Генера́льні корте́си (ісп. Cortes Generales, МФА: [ˈkoɾtes xeneˈɾales], «загальні збори») — двопалатний парламент в Іспанії. Представницький орган і носій законодавчої влади. Складається з Конгресу (нижня палата) і Сенату (верхня палата). Нараховує 616 парламентарів, які обираються на загальнонаціональних виборах — 350 депутатів Конгресу і 266 сенаторів. Походить від середньовічних іспанських кортесів. Стара назва — Іспа́нські корте́си (ісп. Cortes Españolas)
Генеральні кортеси ісп. Cortes Generales | |||
Загальна інформація: | |||
Юрисдикція: | Іспанія | ||
Тип: | двопалатний парламент | ||
Палати: | Сенат Конгрес депутатів | ||
Структура: | |||
Депутатів: | 616 (266 сенаторів) (350 депутатів) | ||
Політичні групи: | Народна партія Іспанська соціалістична робітнича партія Подемос Каталонська демократична партія Громадяни — Громадянська партія Республіканські ліві каталонії Баскійська націоналістична партія | ||
Президент Сенату: | (Народна партія) з 17 серпня 2023 | ||
Президент Конгресу депутатів: | (Іспанська соціалістична робітнича партія) з 17 серпня 2023 | ||
Вибори: | |||
Останні вибори: | 23 липня 2023 | ||
Адреса: | |||
Адреса: | Палац Сенату, площа Марія-Еспаньйола, Мадрид Палац Кортесів, Каррера-де-Сан-Херонімо, Мадрид | ||
Офіційний вебсайт: | |||
www.cortesgenerales.es | |||
|
Історія
Система державних органів Іспанії побудована за принципом розподілу влад. Законодавча влада належить Генеральним кортесам, виконавча — здійснюється Урядом, судова влада є основою організації та діяльності незалежних судів. Згідно зі ст.1 Конституції Іспанії від 27 грудня 1978 року, форма політичного правління Іспанії — парламентська монархія. Така форма монархії зумовлює принцип верховенства парламенту над виконавчою владою.
Склад
Генеральні кортеси представляють іспанський народ та складаються із двох палат:
- Конгрес депутатів (Congreso de los Diputados)
- Сенат (Senado)
Обидві палати формуються одночасно на основі вільного, загального, рівного та прямого виборчого права таємним голосуванням. Однак, під час обрання депутатів застосовується система пропорційного представництва, а вибори сенаторів проводяться за мажоритарною системою. Активне і пасивне виборче право належить всім іспанцям, які досягли 18 років та володіють політичними правами в повному обсязі. Виборчі права мають також іспанці, які проживають за межами Іспанії. Строк повноважень обидвох палат парламенту складає чотири роки.
Вибори
Вибори до Конгресу
Іспанський законодавець не встановив постійного кількісного складу палати. Тому згідно з Конституцією Іспанії до «Конгресу депутатів» може бути обрано від 300 до 400 депутатів з використанням 3 % бар'єру.
Як правило, в останні роки до складу «Конгресу депутатів» обирається 350 осіб, а до складу «Сенату» обираєтьтся 208 сенаторів, і 46 призначаються законодавчими зборами автономних співтовариств.
Виборчим округом є кожна з 50 іспанських провінцій. Міста Сеута та Мелілья, що знаходяться на північному узбережжі Африки і належать іспанській Короні, обирають до Конгресу по одному депутату. Органічний закон про загальний виборчий режим від 16 червня 1985 року (останні зміни внесені в 1995 році) та Конституція Іспанії розподіляють загальну кількість депутатів так, щоб забезпечити мінімум одного представника від кожного округу та розподілити інші місця пропорційно кількості населення. Вибори можуть проводитися не раніше тридцяти та не пізніше шістдесяти днів з моменту закінчення повноважень парламенту.
Вибори до Сенату
Від кожної провінції обирається по чотири сенатора, від міст Сеута та Мелілья — по два.
Вибори сенаторів проходять за мажоритарною системою. По 4 сенатора — від провінцій (багатомандатний мажоритарний округ), по 3 сенатора обирають Великі Канарські острови, острови Майорка, острови Тенерифе, по 2 сенатора — міста Сеута та Мелілья, по 1 — острови, крім вищеназваних.
Що стосується острівних провінцій, то кожна з них, яка має або острівну раду, утворює виборчий округ для виборів сенаторів. Квота представництва у Сенаті острівних територій встановлена у п.3 ст. 69 Конституції.
Так, від кожного з великих островів (Гран-Канарія, Майорка, Тенерифе) обирається по три сенатора, а від інших островів чи їх груп (Івіса, Форментера, Менорка, Фуертевентура, Гомера, Ієрро, Лансароте і Ла-Пальма) — по одному сенатору. Крім того, частина сенаторів призначається законодавчими зборами так званих «автономних співтовариств» (по одному від кожного такого «співтовариства» і ще по одному від кожного мільйона громадян, що проживають на їх території).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генеральні кортеси
- Офіційний сайт [ 12 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genera lni korte si isp Cortes Generales MFA ˈkoɾtes xeneˈɾales zagalni zbori dvopalatnij parlament v Ispaniyi Predstavnickij organ i nosij zakonodavchoyi vladi Skladayetsya z Kongresu nizhnya palata i Senatu verhnya palata Narahovuye 616 parlamentariv yaki obirayutsya na zagalnonacionalnih viborah 350 deputativ Kongresu i 266 senatoriv Pohodit vid serednovichnih ispanskih kortesiv Stara nazva Ispa nski korte si isp Cortes Espanolas Generalni kortesi isp Cortes Generales Zagalna informaciya Yurisdikciya Ispaniya Tip dvopalatnij parlament Palati Senat Kongres deputativ Struktura Deputativ 616 266 senatoriv 350 deputativ Politichni grupi Narodna partiya Ispanska socialistichna robitnicha partiya Podemos Katalonska demokratichna partiya Gromadyani Gromadyanska partiya Respublikanski livi kataloniyi Baskijska nacionalistichna partiya Prezident Senatu Narodna partiya z 17 serpnya 2023 Prezident Kongresu deputativ Ispanska socialistichna robitnicha partiya z 17 serpnya 2023 Vibori Ostanni vibori 23 lipnya 2023 Adresa Adresa Palac Senatu plosha Mariya Espanjola Madrid Palac Kortesiv Karrera de San Heronimo Madrid Oficijnij vebsajt www cortesgenerales es Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Generalni kortesiIstoriyaSistema derzhavnih organiv Ispaniyi pobudovana za principom rozpodilu vlad Zakonodavcha vlada nalezhit Generalnim kortesam vikonavcha zdijsnyuyetsya Uryadom sudova vlada ye osnovoyu organizaciyi ta diyalnosti nezalezhnih sudiv Zgidno zi st 1 Konstituciyi Ispaniyi vid 27 grudnya 1978 roku forma politichnogo pravlinnya Ispaniyi parlamentska monarhiya Taka forma monarhiyi zumovlyuye princip verhovenstva parlamentu nad vikonavchoyu vladoyu SkladGeneralni kortesi predstavlyayut ispanskij narod ta skladayutsya iz dvoh palat Kongres deputativ Congreso de los Diputados Senat Senado Obidvi palati formuyutsya odnochasno na osnovi vilnogo zagalnogo rivnogo ta pryamogo viborchogo prava tayemnim golosuvannyam Odnak pid chas obrannya deputativ zastosovuyetsya sistema proporcijnogo predstavnictva a vibori senatoriv provodyatsya za mazhoritarnoyu sistemoyu Aktivne i pasivne viborche pravo nalezhit vsim ispancyam yaki dosyagli 18 rokiv ta volodiyut politichnimi pravami v povnomu obsyazi Viborchi prava mayut takozh ispanci yaki prozhivayut za mezhami Ispaniyi Strok povnovazhen obidvoh palat parlamentu skladaye chotiri roki ViboriVibori do Kongresu Ispanskij zakonodavec ne vstanoviv postijnogo kilkisnogo skladu palati Tomu zgidno z Konstituciyeyu Ispaniyi do Kongresu deputativ mozhe buti obrano vid 300 do 400 deputativ z vikoristannyam 3 bar yeru Yak pravilo v ostanni roki do skladu Kongresu deputativ obirayetsya 350 osib a do skladu Senatu obirayettsya 208 senatoriv i 46 priznachayutsya zakonodavchimi zborami avtonomnih spivtovaristv Viborchim okrugom ye kozhna z 50 ispanskih provincij Mista Seuta ta Melilya sho znahodyatsya na pivnichnomu uzberezhzhi Afriki i nalezhat ispanskij Koroni obirayut do Kongresu po odnomu deputatu Organichnij zakon pro zagalnij viborchij rezhim vid 16 chervnya 1985 roku ostanni zmini vneseni v 1995 roci ta Konstituciya Ispaniyi rozpodilyayut zagalnu kilkist deputativ tak shob zabezpechiti minimum odnogo predstavnika vid kozhnogo okrugu ta rozpodiliti inshi miscya proporcijno kilkosti naselennya Vibori mozhut provoditisya ne ranishe tridcyati ta ne piznishe shistdesyati dniv z momentu zakinchennya povnovazhen parlamentu Vibori do Senatu Vid kozhnoyi provinciyi obirayetsya po chotiri senatora vid mist Seuta ta Melilya po dva Vibori senatoriv prohodyat za mazhoritarnoyu sistemoyu Po 4 senatora vid provincij bagatomandatnij mazhoritarnij okrug po 3 senatora obirayut Veliki Kanarski ostrovi ostrovi Majorka ostrovi Tenerife po 2 senatora mista Seuta ta Melilya po 1 ostrovi krim vishenazvanih Sho stosuyetsya ostrivnih provincij to kozhna z nih yaka maye abo ostrivnu radu utvoryuye viborchij okrug dlya viboriv senatoriv Kvota predstavnictva u Senati ostrivnih teritorij vstanovlena u p 3 st 69 Konstituciyi Tak vid kozhnogo z velikih ostroviv Gran Kanariya Majorka Tenerife obirayetsya po tri senatora a vid inshih ostroviv chi yih grup Ivisa Formentera Menorka Fuerteventura Gomera Iyerro Lansarote i La Palma po odnomu senatoru Krim togo chastina senatoriv priznachayetsya zakonodavchimi zborami tak zvanih avtonomnih spivtovaristv po odnomu vid kozhnogo takogo spivtovaristva i she po odnomu vid kozhnogo miljona gromadyan sho prozhivayut na yih teritoriyi PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Generalni kortesi Oficijnij sajt 12 lyutogo 2011 u Wayback Machine