Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2018) |
Гайнріх Ламмаш (нім. Heinrich Lammasch; 21 травня 1853, Зайтенштеттен, Австрійська імперія — 6 січня 1920, Зальцбург, Австрія) — австро-угорський і австрійський державний і громадський діяч, останній міністр-президент Цислейтанії. Видатний юрист, фахівець з кримінального, державного і міжнародного права. Був відомий як переконаний пацифіст і прихильник нейтралітету Австрії.
Гайнріх Ламмаш нім. Heinrich Lammasch | |
28 жовтня 1918 — 11 листопада 1918 | |
---|---|
Попередник: | Макс Гусарек фон Гейнлейн |
Спадкоємець: | посаду скасовано |
Народження: | 21 травня 1853 Зайтенштеттен, Амштеттен, Нижня Австрія, Австрія[1] |
Смерть: | 6 січня 1920 (66 років) Зальцбург, Австрія |
Поховання: | Кладовище Бад-Ішль |
Країна: | Австрія |
Освіта: | Віденський університет |
Медіафайли у Вікісховищі |
Кар'єра до Першої світової війни
Народився в Зайтенштеттені, в сім'ї нотаріуса Гайнріха Ламмаша (1823-1865) і Анни з Шауенштайнів (1829-1891). Незабаром після народження сина сім'я переселилася в Вінер-Нойштадт, а потім до Відня. Вивчав юриспруденцію в Віденському університеті. У 1876 році здобув ступінь кандидата юридичних наук. Кілька місяців провів у Німеччині, Франції та Великій Британії. З 1879 року — доцент юридичного факультету Віденського університету, фахівець з кримінального права. З 1882 року — професор. У 1885 році запрошений завідувачем кафедри кримінального права, філософії права та міжнародного права Інсбруцького університету. У 1889 році повернувся на роботу до Віденського університету. Сфера головних наукових інтересів Ламмаша — догматика кримінального права, право видачі та право притулку.
У 1899 і 1907 роках консультант австро-угорської делегації на Гаазьких мирних конференціях. З 1899 року член Постійної палати третейського суду в Гаазі, брав участь у вирішенні міжнародних суперечок. Тричі обирався головою Палати. Був юридичним консультантом ерцгерцога Франца Фердинанда. У 1899 році запрошений імператором Францем Йосифом I в Палату панів (Heerenhaus) парламенту Цислейтанії. У 1906-1912 роках працював над проєктом нового австрійського кримінального права (який, проте, не був затверджений). Проявив себе як помірний консерватор, виступав проти загального виборчого права, введеного в Цислейтанії в 1907 році.
Війна
Перед війною виступав за розрив союзу з Німеччиною і зближення з Антантою. Війну спочатку розглядав як оборонну, відкидаючи загарбницькі домагання австро-угорської монархії. Потім був членом руху на захист миру; генеральний штаб вимагав його арешту. Вважав, що після закінчення війни злочини австро-угорської армії проти мирного населення повинні стати предметом міжнародного переслідування.
У липні 1917 році розглядався як кандидат на пост міністра-президента.
У жовтні 1917 — лютому 1918 р. в австро-угорської еліти активно обговорювалася можливість укладення мирної угоди з Антантою, Ламмаш виступав одним з лідерів «партії миру». Взаємодіяв з пацифістською групою, яка склалася навколо підприємця Юліуса Майнля. В опублікованому в 1917 меморандумі, присвяченому міжнародному праву після війни, вимагав створення міжнародної організації, багато в чому перегукуючись з ідеями президента США Вудро Вільсона про створення Ліги Націй. Робив спроби встановити контакти з Вільсоном через швейцарського священника-пацифіста Георга Геррона, однак зазнав невдачі.
«Міністерство ліквідації»
27 жовтня 1918 року Ламмаш призначений імператором Карлом I міністром-президентом Цислейтанії замість барона Макса Гусарека фон Гейнлейна. Призначенням відомого пацифіста главою уряду Австрія прагнула подати зовнішньому світу сигнал про готовність завершити війну. Віденська газета «Neue Freie Presse» негайно назвала нового міністра-президента «ліквідатором старої Австрії» («Liquidator des alten Österreich»). З 30 жовтня австрійською державою фактично почав керувати інший уряд — сформований Тимчасовими національними зборами Німецької Австрії кабінет Карла Реннера; в інших частинах імперії почали формуватися власні національні органи влади.
9 листопада відрікся від престолу німецький імператор Вільгельм II. У цей самий день уряд Ламмаша провів два засідання, присвячені обговоренню майбутнього державного устрою Австрії, в яких представниками Німецької Австрії були Карл Реннер і Карл Зейц. Передбачалося проголошення імператора нової держави. Однак на наступний день, 10 листопада, Реннер вніс у Тимчасові національні збори пропозицію про проголошення республіки. Ламмаш вступив в переговори з імператором та імператрицею Зітою.
11 листопада оголошено заяву імператора про те, що він «відсторонюється від управління державою» (пізніше Карл стверджував, що зробив заяву під тиском і в жодному разі не відмовився б на довгий строк від прав суверена). 12 листопада в Австрії проголошена республіка.
Австрійська республіка
Після закінчення війни Ламмаш брав участь у виробленні Статуту Ліги Націй. Як експерт брав участь у роботі австрійської делегації при виробленні Сен-Жерменського миру. Виступав за створення незалежної «Східно-альпійської республіки» в Південному Тіролі, на який заявила претензії Італія. На противагу руху до об'єднання з Німеччиною виступав за збереження Австрії як нейтральної держави.
У 1920 році помер в Зальцбурзі від апоплексичного удару. Одним з небагатьох свідків похорону став Стефан Цвейг, який описав їх як «мізерні й сумні» («ärmlich und traurig»). У 1957 році останки Ламмаша перенесені в склеп в Бад-Ішлі.
Твори
- Grundriss des österreichischen Strafrechts. Duncker & Humblot, Leipzig 1899.
- Die Fortbildung des Völkerrechts durch die Haager Konferenz. Eigenverlag, Wien 1900.
- Die Rechtskraft internationaler Schiedssprüche. Aschehoug, Kristiania 1913.
- Das Völkerrecht nach dem Kriege. Aschehoug, Kristiania 1917.
- Der Friedensverband der Staaten. Der Neue Geist, Leipzig 1919.
- Der Völkerverbund zur Bewahrung des Friedens. 1919.
- Europas elfte Stunde. 1919.
- Woodrow Wilsons Friedensplan. 1919.
- Völkerbund oder Völkermord. 1920.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118726110 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Dieter Köberl: Zum Wohle Österreichs. Feuilleton zum 90. Todestag Heinrich Lammaschs. In: Die Furche, Nr. 7/2010, 18. Februar 2010, S. 13. (Online: PDF, 1 S. auf der Website des Austria-Lexikon.)
- Dieter Köberl: Festschrift zur Enthüllung einer Gedenktafel am Geburtshaus von Heinrich Lammasch in Seitenstetten am 20. April 2008. Hrsg. von: Verein der Altseitenstettner, Stift Seitenstetten, Marktgemeinde Seitenstetten, 2008 (Online: PDF; 901 KB).
- Gerhard Oberkofler: Neutralität «zum Wohle Österreichs selbst und der Erhaltung des europäischen Friedens». Ein Grundgedanke von Heinrich Lammasch. In: Mitteilungen der Alfred Klahr Gesellschaft, Nr. 3/2005 * * Gerhard Oberkofler, Eduard Rabofsky: Heinrich Lammasch (1853—1920). Notizen zur akademischen Laufbahn des großen österreichischen Völker- und Strafrechtsgelehrten. Archiv der Leopold-Franzens-Universität, Innsbruck 1993.
- Stephan Verosta: Theorie und Realität von Bündnissen. Heinrich Lammasch, Karl Renner und der Zweibund (1897—1914). Europa-Verlag, Wien 1971.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2018 Gajnrih Lammash nim Heinrich Lammasch 21 travnya 1853 Zajtenshtetten Avstrijska imperiya 6 sichnya 1920 Zalcburg Avstriya avstro ugorskij i avstrijskij derzhavnij i gromadskij diyach ostannij ministr prezident Cislejtaniyi Vidatnij yurist fahivec z kriminalnogo derzhavnogo i mizhnarodnogo prava Buv vidomij yak perekonanij pacifist i prihilnik nejtralitetu Avstriyi Gajnrih Lammash nim Heinrich LammaschGajnrih Lammash 28 zhovtnya 1918 11 listopada 1918 Poperednik Maks Gusarek fon Gejnlejn Spadkoyemec posadu skasovano Narodzhennya 21 travnya 1853 1853 05 21 Zajtenshtetten Amshtetten Nizhnya Avstriya Avstriya 1 Smert 6 sichnya 1920 1920 01 06 66 rokiv Zalcburg AvstriyaPohovannya Kladovishe Bad IshlKrayina AvstriyaOsvita Videnskij universitet Mediafajli b u VikishovishiKar yera do Pershoyi svitovoyi vijniNarodivsya v Zajtenshtetteni v sim yi notariusa Gajnriha Lammasha 1823 1865 i Anni z Shauenshtajniv 1829 1891 Nezabarom pislya narodzhennya sina sim ya pereselilasya v Viner Nojshtadt a potim do Vidnya Vivchav yurisprudenciyu v Videnskomu universiteti U 1876 roci zdobuv stupin kandidata yuridichnih nauk Kilka misyaciv proviv u Nimechchini Franciyi ta Velikij Britaniyi Z 1879 roku docent yuridichnogo fakultetu Videnskogo universitetu fahivec z kriminalnogo prava Z 1882 roku profesor U 1885 roci zaproshenij zaviduvachem kafedri kriminalnogo prava filosofiyi prava ta mizhnarodnogo prava Insbruckogo universitetu U 1889 roci povernuvsya na robotu do Videnskogo universitetu Sfera golovnih naukovih interesiv Lammasha dogmatika kriminalnogo prava pravo vidachi ta pravo pritulku U 1899 i 1907 rokah konsultant avstro ugorskoyi delegaciyi na Gaazkih mirnih konferenciyah Z 1899 roku chlen Postijnoyi palati tretejskogo sudu v Gaazi brav uchast u virishenni mizhnarodnih superechok Trichi obiravsya golovoyu Palati Buv yuridichnim konsultantom ercgercoga Franca Ferdinanda U 1899 roci zaproshenij imperatorom Francem Josifom I v Palatu paniv Heerenhaus parlamentu Cislejtaniyi U 1906 1912 rokah pracyuvav nad proyektom novogo avstrijskogo kriminalnogo prava yakij prote ne buv zatverdzhenij Proyaviv sebe yak pomirnij konservator vistupav proti zagalnogo viborchogo prava vvedenogo v Cislejtaniyi v 1907 roci VijnaPered vijnoyu vistupav za rozriv soyuzu z Nimechchinoyu i zblizhennya z Antantoyu Vijnu spochatku rozglyadav yak oboronnu vidkidayuchi zagarbnicki domagannya avstro ugorskoyi monarhiyi Potim buv chlenom ruhu na zahist miru generalnij shtab vimagav jogo areshtu Vvazhav sho pislya zakinchennya vijni zlochini avstro ugorskoyi armiyi proti mirnogo naselennya povinni stati predmetom mizhnarodnogo peresliduvannya U lipni 1917 roci rozglyadavsya yak kandidat na post ministra prezidenta U zhovtni 1917 lyutomu 1918 r v avstro ugorskoyi eliti aktivno obgovoryuvalasya mozhlivist ukladennya mirnoyi ugodi z Antantoyu Lammash vistupav odnim z lideriv partiyi miru Vzayemodiyav z pacifistskoyu grupoyu yaka sklalasya navkolo pidpriyemcya Yuliusa Majnlya V opublikovanomu v 1917 memorandumi prisvyachenomu mizhnarodnomu pravu pislya vijni vimagav stvorennya mizhnarodnoyi organizaciyi bagato v chomu peregukuyuchis z ideyami prezidenta SShA Vudro Vilsona pro stvorennya Ligi Nacij Robiv sprobi vstanoviti kontakti z Vilsonom cherez shvejcarskogo svyashennika pacifista Georga Gerrona odnak zaznav nevdachi Ministerstvo likvidaciyi 27 zhovtnya 1918 roku Lammash priznachenij imperatorom Karlom I ministrom prezidentom Cislejtaniyi zamist barona Maksa Gusareka fon Gejnlejna Priznachennyam vidomogo pacifista glavoyu uryadu Avstriya pragnula podati zovnishnomu svitu signal pro gotovnist zavershiti vijnu Videnska gazeta Neue Freie Presse negajno nazvala novogo ministra prezidenta likvidatorom staroyi Avstriyi Liquidator des alten Osterreich Z 30 zhovtnya avstrijskoyu derzhavoyu faktichno pochav keruvati inshij uryad sformovanij Timchasovimi nacionalnimi zborami Nimeckoyi Avstriyi kabinet Karla Rennera v inshih chastinah imperiyi pochali formuvatisya vlasni nacionalni organi vladi 9 listopada vidriksya vid prestolu nimeckij imperator Vilgelm II U cej samij den uryad Lammasha proviv dva zasidannya prisvyacheni obgovorennyu majbutnogo derzhavnogo ustroyu Avstriyi v yakih predstavnikami Nimeckoyi Avstriyi buli Karl Renner i Karl Zejc Peredbachalosya progoloshennya imperatora novoyi derzhavi Odnak na nastupnij den 10 listopada Renner vnis u Timchasovi nacionalni zbori propoziciyu pro progoloshennya respubliki Lammash vstupiv v peregovori z imperatorom ta imperatriceyu Zitoyu 11 listopada ogolosheno zayavu imperatora pro te sho vin vidstoronyuyetsya vid upravlinnya derzhavoyu piznishe Karl stverdzhuvav sho zrobiv zayavu pid tiskom i v zhodnomu razi ne vidmovivsya b na dovgij strok vid prav suverena 12 listopada v Avstriyi progoloshena respublika Avstrijska respublikaPislya zakinchennya vijni Lammash brav uchast u viroblenni Statutu Ligi Nacij Yak ekspert brav uchast u roboti avstrijskoyi delegaciyi pri viroblenni Sen Zhermenskogo miru Vistupav za stvorennya nezalezhnoyi Shidno alpijskoyi respubliki v Pivdennomu Tiroli na yakij zayavila pretenziyi Italiya Na protivagu ruhu do ob yednannya z Nimechchinoyu vistupav za zberezhennya Avstriyi yak nejtralnoyi derzhavi U 1920 roci pomer v Zalcburzi vid apopleksichnogo udaru Odnim z nebagatoh svidkiv pohoronu stav Stefan Cvejg yakij opisav yih yak mizerni j sumni armlich und traurig U 1957 roci ostanki Lammasha pereneseni v sklep v Bad Ishli TvoriGrundriss des osterreichischen Strafrechts Duncker amp Humblot Leipzig 1899 Die Fortbildung des Volkerrechts durch die Haager Konferenz Eigenverlag Wien 1900 Die Rechtskraft internationaler Schiedsspruche Aschehoug Kristiania 1913 Das Volkerrecht nach dem Kriege Aschehoug Kristiania 1917 Der Friedensverband der Staaten Der Neue Geist Leipzig 1919 Der Volkerverbund zur Bewahrung des Friedens 1919 Europas elfte Stunde 1919 Woodrow Wilsons Friedensplan 1919 Volkerbund oder Volkermord 1920 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118726110 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaDieter Koberl Zum Wohle Osterreichs Feuilleton zum 90 Todestag Heinrich Lammaschs In Die Furche Nr 7 2010 18 Februar 2010 S 13 Online PDF 1 S auf der Website des Austria Lexikon Dieter Koberl Festschrift zur Enthullung einer Gedenktafel am Geburtshaus von Heinrich Lammasch in Seitenstetten am 20 April 2008 Hrsg von Verein der Altseitenstettner Stift Seitenstetten Marktgemeinde Seitenstetten 2008 Online PDF 901 KB Gerhard Oberkofler Neutralitat zum Wohle Osterreichs selbst und der Erhaltung des europaischen Friedens Ein Grundgedanke von Heinrich Lammasch In Mitteilungen der Alfred Klahr Gesellschaft Nr 3 2005 Gerhard Oberkofler Eduard Rabofsky Heinrich Lammasch 1853 1920 Notizen zur akademischen Laufbahn des grossen osterreichischen Volker und Strafrechtsgelehrten Archiv der Leopold Franzens Universitat Innsbruck 1993 Stephan Verosta Theorie und Realitat von Bundnissen Heinrich Lammasch Karl Renner und der Zweibund 1897 1914 Europa Verlag Wien 1971