчик, де продається так зване «чорне м'ясо» (в романі воно відображає наркоту, тобто героїн). Тут і вперше відкривається істинна суть Бенвея — злого, садистського лікаря-психопата, який і постає антагоністом для Агента Лі. Оповідь переміщається зі Свободії до Інтерзони (це місце створене Берроузом за подобою Міжнародної зони Танжер у Марокко, де він жив протягом тривалого часу), де з'являється новий герой — Хассан (Гасан ібн Саббах, герой безлічі творів письменника), що влаштовує кровожерливу оргію. Паралельно з цим в оповідь потрапляє А.Дж., що зриває вечірку та розпалює конфлікт із Хассаном. Далі події роману повертаються до торгового майданчику Аннексії, описується її тоталітарний режим. Одночасно з цим ідуть короткі історії учасників подій — Бенвея, А.Дж., Клема та інших. Відтак слідує опис чотирьох зацікавлених сторін, представлених на території Інтерзони. Сюжет неочікувано повертається до дійсності Агента Лі, якого переслідує двійко поліцейських, із якими він успішно розправляється. Роман завершується зім'ятим (за [ru]) діалогом і неочікувано завершується.
Назва
Назву для майбутнього роману вигадав Джек Керуак. В одному з мемуарних есе Берроуз зізнавався, що «саме Керуак» переконав його «написати книгу та назвати її „Голий ланч“». Смисл назви письменник розкривав у авторській передмові до роману «Голий ланч»:
Назву запропонував Джек Керуак. До недавнього свого видужання я не розумів, що вона означає. А означає вона саме те, про що говорять ці слова: ГОЛИЙ ланч — застигла мить, коли кожен бачить, що розміщене на кінці кожної виделки. |
Примітним є те, що нинішня назва роману з'явилась унаслідок неправильного прочитання. У Берроуза був неохайний почерк — і коли Гінзберг із Керуаком одержали один із рукописних варіантів роману, читаючи вголос, Гінзберг допустився помилки, переплутавши авторську «голу хіть» (англ. naked lust) з «голим ланчем» (англ. naked lunch). Саме тоді Керуаку і надійшла ідея, що саме така назва найкраще підходить для книги. Ця версія походження назви вперше була оприлюднена у випуску «Нью-Йорк Таймс» за 3 серпня 1997 року, однак існує й зовсім інший варіант. Відповідно до нього, назва була запропонована в середині 1940-х, коли Берроуз зустрів Керуака, який і запропонував йому написати роман, назвавши його «Голим ланчем». Ця версія згадується самим письменником у збірці есе «Лічильна машина».
Американський письменник і есеїст [en] дає розгорнутий коментар стосовно етимології назви книги: «Визначення Берроуза [про застиглу мить] — це черговий приклад утечі від „цивілізованих форм“, форм, які він вважає за садистські. Він, наприклад, критикує смертну кару — максимальну форму контролю: „Якщо цивілізовані країни бажають повернутись до Друїдичних Обрядів Повішення у Священному Гаю або до того, щоб пити кров разом із Ацтеками та годувати їх Богів кров'ю людських жертв, то нехай поглянуть, що ж насправді вони їдять і п'ють. Нехай поглянуть, що лежить на кінчику цієї довгої газетної ложки“. Тут знову з'являється „ланч“, виделка чи ложка — це новини від цивілізації.»
Додаткової згадки заслуговує те, що оригінальну назву «Naked Lunch» перший видавець замінив на «The Naked Lunch». Без означеного артикля «the» книга вперше вийшла лише в американському виданні.
Створення
На початку 1950-х років Вільям Берроуз завершив свою подорож Еквадором і Перу (звіти про перебування там письменника зрештою сформують книгу «Листи Яхе») і переїхав до Марокко, в Міжнародну зону Танжер, яку мріяв відвідати після прочитання декількох книг [en]. У Танжері Берроуз багато писав, і до 1957 року роботу над дещо розрізненою творчістю письменника розпочали його близькі друзі — Аллен Гінзберг, Джек Керуак і [en]. Продуктом їх спільної праці став збірник оповідань «Інтерзона», яка, зрештою, не потрапляє до друку аж до 1989 року. Одна з частин «Інтерзони», автором названа «СЛОВО», стала предтечею «Голого ланчу»; під час роботи над цим матеріалом Берроуз остаточно ствердився у використанні методу натинань, який відіграє вирішальну роль у прийдешній роботі над «Голим ланчем». Написання «СЛОВА» стало переломною точкою у творчості Берроуза, що остаточно відокремила письменника від традиційної форми оповіді, в якій він написав романи [en]» і «Наркота». До схожої стилістики письменник уже ніколи й не повертався, зробивши фірмовий нелінійний стиль написання основним інструментом у своїй творчості. Кінцевий вигляд рукопису роману виявився для письменника несподіванкою; відповідаючи на питання журналіста щодо фрази зі вступу — «Точно не пам'ятаю, як я писав те, що тепер опубліковане під назвою „Голий ланч“», Берроуз назвав її геперболою. Автор казав, що був сильно здивований, коли побачив листи Гінзбергу, яких не тримав у руках багато років. Письменника вразила кількість матеріалу, якого вони містили, і що надалі увійшов до «Голого ланчу». Уперше Берроуз згадує про те, що закінчив роботу над романом у листі від 17 січня 1959 року Полу Бовлзу.
Коли Берроуз 1958 року вперше запропонував Морісу Жиродья, керівнику видавництва [en], яке спеціалізувалось на випуску книг, написаних у грубій манері з використанням табуйованої лексики та часто близьких до порнографії, опублікувати роман, Жиродіа відповів відмовою. Письменник був змушений звернутись у Сан-Франциско до Лоуренса Ферлінґетті та його [en]; [en], співавтор книги «Листи Вільяма Берроуза», зазначає, що хоч письменник і пішов на поступки — погодившись викреслити з тексту «брудні» моменти, Ферлінґетті все одно відхилив пропозицію стати видавцем «Голого ланчу». Лише через деякий час, коли значний уривок книги опублікувало [en], цікавістю до рукопису просяк раніше незацікавлений ним Жиродіа. Редактором готованого до випуску роману став видавець Чикаґо Рев'ю Ірвінґ Розенталь. Він вважав, що текст рукопис не має достатнього обсягу й попросив Берроуза надати додаткові матеріали для розширення тексту роману. На основі «СЛОВА» та багатьох інших записів Берроуз разом із друзями, що допомагали його з «Інтерзоною», розпочали верстку. Окремої згадки заслуговує те, що «танжерський» період творчості характерний тим, що письменник не виводив меж між безпосередньо художньою творчістю й особистими листами, доручивши редакторську роботу Гінзбергу. Було відібрано сотні сторінок матеріалу, заново надруковано та складено за методикою «фолд-ін», розробленою на основі методу натинань. Увесь матеріал було відправлено Морісу Жиродья.
Судові процеси над видавцем
Роман видало видало видавництво [en] 1959 року у Франції, однак він потрапив до списку заборонених до видання на території США через великий вміст нецензурної лексики, наявність сцен із педофілією та вбивствами дітей. Примітним є і те, що й у Франції не обійшлось без скандалу — справа дійшла до того, що провідним літераторам (не французьким, як писав Берроуз) довелось написати відкритого листа уряду з виправданнями дій Жиродіа щодо передання роману до друку.
1961 року Россет, попри чинну заборону публікування роману, придбав 10 000 примірників книги з наміром поширити її територією Сполучених Штатів. Планам видавця не було суджено збутись: інша книга [en], роман Генрі Міллера «Тропік Рака» зумовив навколо себе дебати та привернув увагу громадськості до видавництва — випуск до друку «Голого ланчу» довелось відкласти на невизначений час. 1962 року Grove Press виграло антицензурну справу в суді міста Чикаґо, а невдовзі під час Единбурґської письменницької конференції, організованої аванґардистським видавцем [en], на захист «Голого ланчу» висловились Норман Мейлер і Александр Троккі. Россет вирішив замовити ще декілька тисяч примірників роману та розпочав його продавати на території США. Протягом року книга була доступна в книгарнях на всій території країни, однак невгамовані заворушення до 1963 року призвели до арешту великої партії книг бостонською поліцією. Цей факт посилив інтерес покупців до роману, який раніше не мав у читачів шаленої популярності. Невдовзі по тому міський суд визнав роман непристойним і ввів заборону на його розповсюдження. У зв'язку з громадськими заворушеннями, зумовленими романом (ще до судових процесів), Берроузу довелось написати вступну статтю до книги, пояснюючи її смисл. Численні описи вживання наркотиків сприяли неправильному розумінню позиції автора з цього приводу. Берроуз писав про це 11 вересня 1959 року Гінзбергу:
Я готую щось на кшталт письмових свідчень, пояснення суті «Голого ланчу» для власної безпеки. Роман взагалі про вірус наркозалежності. У ньому розкривається природа вірусу та те, як його можна стримати. Я зовсім не за наркоту і ніколи за неї не був. Навпаки, я закликаю: люди, злізайте ви з потягу наркоти, він мчиться укосом завдовжки в три милі прямо в купу дурману! |
Стаття Берроуза, найменована «Письмове свідчення: свідоцтво щодо хвороби», станом на сьогодні взята за переднє слово практично у всіх виданнях роману. Після того, як «свідчення» було опубліковане, його піддав критиці Гінзберг, який вважав, що «вона виходить за межі необхідного юридичного захисту та не відповідає духу книги». Поет звинувачував Берроуза у зайвому моралізаторстві та спробі відмовитись від авторства рукопису.
Через судову тяганину впродовж двох прийдешніх років процес над видавцем «Голого ланчу» не міг початися. Процес судочинства був запущений 12 січня 1965 року. Справу розглядав суддя Юджин Гадсон. Основною стратегією захисту Grove була ідея показати, що твір має незаперечну соціальну значущість. Серед запрошених експертів для оцінювання книги були представлені Гінзберг, Мейлер і [en]. Сам автор на слуханні не був присутній; відповідаючи на слушне питання журналіста про це, Берроуз відповів:
Викликали, але я відмовився їхати. А загальне враження — цілковитий фарс. Захист доказував, буцімто «Голий ланч» має величезну суспільну значущість, однак, як на мене, це справи не стосується та не зачіпає основного питання про право цензури загалом, про право держави здійснювати яку б то не було цензуру. Впевнений, був би я там, користі б не приніс. |
Див. також
Посилання
- Сторінка роману на вебсайті видавництва Komubook [ 4 січня 2017 у Wayback Machine.]
- (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 7 серпня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golij lanch angl Naked lunch roman amerikanskogo pismennika Vilyama Berrouza Upershe opublikovanij anglijskoyu movoyu 1959 roku v parizkomu vidavnictvi en Ukrayinskij pereklad romanu vid vidavnictva Komubook pobachiv svit 2016 roku Golij lanchangl Naked lunchObkladinka ukrayinskogo vidannya vid KomubookZhanr romanForma romanAvtor Vilyam BerrouzMova anglijskaNapisano 1957 1959Opublikovano 1959Krayina FranciyaVidavnictvo en Opublikovano ukrayinskoyu 2016Pereklad Gyenik Byelyakov U nizci yevropejskih krayin i na teritoriyi SShA kniga bula pid zaboronoyu cherez chaste vikoristannya nenormativnoyi leksiki vidvertoyi gomoseksualnoyi napravlenosti ta nayavnosti scen iz opisom pedofiliyi ta ditovbivstv Vilnomu poshirennyu romanu v SShA pereduvali dva guchnih sudovih procesi v hodi yakih na zahist Gologo lanchu vistupili vidomi pismenniki ta poeti zokrema Norman Mejler i Allen Ginzberg Pidsumkom sluhan stalo znyattya z romanu vsih obvinuvachen u nepristojnosti Zavershenij 1966 roku sudovij rozglyad stav ostannim v istoriyi SShA procesom na yakomu rozglyadalas mozhlivist cenzurnoyi zaboroni na publikaciyu knigi Golij lanch tradicijno vvazhayetsya etapnim tvorom amerikanskoyi literaturi XX stolittya ta odniyeyu z klyuchovih knig bit pokolinnya poruch iz romanom U dorozi Keruaka ta Krikom Allena Ginzberga Kniga vhodit do spiskiv 100 najkrashih anglomovnih romaniv z 1923 po 2005 rik za versiyeyu Tajm i 100 najkrashih romaniv za versiyeyu en 1991 roku rezhiser Devid Kronenberg znyav za motivami romanu Berrouza odnojmennij film SyuzhetTradicijno Golij lanch rozglyadayut yak odin iz pershih velikih tvoriv napisanih Berrouzom za ru Vidpovidno do faktu sho do kincevogo rukopisu romanu insha nazva antiroman shlyahom komponuvannya potrapili chislenni riznoridni teksti SLOVO z ru vitrimki z listiv Ginzbergu ta chislenni ranishe ne opublikovani prozayichni tvori pismennika roman Golij lanch postaye praktichno pozbavlenimi nitki rozpovidi en redaktor i en Berrouza tak poyasnyuvav taku situaciyu Bagato tvoriv z 1950 h ye fragmentarnimi za svoyeyu prirodoyu deyaki storinki sho pochinalis yak listi Ginzbergu tak i ne buli vidpravleni Berrouz yih peredrukuvav i ob yednav iz inshimi materialami Vidislani listi takozh mistili veliki shmatki tekstu sho perebuvali na stadiyi opracyuvannya Cherez ce j ne mizh listami shodennikami ta tvorami ne bachimo mezh prinajmni v rukopisah sho nalezhat do zgadanogo periodu Roman skladayetsya z dvadcyati troh chastin zibranih dokupi u vipadkovomu poryadku redaktorom zmishanih iz ciloyu galereyeyu personazhiv sho stali narkozalezhnimi ta yakos pov yazani zi zlimi agentami sho kontrolyuyut yih tila ta dumki opisav zmist knigi kritik iz Sevilskogo universitetu BBC nazvalo roman zhahittyam spovnenim sekretnimi agentami bozhevilnimi likaryami gangsterami zombi falichnimi pochvarami vampirami j inoplanetyanami zaluchenimi do sadomazohistskih orgij transformacij diyavolskih planiv i mizhplanetnih voyen Knigu chasto prinalezhnyuyut do zhanru antiutopiyi zridka do fentezi sered osnovnih tem vidilyayuchi narkotichni galyucinaciyi dokumentalni zapisi pro pobut Tanzhera gomoseksualni sceni pornografichni opisi riznih zbochen i farmakologichni opisi vplivu riznomanitnih preparativ na lyudinu Kniga pochinayetsya z opisu prigod Agenta Li sho podorozhuye Spoluchenimi Shtami v poshukah chergovoyi dozi narkotiku golovnogo geroya protyagom usiyeyi opovidi peresliduye policiya Tut u syuzhetnu liniyu potraplyayut i chislenni epizodichni personazhi sho opisuyut riznomanitni znajomstva Li protyagom jogo podorozhi Protagonist oderzhuye zavdannya najnyati takogo sobi Doktora Benveya dlya chogo vin virushaye na teritoriyu Meksiki tam Benvej rozpovidaye Li pro svoye perebuvannya v misci sho nazhivayetsya Anneksiya misto sho jogo vikoristovuvav Berrouz dlya ilyustraciyi shtatu na maner amerikanskih sho ye pidkontrolnim policiyi ta sistemi kontrolyu sho postavlena vishe za prava ta svobodi lyudini Opovid dali peremishuyetsya do Svobodiyi cya tema najpovnishe rozvivayetsya v ese Mezhi kontrolyu z Lichilnoyi mashini vidpovidno do Berrouza dlya togo shob buti yakomoga efektivnishim kontrol povinen buti chastkovim vin povinen stvoryuvati ilyuziyu svobodi shos na kshtalt limbu de v opovid potraplyaye vplivova organizaciya Islam Ink robotodavec Li takozh z yavlyayutsya novi geroyi Hoselito Karl i Klem Opisuyetsya torgovij majdanchik de prodayetsya tak zvane chorne m yaso v romani vono vidobrazhaye narkotu tobto geroyin Tut i vpershe vidkrivayetsya istinna sut Benveya zlogo sadistskogo likarya psihopata yakij i postaye antagonistom dlya Agenta Li Opovid peremishayetsya zi Svobodiyi do Interzoni ce misce stvorene Berrouzom za podoboyu Mizhnarodnoyi zoni Tanzher u Marokko de vin zhiv protyagom trivalogo chasu de z yavlyayetsya novij geroj Hassan Gasan ibn Sabbah geroj bezlichi tvoriv pismennika sho vlashtovuye krovozherlivu orgiyu Paralelno z cim v opovid potraplyaye A Dzh sho zrivaye vechirku ta rozpalyuye konflikt iz Hassanom Dali podiyi romanu povertayutsya do torgovogo majdanchiku Anneksiyi opisuyetsya yiyi totalitarnij rezhim Odnochasno z cim idut korotki istoriyi uchasnikiv podij Benveya A Dzh Klema ta inshih Vidtak sliduye opis chotiroh zacikavlenih storin predstavlenih na teritoriyi Interzoni Syuzhet neochikuvano povertayetsya do dijsnosti Agenta Li yakogo peresliduye dvijko policejskih iz yakimi vin uspishno rozpravlyayetsya Roman zavershuyetsya zim yatim za ru dialogom i neochikuvano zavershuyetsya NazvaNazvu dlya majbutnogo romanu vigadav Dzhek Keruak V odnomu z memuarnih ese Berrouz ziznavavsya sho same Keruak perekonav jogo napisati knigu ta nazvati yiyi Golij lanch Smisl nazvi pismennik rozkrivav u avtorskij peredmovi do romanu Golij lanch Nazvu zaproponuvav Dzhek Keruak Do nedavnogo svogo viduzhannya ya ne rozumiv sho vona oznachaye A oznachaye vona same te pro sho govoryat ci slova GOLIJ lanch zastigla mit koli kozhen bachit sho rozmishene na kinci kozhnoyi videlki Primitnim ye te sho ninishnya nazva romanu z yavilas unaslidok nepravilnogo prochitannya U Berrouza buv neohajnij pocherk i koli Ginzberg iz Keruakom oderzhali odin iz rukopisnih variantiv romanu chitayuchi vgolos Ginzberg dopustivsya pomilki pereplutavshi avtorsku golu hit angl naked lust z golim lanchem angl naked lunch Same todi Keruaku i nadijshla ideya sho same taka nazva najkrashe pidhodit dlya knigi Cya versiya pohodzhennya nazvi vpershe bula oprilyudnena u vipusku Nyu Jork Tajms za 3 serpnya 1997 roku odnak isnuye j zovsim inshij variant Vidpovidno do nogo nazva bula zaproponovana v seredini 1940 h koli Berrouz zustriv Keruaka yakij i zaproponuvav jomu napisati roman nazvavshi jogo Golim lanchem Cya versiya zgaduyetsya samim pismennikom u zbirci ese Lichilna mashina Amerikanskij pismennik i eseyist en daye rozgornutij komentar stosovno etimologiyi nazvi knigi Viznachennya Berrouza pro zastiglu mit ce chergovij priklad utechi vid civilizovanih form form yaki vin vvazhaye za sadistski Vin napriklad kritikuye smertnu karu maksimalnu formu kontrolyu Yaksho civilizovani krayini bazhayut povernutis do Druyidichnih Obryadiv Povishennya u Svyashennomu Gayu abo do togo shob piti krov razom iz Actekami ta goduvati yih Bogiv krov yu lyudskih zhertv to nehaj poglyanut sho zh naspravdi voni yidyat i p yut Nehaj poglyanut sho lezhit na kinchiku ciyeyi dovgoyi gazetnoyi lozhki Tut znovu z yavlyayetsya lanch videlka chi lozhka ce novini vid civilizaciyi Dodatkovoyi zgadki zaslugovuye te sho originalnu nazvu Naked Lunch pershij vidavec zaminiv na The Naked Lunch Bez oznachenogo artiklya the kniga vpershe vijshla lishe v amerikanskomu vidanni StvorennyaNa pochatku 1950 h rokiv Vilyam Berrouz zavershiv svoyu podorozh Ekvadorom i Peru zviti pro perebuvannya tam pismennika zreshtoyu sformuyut knigu Listi Yahe i pereyihav do Marokko v Mizhnarodnu zonu Tanzher yaku mriyav vidvidati pislya prochitannya dekilkoh knig en U Tanzheri Berrouz bagato pisav i do 1957 roku robotu nad desho rozriznenoyu tvorchistyu pismennika rozpochali jogo blizki druzi Allen Ginzberg Dzhek Keruak i en Produktom yih spilnoyi praci stav zbirnik opovidan Interzona yaka zreshtoyu ne potraplyaye do druku azh do 1989 roku Odna z chastin Interzoni avtorom nazvana SLOVO stala predtecheyu Gologo lanchu pid chas roboti nad cim materialom Berrouz ostatochno stverdivsya u vikoristanni metodu natinan yakij vidigraye virishalnu rol u prijdeshnij roboti nad Golim lanchem Napisannya SLOVA stalo perelomnoyu tochkoyu u tvorchosti Berrouza sho ostatochno vidokremila pismennika vid tradicijnoyi formi opovidi v yakij vin napisav romani en i Narkota Do shozhoyi stilistiki pismennik uzhe nikoli j ne povertavsya zrobivshi firmovij nelinijnij stil napisannya osnovnim instrumentom u svoyij tvorchosti Kincevij viglyad rukopisu romanu viyavivsya dlya pismennika nespodivankoyu vidpovidayuchi na pitannya zhurnalista shodo frazi zi vstupu Tochno ne pam yatayu yak ya pisav te sho teper opublikovane pid nazvoyu Golij lanch Berrouz nazvav yiyi geperboloyu Avtor kazav sho buv silno zdivovanij koli pobachiv listi Ginzbergu yakih ne trimav u rukah bagato rokiv Pismennika vrazila kilkist materialu yakogo voni mistili i sho nadali uvijshov do Gologo lanchu Upershe Berrouz zgaduye pro te sho zakinchiv robotu nad romanom u listi vid 17 sichnya 1959 roku Polu Bovlzu Koli Berrouz 1958 roku vpershe zaproponuvav Morisu Zhirodya kerivniku vidavnictva en yake specializuvalos na vipusku knig napisanih u grubij maneri z vikoristannyam tabujovanoyi leksiki ta chasto blizkih do pornografiyi opublikuvati roman Zhirodia vidpoviv vidmovoyu Pismennik buv zmushenij zvernutis u San Francisko do Lourensa Ferlingetti ta jogo en en spivavtor knigi Listi Vilyama Berrouza zaznachaye sho hoch pismennik i pishov na postupki pogodivshis vikresliti z tekstu brudni momenti Ferlingetti vse odno vidhiliv propoziciyu stati vidavcem Gologo lanchu Lishe cherez deyakij chas koli znachnij urivok knigi opublikuvalo en cikavistyu do rukopisu prosyak ranishe nezacikavlenij nim Zhirodia Redaktorom gotovanogo do vipusku romanu stav vidavec Chikago Rev yu Irving Rozental Vin vvazhav sho tekst rukopis ne maye dostatnogo obsyagu j poprosiv Berrouza nadati dodatkovi materiali dlya rozshirennya tekstu romanu Na osnovi SLOVA ta bagatoh inshih zapisiv Berrouz razom iz druzyami sho dopomagali jogo z Interzonoyu rozpochali verstku Okremoyi zgadki zaslugovuye te sho tanzherskij period tvorchosti harakternij tim sho pismennik ne vivodiv mezh mizh bezposeredno hudozhnoyu tvorchistyu j osobistimi listami doruchivshi redaktorsku robotu Ginzbergu Bulo vidibrano sotni storinok materialu zanovo nadrukovano ta skladeno za metodikoyu fold in rozroblenoyu na osnovi metodu natinan Uves material bulo vidpravleno Morisu Zhirodya Sudovi procesi nad vidavcemRoman vidalo vidalo vidavnictvo en 1959 roku u Franciyi odnak vin potrapiv do spisku zaboronenih do vidannya na teritoriyi SShA cherez velikij vmist necenzurnoyi leksiki nayavnist scen iz pedofiliyeyu ta vbivstvami ditej Primitnim ye i te sho j u Franciyi ne obijshlos bez skandalu sprava dijshla do togo sho providnim literatoram ne francuzkim yak pisav Berrouz dovelos napisati vidkritogo lista uryadu z vipravdannyami dij Zhirodia shodo peredannya romanu do druku 1961 roku Rosset popri chinnu zaboronu publikuvannya romanu pridbav 10 000 primirnikiv knigi z namirom poshiriti yiyi teritoriyeyu Spoluchenih Shtativ Planam vidavcya ne bulo sudzheno zbutis insha kniga en roman Genri Millera Tropik Raka zumoviv navkolo sebe debati ta privernuv uvagu gromadskosti do vidavnictva vipusk do druku Gologo lanchu dovelos vidklasti na neviznachenij chas 1962 roku Grove Press vigralo anticenzurnu spravu v sudi mista Chikago a nevdovzi pid chas Edinburgskoyi pismennickoyi konferenciyi organizovanoyi avangardistskim vidavcem en na zahist Gologo lanchu vislovilis Norman Mejler i Aleksandr Trokki Rosset virishiv zamoviti she dekilka tisyach primirnikiv romanu ta rozpochav jogo prodavati na teritoriyi SShA Protyagom roku kniga bula dostupna v knigarnyah na vsij teritoriyi krayini odnak nevgamovani zavorushennya do 1963 roku prizveli do areshtu velikoyi partiyi knig bostonskoyu policiyeyu Cej fakt posiliv interes pokupciv do romanu yakij ranishe ne mav u chitachiv shalenoyi populyarnosti Nevdovzi po tomu miskij sud viznav roman nepristojnim i vviv zaboronu na jogo rozpovsyudzhennya U zv yazku z gromadskimi zavorushennyami zumovlenimi romanom she do sudovih procesiv Berrouzu dovelos napisati vstupnu stattyu do knigi poyasnyuyuchi yiyi smisl Chislenni opisi vzhivannya narkotikiv spriyali nepravilnomu rozuminnyu poziciyi avtora z cogo privodu Berrouz pisav pro ce 11 veresnya 1959 roku Ginzbergu Ya gotuyu shos na kshtalt pismovih svidchen poyasnennya suti Gologo lanchu dlya vlasnoyi bezpeki Roman vzagali pro virus narkozalezhnosti U nomu rozkrivayetsya priroda virusu ta te yak jogo mozhna strimati Ya zovsim ne za narkotu i nikoli za neyi ne buv Navpaki ya zaklikayu lyudi zlizajte vi z potyagu narkoti vin mchitsya ukosom zavdovzhki v tri mili pryamo v kupu durmanu Stattya Berrouza najmenovana Pismove svidchennya svidoctvo shodo hvorobi stanom na sogodni vzyata za perednye slovo praktichno u vsih vidannyah romanu Pislya togo yak svidchennya bulo opublikovane jogo piddav kritici Ginzberg yakij vvazhav sho vona vihodit za mezhi neobhidnogo yuridichnogo zahistu ta ne vidpovidaye duhu knigi Poet zvinuvachuvav Berrouza u zajvomu moralizatorstvi ta sprobi vidmovitis vid avtorstva rukopisu Cherez sudovu tyaganinu vprodovzh dvoh prijdeshnih rokiv proces nad vidavcem Gologo lanchu ne mig pochatisya Proces sudochinstva buv zapushenij 12 sichnya 1965 roku Spravu rozglyadav suddya Yudzhin Gadson Osnovnoyu strategiyeyu zahistu Grove bula ideya pokazati sho tvir maye nezaperechnu socialnu znachushist Sered zaproshenih ekspertiv dlya ocinyuvannya knigi buli predstavleni Ginzberg Mejler i en Sam avtor na sluhanni ne buv prisutnij vidpovidayuchi na slushne pitannya zhurnalista pro ce Berrouz vidpoviv Viklikali ale ya vidmovivsya yihati A zagalne vrazhennya cilkovitij fars Zahist dokazuvav bucimto Golij lanch maye velicheznu suspilnu znachushist odnak yak na mene ce spravi ne stosuyetsya ta ne zachipaye osnovnogo pitannya pro pravo cenzuri zagalom pro pravo derzhavi zdijsnyuvati yaku b to ne bulo cenzuru Vpevnenij buv bi ya tam koristi b ne prinis Div takozh Golij lanch film PosilannyaStorinka romanu na vebsajti vidavnictva Komubook 4 sichnya 2017 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 7 serpnya 2011