Чилингиров Стиліян Хаджидобрев (1881—1962) — болгарський письменник та етнограф, політичний та громадський діяч початку ХХ століття. Був одним із засновників Спілки болгарських письменників у 1923 році та її головою (1941—1944).
Стиліян Чилингиров | |
---|---|
Народився | 26 жовтня 1881[1] Шумен, Князівство Болгарія |
Помер | 23 листопада 1962[1](81 рік) Софія, Народна Республіка Болгарія |
Поховання | d |
Країна | Болгарія |
Діяльність | письменник, етнограф, політик |
Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського (1909) |
Знання мов | болгарська і німецька |
Членство | d, Q12291037? і Спілка болгарських письменників |
Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d] |
Партія | Прогресивна ліберальна партія |
Діти | Q46994803? |
|
Життєпис
Закінчив початкову та педагогічну школу у рідному місті Шумен, працюючи шевцем та учнем книгарні. Вчителював в селі Мечка Русенської області та селі Султанці (Султанлар) Варненської області.
Був головою Студентського клубу (1904), серед ініціаторів будівництва Студентського гуртожитку в Софії. Закінчив педагогіку в Софійському університеті (1904) і був призначений бібліотекарем Національної бібліотеки в Софії. Спеціалізувався (1905—1907) у Берліні та Лейпцигу з історії літератури та естетики завдяки професору Івану Шишманову.
Працював в адміністрації журналу «Звездиця». Іван Шишманов призначив його коректором журналу «Шкільний огляд». Був викладачем німецької та болгарської мов у Другій чоловічій середній школі в столиці.
Під час Балканських війн був начальником тилового транспорту та військовим кореспондентом у штабі Другої болгарської армії.
Був головним редактором газети «Болгарія» (1911—1913) та журналу «Бразда» (1914—1915).
Був заступником директора (1916—1919) і директором (1919—1922) Національної бібліотеки «Св. Кирила та Мефодія» у Софії. З 1923 р. — директор Національного етнографічного музею (нині Етнографічний інститут з музеєм).
Після 9 вересня 1944 року його творчість була оголошена «посередньою і без значних літературних досягнень», після чого була вилучена з навчальної програми.
У 1955 році він пішов з громадського життя після серцевого нападу. Помер у Софії 23 листопада 1962 року.
Джерела
- С. Русакієв, О. Шпильова. Чилингиров Стиліян // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 783-784.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Чилингиров Стиліян Хаджидобрев
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chilingirov Stiliyan Hadzhidobrev 1881 1962 bolgarskij pismennik ta etnograf politichnij ta gromadskij diyach pochatku HH stolittya Buv odnim iz zasnovnikiv Spilki bolgarskih pismennikiv u 1923 roci ta yiyi golovoyu 1941 1944 Stiliyan ChilingirovNarodivsya26 zhovtnya 1881 1881 10 26 1 Shumen Knyazivstvo BolgariyaPomer23 listopada 1962 1962 11 23 1 81 rik Sofiya Narodna Respublika BolgariyaPohovannyadKrayina BolgariyaDiyalnistpismennik etnograf politikAlma materSofijskij universitet Svyatogo Klimenta Ohridskogo 1909 Znannya movbolgarska i nimeckaChlenstvod Q12291037 i Spilka bolgarskih pismennikivPosadadeputat Narodnih zboriv Bolgariyi d PartiyaProgresivna liberalna partiyaDitiQ46994803 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisZakinchiv pochatkovu ta pedagogichnu shkolu u ridnomu misti Shumen pracyuyuchi shevcem ta uchnem knigarni Vchitelyuvav v seli Mechka Rusenskoyi oblasti ta seli Sultanci Sultanlar Varnenskoyi oblasti Buv golovoyu Studentskogo klubu 1904 sered iniciatoriv budivnictva Studentskogo gurtozhitku v Sofiyi Zakinchiv pedagogiku v Sofijskomu universiteti 1904 i buv priznachenij bibliotekarem Nacionalnoyi biblioteki v Sofiyi Specializuvavsya 1905 1907 u Berlini ta Lejpcigu z istoriyi literaturi ta estetiki zavdyaki profesoru Ivanu Shishmanovu Pracyuvav v administraciyi zhurnalu Zvezdicya Ivan Shishmanov priznachiv jogo korektorom zhurnalu Shkilnij oglyad Buv vikladachem nimeckoyi ta bolgarskoyi mov u Drugij cholovichij serednij shkoli v stolici Pid chas Balkanskih vijn buv nachalnikom tilovogo transportu ta vijskovim korespondentom u shtabi Drugoyi bolgarskoyi armiyi Buv golovnim redaktorom gazeti Bolgariya 1911 1913 ta zhurnalu Brazda 1914 1915 Buv zastupnikom direktora 1916 1919 i direktorom 1919 1922 Nacionalnoyi biblioteki Sv Kirila ta Mefodiya u Sofiyi Z 1923 r direktor Nacionalnogo etnografichnogo muzeyu nini Etnografichnij institut z muzeyem Pislya 9 veresnya 1944 roku jogo tvorchist bula ogoloshena poserednoyu i bez znachnih literaturnih dosyagnen pislya chogo bula viluchena z navchalnoyi programi U 1955 roci vin pishov z gromadskogo zhittya pislya sercevogo napadu Pomer u Sofiyi 23 listopada 1962 roku DzherelaS Rusakiyev O Shpilova Chilingirov Stiliyan Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 783 784 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaChilingirov Stiliyan Hadzhidobrev