Ге́нрі Гу́дзон (також Ге́нрі Га́дсон; (англ. Henry Hudson; приблизно 1550–1611) — англійський мореплавець, який у 1607 здійснив подорож з метою досягти Індії та Китаю через Північний полюс. Між Гренландією і Шпіцбергеном його затримали льоди — і він повернув назад. Встановив рекорд вільного просування на північ 80°23', який протримався 158 років.
Генрі Гудзон | |
---|---|
англ. Henry Hudson | |
Народився | 1565 Королівство Англія[1] |
Помер | не раніше 23 червня 1611 Джеймс, Нунавут, Канада |
Країна | Королівство Англія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, мореплавець |
Галузь | навігація |
Знання мов | англійська[2] |
Роки активності | з 1607 |
|
Відомості про подорожі
Про Генрі Гудзона відомо мало. Дослідники знайшли згадку про те, що експедицію Джона Дейвіса в Америку в 1585 році планували в будинку Джона Гудзона в Лондонському Іст-Енді: не виключається, що Генрі був його сином або родичем та грамотним і знаючим моряком — в іншому випадку Лондонська «Московітська компанія» не довірила б йому кораблі для подорожі до Америки.
Подорожі 1607 та 1608 років
1607 — Гудзон вирушив на пошуки шляху до Китаю та Індії через Арктику, в обхід іспанських і португальських володінь. Він попрямував спочатку на північ уздовж східних берегів Гренландії, але наткнувся на крижаний бар'єр і, повернувши на схід вздовж кромки льоду, доплив до островів Ньюланд (тепер Шпіцберген).
Тут йому вдалося пройти до 80° північної широти. Повернувшися до Англії, він розповів про можливості полювання на китів на Крайній Півночі і цим сприяв розвитку англійського китобійного промислу в районі Шпіцбергену.
1608 — Гудзон здійснив другу подорож в Арктику з тією ж метою, що й вперше: відкрити Північно-Східний прохід до Китаю та Індії. У пошуках вільної від криги води він потрапив у частину моря між Шпіцбергеном і Новою Землею. До нього цією дорогою намагався пройти голландський мореплавець Віллем Баренц. Не зумівши прорватися на північний схід, Гудзон ще раз спробував щастя на північному заході, але й тут він змушений був відступити перед грізним фронтом крижаних полів.
Подорожі 1609 року
Третю свою експедицію Гудзон зробив, перебуваючи на службі в голландській Ост-Індіській компанії. Він вийшов з Амстердаму у квітні 1609 року на маленькому судні «Halve Maen». Гудзону була надана свобода вибору між Північно-Східним та Північно-Західним проходами. Уже на початку травня він знову був у теперішньому Баренцевому морі, біля Нової Землі. Експедиція опинилася в дуже важких умовах: стояли люті холоди, важка крига, невидима в тумані, оточувала «Халве-Ман». Ніякої карти цих місць не було. У маленькій команді з 18-20 осіб почалися сварки, настрій був збуджений, назрівав бунт. Гудзон запропонував два варіанти шляху: йти до берегів Америки, де, відповідно до листа та карти, надісланих капітаном Джоном Смітом, близько 60° північної широти була протока, або шукати шлях на північ — через нинішню протоку Дейвіса.
Вирішили шукати дорогу, яку вказував капітан Сміт. У середині травня Гудзон зайшов на Фарерські острови, а в червні «Halve Maen» був недалеко від Ньюфаундленду. У цей час одна з його щогл зламалась і впала за борт. Гудзон добрався до берега Америки і в гирлі річки встановив нову щоглу. Він переконався, що в тих місцях можна вести обмінну торгівлю, а море багате на тріску. Після цього він ще двічі підходив до берегів нинішніх штатів Мен і Массачусетс, у бухти Пенобскот і мису Код (на південь від Бостона).
Гудзон обігнув цей мис і в серпні підійшов до затоки Делавер і Чезапік. Ніякої протоки тут не виявилося, і Гудзон знову повернув на північ. У вересні він увійшов до нью-йоркської бухти, де до нього вже бував Джованні да Верраццано, і піднявся вгору по Великій північній річці (тепер річка Гудзон). Діставшись до місця, де нині розташоване місто Олбані, він переконався, що цей шлях не веде до Китаю.
Того ж року інший європейський дослідник, француз Самюель де Шамплейн, намагався пропливти в Китай річкою Рішельє, притокою річки Святого Лаврентія. Шамплейн відкрив озеро, що нині носить його ім'я, підійшов до того ж місця, де перебував Гудзон, тільки з іншого боку. Їх розділяли лише 150 кілометрів.
У Гудзона знову виникли непорозуміння з командою, і він вирішив повернутися до Голландії. По дорозі він зайшов у порт Дартмут в Англії. Тут «Halve Maen» було захоплено англійським урядом, а Гудзону й іншим англійцям з його команди заборонено виїзд в європейські країни. Англійцям порадили робити відкриття на користь власної батьківщини, якщо вони хочуть продовжувати дослідження.
Уже наступного (1609) року Гудзон так і вчинив, а взяла Гудзона до себе на службу і дала йому для пошуків Північно-Західного проходу маленьке судно «Дискавері» («Відкриття») водотоннажністю 55 тонн з екіпажем 23 осіб. Гудзону не цілком довіряли: стало відомо, що під час минулого плавання до американських берегів моряки були дуже незадоволені своїм командиром і невдоволення кілька разів загрожувало перейти у відкритий бунт. Тому директори компанії призначили старшим офіцером «Діскавері» незнайомого Гудзону моряка, вважаючи його цілком надійною людиною.
Подорож 1610—1611 років
17 квітня 1610 року Гудзон вийшов з Лондонського порту. У гирлі Темзи він висадив на берег нав'язаного йому «спостерігача». Вже на переході до Ісландії піднялося ремствування серед команди, з якою капітан і цього разу ніяк не міг поладити. Від Ісландії Гудзон попрямував до східного берега Гренландії. Там він почав спускатися на південь, марно шукаючи прохід у Тихий океан, обігнув південний край Гренландії, а звідти повернув на захід. Не знайшовши протоки біля північного берега землі Мета-Інкогніта, відкритої Мартином Фробішером, він обігнув цей півострів Баффінової Землі з півдня і 5 липня потрапив в справжню протоку (Гудзонову). Повільно, майже навпомацки вів своє судно Гудзон вздовж північного берега протоки, забитої кригою. 11 липня він витримав сильний шторм, перейшов до протилежного берегу і вдруге відкрив там затоку Унга-Ва, потім закінчив відкриття всього північного узбережжя Лабрадору.
2 серпня у 63°20' північної широти показалася земля, яку Гудзон прийняв спочатку за виступ материка (острів Солсбері). Наступного дня судно обігнуло вдаваний виступ, і перед моряками відкрився на заході під блідими променями північного сонця широкий сріблясто-блакитний простір — вільне від льоду, спокійне море. 3 серпня 1610 року Гудзон зробив такий запис у судновий журнал: «Ми пішли (на захід) по вузькому проходу між островами Дігсі і Лабрадор. Мис у входу з протоки з південної сторони я назвав Вулстенголм». Це останній запис, зроблений рукою Гудзона.
Решту через півроку доповів у Лондоні Абакук Пріккет, моряк із «Діскавері». За мисом Вулстенголм берег круто повернув на південь. Судно йшло кілька тижнів уздовж берега. На заході далеко від материка в ясну погоду моряки бачили суходіл і вирішили, що це протилежний берег широкого протоки, що веде їх у Тихий океан. Насправді ж це був ланцюг островів, які простягнулися вздовж західного берега Лабрадору за 50-150 кілометрів від нього (Мансел, Оттава, Ту-Бротерс, Сліпер, Кінг-Джордж, Белчер). Наприкінці вересня, пройшовши на південь по уявній протоці понад 1200 кілометрів, моряки потрапили в порівняно невелику затоку (Джеймс). Серед команди спалахнуло невдоволення, і Гудзон висадив на берег, залишивши там гинути моряка, якого вважав головним баламутом. У листопаді біля південного берега затоки, на 53° північної широти, судно було оточене кригою і викинуте на берег. Зимівля проходила в стерпних умовах: палива цілком вистачало, а успішне полювання на птахів дозволяло добре харчуватися. У середині червня наступного, 1611, року судно спустили на воду і почали поволі просуватися на північ. Через тиждень незадоволеність команди перейшла у відкритий бунт. 22 червня бунтівники кинули в човен Генрі Гудзона, його малолітнього сина, помічника штурмана і ще 6 людей, вірних капітанові, та залишили їх напризволяще без зброї та продовольства.
Єдиний уцілілий офіцер штурман Роберт Байлот восени 1611 року привів «Діскавері» назад в Англію. На Батьківщину повернулися 13 людей (за іншими даними, 8). До капітана-невдахи прийшла посмертна слава: Велику Північну річку, відкриту до нього, названо його ім'ям; протоку, відкриту С.Каботом, — Гудзоновою протокою; море, що стало його могилою, — Гудзоновою затокою.
Примітки
- http://www.bbc.co.uk/1/hi/magazine/7064217.stm
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Московітська компанія (також називалася «Руською компанією»), організована у Лондоні Себастьяном Каботом та іншими лондонським купцями для систематичної торгівлі з Московією. Направила кілька експедицій на пошуки Північно-Східного проходу
Посилання
- Гадсон Генрі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Генри Гудзон на peoples.ru [ 18 квітня 2009 у Wayback Machine.].ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge nri Gu dzon takozh Ge nri Ga dson angl Henry Hudson priblizno 1550 1611 anglijskij moreplavec yakij u 1607 zdijsniv podorozh z metoyu dosyagti Indiyi ta Kitayu cherez Pivnichnij polyus Mizh Grenlandiyeyu i Shpicbergenom jogo zatrimali lodi i vin povernuv nazad Vstanoviv rekord vilnogo prosuvannya na pivnich 80 23 yakij protrimavsya 158 rokiv Genri Gudzonangl Henry HudsonNarodivsya 1565 Korolivstvo Angliya 1 Pomer ne ranishe 23 chervnya 1611 Dzhejms Nunavut KanadaKrayina Korolivstvo AngliyaDiyalnist mandrivnik doslidnik moreplavecGaluz navigaciyaZnannya mov anglijska 2 Roki aktivnosti z 1607 Mediafajli u VikishovishiVidomosti pro podorozhiPro Genri Gudzona vidomo malo Doslidniki znajshli zgadku pro te sho ekspediciyu Dzhona Dejvisa v Ameriku v 1585 roci planuvali v budinku Dzhona Gudzona v Londonskomu Ist Endi ne viklyuchayetsya sho Genri buv jogo sinom abo rodichem ta gramotnim i znayuchim moryakom v inshomu vipadku Londonska Moskovitska kompaniya ne dovirila b jomu korabli dlya podorozhi do Ameriki Podorozhi 1607 ta 1608 rokiv 1607 Gudzon virushiv na poshuki shlyahu do Kitayu ta Indiyi cherez Arktiku v obhid ispanskih i portugalskih volodin Vin popryamuvav spochatku na pivnich uzdovzh shidnih beregiv Grenlandiyi ale natknuvsya na krizhanij bar yer i povernuvshi na shid vzdovzh kromki lodu dopliv do ostroviv Nyuland teper Shpicbergen Tut jomu vdalosya projti do 80 pivnichnoyi shiroti Povernuvshisya do Angliyi vin rozpoviv pro mozhlivosti polyuvannya na kitiv na Krajnij Pivnochi i cim spriyav rozvitku anglijskogo kitobijnogo promislu v rajoni Shpicbergenu 1608 Gudzon zdijsniv drugu podorozh v Arktiku z tiyeyu zh metoyu sho j vpershe vidkriti Pivnichno Shidnij prohid do Kitayu ta Indiyi U poshukah vilnoyi vid krigi vodi vin potrapiv u chastinu morya mizh Shpicbergenom i Novoyu Zemleyu Do nogo ciyeyu dorogoyu namagavsya projti gollandskij moreplavec Villem Barenc Ne zumivshi prorvatisya na pivnichnij shid Gudzon she raz sprobuvav shastya na pivnichnomu zahodi ale j tut vin zmushenij buv vidstupiti pered griznim frontom krizhanih poliv Podorozhi 1609 roku Tretyu svoyu ekspediciyu Gudzon zrobiv perebuvayuchi na sluzhbi v gollandskij Ost Indiskij kompaniyi Vin vijshov z Amsterdamu u kvitni 1609 roku na malenkomu sudni Halve Maen Gudzonu bula nadana svoboda viboru mizh Pivnichno Shidnim ta Pivnichno Zahidnim prohodami Uzhe na pochatku travnya vin znovu buv u teperishnomu Barencevomu mori bilya Novoyi Zemli Ekspediciya opinilasya v duzhe vazhkih umovah stoyali lyuti holodi vazhka kriga nevidima v tumani otochuvala Halve Man Niyakoyi karti cih misc ne bulo U malenkij komandi z 18 20 osib pochalisya svarki nastrij buv zbudzhenij nazrivav bunt Gudzon zaproponuvav dva varianti shlyahu jti do beregiv Ameriki de vidpovidno do lista ta karti nadislanih kapitanom Dzhonom Smitom blizko 60 pivnichnoyi shiroti bula protoka abo shukati shlyah na pivnich cherez ninishnyu protoku Dejvisa Virishili shukati dorogu yaku vkazuvav kapitan Smit U seredini travnya Gudzon zajshov na Farerski ostrovi a v chervni Halve Maen buv nedaleko vid Nyufaundlendu U cej chas odna z jogo shogl zlamalas i vpala za bort Gudzon dobravsya do berega Ameriki i v girli richki vstanoviv novu shoglu Vin perekonavsya sho v tih miscyah mozhna vesti obminnu torgivlyu a more bagate na trisku Pislya cogo vin she dvichi pidhodiv do beregiv ninishnih shtativ Men i Massachusets u buhti Penobskot i misu Kod na pivden vid Bostona Gudzon obignuv cej mis i v serpni pidijshov do zatoki Delaver i Chezapik Niyakoyi protoki tut ne viyavilosya i Gudzon znovu povernuv na pivnich U veresni vin uvijshov do nyu jorkskoyi buhti de do nogo vzhe buvav Dzhovanni da Verraccano i pidnyavsya vgoru po Velikij pivnichnij richci teper richka Gudzon Distavshis do miscya de nini roztashovane misto Olbani vin perekonavsya sho cej shlyah ne vede do Kitayu Togo zh roku inshij yevropejskij doslidnik francuz Samyuel de Shamplejn namagavsya proplivti v Kitaj richkoyu Rishelye pritokoyu richki Svyatogo Lavrentiya Shamplejn vidkriv ozero sho nini nosit jogo im ya pidijshov do togo zh miscya de perebuvav Gudzon tilki z inshogo boku Yih rozdilyali lishe 150 kilometriv U Gudzona znovu vinikli neporozuminnya z komandoyu i vin virishiv povernutisya do Gollandiyi Po dorozi vin zajshov u port Dartmut v Angliyi Tut Halve Maen bulo zahopleno anglijskim uryadom a Gudzonu j inshim anglijcyam z jogo komandi zaboroneno viyizd v yevropejski krayini Anglijcyam poradili robiti vidkrittya na korist vlasnoyi batkivshini yaksho voni hochut prodovzhuvati doslidzhennya Uzhe nastupnogo 1609 roku Gudzon tak i vchiniv a vzyala Gudzona do sebe na sluzhbu i dala jomu dlya poshukiv Pivnichno Zahidnogo prohodu malenke sudno Diskaveri Vidkrittya vodotonnazhnistyu 55 tonn z ekipazhem 23 osib Gudzonu ne cilkom doviryali stalo vidomo sho pid chas minulogo plavannya do amerikanskih beregiv moryaki buli duzhe nezadovoleni svoyim komandirom i nevdovolennya kilka raziv zagrozhuvalo perejti u vidkritij bunt Tomu direktori kompaniyi priznachili starshim oficerom Diskaveri neznajomogo Gudzonu moryaka vvazhayuchi jogo cilkom nadijnoyu lyudinoyu Podorozh 1610 1611 rokiv 17 kvitnya 1610 roku Gudzon vijshov z Londonskogo portu U girli Temzi vin visadiv na bereg nav yazanogo jomu sposterigacha Vzhe na perehodi do Islandiyi pidnyalosya remstvuvannya sered komandi z yakoyu kapitan i cogo razu niyak ne mig poladiti Vid Islandiyi Gudzon popryamuvav do shidnogo berega Grenlandiyi Tam vin pochav spuskatisya na pivden marno shukayuchi prohid u Tihij okean obignuv pivdennij kraj Grenlandiyi a zvidti povernuv na zahid Ne znajshovshi protoki bilya pivnichnogo berega zemli Meta Inkognita vidkritoyi Martinom Frobisherom vin obignuv cej pivostriv Baffinovoyi Zemli z pivdnya i 5 lipnya potrapiv v spravzhnyu protoku Gudzonovu Povilno majzhe navpomacki viv svoye sudno Gudzon vzdovzh pivnichnogo berega protoki zabitoyi krigoyu 11 lipnya vin vitrimav silnij shtorm perejshov do protilezhnogo beregu i vdruge vidkriv tam zatoku Unga Va potim zakinchiv vidkrittya vsogo pivnichnogo uzberezhzhya Labradoru 2 serpnya u 63 20 pivnichnoyi shiroti pokazalasya zemlya yaku Gudzon prijnyav spochatku za vistup materika ostriv Solsberi Nastupnogo dnya sudno obignulo vdavanij vistup i pered moryakami vidkrivsya na zahodi pid blidimi promenyami pivnichnogo soncya shirokij sriblyasto blakitnij prostir vilne vid lodu spokijne more 3 serpnya 1610 roku Gudzon zrobiv takij zapis u sudnovij zhurnal Mi pishli na zahid po vuzkomu prohodu mizh ostrovami Digsi i Labrador Mis u vhodu z protoki z pivdennoyi storoni ya nazvav Vulstengolm Ce ostannij zapis zroblenij rukoyu Gudzona Mapa ostannoyi podorozhi Gudzona Reshtu cherez pivroku dopoviv u Londoni Abakuk Prikket moryak iz Diskaveri Za misom Vulstengolm bereg kruto povernuv na pivden Sudno jshlo kilka tizhniv uzdovzh berega Na zahodi daleko vid materika v yasnu pogodu moryaki bachili suhodil i virishili sho ce protilezhnij bereg shirokogo protoki sho vede yih u Tihij okean Naspravdi zh ce buv lancyug ostroviv yaki prostyagnulisya vzdovzh zahidnogo berega Labradoru za 50 150 kilometriv vid nogo Mansel Ottava Tu Broters Sliper King Dzhordzh Belcher Naprikinci veresnya projshovshi na pivden po uyavnij protoci ponad 1200 kilometriv moryaki potrapili v porivnyano neveliku zatoku Dzhejms Sered komandi spalahnulo nevdovolennya i Gudzon visadiv na bereg zalishivshi tam ginuti moryaka yakogo vvazhav golovnim balamutom U listopadi bilya pivdennogo berega zatoki na 53 pivnichnoyi shiroti sudno bulo otochene krigoyu i vikinute na bereg Zimivlya prohodila v sterpnih umovah paliva cilkom vistachalo a uspishne polyuvannya na ptahiv dozvolyalo dobre harchuvatisya U seredini chervnya nastupnogo 1611 roku sudno spustili na vodu i pochali povoli prosuvatisya na pivnich Cherez tizhden nezadovolenist komandi perejshla u vidkritij bunt 22 chervnya buntivniki kinuli v choven Genri Gudzona jogo malolitnogo sina pomichnika shturmana i she 6 lyudej virnih kapitanovi ta zalishili yih naprizvolyashe bez zbroyi ta prodovolstva Yedinij ucililij oficer shturman Robert Bajlot voseni 1611 roku priviv Diskaveri nazad v Angliyu Na Batkivshinu povernulisya 13 lyudej za inshimi danimi 8 Do kapitana nevdahi prijshla posmertna slava Veliku Pivnichnu richku vidkritu do nogo nazvano jogo im yam protoku vidkritu S Kabotom Gudzonovoyu protokoyu more sho stalo jogo mogiloyu Gudzonovoyu zatokoyu Primitkihttp www bbc co uk 1 hi magazine 7064217 stm Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Moskovitska kompaniya takozh nazivalasya Ruskoyu kompaniyeyu organizovana u Londoni Sebastyanom Kabotom ta inshimi londonskim kupcyami dlya sistematichnoyi torgivli z Moskoviyeyu Napravila kilka ekspedicij na poshuki Pivnichno Shidnogo prohoduPosilannyaGadson Genri Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Genri Gudzon na peoples ru 18 kvitnya 2009 u Wayback Machine ru