Віктор Франкенштайн головний герой роману Мері Шелі Франкенштайн або Сучасний Прометей італійсько швейцарський вчений як

Віктор Франкенштайн — головний герой роману Мері Шелі «Франкенштайн, або Сучасний Прометей»; італійсько-швейцарський вчений, який після вивчення хімічних процесів і розпаду живих істот зрозумів, як створити життя, і який створив живу істоту з неживої матерії.

Віктор Франкенштайн

Інформація
Стать	Чоловіча
Віктор Франкенштайн у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Віктор Франкенштайн (фільм).

Прототип

У деяких джерелах висувається припущення про те, що прототипом Франкенштайна послужив німецький учений Йоганн Конрад Діппель (1673—1734) або доктор Луїджі Гальвані.

Один з персонажів повісті «Le Miroir des événements actuels ou la Belle au plus offrant,»(1790 р.), називається автором «Wak-wik-vauk-an-son-frankésteïn», скорочено «Frankésteïn», але немає ніяких доказів, що Шеллі була знайома з цим твором.

Історія

Віктор Франкенштайн народився в Неаполі, Італія, а виріс у Женеві. Батьки — Альфонс Франкенштайн і Каролін Бофорт померли від скарлатини, коли Віктору було 17 років. Франкенштайн закохується в Елізабет Лавенз, яка буде його нареченою.

З дитинства цікавиться роботами алхіміків, таких як Корнелій Агріппа, Парацельс і Альберт Магнус, і прагне відкрити легендарний еліксир життя. Він втрачає інтерес як до цих занять, так і до науки в цілому, побачивши рештки дерева, яке вразило блискавка; однак, в Інгольштадтському університеті Франкенштайн захоплюється хімією, і стає одержимим ідеєю створення життя в неживій матерії штучним шляхом.

Франкенштайн успішно досягає своєї цілі, однак створена ним істота є страшенно потворною. Він тікає від свого творіння, яке зникає і клянеться помститися своєму творцеві. Коли Вільяма знаходять вбитим, Франкенштайн відразу розуміє, що вбивця — його творіння, але не розголошує цього. Прибиральницю Франкенштайна, Юстіну, звинувачують у смерті хлопчика і страчують за це. Франкенштайна мучить почуття провини, однак він продовжує приховувати правду.

Пізніше істота знаходить вченого і просить його створити створіння-жінку. Франкенштайн погоджується, але вбиває це творіння. Розлючений, монстр Франкенштайна вбиває Генрі Клерваля, найкращого друга науковця, і Елізабет, наречену. Після цього Франкенштайн присвячує своє життя знищенню істоти.

Франкенштайн переслідує «диявола» до Арктики, маючи намір знищити його. Проте, вчений провалюється через крижину і помирає від пневмонії, попередньо розповідаючи про свою історію капітану корабля Роберту Уолтону. Його істота, виявивши смерть свого творця, чинить самогубство, спалюючи себе живим у «найпівнічнішій частині земної кулі».

В інших творах

Множинність і неоднозначність трактувань книги створили передумови для постійних спроб осмислити і переосмислити сюжет — спочатку в театрі, а потім і в кінематографі. Саме в кінематографі Франкенштйна зробили «бароном» — в романі баронського титулу у нього не було, та й не могло бути, хоча б тому що він — женевець (після Реформації кантон Женева не визнавав дворянських титулів, хоча формально залишалися благородні сім'ї).

Вперше Віктор Франкенштайн з'явився у фільмі Томаса Едісона в 1910 році.

У серіалі «Одного разу в казці» в 5 серії 2-го сезону з'ясовується, що доктор Вейл виявляється з іншого, чорно-білого світу і є ніким іншим, як Віктором Франкенштайном.

У серіалі «Бульварні жахи» Віктор Франкенштайн є одним з ключових персонажів. Також там з'являється Чудовисько Франкенштайна і Наречена Франкенштайна.

У 2016 році Королівський балет і балет Сан-Франциско спільно випустили адаптацію роману Мері Шеллі.

Примітки

Симачёв Е., Сердитый Г., Бирюков А. Вампиры, или Кровососущие трупы. — Geleos Publishing House, 2005
Original text [ 2018-01-05 у Wayback Machine.] on Gallica.
Douthwaite, Julia V.; Richter, Daniel. The Frankenstein of the French Revolution: Nogaret’s automaton tale of 1790. European Romantic Review. 20. оригіналу за 11 травня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
. www.bbc.com. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
. knarf.english.upenn.edu. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
Once Upon a Time — Behind the Magic, Titan Books, London, October 2013, p. 162. Facsimile by Google Books. Archived copy. оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 27 липня 2017. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Frankenstein — Productions — Royal Opera House. www.roh.org.uk. оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 28 березня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
. www.sfballet.org. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()

[1] Симачёв Е., Сердитый Г., Бирюков А. Вампиры, или Кровососущие трупы. — Geleos Publishing House, 2005

[2] Original text [ 2018-01-05 у Wayback Machine.] on Gallica.

[3] Douthwaite, Julia V.; Richter, Daniel. The Frankenstein of the French Revolution: Nogaret’s automaton tale of 1790. European Romantic Review. 20. оригіналу за 11 травня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()

[4] . www.bbc.com. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.

[5] . knarf.english.upenn.edu. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.

[6] Once Upon a Time — Behind the Magic, Titan Books, London, October 2013, p. 162. Facsimile by Google Books. Archived copy. оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 27 липня 2017. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[7] Frankenstein — Productions — Royal Opera House. www.roh.org.uk. оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 28 березня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()

[8] . www.sfballet.org. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()