Вірменська церква святого Стефана — давній храм луцьких вірмен. Збудований у 1427, або XVI столітті. У радянський час перебудований у житловий будинок, яким є і нині. Розташовується за адресою вулиця Галшки Гулевичівни, 12.
Вірменська церква в Луцьку | |
---|---|
Вірменська церква Святого Стефана | |
50°44′52″ пн. ш. 25°19′28″ сх. д. / 50.74778° пн. ш. 25.32444° сх. д.Координати: 50°44′52″ пн. ш. 25°19′28″ сх. д. / 50.74778° пн. ш. 25.32444° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Луцьк |
Початок будівництва | 1427, або XVI століття |
Зруйновано | 1845 |
Відбудовано | 1954 |
Належність | Вірменська апостольська церква, Вірменська католицька церква |
Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Адреса | вулиця Галшки Гулевичівни, 12 |
Вірменська церква (Луцьк) (Україна) Вірменська церква (Луцьк) (Волинська область) | |
Вірменська церква у Вікісховищі |
Історія
Початки заселення
У XIII столітті в Луцьку з'явилися перші вірменські поселення. У цьому столітті налічувалося близько 300 будинків у вірменському кварталі. У XIV столітті вірменська колонія вже була досить чисельною. У посланні католикоса у 1388 році луцька громада згадана на третьому місці після кам'янецької та львівської. Ймовірно, центр релігійного життя був певний період у Луцьку, аж поки він перемістився до Львова. Вірмени були майстрами з обробки каменю, тому існують думки, що вони долучилися до будівництва всіх кам'яниць Луцька, а також замку.
Розквіт
У 1427 році збудовано храм у вірменському кварталі міста в південній частині. У 1429 році вірменський єпископ був у складі делегації, яка зустрічала гостей з'їзду європейських монархів у місті. Проте невідомо, чи був це луцький єпископ. У 1432 році король Ягайло надав луцьким вірменам привілей, де підтвердив їхні права. Пізніше, у 1445 р., великий князь Великого князівства Литовського Свидригайло, резиденція якого була в замку, подарував село Цеперів вірменській церкві. У часи розквіту міжнародної торгівлі Луцька вірмени активно брали участь у цій справі. Вони відіграли найвагомішу роль у Східному напрямі торговельних зв'язків міста. Серед заможних лучан велику кількість становили вірмени. Вони зробили свій великий внесок у культуру Луцька поряд із іншими народами, які тоді проживали в місті: євреями, караїмами, татарами, німцями.
Нове піднесення
У другій половині XV ст. з певної причини відбувся занепад луцької вірменської громади. Багато вірменів переселилося із Луцька до Львова. Проте вже в наступному столітті вона зазнала відродження і нового піднесення. Будується новий храм, який дістав посвяту Святому Стефанові. Священиком тоді став Вартик. Не вдалося встановити, чи сьогоднішня вірменська церква є тією, що будувалася у 1427, чи тією, яка постала у XVI ст. Імовірно, був не один храм. Церква володіла кількома дворами та плацами в місті, а також було відновлене володіння селом Цеперів. Стосовно цього села відбувалися судові тяганини Вартика, а згодом і його сина Василя, із Василем Гулевичем, позаяк маєток останнього межував із Цеперовом і той влаштовував розбійні напади з метою заволодіння маєтком. Зрештою, король Стефан Баторій видав охоронну грамоту Вартиковичам на маєток. Судові справи з Василем Гулевичем стосовно його поведінки вели й господарі інших маєтків Волині.
У 1585 році поруч із церквою розташовувався монастир, який містив шпиталь, та невеликий цвинтар. Вся територія була обгороджена міцним парканом. Вулиця, де розташовувався храм, звалася Вірменською. Поряд із храмом на сусідній вулиці був фарний костел Святого Якуба.
У середині XVII ст. в документах церква Св. Стефана часто іменується костелом, що може свідчити про її перехід під юрисдикцію львівського вірмено-католицького єпископства.
Занепад громади
У XVIII ст. життя луцької вірменської громади характеризувалося певним занепадом. На початок століття в місті жили всього 11 вірменських родин. У 1789 році вірменська юридика була забудована дворами шляхти невірменського походження. Занепад громади узгоджувався із занепадом самого королівства. У 1795 році стався (Третій поділ) Польщі, під час якого Волинь була анексована у склад Російської імперії.
У 1820 р. в місті, ймовірно, не залишилося вірменів, тож костел Св. Стефана був забраний під військовий склад. Проте вже у 1845 році на загальноміській пожежі склад згорів. З того часу руїна давнього вірменського храму перебувала у приватній, або муніципальній власності, і були спроби кілька разів розібрати його на матеріал. Зрештою, храм так і простояв руїною до 1950-х років, коли його реставрували, однак зробивши у ньому житлові приміщення.
Стан сьогодні
Сьогодні старовинний вірменський храм використовується як житловий будинок. У 2000-х роках була здійснена двоповерхова прибудова до споруди, яка погіршила загальну архітектуру та сприйняття із вулиці Галшки Гулевичівної.
Напочатку століття відбулося чергове відродження вірменської громади Луцька. У місті діє Товариство вірменської культури на чолі з Хаджиком Даніеляном. Працює недільна школа, де вивчається мова, історія, культура вірмен. До складу Товариства входить близько 150 активних членів. Від імені вірменської громади надсилалися письмові звернення відновити історичну назву вулиці Паші Савельєвої, де стоїть давня будівля, — на Вірменську. Проте у 2007 році вулицю назвали на честь Галшки Гулевичівної.
Архітектура
Архітектура давнього вірменського храму станом на сьогодні є маловпізнаваною храмовою внаслідок пожежі 1845 року та реконструкції під житло у 1954 р. Будинок являє собою паралелепіпед шириною до 11 м та довжиною 22,25 м. Висота до гребеня двосхилого даху — 14 м. Абсида центрального вівтаря утворена 60-сантиметровим прямокутним виступом східної стіни завширшки 5,5 м, а всередині — невеликим циліндричним заглибленням. Товщина стін — 1,38 м. У будівництві використано два типи цегли: 27x12,5x8,5 см (XV ст., вежа Чарторийських (Окольного замку)) та 30x16x6,5 см (початок XVII ст., єзуїтський колегіум). Кладка стін неготична.
З боків центрального вівтаря Святого Стефана знаходилися ризниця і із хрестовим склепінням. Молитовний зал мав пласке перекриття. У стінах усіх приміщень були ніші з напівциркульним завершенням. Один із двох південних входів мав ренесансні лиштви. У храмі було три вівтарі — Св. Стефана, Божої Матері, та Св. Каетана.
Подібне планувальне рішення знайдено у храмах Аствацацін у Нораванку, Вайоц-Дзорі та інших.
Фото
- Східні сторона
- Під'їзд
- Розріз
Див. також
Посилання
- Дашкевич Я. Давній Львів у вірменських та вірмено-кипчацьких джерелах // Україна в минулому. — К., Львів, 1992. — Вип. 1. — С. 10—11.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 3 квітня 2014.
- Długosz J. Dzieła wszystkie / Wydane Przeździeckim. — Kraków, 1867. — T. 2. — S. 362.
- Мандзюк Ф., Окуневич В. У Луцькому замку, — Луцьк, 2007 — С. 143. — .
- Терський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ Х—XV ст. — Львів, 2006. c. 197
- Троневич П. Волинь в сутінках української історії XIV—XVI ст. — Луцьк, 2003
- Дашкевич Я. Розселення вірменів на Україні в XI—XVIII ст. // Український історико-географічний збірник. — Вип. 1. — К.,1971 — c.166
- П.Троневич, М.Хілько, Б.Сайчук. Втрачені християнські храми Луцька — Луцьк, 2001 — с.62-64
- Довбищенко М. В. Волинська шляхта у релігійних рухах кінця XVI — першої половини XVII ст. — К, 2008
- Монітор Волинський. Була така вулиця — Вірменська
- Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький — Київ, 1990. — с.89-90
- Маслов Л. Архітектура старого Луцька, — Львів, 1939 — с.34
http://armc.dp.ua/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Virmenska cerkva Virmenska cerkva svyatogo Stefana davnij hram luckih virmen Zbudovanij u 1427 abo XVI stolitti U radyanskij chas perebudovanij u zhitlovij budinok yakim ye i nini Roztashovuyetsya za adresoyu vulicya Galshki Gulevichivni 12 Virmenska cerkva v LuckuVirmenska cerkva Svyatogo Stefana50 44 52 pn sh 25 19 28 sh d 50 74778 pn sh 25 32444 sh d 50 74778 25 32444 Koordinati 50 44 52 pn sh 25 19 28 sh d 50 74778 pn sh 25 32444 sh d 50 74778 25 32444Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Ukrayina LuckPochatok budivnictva 1427 abo XVI stolittyaZrujnovano 1845Vidbudovano 1954Nalezhnist Virmenska apostolska cerkva Virmenska katolicka cerkvaStan pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresa vulicya Galshki Gulevichivni 12Virmenska cerkva Luck Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaVirmenska cerkva Luck Volinska oblast Pokazati na mapi Volinska oblast Virmenska cerkva u VikishovishiIstoriyaPochatki zaselennya U XIII stolitti v Lucku z yavilisya pershi virmenski poselennya U comu stolitti nalichuvalosya blizko 300 budinkiv u virmenskomu kvartali U XIV stolitti virmenska koloniya vzhe bula dosit chiselnoyu U poslanni katolikosa u 1388 roci lucka gromada zgadana na tretomu misci pislya kam yaneckoyi ta lvivskoyi Jmovirno centr religijnogo zhittya buv pevnij period u Lucku azh poki vin peremistivsya do Lvova Virmeni buli majstrami z obrobki kamenyu tomu isnuyut dumki sho voni doluchilisya do budivnictva vsih kam yanic Lucka a takozh zamku Rozkvit U 1427 roci zbudovano hram u virmenskomu kvartali mista v pivdennij chastini U 1429 roci virmenskij yepiskop buv u skladi delegaciyi yaka zustrichala gostej z yizdu yevropejskih monarhiv u misti Prote nevidomo chi buv ce luckij yepiskop U 1432 roci korol Yagajlo nadav luckim virmenam privilej de pidtverdiv yihni prava Piznishe u 1445 r velikij knyaz Velikogo knyazivstva Litovskogo Svidrigajlo rezidenciya yakogo bula v zamku podaruvav selo Ceperiv virmenskij cerkvi U chasi rozkvitu mizhnarodnoyi torgivli Lucka virmeni aktivno brali uchast u cij spravi Voni vidigrali najvagomishu rol u Shidnomu napryami torgovelnih zv yazkiv mista Sered zamozhnih luchan veliku kilkist stanovili virmeni Voni zrobili svij velikij vnesok u kulturu Lucka poryad iz inshimi narodami yaki todi prozhivali v misti yevreyami karayimami tatarami nimcyami Nove pidnesennya Astvacacin u Noravanku U drugij polovini XV st z pevnoyi prichini vidbuvsya zanepad luckoyi virmenskoyi gromadi Bagato virmeniv pereselilosya iz Lucka do Lvova Prote vzhe v nastupnomu stolitti vona zaznala vidrodzhennya i novogo pidnesennya Buduyetsya novij hram yakij distav posvyatu Svyatomu Stefanovi Svyashenikom todi stav Vartik Ne vdalosya vstanoviti chi sogodnishnya virmenska cerkva ye tiyeyu sho buduvalasya u 1427 chi tiyeyu yaka postala u XVI st Imovirno buv ne odin hram Cerkva volodila kilkoma dvorami ta placami v misti a takozh bulo vidnovlene volodinnya selom Ceperiv Stosovno cogo sela vidbuvalisya sudovi tyaganini Vartika a zgodom i jogo sina Vasilya iz Vasilem Gulevichem pozayak mayetok ostannogo mezhuvav iz Ceperovom i toj vlashtovuvav rozbijni napadi z metoyu zavolodinnya mayetkom Zreshtoyu korol Stefan Batorij vidav ohoronnu gramotu Vartikovicham na mayetok Sudovi spravi z Vasilem Gulevichem stosovno jogo povedinki veli j gospodari inshih mayetkiv Volini U 1585 roci poruch iz cerkvoyu roztashovuvavsya monastir yakij mistiv shpital ta nevelikij cvintar Vsya teritoriya bula obgorodzhena micnim parkanom Vulicya de roztashovuvavsya hram zvalasya Virmenskoyu Poryad iz hramom na susidnij vulici buv farnij kostel Svyatogo Yakuba Dokladnishe Kostel Svyatogo Yakuba Luck U seredini XVII st v dokumentah cerkva Sv Stefana chasto imenuyetsya kostelom sho mozhe svidchiti pro yiyi perehid pid yurisdikciyu lvivskogo virmeno katolickogo yepiskopstva Zanepad gromadi Foto zlamu XIX HH st U XVIII st zhittya luckoyi virmenskoyi gromadi harakterizuvalosya pevnim zanepadom Na pochatok stolittya v misti zhili vsogo 11 virmenskih rodin U 1789 roci virmenska yuridika bula zabudovana dvorami shlyahti nevirmenskogo pohodzhennya Zanepad gromadi uzgodzhuvavsya iz zanepadom samogo korolivstva U 1795 roci stavsya Tretij podil Polshi pid chas yakogo Volin bula aneksovana u sklad Rosijskoyi imperiyi U 1820 r v misti jmovirno ne zalishilosya virmeniv tozh kostel Sv Stefana buv zabranij pid vijskovij sklad Prote vzhe u 1845 roci na zagalnomiskij pozhezhi sklad zgoriv Z togo chasu ruyina davnogo virmenskogo hramu perebuvala u privatnij abo municipalnij vlasnosti i buli sprobi kilka raziv rozibrati jogo na material Zreshtoyu hram tak i prostoyav ruyinoyu do 1950 h rokiv koli jogo restavruvali odnak zrobivshi u nomu zhitlovi primishennya Stan sogodniSogodni starovinnij virmenskij hram vikoristovuyetsya yak zhitlovij budinok U 2000 h rokah bula zdijsnena dvopoverhova pribudova do sporudi yaka pogirshila zagalnu arhitekturu ta sprijnyattya iz vulici Galshki Gulevichivnoyi Napochatku stolittya vidbulosya chergove vidrodzhennya virmenskoyi gromadi Lucka U misti diye Tovaristvo virmenskoyi kulturi na choli z Hadzhikom Danielyanom Pracyuye nedilna shkola de vivchayetsya mova istoriya kultura virmen Do skladu Tovaristva vhodit blizko 150 aktivnih chleniv Vid imeni virmenskoyi gromadi nadsilalisya pismovi zvernennya vidnoviti istorichnu nazvu vulici Pashi Savelyevoyi de stoyit davnya budivlya na Virmensku Prote u 2007 roci vulicyu nazvali na chest Galshki Gulevichivnoyi ArhitekturaPlan Arhitektura davnogo virmenskogo hramu stanom na sogodni ye malovpiznavanoyu hramovoyu vnaslidok pozhezhi 1845 roku ta rekonstrukciyi pid zhitlo u 1954 r Budinok yavlyaye soboyu paralelepiped shirinoyu do 11 m ta dovzhinoyu 22 25 m Visota do grebenya dvoshilogo dahu 14 m Absida centralnogo vivtarya utvorena 60 santimetrovim pryamokutnim vistupom shidnoyi stini zavshirshki 5 5 m a vseredini nevelikim cilindrichnim zagliblennyam Tovshina stin 1 38 m U budivnictvi vikoristano dva tipi cegli 27x12 5x8 5 sm XV st vezha Chartorijskih Okolnogo zamku ta 30x16x6 5 sm pochatok XVII st yezuyitskij kolegium Kladka stin negotichna Z bokiv centralnogo vivtarya Svyatogo Stefana znahodilisya riznicya i iz hrestovim sklepinnyam Molitovnij zal mav plaske perekrittya U stinah usih primishen buli nishi z napivcirkulnim zavershennyam Odin iz dvoh pivdennih vhodiv mav renesansni lishtvi U hrami bulo tri vivtari Sv Stefana Bozhoyi Materi ta Sv Kaetana Podibne planuvalne rishennya znajdeno u hramah Astvacacin u Noravanku Vajoc Dzori ta inshih FotoShidni storona Pid yizd RozrizDiv takozhHrami LuckaPosilannyaDashkevich Ya Davnij Lviv u virmenskih ta virmeno kipchackih dzherelah Ukrayina v minulomu K Lviv 1992 Vip 1 S 10 11 Arhiv originalu za 21 grudnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2014 Dlugosz J Dziela wszystkie Wydane Przezdzieckim Krakow 1867 T 2 S 362 Mandzyuk F Okunevich V U Luckomu zamku Luck 2007 S 143 ISBN 978 966 1599 00 9 Terskij S Istoriya Lucka Tom 1 Luchesk H XV st Lviv 2006 c 197 ISBN 978 966 553 660 4 Tronevich P Volin v sutinkah ukrayinskoyi istoriyi XIV XVI st Luck 2003 Dashkevich Ya Rozselennya virmeniv na Ukrayini v XI XVIII st Ukrayinskij istoriko geografichnij zbirnik Vip 1 K 1971 c 166 P Tronevich M Hilko B Sajchuk Vtracheni hristiyanski hrami Lucka Luck 2001 s 62 64 ISBN 966 95830 1 2 Dovbishenko M V Volinska shlyahta u religijnih ruhah kincya XVI pershoyi polovini XVII st K 2008 ISBN 978 966 2911 22 0 Monitor Volinskij Bula taka vulicya Virmenska Luck Arhitekturno istorichnij naris B Kolosok R Metelnickij Kiyiv 1990 s 89 90 Maslov L Arhitektura starogo Lucka Lviv 1939 s 34 http armc dp ua