Вільсанді́йська рятува́льна ста́нція (ест. Vilsandi päästejaam) — служба порятунку на воді, розташована на острові Вільсанді, що на заході Естонії. Заснована 1859 року як перша морська рятувальна станція в тогочасній Російській імперії, у XX столітті припинила існування.
Вільсандійська рятувальна станція ест. Vilsandi päästejaam | ||||
---|---|---|---|---|
Вигляд станції після реставрації 2012 року. | ||||
Координати: 58°22′56″ пн. ш. 21°48′39″ сх. д. / 58.38222° пн. ш. 21.81083° сх. д. | ||||
Країна | Естонія | |||
Вільсанді | острів | |||
Тип | d | |||
Тип будівлі | елінг | |||
Автор проєкту | типовий проєкт | |||
Засновник | ||||
Перша згадка | 1859 | |||
Дата заснування | 1859 | |||
Початок будівництва | 1874 | |||
Побудовано | 1874 | |||
Основні дати: 1874 | ||||
Статус | пам'ятка культури | |||
Стан | відреставрована | |||
Сайт | register.muinas.ee | |||
Вільсандійська рятувальна станція Вільсандійська рятувальна станція (Естонія) | ||||
Відома завдяки своєму старовинному елінгу, який 2004 року визнано пам'яткою культури національного значення. У державному реєстрі він зазначений під офіційною назвою як Дерев'я́ний е́лінг з кам'яно́ю ра́мпою Вільсанді́йського морсько́го рятува́льного пу́нкту. Цей об'єкт є найзахіднішою рятувальною станцією країни, а також єдиним дерев'яним елінгом Естонії, який зберігся в первісному вигляді дотепер.
Станція знаходиться на теренах національного парку Вільсанді, входить до переліку його туристичних об'єктів.
Історія
Острів Вільсанді розташований у тій частині Балтійського моря, де відбувається повільне геологічне підняття дна. Внаслідок цього його західна околиця мілководна і має багато невеликих, але підступних рифів. Через цю місцеву особливість у XVIII—XIX сторіччях, коли на Вільсанді розвинулось судноплавство і рибальство, багато кораблів розбивалось на навколишніх скелях. Це обумовило потребу в рятувальній команді, яка б могла швидко дістатися місця потопання судна. Такий загін був створений 1859 року (Естонія на той час входила до її складу). Його появі передували сприятливі умови: з 1835 по 1850 роки місцеві луки і рибальські угіддя належали волостям Аустла, Карала, Кіхельконна, Лоона. Їхні власники наймали в рятувальні команди найвправніших моряків серед місцевих судновласників і рибалок.
1859 року новоутворену команду підпорядкували наглядачеві Вільсандійського маяка, в її розпорядження передали п'ятивесельну шлюпку і будівлю з медичним кабінетом і двома ліжками. 1874 року для зберігання човна звели дерев'яний елінг, а для зігрівання врятованих потопельників — кам'яну сауну. Командир рятувальників Яан Теяр згадував, що 1876 року його роботі дуже сприяв тодішній наглядач маяка Михайло Сидоров. Крім нього до рятувальних операцій долучались пірнальник та човняр з Лоони. У період з 1860 по 1870 рік працівниками служби було врятовано від загибелі 38 осіб. Документи 1919 року свідчать, що тоді середній вік членів рятувального екіпажу становив 48,5 років, тобто команда складалася з найдосвідченіших моряків. Молоді рятувальники входили до її резерву.
Члени вільсандійської рятувальної команди не тільки рятували потопельників, а й ремонтували ушкоджені підводні частини кораблів, викачували воду з напівзатоплених суден, гасили на них пожежі. Рятувальні шлюпки мали усе необхідне оснащення (рятувальні круги, льодоруби, сигнальне обладнання тощо), до того ж мали у своєму корпусі наповнені повітрям герметичні металеві коробки для покращення плавучості. В обов'язки інспектора рятувальної служби, який за сумісництвом був наглядачем маяка, входила організація прийому врятованих на березі. Остання «рятувальна» операція вільсандійської команди відбулась восени 1944 року: коли стало зрозуміло, що наступ Червоної армії невідворотний, деякі естонці на рятувальному човні переправились до Швеції. Серед цих втікачів був відомий художник .
Після Другої світової війни терени Естонії відійшли до СРСР. Новий державний кордон пройшов трохи західніше острова Вільсанді, тим самим поклавши кінець вільному судноплавству і рибальству. Після його припинення Вільсандійську рятувальну станцію закрили за відсутності потреби в послугах рятувальників. Дерев'яний елінг включили до комплексу господарських споруд Вільсандійського маяка, на якому за радянських часів працювали військові. Через малочисельність персоналу і закритість цього місця для сторонніх експлуатація споруд була ощадною, тому вони відносно добре збереглися. Після здобуття Естонією незалежності весь архітектурний комплекс Вільсандійського маяка визнано національно значимою пам'яткою культури. 7 липня 2004 року кожна з його будівель була включена в реєстр під власним номером, тобто визнана окремою пам'яткою. Елінг рятувальної станції зазначений в ній під № 27 251. У 2011—2012 роках цей об'єкт відреставрували.
Опис
Елінг Вільсандійської рятувальної станції являє собою одноповерхову дерев'яну будівлю з двосхилим дахом. Він створений за типовим проєктом, тому має стандартні розміри, що відповідають пропорціям рятувальної шлюпки. Довжина будівлі становить 11,7 м, ширина — 5,5 м, висота стін — 2,7 м. Зведена на самому березі моря, вона з боку води оснащена брамою, через яку спускали рятувальний човен. Для зручності спуску тут облаштована кам'яна рампа. Кам'яним є також і фундамент споруди. Стіни і брама мають вигляд дерев'яної решітки, зверху перекритої горизонтальними дошками. Так само зроблений і дощаний дах.
За старовинними будівельними нормами дерев'яні частини рятувальних станцій необхідно було щорічно змащувати смолою або іншою водостійкою речовиною задля покращення гідроізоляційних властивостей. В Естонії для цих потреб зазвичай використовували місцеву сланцеву нафту. За радянських часів такою обробкою нехтували, тому елінг Вільсандійської рятувальної станції тоді скидався на звичайний сарай. Під час реставрації 2011—2012 років не тільки відновили пошкоджене дерев'яне покриття, але й заново його просмолили та відновили маркування. Первісно елінг рятувальної станції мав на брамі, зверненій в бік моря, емблему рятувальної служби Росії — червоний хрест, поверх якого намальовані сині якори. Над цим малюнком також відновили історичну дошку з назвою об'єкту.
Вільсандійська рятувальна станція розташована в межах сучасного національного парку Вільсанді, вона є однією з його туристичних атракцій. Поряд з цією історичною будівлею знаходяться й інші цікаві об'єкти — Вільсандійський маяк з комплексом господарських споруд (, , тощо); найстаріша в Естонії метеостанція; станція моніторингу, що відстежує забруднення повітря.
Джерела
- 27251 Vilsandi merepäästejaama puidust paadikuur koos kivist paadislipiga [27251 Дерев'яний елінг з кам'яною рампою Вільсандійського морського рятувального пункту]. register.muinas.ee ((ест.)) . Процитовано 16 травня 2019.
- Sepp M. Vilsandi rahvuspark [ 5 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — 2016. — 16 с.(ест.)
- [Визнання пам'яток культури і створення охоронної зони]. riigiteataja.ee ((ест.)) . 7 липня 2004. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 16 травня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilsandi jska ryatuva lna sta nciya est Vilsandi paastejaam sluzhba poryatunku na vodi roztashovana na ostrovi Vilsandi sho na zahodi Estoniyi Zasnovana 1859 roku yak persha morska ryatuvalna stanciya v togochasnij Rosijskij imperiyi u XX stolitti pripinila isnuvannya Vilsandijska ryatuvalna stanciya est Vilsandi paastejaamViglyad stanciyi pislya restavraciyi 2012 roku Viglyad stanciyi pislya restavraciyi 2012 roku Koordinati 58 22 56 pn sh 21 48 39 sh d 58 38222 pn sh 21 81083 sh d 58 38222 21 81083KrayinaEstoniyaVilsandiostrivTipdTip budivlielingAvtor proyektutipovij proyektZasnovnikPersha zgadka1859Data zasnuvannya1859Pochatok budivnictva1874Pobudovano1874Osnovni dati 1874Status pam yatka kulturiStanvidrestavrovanaSajtregister muinas eeVilsandijska ryatuvalna stanciyaVilsandijska ryatuvalna stanciya Estoniya Vidoma zavdyaki svoyemu starovinnomu elingu yakij 2004 roku viznano pam yatkoyu kulturi nacionalnogo znachennya U derzhavnomu reyestri vin zaznachenij pid oficijnoyu nazvoyu yak Derev ya nij e ling z kam yano yu ra mpoyu Vilsandi jskogo morsko go ryatuva lnogo pu nktu Cej ob yekt ye najzahidnishoyu ryatuvalnoyu stanciyeyu krayini a takozh yedinim derev yanim elingom Estoniyi yakij zberigsya v pervisnomu viglyadi doteper Stanciya znahoditsya na terenah nacionalnogo parku Vilsandi vhodit do pereliku jogo turistichnih ob yektiv IstoriyaOstriv Vilsandi roztashovanij u tij chastini Baltijskogo morya de vidbuvayetsya povilne geologichne pidnyattya dna Vnaslidok cogo jogo zahidna okolicya milkovodna i maye bagato nevelikih ale pidstupnih rifiv Cherez cyu miscevu osoblivist u XVIII XIX storichchyah koli na Vilsandi rozvinulos sudnoplavstvo i ribalstvo bagato korabliv rozbivalos na navkolishnih skelyah Ce obumovilo potrebu v ryatuvalnij komandi yaka b mogla shvidko distatisya miscya potopannya sudna Takij zagin buv stvorenij 1859 roku Estoniya na toj chas vhodila do yiyi skladu Jogo poyavi pereduvali spriyatlivi umovi z 1835 po 1850 roki miscevi luki i ribalski ugiddya nalezhali volostyam Austla Karala Kihelkonna Loona Yihni vlasniki najmali v ryatuvalni komandi najvpravnishih moryakiv sered miscevih sudnovlasnikiv i ribalok 1859 roku novoutvorenu komandu pidporyadkuvali naglyadachevi Vilsandijskogo mayaka v yiyi rozporyadzhennya peredali p yativeselnu shlyupku i budivlyu z medichnim kabinetom i dvoma lizhkami 1874 roku dlya zberigannya chovna zveli derev yanij eling a dlya zigrivannya vryatovanih potopelnikiv kam yanu saunu Komandir ryatuvalnikiv Yaan Teyar zgaduvav sho 1876 roku jogo roboti duzhe spriyav todishnij naglyadach mayaka Mihajlo Sidorov Krim nogo do ryatuvalnih operacij doluchalis pirnalnik ta chovnyar z Looni U period z 1860 po 1870 rik pracivnikami sluzhbi bulo vryatovano vid zagibeli 38 osib Dokumenti 1919 roku svidchat sho todi serednij vik chleniv ryatuvalnogo ekipazhu stanoviv 48 5 rokiv tobto komanda skladalasya z najdosvidchenishih moryakiv Molodi ryatuvalniki vhodili do yiyi rezervu Vilsandijska ryatuvalna komanda pozuye na rampi stanciyi v 1922 1923 rokah foto z kolekciyi Chleni vilsandijskoyi ryatuvalnoyi komandi ne tilki ryatuvali potopelnikiv a j remontuvali ushkodzheni pidvodni chastini korabliv vikachuvali vodu z napivzatoplenih suden gasili na nih pozhezhi Ryatuvalni shlyupki mali use neobhidne osnashennya ryatuvalni krugi lodorubi signalne obladnannya tosho do togo zh mali u svoyemu korpusi napovneni povitryam germetichni metalevi korobki dlya pokrashennya plavuchosti V obov yazki inspektora ryatuvalnoyi sluzhbi yakij za sumisnictvom buv naglyadachem mayaka vhodila organizaciya prijomu vryatovanih na berezi Ostannya ryatuvalna operaciya vilsandijskoyi komandi vidbulas voseni 1944 roku koli stalo zrozumilo sho nastup Chervonoyi armiyi nevidvorotnij deyaki estonci na ryatuvalnomu chovni perepravilis do Shveciyi Sered cih vtikachiv buv vidomij hudozhnik Pislya Drugoyi svitovoyi vijni tereni Estoniyi vidijshli do SRSR Novij derzhavnij kordon projshov trohi zahidnishe ostrova Vilsandi tim samim poklavshi kinec vilnomu sudnoplavstvu i ribalstvu Pislya jogo pripinennya Vilsandijsku ryatuvalnu stanciyu zakrili za vidsutnosti potrebi v poslugah ryatuvalnikiv Derev yanij eling vklyuchili do kompleksu gospodarskih sporud Vilsandijskogo mayaka na yakomu za radyanskih chasiv pracyuvali vijskovi Cherez malochiselnist personalu i zakritist cogo miscya dlya storonnih ekspluataciya sporud bula oshadnoyu tomu voni vidnosno dobre zbereglisya Pislya zdobuttya Estoniyeyu nezalezhnosti ves arhitekturnij kompleks Vilsandijskogo mayaka viznano nacionalno znachimoyu pam yatkoyu kulturi 7 lipnya 2004 roku kozhna z jogo budivel bula vklyuchena v reyestr pid vlasnim nomerom tobto viznana okremoyu pam yatkoyu Eling ryatuvalnoyi stanciyi zaznachenij v nij pid 27 251 U 2011 2012 rokah cej ob yekt vidrestavruvali OpisMorska brama Vilsandijskoyi ryatuvalnoyi stanciyi do restavraciyi svitlina 2000 roku Pozadu vidno she odnu pam yatku ostrova Vilsandijskij mayak Eling Vilsandijskoyi ryatuvalnoyi stanciyi yavlyaye soboyu odnopoverhovu derev yanu budivlyu z dvoshilim dahom Vin stvorenij za tipovim proyektom tomu maye standartni rozmiri sho vidpovidayut proporciyam ryatuvalnoyi shlyupki Dovzhina budivli stanovit 11 7 m shirina 5 5 m visota stin 2 7 m Zvedena na samomu berezi morya vona z boku vodi osnashena bramoyu cherez yaku spuskali ryatuvalnij choven Dlya zruchnosti spusku tut oblashtovana kam yana rampa Kam yanim ye takozh i fundament sporudi Stini i brama mayut viglyad derev yanoyi reshitki zverhu perekritoyi gorizontalnimi doshkami Tak samo zroblenij i doshanij dah Za starovinnimi budivelnimi normami derev yani chastini ryatuvalnih stancij neobhidno bulo shorichno zmashuvati smoloyu abo inshoyu vodostijkoyu rechovinoyu zadlya pokrashennya gidroizolyacijnih vlastivostej V Estoniyi dlya cih potreb zazvichaj vikoristovuvali miscevu slancevu naftu Za radyanskih chasiv takoyu obrobkoyu nehtuvali tomu eling Vilsandijskoyi ryatuvalnoyi stanciyi todi skidavsya na zvichajnij saraj Pid chas restavraciyi 2011 2012 rokiv ne tilki vidnovili poshkodzhene derev yane pokrittya ale j zanovo jogo prosmolili ta vidnovili markuvannya Pervisno eling ryatuvalnoyi stanciyi mav na brami zvernenij v bik morya emblemu ryatuvalnoyi sluzhbi Rosiyi chervonij hrest poverh yakogo namalovani sini yakori Nad cim malyunkom takozh vidnovili istorichnu doshku z nazvoyu ob yektu Vilsandijska ryatuvalna stanciya roztashovana v mezhah suchasnogo nacionalnogo parku Vilsandi vona ye odniyeyu z jogo turistichnih atrakcij Poryad z ciyeyu istorichnoyu budivleyu znahodyatsya j inshi cikavi ob yekti Vilsandijskij mayak z kompleksom gospodarskih sporud tosho najstarisha v Estoniyi meteostanciya stanciya monitoringu sho vidstezhuye zabrudnennya povitrya Dzherela27251 Vilsandi merepaastejaama puidust paadikuur koos kivist paadislipiga 27251 Derev yanij eling z kam yanoyu rampoyu Vilsandijskogo morskogo ryatuvalnogo punktu register muinas ee est Procitovano 16 travnya 2019 Sepp M Vilsandi rahvuspark 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine 2016 16 s est Viznannya pam yatok kulturi i stvorennya ohoronnoyi zoni riigiteataja ee est 7 lipnya 2004 Arhiv originalu za 4 travnya 2016 Procitovano 16 travnya 2019