Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Геноцид чеченців повсякденне позначення масових втрат зазнаних чеченським народом на різних етапах російсько чеченського

Геноцид чеченців

Геноцид чеченців

Геноцид чеченців — повсякденне позначення масових втрат, зазнаних чеченським народом на різних етапах російсько-чеченського конфлікту другої половини XVIII-початку XXI століть. Цей термін не має юридичної сили, хоча у 1944 році Європейський парламент визнав факт депортації чеченців та інгушів, яка вбила приблизно 1/3-1/2 всього чеченського населення, актом геноциду. Верховна Рада України також засудила геноцид чеченського народу Росією.

Геноцид чеченців
Чеченський конфлікт
image
Місце атаки Північний Кавказ
Мета атаки Чеченці та інші народи Кавказу
Дата 1785 - 2017
Спосіб атаки Геноцид, переміщення населення, етнічні чистки, , голод (мотиви: русифікація, [en], ісламофобія, християнський імперіалізм)
Загиблі

Усього: 583,000 — 1,100,000

Організатори Російська імперія, Радянський Союз і Російська Федерація

XIX століття

Докладніше: Російсько-Кавказька війна та

У 1817 році головнокомандувач російської армії на Кавказі генерал Олексій Єрмолов, який відчував особливу ворожість до чеченців, приймає рішення перенести Кавказьку укріплену лінію, що була південним кордоном Російської імперії, від берегів Тереку до чеченських земель в районі річки Сунжа. Це призвело до Кавказької війни 1817–1864 років.

Захоплення Сунжі супроводжувалося частковим видавлюванням чеченців у гори ("на їжу св. Антонія", за словами Єрмолова). Останній сподівався, що, захопивши ниви і пасовища чеченців і створивши в них голод, , ті «від обмеження» краще за нього «стануть винищувати один одного» або, принаймні, підкоряться йому

«Проконсул Кавказу», як любив називати себе Єрмолов звинуватив чеченців у нападі на лінію. «Краще від Терека до Сунжі залишу пустельні степи, – заявляв він, – ніж буду терпіти розбої у тилу наших укріплень У підкріплення своїх слів у 1819—1820 роках він зрівняв із землею селища Даді-Юрт, Істі-Су, Алаяр, Ноїм-Берди, Кош-Гельди та Топлі. У той же період були проведені каральні експедиції проти аулів Великий Чечен, Шалі, Герменчук, Автури, Гельдіген, Майртуп. Аналогічні операції з руйнуванням і винищенням аулів, вилученням заручників, знищенням хлібів і посівів, вирубуванням лісів, переселеннями жителів на рівнини під нагляд царських сил, будівництвом нових укріплень на завойованих землях здійснювалися й у наступні роки протягом всієї Кавказької війни

За словами історика Євгена Анісімова, Єрмолов є «засновником політики геноциду горян Кавказу» та "ініціатор створення 'мертвих зон', де все живе піддавалося повному знищенню", включаючи будинки, посіви, сади та ліси, а горян «загнали вище в гори, де вони, позбавлені всього, померли від голоду, хвороб і холоду».

При наступниках Єрмолова бойові дії тривали. Наприклад, взимку 1830–1831 рр. генерал Олексій Вельямінов з великими силами здійснив експедицію на Чечню, під час якої він «раптово напав на чеченські аули, піддаючи все підпалом і мечем, винищуючи і викрадаючи худобу, спалюючи запаси сіна і хліба, захоплення старих і жінок, вигнання чеченських сімей у лісах».

У 1832 році дев'ятитисячний російський загін протягом семи тижнів знищив у Чечні понад 60 повсталих сіл. «Нема потреби перераховувати всі аули […]. Багато зруйнованих аулів зникли назавжди», — пише царський імперський історик Павло Бобровський..

Його колега Олександр Лавров повідомляє, що в міру виконання плану непокірне населення відступило в глиб густих гір, де побудувало нові житла: «Але незабаром настала їхня черга. […] Чеченці, впевнені в недоступності своїх домівок, були заскочені зненацька, вони відчайдушно оборонялися, не хотіли поступитися ні п'яді своєї землі і гинули на багнетах наших солдат».

Учасник Кавказької війни, мемуарист Володимир Полторацький згадував, як у березні 1847 року російські солдати підкралися на світанку до аулу, де знаходився один із чеченських воєначальників, а потім

вони страшною хвилею увірвалися в аул, всю дорогу безсоромно поливши все теплою чеченською кров'ю... Два, три, більше не було чути пострілів з рушниць — видно, що в хід йшов російський багнет, рубав винних і невинний без промаху і милосердя. Стогони вмираючих, заскочені зненацька, долинали з усіх боків, роздирали душу. Знищення людей різної статі та віку велося в широкому, жахливому масштабі...

Остаточно Чечня впала в липні 1859 року. До того часу вона неодноразово ставала театром спустошливих походів імператорських військ, так що іноді її жителям дійсно доводилося їсти траву, як колись передбачив Єрмолов.

XX століття

image
Інгуська родина оплакує смерть доньки в Казахстані
Докладніше: Депортація чеченців та інгушів

23 лютого 1944 року почалася операція «Сочевиця» — повна депортація чеченців та інгушів до Середньої Азії, яка стала найбільшою та найжорстокішою етнічною депортацією в історії СРСР. Радянська влада звинуватила чеченців та інгушів у зраді Батьківщини у вигляді переходу багатьох із них на бік Третього Рейху, який напав на СРСР. Насправді масової співпраці з німцями в Чечено-Інгушетії не було, оскільки «не було з ким співпрацювати»: нацистам вдалося ненадовго захопити лише місто Малгобек, на той час населене переважно росіянами.

З 496,460 (за іншими даними 520,055) Чеченців та інгушів, депортованих у 1944 році, до січня 1949 року на обліку було 364,220 осіб. При цьому до 48% чечено-інгушського спецконтингенту становили діти до 16 років.

Ті, хто пережив депортацію, згадують, як їх возили в холодних і часто переповнених «телячих» вагонах без туалетів. Мерців по дорозі викидали або спішно закопували в сніг. Після прибуття чеченці та інгуші зіткнулися з відсутністю елементарних умов для життя. Офіційно належна їм допомога доходила до небагатьох людей і була недостатньою. Вигнанці їли траву, сміття, яйця та пташенят диких птахів та інших тварин, збирали опале колосся пшениці та зерна, перебували до крадіжки і просив милостиню. З підозрою до спецпереселенців поставилися представники влади, а спочатку місцеве населення, серед якого нібито поширювалася чутка, що до них привозять «канібалів». Останніх називали «зрадниками», «зрадниками батьківщини», «ворогами народу», «бандитами», «звірами».

Навесні 1944 року 46 сімей чеченців звернулися до голови райвиконкому Фрунзенської області Киргизької РСР зі зверненням:

Від чеченського народу. Прошу вас не залишати нашого прохання, оскільки нас 23 лютого 1944 р. виселили сюди до Киргизії, наш народ гине, до сьогодні більше 30 чол. голодує, решта лежать без сил, у нас у кожному господарстві залишилося від 3 до 5 корів і по сорок-п'ятдесят овець, багато хліба, ми з собою нічого не взяли, якщо держава не надасть допомоги, то ми вже зниклий народ, чи нам дайте допомогу, або відвезіть назад, якщо не зробите допомоги, прошу всіх разом із сім'ями нас розстріляти

10 жовтня 1953 року спецпоселенець Сулейманов Мовла, уродженець села Шалі, який проживав у місті Кзил-Орда of the Казахської РСР, подав заяву до Москви з проханням зняти з себе обмеження та просив: пояснити йому, за які злочини і на підставі якого закону його покарано. Не дочекавшись відповіді, 10 грудня 1953 року Сулейманов повторно звернувся до Генпрокуратури СРСР, яка направила його скаргу до прокуратури Грозненської області. Як повідомляв заступник Грозненського обласного прокурора у відповіді від 16 січня 1954 року, перевіркою встановлено, що Сулейманов, його мати і дві сестри «належали до чеченської національності і з цієї причини були виселені з території колишньої Чечено-Інгушської АРСР." З огляду на це, заступник прокурора додав, що вважає скаргу Сулейманова "непідставною".

У зв’язку з тим, що єдиним критерієм для депортації була національна приналежність спецпоселенців, що смертність серед них була дуже високою, а в дорозі та в місцях депортації не були створені належні умови для їх транспортування, прийому та розміщення, що культура та національна ідентичність депортованих були приречені на зникнення, що їхнє заслання було вічним, статус спецпоселенців був спадковим, а «самовільний виїзд (втеча)» з місць «обов’язкового і постійного поселення» карався до 20 років каторги, деякі дослідники вважають, що «фактично (або навіть суворо юридично)» Сочевиця є геноцидом.

Кінець XX - початок XXI століття

image
Мертві чеченці, закутані в ковдри, фото в Грозному в січні 1995 року.
Докладніше: Перша російсько-чеченська війна, Друга російсько-чеченська війна, Людські втрати у Другій чеченській війні та Воєнні злочини під час другої російсько-чеченської війни

У 1990-х і 2000-х роках територія Чечні, яка в 1991 році проголосила себе незалежною державою, але не отримала російського і міжнародного визнання, пережила дві військові кампанії, офіційно названі в РФ відновленням конституційного ладу (1994-1996 рр.) та контртерористичної операції (1999–2009).

Уже першу з цих кампаній деякі коментатори назвали геноцидом.

Восени 1995 року правозахисник Ігор Каляпін назвав події в Чечні «однією з найстрашніших воєн ХХ століття», під час якої удари наносяться свідомо і цілеспрямовано в першу чергу по цивільних об'єктах і місцях скупчення людей.:

Про так звану фільтраційні пункти вже було сказано досить багато, я не буду повторювати, що там відбувається. Такого ви не побачите ні в одному фільмі. […]

Повторюю, тут важко говорити про права людини, треба говорити про геноцид, про військові злочини, вимагати суду над тими, хто це організував. […]

Підводячи підсумок, можна взяти Загальну декларацію прав людини, ратифіковану Росією, почитати статті, і не знайдеться жодної, яка б не була порушена.

Навесні 1996 року співробітник міжнародної гуманітарної організації «Лікарі без кордонів» Франсуа Жан розцінив дії російських військ як «тотальну війну, спрямовану не тільки проти комбатантів, а проти всього населення: молоді, старих, чоловіків, жінок та дітей», війна, «в якій не рахуються ні цивільне населення, ні лікарні і в якій усі міжнародні норми та зобов’язання відкрито порушуються при загальній байдужості» світової спільноти.

Друга кампанія в Чечні, яка почалася в 1999 році, була ще більш жорстокою, ніж попередня.За даними правозахисників, російські війська систематично вчиняли в Чечні такі злочини: руйнування міст і сіл, не виправдане військовою необхідністю; обстріли та бомбардування незахищених населених пунктів; позасудові страти та вбивства цивільних осіб; катування, жорстоке поводження та приниження людської гідності; тяжкі тілесні ушкодження, умисне заподіяні особам, які не беруть безпосередньої участі у бойових діях; нанесення навмисних ударів по цивільному населенню, цивільному та санітарному транспорту; незаконні затримання мирного населення; насильницькі зникнення; пограбування та знищення цивільного та громадського майна; вимагання; взяття заручників з метою викупу; торгівля трупами. Були й зґвалтування, яким поряд з жінками піддавалися й чоловіки. Крім того, як і в часи Кавказької війни 19 століття, були зафіксовані випадки демонстративної дефекації російськими військовими в житлових і громадських приміщеннях чеченців

Про те, що в Чечні відбувається геноцид проти чеченського народу, в різні роки говорили деякі правозахисники, організації, журналісти, публіцисти, діячі культури, політики, мешканці Чечні так і інші.

Джерела

  1. Victimario Histórico Militar.
  2. Richmond, Walter. The Circassian Genocide. .
  3. https://oc-media.org/features/after-73-years-the-memory-of-stalins-deportation-of-chechens-and-ingush-still-haunts-the-survivors/
  4. About 300,000 people have been killed during two wars in Chechnya over the past decade, a senior official in the province's Moscow-backed government said. Al Jazeera. оригіналу за 2 червня 2021.
  5. Yahoo! Groups. groups.yahoo.com. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 21 липня 2023.
  6. . Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 21 липня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  8. Jones, 2010, с. 203.
  9. Nadskakuła, O. (2013). The Genocide of Chechens in the Context of Russian-Chechen Conflict — a Historical Outline. The Person and the Challenges. Т. 3, № 2. с. 51, 55, 61.
  10. Хизриев, Х. А. (2011). Затеречные чеченцы (PDF). У Хизриев, Х. А. (ред.). Актуальные проблемы истории Чечни (рос.). Грозный: Чеченский государственный университет. с. 27.
  11. Мандевиль, Л. (25 березня 2002). Глухое молчание Запада в ответ на геноцид чеченского народа: Запад изменяет отношение к Чечне. ИноСМИ (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  12. Глюксман, А. (2 жовтня 2003). Андре Глюксман: Похороненные заживо. ИноСМИ (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  13. Kaylan, M. (2 квітня 2010). Civilizing The 'Barbarians'. Forbes (англ.). Процитовано 8 серпня 2022.
  14. Debates. European Parliament. 16 січня 2003. Процитовано 8 серпня 2022.
  15. Pasquier, S. (28 листопада 2002). Le combat sans fin des Tchétchènes. L'Express (фр.). Процитовано 8 серпня 2022.
  16. Дельмаев, Х. В. (2002). Либерализм и национальный вопрос. CA&C Press AB (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  17. Анчабадзе, Г. З. (2001). Вайнахи (PDF) (рос.). Тбилиси. с. 71, 82.
  18. Цекатунова, Л. Б. (2009). Чеченский кризис. Вестник Московского университета МВД России (рос.). № 11. с. 145.
  19. (1995). Хроника чеченской бойни и шесть дней в Буденновске (рос.). СПб.: Облик. с. 15. ISBN .
  20. Правозащитники осудили разгон пикета в Москве. BBC News Русская служба (рос.). 23 лютого 2004. Процитовано 8 серпня 2022.
  21. Ghebali, V.-Y. (2014). Le rôle de l'OSCE en Eurasie, du sommet de Lisbonne au Conseil ministériel de Maastricht (1996–2003) (фр.). Bruxelles: Bruylant. с. 670—671. ISBN .
  22. Texts adopted - EU-Russia relations - Thursday, 26 February 2004. www.europarl.europa.eu (англ.). Процитовано 12 січня 2023.
  23. Рада визнала Ічкерію окупованою Росією і засудила геноцид чеченців. Українська правда (укр.). Процитовано 21 липня 2023.
  24. Hoesli, E. (2006). À la conquête du Caucase: Épopée géopolitique et guerres d'influence (фр.). Paris: Syrtes. с. 42. ISBN .
  25. Ульянов, М. (2007). Герои Кавказской войны. Министерство обороны Российской Федерации (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  26. Анисимов, Е. (2008). Императорская Россия (рос.). СПб.: Питер. с. 530. ISBN .
  27. Ермолов, А. П. (1890). Письма Алексея Петровича Ермолова к Арсению Андреевичу (впоследствии графу) Закревскому. У Дубровин, Н. (ред.). Сборник Императорского Русского исторического общества (рос.). Т. 73: Бумаги графа Арсения Андреевича Закревского. с. 233, 253.
  28. Колосов, Л. Н. (1991). Славный Бейбулат (рос.). Грозный: Чечено-Ингушское издательско-полиграфическое объединение «Книга». с. 35, 40. ISBN .
  29. Nadskakuła, 2013, с. 52—53.
  30. Левченко, Т. В. (2013). (PDF) (рос.). Волгоград: Изд-во ВолГМУ. с. 82. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2021. Процитовано 23 лютого 2023.
  31. Анчабадзе, Г. З. (2018). Абхазия и Кавказская война 1810–1864 гг (PDF) (рос.). с. 11.
  32. Фёдоров, А. И. (2008). Фразеологический словарь русского литературного языка: ок. 13 000 фразеологических единиц (рос.) (вид. 3rd). М.: Астрель; ACT. с. 615. ISBN .
  33. Энциклопедический лексикон (рос.). Т. 2: АЛМ–АРА. СПб.: Типография А. Плюшара. 1835. с. 381.
  34. Ермолов, 1890, с. 279.
  35. Ермолов, 1890, с. 210, 288, 293, 344.
  36. (2014). Кавказские письма: 1816–1860 (рос.). СПб.: ООО «Журнал "Звезда"». с. 214, 219. ISBN .
  37. Гордин, Я. (2017). Ермолов (рос.). М.: ООО «Книга по Требованию». с. 489. ISBN .
  38. Ермолов, 1890, с. 210, 279, 294.
  39. Rémon, R. (1989). Introduction à l'histoire de notre temps (фр.). Т. 3: Le XXe siècle : de 1914 à nos jours. Paris: Seuil. с. 208—209. ISBN .
  40. (1995). Colonialisme russe-soviétique et colonialismes occidentaux: une brève comparaison. Revue d'études comparatives Est-Ouest (фр.). Т. 26, № 4. с. 77—78.
  41. Колосов, 1991, с. 5, 8—9, 10, 13, 33, 151, 158.
  42. (1923). Дипломатия и войны царской России в XIX столетии. М.: Красная новь. с. 196, 204.
  43. Покровский, Н. И. (2000). Кавказские войны и имамат Шамиля (рос.). М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН). с. 29, 309. ISBN .
  44. Овсянников, Д. В. (2014). К вопросу о роли исламского фактора в военно-политических событиях в Чечне в первой четверти XIX в. Вестник СПбГУ (рос.). № 1. с. 16.
  45. (2005). Собрание сочинений в шести томах (рос.). Т. 6: Хронология чеченской истории. Грозный: Центр гуманитарных исследований Чеченской Республики. с. 41.
  46. Айдамиров А. Собрание сочинений в шести томах. — Грозный : Центр гуманитарных исследований Чеченской Республики, 2005. — С. 41. — 402 с.
  47. Айдамиров, 2005, с. 43—46, 49—52, 54, 56—58, 67—69, 71—73, 75—76, 82—83.
  48. Анисимов, Е. В. (1996). Исторические корни имперского мышления в России. Slavic Research Center (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  49. Анисимов, Е. (1991). Распад имперского мышления в Советском Союзе (PDF). Проблемы Восточной Европы (рос.). № 33–34. с. 205.
  50. Полежаев, А. И. (1933). Баранов, В. В. (ред.). Стихотворения (рос.). М.–Л.: Academia. с. 97—98.
  51. Бобровский, П. О. (1895). История 13-го Лейб-гренадерского эриванского его величества полка за 250 лет. 1642–1892 (PDF) (рос.). Ч. IV. СПб.: Типография В. С. Балашева. с. 200.
  52. Лавров, А. Н. (1900). Краткое описание боевой жизни и деятельности 77-го Пехотного тенгинского его императорского высочества великого князя Алексея Александровича полка. 1700–1900 (PDF) (рос.). Тифлис: Типография канц. главнонач. гражд. ч. на Кавказе. с. 106—107.
  53. Воспоминания В. А. Полторацкого (PDF). Исторический вестник (рос.). Т. LI. СПб.: Типография А. С. Суворина. 1893. с. 73, 75.
  54. Айдамиров, 2005, с. 79.
  55. Кровяков, Н. (1989). Шамиль: Очерк из истории борьбы народов Кавказа за независимость (рос.). М.: Интербук. с. 67.
  56. (2007). Коса и камень: конфликтный этнос в крепчающих объятиях Советской власти. Звезда. № 12. "Депортация вайнахов, бесспорно, выделялась на фоне других тщательностью подготовки, массовостью задействованных войск и жестокостью осуществления".
  57. Denis, J. (2009). De la condamnation à l'expulsion: la construction de l'image de collaboration de masse durant la Grande Guerre patriotique. У Campana, A.; Dufaud, G.; Tournon, S. (ред.). Les déportations en heritage: Les peuples réprimés du Caucase et de Crimée, hier et aujourd'hui (фр.). Rennes: Presses Universitaires de Rennes. с. 46. ISBN . "Le déroulement des opérations est marqué par une extrême brutalité dans tous les territoires […]. Mais la plus grande violence se manifeste sans conteste envers les Tchétchènes et les Ingouches".
  58. (12 червня 2019). "Выселить с треском". Радио Свобода (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  59. Дмитриевский, С. М.; Гварели, Б. И.; Челышева, О. А. (2009a). Международный трибунал для Чечни: Правовые перспективы привлечения к индивидуальной уголовной ответственности лиц, подозреваемых в совершении военных преступлений и преступлений против человечности в ходе вооруженного конфликта в Чеченской Республике (PDF) (рос.). Т. 1. Нижний Новгород. с. 75, 352.
  60. (23 лютого 2022). «Мы всё ещё не сошли с того поезда». Депортация чеченцев и ингушей. Кавказ.Реалии (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  61. (1959). L'U.R.S.S. et l'islam. Le Contrat Social (фр.). Т. III, № 3. Paris: Institut d'histoire sociale. с. 146—147.
  62. Синицын, Ф. Л. (2011). Депортации народов как фактор дестабилизации этнической ситуации в Поволжском, Кавказском и Крымском регионах СССР (1941–1944 гг.). Информационная безопасность регионов (рос.). Т. 2, № 9. с. 140.
  63. Артизов, А. Н.; Сигачев, Ю. В.; Хлопов, В. Г.; Шевчук, И. Н., ред. (2003). Реабилитация: как это было. Документы Президиума ЦК КПСС и другие материалы (рос.). Т. II: Февраль 1956 — начало 80-х годов. М.: Международный фонд «Демократия». с. 655. ISBN .
  64. Шабаев, Д. В. (1994). Правда о выселении балкарцев (рос.) (вид. 2nd). Нальчик: Эльбрус. с. 55, 102—103. ISBN .
  65. Канафина, Ж. (5 квітня 2005). Операция «Чечевица». Караван (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  66. Беляков, Д. (20 лютого 2014). . Эксперт (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 8 серпня 2022.
  67. Чадаев, У. (25 лютого 2008). Депортация 1944-го: как это было. Prague Watchdog (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  68. Яхъяев, Л., ред. (1991). Белая книга: Из истории выселения чеченцев и ингушей. 1944–1957 гг. Воспоминания, архивные материалы, фотодокументы (рос.). Грозный–Алма-Ата. с. 13, 27, 63, 83, 95, 98, 110, 111—112. ISBN .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із проігнорованими помилками ISBN ()
  69. Ибрагимов, М. М. (2018). Выселение чеченцев и ингушей: как это было. Современная научная мысль (рос.). № 1. с. 69—70.
  70. Давыдова, Н. (12 грудня 2004). История — белые пятна: Вайнахская ссылка. Коммерсантъ (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  71. Hoesli, 2006, с. 441—443.
  72. Яхъяев, 1991, с. 233—234.
  73. Яхъяев, 1991, с. 13, 23, 29, 32, 36, 39, 41, 43, 49, 55, 60 et seqq.
  74. Садулаев, М. (2009). . Нана (рос.). Архів оригіналу за 25 березня 2017.
  75. Депортацех дийцарш. Даймахка — къу санна на YouTube.
  76. Русские не должны молчать. Чеченский журналист и поэт, прошедший через пытки на войне. Mikail Eldin на YouTube.
  77. «ТIехь лело къизаллаш ялхо меттиг бацара» на YouTube.
  78. Лоьма: Ишхой-Юьртара вахархо на YouTube.
  79. Хьалкеларчу Iабдурахьманан 7 шо дара хIетахь на YouTube.
  80. «Власть приказала ингушей в село не пускать»: Кодзоев И. А. Фильм #33 Мой ГУЛАГ на YouTube.
  81. Akaev, V.; Bugaev, A.; Daduev, M. (2015). Депортация чеченского народа: что это было и можно ли это забыть? К 70-летию депортации чеченского и ингушского народов) (PDF). Nowa Polityka Wschodnia. Т. 2, № 9. с. 94.
  82. Козлов, В. А.; Бенвенути, Ф.; Козлова, М. Е.; Полян, П. М.; Шеремет, В. И. (2011). Зюзина, И. А.; Козлов, В. А.; Козлова, М. Е.; Поболь, Н. Л.; Полян, П. М.; Царевская-Дякина, Т. В.; Шеремет, В. И. (ред.). Вайнахи и имперская власть: Проблема Чечни и Ингушетии во внутренней политике России и СССР (начало XIX — середина XX в.) (рос.). М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН); Фонд «Президентский центр Б. Н. Ельцина». с. 739. ISBN .
  83. Выступление докладчиков на научно-практической конференции, приуроченной восстановлению ЧИАССР. Парламент Чеченской Республики (рос.). 18 січня 2013. Процитовано 8 серпня 2022.
  84. Ибрагимов, М. М. (2013). Борьба чеченского народа за сохранение национальной и конфессиональной идентичности в экстремальных условиях сталинской депортации. У Очиров, Н. Г.; Салаев, Б. К. (ред.). Репрессированные народы: история и современность (рос.). Материалы Всероссийской научной конференции (г. Элиста, 26–28 ноября 2013 г.). Ч. II. Элиста: КИГИ РАН. с. 58. ISBN .
  85. Шабаев, 1994, с. 152—153.
  86. (2004). Les déportations des «populations suspectes» dans les espaces russes et soviétiques 1914–1953: Violences de guerre, ingéniérie sociale, excision ethno-historique. Communisme (фр.). № 78/79: Violence, guerre, révolution: l'exemple communiste. Lausanne: L'Âge d'Homme. с. 35, 43. ISBN .
  87. (1996). Groznyi et Sébastopol, deux villes-frontières russes. У Kotek, J. (ред.). L'Europe et ses villes-frontières (фр.). Decaestecker V. Bruxelles: Complexe. с. 132—133. ISBN .
  88. (2012). Les génocides de Staline (фр.). Pouvelle J. Paris: L'Arche. с. 91—93, 119, 121. ISBN .
  89. Courtois, S. (2002). Le génocide de classe: définition, description, comparaison. Les Cahiers de la Shoah (фр.). Т. 6, № 1. с. 110—111.
  90. Ghebali, 2014, с. 660.
  91. Дмитриевский, Гварели та Челышева, 2009a, с. 351.
  92. Голицына, Н. (21 лютого 2009). Чечня: не забытый геноцид. Радио Свобода (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  93. Шевелёв, М. (6 квітня 2009). Между Фритцлем и Дудаевым. Радио Свобода (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  94. Акулов, М. (2019). Государство ограниченного благоденствия: Об утопии и терроре в Третьем Рейхе и Советском Союзе. У Абылхожин, Ж. Б.; Акулов, М. Л.; Цай, А. В. (ред.). Живая память: Сталинизм в Казахстане — Прошлое, Память, Преодоление (PDF) (рос.). Алматы: «Дайк-Пресс». с. 39. ISBN .
  95. Partchieva, P.; Guérin, F. (1997). Parlons tchétchène-ingouche: Langue et culture (фр.). Paris–Montréal: L'Harmattan. с. 25—26. ISBN .
  96. Чечня в моём сердце (PDF). Карта (рос.). № 15. Специальное издание российского независимого исторического и правозащитного журнала «Карта». 1997. с. 30, 41, 51.
  97. Куда высылать чеченских беженцев?. Deutsche Welle (рос.). 1 жовтня 2002. Процитовано 8 серпня 2022.
  98. Бунич, 1995, с. 118, 268, 301.
  99. Новодворская, В.; Злотник, Н.; Макушенко, Р. (1995). . Дело Свободы (рос.). Т. 3, № 21. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 лютого 2023.
  100. Дёмин, Д. (1995). Чечня — одна из самых жутких войн двадцатого века. Правозащита (рос.). № 1. Процитовано 8 серпня 2022.
  101. Дёмин, Д. (1995). Чечня: одна из самых жутких войн двадцатого века. Правозащита (рос.). № 2. Процитовано 8 серпня 2022.
  102. Jean, F. (2004). De l'Éthiopie à la Tchétchénie (PDF) (фр.). Médecins Sans Frontières. с. 149, 150.
  103. Obrecht, Th. (2006). Russie, la loi du pouvoir: Enquête sur une parodie démocratique (фр.). Paris: Autrement. с. 71, 104. ISBN .
  104. Allaman, 2000, с. 2, 59.
  105. Le Huérou, A.; Regamey, A. (11 жовтня 2012). Massacres de civils en Tchétchénie. SciencesPo (фр.). Процитовано 8 серпня 2022.
  106. Divac Öberg, M. (2004). Le suivi par le Conseil de l'Europe du conflit en Tchétchénie. Annuaire français de droit international (фр.). Т. 50. Paris: CNRS Éditions. с. 758—759, 762.
  107. Дмитриевский, С. М.; Гварели, Б. И.; Челышева, О. А. (2009b). Международный трибунал для Чечни: Правовые перспективы привлечения к индивидуальной уголовной ответственности лиц, подозреваемых в совершении военных преступлений и преступлений против человечности в ходе вооруженного конфликта в Чеченской Республике (PDF) (рос.). Т. 2. Нижний Новгород. с. 16—17, 22—26, 29—35, 55—56, 58—60, 62—65, 67, 104—105, 113, 130, 161, 175, 206, 226, 230, 339, 349—350, 378, 380, 388, 405, 474—475, 508.
  108. Дмитриевский, Гварели та Челышева, 2009b, с. 23, 71, 73, 74, 76, 325—329, 339.
  109. ; with Ruth et Nicholas Daniloff (2005). Le serment tchétchène: Un chirurgien dans la guerre (фр.). Baranger L. Paris: Jean-Claude Lattès. с. 167, 312—313, 325, 413. ISBN .
  110. Чечня: без средств для жизни: Оценка нарушения экономических, социальных и культурных прав в Чеченской республике (PDF) (рос.). Женева: Всемирная организация против пыток. 2004. с. 35. ISBN .
  111. Sylvaine, P.; Alexandra, S. (23 березня 2000). Grozny, ville fantôme. L'Express (фр.). Процитовано 8 серпня 2022.
  112. Allaman, J. (2000). La guerre de Tchétchénie ou l'irrésistible ascension de Vladimir Poutine (фр.). Genève: Georg Éditeur. с. 114. ISBN .
  113. Бовкун, Е. (25 лютого 2000). Видеозапись зверств российских войск в Чечне и реакция на неё в Германии. Радио Свобода (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  114. (6 лютого 2001). Концлагерь с коммерческим уклоном: Отчёт о командировке в зону. Новая газета (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  115. (6 серпня 2001). Кавказские хроники. Радио Свобода (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  116. Hoesli, 2006, с. 621.
  117. Бацын, В. (2001). Российское образование на оселке Чечни. Управление школой (рос.). Т. 41, № 233.
  118. Русские, почему вы молчите? Пятая часть. Имперская мгла от Черного до Белого моря на YouTube.
  119. Baiev, 2005, с. 345.
  120. Дмитриевский, Гварели та Челышева, 2009b, с. 63—64.
  121. (17 червня 2003). Елена Боннер: Владимир Потёмкин: Андрей Сахаров перевернулся бы в гробу, если бы я позволила его имени и его образу стать частью потёмкинской деревни, которую российское правительство пытается построить для благодушного Запада. ИноСМИ (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  122. Мигиц, С.; Агаев, В. (11 квітня 2002). Права человека. Deutsche Welle (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  123. Жолквер, Н. (8 квітня 2005). Эхо Чечни докатилось до Нижней Саксонии. Deutsche Welle (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  124. Бадалов, Р. (11 жовтня 2002). Заявление Общественного движения «Чеченский комитет национального спасения» по поводу интервью премьер-министра Великобритании Тони Блэра. Кавказский узел (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  125. Брёсслер, Д. (29 жовтня 2002). Москва мечет громы и молнии в адрес друзей своих врагов: Кремль пытается добиться международной изоляции чеченских повстанцев. ИноСМИ (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  126. Marschall, Ch. von (28 листопада 1999). Warum schweigt der Westen? (Leitartikel). Tagesspiegel (нім.). Процитовано 8 серпня 2022.
  127. Трагедия Чечни: Запад снова меняет свое отношение к Чечне. ИноСМИ (рос.). 6 лютого 2002. Процитовано 8 серпня 2022.
  128. Ласерр, И.; Мандевиль, Л. (21 березня 2002). Москва убеждена в своей победе в Чечне: В Париже вышла книга журналиста Андрея Бабицкого. ИноСМИ (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  129. Зайдман, В. (19 березня 2022). Четверть века с Гитлером. Грани.Ру (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  130. Бродски, А. (2004). Чеченская война в зеркале современной российской литературы. НЛО (рос.). № 6.
  131. Белоцерковский, В. (19 липня 2011). . Эхо Москвы (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2011.
  132. Уильямс, Б. Г.; Орландо, С. (17 вересня 2017). Восемь веских причин бояться Путина. ИноСМИ (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  133. Ограничение свободы слова в интернете недопустимо. Пол Гобл на YouTube.
  134. Геноцид в Чечне разрушает и Россию. Deutsche Welle (рос.). 2002. Процитовано 8 серпня 2022.
  135. (17 березня 2004). Чечня: господин Ширак, Вы — трус. ИноСМИ (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  136. Lizé, H. (22 травня 2014). Michel Hazanavicius de retour à Cannes avec «The Search». Le Parisien (фр.). Процитовано 8 серпня 2022.
  137. Johnson, G. (20 квітня 2022). Legendary pianist Evgeny Kissin sounds off on Russia's invasion of Ukraine and the uniting power of music. Stir. Процитовано 8 серпня 2022.
  138. Капверн, П. (29 лютого 2004). Европарламент требует нового подхода к России. Deutsche Welle (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  139. Чешский сенатор обвинил Путина в геноциде чеченцев. URA.RU (рос.). 28 лютого 2006. Процитовано 8 серпня 2022.
  140. Прокофьева, К. (8 березня 2006). Москва, Минск, Гавана и Пекин не вызывают доверия у чешских политиков. Radio Prague International (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  141. (15 листопада 1999). Остановить геноцид в Чечне. Ведомости (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  142. Лагунина, И. (1 березня 2000). В США создан Американский комитет для Чечни. Радио Свобода (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  143. Бывший спикер парламента Армении выступает с антироссийскими заявлениями. PanARMENIAN.Net (рос.). 21 травня 2002. Процитовано 8 серпня 2022.
  144. Donnard, G. (2005). «La Russie a peut-être plus besoin de la guerre en Tchétchénie que de la Tchétchénie elle-même»: À propos du livre Tchétchénie: une affaire intérieure?. Multitudes (фр.). Т. 3, № 22. с. 234.
  145. (2006). Voix dissidentes à Moscou. Monde diplomatique (фр.). Процитовано 8 серпня 2022.
  146. Байсаев, У.; Грушкин, Д., ред. (2006). Чечня: хроника насилия: Части 2/3. Январь 2001 года (PDF) (рос.). М.: Звенья. с. 235, 272, 295, 376, 430, 534.
  147. Гэймар, В. (21 липня 2004). "Преступления против человечества". ИноСМИ (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  148. Ованисян, Л. (9 квітня 2010). Делегаты форума FIDH подчеркнули важность исторической памяти для предотвращения преступлений, подобных геноциду армян (видео). Кавказский узел (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  149. Буковский, В.; Боннэр, Е. (18 вересня 2003). Письмо В. К. Буковского и Е. Г. Боннэр президенту США Дж. Бушу, 2003. Сахаровский центр (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  150. Gardels, N. (16 вересня 2004). Moskau sollte Truppen aus Tschetschenien abziehen. Die Welt (нім.). Процитовано 8 серпня 2022.
  151. (2012). Poutine: L'homme sans visage (фр.). Demange O. ,Lucas S. ,Paloméra M. Paris: Fayard. с. 235. ISBN .
  152. Россия, скорее всего, откажется выполнять решение суда в Гааге — дипломат. Укринформ (рос.). 7 березня 2017. Процитовано 8 серпня 2022.

Примітки

  1. Християнський подвижник (III-IV ст.) жив у пустелі, харчуючись травами та корінням.
  2. Як і інші європейські держави, які вбачали в протестах проти свого панування в Африці та Азії бандитизм, хронічну схильність до анархії та неприйняття прогресу і цивілізації, і пояснювали розширення своїх колоніальних володінь необхідністю захиститися від "грабіжників і покидьків",Російська імперія не визнавала справедливого характеру боротьби горців і називала їхній опір та партизанські рейди "розбоєм", "хижацтвом", "дикістю", "свавіллям", а гірські ополчення - "хижацькими партіями", "бандами", "набродом" тощо. Між тим, набіги часто були відповіддю на те, що козаки або солдати відганяли худобу у чеченців, і, таким чином, носили взаємний характер.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Genocid chechenciv povsyakdenne poznachennya masovih vtrat zaznanih chechenskim narodom na riznih etapah rosijsko chechenskogo konfliktu drugoyi polovini XVIII pochatku XXI stolit Cej termin ne maye yuridichnoyi sili hocha u 1944 roci Yevropejskij parlament viznav fakt deportaciyi chechenciv ta ingushiv yaka vbila priblizno 1 3 1 2 vsogo chechenskogo naselennya aktom genocidu Verhovna Rada Ukrayini takozh zasudila genocid chechenskogo narodu Rosiyeyu Genocid chechencivChechenskij konfliktMisce ataki Pivnichnij KavkazMeta ataki Chechenci ta inshi narodi KavkazuData 1785 2017Sposib ataki Genocid peremishennya naselennya etnichni chistki golod motivi rusifikaciya en islamofobiya hristiyanskij imperializm Zagibli Usogo 583 000 1 100 000 400 000 u tomu chisli narodi Dagestanu 1864 vid 123 000 do 400 000 v tomu chisli vtrati ingushiv 1944 1948 rr vid 60 000 do 300 000 1994 2009 vid 30 000 do 100 000 u Pershij rosijsko chechenskij vijni shonajmenshe 30 000 u Drugij rosijsko chechenskij vijniOrganizatori Rosijska imperiya Radyanskij Soyuz i Rosijska FederaciyaXIX stolittyaDokladnishe Rosijsko Kavkazka vijna ta U 1817 roci golovnokomanduvach rosijskoyi armiyi na Kavkazi general Oleksij Yermolov yakij vidchuvav osoblivu vorozhist do chechenciv prijmaye rishennya perenesti Kavkazku ukriplenu liniyu sho bula pivdennim kordonom Rosijskoyi imperiyi vid beregiv Tereku do chechenskih zemel v rajoni richki Sunzha Ce prizvelo do Kavkazkoyi vijni 1817 1864 rokiv Zahoplennya Sunzhi suprovodzhuvalosya chastkovim vidavlyuvannyam chechenciv u gori na yizhu sv Antoniya za slovami Yermolova Ostannij spodivavsya sho zahopivshi nivi i pasovisha chechenciv i stvorivshi v nih golod ti vid obmezhennya krashe za nogo stanut vinishuvati odin odnogo abo prinajmni pidkoryatsya jomu Prokonsul Kavkazu yak lyubiv nazivati sebe Yermolov zvinuvativ chechenciv u napadi na liniyu Krashe vid Tereka do Sunzhi zalishu pustelni stepi zayavlyav vin nizh budu terpiti rozboyi u tilu nashih ukriplen U pidkriplennya svoyih sliv u 1819 1820 rokah vin zrivnyav iz zemleyu selisha Dadi Yurt Isti Su Alayar Noyim Berdi Kosh Geldi ta Topli U toj zhe period buli provedeni karalni ekspediciyi proti auliv Velikij Chechen Shali Germenchuk Avturi Geldigen Majrtup Analogichni operaciyi z rujnuvannyam i vinishennyam auliv viluchennyam zaruchnikiv znishennyam hlibiv i posiviv virubuvannyam lisiv pereselennyami zhiteliv na rivnini pid naglyad carskih sil budivnictvom novih ukriplen na zavojovanih zemlyah zdijsnyuvalisya j u nastupni roki protyagom vsiyeyi Kavkazkoyi vijni Za slovami istorika Yevgena Anisimova Yermolov ye zasnovnikom politiki genocidu goryan Kavkazu ta iniciator stvorennya mertvih zon de vse zhive piddavalosya povnomu znishennyu vklyuchayuchi budinki posivi sadi ta lisi a goryan zagnali vishe v gori de voni pozbavleni vsogo pomerli vid golodu hvorob i holodu Pri nastupnikah Yermolova bojovi diyi trivali Napriklad vzimku 1830 1831 rr general Oleksij Velyaminov z velikimi silami zdijsniv ekspediciyu na Chechnyu pid chas yakoyi vin raptovo napav na chechenski auli piddayuchi vse pidpalom i mechem vinishuyuchi i vikradayuchi hudobu spalyuyuchi zapasi sina i hliba zahoplennya starih i zhinok vignannya chechenskih simej u lisah U 1832 roci dev yatitisyachnij rosijskij zagin protyagom semi tizhniv znishiv u Chechni ponad 60 povstalih sil Nema potrebi pererahovuvati vsi auli Bagato zrujnovanih auliv znikli nazavzhdi pishe carskij imperskij istorik Pavlo Bobrovskij Jogo kolega Oleksandr Lavrov povidomlyaye sho v miru vikonannya planu nepokirne naselennya vidstupilo v glib gustih gir de pobuduvalo novi zhitla Ale nezabarom nastala yihnya cherga Chechenci vpevneni v nedostupnosti svoyih domivok buli zaskocheni znenacka voni vidchajdushno oboronyalisya ne hotili postupitisya ni p yadi svoyeyi zemli i ginuli na bagnetah nashih soldat Uchasnik Kavkazkoyi vijni memuarist Volodimir Poltorackij zgaduvav yak u berezni 1847 roku rosijski soldati pidkralisya na svitanku do aulu de znahodivsya odin iz chechenskih voyenachalnikiv a potim voni strashnoyu hvileyu uvirvalisya v aul vsyu dorogu bezsoromno polivshi vse teployu chechenskoyu krov yu Dva tri bilshe ne bulo chuti postriliv z rushnic vidno sho v hid jshov rosijskij bagnet rubav vinnih i nevinnij bez promahu i miloserdya Stogoni vmirayuchih zaskocheni znenacka dolinali z usih bokiv rozdirali dushu Znishennya lyudej riznoyi stati ta viku velosya v shirokomu zhahlivomu masshtabi Ostatochno Chechnya vpala v lipni 1859 roku Do togo chasu vona neodnorazovo stavala teatrom spustoshlivih pohodiv imperatorskih vijsk tak sho inodi yiyi zhitelyam dijsno dovodilosya yisti travu yak kolis peredbachiv Yermolov XX stolittyaInguska rodina oplakuye smert donki v Kazahstani Dokladnishe Deportaciya chechenciv ta ingushiv 23 lyutogo 1944 roku pochalasya operaciya Sochevicya povna deportaciya chechenciv ta ingushiv do Serednoyi Aziyi yaka stala najbilshoyu ta najzhorstokishoyu etnichnoyu deportaciyeyu v istoriyi SRSR Radyanska vlada zvinuvatila chechenciv ta ingushiv u zradi Batkivshini u viglyadi perehodu bagatoh iz nih na bik Tretogo Rejhu yakij napav na SRSR Naspravdi masovoyi spivpraci z nimcyami v Checheno Ingushetiyi ne bulo oskilki ne bulo z kim spivpracyuvati nacistam vdalosya nenadovgo zahopiti lishe misto Malgobek na toj chas naselene perevazhno rosiyanami Z 496 460 za inshimi danimi 520 055 Chechenciv ta ingushiv deportovanih u 1944 roci do sichnya 1949 roku na obliku bulo 364 220 osib Pri comu do 48 checheno ingushskogo speckontingentu stanovili diti do 16 rokiv Ti hto perezhiv deportaciyu zgaduyut yak yih vozili v holodnih i chasto perepovnenih telyachih vagonah bez tualetiv Merciv po dorozi vikidali abo spishno zakopuvali v snig Pislya pributtya chechenci ta ingushi zitknulisya z vidsutnistyu elementarnih umov dlya zhittya Oficijno nalezhna yim dopomoga dohodila do nebagatoh lyudej i bula nedostatnoyu Vignanci yili travu smittya yajcya ta ptashenyat dikih ptahiv ta inshih tvarin zbirali opale kolossya pshenici ta zerna perebuvali do kradizhki i prosiv milostinyu Z pidozroyu do specpereselenciv postavilisya predstavniki vladi a spochatku misceve naselennya sered yakogo nibito poshiryuvalasya chutka sho do nih privozyat kanibaliv Ostannih nazivali zradnikami zradnikami batkivshini vorogami narodu banditami zvirami Navesni 1944 roku 46 simej chechenciv zvernulisya do golovi rajvikonkomu Frunzenskoyi oblasti Kirgizkoyi RSR zi zvernennyam Vid chechenskogo narodu Proshu vas ne zalishati nashogo prohannya oskilki nas 23 lyutogo 1944 r viselili syudi do Kirgiziyi nash narod gine do sogodni bilshe 30 chol goloduye reshta lezhat bez sil u nas u kozhnomu gospodarstvi zalishilosya vid 3 do 5 koriv i po sorok p yatdesyat ovec bagato hliba mi z soboyu nichogo ne vzyali yaksho derzhava ne nadast dopomogi to mi vzhe zniklij narod chi nam dajte dopomogu abo vidvezit nazad yaksho ne zrobite dopomogi proshu vsih razom iz sim yami nas rozstrilyati 10 zhovtnya 1953 roku specposelenec Sulejmanov Movla urodzhenec sela Shali yakij prozhivav u misti Kzil Orda of the Kazahskoyi RSR podav zayavu do Moskvi z prohannyam znyati z sebe obmezhennya ta prosiv poyasniti jomu za yaki zlochini i na pidstavi yakogo zakonu jogo pokarano Ne dochekavshis vidpovidi 10 grudnya 1953 roku Sulejmanov povtorno zvernuvsya do Genprokuraturi SRSR yaka napravila jogo skargu do prokuraturi Groznenskoyi oblasti Yak povidomlyav zastupnik Groznenskogo oblasnogo prokurora u vidpovidi vid 16 sichnya 1954 roku perevirkoyu vstanovleno sho Sulejmanov jogo mati i dvi sestri nalezhali do chechenskoyi nacionalnosti i z ciyeyi prichini buli viseleni z teritoriyi kolishnoyi Checheno Ingushskoyi ARSR Z oglyadu na ce zastupnik prokurora dodav sho vvazhaye skargu Sulejmanova nepidstavnoyu U zv yazku z tim sho yedinim kriteriyem dlya deportaciyi bula nacionalna prinalezhnist specposelenciv sho smertnist sered nih bula duzhe visokoyu a v dorozi ta v miscyah deportaciyi ne buli stvoreni nalezhni umovi dlya yih transportuvannya prijomu ta rozmishennya sho kultura ta nacionalna identichnist deportovanih buli prirecheni na zniknennya sho yihnye zaslannya bulo vichnim status specposelenciv buv spadkovim a samovilnij viyizd vtecha z misc obov yazkovogo i postijnogo poselennya karavsya do 20 rokiv katorgi deyaki doslidniki vvazhayut sho faktichno abo navit suvoro yuridichno Sochevicya ye genocidom Kinec XX pochatok XXI stolittyaMertvi chechenci zakutani v kovdri foto v Groznomu v sichni 1995 roku Dokladnishe Persha rosijsko chechenska vijna Druga rosijsko chechenska vijna Lyudski vtrati u Drugij chechenskij vijni ta Voyenni zlochini pid chas drugoyi rosijsko chechenskoyi vijni U 1990 h i 2000 h rokah teritoriya Chechni yaka v 1991 roci progolosila sebe nezalezhnoyu derzhavoyu ale ne otrimala rosijskogo i mizhnarodnogo viznannya perezhila dvi vijskovi kampaniyi oficijno nazvani v RF vidnovlennyam konstitucijnogo ladu 1994 1996 rr ta kontrteroristichnoyi operaciyi 1999 2009 Uzhe pershu z cih kampanij deyaki komentatori nazvali genocidom Voseni 1995 roku pravozahisnik Igor Kalyapin nazvav podiyi v Chechni odniyeyu z najstrashnishih voyen HH stolittya pid chas yakoyi udari nanosyatsya svidomo i cilespryamovano v pershu chergu po civilnih ob yektah i miscyah skupchennya lyudej Pro tak zvanu filtracijni punkti vzhe bulo skazano dosit bagato ya ne budu povtoryuvati sho tam vidbuvayetsya Takogo vi ne pobachite ni v odnomu filmi Povtoryuyu tut vazhko govoriti pro prava lyudini treba govoriti pro genocid pro vijskovi zlochini vimagati sudu nad timi hto ce organizuvav Pidvodyachi pidsumok mozhna vzyati Zagalnu deklaraciyu prav lyudini ratifikovanu Rosiyeyu pochitati statti i ne znajdetsya zhodnoyi yaka b ne bula porushena Navesni 1996 roku spivrobitnik mizhnarodnoyi gumanitarnoyi organizaciyi Likari bez kordoniv Fransua Zhan rozciniv diyi rosijskih vijsk yak totalnu vijnu spryamovanu ne tilki proti kombatantiv a proti vsogo naselennya molodi starih cholovikiv zhinok ta ditej vijna v yakij ne rahuyutsya ni civilne naselennya ni likarni i v yakij usi mizhnarodni normi ta zobov yazannya vidkrito porushuyutsya pri zagalnij bajduzhosti svitovoyi spilnoti Druga kampaniya v Chechni yaka pochalasya v 1999 roci bula she bilsh zhorstokoyu nizh poperednya Za danimi pravozahisnikiv rosijski vijska sistematichno vchinyali v Chechni taki zlochini rujnuvannya mist i sil ne vipravdane vijskovoyu neobhidnistyu obstrili ta bombarduvannya nezahishenih naselenih punktiv pozasudovi strati ta vbivstva civilnih osib katuvannya zhorstoke povodzhennya ta prinizhennya lyudskoyi gidnosti tyazhki tilesni ushkodzhennya umisne zapodiyani osobam yaki ne berut bezposerednoyi uchasti u bojovih diyah nanesennya navmisnih udariv po civilnomu naselennyu civilnomu ta sanitarnomu transportu nezakonni zatrimannya mirnogo naselennya nasilnicki zniknennya pograbuvannya ta znishennya civilnogo ta gromadskogo majna vimagannya vzyattya zaruchnikiv z metoyu vikupu torgivlya trupami Buli j zgvaltuvannya yakim poryad z zhinkami piddavalisya j choloviki Krim togo yak i v chasi Kavkazkoyi vijni 19 stolittya buli zafiksovani vipadki demonstrativnoyi defekaciyi rosijskimi vijskovimi v zhitlovih i gromadskih primishennyah chechenciv Pro te sho v Chechni vidbuvayetsya genocid proti chechenskogo narodu v rizni roki govorili deyaki pravozahisniki organizaciyi zhurnalisti publicisti diyachi kulturi politiki meshkanci Chechni tak i inshi DzherelaVictimario Historico Militar Richmond Walter The Circassian Genocide ISBN 9780813560694 https oc media org features after 73 years the memory of stalins deportation of chechens and ingush still haunts the survivors About 300 000 people have been killed during two wars in Chechnya over the past decade a senior official in the province s Moscow backed government said Al Jazeera originalu za 2 chervnya 2021 Yahoo Groups groups yahoo com Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 21 lipnya 2023 Arhiv originalu za 16 veresnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Jones 2010 s 203 Nadskakula O 2013 The Genocide of Chechens in the Context of Russian Chechen Conflict a Historical Outline The Person and the Challenges T 3 2 s 51 55 61 Hizriev H A 2011 Zaterechnye chechency PDF U Hizriev H A red Aktualnye problemy istorii Chechni ros Groznyj Chechenskij gosudarstvennyj universitet s 27 Mandevil L 25 bereznya 2002 Gluhoe molchanie Zapada v otvet na genocid chechenskogo naroda Zapad izmenyaet otnoshenie k Chechne InoSMI ros Procitovano 8 serpnya 2022 Glyuksman A 2 zhovtnya 2003 Andre Glyuksman Pohoronennye zazhivo InoSMI ros Procitovano 8 serpnya 2022 Kaylan M 2 kvitnya 2010 Civilizing The Barbarians Forbes angl Procitovano 8 serpnya 2022 Debates European Parliament 16 sichnya 2003 Procitovano 8 serpnya 2022 Pasquier S 28 listopada 2002 Le combat sans fin des Tchetchenes L Express fr Procitovano 8 serpnya 2022 Delmaev H V 2002 Liberalizm i nacionalnyj vopros CA amp C Press AB ros Procitovano 8 serpnya 2022 Anchabadze G Z 2001 Vajnahi PDF ros Tbilisi s 71 82 Cekatunova L B 2009 Chechenskij krizis Vestnik Moskovskogo universiteta MVD Rossii ros 11 s 145 1995 Hronika chechenskoj bojni i shest dnej v Budennovske ros SPb Oblik s 15 ISBN 5 85976 015 9 Pravozashitniki osudili razgon piketa v Moskve BBC News Russkaya sluzhba ros 23 lyutogo 2004 Procitovano 8 serpnya 2022 Ghebali V Y 2014 Le role de l OSCE en Eurasie du sommet de Lisbonne au Conseil ministeriel de Maastricht 1996 2003 fr Bruxelles Bruylant s 670 671 ISBN 978 2 8027 4477 1 Texts adopted EU Russia relations Thursday 26 February 2004 www europarl europa eu angl Procitovano 12 sichnya 2023 Rada viznala Ichkeriyu okupovanoyu Rosiyeyu i zasudila genocid chechenciv Ukrayinska pravda ukr Procitovano 21 lipnya 2023 Hoesli E 2006 A la conquete du Caucase Epopee geopolitique et guerres d influence fr Paris Syrtes s 42 ISBN 2 84545 130 X Ulyanov M 2007 Geroi Kavkazskoj vojny Ministerstvo oborony Rossijskoj Federacii ros Procitovano 8 serpnya 2022 Anisimov E 2008 Imperatorskaya Rossiya ros SPb Piter s 530 ISBN 978 5 91180 779 5 Ermolov A P 1890 Pisma Alekseya Petrovicha Ermolova k Arseniyu Andreevichu vposledstvii grafu Zakrevskomu U Dubrovin N red Sbornik Imperatorskogo Russkogo istoricheskogo obshestva ros T 73 Bumagi grafa Arseniya Andreevicha Zakrevskogo s 233 253 Kolosov L N 1991 Slavnyj Bejbulat ros Groznyj Checheno Ingushskoe izdatelsko poligraficheskoe obedinenie Kniga s 35 40 ISBN 5 7666 0419 X Nadskakula 2013 s 52 53 Levchenko T V 2013 PDF ros Volgograd Izd vo VolGMU s 82 Arhiv originalu PDF za 29 listopada 2021 Procitovano 23 lyutogo 2023 Anchabadze G Z 2018 Abhaziya i Kavkazskaya vojna 1810 1864 gg PDF ros s 11 Fyodorov A I 2008 Frazeologicheskij slovar russkogo literaturnogo yazyka ok 13 000 frazeologicheskih edinic ros vid 3rd M Astrel ACT s 615 ISBN 978 5 17 049014 1 Enciklopedicheskij leksikon ros T 2 ALM ARA SPb Tipografiya A Plyushara 1835 s 381 Ermolov 1890 s 279 Ermolov 1890 s 210 288 293 344 2014 Kavkazskie pisma 1816 1860 ros SPb OOO Zhurnal Zvezda s 214 219 ISBN 978 5 7439 0214 9 Gordin Ya 2017 Ermolov ros M OOO Kniga po Trebovaniyu s 489 ISBN 978 5 521 00353 2 Ermolov 1890 s 210 279 294 Remon R 1989 Introduction a l histoire de notre temps fr T 3 Le XXe siecle de 1914 a nos jours Paris Seuil s 208 209 ISBN 2 02 010656 6 1995 Colonialisme russe sovietique et colonialismes occidentaux une breve comparaison Revue d etudes comparatives Est Ouest fr T 26 4 s 77 78 Kolosov 1991 s 5 8 9 10 13 33 151 158 1923 Diplomatiya i vojny carskoj Rossii v XIX stoletii M Krasnaya nov s 196 204 Pokrovskij N I 2000 Kavkazskie vojny i imamat Shamilya ros M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN s 29 309 ISBN 5 8243 0078 X Ovsyannikov D V 2014 K voprosu o roli islamskogo faktora v voenno politicheskih sobytiyah v Chechne v pervoj chetverti XIX v Vestnik SPbGU ros 1 s 16 2005 Sobranie sochinenij v shesti tomah ros T 6 Hronologiya chechenskoj istorii Groznyj Centr gumanitarnyh issledovanij Chechenskoj Respubliki s 41 Ajdamirov A Sobranie sochinenij v shesti tomah Groznyj Centr gumanitarnyh issledovanij Chechenskoj Respubliki 2005 S 41 402 s Ajdamirov 2005 s 43 46 49 52 54 56 58 67 69 71 73 75 76 82 83 Anisimov E V 1996 Istoricheskie korni imperskogo myshleniya v Rossii Slavic Research Center ros Procitovano 8 serpnya 2022 Anisimov E 1991 Raspad imperskogo myshleniya v Sovetskom Soyuze PDF Problemy Vostochnoj Evropy ros 33 34 s 205 Polezhaev A I 1933 Baranov V V red Stihotvoreniya ros M L Academia s 97 98 Bobrovskij P O 1895 Istoriya 13 go Lejb grenaderskogo erivanskogo ego velichestva polka za 250 let 1642 1892 PDF ros Ch IV SPb Tipografiya V S Balasheva s 200 Lavrov A N 1900 Kratkoe opisanie boevoj zhizni i deyatelnosti 77 go Pehotnogo tenginskogo ego imperatorskogo vysochestva velikogo knyazya Alekseya Aleksandrovicha polka 1700 1900 PDF ros Tiflis Tipografiya kanc glavnonach grazhd ch na Kavkaze s 106 107 Vospominaniya V A Poltorackogo PDF Istoricheskij vestnik ros T LI SPb Tipografiya A S Suvorina 1893 s 73 75 Ajdamirov 2005 s 79 Krovyakov N 1989 Shamil Ocherk iz istorii borby narodov Kavkaza za nezavisimost ros M Interbuk s 67 2007 Kosa i kamen konfliktnyj etnos v krepchayushih obyatiyah Sovetskoj vlasti Zvezda 12 Deportaciya vajnahov bessporno vydelyalas na fone drugih tshatelnostyu podgotovki massovostyu zadejstvovannyh vojsk i zhestokostyu osushestvleniya Denis J 2009 De la condamnation a l expulsion la construction de l image de collaboration de masse durant la Grande Guerre patriotique U Campana A Dufaud G Tournon S red Les deportations en heritage Les peuples reprimes du Caucase et de Crimee hier et aujourd hui fr Rennes Presses Universitaires de Rennes s 46 ISBN 978 2 7535 0986 3 Le deroulement des operations est marque par une extreme brutalite dans tous les territoires Mais la plus grande violence se manifeste sans conteste envers les Tchetchenes et les Ingouches 12 chervnya 2019 Vyselit s treskom Radio Svoboda ros Procitovano 8 serpnya 2022 Dmitrievskij S M Gvareli B I Chelysheva O A 2009a Mezhdunarodnyj tribunal dlya Chechni Pravovye perspektivy privlecheniya k individualnoj ugolovnoj otvetstvennosti lic podozrevaemyh v sovershenii voennyh prestuplenij i prestuplenij protiv chelovechnosti v hode vooruzhennogo konflikta v Chechenskoj Respublike PDF ros T 1 Nizhnij Novgorod s 75 352 23 lyutogo 2022 My vsyo eshyo ne soshli s togo poezda Deportaciya chechencev i ingushej Kavkaz Realii ros Procitovano 8 serpnya 2022 1959 L U R S S et l islam Le Contrat Social fr T III 3 Paris Institut d histoire sociale s 146 147 Sinicyn F L 2011 Deportacii narodov kak faktor destabilizacii etnicheskoj situacii v Povolzhskom Kavkazskom i Krymskom regionah SSSR 1941 1944 gg Informacionnaya bezopasnost regionov ros T 2 9 s 140 Artizov A N Sigachev Yu V Hlopov V G Shevchuk I N red 2003 Reabilitaciya kak eto bylo Dokumenty Prezidiuma CK KPSS i drugie materialy ros T II Fevral 1956 nachalo 80 h godov M Mezhdunarodnyj fond Demokratiya s 655 ISBN 5 85646 099 5 Shabaev D V 1994 Pravda o vyselenii balkarcev ros vid 2nd Nalchik Elbrus s 55 102 103 ISBN 5 7680 0867 5 Kanafina Zh 5 kvitnya 2005 Operaciya Chechevica Karavan ros Procitovano 8 serpnya 2022 Belyakov D 20 lyutogo 2014 Ekspert ros Arhiv originalu za 5 grudnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2022 Chadaev U 25 lyutogo 2008 Deportaciya 1944 go kak eto bylo Prague Watchdog ros Procitovano 8 serpnya 2022 Yahyaev L red 1991 Belaya kniga Iz istorii vyseleniya chechencev i ingushej 1944 1957 gg Vospominaniya arhivnye materialy fotodokumenty ros Groznyj Alma Ata s 13 27 63 83 95 98 110 111 112 ISBN 5 7666 0267 8 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz proignorovanimi pomilkami ISBN posilannya Ibragimov M M 2018 Vyselenie chechencev i ingushej kak eto bylo Sovremennaya nauchnaya mysl ros 1 s 69 70 Davydova N 12 grudnya 2004 Istoriya belye pyatna Vajnahskaya ssylka Kommersant ros Procitovano 8 serpnya 2022 Hoesli 2006 s 441 443 Yahyaev 1991 s 233 234 Yahyaev 1991 s 13 23 29 32 36 39 41 43 49 55 60 et seqq Sadulaev M 2009 Nana ros Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Deportaceh dijcarsh Dajmahka ku sanna na YouTube Russkie ne dolzhny molchat Chechenskij zhurnalist i poet proshedshij cherez pytki na vojne Mikail Eldin na YouTube TIeh lelo kizallash yalho mettig bacara na YouTube Loma Ishhoj Yurtara vaharho na YouTube Halkelarchu Iabdurahmanan 7 sho dara hIetah na YouTube Vlast prikazala ingushej v selo ne puskat Kodzoev I A Film 33 Moj GULAG na YouTube Akaev V Bugaev A Daduev M 2015 Deportaciya chechenskogo naroda chto eto bylo i mozhno li eto zabyt K 70 letiyu deportacii chechenskogo i ingushskogo narodov PDF Nowa Polityka Wschodnia T 2 9 s 94 Kozlov V A Benvenuti F Kozlova M E Polyan P M Sheremet V I 2011 Zyuzina I A Kozlov V A Kozlova M E Pobol N L Polyan P M Carevskaya Dyakina T V Sheremet V I red Vajnahi i imperskaya vlast Problema Chechni i Ingushetii vo vnutrennej politike Rossii i SSSR nachalo XIX seredina XX v ros M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN Fond Prezidentskij centr B N Elcina s 739 ISBN 978 5 8243 1443 4 Vystuplenie dokladchikov na nauchno prakticheskoj konferencii priurochennoj vosstanovleniyu ChIASSR Parlament Chechenskoj Respubliki ros 18 sichnya 2013 Procitovano 8 serpnya 2022 Ibragimov M M 2013 Borba chechenskogo naroda za sohranenie nacionalnoj i konfessionalnoj identichnosti v ekstremalnyh usloviyah stalinskoj deportacii U Ochirov N G Salaev B K red Repressirovannye narody istoriya i sovremennost ros Materialy Vserossijskoj nauchnoj konferencii g Elista 26 28 noyabrya 2013 g Ch II Elista KIGI RAN s 58 ISBN 978 5 903833 53 5 Shabaev 1994 s 152 153 2004 Les deportations des populations suspectes dans les espaces russes et sovietiques 1914 1953 Violences de guerre ingenierie sociale excision ethno historique Communisme fr 78 79 Violence guerre revolution l exemple communiste Lausanne L Age d Homme s 35 43 ISBN 2 8251 1942 3 1996 Groznyi et Sebastopol deux villes frontieres russes U Kotek J red L Europe et ses villes frontieres fr Decaestecker V Bruxelles Complexe s 132 133 ISBN 2 87027 663 X 2012 Les genocides de Staline fr Pouvelle J Paris L Arche s 91 93 119 121 ISBN 978 2 85181 781 5 Courtois S 2002 Le genocide de classe definition description comparaison Les Cahiers de la Shoah fr T 6 1 s 110 111 Ghebali 2014 s 660 Dmitrievskij Gvareli ta Chelysheva 2009a s 351 Golicyna N 21 lyutogo 2009 Chechnya ne zabytyj genocid Radio Svoboda ros Procitovano 8 serpnya 2022 Shevelyov M 6 kvitnya 2009 Mezhdu Fritclem i Dudaevym Radio Svoboda ros Procitovano 8 serpnya 2022 Akulov M 2019 Gosudarstvo ogranichennogo blagodenstviya Ob utopii i terrore v Tretem Rejhe i Sovetskom Soyuze U Abylhozhin Zh B Akulov M L Caj A V red Zhivaya pamyat Stalinizm v Kazahstane Proshloe Pamyat Preodolenie PDF ros Almaty Dajk Press s 39 ISBN 978 601 290 110 8 Partchieva P Guerin F 1997 Parlons tchetchene ingouche Langue et culture fr Paris Montreal L Harmattan s 25 26 ISBN 2 7384 5486 0 Chechnya v moyom serdce PDF Karta ros 15 Specialnoe izdanie rossijskogo nezavisimogo istoricheskogo i pravozashitnogo zhurnala Karta 1997 s 30 41 51 Kuda vysylat chechenskih bezhencev Deutsche Welle ros 1 zhovtnya 2002 Procitovano 8 serpnya 2022 Bunich 1995 s 118 268 301 Novodvorskaya V Zlotnik N Makushenko R 1995 Delo Svobody ros T 3 21 Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 23 lyutogo 2023 Dyomin D 1995 Chechnya odna iz samyh zhutkih vojn dvadcatogo veka Pravozashita ros 1 Procitovano 8 serpnya 2022 Dyomin D 1995 Chechnya odna iz samyh zhutkih vojn dvadcatogo veka Pravozashita ros 2 Procitovano 8 serpnya 2022 Jean F 2004 De l Ethiopie a la Tchetchenie PDF fr Medecins Sans Frontieres s 149 150 Obrecht Th 2006 Russie la loi du pouvoir Enquete sur une parodie democratique fr Paris Autrement s 71 104 ISBN 2 7467 0810 8 Allaman 2000 s 2 59 Le Huerou A Regamey A 11 zhovtnya 2012 Massacres de civils en Tchetchenie SciencesPo fr Procitovano 8 serpnya 2022 Divac Oberg M 2004 Le suivi par le Conseil de l Europe du conflit en Tchetchenie Annuaire francais de droit international fr T 50 Paris CNRS Editions s 758 759 762 Dmitrievskij S M Gvareli B I Chelysheva O A 2009b Mezhdunarodnyj tribunal dlya Chechni Pravovye perspektivy privlecheniya k individualnoj ugolovnoj otvetstvennosti lic podozrevaemyh v sovershenii voennyh prestuplenij i prestuplenij protiv chelovechnosti v hode vooruzhennogo konflikta v Chechenskoj Respublike PDF ros T 2 Nizhnij Novgorod s 16 17 22 26 29 35 55 56 58 60 62 65 67 104 105 113 130 161 175 206 226 230 339 349 350 378 380 388 405 474 475 508 Dmitrievskij Gvareli ta Chelysheva 2009b s 23 71 73 74 76 325 329 339 with Ruth et Nicholas Daniloff 2005 Le serment tchetchene Un chirurgien dans la guerre fr Baranger L Paris Jean Claude Lattes s 167 312 313 325 413 ISBN 2 7096 2644 6 Chechnya bez sredstv dlya zhizni Ocenka narusheniya ekonomicheskih socialnyh i kulturnyh prav v Chechenskoj respublike PDF ros Zheneva Vsemirnaya organizaciya protiv pytok 2004 s 35 ISBN 2 88477 070 4 Sylvaine P Alexandra S 23 bereznya 2000 Grozny ville fantome L Express fr Procitovano 8 serpnya 2022 Allaman J 2000 La guerre de Tchetchenie ou l irresistible ascension de Vladimir Poutine fr Geneve Georg Editeur s 114 ISBN 2 8257 0703 1 Bovkun E 25 lyutogo 2000 Videozapis zverstv rossijskih vojsk v Chechne i reakciya na neyo v Germanii Radio Svoboda ros Procitovano 8 serpnya 2022 6 lyutogo 2001 Konclager s kommercheskim uklonom Otchyot o komandirovke v zonu Novaya gazeta ros Procitovano 8 serpnya 2022 6 serpnya 2001 Kavkazskie hroniki Radio Svoboda ros Procitovano 8 serpnya 2022 Hoesli 2006 s 621 Bacyn V 2001 Rossijskoe obrazovanie na oselke Chechni Upravlenie shkoloj ros T 41 233 Russkie pochemu vy molchite Pyataya chast Imperskaya mgla ot Chernogo do Belogo morya na YouTube Baiev 2005 s 345 Dmitrievskij Gvareli ta Chelysheva 2009b s 63 64 17 chervnya 2003 Elena Bonner Vladimir Potyomkin Andrej Saharov perevernulsya by v grobu esli by ya pozvolila ego imeni i ego obrazu stat chastyu potyomkinskoj derevni kotoruyu rossijskoe pravitelstvo pytaetsya postroit dlya blagodushnogo Zapada InoSMI ros Procitovano 8 serpnya 2022 Migic S Agaev V 11 kvitnya 2002 Prava cheloveka Deutsche Welle ros Procitovano 8 serpnya 2022 Zholkver N 8 kvitnya 2005 Eho Chechni dokatilos do Nizhnej Saksonii Deutsche Welle ros Procitovano 8 serpnya 2022 Badalov R 11 zhovtnya 2002 Zayavlenie Obshestvennogo dvizheniya Chechenskij komitet nacionalnogo spaseniya po povodu intervyu premer ministra Velikobritanii Toni Blera Kavkazskij uzel ros Procitovano 8 serpnya 2022 Bryossler D 29 zhovtnya 2002 Moskva mechet gromy i molnii v adres druzej svoih vragov Kreml pytaetsya dobitsya mezhdunarodnoj izolyacii chechenskih povstancev InoSMI ros Procitovano 8 serpnya 2022 Marschall Ch von 28 listopada 1999 Warum schweigt der Westen Leitartikel Tagesspiegel nim Procitovano 8 serpnya 2022 Tragediya Chechni Zapad snova menyaet svoe otnoshenie k Chechne InoSMI ros 6 lyutogo 2002 Procitovano 8 serpnya 2022 Laserr I Mandevil L 21 bereznya 2002 Moskva ubezhdena v svoej pobede v Chechne V Parizhe vyshla kniga zhurnalista Andreya Babickogo InoSMI ros Procitovano 8 serpnya 2022 Zajdman V 19 bereznya 2022 Chetvert veka s Gitlerom Grani Ru ros Procitovano 8 serpnya 2022 Brodski A 2004 Chechenskaya vojna v zerkale sovremennoj rossijskoj literatury NLO ros 6 Belocerkovskij V 19 lipnya 2011 Eho Moskvy ros Arhiv originalu za 29 veresnya 2011 Uilyams B G Orlando S 17 veresnya 2017 Vosem veskih prichin boyatsya Putina InoSMI ros Procitovano 8 serpnya 2022 Ogranichenie svobody slova v internete nedopustimo Pol Gobl na YouTube Genocid v Chechne razrushaet i Rossiyu Deutsche Welle ros 2002 Procitovano 8 serpnya 2022 17 bereznya 2004 Chechnya gospodin Shirak Vy trus InoSMI ros Procitovano 8 serpnya 2022 Lize H 22 travnya 2014 Michel Hazanavicius de retour a Cannes avec The Search Le Parisien fr Procitovano 8 serpnya 2022 Johnson G 20 kvitnya 2022 Legendary pianist Evgeny Kissin sounds off on Russia s invasion of Ukraine and the uniting power of music Stir Procitovano 8 serpnya 2022 Kapvern P 29 lyutogo 2004 Evroparlament trebuet novogo podhoda k Rossii Deutsche Welle ros Procitovano 8 serpnya 2022 Cheshskij senator obvinil Putina v genocide chechencev URA RU ros 28 lyutogo 2006 Procitovano 8 serpnya 2022 Prokofeva K 8 bereznya 2006 Moskva Minsk Gavana i Pekin ne vyzyvayut doveriya u cheshskih politikov Radio Prague International ros Procitovano 8 serpnya 2022 15 listopada 1999 Ostanovit genocid v Chechne Vedomosti ros Procitovano 8 serpnya 2022 Lagunina I 1 bereznya 2000 V SShA sozdan Amerikanskij komitet dlya Chechni Radio Svoboda ros Procitovano 8 serpnya 2022 Byvshij spiker parlamenta Armenii vystupaet s antirossijskimi zayavleniyami PanARMENIAN Net ros 21 travnya 2002 Procitovano 8 serpnya 2022 Donnard G 2005 La Russie a peut etre plus besoin de la guerre en Tchetchenie que de la Tchetchenie elle meme A propos du livre Tchetchenie une affaire interieure Multitudes fr T 3 22 s 234 2006 Voix dissidentes a Moscou Monde diplomatique fr Procitovano 8 serpnya 2022 Bajsaev U Grushkin D red 2006 Chechnya hronika nasiliya Chasti 2 3 Yanvar 2001 goda PDF ros M Zvenya s 235 272 295 376 430 534 Gejmar V 21 lipnya 2004 Prestupleniya protiv chelovechestva InoSMI ros Procitovano 8 serpnya 2022 Ovanisyan L 9 kvitnya 2010 Delegaty foruma FIDH podcherknuli vazhnost istoricheskoj pamyati dlya predotvrasheniya prestuplenij podobnyh genocidu armyan video Kavkazskij uzel ros Procitovano 8 serpnya 2022 Bukovskij V Bonner E 18 veresnya 2003 Pismo V K Bukovskogo i E G Bonner prezidentu SShA Dzh Bushu 2003 Saharovskij centr ros Procitovano 8 serpnya 2022 Gardels N 16 veresnya 2004 Moskau sollte Truppen aus Tschetschenien abziehen Die Welt nim Procitovano 8 serpnya 2022 2012 Poutine L homme sans visage fr Demange O Lucas S Palomera M Paris Fayard s 235 ISBN 978 2 213 66856 7 Rossiya skoree vsego otkazhetsya vypolnyat reshenie suda v Gaage diplomat Ukrinform ros 7 bereznya 2017 Procitovano 8 serpnya 2022 PrimitkiHristiyanskij podvizhnik III IV st zhiv u pusteli harchuyuchis travami ta korinnyam Yak i inshi yevropejski derzhavi yaki vbachali v protestah proti svogo panuvannya v Africi ta Aziyi banditizm hronichnu shilnist do anarhiyi ta neprijnyattya progresu i civilizaciyi i poyasnyuvali rozshirennya svoyih kolonialnih volodin neobhidnistyu zahistitisya vid grabizhnikiv i pokidkiv Rosijska imperiya ne viznavala spravedlivogo harakteru borotbi gorciv i nazivala yihnij opir ta partizanski rejdi rozboyem hizhactvom dikistyu svavillyam a girski opolchennya hizhackimi partiyami bandami nabrodom tosho Mizh tim nabigi chasto buli vidpoviddyu na te sho kozaki abo soldati vidganyali hudobu u chechenciv i takim chinom nosili vzayemnij harakter

Дата публікації:
Топ