Віктор Камінський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Камінський.

Ві́ктор Євста́хійович Камі́нський (нар. 8 квітня 1953, Нивра Тернопільської області) — український композитор.

Камінський Віктор Євстахійович
В. Камінський (2015, фото Григорія Ганзбурга)
В. Камінський (2015, фото Григорія Ганзбурга)
Основна інформація
Дата народження	8 квітня 1953(1953-04-08) (71 рік)
Місце народження	Нивра, Борщівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР і Україна
Професії	композитор
Освіта	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Вчителі	Флис Володимир Васильович
Заклад	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Нагороди
У шлюбі з	Кияновська Любов Олександрівна

Життєпис

1977 закінчив Львівську консерваторію (у Володимира Флиса), аспірантуру при Московській консерваторії по класу композиції Тихона Хрєнникова (1986). 1977-78 — викладач , з 1978 — ст. викладач кафедри композиції Львівської консерваторії, доцент(1996), професор (1999), з 2002 — проректор з наукової роботи ЛНМА ім. М. Лисенка. Мешкає у Львові.

Разом з творчою діяльністю Віктор Камінський, активно займається культурно-організаційною та педагогічною роботою, з 2020 р. — Голова правління Львівської організації Національної Спілки композиторів України, часто є очільником на різних конкурсах. Серед учнів В. Камінського — композитор і музикознавець Остап Мануляк.

Автор першого в Україні навчального посібника - «Електронна та комп'ютерна музика».

Творчість

Музичні твори

Вокально-симфонічні твори

• поема «Корчагінці» (1978),
• Симфонія № 2 «Ріка дружби» (сл. Б.Стельмаха, 1983-86),
• кантата «Іван Підкова» (сл. Т. Шевченка, 1988),
• Дві камерні кантати (сл. Дм. Павличка, 1987; сл. Т.Шевченка, 1988),
• кантата-симфонія «Україна. Хресна дорога» (сл. І. Калипця, 1992);
• ораторія Іду. Накликую. Взиваю…, для солістів, читця мішаного хору та оркестру на тексти митрополита Андрея Шептицького в поетичному опрацюванні Ірини Калинець (1998),
• Акафіст до Пресвятої Богородиці (2002),
• кантата «Благодатна пора наступає» для солістів, мішаного хору та солістів на тексти І.Франка (2006),
• «Героїчна поема» для сопрано, баритона та симфонічного оркестру на тексти Ірини Калинець (2008),
• Hymn «Mężu natchniony przez łaskę» до віршів Św. Józefa Bilczewskiego для сопрано, барітона, мішаного хору та симфонічного оркестру(2008).
• «Пісня Мойсея» для соліста (барітон), мішаного хору та оркестру. Текст в поетичному опрацюванні Ірини Калинець. (2009).

для симфонічного оркестру

• поема «Пам'яті Каменяра» (1977),
• 2 симфонії (1982, 1983),

для струнного оркестру

• «Камерна музика» (1978),
• «Te Deum» (1996),
• «Репетиція оркестру» (2002).

концерти з камерним оркестром

• для скрипки № 1 та симфонічного оркестру (1979),
• гобоя (1980),
• фортепіано (1995).
• для 4-х солістів (дві флейти та дві скрипки), струнного оркестру, клавесина і органа (1996),
• Концерт для скрипки № 2 «Різдвяний» (2002),
• Супергармонія в ритмах «Океану» для скрипки з камерним оркестром (2007) за мотивами гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука.
• Berliner Concerto Grosso для саксофона, акордеона з камерним оркестром (2013).
• Souvenir ze Lwowa для двох фортепіано, ударних та струнного оркестру (2018).
• Leopilis Concerto Grosso для органа та струнного оркестру (2020).

камерні твори

• Струнний квартет (1976),
• Тріо для альта, фагота та фортепіано (1978),
• Соната псаломів для двох флейт і фортепіано (1993),
• «Urlicht-Irrlicht?» для флейти solo (1998),
• Соната для гітари соло (2004),
• «Голоси прадавніх гір» для кларнета, фагота та фортепіано (2009).
• Quasi una sonata для віолончелі та фортепіано (2020).

для оркестру народних інструментів

• триптих «Карпатські акварелі» (1986);

п'єси — для фортепіано, для різних інструментів з фортепіано, для флейти, сопілки соло (1982), для 2-х сопілок (1987) та ін.:

для хору

• «Гагілка» (сл. І.Калинця, 1993);
• Літургія Іоанна Златоуста для солістів і мішаного хору (1999—2000),
• Пасхальна Утреня для мішаного хору а cappella (2005),
• пісні, обр. укр. пар. пісень:

музика до театральних вистав — «Маруся Чурай», «Народний Малахій», «Павло Полуботок», «Мазепа».

Методична література

• Камінський В. Електронна та комп'ютерна музика : Навчальний посібник для спеціальності музичне мистецтво [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]. Львів : Сполом, 2001. 212 с.

Звання та премії

• 1995 — заслужений діяч мистецтв України.
• 2000 — премія імені Миколи Лисенка (2000).
• 2004 — премія імені Станіслава Людкевича (2004).
• 2005 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за Концерт № 2 «Різдвяний», симфонію-кантату «Україна. Хресна дорога», ораторії «Іду. Накликую. Взиваю…» та «Акафіст до Пресвятої Богородиці».

Література

• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — . — С. 284.
• Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — .
• Кияновська Л. Українська музична культура: навч. посіб. — Львів : Тріада плюс, 2008. — С. 272—283.

Посилання

• Камінський Віктор Євстахійович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 299.