Гертруда Гольдшмідт (нім. Gertrud Goldschmidt, повне ім'я Gertrud Louise Goldschmidt, також відома як Gego; 1912–1994) — венесуельська художниця і скульпторка німецького походження.
Гертруда Гольдшмідт | ||||
---|---|---|---|---|
При народженні | нім. Gertrud Goldschmidt | |||
Народження | 1 серпня 1912[1][2][…] або 8 січня 1912[4] Гамбург, Німецька імперія[5][4][6] | |||
Смерть | 17 вересня 1994[7][8][…] (82 роки) | |||
Каракас, Венесуела[9][10][…] (хвороба) | ||||
Країна | Венесуела | |||
Релігія | юдаїзм | |||
Жанр | Кінетичне мистецтво, скульптура, живопис | |||
Навчання | Штутгартський університет | |||
Діяльність | скульпторка, художниця, архітекторка, вчителька, ілюстратор, візуальна мисткиня, рисувальниця | |||
Працівник | Центральний університет Венесуели | |||
Роботи в колекції | Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Художній інститут Чикаго, Тейт, Національна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[12], Музей сучасного мистецтва[4] і Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[13][14] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Гертруда Гольдшмідт у Вікісховищі | ||||
Представниця напряму сучасного мистецтва ZERO. Разом з Лижією Кларк та [en] стали найвідомішими американськими художницями другої половини XX століття.
Життєпис
Народилася 1 серпня 1912 року в Гамбурзі в єврейській родині шостою з семи дітей Едуарда Гольдшмідта (Eduard Martin Goldschmidt) та його дружини Елізабет Ден (Elizabeth Hanne Adeline Dehn). Хоча Гертруда була племінницею історика мистецтва Адольфа Гольдшмідта, який викладав у Берлінському університеті, вона вирішила вступити в 1932 році до Технічної школи Штутгарта (нині Штутгартський університет), де її викладав відомий масонський художник [de]. Закінчивши заклад вищої освіти у 1938 році, отримала диплом інженера — архітектора. На той час до влади в Німеччині прийшли нацисти, життя єврейських сімей стало дуже важким; її німецьке громадянство було анульоване 1935 року. Сім'я була змушена залишити Німеччину і переїхала 1939 року до Венесуели.
У 1940 році Гольдшмідт познайомилася з німецьким містобудівником з архітектурної фірми Ернстом Гунцем (Ernst Gunz), з яким одружилася. За його підтримки вона створила власну майстерню Gunz, яка займалася дизайном та виробництвом меблів та світильників. Паралельно вона виконувала роботу з низки архітектурних замовлень. 1942 року народила сина Томаса, а 1944 року — доньку Барбару. Після народження другої дитини Гольдшмідт закрила майстерню, щоб проводити більше часу з дітьми. До 1948 року вона знову повернулася до проєктування приватних будинків, нічних клубів та ресторанів. В 1952 році Гольдшмідт отримала громадянство Венесуели і в цьому ж році розлучилася з чоловіком. Незабаром зустріла графічного дизайнера, художника та викладача [es] , який став її супутником життя з 1953 року. Вони оселилися в місті Tarma у штаті Варгас. У цей період Гольдшмідт робила свої перші роботи — малюнки та акварелі, займалася монотипією та гравюрою; її твори були у стилі фігуративізму та експресіонізму.
У 1956 році подружжя повернулося до Каракасу, де Гольдшмідт почала створювати тривимірні роботи завдяки підтримці Алехандро Отеро і Хесуса Сото. Одночасно вона займалася викладацькою діяльністю, яка тривала з 1958 по 1977 рік у навчальних закладах Венесуели: Школа пластичних мистецтв імені Крістобала Рохаса (1958—1959); Архітектурний факультет Центрального університету Венесуели (1958—1967); Інститут дизайну, Фонд Неймана (1964—1977). У 1959 році Гольдшмідт супроводжувала чоловіка на навчання в Університеті штату Айова; потім, у 1960 році, він навчався і працював у майстерні Threitel-Gratz Co. у Нью-Йорку. Цього ж року вона повернулася до Каракасу і продовжила активно займатися кінетичним мистецтвом.
1961 року перша велика персональна виставка Гертруди Гольдшмідт була організована в Музеї образотворчих мистецтв у Каракасі під назвою «Dibujos recientes». У 1962 році вона створила скульптуру для штаб-квартири [es] — свою першу велику роботу, інтегровану в архітектуру, отримавши також свою першу нагороду: Primer Premio de Dibujo, IV Exposición Nacional de Dibujo y Grabado (Перша премія у категорії малюнка на IV Національній виставці малюнка та гравюри).
У 1963 році Гольдшмідт вивчала педагогічні навчальні дисципліни в Університеті Каліфорнії в Берклі, одержавши стипендію Ради з наукового та гуманістичного розвитку Центрального університету Венесуели. У тому ж році вона відвідала на запрошення Джун Вейн майстерню літографії Tamarind Lithography Workshop в Лос-Анджелесі (нині [en]) та зробила безліч гравюр у майстерні Інституту графіки Пратта в Нью-Йорку. З 1964 року художниця почала експериментувати з дротом із нержавною сталлю замість звичайної, що додало її роботам витонченості. З 1967 року займалася у Каракасі пластичними та скульптурними роботами.
Померла 17 вересня 1994 року в Каракасі.
Після смерті Гертруди Гольдшмідт, у 1994 році, її діти та онуки взяли на себе відповідальність за збереження спадщини художниці, започаткувавши фонд Fundación Gego.
Творчість
Гольдшмідт найбільш відома геометричними та кінетичними скульптурами, виконаними у 1960-х та 1970-х роках. Її серія Reticuláreas є найпопулярнішою та найобговорюванішою групою художніх робіт. Перша серія була створена в 1969 році — шматки алюмінію та сталі з'єднані разом, щоб створити переплетення мереж і тканин, що заповнило все приміщення при експонуванні. Увага художниці до лінії та простору створила цікавий витвір мистецтва для глядача. Після її смерті колекція Reticuláreas знаходиться у Національній художній галереї Каракаса у Венесуелі.
Гертруда Гольдшмідт була учасницею багатьох виставок із 1958 року. Після смерті її роботи продовжують виставлятися і в ХХІ столітті. Більшість її творів перебуває у Музей сучасного мистецтва Каракаса.
Визнання
Гертруда Гольдшмідт та її роботи були удостоєні безлічі нагород, серед яких:
- Primer Premio de Dibujo, IV Exposition Nacional de Dibujo y Grabado, Facultad de Arquitectura y Urbanismo, Universidad Central de Venezuela, Caracas (1962).
- Primer Premio Escultura XII Salón D'Empaire de pintura y escultura. Maracaibo (1967).
- Premio Adquisición, XXVIII Salón Oficial Anual de Arte Venezolano, Museo de Bellas Artes, Caracas (1967).
- Premio Nacional de Dibujo, в XXIX Salón Oficial Anual de Arte. Dibujo y Grabado. Museo de Bellas Artes, Caracas (1968).
- Premio Bolsa de Trabajo, Salón Las Artes Plásticas a Venezuela, Museo de Bellas Artes, Caracas (1972).
- Premio de Adquisición. Salón Las Artes Plásticas en Venezuela, Museo de Bellas Artes, Caracas (1976).
- Premio Nacional de Artes Plásticas. Salón Las Artes Plásticas en Venezuela, Museo de Bellas Artes, Caracas (1979).
- Орден [es] 3-го класу (Medalla, 1976).
- Orden [es] 1-го класу (Banda de Honor, 1981).
Бібліографія
- Nadja Rottner, Peter Weibel (2006). «GEGO — Thinking the Line». .
- Mónica Amor, Yve-Alain Bois, Gyu Brett, Iris Peruga (2006). Gego: Defiying Structures. FUNDACIÓN SERRALVES. .
- Susan Martin. Lygia Clark, Gego, Mathias Goeritz, Helio Oiticica, Mira Schendel, The Experimental Exercise of Freedom. (Germany: Cantz, 1999). .
Примітки
- RKDartists
- SNAC — 2010.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Музей сучасного мистецтва — 1995.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #12488413X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://arch-pavouk.cz/index.php/architekti/1272-goldschmidt-gertrud-luise
- http://clara.nmwa.org/index.php?g=artist_index&p=g
- Gego
- http://www.thewowa.com/en/top/detail/94cdrvmq.html
- http://www.studiointernational.com/index.php/gego-review-gertrud-goldschmidt-artist-henry-moore-institute-sculpture
- http://www.nyartbeat.com/event/2014/3932
- http://www.moma.org/collection/works/32430
- Artists + Artworks
- Artists + Artworks
- Gego. оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 23 березня 2023.
- Gego’s Reticulárea: Transcending Space and Time. оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
Посилання
- Gego (Gertrud Goldschmidt) — Moma
- Gego (Gertrud Goldschmidt) − Tate
- Gego, Between Transparency and the Invisible
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gertruda Goldshmidt nim Gertrud Goldschmidt povne im ya Gertrud Louise Goldschmidt takozh vidoma yak Gego 1912 1994 venesuelska hudozhnicya i skulptorka nimeckogo pohodzhennya Gertruda GoldshmidtPri narodzhenninim Gertrud GoldschmidtNarodzhennya1 serpnya 1912 1912 08 01 1 2 abo 8 sichnya 1912 1912 01 08 4 Gamburg Nimecka imperiya 5 4 6 Smert17 veresnya 1994 1994 09 17 7 8 82 roki Karakas Venesuela 9 10 hvoroba Krayina VenesuelaReligiyayudayizmZhanrKinetichne mistectvo skulptura zhivopisNavchannyaShtutgartskij universitetDiyalnistskulptorka hudozhnicya arhitektorka vchitelka ilyustrator vizualna mistkinya risuvalnicyaPracivnikCentralnij universitet VenesueliRoboti v kolekciyiNacionalnij muzej Centr mistectv imeni korolevi Sofiyi Hudozhnij institut Chikago Tejt Nacionalna galereya mistectv Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 12 Muzej suchasnogo mistectva 4 i Muzej suchasnogo mistectva San Francisko 13 14 Nagorodi Gertruda Goldshmidt u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Goldshmidt Predstavnicya napryamu suchasnogo mistectva ZERO Razom z Lizhiyeyu Klark ta en stali najvidomishimi amerikanskimi hudozhnicyami drugoyi polovini XX stolittya ZhittyepisNarodilasya 1 serpnya 1912 roku v Gamburzi v yevrejskij rodini shostoyu z semi ditej Eduarda Goldshmidta Eduard Martin Goldschmidt ta jogo druzhini Elizabet Den Elizabeth Hanne Adeline Dehn Hocha Gertruda bula pleminniceyu istorika mistectva Adolfa Goldshmidta yakij vikladav u Berlinskomu universiteti vona virishila vstupiti v 1932 roci do Tehnichnoyi shkoli Shtutgarta nini Shtutgartskij universitet de yiyi vikladav vidomij masonskij hudozhnik de Zakinchivshi zaklad vishoyi osviti u 1938 roci otrimala diplom inzhenera arhitektora Na toj chas do vladi v Nimechchini prijshli nacisti zhittya yevrejskih simej stalo duzhe vazhkim yiyi nimecke gromadyanstvo bulo anulovane 1935 roku Sim ya bula zmushena zalishiti Nimechchinu i pereyihala 1939 roku do Venesueli U 1940 roci Goldshmidt poznajomilasya z nimeckim mistobudivnikom z arhitekturnoyi firmi Ernstom Guncem Ernst Gunz z yakim odruzhilasya Za jogo pidtrimki vona stvorila vlasnu majsternyu Gunz yaka zajmalasya dizajnom ta virobnictvom mebliv ta svitilnikiv Paralelno vona vikonuvala robotu z nizki arhitekturnih zamovlen 1942 roku narodila sina Tomasa a 1944 roku donku Barbaru Pislya narodzhennya drugoyi ditini Goldshmidt zakrila majsternyu shob provoditi bilshe chasu z ditmi Do 1948 roku vona znovu povernulasya do proyektuvannya privatnih budinkiv nichnih klubiv ta restoraniv V 1952 roci Goldshmidt otrimala gromadyanstvo Venesueli i v comu zh roci rozluchilasya z cholovikom Nezabarom zustrila grafichnogo dizajnera hudozhnika ta vikladacha es yakij stav yiyi suputnikom zhittya z 1953 roku Voni oselilisya v misti Tarma u shtati Vargas U cej period Goldshmidt robila svoyi pershi roboti malyunki ta akvareli zajmalasya monotipiyeyu ta gravyuroyu yiyi tvori buli u stili figurativizmu ta ekspresionizmu U 1956 roci podruzhzhya povernulosya do Karakasu de Goldshmidt pochala stvoryuvati trivimirni roboti zavdyaki pidtrimci Alehandro Otero i Hesusa Soto Odnochasno vona zajmalasya vikladackoyu diyalnistyu yaka trivala z 1958 po 1977 rik u navchalnih zakladah Venesueli Shkola plastichnih mistectv imeni Kristobala Rohasa 1958 1959 Arhitekturnij fakultet Centralnogo universitetu Venesueli 1958 1967 Institut dizajnu Fond Nejmana 1964 1977 U 1959 roci Goldshmidt suprovodzhuvala cholovika na navchannya v Universiteti shtatu Ajova potim u 1960 roci vin navchavsya i pracyuvav u majsterni Threitel Gratz Co u Nyu Jorku Cogo zh roku vona povernulasya do Karakasu i prodovzhila aktivno zajmatisya kinetichnim mistectvom 1961 roku persha velika personalna vistavka Gertrudi Goldshmidt bula organizovana v Muzeyi obrazotvorchih mistectv u Karakasi pid nazvoyu Dibujos recientes U 1962 roci vona stvorila skulpturu dlya shtab kvartiri es svoyu pershu veliku robotu integrovanu v arhitekturu otrimavshi takozh svoyu pershu nagorodu Primer Premio de Dibujo IV Exposicion Nacional de Dibujo y Grabado Persha premiya u kategoriyi malyunka na IV Nacionalnij vistavci malyunka ta gravyuri U 1963 roci Goldshmidt vivchala pedagogichni navchalni disciplini v Universiteti Kaliforniyi v Berkli oderzhavshi stipendiyu Radi z naukovogo ta gumanistichnogo rozvitku Centralnogo universitetu Venesueli U tomu zh roci vona vidvidala na zaproshennya Dzhun Vejn majsternyu litografiyi Tamarind Lithography Workshop v Los Andzhelesi nini en ta zrobila bezlich gravyur u majsterni Institutu grafiki Pratta v Nyu Jorku Z 1964 roku hudozhnicya pochala eksperimentuvati z drotom iz nerzhavnoyu stallyu zamist zvichajnoyi sho dodalo yiyi robotam vitonchenosti Z 1967 roku zajmalasya u Karakasi plastichnimi ta skulpturnimi robotami Pomerla 17 veresnya 1994 roku v Karakasi Pislya smerti Gertrudi Goldshmidt u 1994 roci yiyi diti ta onuki vzyali na sebe vidpovidalnist za zberezhennya spadshini hudozhnici zapochatkuvavshi fond Fundacion Gego TvorchistGoldshmidt najbilsh vidoma geometrichnimi ta kinetichnimi skulpturami vikonanimi u 1960 h ta 1970 h rokah Yiyi seriya Reticulareas ye najpopulyarnishoyu ta najobgovoryuvanishoyu grupoyu hudozhnih robit Persha seriya bula stvorena v 1969 roci shmatki alyuminiyu ta stali z yednani razom shob stvoriti perepletennya merezh i tkanin sho zapovnilo vse primishennya pri eksponuvanni Uvaga hudozhnici do liniyi ta prostoru stvorila cikavij vitvir mistectva dlya glyadacha Pislya yiyi smerti kolekciya Reticulareas znahoditsya u Nacionalnij hudozhnij galereyi Karakasa u Venesueli Gertruda Goldshmidt bula uchasniceyu bagatoh vistavok iz 1958 roku Pislya smerti yiyi roboti prodovzhuyut vistavlyatisya i v HHI stolitti Bilshist yiyi tvoriv perebuvaye u Muzej suchasnogo mistectva Karakasa Nekotorye rabotyViznannyaGertruda Goldshmidt ta yiyi roboti buli udostoyeni bezlichi nagorod sered yakih Primer Premio de Dibujo IV Exposition Nacional de Dibujo y Grabado Facultad de Arquitectura y Urbanismo Universidad Central de Venezuela Caracas 1962 Primer Premio Escultura XII Salon D Empaire de pintura y escultura Maracaibo 1967 Premio Adquisicion XXVIII Salon Oficial Anual de Arte Venezolano Museo de Bellas Artes Caracas 1967 Premio Nacional de Dibujo v XXIX Salon Oficial Anual de Arte Dibujo y Grabado Museo de Bellas Artes Caracas 1968 Premio Bolsa de Trabajo Salon Las Artes Plasticas a Venezuela Museo de Bellas Artes Caracas 1972 Premio de Adquisicion Salon Las Artes Plasticas en Venezuela Museo de Bellas Artes Caracas 1976 Premio Nacional de Artes Plasticas Salon Las Artes Plasticas en Venezuela Museo de Bellas Artes Caracas 1979 Orden es 3 go klasu Medalla 1976 Orden es 1 go klasu Banda de Honor 1981 BibliografiyaNadja Rottner Peter Weibel 2006 GEGO Thinking the Line ISBN 978 3775717878 Monica Amor Yve Alain Bois Gyu Brett Iris Peruga 2006 Gego Defiying Structures FUNDACIoN SERRALVES ISBN 978 84 89771 28 4 Susan Martin Lygia Clark Gego Mathias Goeritz Helio Oiticica Mira Schendel The Experimental Exercise of Freedom Germany Cantz 1999 ISBN 978 0 914357 64 3 PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Muzej suchasnogo mistectva 1995 d Track Q1067140 Deutsche Nationalbibliothek Record 12488413X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http arch pavouk cz index php architekti 1272 goldschmidt gertrud luise http clara nmwa org index php g artist index amp p g Gego d Track Q17299517 http www thewowa com en top detail 94cdrvmq html http www studiointernational com index php gego review gertrud goldschmidt artist henry moore institute sculpture http www nyartbeat com event 2014 3932 http www moma org collection works 32430 Artists Artworks d Track Q84575091 Artists Artworks d Track Q84575091 Gego originalu za 28 serpnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2023 Gego s Reticularea Transcending Space and Time originalu za 28 serpnya 2019 Procitovano 28 serpnya 2019 PosilannyaGego Gertrud Goldschmidt Moma Gego Gertrud Goldschmidt Tate Gego Between Transparency and the Invisible