Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гарольд Клейтон Юрі (англ. Harold Clayton Urey; 29 квітня 1893, Вокертон — 5 січня 1981, Ла-Хоя, Сан-Дієго) — американський хімік, геохімік і фізикохімік, член Національної АН США (1935). Виявив хімічний ізотоп дейтерій у 1931 році, і за цю роботу в 1934 році був удостоєний Нобелівської премії з хімії.
Наукова біографія
Народився у Вокертоні (штат Індіана). У 1911—1914 працював учителем у сільських школах. У 1917 закінчив Університет штату Монтана. У 1918—1919 займався науковими дослідженнями в хімічній компанії «Барретт» (Філадельфія), в 1919—1921 викладав хімію в університеті штату Монтана. У 1921—1923 навчався в аспірантурі в Каліфорнійському університеті в Берклі, потім протягом року стажувався під керівництвом Нільса Бора в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені. У 1924—1929 викладав в університеті Джонса Гопкінса в Балтиморі, в 1929—1945 — в Колумбійському університеті (з 1934 — професор), в 1945—1958 — професор хімії Чиказького університету. У 1958—1970 — професор хімії Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, з 1970 — почесний професор.
Основні наукові роботи відносяться до хімії ізотопів, гео- і космохімії. Відкрив (1932) дейтерій, займався ідентифікацією і виділенням ізотопів Оксигену, Нітрогену, Карбону, Сульфуру. Вивчив (1934) співвідношення ізотопів Оксигену в кам'яних метеоритах і земних породах. У роки другої світової війни брав участь у проекті «Мангеттен» — розробив методи розділення ізотопів Урану і масового виробництва важкої води. З кінця 1940-х років працював в основному в області геохімії та астрономії, став одним із засновників сучасної планетології в США. У монографії «Планети, їх походження та розвиток» (1952) вперше широко використовував хімічні дані при розгляді походження й еволюції Сонячної системи. Виходячи зі спостережуваного відносного вмісту летких елементів, показав неспроможність широко поширеної тоді точки зору, відповідно до якої Земля й інші планети утворилися із спочатку розплавленої речовини; одним з перших розглянув термічну історію планет, вважаючи, що вони виникли як холодні об'єкти шляхом акреції; виконав численні розрахунки розподілу температури в надрах планет. Прийшов до висновку, що на ранньому етапі історії Сонячної системи повинні були сформуватися два типи твердих тіл: первинні об'єкти приблизно місячної маси, що пройшли через процес нагріву і потім розкололися при взаємних зіткненнях, і вторинні об'єкти, що утворилися з уламків перших. Провів обговорення хімічних класів метеоритів та їхнє походження. Спираючись на акреційну теорію походження планет, детально розглянув питання про утворення кратерів й інших деталей поверхневого рельєфу Місяця в результаті метеоритного бомбардування. Деякі місячні моря інтерпретував як великі ударні кратери, де породи розплавилися при падінні великих тіл.
Займався проблемою на Землі. Спільно з Міллером провів (1950) дослід, в якому при пропусканні електричного розряду через суміш аміаку, метану, пари води і водню утворилися амінокислоти, що доводило можливість їхнього синтезу в первинній атмосфері Землі. Розглянув можливість занесення органічної речовини на поверхню і в атмосферу Землі метеоритами (вуглистих хондритів). Розробив метод визначення температури води в давніх океанах в різні геологічні епохи шляхом вимірювання вмісту ізотопів кисню в осадах; цей метод заснований на залежності розчинності вуглекислого кальцію від ізотопного складу вхідного в нього Оксигену і на чутливості цього ефекту до температури. Успішно застосував цей метод для вивчення океанів крейдового і юрського періодів. Був одним з ініціаторів досліджень планетних тіл за допомогою космічних літальних апаратів в США.
Член Лондонського королівського товариства та Шведської королівської АН.
Нобелівська премія з хімії (1934), медаль В. Гіббса (1934) та медаль Дж. Прістлі (1973) Американського хімічного товариства, медаль Деві (1940), медаль Бенджаміна Франкліна Інституту Франкліна (1943), премія А. Гамільтона Колумбійського університету (1961), медалі Дж. Лоуренса Сміта Національної АН США (1962), Паризького університету (1964), Національна наукова медаль уряду США (1964), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1966), медаль Ф.Леонарда Американського метеоритного товариства (1969), Золота медаль Американського інституту хіміків (1972), медаль «За видатні наукові досягнення» НАСА (1973).
Див. також
- Експеримент Міллера — Юрі
- 4716 Юрі
- Юріїт (мінерал)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Rice R. E. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- https://www.lpi.usra.edu/science/staff/register/
- NNDB — 2002.
- http://centuryarchives.org/wpca/wp-content/uploads/2016/10/cent_nobelist_webversion.pdf
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., (1977). Юри Хэролд Клейтон. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
 | Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garold Klejton Yuri angl Harold Clayton Urey 29 kvitnya 1893 Vokerton 5 sichnya 1981 La Hoya San Diyego amerikanskij himik geohimik i fizikohimik chlen Nacionalnoyi AN SShA 1935 Viyaviv himichnij izotop dejterij u 1931 roci i za cyu robotu v 1934 roci buv udostoyenij Nobelivskoyi premiyi z himiyi Garold Klejton Yuriangl Harold Clayton UreyNarodivsya29 kvitnya 1893 1893 04 29 1 2 Vokerton Sent Dzhozef Indiana SShAPomer5 sichnya 1981 1981 01 05 1 2 87 rokiv La Hoya San Diyego Kaliforniya SShAPohovannyaFairfield Cemeteryd 4 Krayina SShANacionalnist SShADiyalnistastronom himik fiziko himik fizik vikladach universitetu pismennikAlma materErlgem koledzhd Universitet Montanid Universitet Kaliforniyi Berkli Kolumbijskij universitetGaluzfizichna himiyaZakladChikazkij universitet Kopengagenskij universitet Universitet Dzhonsa Gopkinsa Kolumbijskij universitet Universitet Kaliforniyi v San Diyego Lunar and Planetary Instituted 5 Naukovij kerivnikGilbert Nyuton LyuyisVidomi uchniStenli MillerAspiranti doktorantiStenli Llojd Miller Harmon Craigd Mildred Cohnd Gerald J WasserburgdChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Indijska nacionalna akademiya nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 6 Amerikanske astronomichne tovaristvo 6 AAAS 6 Amerikanske fizichne tovaristvo 6 Century Associationd 7 Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki vidkrittya Dejteriyu Eksperiment Millera YuriU shlyubi zFrieda UreydNagorodimedal Franklina 1943 medal Lourensa Smitad 1962 medal Pristli 1973 Arthur L Day Medald 1969 medal Villarda Gibbza 1934 Premiya V M Goldshmidtad 1975 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d medal Devi 1940 Liversidge Awardd 1946 lekciya Gatri d 1957 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1 travnya 1947 medal Leonardad 1969 premiya Lajnusa Polinga 1970 Sillimanivski memorialni lekciyi 1950 premiya Pioneriv himiyid 1969 premiya Remsenad 1963 Avtograf Garold Klejton Yuri u Vikishovishi Zmist 1 Naukova biografiya 2 Div takozh 3 Primitki 4 PosilannyaNaukova biografiyared Narodivsya u Vokertoni shtat Indiana U 1911 1914 pracyuvav uchitelem u silskih shkolah U 1917 zakinchiv Universitet shtatu Montana U 1918 1919 zajmavsya naukovimi doslidzhennyami v himichnij kompaniyi Barrett Filadelfiya v 1919 1921 vikladav himiyu v universiteti shtatu Montana U 1921 1923 navchavsya v aspiranturi v Kalifornijskomu universiteti v Berkli potim protyagom roku stazhuvavsya pid kerivnictvom Nilsa Bora v Instituti teoretichnoyi fiziki v Kopengageni U 1924 1929 vikladav v universiteti Dzhonsa Gopkinsa v Baltimori v 1929 1945 v Kolumbijskomu universiteti z 1934 profesor v 1945 1958 profesor himiyi Chikazkogo universitetu U 1958 1970 profesor himiyi Kalifornijskogo universitetu v San Diyego z 1970 pochesnij profesor Osnovni naukovi roboti vidnosyatsya do himiyi izotopiv geo i kosmohimiyi Vidkriv 1932 dejterij zajmavsya identifikaciyeyu i vidilennyam izotopiv Oksigenu Nitrogenu Karbonu Sulfuru Vivchiv 1934 spivvidnoshennya izotopiv Oksigenu v kam yanih meteoritah i zemnih porodah U roki drugoyi svitovoyi vijni brav uchast u proekti Mangetten rozrobiv metodi rozdilennya izotopiv Uranu i masovogo virobnictva vazhkoyi vodi Z kincya 1940 h rokiv pracyuvav v osnovnomu v oblasti geohimiyi ta astronomiyi stav odnim iz zasnovnikiv suchasnoyi planetologiyi v SShA U monografiyi Planeti yih pohodzhennya ta rozvitok 1952 vpershe shiroko vikoristovuvav himichni dani pri rozglyadi pohodzhennya j evolyuciyi Sonyachnoyi sistemi Vihodyachi zi sposterezhuvanogo vidnosnogo vmistu letkih elementiv pokazav nespromozhnist shiroko poshirenoyi todi tochki zoru vidpovidno do yakoyi Zemlya j inshi planeti utvorilisya iz spochatku rozplavlenoyi rechovini odnim z pershih rozglyanuv termichnu istoriyu planet vvazhayuchi sho voni vinikli yak holodni ob yekti shlyahom akreciyi vikonav chislenni rozrahunki rozpodilu temperaturi v nadrah planet Prijshov do visnovku sho na rannomu etapi istoriyi Sonyachnoyi sistemi povinni buli sformuvatisya dva tipi tverdih til pervinni ob yekti priblizno misyachnoyi masi sho projshli cherez proces nagrivu i potim rozkololisya pri vzayemnih zitknennyah i vtorinni ob yekti sho utvorilisya z ulamkiv pershih Proviv obgovorennya himichnih klasiv meteoritiv ta yihnye pohodzhennya Spirayuchis na akrecijnu teoriyu pohodzhennya planet detalno rozglyanuv pitannya pro utvorennya krateriv j inshih detalej poverhnevogo relyefu Misyacya v rezultati meteoritnogo bombarduvannya Deyaki misyachni morya interpretuvav yak veliki udarni krateri de porodi rozplavilisya pri padinni velikih til Zajmavsya problemoyu pohodzhennya zhittya na Zemli Spilno z Millerom proviv 1950 doslid v yakomu pri propuskanni elektrichnogo rozryadu cherez sumish amiaku metanu pari vodi i vodnyu utvorilisya aminokisloti sho dovodilo mozhlivist yihnogo sintezu v pervinnij atmosferi Zemli Rozglyanuv mozhlivist zanesennya organichnoyi rechovini na poverhnyu i v atmosferu Zemli meteoritami vuglistih hondritiv Rozrobiv metod viznachennya temperaturi vodi v davnih okeanah v rizni geologichni epohi shlyahom vimiryuvannya vmistu izotopiv kisnyu v osadah cej metod zasnovanij na zalezhnosti rozchinnosti vuglekislogo kalciyu vid izotopnogo skladu vhidnogo v nogo Oksigenu i na chutlivosti cogo efektu do temperaturi Uspishno zastosuvav cej metod dlya vivchennya okeaniv krejdovogo i yurskogo periodiv Buv odnim z iniciatoriv doslidzhen planetnih til za dopomogoyu kosmichnih litalnih aparativ v SShA Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva ta Shvedskoyi korolivskoyi AN Nobelivska premiya z himiyi 1934 medal V Gibbsa 1934 ta medal Dzh Pristli 1973 Amerikanskogo himichnogo tovaristva medal Devi 1940 medal Bendzhamina Franklina Institutu Franklina 1943 premiya A Gamiltona Kolumbijskogo universitetu 1961 medali Dzh Lourensa Smita Nacionalnoyi AN SShA 1962 Parizkogo universitetu 1964 Nacionalna naukova medal uryadu SShA 1964 Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1966 medal F Leonarda Amerikanskogo meteoritnogo tovaristva 1969 Zolota medal Amerikanskogo institutu himikiv 1972 medal Za vidatni naukovi dosyagnennya NASA 1973 Div takozhred Eksperiment Millera Yuri 4716 Yuri 8 Yuriyit mineral Primitkired a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Rice R E Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https www lpi usra edu science staff register a b v g NNDB 2002 d Track Q1373513 http centuryarchives org wpca wp content uploads 2016 10 cent nobelist webversion pdf Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannyared Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Yuri Herold Klejton Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros nbsp Ce nezavershena stattya pro himika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Garold Klejton Yuri amp oldid 43351429