Бакалов Георгій Іванов — (27 листопада 1873, Стара Загора — 14 липня 1939, Софія) — болгарський публіцист, історик, член-кореспондент АН СРСР (з 1932). З 1891 — член Болгарської соціал-демократичної партії. Перекладав різних ідеологів марксизму і комунізму.
Георгій Бакалов | |
---|---|
Георги Иванов Бакалов | |
Народився | 27 листопада 1873 Стара Загора |
Помер | 14 липня 1939 (65 років) Софія |
Країна | Болгарія |
Діяльність | історик публіцист |
Знання мов | болгарська |
Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d] |
Партія | d |
|
В 1905—1920 рр. належав до групи анархо-лібералів, з 1920 — член Болгарської компартії. В 1925 емігрував до Радянського Союзу. В 1932 повернувся до Болгарії; заснував і редагував журнали «Звезда», «Нова литература», «Мисъл».
З творами Тараса Шевченка познайомився в студентські роки, знав напам'ять декілька його поезій. Під їхнім враженням написав вірш «Мої пісні» (надруковано 1894 в газеті «Работнически другар»). Автор гострої публіцистичної статті «Пан Ст. Чилингиров і „дух“ Шевченка» в журналі «Звезда» (1934, книга 16), в якій викривав реакційну сутність виступів деяких болгарських літераторів.
Брав активну участь у підготовці до відзначення 125-річчя з дня народження Тараса Шевченка. У лютому 1939 року звернувся з листом до інтернаціональної комісії при , в якому просив надіслати до Болгарії твори Тараса Шевченка і літературно-критичні матеріали про його життя і творчість. Є також одним із авторів надісланого до Москви колективного листа, присвяченого 125-річчю з дня народження українського поета, в якому йшлося про вплив Тараса Шевченка на болгарську літературу ІІ половини 19 століття. У виступі 25 травня 1939 на прийомі в радянському посольстві в Болгарії з нагоди Шевченкового ювілею підкреслив важливе значення російської та української літератури, зокрема творчості українського поета для розвитку всієї демократичної культури Болгарії.
Статтю «Шевченко і російська демократія» (газета «Заря», 22 травня 1939) спрямував проти націоналістичного тлумачення творчості Тараса Шевченка.
Джерела
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bakalov Bakalov Georgij Ivanov 27 listopada 1873 18731127 Stara Zagora 14 lipnya 1939 Sofiya bolgarskij publicist istorik chlen korespondent AN SRSR z 1932 Z 1891 chlen Bolgarskoyi social demokratichnoyi partiyi Perekladav riznih ideologiv marksizmu i komunizmu Georgij BakalovGeorgi Ivanov BakalovNarodivsya27 listopada 1873 1873 11 27 Stara ZagoraPomer14 lipnya 1939 1939 07 14 65 rokiv SofiyaKrayina BolgariyaDiyalnististorik publicistZnannya movbolgarskaPosadadeputat Narodnih zboriv Bolgariyi d Partiyad Mediafajli u Vikishovishi V 1905 1920 rr nalezhav do grupi anarho liberaliv z 1920 chlen Bolgarskoyi kompartiyi V 1925 emigruvav do Radyanskogo Soyuzu V 1932 povernuvsya do Bolgariyi zasnuvav i redaguvav zhurnali Zvezda Nova literatura Misl Z tvorami Tarasa Shevchenka poznajomivsya v studentski roki znav napam yat dekilka jogo poezij Pid yihnim vrazhennyam napisav virsh Moyi pisni nadrukovano 1894 v gazeti Rabotnicheski drugar Avtor gostroyi publicistichnoyi statti Pan St Chilingirov i duh Shevchenka v zhurnali Zvezda 1934 kniga 16 v yakij vikrivav reakcijnu sutnist vistupiv deyakih bolgarskih literatoriv Brav aktivnu uchast u pidgotovci do vidznachennya 125 richchya z dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka U lyutomu 1939 roku zvernuvsya z listom do internacionalnoyi komisiyi pri v yakomu prosiv nadislati do Bolgariyi tvori Tarasa Shevchenka i literaturno kritichni materiali pro jogo zhittya i tvorchist Ye takozh odnim iz avtoriv nadislanogo do Moskvi kolektivnogo lista prisvyachenogo 125 richchyu z dnya narodzhennya ukrayinskogo poeta v yakomu jshlosya pro vpliv Tarasa Shevchenka na bolgarsku literaturu II polovini 19 stolittya U vistupi 25 travnya 1939 na prijomi v radyanskomu posolstvi v Bolgariyi z nagodi Shevchenkovogo yuvileyu pidkresliv vazhlive znachennya rosijskoyi ta ukrayinskoyi literaturi zokrema tvorchosti ukrayinskogo poeta dlya rozvitku vsiyeyi demokratichnoyi kulturi Bolgariyi Stattyu Shevchenko i rosijska demokratiya gazeta Zarya 22 travnya 1939 spryamuvav proti nacionalistichnogo tlumachennya tvorchosti Tarasa Shevchenka DzherelaShevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978