Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Герб Кропивни́цького — офіційний символ адміністративного центру Кіровоградської області.
| Герб Кропивницького | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
 Малий герб | |
| Деталі | |
| Носій | Кропивницький |
| Затверджений | 28 лютого 1996 |
| Корона | золота міська |
| Щит | іспанський |
| Щитотримачі | срібні лелеки |
Сучасний герб Кропивницького був розроблений архітектором, членом Українського геральдичного товариства Віталієм Кривенком і затверджений рішенням Кіровоградської міської ради від 28 лютого 1996 року.
Опис
Використовується у двох формах.
Малий герб Кропивницького являє собою заокруглений щит (наближений до форми т. зв. іспанського щита), вписаний у срібний декоративний картуш і увінчаний золотою міською короною у вигляді частини фортечної вежі з трьома зубцями. Щит розділений обернутим вилоподібним синім хрестом на три частини — перша і друга золоті, третя — червона. На хресті — золоте шестикутне укріплення, на якому — червоний вензель Святої Єлизавети.
Великий герб Кропивницького складається з малого герба міста зі щитотримачами обабіч — срібними лелеками з червоними дзьобами та лапами. Під щитом — золоте колосся та декоративна гілка, обвиті синьою стрічкою з девізом «З МИРОМ І ДОБРОМ», виконаним золотом.
Композиція як сучасного герба Кропивницького, так і його хоругви використовують елементи попередніх символів міста (див. нижче). Золотий колір символізує багатство та родючість навколишніх степів, а червоний є традиційним кольором запорізьких козаків, яким колись належали землі сучасної Кіровоградщини. Синій хрест символізує р. Інгул і дві її притоки: Сугоклію та Біянку, — в околиці злиття котрих була заснована попередниця міста — фортеця святої Єлисавети. Останню на гербі представляє контур укріплення, що в загальних рисах повторює реальну план-схему фортеці. Вензель святої Єлисавети навіяний монограмою російської імператриці Єлизавети Петрівни, формальної засновниці міста, що була зображена на гербі Єлисаветграда. Щитотримачі є алегоричними фігурами, які натякають на легендарну особу козака Степана Лелеки, засновника зимівника Лелеківки, який пізніше влився в межі міста і нині є одним із його найдавніших заселених районів. Міська корона — звичний елемент для сучасного герба українського міста.
Попередні герби і їх проєкти
Перший проєкт і печатка фортеці св. Єлисавети
Відомості про перші символи населеного пункту, який пізніше став Кропивницьким, датуються роком видання імператорського указу про заснування фортеці святої Єлисавети. У травні 1752 року Правлячий Сенат звернувся до Герольдмейстерської контори з дорученням скласти герб вищезазначеного укріплення. Відповідь із профільної установи за підписами колезького радника Василя Адодурова (1709—1780) та Михайла (Єлевферія) Приклонського (1728—1794) надійшла 12 квітня 1755 року: «У лазуровому полі золоте вензелеве ім'я Ї. І. В. [Її Імператорської Величності] під золотою імператорською короною в середині щита […] А зображені в підошві [базі] щита дві на кшталт Андріївського Хреста складені, срібні шаблі із золотими руків'ями […] для розрізнення оного герба від інших подібних сьому городових гербів».
Проєкт не затвердили, але на вимогу коменданта Фортеці св. Єлисавети, бригадира (за іншими даними генерал-майора) Олексія Глєбова була виготовлена печатка із зображенням запропонованого герба і написом у каймі по периметру: «ПЕЧАТЬ КРѢПОСТИ СВЯТЫЯ ЕЛИСАВЕТЫ».
Фортецю Св. Єлисавети було побудовано біля південної межі Нової Сербії. Указ про створення на правому березі Інгулу фортеці підписаний імператрицею Єлисаветою 11 січня 1752 року. Проєкт затверджений 30 липня 1752 року. Вибір місця розташування обумовлений приблизно рівною відстанню від вже наявних тоді фортець — Архангельської (тепер — Новоархангельськ) на Синюсі та Мішуриноріжської на Дніпрі, що створювало оборонну лінію з трьох великих укріплень, проміжки між якими захищалися новосербськими шанцями та козацькими форпостами.
У 1755 році за дорученням Сенату в Герольдмейстерській конторі був створений герб для канцелярських потреб поселення фортеці Святої Єлисавети. Наявність герба у ті часи було переконливим свідоцтвом міського статусу населеного пункту. Отже, міський статус фортечного поселення отримувався одночасно з побудовою фортеці.
Фортеця складалася з утвореного земляними валами шестикутника бастіонних фронтів з шістьома равелінами поперед куртин. Вся фортифікаційна система оточувалася глибокими сухими ровами, вздовж зовнішнього периметру яких проходила фортечна дорога, прикрита шістьома гласисами. На березі Інгулу, для його оборони, в 175 сажнях від фортеці знаходився окремий горнверн — шанець Св. Сергія. Бастіони мали форму п'ятикутників, з відкритими на фортечний плац горжами. У бастіонів були подвійні фланки. Равеліни мали форму неправильних ромбів і були відкриті з тилу. У випадку захоплення ворогом це робило їх беззахисними з боку фортечного вогню. Всі верки (захисні споруди) були земляними. Головний вал був висотою 19 футів, товщиною — 18 футів, висота понижених фланків — 7,5 9 футів, висота равелінів — 16 футів, висота гласисів — 7 футів, глибина ровів — 18-21футів.
У фортеці було троє воріт, облаштованих сторожовими вежами та кордегардіями — Троїцькі (головні, тепер виїзд на Ново-Олексіївку), Пречистенські та Всіхсвятські. Бастіони фортеці названі іменами святих — Петра (перший від Троїцьких воріт за стрілкою годинника), далі послідовно — Олексія, Андрія Первозванного, Олександра Невського, Архістратига Михаїла та Катерини. Равеліни також мали святих покровителів — Анни (навпроти Троїцьких воріт), потім по колу — Наталії, Іоанна, Пресвятих Печерських, Миколая та Феодора.
Герб Єлисаветграда
Єдиний чинний герб Єлисаветграда був затверджений імператорським указом від 6 (18) квітня 1845 року № 19383 разом із іншими гербами Військового відомства.
«У горішній половині [перетятого] щита у золотому полі Державний Російський герб [ознака військових поселень], а в долішній, у червоному полі земляне укріплення, всередині котрого вензель Імператриці Єлизавети Петрівни; обабіч же його 1754 рік.»
Залишався незмінним до 1919 року, після чого перестав використовуватись.
Незатверджені проєкти
Проєкт Михайла Щербатова
У 1776 р. геральдист Михайло Щербатов (1733—1790) подав проєкт герба Єлизаветградського полку, «який названий за містом, а те герба не має».
«У зеленому полі на чорній землі вежа із зубцями срібна, чорним мурована, зі штандартом ім. Єлизавети, держак штандарта кольору натурального.»
Проєкт Бернгарда Кене
У 2-ій пол. XIX століття міська влада Єлисаветграда отримала пропозицію відомого реформатора у сфері російської геральдики, управляючого Гербовим відділенням при департаменті Бернгарда Карла (Бориса Карловича) фон Кене (1817—1886) розглянути новий проєкт міського герба.
«У червоному полі золота наскрізна шестипроменева зірка, у центрі якої вензель Єлизавети Петрівни. У вільній частині герба герб Херсонської губернії [до складу котрої на той час входило місто].» Щит був увінчаний срібною міською короною з трьома вежками та обрамований двома золотими колосками, оповитими Олександрівською стрічкою.
Проєкт не затвердили.
Радянська емблема
Емблема Кіровограда радянського періоду (технічно вона гербом не була, оскільки суперечила більшості канонів геральдики) була затверджена Кіровоградською радою депутатів трудящих 4 січня 1969 р. Її автором виступив архітектор Л. Є. Растригін.
«У лазуровому щиті — золоте колосся і золота половина шестірні [символи сільського господарства та с/г машинобудування] на ньому. На шестірні чорна назва міста українською мовою. У перетятій червоним та лазуровим главі [повторення барв прапора УРСР] — срібне коло із золотим серпом та молотом. У зеленій базі — золота старовинна гармата з трьома ядрами [символ історичного минулого міста].»
Різне
- У різних фахових та популярних джерелах часто змішуються уявлення про вензель російської імператриці Єлизавети Петрівни та вензель святої Єлисавети. Насправді, останній спостерігається лише в сучасних символах міста. Всі попередні варіанти послуговувалися саме монограмою імператриці, про що свідчать описи в дореволюційних російських гербовниках.
- Сучасний герб Кропивницького послуговується трохи видозміненим варіантом іспанського геральдичного щита, всі попередні герби та їх проєкти використовували відмінний від нього французький геральдичний щит.
Див. також
Література
- Кривенко В. Герб і прапор Кіровограда // Знак. — 1998. — № 17. — С. 5.
- Гречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (XIV — 1 пол. ХХ ст.). — К.: Брама, 2001. — 400 с.; іл.
- Символіка Кіровоградщини / Під ред. В. Кривенка та К. Шляхового — Кіровоград: Поліграфічно-видавничий центр «Мавік», 2002. — 106 с.
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 27 грудня 2007. Процитовано 16 липня 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Исторический очерк г. Елисаветграда. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 10 липня 2012.
- Опис за гербовником П. П. фон Вінклера.
- Кривенко В. Герб і прапор Кіровограда // Знак. — 1998. — № 17. — С. 5.
Посилання
- [1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- [2] [Архівовано 27 жовтня 2009 у Wayback Machine.] — Некомерційний Інтернет-проєкт із геральдики і вексилології
- Герб і прапор Кропивницького можуть позбутися вензеля святої Єлисавети - Без Купюр - 19.08.2022
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerb Kropivni ckogo oficijnij simvol administrativnogo centru Kirovogradskoyi oblasti Gerb KropivnickogoVersiyiMalij gerbDetaliNosijKropivnickijZatverdzhenij28 lyutogo 1996Koronazolota miskaShitispanskijShitotrimachisribni leleki Suchasnij gerb Kropivnickogo buv rozroblenij arhitektorom chlenom Ukrayinskogo geraldichnogo tovaristva Vitaliyem Krivenkom i zatverdzhenij rishennyam Kirovogradskoyi miskoyi radi vid 28 lyutogo 1996 roku Zmist 1 Opis 2 Poperedni gerbi i yih proyekti 2 1 Pershij proyekt i pechatka forteci sv Yelisaveti 2 2 Gerb Yelisavetgrada 2 3 Nezatverdzheni proyekti 2 3 1 Proyekt Mihajla Sherbatova 2 3 2 Proyekt Berngarda Kene 2 4 Radyanska emblema 3 Rizne 4 Div takozh 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaOpisred Vikoristovuyetsya u dvoh formah Malij gerb Kropivnickogo yavlyaye soboyu zaokruglenij shit nablizhenij do formi t zv ispanskogo shita vpisanij u sribnij dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu miskoyu koronoyu u viglyadi chastini fortechnoyi vezhi z troma zubcyami Shit rozdilenij obernutim vilopodibnim sinim hrestom na tri chastini persha i druga zoloti tretya chervona Na hresti zolote shestikutne ukriplennya na yakomu chervonij venzel Svyatoyi Yelizaveti Velikij gerb Kropivnickogo skladayetsya z malogo gerba mista zi shitotrimachami obabich sribnimi lelekami z chervonimi dzobami ta lapami Pid shitom zolote kolossya ta dekorativna gilka obviti sinoyu strichkoyu z devizom Z MIROM I DOBROM vikonanim zolotom nbsp Vid Forteci sv Yelisaveti z visoti ptashinogo polotu Aerofotozjomka 1943 Cej kontur lezhit v osnovi suchasnogo gerba Kropivnickogo Kompoziciya yak suchasnogo gerba Kropivnickogo tak i jogo horugvi vikoristovuyut elementi poperednih simvoliv mista div nizhche Zolotij kolir simvolizuye bagatstvo ta rodyuchist navkolishnih stepiv a chervonij ye tradicijnim kolorom zaporizkih kozakiv yakim kolis nalezhali zemli suchasnoyi Kirovogradshini Sinij hrest simvolizuye r Ingul i dvi yiyi pritoki Sugokliyu ta Biyanku v okolici zlittya kotrih bula zasnovana poperednicya mista fortecya svyatoyi Yelisaveti Ostannyu na gerbi predstavlyaye kontur ukriplennya sho v zagalnih risah povtoryuye realnu plan shemu forteci Venzel svyatoyi Yelisaveti naviyanij monogramoyu rosijskoyi imperatrici Yelizaveti Petrivni formalnoyi zasnovnici mista sho bula zobrazhena na gerbi Yelisavetgrada Shitotrimachi ye alegorichnimi figurami yaki natyakayut na legendarnu osobu kozaka Stepana Leleki zasnovnika zimivnika Lelekivki yakij piznishe vlivsya v mezhi mista i nini ye odnim iz jogo najdavnishih zaselenih rajoniv Miska korona zvichnij element dlya suchasnogo gerba ukrayinskogo mista Poperedni gerbi i yih proyektired Pershij proyekt i pechatka forteci sv Yelisavetired Vidomosti pro pershi simvoli naselenogo punktu yakij piznishe stav Kropivnickim datuyutsya rokom vidannya imperatorskogo ukazu pro zasnuvannya forteci svyatoyi Yelisaveti U travni 1752 roku Pravlyachij Senat zvernuvsya do Geroldmejsterskoyi kontori z doruchennyam sklasti gerb vishezaznachenogo ukriplennya Vidpovid iz profilnoyi ustanovi za pidpisami kolezkogo radnika Vasilya Adodurova 1709 1780 ta Mihajla Yelevferiya Priklonskogo 1728 1794 nadijshla 12 kvitnya 1755 roku U lazurovomu poli zolote venzeleve im ya Yi I V Yiyi Imperatorskoyi Velichnosti pid zolotoyu imperatorskoyu koronoyu v seredini shita A zobrazheni v pidoshvi bazi shita dvi na kshtalt Andriyivskogo Hresta skladeni sribni shabli iz zolotimi rukiv yami dlya rozriznennya onogo gerba vid inshih podibnih somu gorodovih gerbiv Proyekt ne zatverdili ale na vimogu komendanta Forteci sv Yelisaveti brigadira za inshimi danimi general majora Oleksiya Glyebova bula vigotovlena pechatka iz zobrazhennyam zaproponovanogo gerba i napisom u kajmi po perimetru PEChAT KRѢPOSTI SVYaTYYa ELISAVETY Fortecyu Sv Yelisaveti bulo pobudovano bilya pivdennoyi mezhi Novoyi Serbiyi Ukaz pro stvorennya na pravomu berezi Ingulu forteci pidpisanij imperatriceyu Yelisavetoyu 11 sichnya 1752 roku Proyekt zatverdzhenij 30 lipnya 1752 roku Vibir miscya roztashuvannya obumovlenij priblizno rivnoyu vidstannyu vid vzhe nayavnih todi fortec Arhangelskoyi teper Novoarhangelsk na Sinyusi ta Mishurinorizhskoyi na Dnipri sho stvoryuvalo oboronnu liniyu z troh velikih ukriplen promizhki mizh yakimi zahishalisya novoserbskimi shancyami ta kozackimi forpostami U 1755 roci za doruchennyam Senatu v Geroldmejsterskij kontori buv stvorenij gerb dlya kancelyarskih potreb poselennya forteci Svyatoyi Yelisaveti Nayavnist gerba u ti chasi bulo perekonlivim svidoctvom miskogo statusu naselenogo punktu Otzhe miskij status fortechnogo poselennya otrimuvavsya odnochasno z pobudovoyu forteci 1 Fortecya skladalasya z utvorenogo zemlyanimi valami shestikutnika bastionnih frontiv z shistoma ravelinami popered kurtin Vsya fortifikacijna sistema otochuvalasya glibokimi suhimi rovami vzdovzh zovnishnogo perimetru yakih prohodila fortechna doroga prikrita shistoma glasisami Na berezi Ingulu dlya jogo oboroni v 175 sazhnyah vid forteci znahodivsya okremij gornvern shanec Sv Sergiya Bastioni mali formu p yatikutnikiv z vidkritimi na fortechnij plac gorzhami U bastioniv buli podvijni flanki Ravelini mali formu nepravilnih rombiv i buli vidkriti z tilu U vipadku zahoplennya vorogom ce robilo yih bezzahisnimi z boku fortechnogo vognyu Vsi verki zahisni sporudi buli zemlyanimi Golovnij val buv visotoyu 19 futiv tovshinoyu 18 futiv visota ponizhenih flankiv 7 5 9 futiv visota raveliniv 16 futiv visota glasisiv 7 futiv glibina roviv 18 21futiv U forteci bulo troye vorit oblashtovanih storozhovimi vezhami ta kordegardiyami Troyicki golovni teper viyizd na Novo Oleksiyivku Prechistenski ta Vsihsvyatski Bastioni forteci nazvani imenami svyatih Petra pershij vid Troyickih vorit za strilkoyu godinnika dali poslidovno Oleksiya Andriya Pervozvannogo Oleksandra Nevskogo Arhistratiga Mihayila ta Katerini Ravelini takozh mali svyatih pokroviteliv Anni navproti Troyickih vorit potim po kolu Nataliyi Ioanna Presvyatih Pecherskih Mikolaya ta Feodora nbsp Gerb Yelisavetgrada 1845 roku z opisom z gerbovnika Vinklera nbsp Gerb Yelisavetgrada vid 1845 roku Gerb Yelisavetgradared Yedinij chinnij gerb Yelisavetgrada buv zatverdzhenij imperatorskim ukazom vid 6 18 kvitnya 1845 roku 19383 razom iz inshimi gerbami Vijskovogo vidomstva 2 U gorishnij polovini peretyatogo shita u zolotomu poli Derzhavnij Rosijskij gerb oznaka vijskovih poselen a v dolishnij u chervonomu poli zemlyane ukriplennya vseredini kotrogo venzel Imperatrici Yelizaveti Petrivni obabich zhe jogo 1754 rik 3 Zalishavsya nezminnim do 1919 roku pislya chogo perestav vikoristovuvatis Nezatverdzheni proyektired nbsp Proyekt gerba Yelisavetgrada B K fon Kene nbsp Gerb Kirovograda radyanskogo periodu Proyekt Mihajla Sherbatovared U 1776 r geraldist Mihajlo Sherbatov 1733 1790 podav proyekt gerba Yelizavetgradskogo polku yakij nazvanij za mistom a te gerba ne maye U zelenomu poli na chornij zemli vezha iz zubcyami sribna chornim murovana zi shtandartom im Yelizaveti derzhak shtandarta koloru naturalnogo Proyekt Berngarda Kenered U 2 ij pol XIX stolittya miska vlada Yelisavetgrada otrimala propoziciyu vidomogo reformatora u sferi rosijskoyi geraldiki upravlyayuchogo Gerbovim viddilennyam pri departamenti Berngarda Karla Borisa Karlovicha fon Kene 1817 1886 rozglyanuti novij proyekt miskogo gerba U chervonomu poli zolota naskrizna shestipromeneva zirka u centri yakoyi venzel Yelizaveti Petrivni U vilnij chastini gerba gerb Hersonskoyi guberniyi do skladu kotroyi na toj chas vhodilo misto Shit buv uvinchanij sribnoyu miskoyu koronoyu z troma vezhkami ta obramovanij dvoma zolotimi koloskami opovitimi Oleksandrivskoyu strichkoyu Proyekt ne zatverdili Radyanska emblemared Emblema Kirovograda radyanskogo periodu tehnichno vona gerbom ne bula oskilki superechila bilshosti kanoniv geraldiki bula zatverdzhena Kirovogradskoyu radoyu deputativ trudyashih 4 sichnya 1969 r Yiyi avtorom vistupiv arhitektor L Ye Rastrigin 4 U lazurovomu shiti zolote kolossya i zolota polovina shestirni simvoli silskogo gospodarstva ta s g mashinobuduvannya na nomu Na shestirni chorna nazva mista ukrayinskoyu movoyu U peretyatij chervonim ta lazurovim glavi povtorennya barv prapora URSR sribne kolo iz zolotim serpom ta molotom U zelenij bazi zolota starovinna garmata z troma yadrami simvol istorichnogo minulogo mista Riznered nbsp Gerb mista na yuvilejnij moneti NBU U riznih fahovih ta populyarnih dzherelah chasto zmishuyutsya uyavlennya pro venzel rosijskoyi imperatrici Yelizaveti Petrivni ta venzel svyatoyi Yelisaveti Naspravdi ostannij sposterigayetsya lishe v suchasnih simvolah mista Vsi poperedni varianti poslugovuvalisya same monogramoyu imperatrici pro sho svidchat opisi v dorevolyucijnih rosijskih gerbovnikah Suchasnij gerb Kropivnickogo poslugovuyetsya trohi vidozminenim variantom ispanskogo geraldichnogo shita vsi poperedni gerbi ta yih proyekti vikoristovuvali vidminnij vid nogo francuzkij geraldichnij shit Div takozhred nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gerb Kropivnickogo Prapor KropivnickogoLiteraturared Krivenko V Gerb i prapor Kirovograda Znak 1998 17 S 5 Grechilo A Savchuk Yu Svarnik I Gerbi mist Ukrayini XIV 1 pol HH st K Brama 2001 400 s il Simvolika Kirovogradshini Pid red V Krivenka ta K Shlyahovogo Kirovograd Poligrafichno vidavnichij centr Mavik 2002 106 s Primitkired Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 grudnya 2007 Procitovano 16 lipnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Istoricheskij ocherk g Elisavetgrada Arhiv originalu za 2 serpnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2012 Opis za gerbovnikom P P fon Vinklera Krivenko V Gerb i prapor Kirovograda Znak 1998 17 S 5 Posilannyared 1 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 2 Arhivovano 27 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Nekomercijnij Internet proyekt iz geraldiki i veksilologiyi Gerb i prapor Kropivnickogo mozhut pozbutisya venzelya svyatoyi Yelisaveti Bez Kupyur 19 08 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gerb Kropivnickogo amp oldid 40602731