Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гайдар Єго р Тиму рович Гайда р 9 березня 1956 19560309 Москва РРФСР С

Гайдар Єгор Тимурович

Гайдар Єгор Тимурович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гайдар.

Єго́р Тиму́рович Гайда́р (9 березня 1956(19560309), Москва, РРФСР, СРСР — 16 грудня 2009, Одинцово, Росія) — російський державний діяч і економіст. Один з ідеологів і керівників ринкових реформ початку 1990-х у Росії, які отримали назву «Шокова терапія». Директор Інституту економіки перехідного періоду (ІЕПП) (1992–1993, 1994–2009).

Гайдар Єгор Тимурович
рос. Егор Тимурович Гайдар
image
Народився 19 березня 1956(1956-03-19)[1][3][…]
Москва, СРСР
Помер 16 грудня 2009(2009-12-16)[1][…] (53 роки)
Одинцово, Московська область, Росія
·набряк
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна image Росія
image СРСР
Діяльність економіст, політик, професор, журналіст, депутат Державної Думи РФ
Alma mater d
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Знання мов російська[3][5]
Заклад Дюкський університет і Вища школа економіки (Москва)
Членство d і d
Посада Заступник голови Уряду Росії, голова Уряду Російської Федерації, d, d і депутат Державної Думи РФ[d]
Партія КПРС, d і Союз правих сил
Конфесія агностицизм
Батько Гайдар Тимур Аркадійович
Мати d
Діти Гайдар Марія Єгорівна
Автограф image
Нагороди
IMDb ID 2798299

У 1991–1993 роках займав високі пости в уряді Росії (в тому числі в.о. прем'єр-міністра).

Біографія

Народився 19 березня 1956 року в Москві. Його батько, Тимур Гайдар, — міжнародний військовий кореспондент «Правди», контр-адмірал, — син відомого радянського письменника Аркадія Гайдара від його першої дружини Лії Лазарівни Соломянської. Мати — Аріадна Павлівна Бажова, дочка письменника Павла Бажова. Таким чином, Єгор Гайдар був онуком двох відомих радянських письменників.

1978 року закінчив Економічний факультет Московського державного університету.

Впродовж 1978–1980 років навчався в аспірантурі МГУ під керівництвом академіка Станіслава Шаталіна, захистив кандидатську дисертацію з економічних наук. Тема дисертації: «Оцінночні показники в механізмі господарського розрахунку виробничих об'єднань (підприємств)». Вступив в КПРС

З 1980 року працював в Інституті системних досліджень Академії наук СРСР.

1983–1985 — експерт Державної комісії при Юрію Андропову з можливостей господарських реформ в рамках соціалістичної економіки.

1986–1987 — старший науковий співробітник Інституту економіки і прогнозування науково-технічного прогресу АН СРСР.

1987–1990 — завідувач відділом економічної політики в журналі ЦК КПРС «Комуніст».

1990 року завідує відділом економіки газети «Правда», захистив докторську дисертацію «Економічні реформи і ієрархічні структури», очолив Інститут економічної політики Академії народного господарства і АН СРСР.

1990–1991 — директор Інституту економічної політики Академії народного господарства СРСР.

З 6 листопада 1991 року до 2 березня 1992 року — заступник Голови Уряду Російською Федерації з питань економічної політики.

З 11 листопада 1991 до 19 лютого 1992 року — міністр економіки і фінансів РРФСР.

З 19 лютого 1992 року до 2 квітня 1992 року — міністр фінансів Російської Федерації.

З 2 березня 1992 року до 15 грудня 1992 року — перший заступник Голови Уряду Російської Федерації.

З 15 червня до 15 грудня 1992 року — виконувач обов'язків Голови Уряду Російської Федерації.

1992–1993 і з 1994 до 16 грудня 2009 року — директор Інституту економіки перехідного періоду.

З 18 вересня 1993 до 20 січня 1994 року — перший заступник Голови Ради Міністрів — Уряду Російської Федерації (з 25 грудня 1993 року — Уряду Російської Федерації).

З 22 вересня 1993 року до 20 січня 1994 року — виконувач обов'язків міністра економіки Російської Федерації.

З грудня 1993 року до грудня 1995 року — депутат Державної думи Росії, з січня 1994 року — голова депутатської фракції .

1996–1999 — член ради директорів .

З грудня 1999 року до грудня 2003 року — депутат Державної думи від блоку «Союз правих сил».

2001 року увійшов до числа засновників журналу «Вісник Європи» XXI століття.

2003 року займався реанімацією економіки Іраку.

24 листопада 2006 року Єгор Гайдар був госпіталізований в одну з дублінських лікарень з симптомами важкого отруєння. А. Б. Чубайс пов'язав отруєння Гайдара із загибеллю Ганни Політковської і Олександра Литвиненка.

16 грудня 2009 року о 4 годині ранку Єгор Гайдар помер у своєму заміському будинку в Підмосков'ї. За інформацією російських ЗМІ причиною смерті став набряк легенів, викликаний ішемією міокарда.

Єгор Гайдар — автор більш ніж ста публикацій з економіки. Основні праці — «Економічні реформи та ієрархічні структури» (1990), «Держава та еволюція» (1996), «Дні поразок та перемог» (1996), «Аномалії економічного зростання» (1998), «Влада та власність» (2009).

Знання мов

Володів англійською, іспанською і сербохорватською мовами.

Родина

Був одружений другим шлюбом на дочці Аркадія Стругацького. Має двох рідних синів, одного прийомного сина і рідну дочку від першого шлюбу — Марію, яка є опозиційним політиком путінському режиму.

Бібліографія

Праці

  1. Гайдар Е. Т. Государство и эволюция, Издательство: «Норма», 1997.
  2. Гайдар Е. Т. Дни поражений и побед, Вагриус, 1997.
  3. в 2-х книгах. Серия «Россия XX век. Документы» (Гайдар — один з авторів-упорядниківй).
  4. Гайдар Е. Т. Долгое время. Россия в мире: очерки экономической истории, Москва, Дело, 2005.
  5. Гайдар Е. Т. Гибель империи. Уроки для современной России, Москва, «Российская политическая энциклопедия», 2006.

Рецензії

  • Анотація та уривки з книги «Долгое время. Россия в мире: очерки экономической истории» [ 12 грудня 2009 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119379228 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Kramer A. E. Russia’s Market Reform Architect Dies at 53 // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2009. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
    d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q54837d:Track:Q18193729d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q60d:Track:Q11299
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 28 лютого 2009.
  7. . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 28 лютого 2009.
  8. . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 28 лютого 2009.
  9. . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 28 лютого 2009.
  10. . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 28 лютого 2009.
  11. . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 28 лютого 2009.
  12. . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 28 лютого 2009.
  13. . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 28 лютого 2009.
  14. . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 28 лютого 2009.
  15. . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 28 лютого 2009.
  16. . РИА Новости. 29.11.2006. Архів оригіналу за 21.12.2007.

Посилання

  • Біографія Є.Гайдара на стор. Ін-та економіки перхідного періоду [ 12 грудня 2009 у Wayback Machine.]
  • Єгор Гайдар. Як це було?
  • Найкращі люди меншості — «День», № 231, 19.12.2009(укр.)
  • Валерія Новодворська: Военная тайна Егора Гайдара — Grani.Ru, 18.12.2009 [ 21 грудня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  • Є.Альбац, Д.Докучаєв. Последний гений эпохи [ 3 лютого 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  • Ю. М. Лужков, Г. Х. Попов: Еще одно слово о Гайдаре. — МК, 21.01.2010 [ 3 лютого 2010 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gajdar Yego r Timu rovich Gajda r 9 bereznya 1956 19560309 Moskva RRFSR SRSR 16 grudnya 2009 Odincovo Rosiya rosijskij derzhavnij diyach i ekonomist Odin z ideologiv i kerivnikiv rinkovih reform pochatku 1990 h u Rosiyi yaki otrimali nazvu Shokova terapiya Direktor Institutu ekonomiki perehidnogo periodu IEPP 1992 1993 1994 2009 Gajdar Yegor Timurovichros Egor Timurovich GajdarNarodivsya 19 bereznya 1956 1956 03 19 1 3 Moskva SRSRPomer 16 grudnya 2009 2009 12 16 1 53 roki Odincovo Moskovska oblast Rosiya nabryakPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosiya SRSRDiyalnist ekonomist politik profesor zhurnalist deputat Derzhavnoyi Dumi RFAlma mater dNaukovij stupin doktor ekonomichnih nauk d Znannya mov rosijska 3 5 Zaklad Dyukskij universitet i Visha shkola ekonomiki Moskva Chlenstvo d i dPosada Zastupnik golovi Uryadu Rosiyi golova Uryadu Rosijskoyi Federaciyi d d i deputat Derzhavnoyi Dumi RF d Partiya KPRS d i Soyuz pravih silKonfesiya agnosticizmBatko Gajdar Timur ArkadijovichMati dDiti Gajdar Mariya YegorivnaAvtografNagorodi Shkilna medalIMDb ID 2798299Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U 1991 1993 rokah zajmav visoki posti v uryadi Rosiyi v tomu chisli v o prem yer ministra BiografiyaNarodivsya 19 bereznya 1956 roku v Moskvi Jogo batko Timur Gajdar mizhnarodnij vijskovij korespondent Pravdi kontr admiral sin vidomogo radyanskogo pismennika Arkadiya Gajdara vid jogo pershoyi druzhini Liyi Lazarivni Solomyanskoyi Mati Ariadna Pavlivna Bazhova dochka pismennika Pavla Bazhova Takim chinom Yegor Gajdar buv onukom dvoh vidomih radyanskih pismennikiv 1978 roku zakinchiv Ekonomichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu Vprodovzh 1978 1980 rokiv navchavsya v aspiranturi MGU pid kerivnictvom akademika Stanislava Shatalina zahistiv kandidatsku disertaciyu z ekonomichnih nauk Tema disertaciyi Ocinnochni pokazniki v mehanizmi gospodarskogo rozrahunku virobnichih ob yednan pidpriyemstv Vstupiv v KPRS Z 1980 roku pracyuvav v Instituti sistemnih doslidzhen Akademiyi nauk SRSR 1983 1985 ekspert Derzhavnoyi komisiyi pri Yuriyu Andropovu z mozhlivostej gospodarskih reform v ramkah socialistichnoyi ekonomiki 1986 1987 starshij naukovij spivrobitnik Institutu ekonomiki i prognozuvannya naukovo tehnichnogo progresu AN SRSR 1987 1990 zaviduvach viddilom ekonomichnoyi politiki v zhurnali CK KPRS Komunist 1990 roku zaviduye viddilom ekonomiki gazeti Pravda zahistiv doktorsku disertaciyu Ekonomichni reformi i iyerarhichni strukturi ocholiv Institut ekonomichnoyi politiki Akademiyi narodnogo gospodarstva i AN SRSR 1990 1991 direktor Institutu ekonomichnoyi politiki Akademiyi narodnogo gospodarstva SRSR Z 6 listopada 1991 roku do 2 bereznya 1992 roku zastupnik Golovi Uryadu Rosijskoyu Federaciyi z pitan ekonomichnoyi politiki Z 11 listopada 1991 do 19 lyutogo 1992 roku ministr ekonomiki i finansiv RRFSR Z 19 lyutogo 1992 roku do 2 kvitnya 1992 roku ministr finansiv Rosijskoyi Federaciyi Z 2 bereznya 1992 roku do 15 grudnya 1992 roku pershij zastupnik Golovi Uryadu Rosijskoyi Federaciyi Z 15 chervnya do 15 grudnya 1992 roku vikonuvach obov yazkiv Golovi Uryadu Rosijskoyi Federaciyi 1992 1993 i z 1994 do 16 grudnya 2009 roku direktor Institutu ekonomiki perehidnogo periodu Z 18 veresnya 1993 do 20 sichnya 1994 roku pershij zastupnik Golovi Radi Ministriv Uryadu Rosijskoyi Federaciyi z 25 grudnya 1993 roku Uryadu Rosijskoyi Federaciyi Z 22 veresnya 1993 roku do 20 sichnya 1994 roku vikonuvach obov yazkiv ministra ekonomiki Rosijskoyi Federaciyi Z grudnya 1993 roku do grudnya 1995 roku deputat Derzhavnoyi dumi Rosiyi z sichnya 1994 roku golova deputatskoyi frakciyi 1996 1999 chlen radi direktoriv Z grudnya 1999 roku do grudnya 2003 roku deputat Derzhavnoyi dumi vid bloku Soyuz pravih sil 2001 roku uvijshov do chisla zasnovnikiv zhurnalu Visnik Yevropi XXI stolittya 2003 roku zajmavsya reanimaciyeyu ekonomiki Iraku 24 listopada 2006 roku Yegor Gajdar buv gospitalizovanij v odnu z dublinskih likaren z simptomami vazhkogo otruyennya A B Chubajs pov yazav otruyennya Gajdara iz zagibellyu Ganni Politkovskoyi i Oleksandra Litvinenka 16 grudnya 2009 roku o 4 godini ranku Yegor Gajdar pomer u svoyemu zamiskomu budinku v Pidmoskov yi Za informaciyeyu rosijskih ZMI prichinoyu smerti stav nabryak legeniv viklikanij ishemiyeyu miokarda Yegor Gajdar avtor bilsh nizh sta publikacij z ekonomiki Osnovni praci Ekonomichni reformi ta iyerarhichni strukturi 1990 Derzhava ta evolyuciya 1996 Dni porazok ta peremog 1996 Anomaliyi ekonomichnogo zrostannya 1998 Vlada ta vlasnist 2009 Znannya movVolodiv anglijskoyu ispanskoyu i serbohorvatskoyu movami RodinaBuv odruzhenij drugim shlyubom na dochci Arkadiya Strugackogo Maye dvoh ridnih siniv odnogo prijomnogo sina i ridnu dochku vid pershogo shlyubu Mariyu yaka ye opozicijnim politikom putinskomu rezhimu BibliografiyaPraci Gajdar E T Gosudarstvo i evolyuciya Izdatelstvo Norma 1997 ISBN 5 87857 017 3 Gajdar E T Dni porazhenij i pobed Vagrius 1997 ISBN 5 7027 0497 5 v 2 h knigah Seriya Rossiya XX vek Dokumenty Gajdar odin z avtoriv uporyadnikivj Gajdar E T Dolgoe vremya Rossiya v mire ocherki ekonomicheskoj istorii Moskva Delo 2005 ISBN 5 7749 0389 3 Gajdar E T Gibel imperii Uroki dlya sovremennoj Rossii Moskva Rossijskaya politicheskaya enciklopediya 2006 ISBN 5 8243 0759 8 Recenziyi Anotaciya ta urivki z knigi Dolgoe vremya Rossiya v mire ocherki ekonomicheskoj istorii 12 grudnya 2009 u Wayback Machine PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119379228 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Kramer A E Russia s Market Reform Architect Dies at 53 The New York Times J Kahn Manhattan NYC New York Times Company A G Sulzberger 2009 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q54837d Track Q18193729d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q60d Track Q11299 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 CONOR Sl d Track Q16744133 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2009 RIA Novosti 29 11 2006 Arhiv originalu za 21 12 2007 PosilannyaBiografiya Ye Gajdara na stor In ta ekonomiki perhidnogo periodu 12 grudnya 2009 u Wayback Machine Yegor Gajdar Yak ce bulo Najkrashi lyudi menshosti Den 231 19 12 2009 ukr Valeriya Novodvorska Voennaya tajna Egora Gajdara Grani Ru 18 12 2009 21 grudnya 2009 u Wayback Machine ros Ye Albac D Dokuchayev Poslednij genij epohi 3 lyutogo 2010 u Wayback Machine ros Yu M Luzhkov G H Popov Eshe odno slovo o Gajdare MK 21 01 2010 3 lyutogo 2010 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ