Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гаочан (кит.: 高昌; піньїнь: Gāochāng) — стародавня військова колонія, заснована гунськими правителями у I ст. до н. е. в Турфанській западині, за 30 км від сучасного Турфану. Один з перших центрів буддизму на території Китаю (поблизу — Безекликська печера тисячі будд). Руїни вперше були досліджені на початку XX століття Альбертом фон Лекока.
| Гаочан кит. 高昌故城 | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 42°51′10″ пн. ш. 89°31′45″ сх. д. / 42.852777777778° пн. ш. 89.529166666667° сх. д. | ||||
| Країна |  КНР | |||
| Адмінодиниця | Сіньцзян-Уйгурський автономний район | |||
| Площа | 459,97 га і 51 207,8 га | |||
| Часовий пояс | (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) | |||
| OSM | ↑153310 ·R (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Гаочан у Вікісховищі | ||||
У I ст. н. е. китайська держава Хань під час свого першого завоювання Західного Краю заснувала серед місцевих тохарських міст-держав своє військове поселення в Турфані. 420 р. колонія китайських поселенців Гаочан добровільно визнала над собою владу держави Північна Лян. У 437 р. китаєць захопив владу в місті та відокремився від гунської держави Північна Лян, розташованої в коридорі Хесі (провінція Ганьсу). Таким чином він фактично заснував самостійну державу Гаочан. У 439 р. держава Північна Лян була завойована табгачсько-китайською державою Північного Китаю Тоба-Вей і її гунські правителі рушили на захід, шукаючи нових земель. 442 р. вони захопили Гаочан, вигнавши Гань Шуаня, і стали там правити. У 460 р. оаза була взята жужаньськими військами, які перебили місцевих гунів та віддали владу династії переселенців з Китаю. Кілька разів правителі Гаочану визнавали себе васалами жужанів, , ефталітів, тюрків та китайських держав, бажаючи зберегти свій суверенітет. Гаочан був державою, що входила у Великий Шовковий Шлях, і розбагатіла на торговельній діяльності. На початку 6 ст. Гаочан підкорив своїй владі всі дрібні міста і князівства Турфану.
Після заснування у Китаї династії Тан в Гаочан стали стікатися прихильники скинутої династії Суй. У 628 р. через Гаочан проїжджав відомий паломник Сюаньцзан. У 640 р., як пише Л. Н. Гумільов, місто зазнав нападу армії танського імператора: Імперські війська підійшли до столиці, засипали рів і закидали місто камінням з облогових знарядь. Молодий князь з'явився у імперський табір, благаючи прийняти капітуляцію, але головнокомандувач дав сигнал до нападу, і з Гаочаном було покінчено. Швидкість, з якою імперська армія взяла гаочанську фортецю, справила на місцевих жителів неабияке враження. Двадцять два міста здалися без бою.
Розорена Гаочан була перетворена на фортецю Танської імперії (під назвою Січжоу). У зв'язку з наступом пустелі оаза знелюдніла та остаточно залишена жителями у XIV столітті.
Князі Гаочану
- — 437—442
Гунська династія
- — 442—444
- — 444—460
Династія Кань
- — 460—477
- — 477—478
- — 478—488(491)
Династія Чжан
- — 488(491)-496
Династія Ма
- — 496—501
Династія Цюй
- — 501—525
- — 525—530
- — 530—548
- — 548—550
- ім'я невідоме — 550—554
- — 555—560
- — 560—601
- — 601—613
Невідома династія
- ім'я невідоме — 613—619
Династія Цюй
- — 619—623 (вдруге)
- — 623—640
- — 640
Джерела
- Л. Н. Гумилев. Хунны в Китае. Санкт-Петербург. «Абрис». 1994. 272с. с.143,163,175,182,200.
- Л. Н. Гумилев. Древние тюрки. Москва. Айрис-пресс. 2012. 560с. с.247-249.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Березень 2010) |
 | Це незавершена стаття з китайської історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaochan kit 高昌 pinyin Gaochang starodavnya vijskova koloniya zasnovana gunskimi pravitelyami u I st do n e v Turfanskij zapadini za 30 km vid suchasnogo Turfanu Odin z pershih centriv buddizmu na teritoriyi Kitayu poblizu Bezeklikska pechera tisyachi budd Ruyini vpershe buli doslidzheni na pochatku XX stolittya Albertom fon Lekoka Gaochan kit 高昌故城 Osnovni dani42 51 10 pn sh 89 31 45 sh d 42 852777777778 pn sh 89 529166666667 sh d 42 852777777778 89 529166666667 Krayina KNRAdminodinicya Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajonPlosha 459 97 ga i 51 207 8 gaChasovij poyas UTC 8 Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon OSM 153310 R Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Miska vlada Mapa Gaochan u Vikishovishi Ruyini Gaochana U I st n e kitajska derzhava Han pid chas svogo pershogo zavoyuvannya Zahidnogo Krayu zasnuvala sered miscevih toharskih mist derzhav svoye vijskove poselennya v Turfani 420 r koloniya kitajskih poselenciv Gaochan dobrovilno viznala nad soboyu vladu derzhavi Pivnichna Lyan U 437 r kitayec Gan Shuan zahopiv vladu v misti ta vidokremivsya vid gunskoyi derzhavi Pivnichna Lyan roztashovanoyi v koridori Hesi provinciya Gansu Takim chinom vin faktichno zasnuvav samostijnu derzhavu Gaochan U 439 r derzhava Pivnichna Lyan bula zavojovana tabgachsko kitajskoyu derzhavoyu Pivnichnogo Kitayu Toba Vej i yiyi gunski praviteli rushili na zahid shukayuchi novih zemel 442 r voni zahopili Gaochan vignavshi Gan Shuanya i stali tam praviti U 460 r oaza bula vzyata zhuzhanskimi vijskami yaki perebili miscevih guniv ta viddali vladu dinastiyi pereselenciv z Kitayu Kilka raziv praviteli Gaochanu viznavali sebe vasalami zhuzhaniv tele eftalitiv tyurkiv ta kitajskih derzhav bazhayuchi zberegti svij suverenitet Gaochan buv derzhavoyu sho vhodila u Velikij Shovkovij Shlyah i rozbagatila na torgovelnij diyalnosti Na pochatku 6 st Gaochan pidkoriv svoyij vladi vsi dribni mista i knyazivstva Turfanu Pislya zasnuvannya u Kitayi dinastiyi Tan v Gaochan stali stikatisya prihilniki skinutoyi dinastiyi Suj U 628 r cherez Gaochan proyizhdzhav vidomij palomnik Syuanczan U 640 r yak pishe L N Gumilov misto zaznav napadu armiyi tanskogo imperatora Imperski vijska pidijshli do stolici zasipali riv i zakidali misto kaminnyam z oblogovih znaryad Molodij knyaz z yavivsya u imperskij tabir blagayuchi prijnyati kapitulyaciyu ale golovnokomanduvach dav signal do napadu i z Gaochanom bulo pokincheno Shvidkist z yakoyu imperska armiya vzyala gaochansku fortecyu spravila na miscevih zhiteliv neabiyake vrazhennya Dvadcyat dva mista zdalisya bez boyu Kitajski zavoyuvannya v 7 st Rozorena Gaochan bula peretvorena na fortecyu Tanskoyi imperiyi pid nazvoyu Sichzhou U zv yazku z nastupom pusteli oaza znelyudnila ta ostatochno zalishena zhitelyami u XIV stolitti Knyazi Gaochanured Gan Shuan 437 442 Gunska dinastiya Uhoj 442 444 Anchzhou 444 460 Dinastiya Kan Kan Bochzhou 460 477 Kan Ichen 477 478 Kan Shouguj 478 488 491 Dinastiya Chzhan Chzhan Menmin 488 491 496 Dinastiya Ma Ma Zhu 496 501 Dinastiya Cyuj Cyuj Czya 501 525 Cyuj Guan 525 530 Cyuj Czyan 530 548 Cyuj Syuansi 548 550 im ya nevidome 550 554 Cyuj Baomao 555 560 Cyuj Cyangu 560 601 Cyuj Boya 601 613 Nevidoma dinastiya im ya nevidome 613 619 Dinastiya Cyuj Cyuj Boya 619 623 vdruge Cyuj Ventaj 623 640 Cyuj Chzhishen 640Dzherelared L N Gumilev Hunny v Kitae Sankt Peterburg Abris 1994 272s s 143 163 175 182 200 L N Gumilev Drevnie tyurki Moskva Ajris press 2012 560s s 247 249 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gaochan Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Berezen 2010 nbsp Ce nezavershena stattya z kitajskoyi istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gaochan amp oldid 43592642