Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ге рберт Марку зе нім Herbert Marcuse 19 липня 1898 Берлін 29 липня 1979 Штарнберг теоретик марксизму один із представни

Герберт Маркузе

Герберт Маркузе

Ге́рберт Марку́зе (нім. Herbert Marcuse; 19 липня 1898 , Берлін — 29 липня 1979, Штарнберг)  — теоретик марксизму, один із представників Франкфуртської школи, філософ, соціолог, психолог, громадський діяч. Німецький єврей за походженням, Герберт Маркузе велику частину свого життя прожив у США, де написав більшість своїх творів англійською.

Герберт Маркузе
нім. Herbert Marcuse
image
Народився 19 липня 1898(1898-07-19)[1][2][…]
Берлін, Німецька імперія[4]
Помер 29 липня 1979(1979-07-29)[1][2][…] (81 рік)
Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
·геморагічний інсульт
Поховання d
Країна image Німецька імперія
image Веймарська республіка
image США
image ФРН
image Німеччина[5]
Діяльність філософ, соціолог, політичний теоретик, викладач університету
Галузь філософія, соціальна теорія і d
Alma mater Гарвардський університет, Колумбійський університет, HU Berlin і Фрайбурзький університет
Науковий ступінь докторський ступінь
Науковий керівник Мартін Гайдеґґер
Знання мов німецька[6][7] і англійська[7]
Заклад Вільний університет Берліна, Брандейський університет, Університет Каліфорнії в Сан-Дієго, Управління стратегічних служб і Франкфуртський університет
Учасник Перша світова війна
Напрямок Франкфуртська школа
Magnum opus Ерос і цивілізація, Одновимірна людина, d і d
Партія Соціал-демократична партія Німеччини і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини
У шлюбі з d, d і d
Діти (1) d
Автограф image
IMDb ID 0546206

Біографія

Герберт Маркузе народився у єврейській сім'ї у Берліні.

Під час Першої світової війни служив у німецькій армії, доглядаючи за кіньми. Згодом став членом солдатської ради, брав участь у соціалістичному повстанні, очоленому «Союзом Спартака» і врешті-решт розгромленому силами Веймарської Республіки.

Після здобуття ступеня доктора філософії у 1922 році в Університеті Фрайбурга, Маркузе повертається до Берліна де працює продавцем книг. У 1929 він знову з'являється у Фрайбурзі де співпрацює з Мартіном Гайдеґґером. З приходом нацистів, який закономірно перешкодив його роботі над цим проектом, Маркузе стає членом Франкфуртського інституту соціальних досліджень, очолюваного Максом Горкгаймером і залишає Німеччину того ж року, емігруючи спочатку до Швейцарії, а потім до США (1934).

У 1941 публікує Розум та Революцію — діалектичну роботу, що вивчає Геґеля та Маркса. Хоча Маркузе так ніколи й не повертається до Німеччини, він стає одним із основних ідеологів Франкфуртської школи, разом із Максом Горкгаймером та Теодором Адорно.

Впродовж Другої світової війни Маркузе починає свою роботу в офісі воєнної інформації (Office of War Information (OWI)), де працює над антинацистською пропагандою. У 1943 він переводиться до офісу стратегічних служб (Office of Strategic Services (OSS)), де займається вивченням нацистської Німеччини та проблем денацифікації. Після розпуску OSS у 1945 Маркузе прийнятий американським державним департаментом на посаду голови центрального європейського бюро, яку він обіймає до смерті своєї дружини у 1951.

У 1952 розпочинає викладацьку кар'єру як політичний теоретик, працюючи спочатку в Університеті Колумбії та Гарварді, а потім в Університеті Брендейс (Brandeis University) з 1958 по 1965, де він стає професором філософії та політики і, врешті-решт, у Університеті Каліфорнії в Сан-Дієго. Протягом цього часу Маркузе був другом та співробітником історико-соціолога Баррінґтона Мура молодшого та політичного філософа Роберта Пола Уолффа (Robert Paul Wolff).

У повоєнний період, Маркузе продовжує бути найбільш виразно політизованим членом франкфуртської школи, дотримуючись лівого ухилу, і надалі ідентифікує себе як марксиста, соціаліста, та геґельянця.

Критика капіталістичного суспільства у працях Маркузе (зокрема його книги Ерос і Цивілізація (1955), яку часто називають синтезом марксизму і фрейдизму, та Одномірна Людина (1964)) звучала в унісон з ідеями студентського руху 60-х, зокрема лівого крила. Так, завдяки своїм чисельним виступам на студентських демонстраціях, Маркузе охрестили «батьком Нових Лівих» (зрештою, сам філософ недолюблював і відкидав це прізвисько). Його роботи здійснили величезний вплив на інтелектуальний дискурс популярної, масової культури та вчених що її досліджували. У пізніх 60-х та в 70-х, Маркузе читає багато лекцій та промов у США та Європі, помираючи 29 липня 1979, після інсульту пережитого ним під час візиту до Німеччини. Представник другого покоління Франкфуртської Школи, теоретик Юрґен Габермас був разом із ним у його останні дні.

Багато прогресивних дослідників та активістів перебували під впливом Маркузе, наприклад, Анджела Девіс та Еббі Гоффман — автор культової для покоління гіпі «Вкради цю книгу» (Steal This Book). Серед лівих, які критикували його погляди, варто відзначити лівого комуніста Пауля Маттика та марксистку-гуманістку Раю Дунаєвську. Написане Маркузе есе «Репресивна толерантність», у якому він стверджував, що капіталістичні демократії є тоталітарними за своєю суттю, зустріли гостру критику за тезу про те, що всі точки зору, окрім консервативних, повинні сприйматись толерантно.

Герберт Маркузе ніяк не був пов'язаний з літературознавцем Людвігом Маркузе (1894—1971), проте міг мати віддалені кровні зв'язки з берлінським сексологом Максом Маркузе (1877—1963).

Основні твори

Видання українською

  • Герберт Маркузе. Одновимірна людина. Дослідження ідеології розвинутого індустріального суспільства [глави з книги] / пер. В. Курганський. // Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія. — Київ: Либідь, 1996. — С. 87—134.
  • Герберт Маркузе. Структура інстинктів і суспільство: філософське дослідження вчення Зигмунда Фройда / пер. О. Юдін. — Київ: Ніка-Центр, 2010. — 248 с. —

Див. також

Примітки

  1. Wolin R. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Discogs — 2000.
    d:Track:Q504063
  4. Маркузе Герберт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. Walter-Busch, Emil (1 січня 2010). Geschichte der Frankfurter Schule. Brill | Fink. ISBN .
  9. Westermann, A. F. (1932). Neue Quellen zur Grundlegung des historischen Materialismus. Zeitschrift für Sozialforschung. Т. 1, № 3. с. 416—417. doi:10.5840/zfs19321326. ISSN 1011-0798. Процитовано 20 травня 2023.

Література

  • В. Бушанський. Маркузе Герберт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 426
  • Роман Тиса. Визволення людини. Нариси з історії суспільної думки XX ст. — Київ: «Вперед», 2023.
  • Маркузе, Герберт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 364. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

Посилання

Твори Маркузе

  • Розум і революція (1941) [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • 33 тези (1947) [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]
  • Одновимірна людина (1964) [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • Конец утопии (1967) [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  • По той бік одновимірної людини (1968) [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  • Перегляд поняття революції (1968) [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • Революційний суб’єкт і самоуправління (1969)
  • Поразка «нової лівиці»? (1975) [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.]
  • Інтерв'ю журналу Crane Bag (1976) [ 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  • Уречевлення пролєтаріяту (1978)
  • Протосоціялізм і пізній капіталізм: до теоретичної синтези, базованої на аналізі Баро (1979) [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Про нього

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Герберт Маркузе
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герберт Маркузе


image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ge rbert Marku ze nim Herbert Marcuse 19 lipnya 1898 Berlin 29 lipnya 1979 Shtarnberg teoretik marksizmu odin iz predstavnikiv Frankfurtskoyi shkoli filosof sociolog psiholog gromadskij diyach Nimeckij yevrej za pohodzhennyam Gerbert Markuze veliku chastinu svogo zhittya prozhiv u SShA de napisav bilshist svoyih tvoriv anglijskoyu Gerbert Markuzenim Herbert MarcuseNarodivsya 19 lipnya 1898 1898 07 19 1 2 Berlin Nimecka imperiya 4 Pomer 29 lipnya 1979 1979 07 29 1 2 81 rik Shtarnberg Verhnya Bavariya Bavariya FRN gemoragichnij insultPohovannya dKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika SShA FRN Nimechchina 5 Diyalnist filosof sociolog politichnij teoretik vikladach universitetuGaluz filosofiya socialna teoriya i dAlma mater Garvardskij universitet Kolumbijskij universitet HU Berlin i Frajburzkij universitetNaukovij stupin doktorskij stupinNaukovij kerivnik Martin GajdeggerZnannya mov nimecka 6 7 i anglijska 7 Zaklad Vilnij universitet Berlina Brandejskij universitet Universitet Kaliforniyi v San Diyego Upravlinnya strategichnih sluzhb i Frankfurtskij universitetUchasnik Persha svitova vijnaNapryamok Frankfurtska shkolaMagnum opus Eros i civilizaciya Odnovimirna lyudina d i dPartiya Social demokratichna partiya Nimechchini i Nezalezhna social demokratichna partiya NimechchiniU shlyubi z d d i dDiti 1 dAvtografIMDb ID 0546206Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGerbert Markuze narodivsya u yevrejskij sim yi u Berlini Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u nimeckij armiyi doglyadayuchi za kinmi Zgodom stav chlenom soldatskoyi radi brav uchast u socialistichnomu povstanni ocholenomu Soyuzom Spartaka i vreshti resht rozgromlenomu silami Vejmarskoyi Respubliki Pislya zdobuttya stupenya doktora filosofiyi u 1922 roci v Universiteti Frajburga Markuze povertayetsya do Berlina de pracyuye prodavcem knig U 1929 vin znovu z yavlyayetsya u Frajburzi de spivpracyuye z Martinom Gajdeggerom Z prihodom nacistiv yakij zakonomirno pereshkodiv jogo roboti nad cim proektom Markuze staye chlenom Frankfurtskogo institutu socialnih doslidzhen ocholyuvanogo Maksom Gorkgajmerom i zalishaye Nimechchinu togo zh roku emigruyuchi spochatku do Shvejcariyi a potim do SShA 1934 U 1941 publikuye Rozum ta Revolyuciyu dialektichnu robotu sho vivchaye Gegelya ta Marksa Hocha Markuze tak nikoli j ne povertayetsya do Nimechchini vin staye odnim iz osnovnih ideologiv Frankfurtskoyi shkoli razom iz Maksom Gorkgajmerom ta Teodorom Adorno Vprodovzh Drugoyi svitovoyi vijni Markuze pochinaye svoyu robotu v ofisi voyennoyi informaciyi Office of War Information OWI de pracyuye nad antinacistskoyu propagandoyu U 1943 vin perevoditsya do ofisu strategichnih sluzhb Office of Strategic Services OSS de zajmayetsya vivchennyam nacistskoyi Nimechchini ta problem denacifikaciyi Pislya rozpusku OSS u 1945 Markuze prijnyatij amerikanskim derzhavnim departamentom na posadu golovi centralnogo yevropejskogo byuro yaku vin obijmaye do smerti svoyeyi druzhini u 1951 U 1952 rozpochinaye vikladacku kar yeru yak politichnij teoretik pracyuyuchi spochatku v Universiteti Kolumbiyi ta Garvardi a potim v Universiteti Brendejs Brandeis University z 1958 po 1965 de vin staye profesorom filosofiyi ta politiki i vreshti resht u Universiteti Kaliforniyi v San Diyego Protyagom cogo chasu Markuze buv drugom ta spivrobitnikom istoriko sociologa Barringtona Mura molodshogo ta politichnogo filosofa Roberta Pola Uolffa Robert Paul Wolff U povoyennij period Markuze prodovzhuye buti najbilsh virazno politizovanim chlenom frankfurtskoyi shkoli dotrimuyuchis livogo uhilu i nadali identifikuye sebe yak marksista socialista ta gegelyancya Kritika kapitalistichnogo suspilstva u pracyah Markuze zokrema jogo knigi Eros i Civilizaciya 1955 yaku chasto nazivayut sintezom marksizmu i frejdizmu ta Odnomirna Lyudina 1964 zvuchala v unison z ideyami studentskogo ruhu 60 h zokrema livogo krila Tak zavdyaki svoyim chiselnim vistupam na studentskih demonstraciyah Markuze ohrestili batkom Novih Livih zreshtoyu sam filosof nedolyublyuvav i vidkidav ce prizvisko Jogo roboti zdijsnili velicheznij vpliv na intelektualnij diskurs populyarnoyi masovoyi kulturi ta vchenih sho yiyi doslidzhuvali U piznih 60 h ta v 70 h Markuze chitaye bagato lekcij ta promov u SShA ta Yevropi pomirayuchi 29 lipnya 1979 pislya insultu perezhitogo nim pid chas vizitu do Nimechchini Predstavnik drugogo pokolinnya Frankfurtskoyi Shkoli teoretik Yurgen Gabermas buv razom iz nim u jogo ostanni dni Bagato progresivnih doslidnikiv ta aktivistiv perebuvali pid vplivom Markuze napriklad Andzhela Devis ta Ebbi Goffman avtor kultovoyi dlya pokolinnya gipi Vkradi cyu knigu Steal This Book Sered livih yaki kritikuvali jogo poglyadi varto vidznachiti livogo komunista Paulya Mattika ta marksistku gumanistku Rayu Dunayevsku Napisane Markuze ese Represivna tolerantnist u yakomu vin stverdzhuvav sho kapitalistichni demokratiyi ye totalitarnimi za svoyeyu suttyu zustrili gostru kritiku za tezu pro te sho vsi tochki zoru okrim konservativnih povinni sprijmatis tolerantno Gerbert Markuze niyak ne buv pov yazanij z literaturoznavcem Lyudvigom Markuze 1894 1971 prote mig mati viddaleni krovni zv yazki z berlinskim seksologom Maksom Markuze 1877 1963 Osnovni tvori Gegeleva ontologiya ta teoriya istorichnosti Hegels Ontologie und die Theorie der Geschichtlichkeit 1932 Rozum i revolyuciya Gegel i viniknennya sociyalnoyi teoriyi Reason and Revolution Hegel and the Rise of Social Theory 1941 Eros i civilizaciya Filosofske doslidzhennya frojdizmu Eros and Civilization A Philosophical Inquiry into Freud 1955 Radyanskij marksizm Kritichna analiza Soviet Marxism A Critical Analysis 1958 Odnovimirna lyudina Doslidzhennya ideologiyi rozvinutogo industrialnogo suspilstva One Dimensional Man 1964 Zaperechennya Narisi z kritichnoyi teoriyi Negations Essays in Critical Theory 1968 Naris pro vizvolennya An Essay on Liberation 1969 Kontrrevolyuciya i bunt Counter Revolution and Revolt 1972 Estetichnij vimir The Aesthetic Dimension 1978 Vidannya ukrayinskoyuGerbert Markuze Odnovimirna lyudina Doslidzhennya ideologiyi rozvinutogo industrialnogo suspilstva glavi z knigi per V Kurganskij Suchasna zarubizhna socialna filosofiya Hrestomatiya Kiyiv Libid 1996 S 87 134 Gerbert Markuze Struktura instinktiv i suspilstvo filosofske doslidzhennya vchennya Zigmunda Frojda per O Yudin Kiyiv Nika Centr 2010 248 s ISBN 978 966 521 531 8Div takozhFrankfurtska shkola Neomarksizm Novi liviPrimitkiWolin R Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Discogs 2000 d Track Q504063 Markuze Gerbert Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Walter Busch Emil 1 sichnya 2010 Geschichte der Frankfurter Schule Brill Fink ISBN 978 3 8467 4943 2 Westermann A F 1932 Neue Quellen zur Grundlegung des historischen Materialismus Zeitschrift fur Sozialforschung T 1 3 s 416 417 doi 10 5840 zfs19321326 ISSN 1011 0798 Procitovano 20 travnya 2023 LiteraturaV Bushanskij Markuze Gerbert Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 426 ISBN 978 966 611 818 2 Roman Tisa Vizvolennya lyudini Narisi z istoriyi suspilnoyi dumki XX st Kiyiv Vpered 2023 ISBN 978 617 7699 44 5 Markuze Gerbert Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 364 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaTvori Markuze Rozum i revolyuciya 1941 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 33 tezi 1947 14 travnya 2014 u Wayback Machine Odnovimirna lyudina 1964 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine Konec utopii 1967 26 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Po toj bik odnovimirnoyi lyudini 1968 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine Pereglyad ponyattya revolyuciyi 1968 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine Revolyucijnij sub yekt i samoupravlinnya 1969 Porazka novoyi livici 1975 5 chervnya 2020 u Wayback Machine Interv yu zhurnalu Crane Bag 1976 6 lyutogo 2021 u Wayback Machine Urechevlennya prolyetariyatu 1978 Protosociyalizm i piznij kapitalizm do teoretichnoyi sintezi bazovanoyi na analizi Baro 1979 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine Pro nogo Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gerbert Markuze Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gerbert Markuze Galvano dellya Volpe Moralizm j utopizm Markuze 1967 31 travnya 2019 u Wayback Machine Andzhela Devis Naslediya Markuze 1998 21 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Lyuchio Kollyetti Pislyamova do Markuze 1970 25 travnya 2015 u Wayback Machine Ishtvan Mesarosh Negativnist u Sartra ta Markuze Sposib porushennya problyemi zalezhit vid panivnoyi ideologiyi 2010 25 travnya 2015 u Wayback Machine Roman Tisa Gerbert Markuze u poshukah revolyucijnogo sub yekta 2021 3 veresnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ