Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Герман Пістер (нар. 21 лютого 1885, Любек, Німецька імперія — пом. 28 вересня 1948, Ландсберзька в'язниця, Ландсберг-ам-Лех, Німеччина) — оберфюрер СС і комендант концтабору Бухенвальд з 21 січня 1942 до квітня 1945 року.
| Герман Пістер | |
|---|---|
| нім. Hermann Pister | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Hermann Franz Josef Pister |
| Народження | 21 лютого 1885 Любек, Німецька імперія |
| Смерть | 28 вересня 1948 (63 роки) Ландсберзька в'язниця, Ландсберг-ам-Лех, Німеччина інфаркт міокарда |
| Країна |  Німецька імперія Третій Рейх |
| Приналежність |  СС |
| Роки служби | 1916 — 1945 |
| Партія | НСДАП |
| Член | СС[1][2] |
| Звання | оберфюрер СС |
| Командування | концентраційні табори Гінцерт і Бухенвальд |
| Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна |
| Нагороди |  |
 Герман Пістер у Вікісховищі | |
Життєпис
До війни
Народився 21 лютого 1885 року в місті Любек в сім'ї фінансового секретаря. У 1916 році вступив до Імперського військово-морського флоту Німеччини і служив до кінця Першої світової війни. У 1918 році розпочав навчання на автомеханіка, а згодом став продавцем і менеджером з продажу автомобілів.
Вступив до нацистської партії (№ 918391) та СС (№ 29892), у 1932 році був зарахований до Моторного ешелону СС. У 1933 році був призначений до дев'ятнадцятого, а в 1936 — до першого моторизованого полку СС. У 1937 році був приписаний до автопарку рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера.
Бухенвальд
З жовтня 1939 року у складі охоронного штабу Організації Тодта займав посаду начальника виховно-трудових таборів, де був відповідальним за організацію і спостереження за «дисциплінарним поводженням» примусових робітників, яких використовували на лінії Зігфріда і в будівництві імперських автобанів. Після закінчення Західної кампанії в 1940 році заснував і очолив спеціальний табір СС Гінцерт, який із липня 1941 року був підпорядкований інспекції концтаборів.
21 січня 1942 року замінив Карла-Отто Коха на посаді коменданта Бухенвальду. За його керівництва в таборі проводилися псевдомедичні експерименти над людьми. З 1942 року у зв'язку зі зростанням кількості ув'язнених погіршилася ситуація з постачанням і умови утримання в таборі.
На початку квітня 1945 року Пістером було наказано евакуювати в'язнів з Бухенвальду, щоб запобігти їхньому звільненню військами союзників, внаслідок чого приблизно 38 000 осіб було відправлено маршем смерті з Бухенвальда в концтабори Дахау, Флоссенбюрг і Терезієнштадт.
Группу в'язнів, направлених в Дахау 7 квітня 1945 року, привели на залізничну станцію і розмістили у відкритих вагонах. Потяг, отримавший назву «Потяг смерті», прибув до Дахау лише 27 квітня. Багато в'язнів, перебуваючих у вагонах, померли від голоду та хвороб. Існують також докази того, що потяг був обстріляний. Відповідальним за евакуацію в'язнів Бухенвальду і потяг зокрема був призначений оберштурмфюрер СС .
У середині квітня 1945 року разом з іншими комендантами Пістер брав участь у нараді в Оранієнбурзі, на якій обговорювали евакуацію ув'язнених із концтаборів Дахау, Маутхаузен і Флоссенбюрг до Тіролю.
Арешт і смерть
13 червня 1945 року Пістер був заарештований американцями в передмісті Мюнхена. Разом з 30 іншими обвинуваченими він постав перед американським військовим трибуналом у Дахау, де був звинувачений в участі у «спільному плані», спрямованому на порушення законів і звичаїв війни Гаазької конвенції 1907 року і третьої Женевської конвенції 1929 року про права військовополонених. З 11 квітня 1947 року проходив обвинуваченим на . 14 серпня 1947 року його визнали винним і засудили до смертної кари через повішення. 28 вересня 1948 року Пістер помер від серцевого нападу в Ландсберзькій в'язниці до приведення вироку у виконання.
Література
- Harry Stein. Gedenkstätte Buchenwald. Konzentrationslager Buchenwald 1937—1945, Begleitband zur ständigen historischen Ausstellung. — Göttingen: Wallstein Verlag, 1999. — .
- Karin Orth. Das System der nationalsozialistischen Konzentrationslager. — Hamburg: Pendo Verlag, 2002. — .
- Karin Orth. Die Konzentrationslager-SS. — München: DTV, 2004. — .
- Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich. — Wer war was vor und nach 1945. — Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2007. — .
Примітки
- Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- Grimm S. Die SS-Totenkopfverbände im Konzentrationslager Buchenwald — 2011. —
- Stein, Harry (1999). Gedenkstätte Buchenwald. Konzentrationslager Buchenwald 1937—1945, Begleitband zur ständigen historischen Ausstellung (нім.). Göttingen: Wallstein Verlag. с. 43. ISBN .
- Emil Carlebach. Tote auf Urlaub: Kommunist in Deutschland: Dachau und Buchenwald 1937–1945. — .
- Carlebach, Emil; Schmidt, Willy; Schneider, Ulrich (2000). Buchenwald, ein Konzentrationslager: Berichte-Bilder-Dokumente (нім.). Keln: Pahl-Rugenstein. с. 167—186. ISBN .
- Klee, Ernst (2007). Das Personenlexikon zum Dritten Reich. — Wer war was vor und nach 1945 (нім.). Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag. с. 463. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
German Pister nar 21 lyutogo 1885 Lyubek Nimecka imperiya pom 28 veresnya 1948 Landsberzka v yaznicya Landsberg am Leh Nimechchina oberfyurer SS i komendant konctaboru Buhenvald z 21 sichnya 1942 do kvitnya 1945 roku German Pisternim Hermann PisterIm ya pri narodzhenninim Hermann Franz Josef PisterNarodzhennya21 lyutogo 1885 1885 02 21 Lyubek Nimecka imperiyaSmert28 veresnya 1948 1948 09 28 63 roki Landsberzka v yaznicya Landsberg am Leh Nimechchina infarkt miokardaKrayina Nimecka imperiya Tretij RejhPrinalezhnistSSRoki sluzhbi1916 1945PartiyaNSDAPChlenSS 1 2 Zvannyaoberfyurer SSKomanduvannyakoncentracijni tabori Gincert i BuhenvaldVijni bitviPersha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodiHrest Voyennih zaslug II klasu German Pister u VikishovishiZhittyepisDo vijni Narodivsya 21 lyutogo 1885 roku v misti Lyubek v sim yi finansovogo sekretarya U 1916 roci vstupiv do Imperskogo vijskovo morskogo flotu Nimechchini i sluzhiv do kincya Pershoyi svitovoyi vijni U 1918 roci rozpochav navchannya na avtomehanika a zgodom stav prodavcem i menedzherom z prodazhu avtomobiliv Vstupiv do nacistskoyi partiyi 918391 ta SS 29892 u 1932 roci buv zarahovanij do Motornogo eshelonu SS U 1933 roci buv priznachenij do dev yatnadcyatogo a v 1936 do pershogo motorizovanogo polku SS U 1937 roci buv pripisanij do avtoparku rejhsfyurera SS Genriha Gimmlera Buhenvald Z zhovtnya 1939 roku u skladi ohoronnogo shtabu Organizaciyi Todta zajmav posadu nachalnika vihovno trudovih taboriv de buv vidpovidalnim za organizaciyu i sposterezhennya za disciplinarnim povodzhennyam primusovih robitnikiv yakih vikoristovuvali na liniyi Zigfrida i v budivnictvi imperskih avtobaniv Pislya zakinchennya Zahidnoyi kampaniyi v 1940 roci zasnuvav i ocholiv specialnij tabir SS Gincert yakij iz lipnya 1941 roku buv pidporyadkovanij inspekciyi konctaboriv 21 sichnya 1942 roku zaminiv Karla Otto Koha na posadi komendanta Buhenvaldu Za jogo kerivnictva v tabori provodilisya psevdomedichni eksperimenti nad lyudmi Z 1942 roku u zv yazku zi zrostannyam kilkosti uv yaznenih pogirshilasya situaciya z postachannyam i umovi utrimannya v tabori Na pochatku kvitnya 1945 roku Pisterom bulo nakazano evakuyuvati v yazniv z Buhenvaldu shob zapobigti yihnomu zvilnennyu vijskami soyuznikiv vnaslidok chogo priblizno 38 000 osib bulo vidpravleno marshem smerti z Buhenvalda v konctabori Dahau Flossenbyurg i Tereziyenshtadt Gruppu v yazniv napravlenih v Dahau 7 kvitnya 1945 roku priveli na zaliznichnu stanciyu i rozmistili u vidkritih vagonah Potyag otrimavshij nazvu Potyag smerti pribuv do Dahau lishe 27 kvitnya Bagato v yazniv perebuvayuchih u vagonah pomerli vid golodu ta hvorob Isnuyut takozh dokazi togo sho potyag buv obstrilyanij Vidpovidalnim za evakuaciyu v yazniv Buhenvaldu i potyag zokrema buv priznachenij obershturmfyurer SS U seredini kvitnya 1945 roku razom z inshimi komendantami Pister brav uchast u naradi v Oraniyenburzi na yakij obgovoryuvali evakuaciyu uv yaznenih iz konctaboriv Dahau Mauthauzen i Flossenbyurg do Tirolyu Aresht i smert 13 chervnya 1945 roku Pister buv zaareshtovanij amerikancyami v peredmisti Myunhena Razom z 30 inshimi obvinuvachenimi vin postav pered amerikanskim vijskovim tribunalom u Dahau de buv zvinuvachenij v uchasti u spilnomu plani spryamovanomu na porushennya zakoniv i zvichayiv vijni Gaazkoyi konvenciyi 1907 roku i tretoyi Zhenevskoyi konvenciyi 1929 roku pro prava vijskovopolonenih Z 11 kvitnya 1947 roku prohodiv obvinuvachenim na 14 serpnya 1947 roku jogo viznali vinnim i zasudili do smertnoyi kari cherez povishennya 28 veresnya 1948 roku Pister pomer vid sercevogo napadu v Landsberzkij v yaznici do privedennya viroku u vikonannya LiteraturaHarry Stein Gedenkstatte Buchenwald Konzentrationslager Buchenwald 1937 1945 Begleitband zur standigen historischen Ausstellung Gottingen Wallstein Verlag 1999 ISBN 978 3 89244 222 6 Karin Orth Das System der nationalsozialistischen Konzentrationslager Hamburg Pendo Verlag 2002 ISBN 3 85 842 450 1 Karin Orth Die Konzentrationslager SS Munchen DTV 2004 ISBN 3 423 34085 1 Ernst Klee Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 Frankfurt am Main Fischer Taschenbuch Verlag 2007 ISBN 978 3 596 16048 8 PrimitkiDienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP Stand vom 1 Dezember 1936 1936 d Track Q63098423 Grimm S Die SS Totenkopfverbande im Konzentrationslager Buchenwald 2011 ISBN 978 3 8428 0645 0 d Track Q56884045 Stein Harry 1999 Gedenkstatte Buchenwald Konzentrationslager Buchenwald 1937 1945 Begleitband zur standigen historischen Ausstellung nim Gottingen Wallstein Verlag s 43 ISBN 978 3 89244 222 6 Emil Carlebach Tote auf Urlaub Kommunist in Deutschland Dachau und Buchenwald 1937 1945 ISBN 3891441991 Carlebach Emil Schmidt Willy Schneider Ulrich 2000 Buchenwald ein Konzentrationslager Berichte Bilder Dokumente nim Keln Pahl Rugenstein s 167 186 ISBN 3891442718 Klee Ernst 2007 Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 nim Frankfurt am Main Fischer Taschenbuch Verlag s 463 ISBN 978 3 596 16048 8