Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гаври́лівка — село Надвірнянського району Івано-Франківської області. Входить до складу Переріслянської сільської громади.
| село Гаврилівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Івано-Франківська область | ||||
| Район | Надвірнянський район | ||||
| Громада | Переріслянська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1611 р | ||||
| Населення | 2767 | ||||
| Площа | 31.601 км² | ||||
| Густота населення | 87.56 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 78414 | ||||
| Телефонний код | +380 03475 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°41′20″ пн. ш. 24°43′15″ сх. д. / 48.68889° пн. ш. 24.72083° сх. д.Координати: 48°41′20″ пн. ш. 24°43′15″ сх. д. / 48.68889° пн. ш. 24.72083° сх. д. | ||||
| Водойми | Велесничка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | вул.Українська, 84, с.Гаврилівка Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78414 | ||||
| Карта | |||||
  Гаврилівка | |||||
 Гаврилівка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Розташування
Село розташоване за 18 км від Надвірної, 9 км від залізничної станції Цуцилів. Через село проходять автомобільні дороги місцевого обласного значення О 090101 (Богородчани—Ланчин) та О 091401 (Тлумач—Лісна Тарновиця).
Селом протікає річка Велесниця.
Історія
Поселення найдавніших людей на території села та його околиць
На території села та його околицях знайдено кам’яні знаряддя праці епохи неоліту. Це кремнієві сокири, наконечники списів, скребла, відщепи, кам'яні шліфовані сокири з циліндричним свердлінням. Найчастіше кам'яні знаряддя праці знаходять в урочищі в напрямку на село Волосів. На жаль археологічних досліджень на території села не проводилось, тому дослідження умовні і визначені на основі знайдених речових залишок.
Слов'янське городище на південній околиці села
Жителі Гаврилівки і сусідніх сіл Середній Майдан та Парище розповідають про давнє місто в урочищі Гупчин, що нібито існувало на однойменному пагорбі (зараз в межах території Середнього Майдана). В найменуванні простежуються назви Гупчин та Крамарське. Легенда говорить про таємниче зникнення його під землею. Зараз там знаходиться „бездонна яма”. Легенду в місцевого байкаря Івана Гараздюка переписав письменник Степан Пушик на початку 70-х років і опублікував в 1976 р. в журналі „Україна”. З історичної точки зору це могло бути слов'янське городище, торгово-ремісниче поселення. В силу історичних причин городище, яке можливо існувало в княжі часи, не переросло в місто, занепало і зникло.
Можливо, змінилися торгові шляхи, що раніше проходили через нього, чи в пізніші часи було зруйновано татарами, або феодальними усобицями. Більш вірогідною здається катастрофічна причина: провал під землю, землетрус. З даного питання джерела повністю відсутні. Можливо, легендарне місто слід шукати не на місці урочища Гупчин, а в урочищі Городишниця, що прилягає до Гаврилівки.
Виникнення села Гаврилівка і походження його назви
За даними дослідника краю П.С. Сіреджука в XVII ст. вперше згадується Слобода Майданська - Гаврилівка (1618р.). Слобода Майданська — це первинна назва села. Селяни — кріпаки, що втікали від польських феодалів, оселились в лісі на галявині, тобто на майдані. Поселення — слободи в перші роки існування позбавлялись податків, тобто були вільними. З часом їх теж закріпачували. Можливо, саме в цей час село змінило назву на Гаврилівка і вперше було зареєстровано в документах в 1618 році.
Отже, село виникло в кінці XVI - на початку XVII ст. Перші поселенці освоювали правий, вищий беріг річки Велеснички. Село розросталось вздовж річки з півночі на південь. Історично склались назви частин села: Горішня (південна, верхня) і Долішня (північна, нижня). Пізніше заселили лівий берег Велеснички—Луги. На лівому березі знаходиться частина села — Федорівка, що як і назва села має іменне походження.
Слід згадати, що на лівому березі річки територія, що тягнеться паралельно до села, називається Погар.
Збереглися перекази про спалення села татарами, від якого залишилось згарище — погар.
Теперішня назва села походить можливо від: першопоселенця Гаврила, від Гаврила із Слободи Майданської, від імені Архангела Гавриїла. Можна лише здогадуватись, адже переказів про назву села не виявлено.
Основними заняттями були рільництво і тваринництво. Про різні ремесла свідчать однойменні прізвища в селі: Коваль, Ткач, Ткачук, Сідляр, Боднар, Олійник, Мельник. Соціальні прізвища Слободяни нагадують про колишню вольницю-Слободу.
Торгівлю односельчани здійснювали, рухаючись „гостинцем" до Надвірної (сучасне шосе) та „гостинцем" до Станіславова повз урочище „коло Хреста" через село Камінну.
Сільське населення терпіло важкий, соціальний, національний та релігійний гніт, сплачуючи непосильні податки на користь феодала та держави, відробляючи повинності, зокрема панщину. В 1648 році під час Прикарпатської Хмельниччини до загону Семена Височана, що рухався через село з Отинії на штурм Пнівського замку, приєдналися і жителі с. Гаврилівки. Після відступу козаків з Галичини ці події відобразилися в скаргах польських володарів села на його жителів.
В селі побутує легенда про перехід через Гаврилівку Олекси Довбуша з побратимами. Це було в 1741 році, коли легендарний ватажок ішов з Маняви в село Голосків, щоб помститися панові Карпінському.
В часи польського панування в адміністративному відношенні село належало до Галицького повіту Руського Воєводства.
Внаслідок першого поділу Речі Посполитої Гаврилівка в складі Галичини потрапила під владу Австрійської імперії в межах Королівства Галіції та Лодомерії. Село входило до домінії Гаврилівка Станіславського циркулу (дистрикту або округу). Про що повідомляли Йосифінська та Францісканська метрики.
Провівши ряд реформ, австрійські власті не покращили становище українських селян.
Внаслідок шкільної реформи в селі на початку XIX ст. з'явилась парафіяльна школа.
Коли навесні 1848 року відбулася революція в Австрійській імперії, вона не обминула село.
В честь скасування панщини предки — односельчани виставили пам’ятні дерев’яні хрести. Один біля цвинтаря. Зараз там височать дві лини - свідки тих часів і пам'ятний хрест, відновлений в 1999 році. Другий хрест був поставлений на громадських землях (толоці). Це урочище і донині називається „коло Хреста". Хрест був відновлений силами місцевої молоді в 1990 році.
Внаслідок відсутності джерел невідомо, хто володів селом протягом XVII-XVIII століть. В XIX ст. володарями села були: граф Йосиф Коцебродський (згадується в 1832 році). З 1836 року володарем села був граф Фердинанд Баковський, в 1858 році володаркою села була графиня Марія Шептицька, в 1889 році селом володіла графиня Михайлина Коморовська і на зламі століть з 1899 року Анна з Квіцінських Єжова, вона була місцевою дідичкою до 1939 року.
На початку XX століття в 1913 році згадуються перші промислові підприємства в селі - ґуральня в урочищі „Газон", де і знаходився панський фільварок. Поміщицький маєток знаходився в с.Велесниця Нижня, що належала до доменії Гаврилівка.
Розвиток шкільництва у селі
Однокласна парафіяльна школа, що існувала при церкві, виникла в селі на початку XIX ст. (згадується в 1832 році). В школі тоді навчалось всього 20 учнів. Вчителем був о. Іоан Камінський. Перша світська школа знаходилась за р. Велесничкою в приватному будинку в межах колишньої тракторної бригади. Першим вчителем був Василь Лопатинський (згадка 1864 рік). Пізніше вчителем був Михайло Баран. В 1893 році була збудована нова школа. Першим її управителем (директором) був Василь Витвицький (1893-1903). Пізніше управителями школи були Іван Микитчук (1903 — 1905) та Микола Древницький (1905 - 1908). До Першої світової війни управителем школи був Юліан Сірецький, вчителями Марія з Гавриляков -Сірецька та Іван Пилип'як (уродженець Гаврилівки).
Церква Св. Арх. Михаїла була збудована в 1862 році, розписана в 1903 році. Це класична, дерев'яна українська церква з Хрестом в основі і п'ятьма куполами (банями), у пам'ять Христа і чотирьох євангелістів. В 1995 році було відкрито і освячено капличку, яка була збудована в ЗО—х роках XX ст. і знищена в радянський період. На початку 90-х років XX ст. в селі обійшлося без міжконфесійних суперечок. Церква спокійно перейшла в лоно УГКЦ. В 20 -40-х рр. при церкві існувало „ Братство свічкове мужчин і жінок".
В Австрійський та Польський періоди в селі існували інші конфесії та релігії. В 1923 році в селі було 80 римо-католиків та 38 іудаїстів. А в 1887 році в документах згадуються 6 акафистів.
Місцевий польський поміщик (дідич) Єж Андрій, двір якого знаходився в с. Велесниця Нижня в урочищі „ Огруд", володів в с. Гаврилівка 745 моргами землі (це „лан" від дороги на Волосів до земель села Парище) та фільварком (господарськими угіддями), де була ферма №1 в урочищі „Газон".
Історичні та пам'ятні місця
До історичних місць села відносяться: Гупчин — південна околиця, місце легендарного міста, торгово-ремісничого центру; урочище „коло Хреста” — місцевість, де знаходять кам'яні знаряддя праці, тут можливо була стоянка первісних людей; Погар або Погарі — лівий пагорб р.Велеснички, де колись існувало село, або частина села, що була спалена татарами.
Пам'ятними місцями є: Могила Українських Січових Стрільців; Меморіальна плита загиблим односельчанам в роки радянсько-німецької війни; Хрест на честь скасування панщини в 1948 році та дві липи на місцевому цвинтарі (Хрест відновлено в 1999р.); Хрест на честь скасування панщини в однойменному урочищі „коло Хреста" (Хрест відновлено в 1990 році.)
В культурно-етнографічному відношенні село розташоване в перехідній зоні. Тому переважають ознаки різних історико-етнографічних районів, менше проявляються елементи Бойківщини та Гуцульщини, більше Покуття та Опілля. На жаль, сучасна модернізація житла, побуту, одягу та використання літературної мови не дає можливості розрізнити особливостей місцевої етнокультури. Жителі села зберігають свої культурні традиції. В останні десятиліття вони почали забуватись. З відродженням української державності це питання знову стало актуальним.
Скасування панщини
17 квітня 1848 року австрійський імператор Фердинанд І Габсбурґ скасував панщину в Галичині. Цьому передувала революція в Австрійській імперії. На честь скасування панщини по всій Галичині селяни ставили Хрести Свободи. Вони, як правило, обсаджувалися по квадрату або кущами, або деревами. В Гаврилівці Хрест Свободи було поставлено біля епідемічного цвинтаря. Навколо Хреста було посаджено 4 липи, 2 з яких були зрізані в роки німецької окупації. Хрест напевно завалився в роки війни комуністів із церквою. Відновлений у 1999 році. Другий Хрест на честь скасування панщини 1848 року, був поставлений в урочищі Толока, знищений в радянські часи. Восени 1990 року був відновлений силами місцевої молоді.
Сьогодення
Село повністю газифіковане, проведене вуличне освітлення. У ньому є ліцей, дитячий садок «Незабудка», фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, будинок культури, філія зв'язку, ощадкаса, перукарня, ресторан, відділення "Нова Пошта".
18 листопада 2018 р. освячена греко-католицька церква Архистратига Михаїла, адміністратор — отець Роман Григораш та сотрудник отець Юрій Виксюк.
Примітки
Джерела
- Історичне Прикарпаття
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gavrilivka Gavri livka selo Nadvirnyanskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Vhodit do skladu Pererislyanskoyi silskoyi gromadi selo Gavrilivka Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Nadvirnyanskij rajon Gromada Pererislyanska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1611 r Naselennya 2767 Plosha 31 601 km Gustota naselennya 87 56 osib km Poshtovij indeks 78414 Telefonnij kod 380 03475 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 41 20 pn sh 24 43 15 sh d 48 68889 pn sh 24 72083 sh d 48 68889 24 72083 Koordinati 48 41 20 pn sh 24 43 15 sh d 48 68889 pn sh 24 72083 sh d 48 68889 24 72083 Vodojmi Velesnichka Misceva vlada Adresa radi vul Ukrayinska 84 s Gavrilivka Nadvirnyanskij r n Ivano Frankivska obl 78414 Karta Gavrilivka Gavrilivka Mapa Gavrilivka u VikishovishiRoztashuvannyaSelo roztashovane za 18 km vid Nadvirnoyi 9 km vid zaliznichnoyi stanciyi Cuciliv Cherez selo prohodyat avtomobilni dorogi miscevogo oblasnogo znachennya O 090101 Bogorodchani Lanchin ta O 091401 Tlumach Lisna Tarnovicya Selom protikaye richka Velesnicya IstoriyaPoselennya najdavnishih lyudej na teritoriyi sela ta jogo okolic Na teritoriyi sela ta jogo okolicyah znajdeno kam yani znaryaddya praci epohi neolitu Ce kremniyevi sokiri nakonechniki spisiv skrebla vidshepi kam yani shlifovani sokiri z cilindrichnim sverdlinnyam Najchastishe kam yani znaryaddya praci znahodyat v urochishi v napryamku na selo Volosiv Na zhal arheologichnih doslidzhen na teritoriyi sela ne provodilos tomu doslidzhennya umovni i viznacheni na osnovi znajdenih rechovih zalishok Slov yanske gorodishe na pivdennij okolici sela Zhiteli Gavrilivki i susidnih sil Serednij Majdan ta Parishe rozpovidayut pro davnye misto v urochishi Gupchin sho nibito isnuvalo na odnojmennomu pagorbi zaraz v mezhah teritoriyi Serednogo Majdana V najmenuvanni prostezhuyutsya nazvi Gupchin ta Kramarske Legenda govorit pro tayemniche zniknennya jogo pid zemleyu Zaraz tam znahoditsya bezdonna yama Legendu v miscevogo bajkarya Ivana Garazdyuka perepisav pismennik Stepan Pushik na pochatku 70 h rokiv i opublikuvav v 1976 r v zhurnali Ukrayina Z istorichnoyi tochki zoru ce moglo buti slov yanske gorodishe torgovo remisniche poselennya V silu istorichnih prichin gorodishe yake mozhlivo isnuvalo v knyazhi chasi ne pereroslo v misto zanepalo i zniklo Mozhlivo zminilisya torgovi shlyahi sho ranishe prohodili cherez nogo chi v piznishi chasi bulo zrujnovano tatarami abo feodalnimi usobicyami Bilsh virogidnoyu zdayetsya katastrofichna prichina proval pid zemlyu zemletrus Z danogo pitannya dzherela povnistyu vidsutni Mozhlivo legendarne misto slid shukati ne na misci urochisha Gupchin a v urochishi Gorodishnicya sho prilyagaye do Gavrilivki Viniknennya sela Gavrilivka i pohodzhennya jogo nazvi Za danimi doslidnika krayu P S Siredzhuka v XVII st vpershe zgaduyetsya Sloboda Majdanska Gavrilivka 1618r Sloboda Majdanska ce pervinna nazva sela Selyani kripaki sho vtikali vid polskih feodaliv oselilis v lisi na galyavini tobto na majdani Poselennya slobodi v pershi roki isnuvannya pozbavlyalis podatkiv tobto buli vilnimi Z chasom yih tezh zakripachuvali Mozhlivo same v cej chas selo zminilo nazvu na Gavrilivka i vpershe bulo zareyestrovano v dokumentah v 1618 roci Otzhe selo viniklo v kinci XVI na pochatku XVII st Pershi poselenci osvoyuvali pravij vishij berig richki Velesnichki Selo rozrostalos vzdovzh richki z pivnochi na pivden Istorichno sklalis nazvi chastin sela Gorishnya pivdenna verhnya i Dolishnya pivnichna nizhnya Piznishe zaselili livij bereg Velesnichki Lugi Na livomu berezi znahoditsya chastina sela Fedorivka sho yak i nazva sela maye imenne pohodzhennya Slid zgadati sho na livomu berezi richki teritoriya sho tyagnetsya paralelno do sela nazivayetsya Pogar Zbereglisya perekazi pro spalennya sela tatarami vid yakogo zalishilos zgarishe pogar Teperishnya nazva sela pohodit mozhlivo vid pershoposelencya Gavrila vid Gavrila iz Slobodi Majdanskoyi vid imeni Arhangela Gavriyila Mozhna lishe zdogaduvatis adzhe perekaziv pro nazvu sela ne viyavleno Osnovnimi zanyattyami buli rilnictvo i tvarinnictvo Pro rizni remesla svidchat odnojmenni prizvisha v seli Koval Tkach Tkachuk Sidlyar Bodnar Olijnik Melnik Socialni prizvisha Slobodyani nagaduyut pro kolishnyu volnicyu Slobodu Torgivlyu odnoselchani zdijsnyuvali ruhayuchis gostincem do Nadvirnoyi suchasne shose ta gostincem do Stanislavova povz urochishe kolo Hresta cherez selo Kaminnu Silske naselennya terpilo vazhkij socialnij nacionalnij ta religijnij gnit splachuyuchi neposilni podatki na korist feodala ta derzhavi vidroblyayuchi povinnosti zokrema panshinu V 1648 roci pid chas Prikarpatskoyi Hmelnichchini do zagonu Semena Visochana sho ruhavsya cherez selo z Otiniyi na shturm Pnivskogo zamku priyednalisya i zhiteli s Gavrilivki Pislya vidstupu kozakiv z Galichini ci podiyi vidobrazilisya v skargah polskih volodariv sela na jogo zhiteliv V seli pobutuye legenda pro perehid cherez Gavrilivku Oleksi Dovbusha z pobratimami Ce bulo v 1741 roci koli legendarnij vatazhok ishov z Manyavi v selo Goloskiv shob pomstitisya panovi Karpinskomu V chasi polskogo panuvannya v administrativnomu vidnoshenni selo nalezhalo do Galickogo povitu Ruskogo Voyevodstva Vnaslidok pershogo podilu Rechi Pospolitoyi Gavrilivka v skladi Galichini potrapila pid vladu Avstrijskoyi imperiyi v mezhah Korolivstva Galiciyi ta Lodomeriyi Selo vhodilo do dominiyi Gavrilivka Stanislavskogo cirkulu distriktu abo okrugu Pro sho povidomlyali Josifinska ta Franciskanska metriki Provivshi ryad reform avstrijski vlasti ne pokrashili stanovishe ukrayinskih selyan Vnaslidok shkilnoyi reformi v seli na pochatku XIX st z yavilas parafiyalna shkola Koli navesni 1848 roku vidbulasya revolyuciya v Avstrijskij imperiyi vona ne obminula selo V chest skasuvannya panshini predki odnoselchani vistavili pam yatni derev yani hresti Odin bilya cvintarya Zaraz tam visochat dvi lini svidki tih chasiv i pam yatnij hrest vidnovlenij v 1999 roci Drugij hrest buv postavlenij na gromadskih zemlyah toloci Ce urochishe i donini nazivayetsya kolo Hresta Hrest buv vidnovlenij silami miscevoyi molodi v 1990 roci Vnaslidok vidsutnosti dzherel nevidomo hto volodiv selom protyagom XVII XVIII stolit V XIX st volodaryami sela buli graf Josif Kocebrodskij zgaduyetsya v 1832 roci Z 1836 roku volodarem sela buv graf Ferdinand Bakovskij v 1858 roci volodarkoyu sela bula grafinya Mariya Shepticka v 1889 roci selom volodila grafinya Mihajlina Komorovska i na zlami stolit z 1899 roku Anna z Kvicinskih Yezhova vona bula miscevoyu didichkoyu do 1939 roku Na pochatku XX stolittya v 1913 roci zgaduyutsya pershi promislovi pidpriyemstva v seli guralnya v urochishi Gazon de i znahodivsya panskij filvarok Pomishickij mayetok znahodivsya v s Velesnicya Nizhnya sho nalezhala do domeniyi Gavrilivka Rozvitok shkilnictva u seli Odnoklasna parafiyalna shkola sho isnuvala pri cerkvi vinikla v seli na pochatku XIX st zgaduyetsya v 1832 roci V shkoli todi navchalos vsogo 20 uchniv Vchitelem buv o Ioan Kaminskij Persha svitska shkola znahodilas za r Velesnichkoyu v privatnomu budinku v mezhah kolishnoyi traktornoyi brigadi Pershim vchitelem buv Vasil Lopatinskij zgadka 1864 rik Piznishe vchitelem buv Mihajlo Baran V 1893 roci bula zbudovana nova shkola Pershim yiyi upravitelem direktorom buv Vasil Vitvickij 1893 1903 Piznishe upravitelyami shkoli buli Ivan Mikitchuk 1903 1905 ta Mikola Drevnickij 1905 1908 Do Pershoyi svitovoyi vijni upravitelem shkoli buv Yulian Sireckij vchitelyami Mariya z Gavrilyakov Sirecka ta Ivan Pilip yak urodzhenec Gavrilivki Cerkva Sv Arh Mihayila bula zbudovana v 1862 roci rozpisana v 1903 roci Ce klasichna derev yana ukrayinska cerkva z Hrestom v osnovi i p yatma kupolami banyami u pam yat Hrista i chotiroh yevangelistiv V 1995 roci bulo vidkrito i osvyacheno kaplichku yaka bula zbudovana v ZO h rokah XX st i znishena v radyanskij period Na pochatku 90 h rokiv XX st v seli obijshlosya bez mizhkonfesijnih superechok Cerkva spokijno perejshla v lono UGKC V 20 40 h rr pri cerkvi isnuvalo Bratstvo svichkove muzhchin i zhinok V Avstrijskij ta Polskij periodi v seli isnuvali inshi konfesiyi ta religiyi V 1923 roci v seli bulo 80 rimo katolikiv ta 38 iudayistiv A v 1887 roci v dokumentah zgaduyutsya 6 akafistiv Miscevij polskij pomishik didich Yezh Andrij dvir yakogo znahodivsya v s Velesnicya Nizhnya v urochishi Ogrud volodiv v s Gavrilivka 745 morgami zemli ce lan vid dorogi na Volosiv do zemel sela Parishe ta filvarkom gospodarskimi ugiddyami de bula ferma 1 v urochishi Gazon Istorichni ta pam yatni miscya Do istorichnih misc sela vidnosyatsya Gupchin pivdenna okolicya misce legendarnogo mista torgovo remisnichogo centru urochishe kolo Hresta miscevist de znahodyat kam yani znaryaddya praci tut mozhlivo bula stoyanka pervisnih lyudej Pogar abo Pogari livij pagorb r Velesnichki de kolis isnuvalo selo abo chastina sela sho bula spalena tatarami Pam yatnimi miscyami ye Mogila Ukrayinskih Sichovih Strilciv Memorialna plita zagiblim odnoselchanam v roki radyansko nimeckoyi vijni Hrest na chest skasuvannya panshini v 1948 roci ta dvi lipi na miscevomu cvintari Hrest vidnovleno v 1999r Hrest na chest skasuvannya panshini v odnojmennomu urochishi kolo Hresta Hrest vidnovleno v 1990 roci V kulturno etnografichnomu vidnoshenni selo roztashovane v perehidnij zoni Tomu perevazhayut oznaki riznih istoriko etnografichnih rajoniv menshe proyavlyayutsya elementi Bojkivshini ta Guculshini bilshe Pokuttya ta Opillya Na zhal suchasna modernizaciya zhitla pobutu odyagu ta vikoristannya literaturnoyi movi ne daye mozhlivosti rozrizniti osoblivostej miscevoyi etnokulturi Zhiteli sela zberigayut svoyi kulturni tradiciyi V ostanni desyatilittya voni pochali zabuvatis Z vidrodzhennyam ukrayinskoyi derzhavnosti ce pitannya znovu stalo aktualnim Skasuvannya panshini17 kvitnya 1848 roku avstrijskij imperator Ferdinand I Gabsburg skasuvav panshinu v Galichini Comu pereduvala revolyuciya v Avstrijskij imperiyi Na chest skasuvannya panshini po vsij Galichini selyani stavili Hresti Svobodi Voni yak pravilo obsadzhuvalisya po kvadratu abo kushami abo derevami V Gavrilivci Hrest Svobodi bulo postavleno bilya epidemichnogo cvintarya Navkolo Hresta bulo posadzheno 4 lipi 2 z yakih buli zrizani v roki nimeckoyi okupaciyi Hrest napevno zavalivsya v roki vijni komunistiv iz cerkvoyu Vidnovlenij u 1999 roci Drugij Hrest na chest skasuvannya panshini 1848 roku buv postavlenij v urochishi Toloka znishenij v radyanski chasi Voseni 1990 roku buv vidnovlenij silami miscevoyi molodi SogodennyaSelo povnistyu gazifikovane provedene vulichne osvitlennya U nomu ye licej dityachij sadok Nezabudka feldshersko akusherskij punkt biblioteka budinok kulturi filiya zv yazku oshadkasa perukarnya restoran viddilennya Nova Poshta 18 listopada 2018 r osvyachena greko katolicka cerkva Arhistratiga Mihayila administrator otec Roman Grigorash ta sotrudnik otec Yurij Viksyuk PrimitkiDzherelaIstorichne Prikarpattya