Еміль Готтфрід Герман фон Айхгорн (нім. Emil Gottfried Hermann von Eichhorn; 13 лютого 1848 — 30 липня 1918) — німецький державний і політичний діяч, військовий. Офіцер Прусської армії, генерал-фельдмаршал Німецької імперської армії. Учасник австро-прусської (1866), франко-прусської (1870–1871), Першої світової воєн (1914–1918). Командувач німецькими окупаційними військами в Україні (1918). Убитий соціалістами в Києві.
Герман фон Айхгорн | |
---|---|
нім. Hermann von Eichhorn | |
Народження | 13 лютого 1848 Бреслау Сілезія, Німецька імперія |
Смерть | 30 липня 1918 (70 років) |
Поховання | Інваліденфрідгоф |
Країна | Королівство Пруссія |
Приналежність | Німецька імперія |
Звання | генерал-фельдмаршал |
Командування | d, d, d, Q1694778? і 10-а армія |
Війни / битви | |
Нагороди | |
Герман фон Айхгорн у Вікісховищі |
Життєпис
Молоді роки
Народився 13 лютого 1848 року в місті Бреслау, Пруссія (нині Вроцлав, Польща).
1866 року вступив до 2-го гвардійського піхотного полку. Учасник австро-прусської війни 1866 та Франко-прусської війни 1870—1871. Служив у генеральному штабі. У 1901–1904 — командир 9-ї дивізії. З 1 травня 1904 року — командир XVIII Армійського корпусу.
З 1912 — генерал-інспектор 7-ї армійської інспекції. Перед Першою світовою війною вийшов у відставку, в серпні 1914 зарахований до резерву.
Перша світова війна
Після початку Першої світової війни протягом певного часу був осторонь справ. 26 січня 1915 року призначений командувачем сформованої на Східному фронті 10-ї армії, розверненої від Тільзіту (нині місто Совєтськ, Калінінградська область) до Істербургу (нині місто Черняховськ Калінінградської області). До складу 10-ї армії увійшли XXXVIII та XXXIX резервні корпуси, XXI АК, 5-та гвардійська піхотна та Кенігсберзька ландверна дивізії, а також Тильзитський загін. Командував армією в Мазурській битві, протягом Свенцянського прориву. Від 30 липня 1916 року — командувач групи армій, до якої входили 10-та та 8-ма армії. 1917 року та на початку 1918 року група армій Ейхгорна діяла в Прибалтиці та Білорусі.
Україна
Після більшовицького перевороту в Росії та укладення Берестейського миру, призначений командувачем німецьких окупаційних військ в Україні. Від 31 березня 1918 — головнокомандувач групи військ «Київ». Очолив адміністрацію окупованих областей України (за винятком тих, що знаходяться під управлінням Австро-Угорської адміністрації частин Волинської, Подільської, Херсонської і Катеринославської губерній), Крим, Таганрог, а також південні райони Білорусі, Донської області, частини Воронезької і Курської губерній і інші.
Видав накази про негайний засів ланів (6 квітня 1918) та запровадження німецьких військових судів на території України (25 квітня 1918), які Українська Центральна Рада розцінила як спробу втручання у внутрішні справи держави. Накази викликали рішучий протест з боку частини українських політичних партій і державних органів та спричинили конфлікт між УЦР і німецьким командуванням, який завершився державним переворотом і приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського. За нового режиму видав наказ про повернення поміщиків до своїх маєтків з поновленням власності.
Вбивство
Лідери російських лівих есерів, намагаючись зірвати умови Берестейського миру, підготували замах на Айхгорна і німецького консула в Москві графа Вільгельма Мірбаха.
30 липня 1918 убитий есером Борисом Донським. Групою, яка готувала замах на генерала, керувала Ірина Каховська. Замах на Г. фон Айхгорна та його особистого ад'ютанта капітана фон Дресслера здійснили о 2-й годині вдень по дорозі зі штабу на квартиру, ближче до неї: до військових наблизився візник з пасажиром, який і кинув бомбу. Генерал і його ад'ютант були важко поранені, увечері померли; нападників заарештували. 4 серпня затриманий на місці замаху на фельдмаршала невідомий під час допиту назвався Борисом Донським, селянином Рязанської губернії, та засвідчив, що зробив замах за постановою ЦК партії есерів у Москві.[1] [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
Впливові українські політичні партії висловили співчуття з приводу загибелі генерала і рішуче засудили теракт як такий, що був спрямований на підрив української державності. Після смерті Ейхгорна командування німецькими військами в Україні очолив генерал Гюнтер фон Кірхбах.
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу зразка 1870 року (1871)
- дубове листя (18 серпня 1895)
- застібка зразка 1914 року (3 січня 1915)
- 1-го класу зразка 1914 року
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеня (Російська імперія; 31 серпня 1871)
- Орден Червоного орла
- 2-го класу
- 1-го класу
- великий хрест з дубовим листям (20 серпня 1907)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1891)
- Столітня медаль
- Орден Корони (Пруссія) 1-го класу із зіркою (17 січня 1904)
- , великий хрест із зіркою (8 вересня 1905)
- Орден Чорного орла (1912)
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (18 серпня 1915)
- дубове листя (28 вересня 1915)
- Військовий орден Святого Генріха, командорський хрест 2-го класу (26 жовтня 1916)
- Почесний доктор Берлінського університету (18 лютого 1918)
Примітки
- Матяш І. Роль дипломатичних установ у започаткуванні українсько-болгарських міждержавних відносин (1918—1921 рр.) // Український історичний журнал. — 2018. — № 2 (539) (березень—квітень). — С. 56.
- Наказ №21 від 25 квітня 1918 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
- Павло Христюк Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917—1920 рр. Том III (51 с.)
Джерела та література
- Волковинський В. Найгучніший терористичний акт періоду Української революції [ 24 липня 2018 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 2001. — № 5 (329) (3—9 лютого).
- Волковинський В. М., Лупандін О. І. Ейхгорн (Eichhorn) Герман фон [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
- Дорошенко Д. Наказ про впровадження військово-польових судів задля відновлення громадського порядку [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Історія України. 1917—1923 рр.: Українська гетьманська держава 1918 року. — Ужгород, 1930. — С. 32—33.
- Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.
- Пиріг Р. Я. Фельдмаршал Герман Айхгорн: служба та смерть в Україні (квітень — липень 1918 р.) [ 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2017. — № 3.
- Пиріг Р. Я. Відносини України і Центральних держав: нетипова окупація 1918 року (Фельдмаршал Герман Айхгорн 110—140 с.) / НАН України. Інститут історії україни. ‒ К. : Інститут історії України, 2018. ‒ 358 с. — .
- Hermann Gackenholz. Eichhorn, Hermann von. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1959, Band 4, S. 377. (нім.)
- Jürgen Hahn-Butry (Hrsg.): Preußisch-deutsche Feldmarschälle und Großadmirale. — Berlin : Safari, 1938. (нім.)
- Der Königlich Sächsische Militär-St. Heinrichs-Orden 1736—1918, Ein Ehrenblatt der Sächsischen Armee, Wilhelm und Bertha von Baensch-Stiftung, Dresden 1937, S.83 (нім.)
Посилання
- Ейхгорн (Eichhorn) Герман фон // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.150
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герман фон Айхгорн |
- Біографія Германа фон Ейхгорна [ 16 березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Айхгорн Герман [ 31 березня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ajhgorn Emil Gottfrid German fon Ajhgorn nim Emil Gottfried Hermann von Eichhorn 13 lyutogo 1848 30 lipnya 1918 nimeckij derzhavnij i politichnij diyach vijskovij Oficer Prusskoyi armiyi general feldmarshal Nimeckoyi imperskoyi armiyi Uchasnik avstro prusskoyi 1866 franko prusskoyi 1870 1871 Pershoyi svitovoyi voyen 1914 1918 Komanduvach nimeckimi okupacijnimi vijskami v Ukrayini 1918 Ubitij socialistami v Kiyevi German fon Ajhgornnim Hermann von EichhornNarodzhennya 13 lyutogo 1848 1848 02 13 Breslau Sileziya Nimecka imperiyaSmert 30 lipnya 1918 1918 07 30 70 rokiv Kiyiv Ukrayinska derzhavaPohovannya InvalidenfridgofKrayina Korolivstvo PrussiyaPrinalezhnist Nimecka imperiyaZvannya general feldmarshalKomanduvannya d d d Q1694778 i 10 a armiyaVijni bitvi Avstro prusska vijna Francuzko prusska vijna Persha svitova vijna Avgustivska operaciya 1915Nagorodi Orden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Pam yatna vijskova medal za kampaniyu 1870 71 Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Chervonogo orla 1 go stupenya Stolitnya medal Orden Filippa Velikodushnogo Pam yatnij hrest za kampaniyu 1866 Orden Chornogo orla Komandorskij hrest 2 go klasu Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha German fon Ajhgorn u VikishovishiZhittyepisGeneral polkovnik fon Ejhgorn Portret Rejngolda Lepsiusa Molodi roki Narodivsya 13 lyutogo 1848 roku v misti Breslau Prussiya nini Vroclav Polsha 1866 roku vstupiv do 2 go gvardijskogo pihotnogo polku Uchasnik avstro prusskoyi vijni 1866 ta Franko prusskoyi vijni 1870 1871 Sluzhiv u generalnomu shtabi U 1901 1904 komandir 9 yi diviziyi Z 1 travnya 1904 roku komandir XVIII Armijskogo korpusu Z 1912 general inspektor 7 yi armijskoyi inspekciyi Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu vijshov u vidstavku v serpni 1914 zarahovanij do rezervu Persha svitova vijna Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni protyagom pevnogo chasu buv ostoron sprav 26 sichnya 1915 roku priznachenij komanduvachem sformovanoyi na Shidnomu fronti 10 yi armiyi rozvernenoyi vid Tilzitu nini misto Sovyetsk Kaliningradska oblast do Isterburgu nini misto Chernyahovsk Kaliningradskoyi oblasti Do skladu 10 yi armiyi uvijshli XXXVIII ta XXXIX rezervni korpusi XXI AK 5 ta gvardijska pihotna ta Kenigsberzka landverna diviziyi a takozh Tilzitskij zagin Komanduvav armiyeyu v Mazurskij bitvi protyagom Svencyanskogo prorivu Vid 30 lipnya 1916 roku komanduvach grupi armij do yakoyi vhodili 10 ta ta 8 ma armiyi 1917 roku ta na pochatku 1918 roku grupa armij Ejhgorna diyala v Pribaltici ta Bilorusi Ukrayina Pislya bilshovickogo perevorotu v Rosiyi ta ukladennya Berestejskogo miru priznachenij komanduvachem nimeckih okupacijnih vijsk v Ukrayini Vid 31 bereznya 1918 golovnokomanduvach grupi vijsk Kiyiv Ocholiv administraciyu okupovanih oblastej Ukrayini za vinyatkom tih sho znahodyatsya pid upravlinnyam Avstro Ugorskoyi administraciyi chastin Volinskoyi Podilskoyi Hersonskoyi i Katerinoslavskoyi gubernij Krim Taganrog a takozh pivdenni rajoni Bilorusi Donskoyi oblasti chastini Voronezkoyi i Kurskoyi gubernij i inshi Vidav nakazi pro negajnij zasiv laniv 6 kvitnya 1918 ta zaprovadzhennya nimeckih vijskovih sudiv na teritoriyi Ukrayini 25 kvitnya 1918 yaki Ukrayinska Centralna Rada rozcinila yak sprobu vtruchannya u vnutrishni spravi derzhavi Nakazi viklikali rishuchij protest z boku chastini ukrayinskih politichnih partij i derzhavnih organiv ta sprichinili konflikt mizh UCR i nimeckim komanduvannyam yakij zavershivsya derzhavnim perevorotom i prihodom do vladi getmana Pavla Skoropadskogo Za novogo rezhimu vidav nakaz pro povernennya pomishikiv do svoyih mayetkiv z ponovlennyam vlasnosti Vbivstvo Lideri rosijskih livih eseriv namagayuchis zirvati umovi Berestejskogo miru pidgotuvali zamah na Ajhgorna i nimeckogo konsula v Moskvi grafa Vilgelma Mirbaha 30 lipnya 1918 ubitij eserom Borisom Donskim Grupoyu yaka gotuvala zamah na generala keruvala Irina Kahovska Zamah na G fon Ajhgorna ta jogo osobistogo ad yutanta kapitana fon Dresslera zdijsnili o 2 j godini vden po dorozi zi shtabu na kvartiru blizhche do neyi do vijskovih nablizivsya viznik z pasazhirom yakij i kinuv bombu General i jogo ad yutant buli vazhko poraneni uvecheri pomerli napadnikiv zaareshtuvali 4 serpnya zatrimanij na misci zamahu na feldmarshala nevidomij pid chas dopitu nazvavsya Borisom Donskim selyaninom Ryazanskoyi guberniyi ta zasvidchiv sho zrobiv zamah za postanovoyu CK partiyi eseriv u Moskvi 1 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Mogila generala v Berlini Vplivovi ukrayinski politichni partiyi vislovili spivchuttya z privodu zagibeli generala i rishuche zasudili terakt yak takij sho buv spryamovanij na pidriv ukrayinskoyi derzhavnosti Pislya smerti Ejhgorna komanduvannya nimeckimi vijskami v Ukrayini ocholiv general Gyunter fon Kirhbah NagorodiZaliznij hrest 2 go klasu zrazka 1870 roku 1871 dubove listya 18 serpnya 1895 zastibka zrazka 1914 roku 3 sichnya 1915 1 go klasu zrazka 1914 roku Orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya Rosijska imperiya 31 serpnya 1871 Orden Chervonogo orla 2 go klasu 1 go klasu velikij hrest z dubovim listyam 20 serpnya 1907 Hrest Za vislugu rokiv Prussiya 1891 Stolitnya medal Orden Koroni Prussiya 1 go klasu iz zirkoyu 17 sichnya 1904 velikij hrest iz zirkoyu 8 veresnya 1905 Orden Chornogo orla 1912 Pour le Merite z dubovim listyam orden 18 serpnya 1915 dubove listya 28 veresnya 1915 Vijskovij orden Svyatogo Genriha komandorskij hrest 2 go klasu 26 zhovtnya 1916 Pochesnij doktor Berlinskogo universitetu 18 lyutogo 1918 PrimitkiMatyash I Rol diplomatichnih ustanov u zapochatkuvanni ukrayinsko bolgarskih mizhderzhavnih vidnosin 1918 1921 rr Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2018 2 539 berezen kviten S 56 Nakaz 21 vid 25 kvitnya 1918 Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 23 travnya 2021 Procitovano 23 travnya 2021 Pavlo Hristyuk Zamitki i materiyali do istoriyi ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1920 rr Tom III 51 s Dzherela ta literaturaVolkovinskij V Najguchnishij teroristichnij akt periodu Ukrayinskoyi revolyuciyi 24 lipnya 2018 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 2001 5 329 3 9 lyutogo Volkovinskij V M Lupandin O I Ejhgorn Eichhorn German fon 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Doroshenko D Nakaz pro vprovadzhennya vijskovo polovih sudiv zadlya vidnovlennya gromadskogo poryadku Arhivovano 11 listopada 2017 u Wayback Machine Istoriya Ukrayini 1917 1923 rr Ukrayinska getmanska derzhava 1918 roku Uzhgorod 1930 S 32 33 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 Pirig R Ya Feldmarshal German Ajhgorn sluzhba ta smert v Ukrayini kviten lipen 1918 r 8 listopada 2017 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2017 3 Pirig R Ya Vidnosini Ukrayini i Centralnih derzhav netipova okupaciya 1918 roku Feldmarshal German Ajhgorn 110 140 s NAN Ukrayini Institut istoriyi ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2018 358 s ISBN 978 966 02 8483 8 Hermann Gackenholz Eichhorn Hermann von Neue Deutsche Biographie Berlin 1959 Band 4 S 377 nim Jurgen Hahn Butry Hrsg Preussisch deutsche Feldmarschalle und Grossadmirale Berlin Safari 1938 nim Der Koniglich Sachsische Militar St Heinrichs Orden 1736 1918 Ein Ehrenblatt der Sachsischen Armee Wilhelm und Bertha von Baensch Stiftung Dresden 1937 S 83 nim PosilannyaEjhgorn Eichhorn German fon Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 150 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu German fon Ajhgorn Biografiya Germana fon Ejhgorna 16 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Ajhgorn German 31 bereznya 2014 u Wayback Machine