Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вікі значення Ві кі вебсайт або інша гіпертекстова збірка документі

Вікі-сайт

Вікі-сайт
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вікі (значення).

Ві́кі — вебсайт (або інша гіпертекстова збірка документів), що дозволяє користувачам змінювати самостійно вміст сторінок через браузер, використовуючи спрощену і зручнішу, порівняно з HTML, вікірозмітку тексту.

Wiki
Вікі
image
Логотип вікі
На честьWikiWikiWeb
Типінфраструктура
Засновано25 березня 1995 року
Офіційні мовиДив.
image Вікі у Вікісховищі
Інтерв'ю з Вордом Каннінгемом, винахідником вікі

Термін «Вікі» може також стосуватися програмного забезпечення для спільної роботи (англ. collaborative software), яке використовується як рушій вікісайтів.

Терміни «Вікі» з великої літери використовують стосовно WikiWikiWeb («ВікіВікіВеб») — першого вікі в історії, слово «вікі» з малої літери — для вікісайтів загалом. Слово «вікі» походить з гавайської мови й означає «хутко» або «швидко».

Історія

image
Автобус «Вікі-Вікі» в міжнародному аеропорту Гонолулу.

У 1995 році Ворд Каннінгем (Ward Cunningham) вигадав і назву «вікі», і концепцію — і сам створив перше втілення системи вікі. Він розпочав програмування вебрушія WikiWikiWeb в 1994. Канінгемова консалтингова фірма з програмування Cunningham & Cunningham (названа в честь Ворда і його дружини Карен Канінгем) зареєструвала свій інтернет домен c2.com 23 жовтня 1994. А 25 березня 1995 року Ворд Канінгем встановив рушій WikiWikiWeb і [en] — першу вікі в історії на вебсайт http://c2.com/ [ 3 березня 2011 у Wayback Machine.]. Вікі Ворда Канінгема залишається одним з найпопулярніших вікісайтів. Сучасне посилання на сайт WikiWikiWeb — http://wiki.c2.com/ [ 17 травня 2019 у Wayback Machine.].

Канінгем узяв термін вікі від «вікі вікі», тобто «хутких» автобусиків, що функціонували в аеропорту Гонолулу. Вікі вікі — це було перше гавайське слово, яке Канінгем вивчив під час першого відвідання островів, коли працівник аеропорту сказав йому їхати з одного терміналу іншим автобусом вікі-вікі.

За словами самого Канінгема, «Я обрав термін „вікі-вікі“, щоб замінити надто хутку думку назвати цю штуку хуткою мережею.»

Наприкінці 20 століття вікісайти все більше визнаються як перспективний шлях розвитку приватних і публічних баз знань, і саме цей потенціал надихнув засновників енциклопедичного проєкту Nupedia — Джимбо Вейлза (Jimbo Wales) та Ларрі Сенгера (Larry Sanger) — до використання технології вікі як основи електронної енциклопедії: так у січні 2001 року було створено енциклопедію 21 століття — «Wikipedia». Спочатку вона працювала на базі програмного забезпечення , але потім перейшла на власну відкриту базу кодів Mediawiki, яку тепер перебрали багато інших вікі.

Сьогодні Вікіпедія, а також окремо її англійська частина — найбільший вікіпортал у світі. Друге місце займає шведська версія. А от четвертим завбільшки свого часу була вікі (закрита у 2009 році) — база даних також шведською мовою, що використовує програмне забезпечення UseMod. Всеохопна природа Вікіпедії стала значущим чинником її росту, тоді як багато інших вікі є високоспеціалізованими. Дехто пов'язує швидке зростання Вікіпедії з рішенням не використовувати CamelCase у формуванні посилань на сторінки. У будь-якому разі, те, що вона є найбільшим вікі, призвела до того, що часом на неї посилаються як на на менших вікі, спеціалізованих за темами.

Особливості вікі

Вікі має наступні особливості:

  • Можливість багаторазово редагувати текст
  • Спеціальний тип розмітки — вікірозмітка
  • Наявність історії редагувань сторінки та можливість її перегляду всім охочим
  • Велика кількість авторів, доступ до редагування всім охочим
  • Зв'язок сторінок через гіперпосилання у тексті
  • Можливість миттєвого редагування статті та збереження змін
  • Наявність дуже простого для опанування редактора тексту.

Вандалізм

Відкрита філософія більшості вікі — дозволяти будь-кому змінювати вміст — не гарантує, що наміри таких редакторів завжди добрі. Більшість публічних вікі уникають обов'язкових реєстраційних процедур.

Однак багато з найбільших вікісистем (включно з MediaWiki, MoinMoin, [en] та TWiki) мають певні методи з обмеження доступу до написання тексту. Деякі вікісистеми дають можливість забороняти редагування певним індивідуальним користувачам, чого можна досягти, блокуючи конкретні IP-адреси або імена користувачів, якщо вони відомі.

Правда, з цим бувають і певні технічні проблеми.

Загальним способом захисту від настирливих «вандалів» є просто дозволити їм зіпсувати стільки сторінок, скільки ті бажають, знаючи, що ці сторінки легко відстежити та змінити назад після того, як вандал піде. Однак ця стратегія швидко може стати непрактичною, оскільки злість або почуття власної неповноцінності таких осіб можуть змусити їх систематично псувати чужі статті.

У разі надзвичайних ситуацій деякі вікі дозволяють перемикати бази даних в режим, коли вони доступні тільки для читання. Інші застосовують політику, що дозволяє продовжувати редагування тільки давнім користувачам, які зареєструвалися до якоїсь довільно обраної дати. Однак, загалом кажучи, будь-яку шкоду, завдану «вандалом», можна швидко та легко виправити. Більшою небезпекою є дрібні помилкові правки, які складно перевірити. Приклад: зміни в датах випусків альбомів співаків, їхньої дискографії.

У крайніх випадках, багато вікі дають змогу захистити певні сторінки від редагування. Наприклад, захищені сторінки Вікіпедії можуть редагувати тільки адміністратори, які можуть також знімати такий захист. Але зазвичай вважають, що така практика суперечить основній філософії вікі, а тому її, як правило, уникають. Наприклад, англійська Вікіпедія водночас має, щонайбільше, кілька десятків захищених сторінок — із понад двох мільйонів (за даними на грудень 2007).

Вікіпроєкти та Вікіспільноти

Близько 1000 публічних вікіспільнот перелічено тут:

В Україні відомі такі вікіпроєкти та вікіспільноти:

  • Політичного спрямування
    • Загальногуманітарного спрямування:
      • Професійні знання:
        • Програмування:
          • Освіта і наука:
            • Вісник психології і педагогіки
        • Дозвілля
          • Файна Меморія — жартівлива україномовна енциклопедія лулзів
          • Інциклопедія [ 6 червня 2022 у Wayback Machine.] — гумористична, жартівлива україномовна енциклопедія, українська версія проєкту «Uncyclopedia».
        • Інші віртуальні енциклопедії та довідники:
          • «WWW Енциклопедія Києва» («ВЕК») [ 7 листопада 2007 у Wayback Machine.] (цей проєкт має спеціальний frontend, а репозиторій статей побудовано на Вікі-технологіях).
          • Енциклопедія Драматика — Гумористична енциклопедія мережевої культури; сайт у спам-фільтрі Вікіпедії, тому непряме посилання
          • Проєкт Українські вікі на платформі shoutwiki.com [ 21 червня 2021 у Wayback Machine.]

        Безоплатні вікіхостинги

        Безоплатні вікіхостинги, чи вікіплатформи, чи, на англомовному жаргоні, , — спеціалізовані вебмайданчики, які дозволяють будь-якому користувачеві інтернету створювати на їх базі вікіпроєкти.

        Переважно англомовні. Оскільки нас цікавить можливість створення україномовних вікісайтів, нижче подано багатомовні платформи, які дозволяють створювати сайти у тому числі українською мовою.

        Перелік

        • Насамперед Вікія. У Вікіпедії є окрема стаття про цей хостинг.
        • uk.shoutwiki.com/ український портал на хостингу shoutwiki
        • referata.com [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] має певні досить незручні обмеження функцій, проте дозволяє зробити невелику вікі, скажімо, з метою навчання чи збірки однотипних документів (наприклад, інструкцій з охорони праці)
        • Український портал zewiki.com [ 7 березня 2018 у Wayback Machine.] — нова платформа, створена українським програмістом на базі відкритого програмного коду Вікії — не оновлюється автором і працює вкрай повільно
        • (англ.) Openwetware.org [ 27 червня 2015 у Wayback Machine.] — портал відкритого обміну науковою інформацією в галузі біологічних та біоінженерних досліджень на вікірушії.
        • miraheze.org/ [ 18 липня 2021 у Wayback Machine.] — Мірахезе — повноцінна вікіферма; хелпери переважно англомовні; є форум користувачів на Дискорді та у Твіттері, теж переважно англомовні; українських проєктів мало (наприклад, Гуляйполе)

        Див. також

        Примітки

        1. Українська Вікіпедія, як і всі (проєкти фонду Вікімедіа), працює на рушії MediaWiki


        англійською
        • Mark S. Choate (2007). Professional Wikis (англ.). Wiley Publishing, Inc. ISBN .
        • Stewart Mader (2007). Wikipatterns (англ.). Wiley Publishing, Inc. ISBN .
        • Anja Ebersbach, Markus Glaser, Richard Heigl, Alexander Warta (2008). Wiki Web collaboration (англ.). Springer. doi:10.1007/978-3-540. ISBN .
        image Це незавершена стаття про інформаційні технології.
        Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

        Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

        U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Viki znachennya Vi ki vebsajt abo insha gipertekstova zbirka dokumentiv sho dozvolyaye koristuvacham zminyuvati samostijno vmist storinok cherez brauzer vikoristovuyuchi sproshenu i zruchnishu porivnyano z HTML vikirozmitku tekstu WikiVikiLogotip vikiNa chestWikiWikiWebTipinfrastrukturaZasnovano25 bereznya 1995 rokuOficijni moviDiv Viki u Vikishovishi source source source source source source source source track track track track track track track track track track Interv yu z Vordom Kanningemom vinahidnikom viki Termin Viki mozhe takozh stosuvatisya programnogo zabezpechennya dlya spilnoyi roboti angl collaborative software yake vikoristovuyetsya yak rushij vikisajtiv Termini Viki z velikoyi literi vikoristovuyut stosovno WikiWikiWeb VikiVikiVeb pershogo viki v istoriyi slovo viki z maloyi literi dlya vikisajtiv zagalom Slovo viki pohodit z gavajskoyi movi j oznachaye hutko abo shvidko IstoriyaAvtobus Viki Viki v mizhnarodnomu aeroportu Gonolulu U 1995 roci Vord Kanningem Ward Cunningham vigadav i nazvu viki i koncepciyu i sam stvoriv pershe vtilennya sistemi viki Vin rozpochav programuvannya vebrushiya WikiWikiWeb v 1994 Kaningemova konsaltingova firma z programuvannya Cunningham amp Cunningham nazvana v chest Vorda i jogo druzhini Karen Kaningem zareyestruvala svij internet domen c2 com 23 zhovtnya 1994 A 25 bereznya 1995 roku Vord Kaningem vstanoviv rushij WikiWikiWeb i en pershu viki v istoriyi na vebsajt http c2 com 3 bereznya 2011 u Wayback Machine Viki Vorda Kaningema zalishayetsya odnim z najpopulyarnishih vikisajtiv Suchasne posilannya na sajt WikiWikiWeb http wiki c2 com 17 travnya 2019 u Wayback Machine Kaningem uzyav termin viki vid viki viki tobto hutkih avtobusikiv sho funkcionuvali v aeroportu Gonolulu Viki viki ce bulo pershe gavajske slovo yake Kaningem vivchiv pid chas pershogo vidvidannya ostroviv koli pracivnik aeroportu skazav jomu yihati z odnogo terminalu inshim avtobusom viki viki Za slovami samogo Kaningema Ya obrav termin viki viki shob zaminiti nadto hutku dumku nazvati cyu shtuku hutkoyu merezheyu Naprikinci 20 stolittya vikisajti vse bilshe viznayutsya yak perspektivnij shlyah rozvitku privatnih i publichnih baz znan i same cej potencial nadihnuv zasnovnikiv enciklopedichnogo proyektu Nupedia Dzhimbo Vejlza Jimbo Wales ta Larri Sengera Larry Sanger do vikoristannya tehnologiyi viki yak osnovi elektronnoyi enciklopediyi tak u sichni 2001 roku bulo stvoreno enciklopediyu 21 stolittya Wikipedia Spochatku vona pracyuvala na bazi programnogo zabezpechennya ale potim perejshla na vlasnu vidkritu bazu kodiv Mediawiki yaku teper perebrali bagato inshih viki Sogodni Vikipediya a takozh okremo yiyi anglijska chastina najbilshij vikiportal u sviti Druge misce zajmaye shvedska versiya A ot chetvertim zavbilshki svogo chasu bula viki zakrita u 2009 roci baza danih takozh shvedskoyu movoyu sho vikoristovuye programne zabezpechennya UseMod Vseohopna priroda Vikipediyi stala znachushim chinnikom yiyi rostu todi yak bagato inshih viki ye visokospecializovanimi Dehto pov yazuye shvidke zrostannya Vikipediyi z rishennyam ne vikoristovuvati CamelCase u formuvanni posilan na storinki U bud yakomu razi te sho vona ye najbilshim viki prizvela do togo sho chasom na neyi posilayutsya yak na na menshih viki specializovanih za temami Osoblivosti vikiViki maye nastupni osoblivosti Mozhlivist bagatorazovo redaguvati tekst Specialnij tip rozmitki vikirozmitka Nayavnist istoriyi redaguvan storinki ta mozhlivist yiyi pereglyadu vsim ohochim Velika kilkist avtoriv dostup do redaguvannya vsim ohochim Zv yazok storinok cherez giperposilannya u teksti Mozhlivist mittyevogo redaguvannya statti ta zberezhennya zmin Nayavnist duzhe prostogo dlya opanuvannya redaktora tekstu VandalizmVidkrita filosofiya bilshosti viki dozvolyati bud komu zminyuvati vmist ne garantuye sho namiri takih redaktoriv zavzhdi dobri Bilshist publichnih viki unikayut obov yazkovih reyestracijnih procedur Odnak bagato z najbilshih vikisistem vklyuchno z MediaWiki MoinMoin en ta TWiki mayut pevni metodi z obmezhennya dostupu do napisannya tekstu Deyaki vikisistemi dayut mozhlivist zaboronyati redaguvannya pevnim individualnim koristuvacham chogo mozhna dosyagti blokuyuchi konkretni IP adresi abo imena koristuvachiv yaksho voni vidomi Pravda z cim buvayut i pevni tehnichni problemi Zagalnim sposobom zahistu vid nastirlivih vandaliv ye prosto dozvoliti yim zipsuvati stilki storinok skilki ti bazhayut znayuchi sho ci storinki legko vidstezhiti ta zminiti nazad pislya togo yak vandal pide Odnak cya strategiya shvidko mozhe stati nepraktichnoyu oskilki zlist abo pochuttya vlasnoyi nepovnocinnosti takih osib mozhut zmusiti yih sistematichno psuvati chuzhi statti U razi nadzvichajnih situacij deyaki viki dozvolyayut peremikati bazi danih v rezhim koli voni dostupni tilki dlya chitannya Inshi zastosovuyut politiku sho dozvolyaye prodovzhuvati redaguvannya tilki davnim koristuvacham yaki zareyestruvalisya do yakoyis dovilno obranoyi dati Odnak zagalom kazhuchi bud yaku shkodu zavdanu vandalom mozhna shvidko ta legko vipraviti Bilshoyu nebezpekoyu ye dribni pomilkovi pravki yaki skladno pereviriti Priklad zmini v datah vipuskiv albomiv spivakiv yihnoyi diskografiyi U krajnih vipadkah bagato viki dayut zmogu zahistiti pevni storinki vid redaguvannya Napriklad zahisheni storinki Vikipediyi mozhut redaguvati tilki administratori yaki mozhut takozh znimati takij zahist Ale zazvichaj vvazhayut sho taka praktika superechit osnovnij filosofiyi viki a tomu yiyi yak pravilo unikayut Napriklad anglijska Vikipediya vodnochas maye shonajbilshe kilka desyatkiv zahishenih storinok iz ponad dvoh miljoniv za danimi na gruden 2007 Vikiproyekti ta VikispilnotiBlizko 1000 publichnih vikispilnot perelicheno tut WikiIndex a wiki of wikis 9 lyutogo 2006 u Wayback Machine V Ukrayini vidomi taki vikiproyekti ta vikispilnoti Politichnogo spryamuvannya Zagalnogumanitarnogo spryamuvannya Profesijni znannya Programuvannya Osvita i nauka Visnik psihologiyi i pedagogiki Dozvillya Fajna Memoriya zhartivliva ukrayinomovna enciklopediya lulziv Inciklopediya 6 chervnya 2022 u Wayback Machine gumoristichna zhartivliva ukrayinomovna enciklopediya ukrayinska versiya proyektu Uncyclopedia Inshi virtualni enciklopediyi ta dovidniki WWW Enciklopediya Kiyeva VEK 7 listopada 2007 u Wayback Machine cej proyekt maye specialnij frontend a repozitorij statej pobudovano na Viki tehnologiyah Enciklopediya Dramatika Gumoristichna enciklopediya merezhevoyi kulturi sajt u spam filtri Vikipediyi tomu nepryame posilannya Proyekt Ukrayinski viki na platformi shoutwiki com 21 chervnya 2021 u Wayback Machine Bezoplatni vikihostingiBezoplatni vikihostingi chi vikiplatformi chi na anglomovnomu zhargoni specializovani vebmajdanchiki yaki dozvolyayut bud yakomu koristuvachevi internetu stvoryuvati na yih bazi vikiproyekti Perevazhno anglomovni Oskilki nas cikavit mozhlivist stvorennya ukrayinomovnih vikisajtiv nizhche podano bagatomovni platformi yaki dozvolyayut stvoryuvati sajti u tomu chisli ukrayinskoyu movoyu Perelik Nasampered Vikiya U Vikipediyi ye okrema stattya pro cej hosting uk shoutwiki com ukrayinskij portal na hostingu shoutwiki referata com 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine maye pevni dosit nezruchni obmezhennya funkcij prote dozvolyaye zrobiti neveliku viki skazhimo z metoyu navchannya chi zbirki odnotipnih dokumentiv napriklad instrukcij z ohoroni praci Ukrayinskij portal zewiki com 7 bereznya 2018 u Wayback Machine nova platforma stvorena ukrayinskim programistom na bazi vidkritogo programnogo kodu Vikiyi ne onovlyuyetsya avtorom i pracyuye vkraj povilno angl Openwetware org 27 chervnya 2015 u Wayback Machine portal vidkritogo obminu naukovoyu informaciyeyu v galuzi biologichnih ta bioinzhenernih doslidzhen na vikirushiyi miraheze org 18 lipnya 2021 u Wayback Machine Miraheze povnocinna vikiferma helperi perevazhno anglomovni ye forum koristuvachiv na Diskordi ta u Tvitteri tezh perevazhno anglomovni ukrayinskih proyektiv malo napriklad Gulyajpole Div takozhVikiya Semantichna viki Specialna IntervikiPrimitkiUkrayinska Vikipediya yak i vsi proyekti fondu Vikimedia pracyuye na rushiyi MediaWiki anglijskoyu Mark S Choate 2007 Professional Wikis angl Wiley Publishing Inc ISBN 978 0 470 12690 5 Stewart Mader 2007 Wikipatterns angl Wiley Publishing Inc ISBN 978 0 470 22362 8 Anja Ebersbach Markus Glaser Richard Heigl Alexander Warta 2008 Wiki Web collaboration angl Springer doi 10 1007 978 3 540 ISBN 978 3 540 35150 4 Ce nezavershena stattya pro informacijni tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

        Дата публікації:
        Топ