Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елізабет Генрієт Марта Лорім'є (фр. Élisabeth Henriette Marthe Lorimier; 7 серпня 1775, Париж — 1 квітня 1854) — популярна портретистка в Парижі на початку Романтизму
| Генрієтта Лорім'є | |
|---|---|
| фр. Henriette Lorimier | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Elisabeth Henriette Marthe Lorimier |
| Народилася | 7 серпня 1775[1] Париж, Французьке королівство |
| Померла | 1 квітня 1854[1] (78 років) Париж, Франція |
| Країна |  Франція[2] |
| Діяльність | художниця |
| Вчителі | Жан-Батист Реньо |
| Знання мов | французька |
| Жанр | портрет і жанрове малярство |
| |
Вона жила з французьким дипломатом і письменником Франсуа Пуквілем (1770–1838).
Освіта та натхнення
Будучи ученицею історичного художника Жана-Батиста Реньо, незабаром почала виставляти портрети та жанрові картини в паризьких салонах з 1800 по 1806 і з 1810 по 1814 роки.
У 1805 році принцеса Кароліна Мюрат-Бонапарт, сестра імператора, придбала картину «La Chèvre Nourricière», виставлену в салоні 1804 року. У 1806 році Генрієтта Лорім'є була нагороджена медаллю першого ступеня за картину «Жанна де Наварра», яку придбала імператриця Жозефіна де Богарне, дружина імператора Наполеона. Картина досі експонується в резиденції Шато де ла Мальмезон, в якому проживала Жозефіна де Богарне.
Паризька знаменитість
Жанна де Наварра
На картині зображена Жанна Евре-Наваррська, дочка Карла II (короля Наварри) і вдова Жана V Монфорського, герцога Бретані, який помер у 1399 році. Тут Жанна зображена зі своїм другим сином Артуром, майбутнім герцогом Бретані. Картина вважається прикладом зображення матері, оскільки герцогиня виконує свій материнський обов'язок, навчаючи сина побожності.
Виставлений в салоні 1806 року портрет мав величезний успіх. Імператриця Жозефіна відразу придбала його для своєї картинної галереї в замку Мальмезон, де він залишався до її смерті в 1814 році. Зараз він знаходиться в постійній експозиції в музичній кімнаті імператриці.
Це один із перших зразків стилю живопису, відомого як «Трубадур», що був введений в моду Олександром Ленуаром, який створив у 1795 році Музей французьких пам’яток, де в хронологічній послідовності були показані статуї та французькі пам’ятники, врятовані від руйнувань революції. Тисячі відвідувачів мріяли перед гробницями великих людей минулого, зібраними лише в одному місці, аж до 1816 року, коли музей був закритий за наказом Людовика XVIII.
Незважаючи на те, що це була історична тема, «Жанна де Наварра» не демонструвала «благородного стилю», що вимагається від історичної картини, і, таким чином, не загрожувала статусу-кво. «Жанна де Наварра» була описана як урок для всіх матерів, оскільки зображено герцогиню, що виконує материнський обов'язок, навчаючи сина побожності. Для багатьох критиків ця картина була прикладом успіху, який жінка могла досягти в межах жанрового живопису. Огляду картини, який з'явився в «Mercure de France» (Меркюр де Франс), похвалив художницю за те, що вона не відступила від витончених тем, у яких її тема жіночності мала перевагу.
Проте стаття, опублікована в «l'Atheneum», рекомендувала залишатися в царині жанрового живопису: «Ми ризикуємо пообіцяти їй ще більший успіх, якщо вона захоче обмежитися малюванням солодких емоцій душі, ніжних і делікатних почуттів, зображати сцени побутового життя, залишаючи чоловікам історичні сюжети».
La chèvre nourricière
Однак першою картиною, яку прокоментували, була «La Chèvre Nourricière» (Коза-годувальниця), на якій зображена молода мати, яка не може годувати дитину, сумно спостерігаючи за козою, яка виконує роль годувальниці. Критики стверджували, що цю сцену материнської любові та жалю могла намалювати тільки жінка, і підтверджували доцільність таких сюжетів для жінок-художниць. Цю похвалу слід розглядати в її контексті 1804 року і з тим фактом, що картина була придбана в 1805 році Кароліною Бонапарт, дружиною принца Мюрата, і що, очевидно, Генрієтта Лорім'є та її картини були в центрі уваги в Парижі у часи наполеонівського правління.
Вершиною слави художниці стала покупка її другої картини самою імператрицею в 1807 році!
Мистецько-інтелектуальне соціальне життя
У той час Генрієтта Лорім'є зустріла Франсуа Пуквіля, який щойно повернувся з Османської імперії, де був ув'язнений. Генрієтта зосередилася на вивченні та вдосконаленні техніки живопису, поки не відчула, що знову готова виставити свої нові роботи до 1810 року.
Генрієтта і Франсуа прожили разом до його смерті в 1838 році.
Подружжя часто бачили в різних «салонах», де зустрічалася інтелектуальна та мистецька шляхта Парижа, зокрема в салоні графині де Сегюр. Вони подружилися з багатьма впливовими діячами Імперії та Реставрації, такими як Шатобріан, Олександр Дюма, Енгр, Араго та Давид д'Анже, і це лише деякі з них.
Роботи (частково)
- Автопортрет, 1801 р.,
- Une jeune fille, près d'une fenêtre, pleurant sur un passage d'Atala, 1802,
- La Chèvre nourrice, 1804,
- Автопортрет, 1805 р.
- Портрет Софі Реньо, 1805 р.
- Жанна де Наварра, 1806 р.
- Портрет мадам Демаре, 1807 р.
- L'Enfant Reconnaissant, 1810,
- Portrait de feu M. Joseph Delaleu, 1812 р.,
- Портрет маркізи де Рейнепон, 1816 р.,
- Портрет Ніколя Люпота, Лютьє ,
- Портрет мадам де Марголіс
Деякі портрети Генрієтти Лорім'є
-
![image]()
Пані де Марголіс -
![image]()
Лютьєр Ніколя Люпот Musée de la Musique -
![image]()
Маркіза де Рейнепон 1817 рік -
![image]()
Мадам Демаре 1807 рік
Бібліографія
- Magnin, Un Cabinet d'un amateur Parisien en 1922 - Peintures et dessins de l'école française, sculptures, II, Париж, 1922 (n° 474 repr. (Одбур-Леско)
- Маньен, музей Маньен. P eintures et dessins de l'école française, Діжон, 1938 (n° 498 (attribué à Haudebourg-Lescot)
- F. Pupil, Le style Troubadour, Nancy, 1985 (с. 501 (Х. Лорім'є)
- A. Pougetoux, Peinture trubadour, histoire et littérature : autour de deux tableaux des collections de l'Impératrice Joséphine, Revue du Louvre, n° 2, 1994, p. 51-60 (с. 53, рис. 2 (Х. Лорім'є)
- A. Pougetoux, Un autoportrait d'Henriette Lorimier, Bulletin de la société des amis des musées de Dijon, n° 1, 1995, p. 47-51" (с. 47-51, рис. 1 (Х. Лорім'є)
- I. Julia et J. Lacambre, в кат. досвід Les années romantiques, Нант, Париж, Плезанс, 1995-1996 (с. 468 (репертуар Haudebourg-Lescot)
- L. Starcky, Les Peintures françaises, catalog sommaire illustré, Dijon musée Magnin, передмова Еммануеля Старкі, за участю Елен Інар, Париж 2000 (n° 340, с. 134 репр. (Х. Лорім'є)
- Дентон, Маргарет, Жіноче місце: гендерність жанру в післяреволюційному французькому живописі, Історія, 21, 1998, с. 219-246
- Габе, Шарль, Dictionnaire des artistes de l'école française au XIXe siècle, Paris, 1831, p. 457
- Оппенгеймер, Маргарет, Жінки-художницці в Парижі: 1791-1814 рр., докторська дисертація, Інститут образотворчого мистецтва, Нью-Йорк, 199
- Шеф-д'увр Музею Гренобля
Примітки
- Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- RKDartists
- The etcher M. Gudin made a notable etching of this painting. Charles Joseph Gabet, Dictionnaire des artistes de l'Ecole Française du XIXe siècle. Vergne, Éditeur, Paris 1831
- Ingres did a pencil portrait of Henriette Lorimier, that he dedicated to François Pouqueville. This portrait is now part of the permanent collection of the Pushkin Museum, Moscow. Ingres also did a pendant pencil portrait of François Pouqueville in 1834, that he dedicated to Henriette LorimierBiographical researches - François de Pouqueville (2009)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Elizabet Genriyet Marta Lorim ye fr Elisabeth Henriette Marthe Lorimier 7 serpnya 1775 Parizh 1 kvitnya 1854 populyarna portretistka v Parizhi na pochatku RomantizmuGenriyetta Lorim yefr Henriette LorimierIm ya pri narodzhennifr Elisabeth Henriette Marthe LorimierNarodilasya7 serpnya 1775 1775 08 07 1 Parizh Francuzke korolivstvoPomerla1 kvitnya 1854 1854 04 01 1 78 rokiv Parizh FranciyaKrayina Franciya 2 DiyalnisthudozhnicyaVchiteliZhan Batist RenoZnannya movfrancuzkaZhanrportret i zhanrove malyarstvo Mediafajli u Vikishovishi Vona zhila z francuzkim diplomatom i pismennikom Fransua Pukvilem 1770 1838 Zmist 1 Osvita ta nathnennya 2 Parizka znamenitist 2 1 Zhanna de Navarra 2 2 La chevre nourriciere 3 Mistecko intelektualne socialne zhittya 4 Roboti chastkovo 4 1 Deyaki portreti Genriyetti Lorim ye 5 Bibliografiya 6 PrimitkiOsvita ta nathnennyared nbsp Avtoportret 1801 Buduchi ucheniceyu istorichnogo hudozhnika Zhana Batista Reno nezabarom pochala vistavlyati portreti ta zhanrovi kartini v parizkih salonah z 1800 po 1806 i z 1810 po 1814 roki U 1805 roci princesa Karolina Myurat Bonapart sestra imperatora pridbala kartinu La Chevre Nourriciere vistavlenu v saloni 1804 roku U 1806 roci Genriyetta Lorim ye bula nagorodzhena medallyu pershogo stupenya za kartinu Zhanna de Navarra yaku pridbala imperatricya Zhozefina de Bogarne druzhina imperatora Napoleona Kartina dosi eksponuyetsya v rezidenciyi Shato de la Malmezon v yakomu prozhivala Zhozefina de Bogarne 3 Parizka znamenitistred Zhanna de Navarrared nbsp Zhanna de Navarra 1806 r Na kartini zobrazhena Zhanna Evre Navarrska dochka Karla II korolya Navarri i vdova Zhana V Monforskogo gercoga Bretani yakij pomer u 1399 roci Tut Zhanna zobrazhena zi svoyim drugim sinom Arturom majbutnim gercogom Bretani Kartina vvazhayetsya prikladom zobrazhennya materi oskilki gercoginya vikonuye svij materinskij obov yazok navchayuchi sina pobozhnosti Vistavlenij v saloni 1806 roku portret mav velicheznij uspih Imperatricya Zhozefina vidrazu pridbala jogo dlya svoyeyi kartinnoyi galereyi v zamku Malmezon de vin zalishavsya do yiyi smerti v 1814 roci Zaraz vin znahoditsya v postijnij ekspoziciyi v muzichnij kimnati imperatrici nbsp Zhanna de Navarra detal nbsp Zhanna de Navarra detal Ce odin iz pershih zrazkiv stilyu zhivopisu vidomogo yak Trubadur sho buv vvedenij v modu Oleksandrom Lenuarom yakij stvoriv u 1795 roci Muzej francuzkih pam yatok de v hronologichnij poslidovnosti buli pokazani statuyi ta francuzki pam yatniki vryatovani vid rujnuvan revolyuciyi Tisyachi vidviduvachiv mriyali pered grobnicyami velikih lyudej minulogo zibranimi lishe v odnomu misci azh do 1816 roku koli muzej buv zakritij za nakazom Lyudovika XVIII Nezvazhayuchi na te sho ce bula istorichna tema Zhanna de Navarra ne demonstruvala blagorodnogo stilyu sho vimagayetsya vid istorichnoyi kartini i takim chinom ne zagrozhuvala statusu kvo Zhanna de Navarra bula opisana yak urok dlya vsih materiv oskilki zobrazheno gercoginyu sho vikonuye materinskij obov yazok navchayuchi sina pobozhnosti Dlya bagatoh kritikiv cya kartina bula prikladom uspihu yakij zhinka mogla dosyagti v mezhah zhanrovogo zhivopisu Oglyadu kartini yakij z yavivsya v Mercure de France Merkyur de Frans pohvaliv hudozhnicyu za te sho vona ne vidstupila vid vitonchenih tem u yakih yiyi tema zhinochnosti mala perevagu nbsp Zhanna de Navarra detal Prote stattya opublikovana v l Atheneum rekomenduvala zalishatisya v carini zhanrovogo zhivopisu Mi rizikuyemo poobicyati yij she bilshij uspih yaksho vona zahoche obmezhitisya malyuvannyam solodkih emocij dushi nizhnih i delikatnih pochuttiv zobrazhati sceni pobutovogo zhittya zalishayuchi cholovikam istorichni syuzheti La chevre nourricierered Odnak pershoyu kartinoyu yaku prokomentuvali bula La Chevre Nourriciere Koza goduvalnicya na yakij zobrazhena moloda mati yaka ne mozhe goduvati ditinu sumno sposterigayuchi za kozoyu yaka vikonuye rol goduvalnici Kritiki stverdzhuvali sho cyu scenu materinskoyi lyubovi ta zhalyu mogla namalyuvati tilki zhinka i pidtverdzhuvali docilnist takih syuzhetiv dlya zhinok hudozhnic Cyu pohvalu slid rozglyadati v yiyi konteksti 1804 roku i z tim faktom sho kartina bula pridbana v 1805 roci Karolinoyu Bonapart druzhinoyu princa Myurata i sho ochevidno Genriyetta Lorim ye ta yiyi kartini buli v centri uvagi v Parizhi u chasi napoleonivskogo pravlinnya Vershinoyu slavi hudozhnici stala pokupka yiyi drugoyi kartini samoyu imperatriceyu v 1807 roci Mistecko intelektualne socialne zhittyared Fajl Francois Pouqueville jpgFransua Pukvil v Yanini Versalskij zamok U toj chas Genriyetta Lorim ye zustrila Fransua Pukvilya yakij shojno povernuvsya z Osmanskoyi imperiyi de buv uv yaznenij Genriyetta zoseredilasya na vivchenni ta vdoskonalenni tehniki zhivopisu poki ne vidchula sho znovu gotova vistaviti svoyi novi roboti do 1810 roku Genriyetta i Fransua prozhili razom do jogo smerti v 1838 roci Podruzhzhya chasto bachili v riznih salonah de zustrichalasya intelektualna ta mistecka shlyahta Parizha zokrema v saloni grafini de Segyur Voni podruzhilisya z bagatma vplivovimi diyachami Imperiyi ta Restavraciyi takimi yak Shatobrian Oleksandr Dyuma Engr 4 Arago ta David d Anzhe i ce lishe deyaki z nih Roboti chastkovo red Avtoportret 1801 r Une jeune fille pres d une fenetre pleurant sur un passage d Atala 1802 La Chevre nourrice 1804 Avtoportret 1805 r Portret Sofi Reno 1805 r Zhanna de Navarra 1806 r Portret madam Demare 1807 r L Enfant Reconnaissant 1810 Portrait de feu M Joseph Delaleu 1812 r Portret markizi de Rejnepon 1816 r Portret Nikolya Lyupota Lyutye Portret madam de Margolis Deyaki portreti Genriyetti Lorim yered nbsp Pani de Margolis Muzej Grenoblya nbsp Lyutyer Nikolya Lyupot Musee de la Musique nbsp Markiza de Rejnepon 1817 rik nbsp Madam Demare 1807 rikBibliografiyared Magnin Un Cabinet d un amateur Parisien en 1922 Peintures et dessins de l ecole francaise sculptures II Parizh 1922 n 474 repr Odbur Lesko Manen muzej Manen P eintures et dessins de l ecole francaise Dizhon 1938 n 498 attribue a Haudebourg Lescot F Pupil Le style Troubadour Nancy 1985 s 501 H Lorim ye A Pougetoux Peinture trubadour histoire et litterature autour de deux tableaux des collections de l Imperatrice Josephine Revue du Louvre n 2 1994 p 51 60 s 53 ris 2 H Lorim ye A Pougetoux Un autoportrait d Henriette Lorimier Bulletin de la societe des amis des musees de Dijon n 1 1995 p 47 51 s 47 51 ris 1 H Lorim ye I Julia et J Lacambre v kat dosvid Les annees romantiques Nant Parizh Plezans 1995 1996 s 468 repertuar Haudebourg Lescot L Starcky Les Peintures francaises catalog sommaire illustre Dijon musee Magnin peredmova Emmanuelya Starki za uchastyu Elen Inar Parizh 2000 n 340 s 134 repr H Lorim ye Denton Margaret Zhinoche misce gendernist zhanru v pislyarevolyucijnomu francuzkomu zhivopisi Istoriya 21 1998 s 219 246 Gabe Sharl Dictionnaire des artistes de l ecole francaise au XIXe siecle Paris 1831 p 457 Oppengejmer Margaret Zhinki hudozhnicci v Parizhi 1791 1814 rr doktorska disertaciya Institut obrazotvorchogo mistectva Nyu Jork 199 Shef d uvr Muzeyu GrenoblyaPrimitkired a b v Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 RKDartists d Track Q17299517 The etcher M Gudin made a notable etching of this painting Charles Joseph Gabet Dictionnaire des artistes de l Ecole Francaise du XIXe siecle Vergne Editeur Paris 1831 Ingres did a pencil portrait of Henriette Lorimier that he dedicated to Francois Pouqueville This portrait is now part of the permanent collection of the Pushkin Museum Moscow Ingres also did a pendant pencil portrait of Francois Pouqueville in 1834 that he dedicated to Henriette LorimierBiographical researches Francois de Pouqueville 2009 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Genriyetta Lorim 27ye