Макс Горкгаймер (нім. Max Horkheimer; 14 лютого 1895, Штутгарт — 7 липня 1973, Нюрнберг) — німецький філософ і соціолог, один із засновників Франкфуртської школи.
Макс Горкгаймер | |
---|---|
нім. Max Horkheimer | |
Горкгаймер (ліворуч) та Адорно (праворуч), на задньому плані Габермас (поправляє зачіску) | |
Народився | 14 лютого 1895 Штутгарт |
Помер | 7 липня 1973 (78 років) Нюрнберг |
Країна | Німеччина США |
Діяльність | філософ, педагог, соціолог, викладач університету, літературний критик |
Alma mater | Мюнхенський університет |
Галузь | філософія, соціальна теорія і Просвітництво |
Заклад | Франкфуртський університет Колумбійський університет Чиказький університет |
Науковий ступінь | професор |
Науковий керівник | d |
Відомі учні | Юрґен Габермас |
Аспіранти, докторанти | d[1] |
Відомий завдяки: | заснування Франкфуртської школи філософії |
Батько | d |
Нагороди | |
Макс Горкгаймер у Вікісховищі |
Біографія
Народився 14 лютого 1895 року в Штутгарті в консервативній єврейській родині, і був єдиним сином Моріца і Бабет Горкгаймер. Успішний бізнесмен, власник декількох текстильниї фабрик, Моріц Горкгаймер прагнув, щоб син пішов його шляхом, тому в 1910 році у шістнадцятирічному віці був змушений залишити навчання, щоб піти працювати на заводі батька. В цей період він познайомився з Фредеріком Поллоком та Роуз Райкхер (майбутньою дружиною Макса). Навесні 1919 року Горкгаймер починає навчання у Мюнхенському університеті, де вивчає філософію та психологію, але через один семестр переїжджає до Франкфурту-на-Майні, де навчався у Йоганна Корнеліуса. Там же познайомився з Теодором Адорно. Це знайомство стало початком тривалої дружби та плідної співпраці. У 1925 захистив дисертацію, присвячену Іммануїлу Канту й отримав місце лектора у Франкфурті.
Найважливіші моменти з молодих академічних років Горкгаймера настануть в 1930 роках. З 1930 року був професором (1930—1933 і 1949—1963), а після війни ректором (1951—1953) університету у Франкфурті-на-Майні. У 1930 році також став директором Інституту соціальних досліджень і залишався ним до 1965 року. На чолі Інститут Горкгаймер сприяв розвитку на його базі неомарксистської Франкфуртської школи. Після приходу до влади нацистів, Горкгаймер був позбавлений посади професора та директора Інституту. Залишив Німеччину, переїхавши до Женеви. В 1934—1949 роках перебував в еміграції у США, де був професором Колумбійського університету.
Видавав журнал «Zeitschrift fur Sozialforschung» («Журнал соціальних досліджень»; 1932—1941). Після війни виступив з серією публікацій з дослідження національних і расових забобонів («Studies in prejudice», v. 1-5, 1949—1950). Написана Горкгаймером спільно з Теодором Адорно «Діалектика Просвітництва» (1947) стала програмним текстом філософсько-соціологічних ідей Франкфуртської школи.
У розвинутій ним так званій критичній теорії суспільства Горкгаймер намагався поєднати запозичені у Карла Маркса мотиви критики буржуазного суспільства з ідеями гегелівської діалектики та психоаналізу Зигмунда Фрейда, а також етики Артура Шопенгауера.
Місто Франкфурт пошанувало Горкгаймера спеціальною відзнакою Goethe-Plakette (1953) та удостоїло його звання «почесний громаданин Франкфурта» (1960). У 1953 та 1959 році Горкгаймер приїздив до Чикаго, де прочитав курси лекцій в Чиказькому університеті. У 1957 році Горкгаймер разом з німецьким економістом Фрідріхом Поллоком оселився в містечку Монтаньола (Швейцарія). Горкгаймер помер в 1973 році у Нюрнберзі. Похований на Єврейському кладовищі міста Берна.
Наступником Горкгаймера на кафедрі Франкфуртського університету став його учень Альфред Шмідт.
Основні праці та ідеї
Матеріалізм та програма Інституту соціальних досліджень
Ідейні засади, що орієнтували роботу , відомі як «критична теорія», що була розвинута більшою мірою М.Горкгаймером у різних працях 1930-х років. У своїх ранніх працях він вживав термін «матеріалізм» частіше, ніж критична теорія, для означення його філософського погляду. Ця теорія бере натхнення з ідей К. Маркса. Для того, щоб зібрати докупи матеріалістичний метод Горкгаймера, можна проаналізувати його інавгуральну промову 1931 року на посаду директора Інституту. Одним із найфундаментальніших елементів свтоглядного погляду Горкгаймера було те, що соціальна філософія повинна бути пов’язана з практичними цілями зменшення страждань. Поряд із цим, власне трактування розуму відіграє вирішальну роль в ідеях Горкгаймера. Він критикує історію сучасної німецької філософії, що лежить на працях Геґеля. Далі він критикує надмірну спеціалізацію наук. Мета матеріалістичного соціального дослідження в тому, щоб поєднати специфічні емпіричні дослідження з загальнішим теоретизуванням. Він закінчує тим, що це дослідження буде мати мету в роз’єднанні зв’язків між економічними структурами, психологією, та культурою, і така робота різних соціальних науковців та теоретиків може бути зібрана, щоб змінити емпірично сформовану картину суспільства, що може замінити такі попередні метафізичні категорії як Універсальний Розум чи Дух.
Виділяють чотири елементи, які стають ключовими. Це: акцентування уваги на стражданні та щасті; роль, яку грає раціональність у вивільняючих діях; поєднана критика метафізики та позитивізму; та методологія міждисциплінарних соціальних досліджень.
"Затемнення розуму"
Горкгаймер написав книгу «Затемнення розуму», яка була опублікована в 1947 році англійською мовою. Книга об’єднує серію лекцій, прочитаних у Колумбійському університеті в 1944, та, як автор пише в її передмові, представляє короткий виклад деяких аспектів його праці з Теодором Адорно, результатом якої стала «Діалектика Просвітництва». Це стане найвідоміша праця «першого покоління» Франкфуртської школи.
Книга Горкгаймера «Затемнення розуму" складається з п’яти частин: Засоби та цілі, Конфліктуючі засоби, Повстання природи, Зростання та розпад особистості та Поняття філософії. основними поняттями є об’єктивний та суб’єктивний розум.
У праці застосовується критичний опис того, як розум стає ірраціональним, роблячи акцент на інструментальні аспекти. Автор аналізує зміну розуму через історію західної філософської думки. Він визначає справжній розум через раціональність, а також, описує різницю між об’єктивним, суб’єктивним та інструментальним розумом, та описує перехід від об’єктивного до суб’єктивного розуму, через процес формалізації. Об’єктивний розум має справу з загальною істинністю, що визначає дію як правильну чи ні, а також зацікавлений у результаті. Об’єктивний розум, на думку Горкгаймера, асоціюється з визначними метафізичним системами в історії від Платона до німецького ідеалізму. Інструментальний або суб’єктивний розум зацікавлений лише у визначенні засобів для досягнення результату, не задумуючись над результатом як таким. Бути резонним(розумним) в цьому контексті значить бути хорошим (потрібним) для чогось іншого. В інструментальному розумі, основним критерієм розуму є його експлуатаційна цінність або цінність мети. Оскільки в суспільстві править суб’єктивний розум, тому його ідеали стають залежними від інтересів людей, а не від об’єктивної істини. Єдиним інтересом виступає самозбереження та адаптація, чому й служить суб’єктивний розум.
Горкгаймер описує індивіда в сучасному світі. Він пише про те, що людські істоти, асоціюючи себе з суспільством, поділяють свою долю з іншим світом. Таким чином вони стають частиною суспільства, втрачаючи свою індивідуальність. Відбувається постійний примус на людину, що накладається суспільством. Індивід, в сучасному суспільстві, втратив здатність мислити та діяти самостійно. До такого висновку приходить Горкгаймер у своїй праці.
Повне зібрання праць
- Gesammelte Schriften. Bände 1 — 19. Herausgegeben von Alfred Schmidt und Gunzelin Schmid Noerr. Fischer Taschenbuch Verlag, Frankfurt am Main 1985ff.
Окремі праці
- Über Kants Kritik der Urteilskraft als Bindeglied zwischen theoretischer und praktischer Philosophie. Habilitation. Frankfurt am Main 1925.
- Anfänge der bürgerlichen Geschichtsphilosophie. Stuttgart: Kohlhammer, 1930.
- Die gegenwärtige Lage der Sozialphilosophie und die Aufgaben eines Instituts für Sozialforschung. Öffentliche Antrittsvorlesung bei Übernahme des Lehrstuhls für Sozialphilosophie und der Leitung des Instituts für Sozialforschung am 24. Januar 1931 / gehalten von Max Horkheimer. — Frankfurt am Main: Englert & Schlosser, 1931.
- Dämmerung. Notizen in Deutschland. [unter d. Pseud.: Heinrich Regius]. — Zürich: Oprecht und Helbling, 1934.
- (mit Theodor W. Adorno) Philosophische Fragmente. [hektographiertes Typoskript]. New York, Los Angeles: Institute of Social Research, 1944.
- (mit Theodor W. Adorno) Dialektik der Aufklärung. Philosophische Fragmente. Querido Verlag, Amsterdam 1947. ND Fischer 1988, .
- Zum Begriff der Vernunft. Festrede bei der Rektoratsübergabe … am 20. November 1951. Frankfurt, Main: Klostermann, 1952
- Survey of the social sciences in Western Germany: a report on recent developments / by Max Horkheimer. — Washington: Libr. of Congress, Reference Dep., European Affairs Div., 1952.
- Gegenwärtige Probleme der Universität. [enthält:] Akademisches Studium; Begriff der Bildung; Fragen des Hochschulunterrichts Frankfurt am Main: Klostermann, 1953.
- Über die deutschen Juden. Vortrag. Köln: DuMont, 1961.
- Um die Freiheit. Stuttgart: Europ. Verl.-Anst., 1962.
- Über das Vorurteil. Köln [u.a.] : Westdt. Verl., 1963.
- Zur Kritik der instrumentellen Vernunft. Frankfurt am Main 1967, .
- Autoritärer Staat. Die Juden und Europa [u.a.]. Aufsätze 1939 −1941. Amsterdam: de Munter, 1967.
- Die Sehnsucht nach dem ganz Anderen — Ein Interview mit Kommentar von Helmut Gumnior (Stundenbücher). Furche, Hamburg 1970, .
- Traditionelle und kritische Theorie: Fünf Aufsätze. Frankfurt am Main 1970, 7. Auflage 1992, .
- Vernunft und Selbsterhaltung. Fischer, Frankfurt a.M. 1970.
- Sozialphilosophische Studien: Aufsätze, Reden und Vorträge 1930 — 1972; mit einem Anhang über Universität und Studium / Max Horkheimer. — Frankfurt am Main: Athenäum Fischer Taschenbuch Verl., 1972.
- Gesellschaft im Übergang: Aufsätze, Reden und Vorträge 1942 — 1970 hrsg. von Werner Brede. Frankfurt am Main: Athenäum-Fischer-Taschenbuch-Verl., 1972. .
- Aus der Pubertät: Novellen und Tagebuchblätter / Max Horkheimer. — München: Kösel, 1974.
- Die gesellschaftliche Funktion der Philosophie. Ausgewählte Essays. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1988, .
- Studien über Autorität und Familie: Forschungsberichte aus dem Institut für Sozialforschung / Max Horkheimer; Erich Fromm; Herbert Marcuse. Reprint der Ausg. Paris 1936, Lüneburg: zu Klampen, 2005. .
Українські переклади
- Горкгаймер М. Критика інструментального розуму / Переклад, передмова та післямова Култаєва Марія — Київ: ППС — 002, 2006. — 282 с. (Сучасна гуманітарна бібліотека). — (Передмова до українського видання [ 31 січня 2012 у Wayback Machine.])
Література
- Горкгаймер, Макс // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- О. Лісничук. Горкгаймер Макс // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.155
- Gerhard Bolte: Von Marx bis Horkheimer. Aspekte kritischer Theorie im 19. und 20. Jahrhundert, Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt, 1995,
- Helmut Dubiel (Hrsg.): Wirtschaft, Recht und Staat im Nationalsozialismus: Analysen des Instituts für Sozialforschung 1939 — 1942. Frankfurt am Main: Europäische Verlagsanstalt, 1992. .
- Helmut Gumnior u. Rudolf Ringguth: Max Horkheimer, Reinbek bei Hamburg: rowohlts monographien, 1973,
- Gerd van de Moetter (Hrsg.): Horkheimer und Italien: Dokumente, Texte, Interviews. Frankfurt am Main [u.a.]: Lang, 1990.
- Zvi Rosen: Max Horkheimer, München: Beck'sche Reihe, 1995,
- Alfred Schmidt u. Norbert Altwicker (Hrsg.): Max Horkheimer heute: Werk und Wirkung, Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 1986,
- Hugo Staudinger Humanität und Religion: Briefwechsel und Gespräch / Hugo Staudinger; Max Horkheimer. Würzburg: Naumann, 1974.
- Rolf Wiggershaus: Max Horkheimer zur Einführung. Hamburg: Junius, 1998,
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Max Horkheimer |
Твори Горкгаймера
- Історія і психологія (1932) [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Три помилки Маркса (1956-1958) [ 13 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Max Horkheimer Internet Archive [ 21 серпня 2011 у Wayback Machine.] на сайті представлені повні тексти Enlightenment as Mass Deception (1944), Theism and Atheism (1963) та Feudal Lord, Customer, and Specialist (1964).(англ.)
Про нього
- Blackwell Encyclopedia of Sociology Online: Max Horkheimer [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Stanford Encyclopedia of Philosophy: Max Horkheimer [ 6 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Schmidt A. The Concept of Nature in Marx (German edition, 1993) — 4 — HH: Europäische Verlagsanstalt, 1993. — S. 207. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maks Gorkgajmer nim Max Horkheimer 14 lyutogo 1895 Shtutgart 7 lipnya 1973 Nyurnberg nimeckij filosof i sociolog odin iz zasnovnikiv Frankfurtskoyi shkoli Maks Gorkgajmernim Max HorkheimerGorkgajmer livoruch ta Adorno pravoruch na zadnomu plani Gabermas popravlyaye zachisku Gorkgajmer livoruch ta Adorno pravoruch na zadnomu plani Gabermas popravlyaye zachisku Narodivsya14 lyutogo 1895 1895 02 14 ShtutgartPomer7 lipnya 1973 1973 07 07 78 rokiv NyurnbergKrayina Nimechchina SShADiyalnistfilosof pedagog sociolog vikladach universitetu literaturnij kritikAlma materMyunhenskij universitetGaluzfilosofiya socialna teoriya i ProsvitnictvoZakladFrankfurtskij universitet Kolumbijskij universitet Chikazkij universitetNaukovij stupinprofesorNaukovij kerivnikdVidomi uchniYurgen GabermasAspiranti doktorantid 1 Vidomij zavdyaki zasnuvannya Frankfurtskoyi shkoli filosofiyiBatkodNagorodid medal Gete mista Frankfurt na Majni 1953 d 1970 Q1021210 1970 Maks Gorkgajmer u Vikishovishi Institut socialnih doslidzhen u Frankfurti de Gorkgajmer pracyuvav direktorom bilshe 30 rokiv Memorialna doshka u FrankfurtiBiografiyaNarodivsya 14 lyutogo 1895 roku v Shtutgarti v konservativnij yevrejskij rodini i buv yedinim sinom Morica i Babet Gorkgajmer Uspishnij biznesmen vlasnik dekilkoh tekstilniyi fabrik Moric Gorkgajmer pragnuv shob sin pishov jogo shlyahom tomu v 1910 roci u shistnadcyatirichnomu vici buv zmushenij zalishiti navchannya shob piti pracyuvati na zavodi batka V cej period vin poznajomivsya z Frederikom Pollokom ta Rouz Rajkher majbutnoyu druzhinoyu Maksa Navesni 1919 roku Gorkgajmer pochinaye navchannya u Myunhenskomu universiteti de vivchaye filosofiyu ta psihologiyu ale cherez odin semestr pereyizhdzhaye do Frankfurtu na Majni de navchavsya u Joganna Korneliusa Tam zhe poznajomivsya z Teodorom Adorno Ce znajomstvo stalo pochatkom trivaloyi druzhbi ta plidnoyi spivpraci U 1925 zahistiv disertaciyu prisvyachenu Immanuyilu Kantu j otrimav misce lektora u Frankfurti Najvazhlivishi momenti z molodih akademichnih rokiv Gorkgajmera nastanut v 1930 rokah Z 1930 roku buv profesorom 1930 1933 i 1949 1963 a pislya vijni rektorom 1951 1953 universitetu u Frankfurti na Majni U 1930 roci takozh stav direktorom Institutu socialnih doslidzhen i zalishavsya nim do 1965 roku Na choli Institut Gorkgajmer spriyav rozvitku na jogo bazi neomarksistskoyi Frankfurtskoyi shkoli Pislya prihodu do vladi nacistiv Gorkgajmer buv pozbavlenij posadi profesora ta direktora Institutu Zalishiv Nimechchinu pereyihavshi do Zhenevi V 1934 1949 rokah perebuvav v emigraciyi u SShA de buv profesorom Kolumbijskogo universitetu Vidavav zhurnal Zeitschrift fur Sozialforschung Zhurnal socialnih doslidzhen 1932 1941 Pislya vijni vistupiv z seriyeyu publikacij z doslidzhennya nacionalnih i rasovih zaboboniv Studies in prejudice v 1 5 1949 1950 Napisana Gorkgajmerom spilno z Teodorom Adorno Dialektika Prosvitnictva 1947 stala programnim tekstom filosofsko sociologichnih idej Frankfurtskoyi shkoli U rozvinutij nim tak zvanij kritichnij teoriyi suspilstva Gorkgajmer namagavsya poyednati zapozicheni u Karla Marksa motivi kritiki burzhuaznogo suspilstva z ideyami gegelivskoyi dialektiki ta psihoanalizu Zigmunda Frejda a takozh etiki Artura Shopengauera Misto Frankfurt poshanuvalo Gorkgajmera specialnoyu vidznakoyu Goethe Plakette 1953 ta udostoyilo jogo zvannya pochesnij gromadanin Frankfurta 1960 U 1953 ta 1959 roci Gorkgajmer priyizdiv do Chikago de prochitav kursi lekcij v Chikazkomu universiteti U 1957 roci Gorkgajmer razom z nimeckim ekonomistom Fridrihom Pollokom oselivsya v mistechku Montanola Shvejcariya Gorkgajmer pomer v 1973 roci u Nyurnberzi Pohovanij na Yevrejskomu kladovishi mista Berna Nastupnikom Gorkgajmera na kafedri Frankfurtskogo universitetu stav jogo uchen Alfred Shmidt Osnovni praci ta ideyiMaterializm ta programa Institutu socialnih doslidzhen Idejni zasadi sho oriyentuvali robotu vidomi yak kritichna teoriya sho bula rozvinuta bilshoyu miroyu M Gorkgajmerom u riznih pracyah 1930 h rokiv U svoyih rannih pracyah vin vzhivav termin materializm chastishe nizh kritichna teoriya dlya oznachennya jogo filosofskogo poglyadu Cya teoriya bere nathnennya z idej K Marksa Dlya togo shob zibrati dokupi materialistichnij metod Gorkgajmera mozhna proanalizuvati jogo inavguralnu promovu 1931 roku na posadu direktora Institutu Odnim iz najfundamentalnishih elementiv svtoglyadnogo poglyadu Gorkgajmera bulo te sho socialna filosofiya povinna buti pov yazana z praktichnimi cilyami zmenshennya strazhdan Poryad iz cim vlasne traktuvannya rozumu vidigraye virishalnu rol v ideyah Gorkgajmera Vin kritikuye istoriyu suchasnoyi nimeckoyi filosofiyi sho lezhit na pracyah Gegelya Dali vin kritikuye nadmirnu specializaciyu nauk Meta materialistichnogo socialnogo doslidzhennya v tomu shob poyednati specifichni empirichni doslidzhennya z zagalnishim teoretizuvannyam Vin zakinchuye tim sho ce doslidzhennya bude mati metu v roz yednanni zv yazkiv mizh ekonomichnimi strukturami psihologiyeyu ta kulturoyu i taka robota riznih socialnih naukovciv ta teoretikiv mozhe buti zibrana shob zminiti empirichno sformovanu kartinu suspilstva sho mozhe zaminiti taki poperedni metafizichni kategoriyi yak Universalnij Rozum chi Duh Vidilyayut chotiri elementi yaki stayut klyuchovimi Ce akcentuvannya uvagi na strazhdanni ta shasti rol yaku graye racionalnist u vivilnyayuchih diyah poyednana kritika metafiziki ta pozitivizmu ta metodologiya mizhdisciplinarnih socialnih doslidzhen Zatemnennya rozumu Gorkgajmer napisav knigu Zatemnennya rozumu yaka bula opublikovana v 1947 roci anglijskoyu movoyu Kniga ob yednuye seriyu lekcij prochitanih u Kolumbijskomu universiteti v 1944 ta yak avtor pishe v yiyi peredmovi predstavlyaye korotkij viklad deyakih aspektiv jogo praci z Teodorom Adorno rezultatom yakoyi stala Dialektika Prosvitnictva Ce stane najvidomisha pracya pershogo pokolinnya Frankfurtskoyi shkoli Kniga Gorkgajmera Zatemnennya rozumu skladayetsya z p yati chastin Zasobi ta cili Konfliktuyuchi zasobi Povstannya prirodi Zrostannya ta rozpad osobistosti ta Ponyattya filosofiyi osnovnimi ponyattyami ye ob yektivnij ta sub yektivnij rozum U praci zastosovuyetsya kritichnij opis togo yak rozum staye irracionalnim roblyachi akcent na instrumentalni aspekti Avtor analizuye zminu rozumu cherez istoriyu zahidnoyi filosofskoyi dumki Vin viznachaye spravzhnij rozum cherez racionalnist a takozh opisuye riznicyu mizh ob yektivnim sub yektivnim ta instrumentalnim rozumom ta opisuye perehid vid ob yektivnogo do sub yektivnogo rozumu cherez proces formalizaciyi Ob yektivnij rozum maye spravu z zagalnoyu istinnistyu sho viznachaye diyu yak pravilnu chi ni a takozh zacikavlenij u rezultati Ob yektivnij rozum na dumku Gorkgajmera asociyuyetsya z viznachnimi metafizichnim sistemami v istoriyi vid Platona do nimeckogo idealizmu Instrumentalnij abo sub yektivnij rozum zacikavlenij lishe u viznachenni zasobiv dlya dosyagnennya rezultatu ne zadumuyuchis nad rezultatom yak takim Buti rezonnim rozumnim v comu konteksti znachit buti horoshim potribnim dlya chogos inshogo V instrumentalnomu rozumi osnovnim kriteriyem rozumu ye jogo ekspluatacijna cinnist abo cinnist meti Oskilki v suspilstvi pravit sub yektivnij rozum tomu jogo ideali stayut zalezhnimi vid interesiv lyudej a ne vid ob yektivnoyi istini Yedinim interesom vistupaye samozberezhennya ta adaptaciya chomu j sluzhit sub yektivnij rozum Gorkgajmer opisuye individa v suchasnomu sviti Vin pishe pro te sho lyudski istoti asociyuyuchi sebe z suspilstvom podilyayut svoyu dolyu z inshim svitom Takim chinom voni stayut chastinoyu suspilstva vtrachayuchi svoyu individualnist Vidbuvayetsya postijnij primus na lyudinu sho nakladayetsya suspilstvom Individ v suchasnomu suspilstvi vtrativ zdatnist misliti ta diyati samostijno Do takogo visnovku prihodit Gorkgajmer u svoyij praci Povne zibrannya prac Gesammelte Schriften Bande 1 19 Herausgegeben von Alfred Schmidt und Gunzelin Schmid Noerr Fischer Taschenbuch Verlag Frankfurt am Main 1985ff Okremi praci Uber Kants Kritik der Urteilskraft als Bindeglied zwischen theoretischer und praktischer Philosophie Habilitation Frankfurt am Main 1925 Anfange der burgerlichen Geschichtsphilosophie Stuttgart Kohlhammer 1930 Die gegenwartige Lage der Sozialphilosophie und die Aufgaben eines Instituts fur Sozialforschung Offentliche Antrittsvorlesung bei Ubernahme des Lehrstuhls fur Sozialphilosophie und der Leitung des Instituts fur Sozialforschung am 24 Januar 1931 gehalten von Max Horkheimer Frankfurt am Main Englert amp Schlosser 1931 Dammerung Notizen in Deutschland unter d Pseud Heinrich Regius Zurich Oprecht und Helbling 1934 mit Theodor W Adorno Philosophische Fragmente hektographiertes Typoskript New York Los Angeles Institute of Social Research 1944 mit Theodor W Adorno Dialektik der Aufklarung Philosophische Fragmente Querido Verlag Amsterdam 1947 ND Fischer 1988 ISBN 978 3 596 27404 8 Zum Begriff der Vernunft Festrede bei der Rektoratsubergabe am 20 November 1951 Frankfurt Main Klostermann 1952 Survey of the social sciences in Western Germany a report on recent developments by Max Horkheimer Washington Libr of Congress Reference Dep European Affairs Div 1952 Gegenwartige Probleme der Universitat enthalt Akademisches Studium Begriff der Bildung Fragen des Hochschulunterrichts Frankfurt am Main Klostermann 1953 Uber die deutschen Juden Vortrag Koln DuMont 1961 Um die Freiheit Stuttgart Europ Verl Anst 1962 Uber das Vorurteil Koln u a Westdt Verl 1963 Zur Kritik der instrumentellen Vernunft Frankfurt am Main 1967 ISBN 978 3 596 17820 9 Autoritarer Staat Die Juden und Europa u a Aufsatze 1939 1941 Amsterdam de Munter 1967 Die Sehnsucht nach dem ganz Anderen Ein Interview mit Kommentar von Helmut Gumnior Stundenbucher Furche Hamburg 1970 ISBN 978 3 7730 0023 1 Traditionelle und kritische Theorie Funf Aufsatze Frankfurt am Main 1970 7 Auflage 1992 ISBN 978 3 596 11328 6 Vernunft und Selbsterhaltung Fischer Frankfurt a M 1970 Sozialphilosophische Studien Aufsatze Reden und Vortrage 1930 1972 mit einem Anhang uber Universitat und Studium Max Horkheimer Frankfurt am Main Athenaum Fischer Taschenbuch Verl 1972 Gesellschaft im Ubergang Aufsatze Reden und Vortrage 1942 1970 hrsg von Werner Brede Frankfurt am Main Athenaum Fischer Taschenbuch Verl 1972 ISBN 978 3 596 26545 9 Aus der Pubertat Novellen und Tagebuchblatter Max Horkheimer Munchen Kosel 1974 Die gesellschaftliche Funktion der Philosophie Ausgewahlte Essays Suhrkamp Frankfurt am Main 1988 ISBN 978 3 518 01391 5 Studien uber Autoritat und Familie Forschungsberichte aus dem Institut fur Sozialforschung Max Horkheimer Erich Fromm Herbert Marcuse Reprint der Ausg Paris 1936 Luneburg zu Klampen 2005 ISBN 978 3 934920 49 1 Ukrayinski perekladiGorkgajmer M Kritika instrumentalnogo rozumu Pereklad peredmova ta pislyamova Kultayeva Mariya Kiyiv PPS 002 2006 282 s Suchasna gumanitarna biblioteka ISBN 966 96471 4 2 Peredmova do ukrayinskogo vidannya 31 sichnya 2012 u Wayback Machine LiteraturaGorkgajmer Maks Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X O Lisnichuk Gorkgajmer Maks Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 155 ISBN 978 966 611 818 2 Gerhard Bolte Von Marx bis Horkheimer Aspekte kritischer Theorie im 19 und 20 Jahrhundert Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1995 ISBN 3 534 12798 6 Helmut Dubiel Hrsg Wirtschaft Recht und Staat im Nationalsozialismus Analysen des Instituts fur Sozialforschung 1939 1942 Frankfurt am Main Europaische Verlagsanstalt 1992 ISBN 978 3 434 00469 1 Helmut Gumnior u Rudolf Ringguth Max Horkheimer Reinbek bei Hamburg rowohlts monographien 1973 ISBN 3 499 50208 9 Gerd van de Moetter Hrsg Horkheimer und Italien Dokumente Texte Interviews Frankfurt am Main u a Lang 1990 Zvi Rosen Max Horkheimer Munchen Beck sche Reihe 1995 ISBN 3 406 34640 5 Alfred Schmidt u Norbert Altwicker Hrsg Max Horkheimer heute Werk und Wirkung Frankfurt am Main Fischer Taschenbuch 1986 ISBN 3 596 26559 2 Hugo Staudinger Humanitat und Religion Briefwechsel und Gesprach Hugo Staudinger Max Horkheimer Wurzburg Naumann 1974 Rolf Wiggershaus Max Horkheimer zur Einfuhrung Hamburg Junius 1998 ISBN 3 88506 977 6PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Max Horkheimer Tvori Gorkgajmera Istoriya i psihologiya 1932 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Tri pomilki Marksa 1956 1958 13 sichnya 2020 u Wayback Machine Max Horkheimer Internet Archive 21 serpnya 2011 u Wayback Machine na sajti predstavleni povni teksti Enlightenment as Mass Deception 1944 Theism and Atheism 1963 ta Feudal Lord Customer and Specialist 1964 angl Pro nogo Blackwell Encyclopedia of Sociology Online Max Horkheimer 16 lipnya 2011 u Wayback Machine Stanford Encyclopedia of Philosophy Max Horkheimer 6 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Schmidt A The Concept of Nature in Marx German edition 1993 4 HH Europaische Verlagsanstalt 1993 S 207 ISBN 978 3 434 46209 5 d Track Q17379563d Track Q1055d Track Q1377565d Track Q215896